Автор: Андрій

Категорії
Новини

Безпечний вояж шляхами гірників

У кар’єрах гірничого департаменту нашого підприємства капітально відремонтовані значні ділянки доріг, що суттєво повисило рівень безпеки руху.

Від стану технологічних автомобільних доріг, якими великовантажні самоскиди вивозять руду та порожню породу з кар’єру, залежить не лише швидкість, а отже, продуктивність роботи, а багато в чому й безпека працівників. Адже схили кар’єру круті і втрата керованістю автомобіля, в тому числі, й з-за дефектів дорожнього покриття, може з великою вірогідністю призвести до загибелі людей. Щось подібне трапляється на гірських дорогах, де автомобілі зриваються у провалля. Тому своєчасне виявлення аварійних ділянок і їх ремонт є надзвичайно важливими.

Звичайно ж, в кар’єрах не прокладають асфальтованих шляхів. Їх будують, утрамбовуючи щебінь. Необхідну кількість щебню різних фракцій виготовляють на дробильно-щебневій ділянці рудоуправління. Його возять самоскидами, рівняють та трамбують бульдозерами, а потім автогрейдерами. Таким чином виходить тверде, надійне та рівне покриття середньою шириною 22 метри, безпечне для руху технологічного транспорту.    

«Всього в наших кар’єрах прокладено 70 км технологічних автомобільних доріг, – розповідає начальник відділу охорони праці гірничого департаменту Андрій Приймак. – Ними постійно рухаються величезні самоскиди, вага яких, разом з вантажем сягає майже 250 тонн. Також цими шляхами ми переганяємо до місць роботи екскаватори, бурові установки та іншу важку техніку. Тобто, навантаження на дороги суттєве. Поступово з’являються вибоїни та ями. Будують та ремонтують покриття працівники служби експлуатації гірничо-транспортного цеху. За минулий рік ними було капітально відремонтовано майже 7 кілометрів технологічних автодоріг та ще 10 кілометрів доріг господарського призначення. Це зробило проїзд донедавна проблемними ділянками набагато безпечнішим».

Стан кар’єрних доріг моніторить служба експлуатації ГТЦ на чолі з Романом Топком. Безпосередній контроль здійснюють майстри з ремонту доріг. Водії самоскидів також допомагають своєчасно виявити недоліки. Вони зобов’язані сповіщати механіка цеху про виявлені дефекти, в тому числі, гострі краї, які утворюються внаслідок розломів щебню великих фракцій. Адже вони можуть пошкодити шини, що приведе до порушення керованості транспортним засобом. А це небезпечно для людей, які працюють в кар’єрі. Працівники відділу охорони праці ГД також слідкують за станом доріг.

«Так, ми допомагаємо виявляти дефекти дорожнього покриття, – розповідає провідний інженер ВОП ГД Євген Васильєв. – Коли багато разів їздиш одним і тим же маршрутом, то можна звикнути до недоліків. Ми ж під час своїх аудитів стану охорони праці маємо змогу подивитись на стан доріг свіжим поглядом. Але стан доріг та техніки – то лише одна з важливих складових безпечної праці в кар’єрі. Ще один надважливий компонент – безпечна поведінка людей на робочих місцях. Більше сподівань покладаємо не на покарання, а на спілкування з працівниками. Виїжджаємо на робочі місця, разом виявляємо ризики, розробляємо заходи з їх усунення. Звичайно ж, позбутися абсолютно всіх ризиків неможливо. Недарма ж роботи в кар’єрі вважаються роботами підвищеної небезпеки. Наша ж задача – разом з виробничниками зробити ці ризики контрольованими та убезпечитись від травм». 

