Категорії
Новини

На землі, над землею і навіть під нею: дільниця східних цехів обирає безпеку

Сьогодні, наприкінці року ми завершуємо знайомити наших читачів з оновленими десятьма Золотими правилами з охорони праці.

Десяте правило є скоріш узагальнюючим і разом з практичними прикладами поведінки виглядає так:

Правила, стандарти, дозволи, використання засобів індивідуального захисту… Якщо застосовувати це все окремо, це додасть безпеки у роботу людей. Але! Лише комплексне поєднання всіх цих компонентів, тобто системна робота з охорони праці, принесе реальну користь.

Майстер дільниці східних цехів цеху водопостачання Сергій Варавін розповів, як саме діє система з охорони праці на його дільниці.

«Ми постачаємо необхідну для виробничих процесів воду до конвертерного цеху, кисневого виробництва, а також до східної групи цехів — фасонносталеливарного, вогнетривно-вапняного та інших, – пояснює Сергій Варавін. – Наші слюсарі та монтажники експлуатують та ремонтують устаткування сотень кілометрів водогонів та кількох насосних, щоб своєчасно забезпечити цехи технічною і питною водою. Наші водогони розташовані на естакадах на висоті від трьох до 17 метрів над землею, а багато з них – на поверхні чи під землею, на глибині кількох метрів. Тож доводиться працювати і на висоті, і в замкнених просторах. До цього додається робота з вантажопідйомними механізмами, електроустаткуванням тощо. Тож хочеш не хочеш, а безпека праці є найважливішим пріоритетом».

Слюсарі-ремонтники і монтажники, які забезпечують безперебійну подачу води до цехів, постійно прагнуть працювати безпечно: навчаються працювати на висоті, засвоюють навички безпечної роботи у тунелях та колодязях, де також пролягають водогони. Ці працівники навчені безпечно керувати вантажопідйомними механізмами та стропити вантажі. Це необхідно, адже доводиться підіймати кришки насосів вагою близько півтори тонни та приблизно такі ж важкі ротори. І якими б сильними не були працівники цеху водопостачання, з такою вагою без кранів або тельферів їм (та навіть і Вірастюку) не впоратися. А для зварювання чи різання труб під час демонтажу чи монтажу трубопроводів, долучають різальників та зварників з інших дільниць або цехів. І для безпеки дуже важлива чітка взаємодія.

«Щоб працювати безпечно у команді, треба постійно спілкуватися, ділитися інформацією, – продовжує Сергій Варавін. – Я проводжу для працівників усі передбачені вимогами інструктажі. Але щоб інформація дійшла до людей, треба підкріплювати її, наприклад, презентаціями, навчальними роликами, які нам надає департамент з охорони праці та промислової безпеки. Сухі літери та слова не дадуть такого ефекту, як емоційні засоби, що здатні достукатися до інстинкту самозбереження. Я впевнений, що треба не лише розповідати людям, як працювати безпечно, а й показувати, як саме це робити, а головне – показувати, що може статися, якщо цього не робити».

Один з необхідних елементів безпечної роботи — застосування засобів індивідуального захисту. Спецодяг, респіратори, бируші, окуляри, пояси, які запобігають падінню під час роботи на висоті. За словами Сергія, нещодавно на дільниці отримали новенькі пояси, а також ліси для роботи на висоті. Все це у рамках програми щодо протидії чотирьом ризикам-вбивцям, які були визначені найнебезпечнішими у корпорації за аналізом смертельного травматизму у 2022 році. Але майстер впевнений, що якими б не були ЗІЗи та заходи безпеки, якщо працівники не виконуватимуть правила –  безпека не гарантована.

«Я прийшов на дільницю п’ять років тому, – згадує Сергій. – І тоді вже тут була чудова традиція виконувати правила, застосовувати ЗІЗи, оцінювати ризики перед виконанням виробничих операцій. Мені як керівникові залишається лише підтримувати цю традицію. І такі досвідчені працівники, як бригадир слюсарів-ремонтників Микола Григорович Шаповал та інші, допомагають мені у цьому. Кожен з нас відповідальний за життя, своє і того, хто працює поруч».

Категорії
Новини

Запалали зірки «Різдвяної казки»

На підприємстві підбили підсумки творчого проєкту «Різдвяна казка», в якому взяли участь майже 80 родин «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Стіл Сервісу», «Вагових систем» та ЛМЗ.

Конкурс ініціював департамент з корпоративних комунікацій нашого підприємства, щоб популяризувати культурні та моральні цінності сім’ї. Адже в наш час дуже важливими є збереження та підтримка родинних традицій, творчого розвитку, залучення родин до спільного творчого процесу.

