Попереду зимові свята. На них дуже чекають, і трохи бояться, адже підготовка до них – це пік накопичення турбот та клопоту: купити подарунки, прибратися, приготувати, зустріти, пригостити, організувати, провести. Уффф! Це одні з найнапруженіших днів у році. Психологиня «АрселорМіттал Кривий Ріг» дає поради як зарадити стресу від підготовки та по-справжньому насолодитися магією свят.
«Свято наближається», – чуємо ми звідусюди, «підхоплюємо» різдвяно-новорічний настрій у магазинах, заглядаємося на ялинкові прикраси. Із соцмереж розуміємо, що до свята на сто відсотків вже готові усі навкруги, крім тебе. Здається, що тобі треба скоріш усіх наздоганяти.
Закривши очі ми вже уявляємо ідеальну картинку, коли вдома все блищить від чистоти та святкового оздоблення, стіл «ломиться» від ласощів, подарунки гіркою чекають під ялинкою, а родина усміхнена та задоволена. Та відкривши очі, розуміємо, що все це саме не зробиться. На підготовку потрібні час, сили та чималі кошти. А зараз ситуацію ще й корегують тривалі відключення світла, загрози обстрілів і накопичена втома за рік. Очікування ідеального не збігається з реальністю, і замість гарного настрою приходить психологічне напруження – голова зайнята думками, як подолати ці проблеми, бо свята ж, наближаються.
«Підніміть руку, кому знайома така ситуація? Коли очікування не збігаються з реальністю, а ідеальна картинка, «як у інших», ще й тисне на вас психологічно, викликаючи провину, що ви не такі, як усі. Виникає внутрішній тиск, думка, що нам треба постаратися за будь-яких обставин, хоча емоційно ми вже на межі. От саме цього робити й не треба. Свято не має бути ідеальним, як картинка у рекламі, це не марафон досягнень, і завищені вимоги до себе тут ні до чого. Дозволимо собі зробити просто комфортні свята», – говорить психологиня підприємства Олена Шевчук.
Для профілактики святкового стресу психологиня радить не порівнювати себе з іншими, тим більше не рівнятися на ідеальні картинки соцмереж.
Сплануйте бюджет, щоб не залишитися з пустим гаманцем після свят, і від цього не отримати додатковий стрес. Треба завчасно прорахувати витрати на подарунки та святкові посиденьки. Корисний лайфгак – подарунки не мають бути коштовними, часто листівка, малюнок або якась річ, зроблена власноруч, викликає більше приємних емоцій, ніж придбане задорого.
Сплануйте все завчасно, складіть перелік справ та обов’язків, які треба виконати до свят, та розподіліть їх між членами родини. Це і приємне залучення до справ найрідніших, і виховання відповідальності у дітей, і цінування результату, адже це зробив Я.
Навіть якщо свята ви зустрічаєте наодинці, це не означає, що на самоті. Потіште себе чимось приємним, потурбуйтеся про себе. А якщо є потреба у спілкуванні, інтернет вам у поміч, головне, щоб світло було!
Не проводьте увесь час на кухні, щоб ввечері вам вже нічого не хотілося. Легкі закуски, оригінальні салати та гаряче зроблять ваш вечір. Це ще й гарантія того, що у холодильнику нічого не пропаде, коли вимкнуть електроенергію. Головне не потрібно нервувати, якщо щось із запланованого не вдається зробити. Адже свято – це не про досконалість, а про радісні моменти з тими, кого ти любиш, про атмосферу любові та затишку, які ви створюєте навколо себе.
Відтепер в «АрселорМіттал Кривий Ріг» серед помічників машиніста тепловоза – жінки.
У 2025 році на підприємстві вперше почали працевлаштовувати та навчати дівчат на професію «Помічник машиніста тепловоза». Це професія, у якій історично раніше працювали виключно чоловіки. Але сьогодення підштовхує нас до нових рішень і «АрселорМіттал Кривий Ріг» відкрило двері для жінок, які готові освоїти цю відповідальну роботу.
«Українки сьогодні — це жінки, які керують підприємствами, воюють, волонтерять і, звісно, можуть працювати на залізниці не гірше, ніж чоловіки. Тому ми вирішили: якщо є бажання — ми дамо можливість. – говорить Каріна Єрмолаєва, кураторка проєкту, фахівчиня з підбору персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Головне — працевлаштування жінок на таку професію став сигналом: у нашій галузі більше немає «закритих» професій для жінок. За півроку дівчата, а це Анастасія Хомук, Лариса Лаптєва та Ірина Травкіна опанують теорію та почнуть навчатися працювати на локомотивах під наглядом наставників – досвідчених залізничників ЗЦ № 2».
