1 вересня – День знань цього року є новим етапом випробувань як для учнів, так і для їхніх батьків. Особливо вразливими через нові реалії є першачки. Як зробити «вхід» до шкільного життя менш травматичним? Ми запитали у психологів та освітян.
Цьогоріч до першого класу у Кривому Розі підуть 5279 дітей. Форма навчання для нашого регіону – дистанційна. Загальну середню освіту в місті надаватимуть 129 закладів, але всі в онлайн-режимі.
З чого починати адаптацію дитини до нового, вже шкільного життя, якщо дитина не йде до закладу, а починає вчитися у стінах рідної домівки? Перш за все, першокласнику потрібно пояснити, що дистанційне навчання не передбачає похід до школи. Вчитель буде виходити на відеозв’язок і пояснювати нові завдання. Часом батьки допомагатимуть їх виконувати. Бажано до початку навчання познайомити маленького учня з вчителем, а за можливістю – і дітей з одного класу поміж собою. Батькам не слід хвилюватись, що дитина одразу всіх не запам’ятає. Все це можна буде надолужити в процесі першого місяця навчання.
Психологи також рекомендують створити у кожній сім’ї плакат під назвою «Хто я?», де будуть наклеєні цікаві фото дитини, які розповідають про її вміння, хобі та досягнення. Їх можна буде завантажити на Google-диск класу. З новими знайомими дітям буде легше налаштуватись на онлайн-навчання. Розкажіть дитині про важливість навчання й цінність нових знань. Зробіть символічне свято, хоча б вдома, щоб позначити та закріпити перехід із відпочинку та літа до нового режиму та більш дорослого життя.
Психологи радять
– Сформуйте «шкільний» режим у домашніх умовах. Дотримуйтеся графіку. Дитяча та підліткова психологиня Олена Соловйова радить створити розклад занять і не забувати про перерви (все це малечі варто попередньо ретельно роз’яснити та «програти» ситуацію декілька разів).
Під час дистанційного навчання дитина багато часу проводить перед монітором, тому її очі мають більше відпочивати. Короткі перерви необхідні, щоб діти порухалися, зробили зарядку для очей. Якщо бачите, що дитині вже важко спокійно сидіти за столом, потрібно зробити швидку розминку. Чим менші діти, тим частіше потрібні такі перерви. За цей час відпочивають очі, діти встають від комп’ютера, виконують прості вправи і відновлюють дихання після розминки. Рекомендований час перебування за екраном для дітей 6-12 років – 1 година на добу.
– Облаштуйте робоче місце – позначте в помешканні робочу зону. Нехай це буде частина столу або лише поличка зі шкільним приладдям – процес упорядкування організовує, а «перехід» в інший простір допомагає налаштуватися на роботу. Важливо, щоб ноги під час сидіння спиралися на підлогу або підставку, щоб у полі зору учня не було іграшок чи інших речей, які нагадують про відпочинок та розваги. Такі дії дозволять розмежувати простір дитини, яка фізично не матиме змоги перейти в інший режим поведінки «я граюсь» або «я навчаюсь».
– Потурбуйтеся про доступ дитини до інтернету в зручній для дитини формі. А також наявності низки технічного обладнання: комп’ютер із необхідними налаштуваннями, щоб дитина могла бути присутньою на онлайн-уроках, за можливості — планшет для додаткового читання чи підготовки до уроків (з комп’ютера читати та засвоювати матеріали важче), флешка передачі та зберігання необхідних навчальних матеріалів, телефон та месенджери — для зв’язку із вчителем та однокласниками.
– Заздалегідь придбайте необхідне канцелярське приладдя: зошити, підручники, олівці, ручки та інше. Наявність необхідного приладдя викликає у дитини інтерес до процесу навчання, навіть якщо вона вчиться дистанційно.
– Підготуйте маленькі сувеніри – дрібнички, які залишатимете впродовж першого тижня або місяця на робочому столі дитини вдома: маленькі листівки або записки, м’який брелок, який можна стискати в руці, браслетик (можна такий, як у мами чи тата), ручку з блискітками, кишенькову дзиґу – такі дрібнички нагадають про вашу турботу та допоможуть зняти напругу.
