Категорії
Новини

Андрій Новокщонов віддав своє життя за незалежність України

Довгий час захисника вважали безвісті зниклим. Але, на жаль, дива не сталося, і його загибель було офіційно підтверджено.

Андрій працював в «АрселорМіттал Кривий Ріг» впродовж 16 років. Останні шість – слюсарем-ремонтником РЗФ № 1 гірничого департаменту.

Колеги назавжди запам’ятають його як спокійну та врівноважену людину. Золоті руки та золоте серце, говорять вони про нього.

«Андрій до будь-якого завдання ставився відповідально, адже був професіоналом у ремонтній справі. Він завжди допомагав колегам, мав легкий та товариський характер. Захисника мобілізували до лав ЗСУ у жовтні 2022 року. А вже за декілька тижнів зв’язок з ним було втрачено, його визнали безвісти зниклим під час виконання бойового завдання. Згодом ми дізналися, що Андрій загинув у бою під Білогорівкою у Луганській області. Це непоправна втрата для всіх нас, ми ніколи не забудемо справжнього героя – Андрія Новокщонова», – говорить заступник начальника РЗФ-1 Євген Висоцький.

Щирі співчуття рідним та близьким загиблого героя!

Категорії
Новини

Наш колега Юрій Плужник загинув, захищаючи Україну

8 червня 2023 року загинув сержант, бойовий медик механізованого взводу Юрій Плужник.

До призову на військову службу у березні 2022 року Юрій працював газорятівником газорятувальної служби департаменту з охорони праці та промислової безпеки «АрселорМіттал Кривий Ріг». Юрій загинув під час бойових дій біля Часового Яру Донецької області.

Як розповів начальник газорятувальної служби Сергій Леонов, Юрій Плужник був одним з кращих рятівників ГРС: «Юра був рятівником від Бога. 23 роки він працював у нашому підрозділі. На війні ж рятував поранених бійців. Порядний, принциповий, щирий, відвертий, Юра завжди був готовий прийти на допомогу, досконало володів професійними вміннями й навичками. Він користувався незаперечним авторитетом, повагою у колег. Він з тих, про кого кажуть – незамінний. Це непоправна втрата для нас».

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, колегам захисника України Юрія Плужника.

Категорії
Новини

В бою за Україну загинув Ігор Солдатський

Героя не стало 5 червня цього року під час запеклих боїв поблизу селища Водяне.

Бути серед перших, коли мова йде про захист рідних та своєї країни, – це було у характері Ігоря. 6 січня його мобілізували до лав ЗСУ. За пів року захисника не стало, але колеги та друзі ніколи не забудуть про цю світлу людину.

Рік тому Ігор Солдатський працевлаштувався на наше підприємство електриком. Він швидко вчився, мав плани подальшого саморозвитку та кар’єрного зростання. На жаль, цьому завадила війна.

«Ми були просто шоковані новиною про загибель Ігоря, адже більш сонячної, доброї та відкритої людини годі було й шукати, – говорить заступник начальника ДФ ГД з енергообладнання Ігор Боярин. – Він встиг недовго відпрацювати у цеху, але одразу здобув повагу та шану колег. Планував вчитися на майстра, мав «золоті руки» та світлу голову. Ігор відповідав за стан електрочастини обладнання фабрики, всі роботи виконував професійно. Ми втратили гарну людину та перспективного фахівця. Наш цех пишається Ігорем Солдатським і назавжди збереже пам’ять про захисника!»

Висловлюємо щирі співчуття родині та друзям героя.

Категорії
Новини

Війна забрала життя ще одного героя-металурга

10 червня помер від поранень, отриманих у бою за свободу України, молодший сержант Олексій Бєліков.

Ця сумна звістка надійшла з Головного військового клінічного госпіталю, де медики боролися за життя нашого колеги. До вступу на службу у ЗСУ за контрактом у 2018 році, він працював оператором посту керування станом гарячої прокатки сортопрокатного цеху № 2  «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Як розповів старший майстер дрібносортного стану ДС 250-4 СПЦ-2 Павло Житникович, Олексій Бєліков був справжнім патріотом. «Він захищав Україну з 2014 року, – говорить Павло. – Проривався з Іловайського та Дебальцівського котлів. Спочатку працював різальником гарячого металу. Дуже важка й небезпечна робота. Справлявся з нею добре, ніколи від роботи не відмовлявся. Потім був переведений оператором ПУ. Але стан зупинили на реконструкцію, тому не довелося йому покерувати прокаткою. Завжди був усміхнений, на позитиві. Разом з колегою Ярославом Черкасовим, який також загинув у цій війні, вони підіймав настрій людям у будь-яких ситуаціях. Дуже важко нам всім. Страшно втрачати таких людей. Завжди будемо його пам’ятати».

Щиро співчуваємо рідним, друзям, колегам захисника України.

Категорії
Новини

Наш колега Євген Білоус загинув у боях за незалежність України

Героя не стало 14 квітня на полі боя під Мар’їнкою у Донецькій області. 

Сильний характер, вимогливість та наполегливість завжди були притаманні Євгену. Тому з перших днів праці газорізальником у цеху металоконструкцій Ливарно-механічного заводу він заявив про себе, як про людину, яка йтиме вперед і виконуватиме успішно найскладніші завдання.

«Ми пам’ятаємо Євгена, як позитивну, щиру та відкриту людину. Йому завжди довіряли найскладніші завдання, адже він віртуозно володів багатьма ручними різальними інструментами, був газорізальником-«ювеліром», настільки точно і ретельно виконувалася ним уся робота. За роки праці в цеху він набув досвіду, завжди допомагав іншим, був світлою людиною. На жаль, ми втрачаємо найкращих. Євген один з тих, ким ми завжди пишатимемося і пам’ятатимемо. Він загинув, але залишився непереможним», – говорить бригадир газорізальників ЦМК Євген Демідов.

Співчуваємо родині, друзям та колегам загиблого захисника.

Вічна шана та пам’ять герою!

Категорії
Новини

Захищаючи незалежність України загинув Максим Кожевніков

Максим віддав ремонтній справі понад 10 років. Останнє його місце роботи – фасонно-чавуноливарний цех Ливарно-механічного заводу, в якому він працював вибивальником відливок.

Колеги згадують захисника, як спокійну та міцну духом людину. Максим виконував фізично важку роботу, але завжди був у гарному настрої, підтримував колег поряд.

«Він був авторитетом у колективі, адже завжди до будь-якої справи підходив виважено та відповідально. Мав гарну родину і дуже вболівав за волю та незалежність нашої країни. Тому одним з перших, ще у березні 2022 року став до лав Тероборони. Це було його рішення, як справжнього патріота та захисника. Загибель Максима це вагома втрата не лише для рідних Максима, а й для всього цеху. Ми завжди пам’ятатимемо нашого героя»,  говорить начальник ФЧЛЦ Геннадій Давиденко.

З 8 квітня Максим Кожевніков вважався зниклим безвісти. На жаль, ми отримали підтвердження, що герой загинув у боях поблизу Авдіївки Донецької області.

Щиро співчуваємо родині, колегам та побратимам загиблого захисника.

Вічна шана та пам’ять герою!