Категорії
Наші люди

Досвід двох сестер за професією

«У медсестер є можливість вилікувати розум, душу, серце, тіло пацієнтів та їхніх родин», – Майя Анджелоу.

12 травня відзначається Всесвітній та Міжнародний день медичної сестри. Вітаємо представників цієї професії – людей, які обрали за свою життєву мету  допомагати іншим.

Виконує призначення лікаря, допомагає в обстеженні та лікуванні, веде чіткий облік прийому, а також є психологом, майстром заспокоєння, віртуозом умовляння та завжди вміє заряджати оптимізмом. Все це про медичних сестер, які на першій лінії у профілактиці та лікуванні багатьох хвороб.

Всі медичні сестри, що  працюють у медичному центрі ПП «Стіл Сервіс» є фахівцями своєї справи. У кожної з них різної обов’язки та завдання. Про цікаву і таку важливу роботу в поліклініках медцентру нам розповіли дві медсестрички – дві Наталі.

Знає про людину все

Знайомтесь, медична сестра Наталя Захарова. У медслужбі нашого підприємства вона працює вже 35 років. Про фізичний стан людини Наталя фактично знає все. Свій робочий шлях вона розпочинала у пологовому будинку, який колись був у лікарні на третій дільниці, 30 років пропрацювала у хірургічному кабінеті медцентру,  а зараз Наталя є медсестрою у кабінеті антропометрії поліклініки ГД. Там вона вимірює тиск, визначає зріст, вагу та інші фізичні параметри у працівників наших підприємств. Ці дані необхідні лікарю в профілактичній та лікувальній роботі. Також Наталя допомагає оформлювати сертифікати різноманітних експертиз.

«Медицина ще з дитинства вабила мене, а остаточно з професією я визначилася після закінчення 10 класу, коли пройшла медичну комісію. Нас тоді повели до лабораторії здавати кров. Я як побачила її, так і погано стало. Мені допомогла медична сестра. Вона з такою увагою та турботою поставилася до мене, що мені і самій захотілося стати медсестрою. Мені дуже сподобалися білі халати, і загалом вся медична атмосфера, – розповідає Наталя Захарова. – Я вступила до криворізького медичного училища. Навчатися було важко, але цікаво. Ми вивчали фармакологію, латинь, анатомію. Саме при вивченні анатомії треба було багато малювати, зображувати кістки, зап’ястя, п’ястя тощо. Хоча художниця з мене була ще та (сміється), малювання допомагало краще вивчати матеріал, адже потім працювати нам треба було не з манекенами, а з живими людьми. Насправді медсестрам, лікарям та взагалі усім медикам вчитися треба постійно. Прогрес не стоїть на місці, тож нам треба опановувати нові ліки та методи лікування».

До хірургії у Наталі Захарової особливо уважне ставлення. Участь в операціях вона брала від самого початку медичної кар’єри. Багато так званих дрібних операцій, де не потрібний загальний наркоз, було зроблено в умовах хірургічного кабінету. Під час них, як розповідає Наталя, треба було не тільки все правильно робити, а й вміти заспокоювати пацієнта.

«Ой, я боюся, ой, не коліть». Чути подібне мені доводиться часто. Хоча я і сама не люблю внутрішньом’язові уколи, мені краще внутрішньовенні ін’єкції, в медицині без них не обійтися. Тож мені треба налаштувати пацієнта на це, запевнити, що всі ці маніпуляції потрібні для покращення його здоров’я. А в цілому, мені дуже подобається моя професія. Якби була можливість розпочати все знову, я не вагаючись обрала б знову цей же шлях. Мій професійний рецепт  – це любити людей та свою справу і щоденно приділяти цьому велику увагу», – сказала Наталя Захарова.

Перевіряє слух… через віконце

Медична сестра Наталя Полухіна працює в аудіометричному кабінеті поліклініки МВ. Саме там за допомогою спеціальних тестів та вимірювань Наталя перевіряє слух у людей, які мають «гучні» умови праці, а також у демобілізованих захисників-працівників нашого підприємства.

У медичній сфері Наталя також працює понад 30 років. З них 16 років була медсестрою у стаціонарі хірургічного відділення міськлікарні № 11. Переважно вона доглядала за пацієнтами, виконувала лікарські призначення, але їй хотілося бути саме операційною медсестрою. І Наталі це вдавалося, вона брала участь у видаленні апендициту, грижі, накладала гіпс, зашивала рани тощо.

