Позначка: утрати

Категорії
Новини

Металург Сергій Шульга віддав життя, захищаючи Україну від агресії

29 грудня 2025 року колектив «АрселорМіттал Кривий Ріг» втратив на війні ще одного колегу. На бойовому чергуванні помер солдат Сергій Шульга. До повномасштабного вторгнення він працював розливальником сталі відділення безперервного розливання сталі конвертерного цеху. У захисника не витримало серце, трагедія сталася в селі Осокорівка Бериславського району Херсонської області.

«До нашої бригади вони прийшли втрьох практично в один час – Павло Ліхман, Женя Дробушевський та Сергій Шульга, – згадує старший майстер зміни ВБРС конвертерного цеху Олександр Новак. –  Всі потужні, кремезні. Ми їх так і називали: «Три богатирі». Працювати на машинах безперервного лиття заготовок їх навчав досвідчений Артем Кобелецький. Вони вчилися наполегливо, працювали завзято, ніколи ні на що не скаржилися. Хороші люди, сумлінні працівники. Сергій був душею компанії. Навіть у найтяжчі моменти він усміхався й жартував, і його позитив запалював інших… З початком повномасштабного вторгнення вони всі троє стали на захист України. Павло Ліхман загинув, Євген Дробушевський отримав серйозне поранення. А нещодавно прийшла звістка про смерть Сергія. Дуже важка, непоправна втрата для нас».

Висловлюємо щирі співчуття рідним Сергія Шульги, його друзям та колегам, що працювали разом з ним.

Категорії
Новини

В бою з ворогом загинув працівник ремонтного виробництва Олексій Тарасенко

До призову на військову службу у грудні 2023 року Олексій Тарасенко працював монтажником технологічних трубопроводів ремонтного виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Ремонт трубопроводів – води, газу, стисненого повітря – це важка робота, яка крім фізичної витривалості вимагає ще й високого рівня професійної майстерності, – розповідає майстер цеху ремонту металургійного устаткування № 2 Юрій Донченко. – І це все у Олексія Тарасенка було. Я працював разом з ним з 2002 року. Він мав величезний досвід, працював сумлінно, за якість його роботи можна було не хвилюватися – завжди ремонтував якнайкраще. Олексій був спокійним і врівноваженим чоловіком. Навіть у найскладніші моменти він не втрачав рівноваги, і його спокій передавався колегам. Чудова була людина. Звістка про його загибель стала шоком для всіх нас. З літа 2024 року він вважався зниклим безвісти. Ми мали надію. Але нещодавно прийшла трагічна звістка про його загибель».

Солдат, механік-водій механізованого батальйону Олексій Тарасенко загинув під час штурмових дій агресорів та вибуху ворожого дрона 28 липня 2024 року в районі населеного пункту Воздвиженка Покровського району Донецької області.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам загиблого захисника.

Категорії
Новини

На війні загинув працівник прокатного департаменту Анатолій Сидоренко

Слюсаря-ремонтника сортопрокатного цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг» Анатолія Сидоренка мобілізували 17 серпня 2022 року. А нещодавно прийшла трагічна звістка про його загибель. 6 грудня 2024 року сержант мінометної батареї Анатолій Сидоренко, відданий військовій присязі на вірність українському народу, загинув в наслідок артилерійського обстрілу поблизу села Плехове Курської області.

«Анатолій був дуже досвідченим та старанним працівником. Я працював разом з ним два десятки років – це точно, – згадує механік СПЦ-1 Олег Чумак. – Він ремонтував редуктори, шестеренчасті кліті та інше важливе устаткування, без якого неможлива робота станів. І на якому б зі станів Анатолій виконував ремонти, скрізь він працював професійно, а за якість ремонту можна було не турбуватися. Компанійський був чоловік, завжди приходив на допомогу, якщо було потрібно. Нас дуже засмутила звістка про його загибель. Важко підібрати потрібні слова, неможливо загоїти біль та гіркоту від болісної втрати. Нехай добрий, світлий спомин про нашого захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто його знав, любив та шанував. Нехай душа загиблого захисника знайде вічний спокій. Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну  і кожного з нас!».

Висловлюємо щирі співчуття всім, хто знав, любив, поважав воїна-захисника Анатолія Сидоренка.

Герої не вмирають!

