Автор: Головко Вікторія

Категорії
Новини

Фахівці департаменту безпеки вчилися долати стрес під час війни

На спеціальній лекції психолог підприємства дала поради колективу департаменту як поводитися у стресових ситуаціях та допомагати впоратися з ними людям, які знаходяться поруч.

Завдяки ЗСУ відстань від зони активних бойових дій зростає. Але тільки-но лунає тривога, більшість з нас напружується, адже потенційно очікує на «прильот», і ніхто не знає, куди може влучити ворожа ракета чи дрон. Все це створює підґрунтя для панічних атак, страху за себе та за своїх близьких.

«Робітники нашого департаменту відповідають за безпеку колективу і працюють по всьому підприємству – як на прохідних, так і на території різних цехів, – говорить Тетяна Красношлик, менеджер із взаємодії з правоохоронними органами департаменту безпеки. – Під час війни наша робота не припинялася ні на хвилину. Як і всі люди, ми теж переживали стрес, реагували на воєнні події навколо нашого міста та в країні. Але в той самий час ми є фахівцями, завдання яких допомагати іншим. Тому ми також вчимося правильно справлятися із стресом та підтримувати належний стан у себе та оточуючих у будь-яких ситуаціях».

На лекції «Особливості стресових чинників та їх подолання під час війни» фахівець департаменту з персоналу, психолог Олена Шевчук розповіла, як краще впоратися з власними емоціями під час стресових ситуацій та не допускати панічних атак. Такі поради корисні не лише для працівників безпеки, але й для усіх людей.

Для профілактики психолог порадила низку фізичних вправ, вживання мікроелементів та вітамінів на кшталт магнію, який заспокоює, нормалізує тиск та покращує метаболізм, омеги-3, що сприяє зниженню холестерину, вітаміну D3 для зміцнення імунітету та підвищення концентрації уваги. Звичайно, перед їх вживанням треба обов’язково проконсультуватися із лікарем.

Велику цікавість у слухачів викликали вправи на дихання – у разі тривоги треба уявляти прямокутник та рахувати усі його кути спочатку на вдиху, а потім на видиху. 

Були також поради і батькам. Для зняття напруги у дітей під час гучних звуків (сирен, вибухів тощо) з дітьми можна співати пісень, давати їм слухати аудіоказки у навушниках, пригостити цукеркою або зіграти в якусь нескладну гру.

А взагалі, як підкреслила лектор, боятися стресу не треба – це нормальна реакція організму на критичну ситуацію. Головне – вміти контролювати свої емоції. А якщо самотужки зробити це не вдається, необхідно звернутися до психолога, якому ви довіряєте.

Категорії
Новини

На залізниці підприємства все за розкладом

Четвертого листопада залізничники відзначають своє професійне свято. В «АрселорМіттал Кривий Ріг» його святкують фахівці управління залізничного транспорту – дружний колектив, до складу якого входять залізничні цехи №№ 1, 2, 3 та вантажна служба.

Залізниця є важливим учасником технологічного процесу «АрселорМіттал Кривий Ріг». Її інфраструктура на підприємстві складається з майже шістсот кілометрів залізничного шляху та близько 2 тисяч стрілочних переводів, має одне з найбільших локомотивних господарств в Україні та власний парк напіввагонів.

«Майже усі виробничі процеси наших доменників, сталеплавильників, коксохіміків, прокатників тощо відбуваються за участю залізниці, – говорить  начальник управління залізничного транспорту Ігор Аріх. – Саме коліями до підприємства надходить сировина, а вже готова продукція вирушає до споживачів. З початком війни активне залізничне життя сповільнилося, бо робота виробництва була призупинена, а здійснювати зовнішню логістику зараз дуже складно. Втім, ми продовжуємо працювати: ремонтуємо колії, рухомий склад, турбуємося про капітальне оновлення спеціальної техніки, поліпшення вантажно-розвантажувальних робіт тощо. Зберігаємо і колектив УЗТ та опікуємося залізничниками, які зараз захищають нашу країну. Я хочу привітати кожного робітника з нашим професійним святом та побажати миру, здоров’я, оптимізму та віри у нашу Перемогу». 