І ця мета була досягнута – конкурс видався цікавим, колоритним, блискучим. Приємно було ще раз впевнитися, що наші люди мають творчий хист, натхнення, вони талановиті, неординарні, ініціативні, креативні.

Катерина Залозних, в.о. директора департаменту з персоналу ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”:

«Навіть у найскладніші часи є місце для різдвяної казки, добрих вчинків, мудрості, сміливості, чесності – того найкращого, що повинно бути притаманним кожній людині. І це підтвердили десятки родин нашого підприємства, які стали учасниками конкурсу «Різдвяна казка». Усі казки були дуже світлими, теплими, подекуди повчальними. А ще їх об’єднувало те, що в них був щасливий кінець – світло завжди перемагало темряву. Це дуже мотивує та надає сил кожному з нас».

У казках, які були подані на конкурс, були оригінальні сюжети, цікаві герої, інтрига та подекуди несподіванки, які не раз приємно дивували членів журі. А деякі малюнки, які супроводжували текст, взагалі викликали щире захоплення.

«Журі оцінювало казки максимально об’єктивно, адже ніхто з нас не знав, хто автор тої чи іншої казки, де вони працюють або їхній склад родини. Вимоги до всіх були однакові: наявність цікавого оригінального сюжету, проста грамотна мова викладення, відображення власних родинних традицій та звичаїв, щасливий кінець. Бонусні бали отримали казки з прив’язкою до «АрселорМіттал Кривий Ріг» або металургії. Коли ми читали усі ці казки, то можна сказати, що отримали сеанс казкотерапії. І ще раз впевнилися, що родини, які здатні вірити в казку, вірити у перемогу добра над злом – непереможні!», – сказала голова журі, редакторка видання «Металург» Тетяна Філяєва.

За підсумками усіх балів перемогла казка «Різдвяний тепловоз», яку написала родина Куппів – Оксана, яка працює майстром служби вхідного контролю ПП «Стіл Сервіс», Микола, електромонтер УЖДТ ГД, та їхня донька Поліна.

«Конкурс одразу нас зацікавив, тож захотілося спробували свої сили у створенні казки, – сказала Оксана Куппа. – Щодо сюжету, то думки були різними, дуже хотілося більше розповісти про нашу родину, але і «прив’язати» сюжет до нашого підприємства. Писали казку майже тиждень, кожен додавав до неї щось своє. Ми вигадували драматургію, розвиток історії, динаміку. Разом із тим, ми хотіли, щоб вона не була дуже гострою. Погодьтеся, зараз, коли і так навколо багато стресів, зайвий раз дуже хвилюватися не треба. Чимало внесла у казку донька Поліна, яка вже студентка, навчається в державному університеті економіки та технологій, де набуває фаху міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій. Малюнок ми теж створювали разом. Взагалі такі конкурси дуже потрібні для усіх нас. Вони хоч трохи відволікають від війни і всього, що з нею пов’язано, дарують гарні емоції та віри у свої сили. Ми навіть і не сподівалися на перемогу. Для нас вона – наче як у казці!»

Друге місце у конкурсі посіли Тетяна (працівниця ЛМЗ), Артем та Микита Герасимюки за «Казку про добрий та злий вогні».

Третє місце у «Казки про братів». Її написали Альона Павленко («Стіл Сервіс»), Андрій Спас та їхні діти Аліна, Софія та Олеся.

Окрім головним переможців, журі вирішили нагородити учасників у додаткових номінаціях. У номінації «Кращій малюнок» переможцями стали одразу декілька сімей – це родина Чехів, батько якої Гордій Олегович працює в агломераційному цеху № 3. У цьому ж цеху працює Олександр Комар, батько ще однієї родини-переможниці в цій номінації, в якій виховується шестеро дітей. Також журі відзначило малюнок родини Луциків, де зростають двійко дітей, а матуся Яна Євгенівна працює у технологічному цеху коксохімічного виробництва.

Особливий приз за казку «У пошуках радісного часу» було вручено виробничій ковальській родині, яку склали Інна (ЛМЗ, ковальська дільниця РМЦ-1) та Олена Оліфери, Влада та Наталія Шовкопляси.

Юлія Вернигора, учасниця конкурсу: «Давно хотіла спробувати себе у творчості, хотілося щось написати цікаве, тож конкурс став гарним приводом. Коли ми з родиною вирішували, якою буде тема казки, донька запропонувала написати про пшеницю. Ми казку так і назвали «Чарівна пшениця». Написали її буквально на одному диханні, за один день. Усім було цікаво, такі конкурси дійсно об’єднують». 

