Від початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну колекція музею історії нашого підприємства поповнилася залишками російської зброї, яку ворог спрямовував на Криворіжжя.
«Ось цей здоровезний уламок ракети наші працівники знайшли на Гданцівці, а ось ця залізна «шайба» – гільза від пушки, подалі лежать шматки від ракет Іскандер, оболонка гранати, купа гільз та інше вороже залізне сміття, – показує нові експонати музею фахівець Микола Чухрай. – Колекцію військового ворожого металобрухту ми почали збирати у музеї ще на початку війни у 2014 році. Уламки зброї привозили наші захисники зі Сходу України. Та більша частина цієї колекції, на жаль, зібрана на Криворіжжі від початку повномасштабного вторгнення, коли ворог дуже близько підійшов до нашого міста та намагався зруйнувати все, що міг дістати артилерією, «градами», «смерчами». До речі, ось цей касетний стрижень саме від «торнадо-с». Він має велику кількість гнізд для касетних бомб. Звичайно, до нас він надійшов вже без них. А подарували його музею наші працівники, які зараз захищають Україну. Серед експонатів є й спорядження російських солдатів, яке затрофеїли наші воїни».
Микола Чухрай демонструє гільзу від касетного снаряду
У майбутньому ці експонати стануть частиною експозиції, беззаперечними доказами, які своїм існуванням розповідатимуть про жахи війни, наслідки військової агресії та злочини окупантів. Також експозиція розповідатиме про мужність, героїзм наших людей, які всупереч обстрілам продовжують жити, працювати, виховувати дітей та підтримувати економіку держави.
Уламок ракети
Музей продовжує приймати «уламки війни», але (важливо!) тільки безпечні. Фахівці музею закликають не чіпати знайдені залишки зброї, адже вони можуть бути небезпечними.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» тривають тренінги з надання домедичної допомоги при невідкладних станах.
«В мирному житті вміння рятувати є важливою навичкою, а під час війни – й поготів, тому я тут, на тренінгу», – сказала Наталя Шевчук, сепараторниця РЗФ № 2.
Наталя вже навчалася на курсах домедичної допомоги та отримала спеціальний шеврон, який засвідчує, що вона вміє надавати допомогу. Тож до неї може звернутися кожен, кому це потрібно. Але тільки-но вона дізналася, що заняття будуть проходити у них у підрозділі, вирішила знову їх відвідати, щоб вдосконалити навички, поставити запитання, дізнатися нової інформації.
«Мета цих занять – навчити працівників гірничого департаменту, агломераційних цехів надавати першу домедичну допомогу постраждалим, – говорить Юлія Ворошко, фельдшерка здоровпункту «Центрального» гірничого департаменту ПП «Стіл Сервіс». – Проводити такі тренінги ми розпочали ще до повномасштабної війни, а після 24 лютого 2022 року посилили цю роботу, адже бажаючих навчитися цьому виявилося дуже багато. Тільки впродовж минулого року тренінги з домедичної допомоги відвідали понад 1000 людей. От і зараз до нашого імпровізованого тренінг-залу завітали працівники дробильної фабрики, агломераційних цехів, рудозбагачувальних фабрик №№ 1, 2 та ремонтного цеху ГД».
На тренінгу люди навчались правильно викликати бригаду швидкої допомоги нашого підприємства, перевіряли знання «екстрених» телефонних номерів та джерел, де їх можна знайти, якщо раптом забули – наприклад, у чат-боті підприємства у Телеграм. Також вчилися правильно описувати інцидент, що стався, детально розповідати, де саме це сталося та як до цього місця краще під’їхати медикам.
Основну частину тренінгу складає навчання серцево-легеневої реанімації, допомозі при кровотечах, травмах, в тому числі й при падінні з висоти, опіках, судомах, гіпертонічних кризах, нападах невралгії тощо.
Також фельдшерка відповідала на численні запитання працівників. Питань більшало саме під час практичної частини занять, коли люди підходили до манекена й самостійно пробували робити штучне дихання та інші реанімаційні заходи.