Локомотивно-вагонна «амбулаторія»

На підприємстві триває технічне обслуговування залізничної техніки. Локомотивам, вантажним вагонам, залізничним кранам та іншій техніці майстри ремонтних депо залізничного цеху № 2, як справжні лікарі, встановлюють технічний діагноз, приводять до ладу усі життєво необхідні вузли та агрегати.

«Як і в усіх робітничих колективах, ми зараз працюємо не повним складом. Хтось знаходиться на простої (2/3), а 166 робітників захищають країну, – говорить начальник залізничного цеху № 2 Дмитро Колесник. – Втім, робота в підрозділі продовжується. На лінії зараз працюють 32 тепловози, інші знаходяться на консервації. Але без уваги ми їх не полишаємо, час від часу проводимо технічне обслуговування локомотивів, змащуємо їхні механізми, заряджаємо акумулятори тощо».

«Система електрообладнання тепловозу – це важливий гравець у його організмі, – розповідає Олександр Саква, слюсар-електрик з ремонту електрообладнання. – За час війни роботи у мене, на щастя, не поменшало. Ось тільки закінчили ремонт головного генератора. Ми перебрали в ньому кожну деталь, що потрібно – полагодили, що вийшло із ладу – замінили. Після такої уваги генератор обов’язково буде працювати. Я працюю в ЗЦ № 2 з 1974 року, і за цей час крізь мої руки пройшла «електрика» майже усіх тепловозів. Ремонт електричних машин – це праця рутинна, але важлива. За це і люблю свою роботу».

Олександр Саква, слюсар-електрик з ремонту електрообладнання

Поновили залізничний кран

Власними силами в ЗЦ № 2 відновили кузов залізничного крана вантажопідйомністю 60 тонн. Він використовується під час укладання нових залізничних колій, ремонту полотна, а також великих металургійних агрегатів на кшталт доменних печей підприємства.    

«Кран вже зі стажем, але потрібний у роботі, – розповідає начальник служби підйомно-транспортного обладнання Юрій Артеменко. – Через корозію кузов крану вийшов із ладу, а усі вісім дверцят на кузові (по чотири з кожного боку) мають вільно відкриватися і щільно закриватися. Ці дверцята дуже важливі. Наприклад, одна веде до дизеля, друга – до редуктора, третя – до гальмівної системи і так далі. Ми з колегами вирішили надати кузову крана другого життя. Новий «одяг» йому зробили із металевих листів, які залишаються в крановому депо після інших ремонтів. Потім вже новий кузов поґрунтували та пофарбували. У цій роботі брали участь усі машиністи крана-кранівники 6 розряду Анатолій Цимбал, Сергій Ващенко, Микола Лищук та Анатолій Яценко».

Машиніст крана Анатолій Яценко

До ремонту вузлів тепловозів залучаються й підрядники. За їх допомоги проводиться випробування повітряних резервуарів, ремонт секцій охолодження. Оскільки ЗЦ № 2 опікується ще й вагонним господарством, за останній час на ремонт до депо «Укрзалізниці» відправлені 80 вагонів, в яких загальними магістралями транспортується продукція нашого підприємства.

Категорії
Наші люди

«Я просто виконував свою роботу»

Каже про себе машиніст бульдозера АТУ Олександр Школяренко. За участь в усуненні наслідків ворожої атаки на криворізьку дамбу він нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» 3 ступеня.

Олександр Школяренко був серед перших, хто працював на пошкодженій дамбі. «Пам’ятаю величезну чергу із вантажних машин, які потоком везли на дамбу скальну породу та вивантажувалися. Мені треба було тільки встигати її розрівнювати, якщо казати правильно: планувати дамбу», – згадує ті дні Олександр.

Свою роботу бульдозерист знає відмінно, адже у професії майже 40 років. Керувати бульдозером навчався на підприємстві, і з того часу з цим величезним «напарником» працює майже в усіх підрозділах, де треба мати справу з сипкими матеріалами: в ГЗК, шлакопереробному, вапняному цехах, на ДП № 9 тощо. Олександр Школяренко добре знає, як поводитись із ґрунтом, вміє читати плати, креслення, не загубиться у великій кількості кнопок та важелів свого 40-тонного бульдозера на 310 кінських сил.