Щасливий 552
Хвилювання у Анастасії не було. Під час першого, ознайомчого дня навчання у залізничному цеху № 2 вона «літала» по тепловозу, як торпеда. Їй все хотілося побачити, зрозуміти як воно працює. Ще не знаючи що й до чого, їй вже хотілося ставати до роботи та відправлятися у зміну.
«Кабінетна робота, то не моє. Мені треба, щоб я завжди була у русі, у вирі подій, щоб картинка перед очима постійно змінювалася. Я люблю спілкуватися і завжди заглядалася на поїзди. Коли я тільки прийшла працевлаштовуватися в «АрселорМіттал Кривий Ріг», професію помічниці машиніста тепловоза я одразу «вихопила очима» серед багатьох інших. А після екскурсії до ЗЦ № 2, де я побачила, як працюють залізничники, я остаточно впевнилась, що хочу працювати саме тут. Зараз цю професію я опановую на локомотиві під номером 552. Для мене він став щасливим», – розповідає учасниця проєкту Анастасія Хомук.
Як видобувається залізна руда та які стадії обробки вона проходить Анастасія знає не з чиїхось слів, а з власного досвіду, адже до цього вона тривалий час працювала на промислових підприємствах Криворіжжя. Анастасія 17 років була стовбуровою
cигналісткою на шахти «Родіна», яка зараз називається «Криворізька». У складі підрядної організації вона працювала дозувальницею гарячого повертання на аглофабриці нашого підприємства. Та їй хотілося стабільності, тому і пришла працевлаштовуватися до «АрселорМіттал Кривий Ріг». І залізнична мрія Анастасії нарешті здійснилася.
«Участь у проєкті стала моїм квитком у залізничну сферу. Уявіть, я їду на тепловозі, з вітерцем, як королева (сміється). Якщо чесно, навчатися важко. Велика кількість документації, усілякі схеми, процеси тощо. Але, коли починається практика – красота, мені ці-ка-во-о! Мої наставники – помічник машиніста тепловоза Владислав Пітора та машиніст тепловоза Олександр Закритний мені у всьому допомагають. За два місяці навчання я вже розуміюся на професії, в охороні праці, правилах залізничних перевезень, у командній роботі, адже залізниця, то цілий світ з багатьма професіями. А ще, я вже орієнтуюсь, де ми їдемо, бо територія підприємства – це місто у місті. Можу сказати, що я знайшла свою справу. Можливо для когось і не звичну, але для мене – цілком нормальну. Іншим, хто зараз знаходиться у пошуку роботи, я побажала б теж спробувати свої сили у різних справах. А раптом це ваша робота, і ви її нарешті знайшли!»
Анастасія Хомук та Владислав Пітора
За детальною інформацією, щодо умов проєкту та працевлаштування, звертайтесь до кураторки проєкту – Каріни Єрмолаєвой, тел. – 097 444 03 29,
Добігає завершення 2025 рік. Він був часом багатьох викликів, пов’язаних з війною в Україні, складною ситуацією в економіці, енергетиці країни тощо. Але ми разом щодня долали труднощі, підтримували одне одного та працювали для подальшого розвитку. Пропонуємо вам пригадати важливі події для «АрселорМіттал Кривий Ріг», які доводять, що завдяки сильній та потужній команді, вірі у майбутнє та бажанню кожного з нас можливо долати найскладніші випробування. І навіть у цей складний рік у нас були приємні моменти, виробничі перемоги та здобутки. Ділимося з вами цим.
Шоста стала до роботи
Нагадаємо, що у квітні 2022 року на ДП № 6 був вироблений перший воєнний чавун, у 2023 році на цій печі був виконаний розширений ремонт другої категорії з ремонтом повітронагрівача № 2 та її аспіраційних установок. Це принесло не тільки економічний, а й екологічний ефект.
Але у 2024 році для виживання підприємства в надскладних економічних умовах ДП № 6 була законсервована. Підприємство тоді працювало однією доменною піччю № 8. Та увага до шостої домни не припинялася. І у квітні 2025 року у доменному цеху № 1 доменна піч № 6 знову стала до роботи. Вона була роздута за рекордні чотири доби, зазвичай цей процес триває до 10 днів. Для «АрселорМіттал Кривий Ріг» та нашого міста це стало справжньою подією, адже шоста домна за часи повномасштабної війни перетворилася на символ нашої незламності та стабільності.
