Автор: Головко Вікторія

Категорії
Новини

Підлікували і настрою додали

З вересня минулого року демобілізовані працівники наших підприємств мають можливість користуватися послугами додаткового пакету медичного страхування від СК «Країна». Одною з послуг цього пакету є безкоштовне оздоровлення наших захисників у санаторіях України.

«Відпочив – супер! Тихо, смачно, цікаво, а медпослуг – скільки хочеш, і які забажаєш», – ділиться враженнями Сергій Паецик, газівник коксового цеху КХВ.

Сергій був командиром танкового взводу, який тримав оборону, а потім і виганяв окупантів з Херсонської області. Коли з боку Високопілля захисники заходили до Осокорівки, саме там, під «Кавуном», Сергій і отримав поранення.

«Нас там підбили. Напевне кожен мешканець нашого міста знає де це, бо до війни один зі шляхів на море вів саме повз цей «Кавун» (артоб’єкт «Дари Херсонщини»). Довелося мені відновлюватися після поранення. Я вилікувався та згодом демобілізувався, – розповідає Сергій. – Про можливість відпочинку та реабілітації у санаторії по страховці я дізнався під час медогляду, коли повертався на роботу на підприємство. Подав заявку, і документи мені оформили буквально протягом дня».

Відпочивав та оздоровлювався Сергій у санаторії «Славутич». Цей спеціалізований лікувально-оздоровчий заклад розташований у мальовничій зоні за декілька кілометрів від міста Верхньодніпровськ.

«Уявіть собі, узбережжя Кременчуцького водосховища. Види такі, аж подих захоплює! Територія санаторію гарна, чиста, мальовнича, величезна. Головне, що там тихо і безпечно, – продовжує Сергій Паецик. – Відпочивальники живуть як у корпусах, так і у котеджах. Я був у котеджі, у моєму номері, розрахованому на двох людей, було все необхідне: санвузол у номері, холодильник, телевізор та інші корисні у побуті речі. Персонал привітний, уважний. Підхід до медпослуг там дуже серйозний. Кількість видів лікування і на усіх пальцях рук не перелічити – від різних масажів до водних процедур. Мене якісно підлікували. Годували нас смачно та ситно. Уявіть собі, приходиш до їдальні, а там на тебе вже чекають перше, друге, третє, компот та ще й десерт (сміється). До речі, старожили порадили мені приїхати до санаторію ще влітку. Там можна купатися у водосховищі, засмагати на пляжі, ще і великий басейн є. Також там можна порибалити та посмажити шашлики. Я б залюбки ще скористався безкоштовною можливістю, яку нам надає страховка, щоб поїхати оздоровитися. І раджу це зробити іншим демобілізованим».

Сніданок

На сьогодні для отримання медичних послуг до поліклінік медцентру ПП «Стіл Сервіс» звернулося майже 60 демобілізованих працівників. 16 колишніх військовослужбовців вже відпочили та оздоровилися по страховці у санаторіях України.  

«Додаткова програма медичного страхування для ветеранів надає можливості демобілізованим захисникам, які повертаються працювати на наші підприємства, пройти курс санаторно-курортного лікування та реабілітації, – розповідає Яна Хорольська, директорка медична медцентру ПП «Стіл Сервіс». – Підлікуватися демобілізовані можуть у двох санаторіях України, з якими СК «Країна» уклала угоди. Це «Славутич» у Верхньодніпровську Дніпропетровської області, та медичний реабілітаційний центр МВС України «Південний Буг» у місті Хмільник Вінницької області. Процедура оформлення путівки дуже проста. Ветерани (демобілізовані з 2014 року) телефонують до нашого колцентру за номером телефону: (067) 532 24 42 і кажуть, що хочуть отримати путівку на санаторно-курортне лікування. Фахівець записує їх на прийом до лікаря-координатора. Якщо людина вже проходила профілактичний огляд у нашому медцентрі, то оформлення санаторно-курортної картки здійснюється тут, на місці.  Коли людина ще не встигла пройти профогляд, таке буває, коли демобілізований повертається знову на роботу, тоді виписку з амбулаторної картки він може отримати у сімейного лікаря».

Нагадаємо, що у медичному центрі ПП «Стіл Сервіс» ветерани війни можуть отримати діагностичні послуги (аналізи, електрокардіограма, ультразвукове та рентгенівське дослідження тощо), фізіотерапевтичні процедури, декілька видів масажу, ін’єкції, крапельниці, процедури у ЛОР- кабінеті, отримати фахову консультацію лікарів. 

