Автор: Admin

Категорії
Новини

Загинув воїн та металург Іван Гайченя

Іван Гайченя працював у цеху з обробки, прибирання металу і сортування металопродукції. Як розповів старший майстер основної виробничої дільниці ПП «Стіл Сервіс» Олександр Бруханський, Іван не лише швидко і якісно виконував роботи з прибирання металопродукції, а й майстерно організовував роботу своєї бригади.

«Він був одним з найкращих бригадирів, – згадує Олександр Бруханський. – Справедливим був, мав беззаперечний авторитет. Іван був веселої вдачі, міг жартами підняти настрій будь-кому. Робота прибиральника гарячого металу тяжка, і він виконував її бездоганно. Та ще й встигав добре мотивувати колег. Його бригада працювала на стані ДС 250-5. Це дуже важка дільниця для прибиральників металу, бо стан у свій час катав продукцію надзвичайно інтенсивно. Приблизно рік тому Іван став на захист України. А нещодавно ми з болем дізналися, що наш колега загинув у бою».

Солдат Іван Гайченя загинув 3 червня 2024 року поблизу населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам загиблого воїна.

Категорії
Новини

Війна забрала життя прокатника Леонтія Потьомкіна

Різальник гарячого металу сортопрокатного цеху № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг» Леонтій Потьомкін вступив до лав захисників України ще до початку повномасштабного вторгнення, у листопаді 2021 року. А нещодавно прийшла трагічна звістка: старший сержант, командир механізованого відділення Леонтій Потьомкін загинув у бою з агресорами. Це сталося 19 липня 2024 року біля населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області.

Як розповів старший майстер основної виробничої дільниці  стану ДС 250-4 СПЦ-2 Павло Житникович, Леонтій був справжнім патріотом, а також досвідченим і сумлінним працівником. «Саме на таких працівниках і тримається виробництво, – говорить Павло Житникович. – Леонтій дуже серйозно ставився як до самої роботи, так і до безпеки на робочому місці, завжди ретельно готувався до роботи, що допомагало виконувати виробничі завдання швидко і якісно. Він віддав цеху понад двох десятків років життя. Леонтій Потьомкін був спокійною та врівноваженою людиною, користувався повагою, незаперечним авторитетом у колег. Він завжди піклувався про безпеку, як свою власну, так і тих, хто працював поруч. Не пам’ятаю, щоб Леонтій допустив хоча б незначне порушення правил охорони праці. Він був взірцем для працівників першої технологічної бригади. Страшна звістка для нас усіх. Завжди пам’ятатимемо про нашого Героя».

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам загиблого захисника України.

Категорії
Новини

Захищаючи Україну загинув Олександр Денисенко

Захисник Олександр Денисенко загинув 22 липня 2024 року під час ведення бойових дій біля населеного пункту Залізне Бахмутського району Донецької області.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олександр  працював водієм БелАЗу у гірничотранспортному цеху гірничого департаменту. Великим кар’єрним самоскидом він вивозив гірничу масу.

«Олександр був досвідченим водієм, професіоналом своєї справи, – згадує начальник автоколони Дмитро Ципченко. – Він завжди допомагав своїм колегам та користувався у колективі авторитетом. Керування великою технікою, робота у складних умовах кар’єру потребують від працівників чималої уваги та майстерності. У Олександра Денисенко ці навички були ще й помножені на величезний досвід роботи. Цим досвідом він ділився із молоддю, яка тільки починала свою роботу».

«Разом з Олександром ми працювали 17 років, – говорить бригадир белазистів Артем Подопригора. – Спогадів за цей час накопичилося багато, але серед них немає чогось негативного. Навпаки, Олександр завжди випромінював впевненість, спокій, виваженість та щирість. Він міг так дипломатично висловити якусь критику, що людина не ображалася, а прислуховувалася до його слів. У Олександра були здібності педагога, він вмів передавати свій досвід молодим працівникам, і  робив це так добре, що вони одразу все розуміли і знали, що завжди можуть розраховувати на його вчасну допомогу та підтримку. Олександр був талановитим наставником. А ще він дуже любив свою родину та гідно виховував своїх синів. Важко усвідомлювати, що він загинув. Це важка втрата для всього колективу, для усіх людей, які  його знали, для яких він зробив багато хорошого».

Захищати Україну Олександр пішов у перші дні війни. Старший сержант Олександр Денисенко був стрільцем-помічником гранатометника механізованого батальйону. Він загинув під час ведення бойових дій.

У захисника залишилися дружина та двоє синів.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Героя.

Вічна пам’ять захисникові!

Категорії
Новини

«Криворіжсталь» вдяглася у вишиванку

Напевне немає жодного криворіжця, який би хоч раз не проходив або проїздив повз велику визитівку нашого підприємства – напис КРИВОРОЖСТАЛЬ на третій дільниці. Великі літери нагадують усім, що тут розташоване найбільше гірничо-металургійне підприємство України, яке сьогодні носить назву «АрселорМіттал Кривий Ріг». В цих літерах КРИВОРОЖСТАЛЬ – історія не одного покоління, збережені традиції, почуття, спогади і реалії сьогодення.

