Позначка: утрати

Категорії
Новини

У боротьбі з окупантами загинув наш колега Сергій Сальнік

До того, як стати до лав Сил оборони, Сергій Сальнік працював котельником ремонтного цеху ливарно-механічної дільниці гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг». А раніше протягом тривалого часу був працівником цеху металоконструкцій ЛМЗ. Близько 20 років разом з ним працював начальник зміни ЦМК Віталій Степаненко.

«Сергій виконував роботи на заготівельній дільниці. Це початок всього процесу виробництва металоконструкцій, перший і дуже важливий етап. Адже як почнеш, так воно далі й піде. Сергій робив свою роботу якісно. Він володів гільйотинними ножицями для різання металу, свердлильним, стрічко-пиляльним та деякими іншими верстатами й пристосуваннями. Універсальний, сумлінний і класний працівник. Сергій був доброю людиною. Він не любив обговорювати поза очі, і якщо щось не влаштовувало, не подобалося, Сергій говорив про це відверто. Його поважали на дільниці, в цеху. Він сам ухвалив рішення стати на захист країни, на захист кожного з нас. Його загибель – тяжка, непоправна втрата для тих, хто його знав, хто працював поруч».

14 листопада 2025 року Сергія Сальніка не стало. Він загинув в районі населеного пункту Нескучне, що на Сумщині.

Світла пам’ять герою, щирі співчуття його рідним, друзям та колегам! 

Категорії
Новини

Боронячи Україну, загинув Анатолій Мартинов

Життя нашого колеги, старшого нагрівальника металу СПЦ № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг» Анатолія Мартинова обірвалося на Курщині.

Командир стрілецького відділення Анатолій  Мартинов загинув ще рік тому. Це сталося під час бойових дій поблизу населеного пункту Любимівка, що на Курщині.

Але тільки зараз рідні, друзі та колеги змогли попрощатися із героєм-захисником.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Анатолій працював старшим нагрівальником металу у сортопрокатному цеху № 2.

«Ми з ним працювали вже давно, і він був саме тою людиною, про яких кажуть «майстер своєї справи», – згадує колегу Леонід Чабаненко, змінний майстер ДС-4 СПЦ № 2. –Анатолій був справжнім спеціалістом, він досконало знав свою роботу, був виваженим, спокійним, на нього завжди можна було покластися. Як старший нагрівальник, він вмів добре організувати роботу колег. А робота нагрівальника металу, самі розумієте, дуже відповідальна, вона потребує спеціальних знань та навичок. Працювати йому допомагав характер, він вмів досягати своєї мети, водночас був уважним, спокійним, розсудливим, за що його дуже поважали у колективі. Анатолій більш за все любив своїх дітей, їх у нього двійко: хлопчик та дівчинка. Він хотів, щоб його діти зростали під мирним небом, тому не вагаючись пішов боронити нашу країну від ворога. Прикро усвідомлювати, що Анатолій загинув. Це дуже велика втрата для нашого колективу. Вічна шана нашому Герою».

Підприємство висловлює щирі співчуття рідним загиблого, усім, хто його знав та любив.

Світла пам’ять Анатолію Мартинову.

Категорії
Новини

Наш колега Денис Сергєєв віддав життя за Україну

До призову на військову службу у вересні 2023 року Денис Сергєєв працював провідним інженером адміністрації з технологій та стратегій «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«З Денисом Сергєєвим я знайомий дуже давно, – каже менеджер відділу спостереження і контролю за безпечною експлуатацією будівель та споруд Олег Савченко. – Ми разом вчилися у виші, товаришували, до призову в ЗСУ  працювали в одному відділі. У Дениса була надзвичайно складна, відповідальна робота, адже від якісного контролю стану будівель і споруд залежать життя людей, які там працюють. І він працював завжди якісно, професійно, сумлінно. За ним були закріплені такі підрозділи, як доменний цех № 1, залізничний цех № 2, автотранспортне управління, управління складського господарства. Життєрадісний, позитивний чоловік, він завжди був готовий допомогти, і не лише у роботі, а й у повсякденному житті. Денис багато читав, з ним завжди було цікаво поговорити. Ми втратили не лише співробітника, а й товариша, чудову людину. В нього залишилась донька, дружина та мама».

10 жовтня 2025 року кулеметник стрілецького батальйону Денис Сергєєв загинув під час ведення бойових дій поблизу населеного пункту Новий путь Курської області.

Вічна пам’ять герою! Щире співчуття його рідним та близьким.

