Гірники долучилися до загальноміської акції з озеленення міста до Дня довкілля.
На території гірничого департаменту висадили глоди, саджанці горобини, граби, клени та ірги. Дерева висаджені на транспортному кільці біля управління ГД, на шляху-в’їзді до департаменту, у сквері Охорони праці.
У цих дерев цікава історія походження. Вони приїхали до Кривого Рогу з розплідників Львова та Краматорська і таким чином символічно поєднують у собі захід та схід країни. Відтепер вони тішитимуть криворіжців.
«Зелену толоку в гірничому департаменті ми розпочали ще раніше, – розповідає провідний інженер управління головного механіка ГД Оксана Кушнірук. – Ще у березні ми взялися за ретельне прибирання клумб та газонів, обрізку дерев, висадку квітів. Вже зараз на клумбах біля цехів та управління готуються показати свою красу тюльпани, нарциси, хризантеми та газанії. А ось до Дня довкілля ми висадили ще й 18 дерев у різних куточках департаменту. Хотілося б, щоб скрізь з’явилося якесь нове зелене оновлення. Цікаво, що клен – це символ достатку, порядку та об’єднання, граб – символ міцності та надійності, а глід символізує надію та добробут. Всього цього ми бажаємо усім криворіжцям!»
Під час ремонтної зупинки в шахтоуправлінні гірничого департаменту виконали великий обсяг робіт, серед яких і заміна шахтної кліті.
Шахтна кліть використовується для перевезення працівників, матеріалів, техніки, обладнання тощо. Без неї підземний видобуток практично неможливий. Але інтенсивна експлуатація цих підйомних транспортних посудин відбувається у досить агресивному середовищі, а тому вони через певний термін потребують заміни. Цього разу в ШУ замінили одну з п’яти клітей, якими користуються шахтарі.
«Щозміни кліть ствола Клітьова підіймає та опускає працівників на 1045-й горизонт, – розповідає начальник підземної дільниці підйому Максим Ткаченко. – А ще ми спускаємо під землю матеріали, обладнання. Наша двоповерхова кліть вантажопідйомністю 15 тонн. Ми нею навіть шахтні електровози для ремонту доставляємо на поверхню. Перед кожною зміною її ретельно оглядають, перевіряють, адже найголовніше для нас – це безпека людей, а кліть спускає під землю робочий персонал. Щоразу (за один підйом або спуск) це 84 людини. Цю кліть потрібно було замінити, адже вже вийшов час її технічної експлуатації. Найскладнішим було те, що під час цієї заміни левову частку робіт потрібно було виконувати вручну. «Кліть-старушку» підняли і почали розбирати. На її місце ми встановили нову, яку теж збирали вручну через те, що заміна виконувалася під час зупинки шахти і за умов обмеженого енергопостачання і ми не мали змоги використовувати гайковерти. Найбільший обсяг робіт виконали слюсарі, стволові кріпильники та механослужба на чолі з механіком підземної дільниці підйому Дмитром Штифураком. В результаті ми отримали безпечний довіз працівників та матеріалів на робоче місце. І це для нас найголовніше».
Заміна кліті, яку виготовило одне з криворізьких підприємств, тривала майже півтора місяця. Після встановлення підйомної посудини на робоче місце кліть пройшла обкатку, тож вже готова прийняти першу робочу зміну після ремонтних робіт та перезапуску шахти.
Біля управління Ливарно-механічного заводу ремонтники висадили дерева на Алеї пам’яті працівників заводу, які загинули захищаючи незалежність нашої країни.
Ці п’ять сакур серед зеленого острівця біля будівлі управління ЛМЗ з’явилися цього квітня. Кожне дерево іменне – на честь загиблих в боях героїв, які працювали на заводі. П’ять дерев – п’ять захисників, яких забрала ця війна.
«Починаючи з лютого 2022 року, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, до лав ЗСУ мобілізували 221 нашого працівника. На жаль, ми вже втратили п’ятьох найкращих хлопців. Вони ніколи не повернуться до наших цехів. Але ми не маємо права забути про них. Так і народилися ідея цієї Алеї пам’яті. На ній п’ять сакур. Ми виготовили в цехах заводу таблички з іменами полеглих героїв і встановили їх біля кожного дерева. Наша спільне бажання, щоб ці дерева прижилися та своїм цвітінням нагадували про те, які мужніми та відважними захисниками є наші працівники. І, дай Боже, щоб ця алея такою і залишилася б, щоб на ній не з’являлося більше нових саджанців. Краще ми закладемо алею Перемоги. Це було б найкращим подарунком для нас усіх», – сказав директор Ливарно-механічного заводу Валерій Мовчан.
