12 листопада, захищаючи Україну від російських загарбників, загинув боєць Національної гвардії Сергій Пасерба.
Його підрозділ виконував бойову задачу на Донецькому напрямку. Старший солдат Пасерба отримав поранення, несумісні з життям. Менше місяця тому хлопцю виповнилося лише 22 роки.
«Сергій працював машиністом крана, – розповідає старший майстер кранового господарства конвертерного цеху Олексій Тиква. – Прийшов до нас у 2018 році. Хороший хлопець, завзятий, витривалий, відповідальний. Він працював підмінним на різних кранах, добре справлявся, від труднощів не ховався, роботи не цурався, завжди приходив на допомогу. За це й здобув повагу в цеху. Дуже важка втрата для всіх нас. Ця звістка приголомшила».
У Сергія Пасерби залишились мама та дві сестри.
Сумуємо та висловлюємо співчуття рідним, близьким, колегам полеглого воїна.
«Ох і «дубар», наче й весна вже!» Від таких думок ставало ще холодніше. Душу гріли чималий жмут кабелів та мрії про те, що він купить, коли здасть метал. На обличчі танцювали відбитки вогнища, в якому К. обпалював обмотку. Місце було тихим, біля кладовища, щоб жодної живої душі. А мерці? Що їх боятися? Зате будуть грошенята!
Тричі за останній місяць він ходив «на промисел» на територію гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», і тричі таланило. Три сотні метрів кабелю зв’язку – непогана здобич. Потім це треба обпалити, обчистити від ізоляції, а метал нині в ціні, особливо кольоровий.
Наше підприємство має величезну площу. Тут є багато того, чим мріють поживитися крадії. І до кожної товарно-матеріальної цінності, на жаль, охорону не приставиш. Тому не кожного разу злочинців вдається спіймати «на гарячому». І для того, щоб злочини не залишалися безкарними, а підприємство отримало компенсацію за збитки, існує порядок дій, який чітко виконується співробітниками департаменту безпеки.
«Для того, щоб співробітники поліції відкрили кримінальне провадження та розпочали досудове розслідування правопорушення, вони мають отримати від нас повний пакет правильно оформлених документів, – розповідає в.о. директора департаменту безпеки Олександр Маркевич. – Після виявлення факту крадіжки обов’язково проводяться інвентарізаційні заходи, виявляється, що й де було вкрадено, це все документується і додається до заяви про вчинення кримінального правопорушення. Набір документів із рук в руки передається правоохоронцям. Тільки такий підхід гарантує, що коли злочинець попадеться, його вину буде доведено. Трапляється, що це спрацьовує навіть через два-три роки після скоєння злочину».
Спрацювало й цього разу. Злочинець К. в своє задоволення витратив вторговані за метал гроші. А за деякий час попався на іншому. У слідчому ізоляторі потрапив у камеру до таких же друзяк-злодюжок. Ну, й не втримав рота на замку. Дуже вже закортіло поділитися геройськими походеньками! Інформація потрапила до співробітників ізолятора, а далі – вже у поліцію. Все це співставили з нашими документами – і пазл склався. Провели слідчий експеримент, знайшли приховані знаряддя злочину.
Інгулецький районний суд міста визнав громадянина К. винним у скоєнні викрадення у великих розмірах. Наразі він зобов’язаний повернути ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» збитки на суму майже 40 тис. гривень. Також зловмисника засуджено до 3-х років позбавлення волі з відтермінуванням на 2 роки. Тож життя дає йому ще один шанс, і було б добре, аби К. ним скористався.
На війні загинув працівник конвертерного цеху Вадим Єфімов
8 листопада в бою на Луганщині обірвалося життя співробітника сталеплавильного департаменту Вадима Єфімова.
Вадим був призваний на військову службу у серпні 2022 року. Він командував стрілецьким відділенням. Сержант Вадим Єфімов загинув під час виконання бойового завдання, захищаючи Україну від російської агресії.
«Вадим працював газорізальником, – розповідає заступник начальника конвертерного цеху з механообладнання Євген Бондаренко. – Разом з колегами ремонтував обладнання конвертерного цеху. Дуже важка, важлива робота. Він ставився до неї відповідально, завжди був готовий допомогти колегам. Сумлінний працівник, надійний товариш, справжня людина. Що тут ще додати? Ми дуже засмучені звісткою про загибель Вадима, це непоправна втрата для всіх нас».
Висловлюємо співчуття рідним й близьким героя. Схиляємося перед воїном, який віддав життя за свободу України.
Які асоціації у вас викликає слово flex-lifter? Особисто мені зразу уявляється кремезний суворий чолов’яга, на кшталт пауерліфтера, який підіймає якісь важкі спортивні снаряди. Або ж силовий тренажер. Що це насправді, я поїхав подивитись до доменного цеху № 1, де працювала ремонтна бригада ЦРМУ-2. Як виявилося, флекс-ліфтер – сучасне виробниче устаткування, яке робить працю ремонтників швидшою, легшою та набагато безпечнішою.