До роздуття печі доменники готувалися ретельно. Фокус уваги був спрямований на перевірку її технічного стану – усіх механізмів та допоміжних дільниць. Доменний агрегат був очищений від залишків шихти та пилу, підготовлені до роботи дренажі, якими проходять продукти плавки – чавун та шлак.
А за часи роздуття свою робочу справу віртуозно виконали доменники усіх чотирьох бригад ДЦ № 1. Завдяки спільним зусиллям та професіоналізму наших виробничників піч запрацювала чітко та ефективно.
Локомотивам повернули молодість
Наприкінці 2025 року у залізничному цеху № 2 управління залізничного транспорту на рейки вийшов вже п’ятий тепловоз, оновлений у рамках програми ремонту обладнання підвищеної небезпеки GAP-ІІІ.
Ця програма здійснюється за підтримки генерального директора «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо. Її мета – покращення технічного стану обладнання, безаварійність та надійність його експлуатації. Після кардинального відновлення, коли в локомотивах замінюється і ремонтується усе обладнання у об’ємі ПР-2, їхній термін експлуатації продовжується.
Програма ремонту обладнання підвищеної небезпеки триває на підприємстві два роки. За цей період вже були відновлені локомотиви серії ТЕМ 1970-х років випуску. У новому 2026 році на зміну цій програмі прийде нова із новим способом ремонту локомотивів – на них встановлюватимуться американські двигуни, системи управління та інші запчастини. Підприємство продовжує працювати над тим, щоб розвивати технічні можливості та робити залізничні перевезення більш безпечними.
Відновили п’яту коксову батарею
22 жовтня 2025 року після гарячої консервації та ремонту у коксовому цеху № 1 КХВ офіційно знову стала до роботи коксова батарея № 5. До цієї події в «АрселорМіттал Кривий Ріг» йшли протягом 483 діб. Нагадаємо, зупинка та подальша гаряча консервація п’ятої КБ були здійснені після надзвичайної ситуації через торішній блекаут.
Завдяки колективу КЦ № 1, іншим фахівцям підприємства та підрядної організації коксова батарея була повністю відновлена. На ній встановлені нові електро- та кабельна продукція, консольно-поворотні крани, відремонтоване трамбувальне відділення ТЗВМ, а також усі механізми, електроніка, армувальні колони коксових печей, рами дверей, трубопроводи азоту, оливи, барильєтної води тощо.
Для колективу КЦ № 1 ремонт коксової батареї став і випробуванням, і можливістю отримати унікальний досвід, адже раніше вони займалися лише експлуатацією устаткування, а зараз вуже знають усі нюанси його складного «організму».
Автомобільні велетні
Протягом цього року автотранспортне управління продовжувало перевозити вантажі, доставляти людей до робочих місць, здійснювати часом непрості перевезення. З усім вдавалося впоратися професіоналам керма. Серед буденних днів у транспортників були й приємні події та придбання. Так, наприклад, у липні 2025 року автотранспортне управління «АрселорМіттал Кривий Ріг» поповнилось чотирма новими 60-тонними самоскидами SHAHTUI SK90-C6.
Наше підприємство стало одним з перших в Україні, яке застосовує ці автомобілі у виробництві. Вони перевозять гарячий шлак, кокс та інші сипучі та великогабаритні матеріали.
У великовантажної техніки багато нових функцій та електроніки, що полегшує контроль параметрів роботи. Щоб опанувати їх водії самоскидів, а також усі, хто зайнятий в їх обслуговуванні, пройшли відповідне навчання та отримали сертифікат.
У самоскидів велика кабіна, панорамне вікно та відеокамери з усіх боків машини. Все це сприяє кращому спостереженню навколо автомобіля і дозволяє водієві бачити «сліпі» зони, що сприяє безпеці усіх, хто працює поруч.
Сидіти за кермом теж зручно, кожне авто обладнане антивібраційним кріслом, яке анатомічно підлаштовується під водія. А про гідний мікроклімат дбає «рідний» кондиціонер.
Напередодні другої річниці свого створення молодіжний проєкт підприємства «3Dільниця» продовжує радувати працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» та їхні родини цікавими заходами. А в майбутньому на вас чекає ще більше приємних сюрпризів.