5 квітня своє перше 5-річчя відзначив Ливарно-механічний завод.
Завод створений на базі семи цехів ремонтного виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг» як самостійна бізнес-одиниця з повним циклом: від виробництва рідкої сталі з використанням електродугових печей до готових запчастин і машинобудівного устаткування.
Продукція та послуги ЛМЗ з перших же днів мали попит. Аби відповідати усім сучасним вимогам ремонтного виробництва завод розпочав оновлення обладнання. Постійно розширювався портфель замовлень. Клієнтами за ці роки стали підприємства Групи «АрселорМіттал» в Алжирі, Іспанії, Казахстані, Боснії та Герцеговині, Польщі, Мексиці та Німеччині. А ще такі українські підприємства, як «КАМЕТ-СТАЛЬ», «Запоріжсталь», «Запоріжкокс», «Дніпротяжмаш». Але основним замовником був і залишається «АрселорМіттал Кривий Ріг».
У 2020 році ТОВ «ЛМЗ» отримало нагороду національного бізнес-рейтингу «Лідер галузі 2020» у категорії «Механічне оброблення металевих виробів». І це не єдине досягнення ЛМЗ. На підприємстві вважають, що найкращим лакмусовим папірцем успіху молодого заводу стали висока довіра клієнтів, партнерів та інвесторів до фахівців ремонтної справи, їхніх послуг та продукції. Звісно ж, будувалися масштабні плани подальшого розвитку та вдосконалення підприємства. На жаль, війна внесла свої корективи. Як і чим сьогодні живе Ливарно-механічний завод, яким видалися перші п’ять років та про найближчі плани на майбутнє ми говорили з директором «Ливарно-механічного заводу» Валерієм Мовчаном.
– Спочатку саме на базі семи цехів підприємства, які входили до складу центрального департаменту з утримання та ремонтів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», і був створений завод. Основним напрямком діяльності став ремонт обладнання та виготовлення запчастин для цехів комбінату. Саме в цих цехах виготовлялись запчастини та ремонтувалося все обладнання «АрселорМіттал Кривий Ріг». Тож з них ми і стартували, взяли в оренду верстати (понад 800 одиниць), загалом півтори тисячі одиниць різного обладнання плюс майже двохтисячний колектив. До січня 2022 року ми планували, що у нас працюватимуть майже 1900 працівників.
Вже з середини 2020 року ми активно взялися за технічне переобладнання цехів, щоб випускати якісну конкурентоспроможну продукцію за сучасними технологіями та вимогами. Ми придбали декілька сучасних токарних та фрезерних верстатів з числовим програмним керуванням, установку для наплавлення зносостійкого матеріалу для виготовлення біметалевих листів. У ливарних цехах реконструювали системи керування електродуговими печами. Силами внутрішнього потенціалу спроектували, зробили та ввели у експлуатацію вибивну решітку у ФСЛЦ. Тож ми не тільки ремонтуємо самі, а й модернізуємо обладнання, із заміною електроніки в тому числі. Мали вже затверджені проєкти на нове дробоочисне обладнання для ФСЛЦ, трубозгинальні верстати. Але свої корективи внесла війна.
– 24 лютого 2022 року стало певною точкою відліку для всіх нас. Довелося пристосовуватися до життя та роботи у воєнних умовах. Як змінилося робоче життя заводу?
– Одразу ми пройшлися по цехах, поговорили з людьми. Вирішили, що будемо працювати. Звісно ж, був страх, розпач, але коли всі бачили один одного, то розуміли, що керівництво та персонал разом і працюють, то зібралися і продовжили виконувати свої обв’язки кожен на своєму робочому місці.
Головним завданням, з огляду на ситуацію, що склалася (завод зменшив робочі темпи), став пошук нових ринків реалізації наших послуг та продукції. І нам це вдалося, зовнішніх замовлень стало більше. Тим більше, що наразі ми найбільше машинобудівельне виробництво в Україні з повним виробничим циклом. Чимало почало одразу робитися і задля підтримки наших захисників та перемоги. Ми виготовляли захисні їжаки, пластини для бронежилетів тероборони, захисні розтяжки-кошки та багато іншого. Водночас допомагали у ремонтах, які тривали на підприємстві під час вимушених зупинок. Навіть за цих складних часів у нас майже не було простоїв.