«У медицину я пішла матусеними шляхами, адже вона працювала на станції переливання крові. Саме там я, як кажуть, і виросла та звикла до вигляду крові. Тож потім, після одинадцятої міськлікарні, я 11 років працювала на цій станції у баклабораторії, – розповідає Наталя Полухіна. – Але, як тільки відкрився новий корпус поліклініки МВ «АрселорМіттал», я вже була тут, бо дуже хотіла працювати у медслужбі підприємства. Щоб знову стати медсестрою я ще раз пройшла спеціальні курси та навчилася нового. Як сказала моя колега, навчання – це наш постійний процес та звична частина роботи».

Окремо навчатися довелося і на фахівчиню аудіометричного кабінету, де відбувається діагностика слуху. Зараз все частіше цю діагностику проходять наші захисники, які після демобілізації повертаються на підприємство.

Процедура проста, але ефективна. Пацієнти заходять до окремої кімнати, а медсестра спілкується з ними через спеціальне віконечко та проводить потрібні тести. Під час процедури з’ясовується, чи є проблеми зі слухом, якщо так, коли вони розпочалися, що спричинило це тощо. Таке обстеження особливо потрібне тим, хто зазнав контузії, має інші травми.

«За роки медичної діяльності я жодного разу не пожалкувала, що вирішила стати медичною сестрою. Це не просто професія, це стиль життя. Він складний, відповідальний, водночас дуже потрібний людям. Як медик, і як звичайна людина я хочу, щоб усі були здорові, щасливі, сповнені уваги та поваги одне до одного. А ще нехай здійсниться наша загальна найзаповітніша мрія – закінчиться війна. Щоб ми жили та працювали у мирі, а медичні сестри допомагали не лише при хворобах, а переважно займалися профілактикою та пропагували здоровий спосіб життя», – зазначила Наталя Полухіна.

Категорії
Uncategorized

«Батьки, ми вас чекаємо вдома, працюйте безпечно»

З екранів моніторів нагадали своїм матусям та татусям діти, які взяли участь у відеоконкурсі з охорони праці.

Конкурс відеороликів «Звернення до батьків – Працюйте безпечно» пройшов у рамках Тижня охорони праці в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Його учасниками стали діти від 6 до 18 років, чиї батьки працюють на нашому підприємстві.

«Все, що було потрібно для конкурсу – це телефон, щоб зняти відео, креативні ідеї та бажання звернутися до батьків, щоб вони працювали безпечно, адже дотримання охорони праці на виробництві – це не вибір, а життєва необхідність», – сказав Олег Кириленко, заступник директора департаменту з ОП та ПБ.

«У конкурсі відеороликів брала участь моя донька Ксенія Шушпанова, якій 4 роки, – розповіла Анастасія Шута, матуся учасниці конкурсу. – Її дуже зацікавила розповідь татуся про те, як у нього на роботі люди мають захищатися від небезпек. Наприклад, надягати рукавиці, каску. Він розповідав, де можна ходити, а де ні. Ксенія все це уважно вислухала і записала ролик». Учасниця конкурсу п’ятнадцятирічна Аліна Мелькова відзначила: «Моє відео про те, що діти дуже хочуть, щоб їхні батьки приходили з роботи додому живими та здоровими. А для цього їм треба берегтися і не травмуватися на виробництві».

«Усі відеоролики, які були представлені на конкурсі, вражали своєю оригінальністю, незвичною подачею інформації, і кожен заслуговував на увагу. Конкурс став чудовою можливістю для дітей та підлітків не тільки виявити свої творчі здібності, а й більше дізнатися про охорону праці та поспілкуватися зі своїми батьками, адже основну інформацію про безпеку на виробництві учасники отримували від своїх матусь та татусів», – зазначила на нагородженні Катерина Залозних, директорка департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг»

За результатами голосування третє місце посіла Аліна Кривошонок, 16 років.

«Я представила випуск новин, в якому топ-темою стала безпека батьків на виробництві. Ця ідея виникла у мене від перегляду новин, серед яких багато і тематичних. Я подумала, що інформація про охорону праці буде дуже доречною у новинному блоці», – сказала Аліна.  

Друге місце виборов Іван Онищенко, 17 років. «Про охорону праці я не просто знімав, я про це читав, бо мій ролик – то був реп. Ідея такого формату якось сама склалася. Мої батьки – працівники підприємства. Мама, наприклад, працює на крані, тому саме про її безпеку я і говорив», – сказав Іван.