Категорії
Новини

Відзначили найкращих, а святкуватимемо після Перемоги

17 січня відбувся захід, присвячений 90-й річниці з дня утворення первинної організації Профспілки металургів та гірників України «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Найчисельніша профспілкова організація підприємства почала свою діяльність ще за часів будівництва нашого заводу. Зараз вона входить до складу глобального профспілкового об’єднання IndustryALL, яке налічує біля 50 мільйонів членів у 140 країнах світу. Як розповіла її керівниця Наталя Маринюк, основними напрямками діяльності профспілки є робота з забезпечення належних умов праці, побуту та відпочинку працівників, справедливої заробітної плати, підготовка законопроектів з діяльності профспілок, охорони та оплати праці тощо. З початком повномасштабного вторгнення в Україну російський військ додалися ще кілька надважливих завдань.

«Ми продовжуємо забезпечувати наших мобілізованих працівників необхідним, – говорить Наталя Маринюк. – Вже передали захисникам бронежилети, кевларові каски, тепловізори, генератори, спальні мішки, термобілизну та багато іншого. Наша організація взаємодіє з колегами за кордоном, які на початку війни виходили на мітинги і вимагали від своїх урядів допомагати Україні та вводити санкції проти Росії. Ми отримали гуманітарну допомогу від працівників «АрселорМіттал» з Бремена, Ґента, інших міст. Вона була спрямована воїнам, переселенцям, до лікарень. І це лише невелика частина того, що зробили й роблять наші активісти, волонтери».

Наталя Маринюк привітала активістів, ветеранів, кожного з 16 тисяч членів організації, подякувала усім за енергію та плідну працю. Також пролунали слова подяки на адресу керівників підприємства на чолі з генеральним директором Мауро Лонгобардо за плідну взаємодію на благо працівників та зусилля, спрямовані на збереження трудового колективу, робочих місць, незважаючи на досить скрутне фінансове становище підприємства. Вона наголосила, що цей скромний захід обов’язково матиме продовження після перемоги, і запросила всіх на майбутнє святкування 90-річчя.

Виконуючий обов’язки генерального директора підприємства Сергій Плічко щиро привітав первинну організацію ПМГУ зі знаменною датою та подякував за допомогу, яку вона надає менеджменту підприємства у сфері захисту працівників, особливо протягом важких воєнних часів. Він побажав всім здоров’я та благополуччя, пережити ці складні часи, перемогти і всіма силами взятися за відновлення роботи підприємства та відбудову України.

Найактивніші учасники профспілкової організації отримали нагороди, серед яких і найвища нагорода підприємства «Честь і гордість «АрселорМіттал Кривий Ріг», грамоти та подяки підприємства. Також ювілярів привітали голова Центральної ради ПМГУ Олександр Рябко та голова криворізької організації ПМГУ Анатолій Макаренко. Вони також нагородили ветеранів та профспілкових активістів. А від департаменту з персоналу учасники заходу отримали чималенького торта, яким усі присутні одразу ж і поласували.  

Вітаємо найчисельнішу профспілкову організацію з 90-річчям! Бажаємо подальших успіхів у роботі на благо працівників підприємства та на нашу Перемогу!

Категорії
Наші люди

Якщо «портал» працює – варто ризикнути

Швидко перекваліфікуватися з металурга в рудозбагачувальника і навпаки – це реально. Про що свідчить приклад нашого колеги Олександра Григор’єва.

Сьогодні «АрселорМіттал Кривий Ріг» разом з усією Україною переживає непрості часи. Сортопрокатний цех № 1, як і більшість цехів, на даний момент не випускає продукцію. Але обладнання підтримується у належному стані і готове до запуску у будь-який момент. За це відповідає заступник начальника сортопрокатного цеху №1 з виробництва Олександр Григор’єв, який нещодавно отримав найвищу нагороду підприємства – «Честь та гордість «АрселорМіттал Кривий Ріг»».