Захисники-працівники підприємств, які бажають пройти додаткове медичне обстеження або процедури, можуть записатися на прийом до лікаря- координатора медичного центру, звернувшись за номером телефону: 067 532 24 42, або взяти направлення у сімейного лікаря, або іншого лікаря-спеціаліста та звернутися в реєстратуру поліклініки МВ (вул. Криворіжсталі, 5А), каб.105 або поліклініки ГД

(вул. Збагачувальна, 86). Також демобілізовані захисники-працівники наших підприємств можуть отримати і безкоштовну стоматологічну допомогу. Щоб оформити її, людині треба  зателефонувати до страхової компанії «Країна» з мобільного телефона за номером 890.

Категорії
Новини

Центри «підйомних» та «зварних» професій запрошують

У двох закладах професійної освіти Кривого Рогу урочисто відкриті навчально-практичні центри для підготовки молодих фахівців робітничих професій –  машиністів крану та електрогазозварювальників. 

В урочистому відкритті Центрів взяли участь представники Міністерства освіти і науки України, Дніпропетровської облдержадміністрації, очільники нашого міста, керівники підприємств, закладів освіти, Центру зайнятості, а також представники проєкту «Розвиток Кривого Рогу та Криворізького району», що впроваджується державною агенцією з розвитку LUXDEV (Люксембург).

Навчально-практичний центр з професій підйому та переміщення вантажів: «Машиніст крана (кранівник), «Машиніст крана металургійного виробництва. Стропальник» відкрили на базі Криворізького центру професійної освіти металургії та машинобудування, який є давнім партнером нашого підприємства. Це вже третій подібний проєкт, реалізований тут за останні роки. Кошти, 6 млн грн, на створення цього центру були виділені з державного та обласного бюджетів, а виконати ремонт приміщень допомагав «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Відкриття цього центру дає можливість проводити  навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації для шукачів роботи. Учні, які тут навчаються на кранівників та стропальників, проводитимуть практичні заняття та набуватимуть необхідного професійного досвіду в сучасних умовах. А працівники зі стажем підвищуватимуть кваліфікацію та опановуватимуть сучасні знання, знайомитися з новими технологіями, вчитимуться працювати з новим обладнанням», – зазначив Григорій Горб, директор Криворізького центру професійної освіти металургії та машинобудування.

Новий навчально-практичний центр з професій підйому складається з майстерень, слюсарної, обладнаної сучасними робочими місцями та інструментом, а також кранового полігону зі стропами, редукторами та іншим інструментом. Центром полігону є симулятор-тренажер для машиніста крана.

Зручність та ефективність цього тренажеру особисто перевірив заступник Міністра освіти і науки України Дмитро Завгородній.

«Минулого 2024 року ми загалом проінвестували 550 млн гривень з державного бюджету, приблизно 250 млн грн з різних місцевих бюджетів і майже 500 млн грн з донорських міжнародних проєктів в обладнання, лабораторії для навчально-практичних центрів та інших закладів професійно-технічної освіти. Загалом за минулий рік ми здійснили до 120 проєктів різного масштабу. І зараз бачимо результат – відкриття в Україні нових навчальних центрів, де молодь набуватиме знань та навичок робітничих професій, які дуже необхідні для відбудови та розвитку нашої країни. У 2025 році планується продовжити та поширити цю роботу. Це дозволить оновити навчальну базу та виховувати молодих фахівців згідно з сучасними вимогами», – сказав Дмитро Завгородній.

Під час заходу відбувся круглий стіл, де учасники обговорили основні виклики сучасного ринку праці. Це і нестача кваліфікованих кадрів, заохочення молоді до вибору робітничих професій, навчання з урахуванням сучасних технологій та потреб підприємств. Одним із шляхів розв’язання  цих питань є створення в країні мережі сучасних навчально-практичних центрів з різноманітних професій, а також залучення великого бізнесу у підготовку молодих фахівців.

Як зазначила менеджерка з розвитку молодіжних проєктів «АрселорМіттал Кривий Ріг» Вікторія Коцуба, створення такого навчально-практичного  центру – це інвестиція в якість підготовки робітничих кадрів, що задовольнить потреби роботодавців у висококваліфікованих працівниках.