Ідеї «з вогником»!
Від зйомок у кіно для молодіжної соцмережі, до майстер-класів для дітей працівників підприємства та зустрічей з топменеджерами й успішними людьми «АрселорМіттал Кривий Ріг». З таких заходів починалася історія молодіжного проєкту «3Dільниця». Її перші учасники навіть не сподівалися, що незабаром проєкт набере такої сили та дивуватиме багатьох своїми драйвовими цікавинками.
«У серце назви проєкту – 3D – Досвід, Дії, Драйв. І все це відображається у нашій діяльності. Проєкт об’єднав талановиту молодь підприємства. Вони стали активними організаторами та ініціаторами різних екскурсій, навчань та інших проєктів особистісного та професійного зростання, – розповідає менеджерка з розвитку молодіжних проєктів «АрселорМіттал Кривий Ріг» Вікторія Коцуба. – А ще учасники цієї ініціативи роблять молодіжне життя цікавим, яскравим, насиченим позитивними емоціями, залучаючи до цього і інших працівників підприємства та їхні родини. За два роки діяльності «3Dільниці» ми змогли охопити більше 6000 працівників, їх дітей та молоді міста різними ініціативами. До ініціатив з розвитку, додалися декілька напрямків діяльності проєкту – клуби за інтересами. Якщо можна так сказати, ми вже твердо стали на велосипедні колеса, вийшли на кіноекрани, завітали до аніме, занурилися у книжковий світ, смакуємо чайні традиції, вдосконалюємося у майстер-класах, і це ще не все».
Аж кортить творити
Перший творчий клуб – майстер-класів для дітей працівників підприємства. З нього саме і починалася «3Dільниця». Він набрав популярності серед родин працівників підприємства, адже дає можливість поринути у світ творчості, поспілкуватися та весело провести час.
«На наших щомісячних майстер-класах діти почуваються справжніми творцями, тут панує легка та позитивна атмосфера, яка надихає на нові ідеї. Які тільки поробки ми не виготовляли, це і прикраси для ялинки, і поробки із паперу, оригамі, у техніці квілінг, ловців снів тощо, – говорить кураторка клубуінженерка ДАТП Аліна Степанюк. – Хоча майстер-класи призначені для дітей, фактично, в них охоче беруть участь і їхні батьки. І це не дивно, адже у творчості немає віку. Цікаво спостерігати, як учасники майстер-класів отримують щиру радість від процесу. А кожна зустріч залишає теплі спогади і сувеніри на пам’ять, створені власноруч».
«Настілки», що підкорили дорослих
Це про клуб настільних ігор для працівників підприємства. Традиційно, поки діти зайняті на майстер-класах, батьки та інші працівники поринають у атмосферу драйву та емоцій. Стратегія, творчий підхід, кмітливість, креативність та емоційна розрядка – настільні ігри перетворюють звичайну зустріч на маленьке свято, де важлива не перемога, а процес спілкування.
Як говорить куратор клубу Богдан Федорчук, фахівець (стажер) фінансової адміністрації департаменту контролінгу: «Настілки» – це не просто ігри, це місце, де ми всі трохи щасливіші. І я безмежно вдячний, що можу бути частиною цього дива й створювати його разом з вами. Особлива радість — що до нас приходять нові гравці, і майже всі залишаються! Це найкращий комплімент нашій атмосфері. Попереду у нас святкові ігри, а у січні стартуємо з новинок 2026 року – буде дуже круто! З прийдешніми святами! Нехай Новий Рік принесе вам море радості, епічних камбеків і тільки перемоги – і в грі, і в житті!»
Книголюби
Все почалося випадково. Одного разу молодь зібралася, щоб обговорити книгу. Це було настільки захопливо та корисно, що стало зрозуміло, треба відкривати свій книжковий клуб. Кількість учасників в ньому необмежена. Кожен охочий може запропонувати до читання та обговорення твір українських або закордонних авторів. «Дуже цікаво слухати дізнаватися різні погляди, враження від прочитаного. Одних книга зачепила, інших – не вразила. У нас лунають дуже цікаві думки, відбуваються справжні інтелектуальні баталії. Наступного разу ми будемо обговорювати книгу «Roug» Мони Авад. Приходьте 29 грудня та долучайтесь до клубу. Буде цікаво! На мою думку, жодна інтернет-публікація не може викликати подібних емоцій, лише справжня «жива» книга», – говорить кураторка книжкового клубу,фахівчиня з підбору персоналу та розвитку молодіжних проєктівпідприємства Дар’я Черненко.