Людмила Комар, учасниця конкурсу: «В нашій родині шестеро дітей, яких ми дуже любимо і якими пишаємося. Над темою казки довго не міркували – вирішили писати про себе, про свою родину, яка, можливо, схожа й на інші родини нашого міста. В них зростають та виховуються діти, пізнають цей світ, подорожують, працюють, стають майстрами своїх справ. Тож наша казка написана на реальних подіях, ми її назвали «Хлопчина-металург». Це була наша перша проба пера. Усім дуже сподобалося!»

Найкращі казки ми опублікуємо у газеті «Металург», тож слідкуйте за випусками у наступному році.

Категорії
Новини

Ще один працівник підприємства віддав життя, захищаючи Україну

У бою з окупантами біля населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області загинув працівник прокатного департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» Артем Матвійчук.

Солдат Матвійчук прийняв свій останній бій 12 грудня 2023 року. До призову на військову службу у жовтні 2023 року Артем працював електромонтером у прокатному цеху № 3.

За словами майстра з ремонту устаткування ПЦ-3 Віталія Журби, Артем Матвійчук був сумлінним, відповідальним працівником, на якого завжди можна було покластися.

«Артем працював на підстанції «Прокат-3», – розповідає Віталій Журба. – Мав справу з електроустаткуванням з напругою до 6 000 вольт, працював безпечно та якісно. Спокійним був, врівноваженим молодим чоловіком, з колегами не конфліктував, а товаришував. Дуже професійно виконував роботу, нещодавно підвищив свій розряд з п’ятого до шостого. Я як майстер покладав на нього великі надії. Надзвичайно боляче втрачати таких світлих людей. Величезна втрата для електрослужби, для всього цеху».

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, колегам загиблого воїна.

Категорії
Новини

Обережно, святкується Новий рік!

Це найулюбленіше родинне свято. Вже другий рік ми зустрічаємо його в умовах війни, святкуємо без галасливості, запуску феєрверків, прогулянок вночі, адже комендантську годину ніхто не скасовував. Та, незважаючи на домашню версію святкування, саме новорічні дні можуть бути небезпечними для нашого життя та здоров’я, і не лише через війну.

Рейтинг небезпек

Електричні гірлянди. Використання саморобних, пошкоджених або сумнівної якості електричних гірлянд може стати причиною виникнення пожеж, електричного замикання, враження током через неякісну ізоляцію. Тож обирайте тільки безпечні вогники, які принесуть вам радість, а не проблеми під час свят.

Бенгальські вогні. Температура горіння бенгальського вогню сягає 2000℃. Тому цей новорічний атрибут може спричинити опіки шкіри, пошкодження слизових оболонок від іскор чи доторків до гарячої палички після того, як вогонь згаснув. Також від бенгальських вогнів можуть зайнятися скатертини, серветки, штори тощо. Склад бенгальських вогнів такий, що їх неможливо загасити, тож  треба дочекатися, поки вони самостійно догорять. Отже поводитися з ними треба вкрай обережно.

Загострення шлунково-кишкових та хронічних хвороб. Це наслідки переїдання, а також одночасного споживання великою кількісті смаженої, копченої, гострої, солоної, жирної їжі – всього того, в чому ми себе обмежуємо у повсякденні. Зазвичай усе це запивається алкоголем та газованими напоями. Це не тільки перевантажує шлунок, а й негативно впливає на наше здоров’я, загострює хронічні хвороби. Медики радять зробити головну святкову вечерю не опівночі, а сісти за стіл раніше, їсти маленькими порціями та не зловживати алкоголем.

Переломи, вивихи, розтягнення. При алкогольному сп’янінні у людини в рази зменшується пильність, порушується координація рухів, тому і ризик отримати травму збільшується. До речі, травмуватися можна не лише на вулиці, а і вдома. Будьте уважними!

Простудні захворювання. Це може торкнутися тих людей, хто після чарки-другої захоче вийти охолодитися у двір у власному будинку або на балкон чи у під’їзд. Пам’ятайте, не завжди холод корисний. Одягайтеся по погоді.

Вітаємо всіх з Новим роком! Нехай у кожного здійсняться найзаповітніші мрії, а надзвичайні ситуації обминають ваші домівки.

Радісних, веселих та безпечних свят!

Категорії
Новини

Енергетик Євген та магічні процеси

Коли ми вдихаємо повітря, то навряд чи думаємо про те, що воно складається з кількох газів. Ці гази своїми властивостями настільки відрізняються від самого повітря та один від одного, що на перший погляд їх отримання – це така ж магія, як, наприклад, зробити зі ртуті золото або з води вино. І серед тих, хто керує цим магічним процесом – апаратник кисневого виробництва Євген Бунга. З повітря він отримує кисень, азот, аргон у газоподібному та рідкому станах, а також неоно-гелієву та криптоно-ксенонову газові суміші.