«Наше підприємство тісно співпрацює з багатьма закладами професійно-технічної  освіти Кривого Рогу, адже в них навчаються наші майбутні працівники. Тож нам, як роботодавцям, приємно бачити гарні зміни  в обладнанні, підходах, в умовах навчання молоді. Ми теж, своєю чергою, усіляко сприяємо цьому. В «АрселорМіттал Кривий Ріг» діє низка молодіжних проєктів з розвитку та працевлаштування молоді. Серед них вже відома «Нова фабрика», програми проходження практики на виробництві, оплачуваного стажування, численні молодіжні заходи та інші цікаві проєкти. Співпрацюємо ми і з педагогами навчальних закладів, які часто бувають на підприємстві, де знайомляться із новими технологіями, обладнанням тощо. Це потрібно для сучасної підготовки молодих фахівців», – зазначила Вікторія Коцуба.

У місті також було відкрито ще один осередок професійної підготовки – навчально-практичний центр «Електрогазозварник». Він створений у Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Центр складається з навчально-виробничих майстерень з електрозварювання, газового зварювання та різання металу, а також навчального кабінету для проведення вступних інструктажів. Цей навчально-практичний центр також був створений за рахунок державного та обласного бюджетів.

Відкриття навчально-практичних центрів відбулося в межах проєкту «100 майстерень», який націлений на оновлення навчальних центрів у закладах професійної освіти. У 2024 році було виділено 549 млн грн для створення 88 нових майстерень. У 2025 році планується інвестиція 540 млн грн для відкриття ще 100 майстерень. Проєкт охоплює заклади професійної та фахової передвищої освіти, з фокусом на підготовку фахівців у таких галузях, як машинобудування, енергетика, робототехніка та інші. Це створює можливості для підготовки кваліфікованих кадрів, яких потребує ринок праці. Модернізація освіти сприятиме забезпеченню підприємств необхідними фахівцями та допоможе у відновленні і розвитку економіки України.

Більше фото – за посиланням
https://fex.net/uk/s/sltoa0r

Категорії
Новини

«АрселорМіттал Кривий Ріг» – 20 років з країною, містом, громадами

«Двадцять чотири мільярди двісті мільйонів гривень – три. Продано!». Ці фінальні слова аукціону з продажу комбінату «Криворіжсталь» пролунали двадцять років тому. З того часу в Україні розпочалася історія транснаціональної корпорації «АрселорМіттал», яка стала значним інвестором у розвиток нашого підприємства, Кривого Рогу та регіону. Протягом поточного року «Металург» розповідатиме про спільні проєкти соціального партнерства, яке вже триває 20 років.

«Інвестиції треба залучати для подальшого розвитку як підприємства, так і нашого регіону». Про це йшлося в інтерв’ю Вадима Гурова, народного депутата, голови Комітету з питань промислової політики та підприємництва України, яке було опубліковане у № 42 газети «Металург» від 14 жовтня 2005 року. Згодом  містоутворююче підприємство спочатку «Міттал Стіл», а потім й «АрселорМіттал Кривий Ріг» розпочало свою історію співпраці з  містом та регіоном. Основними напрямками спільних соціальних ініціатив підприємства стали сфера охорона здоров’я, освіти, розвиток місцевих громад та екологія.

«Автоспівпраця» з Новолатівкою

У 2019 році був укладений договір про соціальну співпрацю між «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Новолатівською громадою. Результатом соцпартнерства стало придбання для громади двох шкільних автобусів та автомобілю швидкої допомоги на загальну суму 5 млн гривень.

Перший шкільний автобус приїхав до учнів Новолатівського ліцею на початку жовтня 2019 року. Його зустрічали урочисто всім селом. А перший мінірейс за кермом особисто здійснив голова Новолатівської сільради Олександр Зубрій. Він зазначив, що старі шкільні автобуси, яким на той час було вже по 16 років, частіше стояли на ремонтах, ніж працювали за призначенням. А роботи у нових автобусів передбачалося чимало, адже їм треба буде щодня перевозити до Новолатівського ліцею і звідти майже дві сотні дітей з сіл Інгулець, Латівка, Новоселівка, Рахманівка, Степове, Стародобровольське, Рудничне. Відстань між населеними пунктами доволі велика.