– Не очікуйте швидких результатів. Не вимагайте одразу значних успіхів у навчанні від вашої дитини. Для неї це все вперше, особливо за таких умов. Краще частіше цікавтесь: «Як тобі зараз? Що було непросто, а що вийшло добре?». Підтримуйте, допоможіть розібратись, уникайте зайвої критики.
– Навчіть дитину простим технікам самодопомоги – дихальним та тілесним. Малеча, як і ви, може хвилюватися перед початком та впродовж навчання. Запропонуйте дитині навчитись дихати глибоко, животиком, наче надуваєш повітряну кульку – вдихати повітря носом протягом 2-3 секунд, потім затримати дихання на 2 секунди, повільно та плавно ротом видихнути повітря протягом 4-5 секунд. Важлива умова дихальних вправ – вдих має бути коротшим за видих та дихальний цикл має бути ритмічним. Повторити 10 разів. Ця вправа допоможе швидко заспокоїтись та зняти зайву тривогу.
А батькам теж краще набратися терпіння та не забувати, що період адаптації у першокласників до навчання може тривати до 1,5-2 місяців, а за сучасних умов, то і до трьох місяців.
Як готувалися родини першачків до нового періоду життя своїх дітей, розповіли їхні батьки – працівники нашого підприємства.
Анастасія Чумаченко, інженер-технолог вальцетокарного цеху:
«Ми збирали до школи свого шестирічного сина Тимофія. Важкого у підготовці, в принципі, нічого не було. Але психологічно треба було налаштувати дитину на незвичний для неї навчальний процес: фактично він вперше іде до школи, а у реальності картинка для нього не змінюється, син залишається дома. Але перший урок офлайн у нас все ж відбувся. Напередодні першого вересня нас збирала вчителька, знайомилася. Звичайно, це відбулося з дотриманням усіх правил безпеки.
З першого вересня у Тимофія почалися вже справжні заняття, але онлайн. Уроки невеличкі, по 10 хвилин. Також буде час на самопідготовку. Ми ж як батьки будемо допомагати дитині управлятися із завданнями. Головне, щоб він відчув шкільну атмосферу, хоча це і важко зробити, бо і вчителька, і однокласники знаходяться в екрані «телевізора». Хотілося б, щоб син також спілкувався з іншими дітьми, якось визначався в соціумі. Я впевнена, що незабаром так і буде, і після війни діти нарешті відчують усі переваги справжньої школи. А поки я хочу привітати свого сина та усіх першачків нашої країни з новим навчальним роком. Мира усім нам і міцних знань».
Ксенія Кіца, машиніст крану МВ:
«У мене до першого класу іде донечка Софія. З іншими батьками та вчителькою ми планували першого вересня зробити свято для наших діточок. Але не судилося. Після останніх прильотів у місті усім нам краще бути особливо обережними. Тому з міркувань безпеки правильно, що місто вирішило вчити дітей онлайн. Втім, з вчителькою та директором батьки познайомилися, а діти вже будуть знайомитися через екран. До речі, деяких своїх однокласників Софія знає, бо вони мешкають поруч. Взагалі школа у нас розташована поряд з будинком, тож в ній навчаються діти з району. Але цього року у нас багато також дітей переселенців, класи повні. Софія зарахована до 1-В класу.
Гадаю перші дні чи тижні навчання будуть складними для усіх. Дитина ще не самостійна, у повній мірі не розуміє, що таке школа. Вона не відчуває її особливої атмосфери, не сідає за парту, а навчається дома. Але заради безпеки своїх дітей ми готові потерпіти. Я впевнена, що незабаром, коли війна скінчиться, у наших дітей буде справжнє шкільне життя».
Ми вітаємо усіх першачків з їхнім першим Днем знань, а старших школярів з початком нового навчального року! Нехай він буде цікавим і найголовніше мирним!