Кисень, азот та аргон – це надважливі для нас енергоносії. Без кисню, наприклад, не виплавиш ні чавуну, ні сталі. Аргон використовується для зварювання, азот – у коксохімічному та інших виробництвах. Виробляють їх енергетики кисневого виробництва. 22 січня Євген та інші енергетики підприємства та України відзначають своє професійне свято.

«Я не великий прихильник пишних застільних святкувань, – зізнається Євген Бунга. – Особливо зараз, коли війна. Але це свято вважаю своїм, і гордий бути частиною нашої великої енергетичної команди, без якої неможлива робота металургійного, гірничого, коксохімічного виробництв».

У дитинстві Женя нерідко хворів та спілкувався з лікарями. Він і сам захотів стати лікарем. Але так склалися обставини, що у родинному бюджеті були кошти лише на бюджетну освіту. Тому хлопець  пішов вчитися у технікум на фахівця з холодильно-компресорних установок. А потім влаштувався апаратником повітроподілу кисневого виробництва.

«Я прийшов працювати за фахом, – згадує Євген. – Але якщо відверто, моя повітророздільна установка виявилася значно сучаснішою, ніж ті стародавні, які ми вивчали. Тому професію довелося вивчати наново, як теоретично, так і на практиці».

Євген швидко опанував устаткування й процеси. А за 12 подальших років роботи вивчив дуже багато всього на інших дільницях кисневого виробництва.

«Це один з найкращих наших фахівців, – говорить начальник кисневого виробництва Володимир Черногоров. – І найуніверсальніший. Він виконував обов’язки старшого майстра на дільницях поділу повітря, компресії кисню та азоту, а також старшого майстра з ремонту устаткування на різних дільницях, начальника зміни всього кисневого виробництва. І скрізь Євген Бунга дуже швидко входив у курс справ та добре справлявся з роботою. Це унікальна людина! Зараз він виконує обов’язки старшого майстра дільниці компресії повітря і робить це якісно».

Бажання вчитися новому та здатність робити це швидко допомагають Євгенові успішно керувати роботою будь-якої дільниці. А ще – комунікабельність.

«Старшому майстру доводиться спілкуватися з багатьма людьми, – пояснює Євген. – Без цього неможливо організувати роботу, керувати колективом. А на іншій дільниці вже інші люди. Особисто для мене спілкування майже з усіма є комфортним, лише до деяких працівників доводиться підбирати особливі ключики. Коли мене вперше поставили в. о. старшого майстра, то я комунікував з людьми лише щодо роботи. Це було надзвичайно важко психологічно. Тоді я почав додавати у розмови простих людських тем. Стало набагато легше, і, що дивно, виробничі питання стали вирішуватися швидше. Зараз шукаю оптимального балансу і вдосконалюю свої комунікативні навички».

Євген Бунга як керівник взяв собі за принцип не шукати у підлеглих негатив, а навпаки знаходити і використовувати ті якості, які допомагають працювати ефективно. І у нього це добре виходить.

Категорії
Новини

Прокатник Іван Зайцев віддав життя за волю України

2 грудня 2023 року у бою з російськими агресорами загинув старший навідник механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону Іван Зайцев.

Його останній бій відбувся поблизу населеного пункту Очеретине Донецької області. До призову на військову службу в січні 2023 року Іван працював налагоджувальником автоматизованої лінії пакування сортопрокатного цеху №1 «АрселорМіттал Кривий Ріг».

За словами колег Іван Зайцев був чудовою людиною. Серйозний, зібраний, цілеспрямований, добрий, чуйний. Продовжувач металургійної династії. Його батько також працював в СПЦ-1.

«Разом з Іваном Зайцевим ми працювали близько десяти років, – розповідає майстер з ремонту устаткування СПЦ-1 Ігор Логозинський. – Разом налагоджували і запускали лінію пакування продукції на дрібносортному стані ДС 250-2. Складне устаткування з великою кількістю датчиків та керуванням з елементами програмування. Усунення збоїв вимагає вміння швидко приймати рішення для підтримання темпу прокату та виконання змінних планів. Величезна заслуга в цьому саме Івана. Він був професіоналом найвищого гатунку, дуже досвідченим. Працював надзвичайно сумлінно. Після зміни не мчав чимдуж додому, знаходив час пояснити, що протягом його зміни працювало стабільно, а на що треба звернути увагу. Я завжди був впевнений, що коли на зміні налагоджувальник Зайцев, то все буде зроблено якнайкраще. Ми дуже сподівалися, що після війни Іван знову повернеться до роботи. Непоправна, страшна втрата для родини, для всіх нас».

Висловлюємо щирі співчуття рідним та колегам загиблого героя.