Нам допомогло те, що ми завжди готові освоювати нові види продукції, запроваджувати нові технології. Ми миттєво реагуємо на вимоги ринку. І, звісно ж, ми не залишаємо без допомоги наше підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг». Минулого року ми освоїли випуск молольних куль для гірничого департаменту, деталі та запчастини для МБЛЗ, для Казахстану – роторів, шлакових чаш для «АрселорМіттал Зениця».
– Ви завжди відзначаєте, що головний секрет успіху ЛМЗ – це колектив. Більшість колективу залишалася на своїх робочих місцях навіть у найскладніший період. Зараз вже повернулася значна частина тих, хто вимушений був евакуюватися. Водночас чимало працівників заводу захищають Батьківщину на передовій.
– На цей час у нас мобілізована221людина. На жаль, ми маємо п’ятеро загиблих та троє безвісти зниклих. Ми намагаємося підтримувати зв’язок з тими, хто зараз у лавах ЗСУ. Чимало працівників у вільний час волонтерять. Ми розуміємо, що головне, що у нас є – це наші люди. Я пишаюся, що працюю поряд зі справжніми патріотами країни, підприємства, рідного міста. Наразі чисельність нашого колективу – це понад 1700 працівників. З них працюють – 1410, ще маємо 320 вакансій. Зараз ми гостро відчуваємо потребу у верстатниках широкого профілю, вогнетривниках, газорізальниках, електрозварниках, електромонтерах, котельниках, обрубувачах, сталеварах, слюсарях, майстрах виробничих дільниць, тож готові прийняти до колективу нових колег. Бо роботи нам вистачає, і перспектива розвитку підприємства є навіть у такий складний час.
– Говорити про плани, звісно, зараз складно. Але життя не зупиняється. Які найближчі перспективи та завдання стоять перед заводом?
– Можна сказати, що в нас зараз пропозицій більше, ніж можливостей усі їх задовольнити. Ми практично можемо виготовити все, що потрібно для цехів «АрселорМіттал Кривий Ріг». І виготовляємо все від напівфабрикату до готового виробу, здатні виконувати ремонти промислового обладнання будь-якої складності. Якщо можна так сказати, то ми вдихаємо життя в метал.
У найближчих перспективах – виготовлення запчастин, холодильних плит для ДП-6, засипного апарату, запчастин для розливальної машини для доменного цеху, дверей, обрамлень, металоконструкцій для КБ 5-6, металоконструкцій та деталей для конвеєрів АЦ-2. Ми продовжуємо забезпечувати молольними кулями наш ГД. Є й зовнішні замовлення – шлакові чаші, денця для Knauf Gips KG (Німеччина). Розробляємо великий проєкт спільно з алжирським підприємством щодо виготовлення засипного апарату. І це далеко не все, що ми плануємо. Отже, в нас є над чим працювати.
Головне – зберегти колектив, якому я хочу побажати стабільності, розвитку, бажання і можливості рухатися вперед. Ми пишаємося нашим працівниками, хотілося б, щоб і вони пишалися тим, що працюють в ЛМЗ. Вірю, що попереду у нас Перемога і ще не одна продуктивна п’ятирічка.
В день ювілею підприємства в ЛМЗ відзначили кращих з працівників. Десятеро з них нагороджені нагрудним знаком «Честь та гордість «Ливарно-механічного заводу». Ще стільки ж визначені, як «Кращі у професії».
Золотий фонд ЛМЗ – «Честь та гордість «Ливарно-механічного заводу»
Олескандр Суслов, слюсар-ремонтник РМЦ-1
Геннадій Тімченко, верстатник широкого профілю РМЦ-1
Юрій Кочешков, терміст, РМЦ-2
Ігор Гармаш, слюсар-ремонтник, РМЦ-2
Сергій Григоржевський, старший механік цеху, РМЦ-3
Євген Коновалов, головний технолог ЛМЗ
Андрій Черкасов, заст.начальника цеху з технології, ФСЛЦ
Євген Кайко, старший майстер основної виробничої дільниці, ФСЛЦ
Два ротори для «АрселорМіттал Теміртау» практично з нуля виготовили в цехах Ливарно-механічного заводу і надіслали працювати до Казахстану.
Ротори для ексгаустерів агломашин на нашому ремонтному виробництві виготовляють вже понад 10 років. Зазвичай ми робили їх для потреб нашого підприємства. З часом почали працювати і на зовнішні замовлення. Наразі надійшов запит на виготовлення двох роторів від «АрселорМіттал Теміртау». Ускладнювалося все тим, що виконати замовлення потрібно було у надзвичайно короткий термін, а от якість, звісно ж, мала бути на висоті.