«14 вересня швидко стало відомо, що ворог цього вечора випустив по нас аж сім крилатих ракет і пошкодив шлюз дамби. Вода прибувала щохвилини та затоплювала все навкруги, – розповідає Олександр Школяренко. – Першу добу там працювали ДСНСівці, а потім на відновлення дамби вже зайшли ми. Моя зміна припала саме на ніч. Я був спокійний та зосереджений на справі. Якщо починалася тривога, ми припиняли працювати і йшли подалі від дамби, адже знали, що знаходимося в епіцентрі подій і «на мушці» у ворога. Під час роботи там я постійно знаходився на зв’язку зі своєю родиною. Звичайно, усі хвилювалися. Але всі також знали, що цю роботу треба комусь робити».

Після роботи на дамбі  бульдозер Школяренка перевезли знову до підприємства, і в Олександра продовжилася вже звична для нього мирна робота.

«Коли запросили до виконкому, я вже знав, що збираються нагородити, – каже Олександр. – Все проходило чудово, була урочиста обстановка, усім грамоти вручили, усіх поздоровили… а мене ні. Ну, думаю, про мене забули. А тут оголошують, що мене нагороджують криворізьким «орденом»! Оце так! Було дуже приємно! Не встиг із зали вийти, про нагороду вже знали усі мої знайомі. Донька, яка зараз за кордоном, навіть перша про це дізналася. Ось така вона, сучасна комунікація!»

Але, як каже сам Олександр, на нагороду він зовсім не розраховував, а просто виконував свою роботу.

Категорії
Наші люди

Водій із автокраном – легкі на підйом

Якщо ви бачили пам’ятник Володимиру Великому, заходили в парк Гагаріна або виходили з нього новим мостом, то знайте – встановлювати їх за допомогою унікального крана Liebherr допомагав водій нашого підприємства Сергій Марченко. За співпрацю з містом та допомогу у ліквідації наслідків ворожих атак він отримав нагрудний знак «За заслуги перед містом» 3 ступеня. 

Робочі дні водія автотранспортних засобів Сергія Марченка розписані по годинах, адже послуги підйомного автокрана Liebherr, яким він керує, постійно потрібні як на підприємстві, так і в місті.

Цей автокран – унікальний. Він справжній монстр за своїм «зростом» та вантажопідйомністю. За рахунок своєї основної 50-метрової стріли та додаткової довжиною 19 метрів він може піднімати 90 тонн вантажу на майже 70-метрову висоту. До речі, за допомогою саме цього крану Сергій Марченко колись допомагав монтувати на МБЛЗ (коли та тільки будувалася) ще більший підйомний кран – 600-тонний.

На кранівника Сергій вчився у дев’ятому професійно-технічному училищі. З того часу керує на нашому підприємстві підйомними машинами вже 20 років. Роботу свою любить. Головне, як каже він, знати свою техніку, її можливості, правила роботи, бути спокійним та виваженим, адже працювати доводиться з багатотонними вантажами. А ще під час роботи Сергій із автокраном ніколи не залишаються непоміченими, бо «зріст» машини видно звідусіль.

«Люблю працювати над створенням щось нового – це цікаво і по-справжньому гріє серце. Але з початку війни у мене побільшало «поганої» роботи – доводиться брати участь у ліквідації наслідків ворожих «прильотів», – говорить Сергій Марченко. – Таких об’єктів, на жаль, вистачає, і не лише у нашому місті. Із нещодавнього – допомагав демонтувати пошкоджені плити перекриття в одному із зруйнованих училищ Кривого Рогу. А ліквідацію ворожого влучання по дамбі я взагалі ніколи не забуду».

14 вересня у Сергія Марченка був звичайний робочий день, після якого він ледве встиг переступити поріг домівки, як зателефонували з роботи – треба терміново повертатися для ліквідації надзвичайної ситуації. Через ворожу атаку пошкоджена дамба.

«Найбільше хвилювався не за себе, а за роботу – як поставити кран, бо на місці аварії ґрунт був під нахилом, а кран треба встановлювати тільки на рівну поверхню. Але все вдалося. Втім, час від часу роботу доводилося переривати – треба було відходити на безпечну відстань під час повітряних тривог. В цілому ми там пропрацювали тиждень. Хтось скаже, не так вже і багато, але мені цей час таким довгим показався».