Хід конем
Гра в шахи не тільки захоплює, а й допомагає розвинути пам’ять та концентрацію, покращує когнітивні навички. Все це знайомо учасникам шахового клубу «3Dільниця», який приваблює все більше учасників різного віку.
«Для мене шахи — це насамперед люди, а клуб – спільнота, у якій цінують вміння аналізувати, думати й передбачати, – говорить куратор клубу, шахіст Євген Костін. – Наш шаховий клуб – це коло співрозмовників, які не кажуть «я не знаю», коли тема для них нова, а готові вислухати, поміркувати, висунути гіпотезу і знайти рішення. Шахи – це про тих, хто вміє слухати, мислити і часом навіть підказати щось важливе. Запрошую до нас і ви самі у цьому переконаєтеся».
Велоклуб
Велосипед – це дуже популярний вид транспорту, який приносить задоволення, дозволяє підтримувати гарну форму та дбати про здоров‘я. Чимало працівників підприємства у такий спосіб дістаються роботи, а у вихідні подорожують.
«Протягом п‘яти місяців існування клуб прийняв до свого складу працівників, які використовують велосипед у якості основного або додаткового виду транспорту та отримують задоволення від катання. Протягом велосезону ми часто зустрічалися, виїжджали на різні дистанції, обговорювали плани майбутніх подорожей, – зазначив куратор велоклубу, інженер групи техпідтримки ЦОД Олег Гажев.
Чайні церемонії та аніме
Гармонію, повагу та спокій можна відчути під час зустрічі клубу чайних церемоній. Він наймолодший серед інших клубів проєкту, але вже один з найпопулярніших. Його учасники мають можливість дізнатися про види чаю та східні традиції, що пов’язані з ним і дегустувати нові смаки на чайних церемоніях.
Як зазначає куратор клубу Вадим Арсентьєв, електромонтер конвертерного цеху, чайна церемонія – це більше за просто заварювання. Учасники занурюються в атмосферу тиші, споглядають за чайним листям, відчувають гру ароматів та смаку. Це своєрідна медитація, перезавантаження, які нам зараз дуже необхідні.
Вадим Арсентьєв також веде клуб аніме та манги. Японські анімаційні фільми аніме здобули популярності завдяки цікавим та яскравим сюжетам, часто з філософськими, психологічними аспектами. Учасники клубу декілька разів на місяць збираються та дивляться аніме, обговорюють його та гарно проводять час у колі однодумців.
Також у «3Dільниці» діє кіберспортивний та тенісний клуби, які тільки починають розвиватися і чекають на своїх прихильників.
Якщо ви хочете проявити себе, знайти однодумців чи маєте ідеї для розвитку – запрошуємо до наших клубів та до молодіжної спільноти. Тут кожен знайде своє, а можливо неочікувано для себе захоплення та стане майстром у якомусь з напрямків.
Варто спробувати, тим більш, що попереду на учасників заходів «3Dільниці» чекають новорічні активності із приємними подарунками.
Діти з родин загиблих наших колег, зниклих безвісти, ветеранів та захисників України, які є працівниками «АрселорМіттал Кривий Ріг» побували в гостях у казки у День Святого Миколая.
Театралізованою казковою виставою, яку підготували працівники департаменту корпоративних комунікацій, розпочався для дітей період зимових свят, зустрічі Різдва, Нового року, час очікування подарунків, приємних сюрпризів, гарного настрою.
Дев’ятирічна Мирослава Павлова із захопленням розглядає святково прикрашену ялинку у Палаці культури металургів. Зранку вона вже знайшла свій подарунок під подушкою від Святого Миколая. А зараз Мирослава з нетерпінням чекає казки, їй дуже хочеться дізнатися, про що вона буде та з якими казковими героями вона зустрінеться.
«Свято – це так приємно. Мені дуже хочеться ще більше радості та подарунків, новорічні свята для мене найулюбленіші, – говорить Мирослава. – Я теж підготувала сюрпризи для своїх батьків – сплела їм браслети із бісеру і щиро бажаю їм щастя, здоров’я та мирного неба».
Чи є у нашому житті місце диву? Як подолати найскладніші перешкоди та повернути День Святого Миколая у календар? Чи можемо ми самі це зробити, і які чарівні сили нам у цьому здатні допомогти? Про все це йшлося у казці, учасниками якої стали не лише актори на сцені, а й уся малеча в залі.