«Це не так вже і просто, як здається на перший погляд, – ділиться враженнями від тренінгу Олександр Лазуркевич, слюсар-ремонтник дробильної фабрики. – Головне – подолати психологічний страх. Погодьтеся, звичайній людині (а не медику з чималим досвідом) важко підійти до людини без свідомості та ще й кваліфіковано допомогти їй. Я спробував це зробити на манекені та відчув, наскільки це важко. Годі й казати про живу людину. Тут потрібні систематичні тренування, тож, скоріше за все, я ще раз братиму участь у таких навчаннях».
Буквально на собі спробував рятівні маніпуляції Дмитро Хитров, провідний інженер з охорони праці. Йому довелося виконати роль постраждалого, та ще й такого, хто втратив свідомість.
«Тренуватися на манекені зручно, але зробити якісь маніпуляції на живій людині – це зовсім інша річ. Тому я зголосився допомогти, – говорить Дмитро Хитров. – Навички порятунку допомагають нашим працівникам почуватися більш впевнено у будь-яких кризових ситуаціях, які можуть виникнути у звичайному цивільному житті, на виробництві, внаслідок воєнних дій. Правильно зупинити кровотечу, накласти джгут, здійснити штучне дихання – усе це може врятувати людину протягом тих хвилин, коли на місце події вже їде бригада медиків. Наші працівники це добре розуміють, тому і бажаючих взяти участь у тренінгах завжди вистачає. А ще той хто вміє рятувати – ніколи не порушуватиме вимоги охорони праці, а буде берегти своє життя та здоров’я».
В аудиторії за всіма етапами тренінгу уважно спостерігає (а за потребою і допомагає фельдшерці) водій автомобілю швидкої допомоги Анатолій Федоров. Він входить до медичної бригади, і в разі необхідності може самостійно допомогти постраждалому.
«За кермом «швидкої» я вже вісім років, а загальний водійський стаж – 44 роки, – розповідає Анатолій Федоров. – Спочатку думав, що там складного, возити медиків. І в перше моє чергування ставлення до цього різко змінилося: мені довелося реально допомагати фельдшерам під час рятування працівника, який отримав відкритий перелом ноги. Я бачив, які маніпуляції роблять медики, як правильно і послідовно вони діють, і вчився у них. Знаєте, практика стала для мене найкращою наукою, хоча я й курси спеціальні проходив. Одного разу я самостійно допоміг своєму колезі, який серйозно травмувався: зупинив кровотечу, зафіксував ногу та доправив постраждалого до лікарні. Там одразу запитали, хто надавав допомогу, адже все було зроблено правильно. Я хочу, щоб ці тренінги відвідало якнайбільше людей, бо вміти надавати допомогу – то дуже корисна навичка – вона рятує життя!»
Лєший – такий позивний отримав на фронті наш колега, слюсар ЦРМУ № 4 Ігор Грузін за знання лікарських трав, коренів та профілактичних рецептів народної медицини. Вони стали в пригоді Ігорю та його побратимам у польових умовах війни. Воєнні будні Лєшого та його інші захоплення – сьогодні в «Металурзі».
Окрім лікарських трав, слюсар з ремонту підйомних механізмів ЦРМУ № 4 Ігор Грузін захоплюється історією нашої країни, Криворіжжя, досліджує козацьку спадщину, часи другої світової війни, вивчає біографії видатних людей, навіть вірші складає. Та від початку повномасштабної війни він одразу став на захист рідної землі.
«У мене було дві мотивації – захистити Україну від рашистів та дати гідний приклад своєму шестирічному онуку, щоб йому було не соромно за діда, – розповідає Ігор Грузін. – До тероборони записався у перші дні війни. Правда, щоб потрапити туди, довелося вистояти величезну чергу, адже охочих захищати країну було дуже багато. Спочатку ми стояли на захисті Кривого Рогу. Базувалися на Дніпропетровщині, а «ходили у відрядження» на Херсонщину, Донеччину. Я служив у піхоті. Ми несли службу на пунктах спостереження, оперативно інформували про рух рашистів, виконували бойові завдання тощо. В одній із бойових операцій я отримав своє перше поранення. Після одужання вже на Донецькому напрямку був поранений вдруге».
Згадуючи службу, Ігор відзначає, що його військовий колектив був дружний та злагоджений. У ньому було багато колег по підприємству, служили люди із різних цехів.