Як розповів провідний інженер з ОП Олександр Кірєєв, купити для цеху цього помічника вирішили після одного з аудитів з охорони праці у межах програми «Оберіг».
«Аудитори спілкувалися з працівниками в цехах, з’ясовували, які ризики існують під час роботи, як їм можна запобігти, – розповідає Олександр. – Виявилося, що серед найнебезпечніших та найпоширеніших операцій, які виконують робітники ЦРМУ-2, є заміна роликів на стрічкових конвеєрах. Ці конвеєри є у багатьох цехах на всіх виробництвах – металургійному, гірничому, коксохімічному. Менеджер з охорони праці Еклас Баялін запропонував рішення, яке допомогло б відразу вирішити проблему, – застосувати флекс-ліфтер».
Раніше працівники ЦРМУ-2 замінювали ролики вручну із застосуванням вантажопідйомних механізмів: лебідок, ручних талей. «Конвеєри у нас дійсно майже скрізь, – пояснює старший майстер ЦРМУ-2 Василь Шолохов. – Стрічку, яка транспортує шихту, руду, концентрат тощо рухають ролики, які, ясна справа, періодично треба міняти. Так от, щоб їх замінити, треба спочатку підняти стрічку. Флекс-ліфтер для цього є ідеальним інструментом. Він діє за принципом домкрату, що підіймає і утримує автомобіль під час заміни колеса. Інструмент німецького виробництва дуже якісний, зручний, універсальний, розрахований на конвеєри різної ширини і надзвичайно надійний. Завели під стрічку, ручкою швидко підняли – і можна міняти ролики. Дійсно класна штука».
Застосування нового обладнання допомагає запобігти багатьом ризикам. «Я відповідаю не лише за швидкі й якісні ремонти, але й за безпеку кожного з трьох працівників своєї бригади, плюс зварник і різальник, – говорить бригадир слюсарів-ремонтників ЦРМУ-2 Юрій Очаповський. – Раніше заміна роликів була тим ще задоволенням. Ломами, трубами піддівали стрічку, потім лебідкою піднімали, а інколи й її застосувати змоги немає. Тож робили повністю вручну: залазимо під стрічку та виконуємо заміну. Лом може вислизнути і травмувати, труба погнутися, та й робота під вантажопідйомним механізмом також небезпечна. Тож зараз мені на серці полегшало. Цю операцію виконуємо доволі часто. Коли всі цехи працювали, то декілька разів на тиждень. А ще наш новий німецький помічник дюралевий, тому відносно легкий, важить 30 кілограм. Ще й ручки є, щоб зручно нести було. Ми з хлопцями дуже задоволені».
Крім безпеки, з новим флекс-ліфтером ремонтники маються ще кілька переваг. Якщо раніше одночасно можна було міняти лише один ролик, то тепер – до п’яти, а це швидкість ремонтів. А ще людям не треба більше під час цієї операції орудувати ломами, піднімаючи важку стрічку, тому навантаження на спину, руки, ноги також зменшилося. А здоров’я – то така штука, яку ні за які гроші не купиш.
Працівники дробильної фабрики створюють умови для безпечної та ефективної роботи у своєму підрозділі.
Мабуть, зараз немає жодної людини, яка б не слідкувала за ходом воєнних дій. І важко не помітити, як важливо для успіху швидко доставити техніку, боєприпаси, запчастини туди, де це найбільш потрібно. Той самий принцип актуальний і для виробництва. Для успішнішого виконання ремонтів обладнання та споруд працівники дробильної фабрики вдосконалили складування матеріалів і запчастин. Віднині знайти на складі та відвантажити потрібне для ремонту набагато швидше та ще й безпечніше.
На складі дробильної фабрики зберігаються десятки тонн металопрокату: листи, швелери, двутаври, рейки, балки, труби, кутники тощо. Ці матеріали необхідні для ремонту цехових будівель та споруд. Тут же розміщені теплообмінники, маслостанції та інші елементи обладнання дробильної фабрики, а також гакові підвіски для підйомних кранів та інший скарб, необхідний для ремонтів. Донедавна це все зберігалось не надто впорядковано, про що надходили сигнали від кранівників, стропальників, водіїв, що вантажили та вивозили прокат чта запчастини на об’єкти. Склад вирішили переобладнати за принципами WCM.
Команду з впровадження цього важливого проекту очолила механік з ремонту кранів дробильної фабрики Лідія Чучмай. «На нас чекало дуже багато роботи, – розповідає Лідія. – Зберігалось все ну так собі, дещо було звалене до куп, до того ж, у перемішку. Проходів до місць зберігання не було, людям доводилось перелазити через ці купи, ризикуючи впасти або отримати по нозі чимсь важким, що могло впасти з купи. До того ж – бруд, сміття… Під час завантаження прокату чи запчастин на машину кранівник, який керує краном дистанційно з підлоги, мав невідривно дивитись під ноги, хоча йому треба спостерігати за ходом процесу, за роботою стропальника. Тобто процес завантаження був не лише довгим та незручним, а ще й небезпечним».