Вже за місяць, у листопаді 2019 року «АрселорМіттал Кривий Ріг» передав Новолатівській громаді другий шкільний автобус. Він, як і перший його «колега», був обладнаний усіма засобами безпеки та мав високий кліренс, що необхідно для поїздок сільськими дорогами.

24 грудня 2019 року, напередодні новорічних свят «АрселорМіттал Кривий Ріг» передав Новолатівській громаді автомобіль швидкої допомоги на базі Volkswagen.

«Швидка» була оснащена сучасним обладнанням для проведення лікувальних заходів силами фельдшерської бригади, транспортування і моніторингу стану пацієнтів перед госпіталізацією. У медичному автомобілі було все необхідне для надання невідкладної допомоги: дефібрилятор, електрокардіограф, пульсоксиметр, безконтактний термометр, глюкометри, набори вакуумних шин та інші необхідні засоби.

«Згадуючи ті значні для нашої громади події ми мимоволі повертаємося у наше довоєнне життя. Такі спогади викликають приємні емоції. Договір про співпрацю позитивно вплинув на нашу громаду, адже наданий автотранспорт – шкільний та медичний – дозволив нам здійснювати необхідні перевезення чималими територіями, – розповідає Тетяна Мариненко, начальниця управління освіти культури, молоді та спорту Новолатівської сільської ради. – Протягом багатьох років автобуси, подаровані підприємством, возили до Новолатівського ліцею дітей та вчителів з шести віддалених сіл громади та двох селищ Центрально-Міського району Кривого Рогу. Автомобіль швидкої допомоги оперативно виїжджав на виклики в будь-який населений пункт громади та доставлв пацієнтів до лікувальних закладів Кривого Рогу. Та від початку повномасштабної війни один автобус та «швидку» громада спрямувала  на допомогу нашим захисникам. Ми маємо надію, що автотранспорт і досі на ходу, що він і зараз допомагає українським воїнам у боротьбі з ворогом.

Війна змінила життя кожного з нас, але співпраця з «АрселорМіттал Кривий Ріг» у нас продовжується. З останнього – новорічні подарунки, які підприємство традиційно щороку напередодні свят дарує усім дітям, які навчаються у наших двох навчальних закладах та дитячому садочку. Отримали подаруночки і дітки з сімей переселенців, які поповнили нашу громаду. Ми сподіваємося, що після війни співпраця з підприємством стане ще міцнішою, а наше соціальне партнерство й далі сприятиме подальшому розвитку громади».  

Категорії
Наші люди

Зі співом по життю

На роботі він зайнятий у генерації електроенергії, а свою власну енергію підживлює творчістю. «Співати я дуже люблю, співаю усюди: вдома, коли готую, на роботі, у справах, а тепер ще й на концертах», –  так про своє захоплення співом розповідає Геннадій Вернигора, машиніст парових турбін ТЕЦ-2.

У кожного своя справа до душі. Хтось рибалить, займається спортом, грає у комп’ютерні ігри, малює, майструє. Геннадій Вернигора любить співати, і робить це за будь-якої нагоди. Це захоплення викликає у нього багато позитивних емоцій, допомагає справлятися з психологічним навантаженням війни, а також покращує  настрій іншим людям, серед яких і наші захисники. 

Ще змалечку Генадій Вернигора підспівував дорослим, коли ті збиралися на свята. А більш серйозно співом він почав займатися з 40 років. «Напевне час прийшов», –підкреслює він. Зараз Генадій є учасником народного фольклорно-етнографічного ансамблю «Жартівниці», що у Народному домі.

«Все почалося з караоке вдома. Співав багато, із задоволенням. Найбільше мені подобався шансон, тільки не той бандитський, а у кращому сенсі цього слова. Я цікавився історією цього жанру, який виник у Франції ще у Середньовіччі. У ньому багато напрямків, зокрема, вуличний романс, який мені найбільш прийшовся  до душі, – розповідає Геннадій Вернигора. – Мій спів почули творчі люди та запросили співати до народного хору «Калинонька». У мене почалося зовсім інше життя – з репетиціями, виступами, спілкуваннями. Але обставини склалися так, що  довелося взяти перерву у творчості. Повернувся до хорового співу я вже за часи повномасштабної війни, коли став учасником «Жартівниць». За тембром маю низький голос, ближче до басів, тож ми класно звучимо у багатоголоссі, хоча у хорі співаємо, як один». 