«Ідея створення цієї казки народилася вже давно. Вона про те, що завдяки небайдужості та бажанню діяти завжди можна створити диво, навіть тоді, коли для цього, здавалося б, немає можливостей, – говорить авторка сценарію та режисерка спектаклю, начальниця відділу внутрішніх комунікацій Наталія Терещенко. – Цього разу у ролі чарівників виступила команда корпоративних комунікацій нашого підприємства. Ми об’єдналися та стали акторами заради того, щоб діти, хоча б на мить забули про важке сьогодення та поринули у казковий світ, де добро перемагає зло. Де світло завжди перемагає темряву».
На боротьбу з темними силами у казці вирушили: Фея Внутрішнього світла, Редакторка Добрих Слів, Чарівний Фотокор, Голос Серця, Ельф Чарівних Смайлів, Пані Цифрова Магія, Пані Тиша, та Грім-Камера.
Святого Миколая у казці успішно зіграв директор департаменту Володимир Гайдаш.
«У мене була дуже відповідальна роль, я не тільки привітав родини наших захисників, а й на мить став справжнім чарівником для дітей. Щоб перетворитися на цього казкового персонажа мені був потрібний не тільки костюм та борода, а й відповідний настрій на свято. Приємно було бачити захоплення у дитячих очах, мені хотілося, щоб усі їхні бажання неодмінно здійснилися, щоб їх завжди захищав та підтримував Святий Миколай», – сказав Володимир Гайдаш.
Пригоди казкових героїв на сцені та веселі руханки з глядачами, подорожі долиною Забутих слів, лісом Загублених мрій та річкою Дзеркальних відображень, командне подолання перешкод на шляху до світла захопило дітей та налаштувало на святковий настрій.
Були і подарунки. Родини захисників отримали грошові сертифікати, діти поласували солодощами та власноруч розписували пряники.
«Мені було дуже цікаво, особливо тоді, коли усі глядачі самі ставали учасниками казки, – ділиться враженнями чотирнадцятирічна Христина Марченко.– Новорічні свята мої найулюбленіші, адже це початок чогось нового: справ, успіхів, перспектив, перемог. Я навчаюсь у Криворізькому природничому науковому ліцеї, а у майбутньому хочу стати тренеркою з художньої гімнастики, адже я вже дев’ять років займаюся нею».
«Чудове свято, казкова атмосфера, організатори постаралися, щоб у дітей був гарний настрій, щоб вони щиро раділи сюрпризам та подарункам. На свято ми прийшли разом з онуком Матвієм Келипом, йому 4 роки. Його дідусь Максим Келип працював машиністом тепловоза у ЗЦ № 2. На жаль, він загинув. Тож першим нашим бажанням Святому Миколаю буде скоріше настання миру, щоб ця війна скінчилася, а наші діти були по-справжньому щасливими», – сказала Ольга Келип.
«На свято ми завітали нашою дружною родинною командою. Зі мною Настя, якій 12 років, Катя, їй 6 років, а нашому Сашкові два з половиною рочки. А тато зараз на роботі, він працівник нашого підприємства, – розповідає Вікторія. – Насправді вірити у дива, у казку хочеться у будь-якому віці. А щоб мрії здійснилися та стали реальністю, треба додавати зусиль. Дуже хочеться, щоб скоріше настав мир, щоб наші діти святкували безпечно, а не під повітряними тривогами. Я бажаю усім нашим діткам щастя, здоров’я, миру, щоб бажання кожного неодмінно здійснювалося».
Ми віримо, що кожен з нас здатен творити дива, і це завжди приносить задоволення та море позитивних емоцій. Ми спробували – у нас вийшло! Тож спробуйте і ви!
Чому такі явища виникають серед дітей та підлітків, як цьому запобігти або захиститися? Знайти відповіді на ці та інші запитання та впоратися з цією, на жаль, актуальною проблемою, нам допоможе психологиня «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олена Шевчук.
«Допоможіть, дитина стала замкнутою, не хоче йти до школи, щодня має поганий настрій, вночі не спить, плаче. А останнім часом дитина взагалі стала приходити додому із синцями та саднами. Вона не хоче розповідати звідки вони взялися, каже, що впала, – говорить Олена Шевчук. – Подібні історії, тільки з різними нюансами, розповідають батьки. Те, що вони серйозно ставляться до подібних ситуацій і шукають виходу з них – це правильно, адже підліткова жорстокість, якщо не звертати на неї увагу, може наробити великого лиха».