Як розповів начальник СПЦ-1 Олександр Курочкін, заступник з виробництва виконує величезний обсяг роботи і робить це сумлінно та талановито. До війни замовлень на продукцію було достатньо, і всі три стани працювали. «Зона відповідальності у Олександра дуже широка, – говорить начальник цеху. – Не даремно ж заступника начальника з виробництва ще називають першим заступником. Він відповідає за процес виробництва, виконання плану, охорону праці, стан обладнання, його ремонти та інше. Незважаючи на те, що Григор’єв працює в цеху всього три роки, він добре з усім справляється, є чудовим організатором та керівником. Тож нагороду заслужив».

«Взагалі то я мріяв про футбольну кар’єру, – посміхається перший заступник. – Наполегливо тренувався, хотів стати Блохіним або Рональдо. Батьки працювали у нашому гірничому департаменті. Батько починав слюсарем-ремонтником на рудозбагачувальній фабриці, а на пенсію пішов з посади начальника цеху. Мати працювала сепараторником у цьому ж цеху. Тож і я вирішив пов’язати свою долю з цим підприємством: пішов вчитися на механіка, хотів ремонтувати металургійне обладнання. Але лише до того моменту, поки не потрапив на практику в один з прокатних підрозділів».

Захоплююча динаміка вогняного металу, магія перетворення масивного сталевого злитку на заготовку, а потім на тоненьку катанку так вразили студента, що він перевівся на іншу – прокатну спеціальність. Працювати почав на блюмінгу прибиральником окалини, а потім опанував професію оператора поста керування станом гарячої прокатки 1250. Але Олександр  відчував у собі хист організатора, керівника. У прокатних цехах вакансій майстра не було, а у гірничому департаменті тоді потрібен був майстер. Перед ним відкрився портал можливостей. Олександр ризикнув і опинився у цеху, де колись працювали його батьки.

«Прокатка та збагачування руди суттєво відрізняються між собою, – розповідає Олександр. – Необхідно було терміново перекваліфікуватися. Але головне – дуже захотіти. Весь вільний час між роботою і сном я займався самоосвітою, вивчав процеси, обладнання. Інформацію брав у бібліотеках, інтернеті та під час спілкування з досвідченими робітниками. Але професійні знання для керівника – то лише одна складова, а інша – це вміння працювати з людьми. Індивідуальний підхід обов’язковий. Тому розвивався у цьому напрямку».

Категорії
Новини

Прокатник Павло Лебединський загинув у бою з агресорами

5 січня під час виконання бойового завдання загинув наш колега – солдат, водій-електрик взводу радіорозвідки Павло Лебединський. Поблизу населеного пункту Кліщівка Бахмутського району він отримав поранення, несумісне з життям.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Павло працював слюсарем-ремонтником блюмінгу департаменту з виробництва та відвантаження готової продукції. На військову службу його призвали під час мобілізації 28 вересня 2022.

Як розповів майстер з ремонту устаткування блюмінгу Дмитро Проворов, Павло Лебединський був одним з працівників, якому можна сміливо було доручити найскладніше завдання.

«Сумлінним, працьовитим, чесним – таким був Павло, – розповідає майстер. – Одним з найдосвідченіших на нашій дільниці гідравліки та змащування. Веселим був, позитивним, компанійським. Мав багато друзів на різних дільницях. Щедро ділився досвідом з колегами, з молоддю. Ми всі сумуємо з приводу його загибелі. Пишаємося нашими захисниками. Четверо хлопців з дільниці пішли на захист України. Один з них – Павло Лебединський – віддав своє життя за нас всіх. Вічна пам’ять Герою!»

Виражаємо щире співчуття рідним, близьким та колегам загиблого воїна.  

Категорії
Новини

У бою з окупантами загинув працівник конвертерного цеху Ігор Котовий

Старший солдат, заступник командира бойової машини Ігор Котовий загинув 1 січня у бою біля населеного пункту Кліщівка Бахмутського району.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» він працював у конвертерному цеху машиністом крану металургійного виробництва. «Ігор – відмінний працівник і гарна людина, – розповідає старший майстер кранової дільниці Олексій Тиква. – Сумлінний, порядний, дисциплінований. Він працював на потужному і складному в керуванні 225-тонному розливальному крані. Важка робота, яка вимагає майстерності та повної концентрації. Якщо за справу брався Ігор, я був спокійний, бо він все робив швидко і вправно. Мав спокійний характер, ладив з колегами, завжди був готовий допомогти, підтримати. Страшна непоправна втрата для всіх нас».