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Генадій Вернигора працює з 2018 року. В ТЕЦ-2 він контролює параметри роботи турбогенератора, який виробляє електроенергію для потреб підприємства. Робота відповідальна, потребує спеціальних знань та навичок. Сам же Геннадій підживлюється творчістю та надихається енергією пісень. Він згадує, як ще до повномасштабної війни брав участь у міському заході – так званій «битві хорів». І, коли у глядацькому залі слухав виступи інших колективів, у нього наче мурахи тілом бігали, подекуди він не міг втримати сліз. Хор – це надзвичайна енергетика.

«Словами про це не розповіси, це треба тільки відчувати – слухати хор або самому співати у ньому, – продовжує Геннадій Вернигора. – У «Жартівницях» ми переважно виконуємо українські народні пісні – співучі, актуальні на всі часи та завжди сучасні. Усім відомо, що наші народні пісні надихали на творчість багатьох видатних композиторів світу. Деякі пісні зараз переспівуються на сучасний лад і тим самим вони набувають нового життя. У хорі ми виконуємо і естрадні композиції, є сольні виступи. До речі, у моїх планах підготовка саме сольного виступу, а також співу у дуеті».

Геннадій поділився з нами, що коли  починає співати, то майже одразу заспокоюється. Спів та музика стали його психологічним порятунком від стресів повномасштабної війни. Також це допомагає йому хоча б на деякий час відволікатися і від інших життєвих проблем та турбот. «Крім музики я ще дуже люблю готувати, – усміхаючись каже Геннадій. – Мої фірмові страви – це борщ, плов, картопля з м’ясом. А коли все це ще й на вогнищі приготовлено! М-м-м, красота! Коли готую, звісно, я співаю. Мені здається, що страви тоді смачнішими виходять.

Я б побажав і іншим знайти свою улюблену справу, захоплення, щоб отримувати задоволення від життя, відчувати усі його барви. А ще – робити щось приємне для себе і для свого оточення, адже свій талант, свою майстерність так приємно дарувати іншим».  

Категорії
Новини

Цілитель душ

Так у перекладі з давньогрецької переводиться лікар, який займається діагностикою, лікуванням та профілактикою психічних захворювань. У медичному центрі ПП «Стіл Сервіс» цю роботу здійснює лікар-психіатр Єлізавета Пономаренко.

Без блекаутів у голові

Пам’ятаєте фразу з відомого кінофільму: «Голова – предмет темний і дослідженню не підлягає»? Сучасна психіатрія спростовує це. Ця наука допомагає людині виявити психічні захворювання на ранніх стадіях і, якщо треба, провести медикаментозне лікування.

На жаль, війна значно вплинула на психічний стан більшості з нас. За даними міністерства охорони здоров’я України близько 60 відсотків українців потребують такої допомоги.

«Можна? Я до вас на консультацію». Подібну фразу Єлізавета Пономаренко за рік чує понад 10 тисяч разів, адже вона оглядає майже 75 відсотків працівників наших підприємств, які працюють у небезпечних умовах. Серед них фахівці коксохімічного виробництва, електрики, газорятівники, ті, хто працює на висоті, має справу з агрегатами під високим тиском, водії автотранспортних засобів, машиністи потягів тощо. Для представників таких професій огляд лікаря-психіатра під час щорічного профогляду є обов’язковим. Це є особливою вимогою з охорони праці.

«Прийом у мене – це не просто формальна обов’язкова процедура. Це уважна бесіда з кожною людиною плюс лабораторні дослідження аналізів. Коли тільки працівник заходить в кабінет, я вже звертаю увагу на його зовнішній вигляд, поведінку, адекватність. Звісно, перше враження оманливе, більш детально ти розумієш психічний стан людини вже при спілкуванні. Але досвід допомагає мені одразу помічати, чи є проблема. В цілому ж прийом у психіатра допомагає встановленню придатності працівника до роботи, виявленню на ранніх стадіях психічних патологій, запобігає розвитку важких психічних захворювань.

Хочу довести кожному, що будь-яка людина може у нас розраховувати на вчасну допомогу, до того ж без якихось ярликів або так званих чорних міток, як дехто може вважати, спираючись на стереотипи минулих часів», – говорить  Єлізавета Пономаренко.