«Фактично справа «народження» роторів стала колективною, адже у цьому процесі взяли участь всі цехи заводу, – розповідає начальник РМЦ-1 Євген Гречаний. – Наш цех був випусковим. У ФСЛЦ відлили виливки, ступиці, втулки, в РМЦ-1 все це збирали, обробили сталеве лиття, вал. Далі в цеху металоконструкцій зібрали ротори, де їх ще й наплавили біметалом, потім вже у зібраному вигляді ротори доправили в РМЦ-2 на кінцеву механічну обробку. А ось остаточне динамічне збалансування, фарбування та упакування вже виконували фахівці нашого цеху. І це при тому, що чимало наших фахівців зараз служать в ЗСУ, а терміни виконання замовлення були стислими».
Традиційно на виготовлення одного ротору необхідні 60 діб. Але з огляду на терміновість замовлення, в ЛМЗ з цим впоралися за 34 доби. Замовник оцінив і швидкість роботи, і якість.
«Навіть у ці складні часи ЛМЗ працює з найвищими вимогами до себе, аби наша продукція була конкурентоспроможною за всіма параметрами, – говорить заступник директора з комерційних питань та договірної роботиОлег Коновалов. – Зараз деякі машиноремонтні підприємства зруйновані, частина під окупацією або знаходяться практично на передовій. Ми маємо підхопити естафету цих підприємств і зробити все, щоб бути кращими. І не через те, що залишилися ледь не єдиними у машиноремонтній справі, а тому, що можемо запропонувати найкраще поєднання якості, ціни та швидкості виготовлення найскладніших замовлень. Важливо, що на ці ротори у Торгово-промисловій палаті отриманий сертифікат походження, який свідчить, що це повністю українська продукція. Ми ще й розфарбували ротори у патріотичних кольорах. Тож європейськими країнами до Франкфурта вирушить продукція-символ того, що Україна живе та гідно працює навіть у воєнний час. А вже з Франкфурта літаком ротори надійдуть до замовника у Теміртау».
Працівники цеху ремонту енергетичного обладнання (ЦРЕО) ремонтного виробництва нашого підприємства реанімували «поранений» трансформатор для «АрселорМіттал Берислав».
Під час окупації Херсонської області, зокрема Бериславського району, від постійних обстрілів, мінувань та бойових дій постраждали не лише люди та їхні домівки. Руйнувань зазнали і виробничі потужності багатьох підприємств. Наприклад, «АрселорМіттал Берислав» доводиться відроджувати майже з нуля. Ще й досі тривають роботи з розмінування території підприємства, але робоче життя потроху повертається.
Це повернення до життя нагадує реанімацію важкопораненого. Чимало доводиться робити, аби повернути втрачене. Нещодавно ремонтникам з ЦРЕО РВ вдалося «вилікувати» від численних бойових поранень трансформатор, який є практично енергетичним серцем «АрселорМіттал Берислав».
“Поранений” трансформатор
«До нас надійшли «органи» трансформатора – шість теплообмінників та посудина під масло. Вони були практично зрешечені уламками. Добряче їм дісталося, – говорить заступник начальника ЦРЕО РВ Олександр Шаховий. – Потрібно було заварити всі дірки та тріщини в теплообмінниках, щоб трансформатор міг працювати, як і раніше. Але «поранення» були у таких важкодоступних місцях, що зробити це міг лише зварник–ас. Цю роботу виконав Сергій Майтак, зварник нашого цеху, а асистувала йому бригада ремонтників ЦРЕО. За дві доби ми впоралися з цією операцією, ретельно все перевірили та надіслали колегам з Берислава».
Рятівники трансформатора: Микола Крюков, Сергій Майтак та Олександр Живора
Цей трансформатор надзвичайно важливий для «АрселорМіттал Берислав», адже від нього живиться проммайданчик підприємства. І працювати без нього неможливо, а на придбання нового, враховуючи значні руйнування підприємства та його техніки, потрібні кошти, які зараз точно для підприємства не зайві. Тож допомогти колегам взялися в «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«Ми починаємо потроху працювати, але робити це без живлення неможливо, – розповідає директор АТ «АрселорМіттал Берислав» Леонід Смоляренко. – Цей трансформатор відповідає за роботу шахтних печей з випалення вапняку, обігрів офісних приміщень, лабораторії, освітлення кар’єру. Але агрегат дуже постраждав від обстрілів і те, що йому надали друге життя, – велика допомога нашому підприємству. Зараз трансформатор уже встановили на його робочому місці, і він лише чекає, коли надійде живлення, щоб знову заступити «в зміну».