За цю та іншу роботу Сергія Марченка нагородили найвищою нагородою Кривого Рогу нагрудним знаком «За заслуги перед містом» 3 ступеня. Як каже Сергій, її приємно було отримувати, але було б найкраще, коли б вона була за мирні досягнення. Сергій сподівається, що незабаром все так і буде, а поки що кожен з нас на своєму місці і своєю справою буде і надалі наближати цю омріяну і таку бажану Перемогу.

Категорії
Новини

Водії підприємства – по одній дорозі з містом та країною

Цього року своє професійне свято автомобілісти «АрселорМіттал Кривий Ріг» відзначають в нелегких умовах воєнного часу. Щодня наші водії беруть на себе турботу по забезпеченню роботи цехів підприємства, пасажирського перевезення людей, допомагають в обороні та забезпеченні життєдіяльності нашого міста і регіону. 

Екскаватори, трактори, завантажувачі, автовишки, автокрани, бульдозери, автобуси, легкові автомобілі та інша техніка – увесь цей різноманітний транспорт є невід’ємною частиною технологічного процесу нашого підприємства. Ними керують понад 600 водіїв автотранспортних засобів. Щодня вони долають десятки, а то і сотні кілометрів, забезпечуючи підприємство необхідною сировиною, допомагають будувати, ремонтувати, піднімати, доставляти тощо.

На робітничій вахті

Працівників автотранспортного управління війна застала на робочих місцях. Вже у другій половині дня 24 лютого спецтехніка підприємства вже була зайнята у створенні оборонних укріплень, як на підступах до Кривого Рогу, так і у самому місті. Водії, які продовжували працювати на підприємстві, несли подвійну вахту – за себе і за колег, які допомагали будувати наш спільний захист.

Ні на мить не зупинили роботу і водії пасажирського транспорту. Вони перевозили робочі зміни, брали участь у евакуаційних рейсах – перевозили як родини наших робітників, так і мешканців Херсонської області, які виходили із окупації.

На початку війни, коли ворог окупував вже значну частину Херсонщини і значно наблизився до міста, водії автобусів 11 автоколони працювали майже на лінії зіткнення, за 6-7 кілометрів від бойових дій. Вони зустрічали та забирали людей, які, щоб врятуватися, вплав долали річку та виходили до дороги.  

«Війна випробувала нас на людяність, сміливість, професіоналізм. З гордістю за свій колектив, я скажу, що ми цей іспит витримали. Я хочу подякувати кожному робітнику АТУ за це, і за бажання допомагати іншим, – говорить Андрій Кіндрат, начальник автотранспортного управління транспортного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». – З початку війни фахівцями автотранспортного управління зроблено дуже багато, але про це ми розкажемо потім, після нашої перемоги. Зараз ми продовжуємо активно працювати на підприємстві та співпрацювати з військовою адміністрацією міста. Допомагаємо у підтримці цивільної інфраструктури Кривого Рогу та транспортуванні різних вантажів.

Є серед робітників АТУ і ті, хто зараз боронить Україну. На різних фронтах воюють 74 працівника, 12 з яких відстоюють нашу свободу ще з 2014 року. Завдяки нашим захисникам у робітників АТУ останнім часом з’явилася добра традиція – якщо над якимось звільненим населеним пунктом знову замайорів український прапор, будьте впевнені, за декілька днів мої колеги вже працюють там над відновленням зруйнованого ворогом».  

Працювали без зупинок

За активну співпрацю з містом Андрій Кіндрат нагороджений криворізьким «орденом» – нагрудним знаком «За заслуги перед містом» 3 ступеня. 

Разом із ним цю найвищу нагороду міста отримали і два його колеги по АТУ Олександр Школяренко та Сергій Марченко. Разом вони брали участь у ліквідації наслідків ворожих «прильотів» по дамбі Кривого Рогу.