Категорії
Новини

На Донеччині загинув доменник Анатолій Куріц

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» захисник працював горновим доменної печі доменного цеху № 1.

Свій останній бій Анатолій Куріц прийняв в районі селища Верхньокам’янського Бахмутського району Донецької області ще 28 липня 2024 року, і лише зараз стало відомо, що герой загинув.

«Перед призовом Анатолій працював на шостій доменній печі у третій бригаді. А свою роботу у цеху він розпочинав машиністом розливальних машин, – згадує  Григорій Сазонов, старший майстер основної виробничої дільниці (блоку печі). – Будь-яка робота у нашому гарячому цеху потребує максимум уваги, чималих знань, дотримання норм охорони праці. Анатолій повністю відповідав цим критеріям, був допитливим, старанним, а ще перспективним, він мав плани на роботу та на життя. Він вже мав шостий розряд, готувався отримати сьомий. Анатолій був саме тією людиною, на яку можна було покластися, доручити важливу справу і знати, що все буде виконано на відмінно. У колективі його дуже поважали. Для нас загибель Анатолія стала великою втратою, від нас йдуть найкращі».

Підприємство висловлює щире співчуття рідним та близьким полеглого героя.

Категорії
Новини

На війні загинув працівник Ливарно-механічного заводу Микола Чигрин

Микола Чигрин став на захист України напочатку минулого року. До мобілізації він працював машиністом крану у фасонно-сталеливарному цеху нашого Ливарно-механічного заводу. Колеги згадують про Миколу, як про добру, щиру, відповідальну людину та відмінного працівника.

«Микола Чигрин працював на ливарному крані. Це дуже важливі крани, які використовуються у таких операціях, як розливання сталі, підготовка форм. Без цього неможливе виготовлення продукції. Це робота з розплавленим металом, і від майстерності, відповідальності машиністів залежить не лише якість роботи, а ще й безпека людей, які працюють поруч, – розповідає майстер з ремонту устаткування ФСЛЦ Ольга Лазоренко. – Микола працював якісно і безпечно, завжди був готовий допомогти колегам. Він був позитивною людиною, займався спортом. З таких як він хочеться брати приклад. Звістка про його загибель страшно нас вразила. Ми втратили не лише колегу, а чудову людину. Ми завжди про нього пам’ятатимемо».

Молодший сержант Микола Чигрин був командиром відділення мінометного взводу. Він загинув 20 вересня 2025 року поблизу Лугівки Охтирського району, що на Сумщині.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, колегам воїна, який віддав життя захищаючи кожного з нас.

Категорії
Новини

Обірвалося життя нашого колеги та захисника, залізничника Сергія Кобзіна

5 вересня 2025 року перестало битися серце нашого колеги, машиніста тепловоза управління залізничного транспорту гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» Сергія Кобзіна. Сергій став на захист України у травні минулого року. Він був молодшим сержантом, навідником артилерійського взводу. На жаль, Сергій Кобзін помер у лікарні у період проходження військової служби.

Заступник начальника локомотивної служби УЗТ ГД Анатолій Маціборський працював разом з Сергієм Кобзіним з 2017 року. Він пам’ятає Сергія, як відмінного працівника та чудову людину. «Сергій працював машиністом маневрового локомотива, – розповідає Анатолій Маціборський. – Його екіпаж складався з таких же досвідчених та сумлінних машиністів, як Кобзін. Вони тримали техніку у зразковому стані, і так само зразково працювали. Завжди позитивний і врівноважений, Сергій спокійно брався за будь-яку справу, доводив її до завершення. Він передавав свій досвід молодим колегам».

Іван Максимов є одним з тих, в кого Сергій Кобзін вклав часточку своєї душі. «Я прийшов працювати в гірничий департамент, в управління залізничного транспорту помічником машиніста тепловоза ще у 18-річному віці. Саме Сергій зробив з мене фахівця. Він терпляче та цілеспрямовано навчав мене всього, що знав та вмів сам, – згадує Іван Максимов. – Сергій щиро цікавився моїми справами, здоров’ям моїх батьків, давав надзвичайно потрібні, мудрі поради, професійні та життєві, завжди підтримував, допомагав. Він сприяв формуванню мене не лише як фахівця, а ще й як особистості. Я досі не можу відійти від страшної звістки про його смерть. Безмежно вдячний йому за все. Завжди про нього пам’ятатиму».

Щира подяка та вічна пам’ять нашому захисникові Сергію Кобзіну.