А перемогла у конкурсі Вікторія Гапонова, 15 років . Оскільки дівчина була за межами Кривого Рогу, нагороду за неї отримав її татусь Павло Гапонов, в.о. змінного майстра з ремонту обладнання конвертерного цеху.

«На роботі я багато уваги та часу приділяю охороні праці. Про це ми розмовляємо з колегами, звичайно, цю тему я обговорюю і вдома, розповідаю доньці про наші Золоті правила безпеки. Те, що Вікторія використала їх у відеоролику, означає, що вона слухала їх уважно і в житті теж буде їх дотримуватися», – зазначив Павло Гапонов.

Разом з грамотами учасники відеоконкурсу отримали грошову винагороду, а трійка переможців – новенькі телефони – для надійного зв’язку з батьками та для виробництва нових відеороликів про охорону праці на наступний рік.

Категорії
Новини

Про фізичний та ментальний баланс, або Субота з користю

Третій рік поспіль в «АрселорМіттал Кривий Ріг» проходив тематичний фестиваль «Про здоров’я», організований корпоративними комунікаціями в рамках Тижня охорони праці.

Цьогоріч фестиваль був присвячений темам ментального балансу, здорових стосунків та внутрішньої підтримки в умовах невизначеності. Захід зібрав людей, які з увагою ставляться до збереження власного здоров’я та цікавляться дієвими практиками щодо його зміцнення.

А дізнаватися було про що. Програма фестивалю була насиченою та надзвичайно цікавою. Запрошені експерти поділилися з учасниками своїми знаннями та навичками у численних майстер-класах: психологічних, спортивних, медичних та арттерапевтичних. А в перервах між пізнавально-цікавими тренінгами учасники могли скуштувати корисних смаколиків та напоїв, які для учасників приготували фахівці підрядних організацій ТОВ  «Сервіс Рест Груп», «Ленго-інвест», «Агатем».

Для підтримки здоров’я усі охочі могли пройти фізіотерапевтичні процедури: масаж, ампліпульс, лазерну та пресотерапію (вакуумний апаратний масаж).

Відновлювали дихання та запускали серце

Велику увагу учасників фестивалю привернув тренінг з тактичної медицини та навичок першої домедичної допомоги, який провела Тетяна Васильченко, начальниця служби здоровпунктів медцентру ПП «Стіл Сервіс».

«Ми вчилися оцінювати стан свідомості постраждалого, зупиняти кровотечу за допомогою сучасних засобів, робити штучне дихання, відновлювати серцеву діяльність та взагалі вивчали алгоритм дій при наданні домедичної допомоги людям у критичних ситуаціях», – зазначила Тетяна Васильченко.  

Говорили про «це»

Відверто з дітьми про секс та дорослішання. Відкриту розмову з батьками на цю тему провела Наталія Грищенко, практикуюча дитяча психологиня, кризова консультантка, тренерка ГО «Дівчата».

«Ми прокачали навички батьків, як відверто говорити з дітьми та підлітками про «це», адже незважаючи на ХХІ століття в багатьох сім’ях тема про секс та фізіологічні зміни при дорослішанні юнацтва, на жаль, досі є табу. Але саме ця тема є головною у чоловічому та жіночому репродуктивному здоров’ї. Тож наша зустріч стала чудовим приводом, щоб люди послухали, зрозуміли, змогли запитати потрібне, бо саме ці питання, які стосуються кожного, найменше обговорюються в родинах, їм мало приділяється уваги», – сказала Наталія Грищенко.

Заявляли про себе

Майстер-клас «Особистий бренд як інструмент довіри, впливу та монетизацій» для учасників фестивалю провела Вікторія Левченко, наставниця по голосу, експертка з бізнесу, актриса театру і кіно, продюсерка, психологиня, засновниця та керівниця студії «Аншлаг». Вона поділилася практичними порадами як презентувати свою особистість, як завойовувати довіру аудиторії та ставати впізнаваним і впливовим.

«Я навчала людей розказувати про себе, бо, насправді, мало хто здатний провести самопрезентацію на гідному рівні. Але від цього залежить вміння виграшно подавати себе в різних ситуаціях та впевнено просуватися у кар’єрі та бізнесі», – зазначила експертка.