«Після атаки на дамбу підйом води треба було негайно зупинити та якнайшвидше полагодити все. У мене було таке враження, що над цим тоді працювало все місто, адже було задіяно дуже багато організацій, в тому числі і працівники різних підрозділів нашого підприємства, ЛМЗ та управління Гірничого департаменту – продовжує Андрій Кіндрат. – Ще раз скажу, я пишаюся нашими робітниками, які незважаючи на повторні атаки ворога продовжували працювати. Приємно здивувало, що люди з різних організацій, які вперше бачили один одного, працювали дуже злагоджено. Перші дві доби були особливо складними – робота була без «перекурів», зупинок і, майже, без сну. Але ніхто ні на що не скаржився. Всі знали, що за нами стоїть життя та здоров’я мешканців міста. Дивлячись, як працюють наші люди, я ще раз впевнився, що Кривий Ріг під надійним захистом, як ЗСУ, так і цивільних. І приємно було, що серед них є і мої колеги з АТУ.

Напередодні нашого професійного свята, Дня автомобіліста та дорожника, я хочу привітати усіх своїх колег. Бажаю кожному мира, здоров’я, злагоди в родинах і скорішої перемоги».

Категорії
Новини

Доменна піч № 9 готується до зими

Найбільша на підприємстві доменна піч була зупинена на початку війни. Це було зроблено заради безпеки робітників, а також через енергетичні ризики та складну ситуацією з реалізацією продукції. Але роботи на цьому металургійному агрегаті тривають. Зараз «дев’ятка» знаходиться у процесі консервації – її готують до зими.

Зневоднення агрегату

На сьогодні головним завданням доменників є зневоднення усіх водогонів «дев’ятки», щоб під час морозів зайва волога не пошкодила систему охолодження металургійного агрегату.

«Цю процедуру ми робимо вперше, оскільки така велика доменна піч жодного разу так довго не стояла без роботи. Процес зневоднення тривалий, ми проводимо його в два етапи. Спочатку воду видували за допомогою стислого повітря, зараз іде боротьба із конденсатом», – коментує Сергій Мязін, начальник доменного цеху № 2.  

У консервації дев’ятої домни беруть участь механіки, електрики цеху. Та переважно процесами зневоднення займаються водопровідники доменної печі. Старший майстер водопровідної дільниці Олексій Клиса розповідає: «Зроблена видувка усіх 1014 холодильників доменної печі та комплексу повітронагрівачів, зневоднено більш ніж 50 кілометрів трубопроводів. В цілому, цей процес триватиме до кінця жовтня».

Ремонт грануляційної установки

Гранустановка – це агрегат, який допомагає перетворювати вогняний шлак, що надходить з доменної печі, на дрібнозернисту сировину для різних потреб, в тому числі й для ремонту чи будівництва автошляхів. Простіше кажучи, завдяки гранустановкам відходи, які є побічним продуктом доменної плавки, перетворюються на корисні доходи. До речі, перша в країні гранустановка на початку 1970-х років була встановлена саме на ДП № 9.

Зараз «девятка» має дві гранустановки – праву та ліву. Кожна з них поділена на дві технологічні нитки. По черзі вони працюють, ремонтуються та знаходяться у резерві.

«Під час вимушеного простою доменної печі ми розпочали ремонт правої гранустановки. Він потрібний для підтримання подальшої її стабільної роботи до початку капітального ремонту 1 розряду доменної печі. На гранустановці відновлюються спеціальні колодязі, водозбірники-зневоджувачі, щоб після задувки печі усе обладнання працювало безаварійно. Також ремонтуються опорні балки перекриття будівлі, робітничі майданчики, міжповерхові сходинки. У планах відремонтувати великі вузли всередині зневоджувача, дах будівлі з гідрожолобами тощо, – розповів Андрій Осадчук, майстер з ремонту обладнання дільниці гранустановки.

Про перспективи опалення цеху

На виробничих об’єктах комплексу доменної печі № 9 триває активна підготовка до опалювального сезону. В цеху перевіряються системи централізованого опалення, проводиться утеплення будівель та споруд, закуплені додаткові обігрівачі та лампи УФО. «Хоч переважна кількість робітників цеху зараз знаходиться на простої з виплатою 2/3 окладу, але частина персоналу все ж  працює – люди зайняті у ремонтах, допоміжних роботах, працюють на складах граншлаку. До того ж, у промислових приміщеннях треба підтримувати належну температуру. Тож теплу в цеху бути, принаймні, ми стараємося його забезпечити», – підсумував Сергій Мязін.