Почали з того, що створили план – де що буде зберігатися, а також з прибирання. А далі посортували та склали все окремо, щоб можна було без проблем доступитись до будь-чого з того, що тут зберігається.
«Та то тільки розповідати швидко, – продовжила Лідія Чучмай. – А насправді були тижні, місяці клопіткої роботи, метр за метром, купка за купкою. Допомагали фахівці з впровадження WCM Світлана Трушевська, Ганна Нечаєва та Оксана Афанасьєва, завзято працювали слюсарі-ремонтники Віталій Кобернік, Андрій Барабаш, машиніст конвеєра Олег Лісовський. Багато зусиль приклали машиністки крану Дарія Бойко, Світлана Нікітенко, Ганна Лактіонова, Оксана Захарова. Взагалі багато хто з дробильної фабрики зробив внесок. Зараз потрібне можна швидко знайти й безпечно повантажити. В планах – прописати стандартні операційні процедури, за якими будемо підтримувати склад у належному стані. Але то простіше, ніж все це було розгрeбти».
5 листопада, саме у день народження гірничого департаменту його працівники отримали чудовий подарунок: після капітального ремонту відчинила свої двері їдальня № 2 під назвою «Горизонт».
Фактично працівники рудоуправління ГД, а також автотранспортного управління, копрового цеху та інших підрозділів, що розташовані недалеко, отримали новий «Горизонт».
За словами директорки департаменту з галузевих відносин і соціального розвитку Юлії Чермазович, основні роботи були виконані ще перед повномасштабним вторгненням, і їдальню планували відкрити вже минулої весни, але трагічні воєнні події внесли свої корективи. «І все ж підприємство знайшло можливість завершити цей проект, – сказала Юлія Чермазович. – Ми продовжуємо нашу боротьбу з ворогом, і у кожного нашого працівника свій фронт. Кожен викладається заради Перемоги та майбутнього відновлення країни. Сподіваюсь, що людям тут сподобається, і вони з гарним настроєм працюватимуть для нашого майбутнього».
На скромних урочистостях з нагоди відкриття їдальні № 2 заступник генерального директора (гірниче виробництво) ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Володимир Теслюк від щирого серця привітав з Днем народження департаменту працівників ГД, а також залізничників, які в той день відзначали професійне свято. «Я дуже задоволений, що попри складні часи ми змогли завершити цей ремонт, – сказав Володимир Теслюк. – Дуже важливо, щоб люди мали можливість смачно поїсти у спокійній зручній атмосфері. Особливо зараз, коли не завжди у домівках є світло та можливість приготувати та навіть підігріти їжу. Адже наші люди найкращі! Знаю, що саме в «Горизонті» працюють одні з найкращих кухарів. Бажаю всім здоров’я, Перемоги та миру!»
А голова профспілкової організації ПМГУ (найчисельнішої на підприємстві) Наталя Маринюк побажала присутнім натхнення, оптимізму, підтримки колег та якнайшвидше відновити виробництво у повному обсязі.
Їдальня зустрічає нас чудовим яскравим фасадом у корпоративних кольорах. До дверей веде широка доріжка з нової тротуарної плитки. Додають естетики ліхтарі, зроблені у старовинному стилі. Всі оновлення годі й перерахувати, спробуємо найголовніше:
Цікавий інтер’єр з оригінальним декором та освітленням зали їдальні та буфету.
Індивідуально розроблений дизайн бокових стін, де на величезних оригінальних світлинах зображена наша техніка, яка працює у кар’єрі.
В залах – чудові дерев’яні столи та стільці, а також зручні дивани. За словами виконавців проекту, ідея дизайну взята з кафешок у британських приморських містечках, де понад усе ціняться затишок та зручність. А ще в залах багато кімнатних квітів у горщиках, які гармонійно вписуються у загальну концепцію.
В їдальні замінили жалюзі, приточно-витяжну вентиляцію, встановили економне потужне світлодіодне зональне освітлення, нову холодильну вітрину у буфеті. Там же встановлені нові вікна та відкоси. Закуплено нові столові прилади.
Новим інтер’єром, сантехнікою та освітленням може похвалитися відремонтований санвузол.
Подбали й про зручності та безпеку кухарів та офіціантів. У виробничих приміщеннях встановили нові електрощитки, автомати, розподільні коробки, що підвищило рівень електробезпеки та надійності. Покладено нову плитку на підлогу та стіни в гарячому й холодному цехах, працює нова посудомийна машина.
А чим же годували в той день? Асортимент такий, що очі розбігаються. Мабуть, лишень омарів й не вистачало.
«Особисто я поласував шашликом, смаженою картоплею та компотиком, – задоволено посміхається слюсар рудоуправління Ігор Добрянський. – Дуууже смачно! Але важливо не лише те, що ти їси, а й де саме. Надзвичайний наш «Горизонт» після ремонту. І зручно дуже. Йти звідси не хочеться, але ж треба в кар’єр, техніку ремонтувати. Дякую дівчатам, які смачно готують та привітні до людей, а також майстрам, що цю красу зробили, і тим, хто це все ініціював. Ну що ж, з гарним настроєм – до роботи».