«Когось я вже знав, а з кимось познайомився, – додає Ігор. – Ми багато спілкувалися, ділилися знаннями, досвідом у різних справах. До речі, саме побратими й дали мені позивний. Це було під час захисту Кривого Рогу на початку війни, коли ворог сунув на наше місто. Життя у польових умовах суворе, і щоб захисники не хворіли, для профілактики я збирав лікарські трави та робив відвари з них, і це допомагало. Вперше Лєшим мене тоді назвав побратим Павло. На жаль, про нього зараз нічого не відомо, сподіваюсь, він живий».
Як розповідає Ігор, в Україні рашисти вдаються до методу випаленої землі, їм не шкода наших людей, міст, селищ. Тож наші захисники роблять усе можливе, щоб зупинити ворожу навалу. Воюють і кадрові військові, і представники різних мирних професій.
Під час захисту Кривого Рогу застосовувалася навіть зброя з історією
Одне з захоплень Лєшого – це історія. Під час служби він познайомився з побратимом, який є викладачем історії в нашому педагогічному університеті. Вони багато дискутували, розмовляли про козацьке минуле України, про козацькі поселення на Криворіжжі та найближчих територіях, наприклад, в Іскрівці, Недайводі. Варто поглянути на карту – тут багато селищ саме з козацькими назвами.
А ще відзначали те, що історія йде по колу, що ми знову воюємо з тим самим ворогом, який хоче загарбати нашу землю, історію, людей, природні багатства. Але сучасна боротьба з рашистами – інша. У нас є новітня зброя, вмотивовані люди, а ще допомагає те, що про Україну та про наш народ знає весь світ і допомагає нам.
«Під час служби я багато чому навчився, – продовжує Ігор. – Наприклад, швидко переміщуватися, маневрувати та вести бойові дії з понад 60-кілограмовим вантажем різного спорядження на собі. Можу за звуком розпізнати, з чого по нам стріляють. Якщо із міномета, то чутно постріл і вибух. Якщо з танка – навпаки, спочатку чути вибух, а потім доходить звук самого пострілу. Та головне завдання – виконати бойові задачі та залишитися живим.
Зараз, після двох поранень, я демобілізувався та знову влаштувався працювати на підприємство у свій цех. Але поки що я у відпустці, проходжу реабілітацію та вирішую різні організаційні питання. А ще працюю з архівними документами, досліджую історію оборони Кривого Рогу під час другої світової війни, в якій брали участь і прикордонники. Мені хочеться більше дізнатися про ті часи, адже ми вчимося на історичних фактах. Впевнений, після Перемоги будемо вивчати і цю війну, щоб подібне більше ніколи не повторювалося».
Стрес, паніка, депресія? Не спішіть ковтати заспокійливі пігулки, застерігають медики. Медпрепарати, які люди самі собі призначають та вживають безконтрольно, можуть мати зворотну дію.
Олена (ім’я героїні ми змінили) приїхала до Кривого Рогу із зони бойових дій. Все, що довелося побачити та пережити, суттєво вплинуло на її самопочуття. Жінка часто відчувала пригніченість, потерпала від різких змін настрою, не могла зосередитись на справах, та найголовніше – почалися проблеми зі сном.
За одною із своїх освіт Олена була медсестрою, тож вирішила, що здатна самотужки поборотися з негараздами. На «легку» валер’янку розмінюватися не стала, а одразу придбала у аптеці «міцні» препарати, щоб подіяло одразу. Спочатку так і сталося. Але дуже скоро ефект минув, тож дозу ліків довелося збільшувати, а потім знову, і знову… Але полегшення не відбулося, моральне самопочуття стало ще гіршим. Жінка вирішила різко припинити вживати пігулки і… потрапила до лікарні – були проблеми з печінкою, нирками, з’явилися судоми, важке дихання, а нульовий настрій ще більш погіршував ситуацію.