Сьогодні ми більше говоримо українською мовою та пишаємося, що ми – українці! Ми щиро захоплюємося нашою історією, ми з гордістю носимо в серці незламний ген українця і закохуємося у наші прекрасні вишиванки та мелодійну мову. Пишається своїм українським походженням і наше підприємство, яке до свого 90-річчя оновило одну зі своїх візитівок. Всередині КРИВОРІЖСТАЛІ розквітла вбрана у вишиванку буква І. А в кожному з її чотирьох елементів орнаменту-вишиванки «зашите» особливе для всіх металургів слово – «сталь».

Цікаво, що величезні літери «Криворіжсталь» були побудовані на 3-й дільниці ще у минулому столітті. Раніше прохідна, розташована позаду напису, і майданчик поряд мали не дуже привабливий вигляд, давалися взнаки близькість залізничних колій та підземний перехід. Крім того, місце розташування композиції знаходилося над міською тепломережею, тому вибрати точки опори для цієї візитівки було надскладним питанням. Та хіба металургів це може зупинити? Проєкт був реалізований. Таких композицій в Україні до цього ніхто не робив, тож про неї тоді навіть написав журнал «Архітектура».

Історія «Криворіжсталі» – «АрселорМіттал Кривий Ріг» – продовжується. І сподіваємось, що новий вигляд сталого символу стане ще одним доказом, що підприємство завжди бачило і бачить своє майбутнє в Україні – країні, якою можна і варто пишатися!

Категорії
Офіційно

З 90-річчям “АрселорМіттал Кривий Ріг”!

Дорогі колеги, працівники підприємства, мешканці міста!

4 серпня 1934 року Kриворізький металургійний завод видав свій перший чавун на першій доменній печі. З того дня минуло 90 років.

90 років – це мудрий вік, який є символом мужності і сили, витримки і впевненості. Підприємство пройшло довгий шлях, на який припали голодомор, лихоліття Другої світової війни, роки відбудови і перебудови, затвердження незалежності України, розвиток нових технологій, знову жорстока війна. Весь цей довгий шлях працівники заводу завжди проходили і продовжують долати його з гідністю.

День народження об’єднує нас усіх – ветеранів, які багато років свого життя віддали цьому підприємству, були з ним і в горі, і в радості, наших працівників, які зараз тримають виробництво на своїх плечах, наших колег, які захищають країну в ЗСУ і хто, на жаль, героїчно загинув за неї в бою, нашу молодь, яка, я сподіваюсь, стане наступниками славетних металургів. Досвід будує майбутнє – саме це є лейтмотивом нашого святкування, в якому закладений важливий сенс про те, що без поваги до минулого неможливо будувати майбутнє.

 «АрселорМіттал Кривий Ріг» є одним з найстарших підприємств компанії АрселорМіттал і найбільшим гірничо-металургійним підприємством України. Це унікальний завод зі своїм сталевим характером і надміцною витримкою, за найкращими досягненнями якого стоять люди. Тому наша шана кожному, хто працював і працює тут зараз. Кожній людині, для кого цей завод був і є родиною. Кожному мешканцю міста, хто був дотичний до його славетної 90-річної історії.

Я хочу подякувати усім за відданість цьому підприємству. Бажаю миру, адже історія показує, що це найцінніше для нас усіх, міцного здоров’я, щасливого майбутнього для наступних поколінь. Гучні свята зараз не на часі, але наше підприємство обов’язково відсвяткує Перемогу України. Ми з вами обов’язково будемо свідками цього. А поки що працюємо далі. Адже 90 років – це лише точка нового відліку, це лише початок.

З днем народження, підприємство! Переможемо разом!

Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Категорії
Новини

Микола Приставка, ковшовий конвертерного цеху загинув у бою з окупантами

Ковшовий конвертерного цеху Микола Приставка пішов захищати Україну у квітні 2022 року. А нещодавно в цех прийшла страшна звістка: старший сержант Микола Приставка, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинув у запеклому бою з російськими окупантами 11 липня 2024 року. Це сталося поблизу населеного пункту Кутузівка Харківської області.

Це ще одна непоправна втрата для відділення розливання сталі конвертерного цеху. Раніше, 22 червня цього року віддав своє життя за волю України колега Миколи, ковшовий Олександр Шередека. Як розповів змінний майстер основної виробничої дільниці розливання сталі Андрій Бондаренко, Олександр та Микола не лише працювали поруч, а й товаришували. «Микола Приставка був одним з найкращих у підготовці ковшів до розливання сталі, – говорить Андрій Бондаренко. – Досвід та завзяття допомагали йому виконувати роботу швидко та якісно. Він був природженим лідером. Яким би складним не було виробниче завдання, Микола ніколи не опускав рук, він налаштовував колег. Мав веселу вдачу, миттєво підіймав настрій. Ніколи нікого не обговорював за спиною, а одразу казав правду у вічі, якою б неприємною вона не була. За все це його дуже любили та поважали у бригаді. Друга гірка непоправна втрата для нас усіх за цей невеличкий проміжок часу. Завжди пам’ятатимемо про цю чудову людину».

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та колегам металурга та воїна Миколи Приставки.