Малювали та ліпили

У жовтій вітальні Палацу культури металургів розгорнулася справжня творча арттерапевтична майстерня. Спочатку учасники фестивалю знімали стрес за допомогою нейрографіки – сучасної техніки творчого самовираження та психологічної рівноваги. Майстер-клас «Нейролінії гармонії» провела Оксана Поліщук, директорка художньої школи № 1.

«Насправді малювати вміють усі, адже цей процес це спосіб самовираження. Вчені довели, що малювання відкриває підсвідомість людини, допомагає психологічно розвантажитися. Усім нам зараз необхідно виплескувати негативні емоції, бо в країні триває війна і багато хто зазнав горя, втрат, а прихована тривога взагалі глибоко сидить у більшості з нас. Малювання дозволяє розкрити приховані аспекти своєї особистості та гармонізувати свій внутрішній стан», – сказала мисткиня.

Після малювання учасники приступили до ліплення на майстер-класі «Жива глина» від Марини Холодняк, викладачки образотворчого мистецтва художньої школи № 1. Вона зазначила, що це не просто ліпка, а справжня медитативна практика, адже глина –живий матеріал, який гріється завдяки теплу людських рук. Кожен учасник створював свій виріб, який підкаже фантазія.

Дбали про здоров’я дітей

А поки дорослі активно пізнавали нове на майстер-класах, у дітей була своя навчально-розважальна програма під назвою «Рух, ігри, спорт і креативність». Вона була спрямована на поєднання розумового, емоційного та фізичного розвитку дітей. З дітьми на фестивалі здоров’я займалася Наталія Скрябіна, сімейна психологиня, арттерапевтка, тренерка Харківської обласної молодіжної громадської організації (ХОМГО) «Освічена Ініціатива».

«З дітьми ми гралися за спеціальною методикою, а з батьками говорили про позитивне батьківство, де налагоджена психологічна взаємодія між дітьми та дорослими, вчилися приділяти увагу психоемоційному стану дітей, її настрою, потребам, говорили про позитивну дисципліну тощо, – розповіла Наталія Скрябіна. – Війна зі своїми стресами наробила багато лиха, тож ми у своїх родинах маємо в рази більше дбати про те, щоб наші діти зростали фізично та психологічно здоровими».

«На підприємстві я працюю не так давно, тож вперше беру участь у такому фестивалі, – поділилася враженнями Людмила Здробілко, інженерка РМЦ № 2. – Тут дуже багато цікавих майстер-класів, я навіть не знала, який краще обрати. Усі теми – про те, як зробити наше життя здоровішим та цікавішим . А ще тут дуже смачно пригощають корисними смаколиками».

«Салатики, які для нас готували на минулому фестивалі, ми із захопленням згадували увесь рік, тому ми знову завітали сюди, щоб посмакувати корисним та дізнатися багато нових цікавих речей, – говорить дружина працівника підприємства Людмила Горбенко. – Мені дуже сподобався медичний блок, була можливість безкоштовно пройти фізіотерапевтичні послуги. Дуже цікавими були психологічні тренінги, а творчі – то взагалі вогонь!»

Категорії
Наші люди

«Кити» безпеки у приготуванні аглопирогів

Серед них – попередження, вчасне реагування та запобігання можливих ризиків на виробництві. З ними добре знайома та дотримується на своєму робочому місці – у корпусі шихтових матеріалів агломераційної фабрики – Олена Любецька, яка вже багато років працює дозувальницею.

У цьому підрозділі аглофабрики завжди жвавий рух, майже як на автомагістралі, адже тут компоненти шихти дозуються та транспортуються конвеєрами до корпусу шихтових бункерів для подальшого виробництва агломерату, так званого випікання аглопирогів. Робота конвеєрів супроводжується звуковим акомпанементом від роботи великих електричних агрегатів, інших  машин, та підсвічується «світлофорами» лампочок-сигналізацій.

«Коли у 1995 році я вперше прийшла до цеху, коли побачила увесь цей жвавий рух складної техніки, трохи лячно було. Але не від виробництва, а від думок, чи зможу я цим керувати і чи навчуся це робити безпечно. Як бачите, у мене все вийшло. Навчання, допомога досвідчених фахівців та досвід зробили свою справу. Свою роботу я добре знаю, втім, увагу все одно не втрачаю, бо на виробництві завжди треба бути обережною та дотримуватися правил охорони праці. І це не формальність, а наша життєва необхідність. Ми маємо знати «в обличчя» усі ризики, які у нас є, запобігати їм та попереджувати – це наші основні «кити» безпеки», – говорить дозувальниця аглофабрики Олена Любецька. У робочій «кухні» Олени багато техніки. Серед неї: автостели, бункери, чотири реверсних конвеєра, по яких транспортуються рудна, вапнякова суміші, залізомісткий концентрат, кокс та вугілля. В задачі Олени входить керування реверсивними конвеєрами, дозування шихти, перевірка роботи обладнання, турбота про чистоту розвантажувальних жолобів конвеєрних стрічок.