Категорії
Новини

За Україну віддав життя Олександр Остапенко

Бойовий медик механізованого батальйону Олександр Остапенко, який не раз рятував людські життя, сам загинув під час ведення бойових дій у Курській області ще у жовтні минулого року. Про його загибель стало відомо тільки зараз.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олександр Остапенко працював різальником (бригадиром) гарячого металу в СПЦ № 1. До лав ЗСУ він доєднався 3 березня 2022 року. Воював на курському напрямку. 7 жовтня 2024 року рідні Олександра отримали звістку, що він пропав безвісти. А 5 грудня 2025 року за ДНК-тестом визначили, що, на жаль, захисник Олександр Остапенко загинув.

«В СПЦ № 1 Олександр починав з посади прибиральника гарячого металу. Колеги згадують, що він одразу відзначався надзвичайною зібраністю у справах, серйозним ставленням до роботи, відповідальністю, відмінними організаторськими здібностями, – говорить Сергій Рижков, старший майстер основної виробничої дільниці СПЦ № 1. – Він став бригадиром різальників гарячого металу, керував колективом прокатників. У нього у підпорядкуванні знаходилися понад десяток різальників гарячого металу, операторів постів дільниці прибирання: холодильників, ножиць, лінії пакування тощо. Олександр вміло керував процесами, був привітним, кмітливим, готовим допомогти, підтримати. Важко усвідомлювати, що Олександра вже немає з нами. Ми втратили чудового колегу та товариша. Без батька залишилися син та донька. Вічна пам’ять Олександру».

Підприємство висловлює щире співчуття родині Олександра Остапенка.

Герої не вмирають!

Категорії
Новини

У боротьбі з російською агресією загинув працівник енергетичного департаменту Олександр Петренюк

14 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання загинув солдат, стрілець механізованого батальйону Олександр Петренюк. Трагедія сталася поблизу населеного пункту Селезнівка Краматорського району Донецької області. До призову на військову службу у березні 2025 року Олександр працював електромонтером електрокущового цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Старший майстер ЕКЦ Олексій Саприкін працював поруч з захисником. «Олександр ремонтував електроустаткування теплоелектроцентралей, кисневого виробництва, доменного цеху № 1 та інших цехів підприємства. Електродвигуни, кабельні лінії, турбогенератори та багато іншого. Він добре знався на своїй справі, виконував завдання швидко та з дотриманням всіх правил безпечної роботи. Ремонтував якісно, ділився своїм досвідом, завжди був готовий допомогти, підказати, порадити. Олександр був спокійною, врівноваженою людиною, що допомагало у складній роботі з підвищеним рівнем небезпеки, і його спокій передавався колегам, які поважали його. Звістка про загибель Олександра Петренюка дуже засмутила тих, хто працював разом з ним. Ми втратили висококласного працівника, товариша, чудову людину».

Щира подяка та вічна пам’ять нашому колезі-захисникові. Висловлюємо співчуття рідним, близьким та колегам загиблого воїна.

Категорії
Новини

Україна втратила ще одного захисника, працівника «АрселорМіттал Кривий Ріг»  Вадима Рахімова

Від поранення, отриманого під час виконання бойового завдання, помер в лікарні наш колега, вальцювальник цеху блюмінг Вадим Рахімов. Серце воїна, гранатометника стрілецької роти зупинилося 23 листопада 2025 року. На військову службу Вадим був призваний 23 березня 2025 року.

З 2021 року разом з Вадимом працював старший майстер основної виробничої дільниці блюмінга Ігор Безрученко. «Вадим Рахімов працював на стані 900/700/500 з якого виходять сталеві заготовки – наша продукція, яка потім використовується для виготовлення металопрокату нашими прокатними станами, або відвантажується споживачам. Це дуже важлива дільниця, –  розповідає Ігор Безрученко. – Працював він добре, претензій по роботі до Вадима не було. Він отримував виробничі завдання та сумлінно їх виконував. Набирався досвіду, опанував ще одну потрібну для цеху професією – клеймувальника. Він завжди був спокійним, врівноваженим, позитивним. Молодий, цілеспрямований, перспективний, майбутнє цеху… Надзвичайно важко усвідомлювати, що Вадима вже немає. Завжди його пам’ятатимемо».

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, колегам загиблого воїна.