Статистичні дані не тішать – щодня з булінгом стикаються щонайменше двоє дітей. За 10 місяців поточного року в Україні було зафіксовано понад 230 випадків цькування у закладах освіти. І це, на жаль, на 7 відсотків більше, ніж торік. А про скільки випадків цькування замовчується, тому, що їх учасники про це мовчать?
Існує декілька різновидів булінгу. З психологинею підприємства ми розглянемо психологічний та фізичний пресинги, коли дитину систематично дражнять, насміхаються, псують її речі, бойкотують, залякують, навіть б’ють.
Олена підкреслює, що у булінгу немає переможців, зміни в емоційному та психічному стані відбуваються в усіх учасників процесу: у жертви, переслідувача та пасивних спостерігачів, які не вмішуються у ситуацію, і таким чином тільки заохочують її продовження. Як правило, випадки цькування систематично повторюються. Такий спосіб поведінки для учасників булінгу небезпечний не тільки сьогодні і зараз, це може перетворитися на життєву поведінку, стати нормою спілкування.
«Чому діти стають жертвами? Як правило, через невпевненість у собі, занижену самооцінку, коли дитина не може дати відповідь агресору, не знає, як постояти за себе і йде у пасив. Проблема виникає і через надмірну жалість до дитини у родинах. Наприклад, «ти такий (така) слабенький, хворий тощо», – продовжує Олена Шевчук. – Жертвами булінгу діти можуть стати і через самозакоханість та зверхність. У моїй практиці був випадок, коли однокласники не хотіли спілкуватися з 12-річною дівчинкою, обзивали її. З’ясувалося, що батьки дівчинки, бажаючи їй тільки найкращого, постійно обговорювали з нею інших дітей. «Ця дівчинка з поганої родини, не товаришуй з нею, вона тобі не рівня». «Той хлопчик погано вчиться, з ним не треба дружити». Подібні фрази дівчинка чула постійно, тож у неї сформувалася звичка почуватися зверхньо, знецінювати та критикувати інших. Вона вважала це нормальним і не розуміла, чому діти не хочуть спілкуватися з нею та поводяться агресивно.
Щодо агресорів, то їх найчастіше також «вирощують» у родинах. Це і авторитарний стиль виховання, коли для дітей все під забороною, фізичні покарання. Страх та агресія дитини може виливатися на її оточення, дитина підсвідомо шукає слабшого і використовує її як «грушу для биття», щоб самоствердитись. Також діти можуть бачити насильство у родинах, тож у них не формується почуття емпатії, вони не вчаться розуміти інших людей, а сприймають насильство, як єдину норму вирішення конфліктів.
Мовчання – це співучасть. Це щодо свідків булінгу. Найжахливіше, що часто свідки приниження інших ще й знімають це на телефон та викладають відео у соцмережах».
Булінг живиться страхом, байдужістю, відсутністю чітких правил. Та ми можемо його зупинити.
Якщо батьки бачать пригніченість дитини, психологиня радить зберігати спокій і поговорити з сином або донькою, щиро, з’ясувати причину. Ні в якому разі не звинувачувати дитину, а підтримувати її, давати зрозуміти, що ви є захистом для неї. Навчить дитину психологічно постояти за себе. Разом зверніться до психолога, в тому числі і до шкільного, який допоможе вивести дитину зі стресового стану та надасть слушні поради. Також зберіть факти насильства, зверніться до навчального закладу, правоохоронних органів, якщо це потрібно.
Якщо ви батьки ініціатора булінгу, то не йдіть в оборону власної дитини та в її агресивне покарання вдома. Тут треба визнати проблему, й також щиро поговорити з дитиною, пояснити наслідки такої поведінки. Важливо зрозуміти мотив агресивності, можливо дитина почувається неуспішною, переживає психологічну кризу тощо. У такому випадку теж бажано проконсультуватися з психологом.
Психологиня нашого підприємства веде прийом в Університеті АрселорМіттал (3 Дільниця), кабінеті 216. Звертатися з понеділка по п’ятницю з 8.00 до 16.00.
У разі булінгу можна звернутися і за номером Національної «гарячої» лінії для дітей та молоді: 116 111 (з мобільних) або 0 800 500 225 (зі стаціонарних телефонів).