«Колись ми їх чистили вручну за допомогою звичайної лопати, а зараз цей процес частково механізований, – продовжує Олена Любецька. – Завдяки спеціальним шкребкам матеріал автоматично згрібається до розвантажувального жолобу, тож наша праця значно полегшилася, звісно, й ризиків стало менше. Також від ризиків нас захищають огороджувальні пристрої, за якими розташовані частини, які рухаються та обертаються, звукова та світлова сигналізації, тросові вимикачі аварійної зупинки вздовж всієї лінії конвеєрної системи, кінцеві вимикачі тощо. Ми багато раз чули, що правила охорони праці написані кров’ю. На жаль, це гірка правда. Люди не повинні під час обслуговування техніки попадати під працюючі конвеєри, які рухаються або агрегати, які обертаються. Ремонтувати, прибирати та доглядати за конвеєрами треба тільки тоді, коли вони вимкнені. Тож недаремно у нас діє система LOTO, основою якої є фізичне блокування джерел небезпечних енергій за допомогою блокуючих пристроїв».

Протягом останніх років працювати Олені та її колегам суттєво допомагає візуалізація робочого процесу. Мається на увазі спеціальний монітор, на якому схематично у режимі реального часу відображаються усі виробничі процеси: заповнюваність бункерів шихтою, положення котучого реверсивного конвеєру, робота автостели для завантаження матеріалів з конвеєру у бункери тощо. Все це позитивно впливає на координацію роботи з іншими працівниками цеху, попереджує аварійні зупинки та сприяє безпеці на робочому місці. 

Категорії
Новини

Пам’ятаємо про безпеку і бережемо себе

Працівники та топменеджери «АрселорМіттал Кривий Ріг», представники ПО ПМГУ підприємства поклали квіти до Монументу смертельно травмованих працівників та вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх  травмованих на виробництві.

Наше життя – це головна цінність. І про це ми маємо пам’ятати не лише в День або Тиждень охорони праці, а завжди. Зараз Україна несе великі втрати у повномасштабній  війні. На жаль, окрім бойових, маємо втрати внаслідок загибелі працівників на робочих місцях, тож наше завдання – дбати про себе, вірити в нульовий травматизм та досягати цієї мети.

«Культура безпечного виконання робіт починається  з усвідомлення власної відповідальності. На цьому щоденно наголошується в усіх робітничих підрозділах нашого підприємства. А Тиждень охорони праці ще раз акцентує увагу на цьому питанні. Вшанування працівників, які трагічно загинули на підприємстві, щорічно відбувається у більш ніж 100 країнах світу. Згадуючи тих, хто віддав життя на роботі, ми закликаємо інших працювати безпечно, адже жодна статистика не здатна передати горе людей, які втратили на виробництві своїх рідних», наголосив Сергій Мельник, в.о. заступника генерального директора з охорони праці та промислової безпеки

Наталя Маринюк, голова ПО ПМГУ «АрселорМіттал Кривий Ріг» закликала не втомлюватися привертати увагу суспільства до питань охорони праці, щоб люди після роботи завжди приходили додому живими та здоровими.

З цією метою на підприємстві також триває навчальний проєкт Take Care («Бережи себе»), який дає можливість кожному працівнику розвивати та вдосконалювати навички безпеки на виробництві.

Компанія «АрселорМіттал» ставить за мету досягти нуля смертельних випадків на виробництві. На деяких підприємствах компанії цю мету вже досягнуто. Справа – за нами.

Пам’ятаймо про охорону праці та бережімо себе!

Категорії
Новини

LOTO захистить від небезпек

В рамках Тижня охорони праці у тренінг-центрі «АрселорМіттал Кривий Ріг» пройшов конкурс із застосування процедури ізоляції джерел небезпечних енергій за системою LOTO. 