Візитка

Психіатрією Єлізавета Миколаївна займається понад 40 років. Вона закінчила Донецький медичний інститут, свій робочий шлях починала з інтернатури по психоневрології. Цей напрямок роботи поєднував психотерапію та наркологію. Це визначило подальшу діяльність Єлізавети Пономаренко, згодом вона працювала лікарем-наркологом у структурі МВС, у Криворізькому наркологічному диспансері, де допомагала людям позбавлятися від алкогольної та наркотичної залежностей. Увесь час вона вела активну профілактичну роботу з цього напрямку та продовжувала опановувати нововведення у психіатрії. У медичному центрі нашого підприємства Єлізавета Миколаївна проводить попередні, періодичні та позачергові психіатричні огляди, зокрема на предмет вживання психоактивних речовин – наркотиків та алкоголю.

Психолог, психотерапевт і психіатр – у чому різниця?

«Дуже часто ці поняття плутають, але різниця є, – продовжує Єлізавета Пономаренко. – Психологи – це не лікарі, вони не ставлять діагнози і не призначають медикаменти Словами та вмінням вислухати психологи допомагають людям, у яких виникли певні емоційні труднощі через життєві та побутові ситуації.

Психотерапевти – це вже лікарі, які знаходять причини психологічних розладів на підставі спеціальних методик, допомагають людині позбуватися глибинних психологічних проблем. До речі, психотерапевти мають право призначати певні групи препаратів.

Психіатри, такі, як я – це медики зі спеціальною підготовкою у галузі психіатрії. Вони займаються повноцінною медичною діагностикою та лікуванням психічних розладів різного ступеня тяжкості, відстежують реакцію пацієнта на ліки та коригують терапію. Хочу зазначити, що саме психіатр має справу з серйозними психічними розладами, серед яких, наприклад, думки про суїцид, різкі зміни у настрої або поведінці, галюцинації або ілюзії, бажання ізолюватися від суспільства тощо».

Ну, за здоров’я!

Окреме питання – це профілактика алкоголізму та наркоманії. Як правило, люди дуже применшують кількість вживання алкоголю. Але у розмові лікарю стає зрозумілим, чи є схильність у пацієнта до алкоголізму, в тому числі побутовому. Як розповіла Єлізавета Миколаївна, найчастіше буває так, ввечері у п’ятницю або у суботу людина розслабилася із чаркою після важкого тижня. У неділю – ні-ні, адже знає, що у понеділок на роботі її перевірять на алкоголь. І так може тривати роками, за які у людини виробляється алкоголічна залежність, виникають різні хвороби, в тому числі і психічні. Лікаря і досі дивує, коли людина, по факту,  п’є отруту, але бажає собі та іншим здоров’я.

Коли над проблемами працювати, вони вирішуються

«Що, мені треба йти до психіатра? Я ж не хворий?» Раніше часто можна було чути подібні вигуки. Зараз ставлення до психіатра змінилося. Все більше людей самостійно, а не за направленням, звертаються до психіатра. Як розповідає   Єлізавета Миколаївна, деяких навіть не виженеш з кабінету – приходять, розповідають про себе, діляться особистим. І це радує, адже люди довіряють лікарю. Інші приходять, щоб розв’язати психічні проблеми, які виникли через війну.

«Як правило, люди, які пройшли важкі бої, хто був у полоні або вийшли з окупації, поводять себе дуже тихо, вони замкнені. Я розумію, їм потрібна допомога, час, щоб пережити усе це, – розповідає Єлізавета Пономаренко. – Посттравматичний синдром – це дуже складна річ. Психічні травми можуть проявлятися як зараз, так і через багато років. Був у мене пацієнт, який брав участь ще у Афганській війні. Він розповів, що певну відстань може долати тільки на якихось колесах, адже як тільки він ступає на землю ногами, йому здається, що позаду нього вибухають міни.

І навпаки, іноді я сама в захваті від наших воїнів-захисників. Одного разу приходить до мене молодий чоловік на протезі. Після демобілізації він знову працевлаштовувався на підприємство. Чоловік тримався впевнено, був привітним, позитивним, він буквально випромінював жагу до життя. І подібних прикладів вистачає. Люди, які багато пережили, вдячні долі за життя.

А взагалі я б кожному порадила придивитися до себе. Ракетні атаки, руйнування, смерті рідних, близьких, знайомих і не знайомих людей змінили кожного з нас. Навіть з’явився новий термін – «синдром війни». Він проявляється у панічних атаках, страхах, підсвідомому чеканні нового «прильоту», безсонні, нервування тощо. Проаналізуйте свій психічний стан. Можливо і вам потрібна допомога? Тож, розпочніть її вчасно».