У Ігоря Котового залишилися мама та дружина.

Щиро співчуваємо рідним та близьким полеглого Героя.

Категорії
Новини

Миле іграшкове Бавовнятко влучило у ціль

2 січня у Палаці культури металургів нагородили переможців дитячого конкурсу на кращу ялинкову прикрасу.

Напередодні Нового року одну з кімнат у приміщенні Університету АрселорМіттал в Україні заповнили зайці та зайченята. І не лише вони одні. Компанію їм склали сніговики, Святі Миколаї, ялинки, сніжинки, кульки, а також гноми та інші фантастичні істоти, серед яких – Бавовнятко. Вони тихенько лежали в картонних ящичках та терпляче чекали на фотосесію. То були ялинкові прикраси, виготовлені маленькими митцями, чиї батьки працюють в «АрселорМіттал Кривий Ріг». На конкурс було виставлено більш ніж 80 авторських робіт.

А що ж фотосесія? Вона відбулася. Адже для того, щоб всі охочі працівники нашого підприємства змогли оцінити кожну роботу та визначити переможців онлайн, у соцмережі виставили світлини прикрас-конкурсанток. Кращі роботи визначали  у чотирьох вікових категоріях. У дуже серйозній категорії – від 5 до 7 років – перемогла семирічна Мілана Шляхова. У віковій категорії 8-10 років кращою визнали роботу 10-річної Маші Шулигіної. А її 11-річна колега Софія Краснікова здобула перемогу серед 11-13-річних митців. Що ж до категорії від 14 до 17 років, то в ній перемогла 16-річна Софія Мовчан. Призи отримали й учасники, які посіли друге й третє місця у кожній категорії за підсумками нашого інтернет-голосування.

Під час нагородження юних переможців та призерів директорка департаменту з соціального розвитку Юлія Чермазович подякувала їм за творчість, за чудові роботи, побажала здійснення мрій, миру та Перемоги.

Ростислав Борисов, 7 років, 2 місце:

– Я вже втретє беру участь у конкурсі ялинкових прикрас. Ми з мамою втретє робили гномика, і втретє я виграв приз! Радий дуже. Мій татко служить в ЗСУ, а я навчаюся у другому класі. Мені взагалі подобаються гномики. Вони добрі, веселі і діткам допомагають, а мені інколи підказують на уроках. А взагалі то я й сам добре вчуся. З Новим роком всіх!

Діана Любченко, 15 років, 2 місце:

– Ми робили Бавовнятко. Я знала, що цей прикол зрозуміють. Вважаю, що це актуальна іграшка, неймовірна річ, символ нашої боротьби. Дуже приємно було чути від організаторів, що саме моя робота була їхнім фаворитом. Вона зроблена з пап’є-маше, із серветок, клею, газет, фольги. А всередині – світлодіод. Тато паяв… Усім знайшлася робота. Дуже приємно, що людям сподобалося!  

Валерія Рясна, організаторка конкурсу:

– Коли я вперше побачила прикраси, виготовлені нашими маленькими митцями, я була в захваті! Кожна робота зроблена з любов’ю, дуже старанно. Наша команда завжди радіє, коли дітки беруть участь у творчих конкурсах. Серед такої кількості шедеврів важко обирати переможців. Особисто моїм фаворитом було Бавовнятко. Це креативна іграшка, практично, витвір мистецтва. Кращих визначили працівники підприємства за допомоги електронного голосування. Дякуємо всім учасникам. Бажаємо кожному успіхів та щастя у прийдешньому році!