Електромонтери СПЦ № 2 Андрій Бородін та Антон Кокоша першими виконують завдання конкурсу. Вони уважно вивчають карту блокувань, джерела енергії – це рубильник та вентиль маслостанції, визначають потрібні для цього блокувальні пристрої і тільки потім беруться за саме блокування.

«Подібну роботу ми проводимо і в своєму цеху, – говорить Антон Кокоша. – Переважно блокуємо електродвигуни та їхні приводи, коли відключаємо агрегати для ремонту або профілактики. Зараз цю процедуру виконуємо на конкурсі. Трохи хвилюємося, бо першими відкриваємо змагання. Але стараємося зробити всю процедуру правильно».

Заблокувати будь-які джерела енергії на лінії чи обладнанні перед їх ремонтом або профілактичним обслуговуванням – це і є основний принцип дії системи LOTO. Він унеможливлює випадкове ввімкнення обладнання під час робіт, таким чином виключається вплив людського чинника, а з ним і травматизму та смертельних випадків на виробництві.

Конкурс із застосування процедури ізоляції джерел небезпечних енергій за системою LOTO організували департамент з охорони праці та промислової безпеки і  відділ навчання та розвитку персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Вітаючи учасників заступник генерального директора з охорони праці та промислової безпеки Жанбек Єсмаханов зазначив: «Для досягнення нульового травматизму ми маємо знати про ризики на виробництві, ефективно запобігати їм та вірити в те, що ми можемо досягнути нуля нещасних випадків. Застосування системи блокування ризиків джерел небезпечних енергій, які є на нашому виробництві: електричної, механічної, пневматичної тощо, допомагає дотримуватися безпеки під час роботи з обладнанням. Система проста, але дуже ефективна. Важливо, щоб люди добре її розуміли та вміли застосовувати. В цілому ж використання LOTO піднімає на вищий щабель нашу корпоративну культуру з дотримання вимог охорони праці».

У конкурсі взяли участь команди (по два учасника у кожній) з департаменту з виробництва чавуну та сталі, прокатного, енергетичного та гірничого департаментів.

Після складання теоретичних тестів конкурсанти демонстрували свої практичні знання на спеціальному стенді-тренажері. Він складається із трьох частин. На першій – різні типи електричних вимикачів, які найчастіше використовуються у цехах підприємства. На другій знаходяться механічні заслінки та крани, а на третій – блокувальні пристрої.

«Принцип блокування за системою LOTO спочатку почав впроваджуватися у конвертерному цеху, СПЦ № 2, КЦ № 1 КХВ, РЗФ № 2 ГД. Зараз цей метод максимально розповсюджується на всі дільниці підрозділів підприємства, адже він допомагає уникнути ризиків, які виникають під час виконання робіт по обслуговуванню та ремонту обладнання підвищеної небезпеки, – зазначив Олексій Курочка, начальник відділу охорони праці департаменту з виробництва чавуну та сталі департаменту з  ОП та ПБ. – Впроваджувати цей метод ми розпочали з ізоляції електричних видів енергії на різному обладнанні під час його ремонту та профілактичному обслуговуванні. Зараз ми також блокуємо механічну, гідравлічну та інші види енергій. Окрім електромонтерів та слюсарів-ремонтників процедуру LOTO тепер також виконують технологи та представники підрядних організацій. Загалом системі блокування небезпечних видів енергії підприємством приділяється велика увага. Проводяться навчання, щоб працівники розуміли процедуру та вміли застосовувати її в робочому процесі. Завдяки інвестиціям корпорації закуповується нове блокуюче обладнання та замки для здійснення цієї процедури».

За підсумками конкурсних змагань перемогла команда гірничого департаменту у складі електромонтерів Станіслава Кадикала та Ірини Тішкіної, єдиної жінки на конкурсі.

«Сама в шоці, що я тут єдина жінка! А ще – від перемоги, адже ми виступали на конкурсі останніми, – сміючись, говорить Ірина Тішкіна. – Робили все, як завжди, адже процедура блокування вже стала звичною у нашій роботі. Взагалі-то за професією я автослюсарка, але життя привело мене до підприємства. Тут я навчалася працювати зі складним обладнанням під великою напругою, тут вчилася робити це безпечно, в тому числі і за допомогою LOTO».

Друге місце у конкурсі виборола команда енергетичного департаменту, на третьому – прокатного департаменту. Почесне четверте місце – у фахівців департаменту з виробництва чавуну та сталі.