«У моїй практиці подібних випадків вистачає, адже я доволі довго працювала лікарем-наркологом, – коментує цю ситуацію Єлизавета Пономаренко, психіатр медичного центру ПП «Стіл Сервіс». – Деякі люди намагалися запити стрес чи депресію горілкою, притупити негативні емоції цигарками. Були й такі, хто експериментував з так званими «аптечними наркотиками». Деякі люди все частіше починають вживати різні заспокійливі препарати, і призначають їх собі самостійно, без консультації з лікарем. Зрозуміло, зараз війна і майже у всіх нас навантаження на нервову систему дуже велике. Не варто гадати, чи мода така, чи доступність ліків грає з нами злий жарт, чи люди бояться звернутися до психологів або своїх сімейних лікарів, щоб знайти причину своїх проблем та отримати дієву допомогу? Але факти говорять самі за себе: ми все частіше стикаємося вже з двома психологічними проблемами – стресом від війни та наслідками від зловживання антидепресантами».
Єлизавета Пономаренко, психіатр медичного центру ПП «Стіл Сервіс»
Психіатр говорить, що Олена допустилася одразу декількох помилок. Психологічні проблеми, тривожність можна було вирішити з лікарем-психотерапевтом. Зараз існує багато дієвих методик, які без ліків успішно корегують самопочуття. Нормалізація психологічного стану дозволила би нормалізувати і сон.
Великою помилкою було і призначення самій собі антидепресантів та вживання одразу значної дози лікарських речовин. Організм встиг звикнути до них, а різке припинення вживання заспокійливого (а не поступове зменшення дози) – до погіршення фізичного здоров’я жінки.
«Заспокійливі (седативні) засоби – це категорія психотропних препаратів рослинного або синтетичного походження. Усі вони сповільнюють мозкову діяльність і тим самим дають заспокійливий ефект, – продовжує Єлизавета Пономаренко. – Приймання таких ліків можливе тільки під наглядом лікаря! Я наголошую на цьому! Коли ефект досягнуто, важливо вчасно і грамотно припинити вживання препаратів, адже усі вони призводять до звикання. Коли це стається, ліки вже не приносять бажаний ефект, а навпаки тільки погіршують стан здоров’я, впливаючи на мозок людини, нервову систему, нирки, судини тощо. І це стосується не лише якихось серйозних препаратів, а і усім відомих валер’янки чи пустирника».
Головна профілактика зловживання заспокійливими – це від самого початку не приймати їх, ліки – це крайній випадок. І коли, ви вже дійсно потребуєте медикаментозного лікування зверніться до лікаря. Не приймайте жодних заспокійливих без призначення лікаря і ні якому разі їх вживання не може поєднуватися з алкоголем.
Лікарка зауважила, що привести до ладу психічне здоров’я перш за все можуть нормальна атмосфера у родині, робочому колективі. Навіть проста довірлива розмова з друзями може мати лікувальний ефект. Варто не боятися під час стресових ситуацій звернутися до психолога або психотерапевта. А ще дуже допомагає здоровий спосіб життя та заняття цікавим хобі.
Незважаючи на війну «АрселорМіттал Кривий Ріг» продовжує надавати оздоровчі послуги працівникам підприємства на базі двох поліклінік медичного центру ПП «Стіл Сервіс». Останнім часом кількість медично-профілактичних послуг значно розширилась.
«Профілактичні медогляди, лабораторна та інша діагностика, яка входить до комплексу профобстеження, залишаються пріоритетом медичного центру ПП «Стіл Сервіс» і будуть проводитися й надалі, – розповідає Наталія Гардань, головний лікар медичного центру ПП «Стіл Сервіс». – На додаток у двох поліклініках медцентру – МВ та ГД – зараз значно розширилася кількість медпослуг. Вони стали можливими завдяки сучасному обладнанню поліклінік, яке було посилене за рахунок обладнання та залученням висококваліфікованих фахівців СП «Джерело», яке з об’єктивних причин не працює».
Прийом у лікарів
В обох поліклініках працівники можуть отримати консультацію терапевта, окуліста, хірурга, гінеколога, дерматовенеролога, отоларинголога. Працюють маніпуляційні кабінети, кабінети рентгенологічного обстеження, електрокардіограми, психофізіологічної експертизи. У поліклініці МВ можна безкоштовно пройти мамографічне обстеження. Направлення на цю послугу можна отримати у лікаря (акушерки) під час проходження щорічного профілактичного огляду.