Фото з відкритих джерел та з архіву Єлізавети Пономаренко

Категорії
Новини

«Настроюдороботи.net»

«Що робити, коли не хочеться нічого робити?»У перші дні нового року таке запитання поставили психологині нашого підприємства Олені Шевчук. Про це сказала людина, зазначивши що фізично вона здорова, але чомусь почувається не в ресурсі. На улюблену роботу ноги не несуть, хочеться тільки лежати, інформація не сприймається, а потік задач, з якими раніше легко було справлятися, здаються нереальними.

Цей настрій «нічогохотіння» людина відчула після виходу з новорічної відпустки. Здавалося, після великого обсягу роботи, який «навалився» наприкінці минулого року, було декілька вихідних днів, щоб перепочити, набратися сил. А вийшло все навпаки.

«Цей стан називається апатія, або емоційне вигорання, таке буває після інтенсивної діяльності. І не важливо яку роботу виконує людина, фізичну або розумову, за сплеском великої, подекуди тривалої активності приходить спад. Скарги на апатію, виснаженість, на жаль, зараз почастішали, – розповідає Олена Шевчук. – Проблема «нічого не хочу робити» виникає на фоні хронічної перевтоми від великого обсягу справ, інформаційного перенавантаження, в тому числі і від всього, що пов’язано з війною, конфліктів вдома або на роботі, багатозадачності, коли людина намагається все зробити вчасно, якісно та дуже переймається з цього приводу тощо. Мозок людини, її нервова система страждають від перенавантаження. Щоб впоратися з таким станом і не довести себе до захворювання потрібний відпочинок. Хтось скаже, що це зараз нереально – в країні триває війна та і робочих рук не вистачає. Я з цим згодна, але, коли організм потребує перезавантаження, треба таки дозволити собі трохи полінуватися. Коротка перерва в роботі може допомогти відновити сили та повернути мотивацію». 

Перш за все психологиня радить потурбуватися про своє тіло, адже воно одразу реагує на виснаження. Допоможуть фізичні навантаження, масаж, водні процедури, спорт, танці. Рух активує вироблення ендорфінів – гормонів щастя, які покращують настрій і додають сил. Якщо стрес проявляється в емоційному стані, можна зайнятися дихальними техніками або медитацією.

Як запобігти виснаженню?  Фахівчиня радить:

Сконцентруйтесь на маленьких кроках. Коли великі завдання здаються непосильними, розбийте їх на дрібні етапи. Замість того, щоб думати про весь обсяг роботи, сконцентруйтеся на одній простій дії. Наприклад, якщо ви не можете змусити себе прибрати всю квартиру, спробуйте спершу просто зібрати розкиданий одяг. Кожен маленький успіх стимулює до подальшої активності.

Приділіть увагу своєму сну. Часто відсутність сил пов’язана з недосипанням або неякісним сном. Спробуйте налагодити свій режим, лягаючи спати і прокидаючись в один і той же час. Створіть комфортні умови для сну, зменшуйте споживання кофеїну і відмовтесь від гаджетів за годину до сну.

Спілкуйтеся з близькими. Коли немає сил, ви можете почуватися ізольованими та самотніми. Поговоріть з кимось, кому ви довіряєте, поділіться своїми почуттями. Соціальна підтримка є важливою для нашого психічного здоров’я і може допомогти подолати періоди виснаження.

Спосіб 45 хвилин. Придбайте таймер. Виставте його на 45 хвилин. Після того, як ви попрацюєте 45 хвилин, зробіть невелику перерву. У цей час можна прогулятися, випити склянку води, подивитися у вікно. А потім знову встановити таймер і працювати. Зміна режиму праці та відпочинку полегшить ставлення до роботи.

Винагорода. Винагороджуйте себе за кожну виконану справу. По завершенні  тижня пригостіть себе чимось смачненьким або нагородіть себе хоча б якоюсь маленькою, але бажаною річчю. Такі заохочення змусять вас охочіше вийти на роботу наступного разу, адже ви будете знати, що отримаєте за це приємний бонус.

Складання плану. Щовечора складайте чіткий план дій на наступний день. Розподіліть завдання по конкретних годинах. Так ваш мозок зможе завчасно підготуватися, і йому буде простіше впоратися з навантаженням.

Фото з відкритих джерел