У лабораторіях поліклінік
Доступні загальний та біохімічний аналізи крові. Ці обстеження дозволяють визначити стан здоров’я людини та її придатність працювати, в тому числі й з наявністю шкідливих виробничих умов. До речі, біохімічний аналіз вчасно попереджує про початок порушення обміну речовин, роботи внутрішніх органів, серцево-судинної системи.
Фізіотерапевтичні послуги
У поліклініці ГД є фізіотерапевтичний кабінет, де можна пройти процедури електрофорезу, гальванізації, дарсонвалізації, електродинаміки, ампліпульсу, магніто- та ультразвукової терапії, лазеру, кварцу, магнітотерапії, УВЧ, СВЧ тощо.
Фізіотерапевтичні процедури здатні майже вдвічі скоротити тривалість лікування різноманітних хвороб, дозволяють стабілізувати роботу нервової системи, органів дихання, прискорюють процес загоєння травм, реабілітацію після операцій, попереджують загострення численних хвороб, пов’язаних із м’язами та кістками та мають значний профілактичний ефект. Частково почав роботу фізіотерапевтичний кабінет поліклініки МВ.
Масажний кабінет
Він працює у поліклініці МВ. Тут пацієнти можуть отримати усі види масажу для поліпшення стану здоров’я. Масаж допомагає відновити стомлені м’язи, регулює кровопостачання у різних групах м’язів, мозковий кровообіг, роботу нервової системи, поліпшує психоемоційний стан, покращує настрій, знімає стрес, сприяє нормалізації тиску, допомагає лікувати варикозне розширення вен тощо.
Також цією послугою можуть скористатися наші військові ветерани, отримати загальний масаж, лікувальний масаж та інше.
Як отримати послуги
Додаткові послуги, які не входять в щорічний профогляд, є платними. При цьому працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг» та дочірніх підприємств мають знижку 50%. Оплата за послуги виключно безготівкова і здійснюється на місці.
Записатися можна:
за номером телефону 067 532 2442 у поліклініці МВ, щодня, окрім суботи та неділі, з 8.15 до 16.45;
за номером телефону 067 696 46 58 у поліклініці гірничого департаменту щодня, окрім суботи та неділі, з 8.15 до 16.45.
Детальніше про медично-профілактичні послуги та їх вартість можна дізнатися месенджером Telegram в пошуку @Amkrr_bot («AMKR Telegram Bot»), відкривши вкладення «Медичний центр».
У медцентрі ПП «Стіл Сервіс» під час профоглядів візит до психіатра став швидшим і простішим.
Раніше ці послуги під час профоглядів надавалися підрядною організацією. Робота була налагоджена, втім багатьом працівникам приходилось двічі здавати кров з вени. А тим, хто працює у гірничому департаменті, доводилося їздити
до поліклініки метвиробництва, де приймав психіатр.
Зараз у поліклініці металургійного виробництва лікар-психіатр приймає щоденно. В поліклініці гірничого департаменту – по вівторках та четвергах. Зверніть увагу, під час профогляду працівники підприємств можуть самостійно обирати, в якій поліклініці їм зручніше пройти цього спеціаліста. Та і здавати кров двічі вже не треба.
«Огляд лікаря-психіатра під час щорічного профогляду є обов’язковим для представників професій, які працюють у небезпечних умовах. Серед таких – фахівці коксохімічного виробництва, електрики, газорятівники, ті, хто працює на висоті, має справу з агрегатами під високим тиском, водії автотранспортних засобів, машиністи потягів тощо. За рік лікар-психіатр оглядає більше 10 тисяч осіб – це майже 75 відсотків працівників, які проходять профогляд. Мета психіатричного огляду в першу чергу – попередити розвиток важких психічних захворювань, виявити їх на ранніх стадіях, та запобігти вживанню наркотичних речовин працівниками підприємства, а також встановити придатність людини до роботи, яка має особливі вимоги до стану психічного здоров’я», – зазначила Наталія Гардань, головний лікар медичного центру ПП «Стіл Сервіс».
Також хочемо інформувати працівників, що після отримання сертифікату лікаря- психіатра, ви можете отримати висновок лікаря-терапевта і таким чином завершити профогляд за 1-2 дні.
