Починаючи з 1993 року, щорічно у світі жовтень оголошується Місяцем боротьби з раком молочних залоз. Як запобігти хворобі, вчасно розпізнати її та почати лікування ми дізнавалися у фахівців медичного центру ПП «Стіл Сервіс».
Розвивається безсимптомно, а прогресує дуже швидко – рак молочної залози є найпоширенішим видом раку в усьому світі. На нього хворіють як жінки, так і чоловіки. За даними Міністерства охорони здоров’я у 2023 році в Україні було зареєстровано 12 683 випадків захворювання на рак молочної залози, з яких 12 582 – у жінок і 101 – у чоловіків.
Ця хвороба виникає через мутації в генах, які відповідають за ріст та відновлення клітин грудей. Злоякісні клітини розмножуються безсимптомно. Якщо їх вчасно не розпізнати, вони встигають вийти за межі первинно утвореної пухлини та можуть зачіпати здорові тканини і органи.
Тривожні симптоми раку грудей:
набряк, коли частина груди з одного боку збільшуються;
ущільнення та хвороблива чутливість, втягування соска:
кров’янисті або прозорі виділення з соска;
поява ран на соску або на грудях;
почервоніння або зморщування шкіри грудей.
«Одразу скажу, що рак молочних залоз успішно лікується. Але для цього треба вчасно виявити хворобу, – розповідає Валентина Кіковка, лікар-гінеколог медичного центру ПП «Стіл Сервіс». – Жінкам та чоловікам треба самостійно раз на місяць промацувати груди. При виявленні затвердіння негайно звертатися до лікаря. Особливо це слід робити тим, у кого в родині є випадки захворювання на рак молочних залоз! Інший спосіб виявлення – раз на рік проходити мамографію. Ще одним видом діагностики є ультразвукове дослідження (УЗД) молочних залоз. Воно призначається жінкам до 40 років або людям з щільною грудною тканиною. Таке обстеження рекомендується проводити раз на 1-2 роки. УЗД може бути рекомендоване в комплексі з іншими методами обстеження, наприклад, МРТ або мамографією. Проводити УЗД я б радила і жінкам з імплантатами, апарат допомагає краще розглянути тканини навколо них. Взагалі перевагами УЗД є деталізація щільної тканини, висока роздільна здатність, у багатьох випадках ультразвук навіть є ефективнішим за мамографію. Також процедура УЗД не потребує спеціальної підготовки. Обстеження триває приблизно 15-30 хвилин і є безболісним».
Медики наголошують, вчасне виявлення хвороби може врятувати життя. Тому варто не нехтувати порадами лікарів, які під час щорічних профілактичних оглядів направляють людину на додаткове обстеження.
І одразу пішов на рекорд! Третій сезон унікального молодіжного проєкту «Нова Фабрика» в «АрселорМіттал Кривий Ріг» обіцяє стати наймасштабнішим та найбагатшим на приємні та корисні події. В ньому вирішили взяти участь 400 молодих та амбітних хлопців і дівчат 17 критично необхідних для виробництва професій. На них чекає 2-річна підготовка до початку професійного життя на підприємстві у партнерстві з 13 профільними закладами освіти міста, де вони навчаються.
Трохи розгублені збільшеною увагою до себе, але з рішучим бажанням здійснити свої мрії щодо навчання та кар’єри, молоді люди зібралися у Палаці культури металургів на перше знайомство один з одним та з «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Групою підтримки для нових студентів цього разу стали викладачі та кураторки проєкту – Дар’я Черненко та Катерина Солдатенко.
Лілія Ляшенко – одна з учасниць 3-ї хвилі проєкту «Нова Фабрика». Вона вчиться на другому курсі Криворізького центру підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі, де опановує професію машиністки крана та стропальниці.
«Я дізналася про цей проєкт у своєму центрі, і мені захотілося взяти у ньому участь. Співбесіда з представниками підприємства пройшла успішно, і ось я тут. Не знаю, як все піде далі, але мені вже подобається – тут така класна молодіжна тусовка. Впевнена, що ще попереду ще багато цікавих моментів ! Від цього проєкту я чекаю на нові знання, багато спілкування з цікавими людьми та, звичайно, подібних молодіжних заходів – зараз для мене це найцікавіше. Мені дуже хочеться, щоб роки мого навчання були плідними, щоб я отримала гарну професію, круте місце роботи з гарною заробітною платою та перспективами на подальший розвиток», – сказала Лілія Ляшенко.
Євгеній Третяк навчається у Центрі підготовки й перепідготовки робітничих кадрів № 1 Кривого Рогу. Він майбутній машиніст бульдозера. Взяти участь у третій хвилі проєкту «Нова фабрика» він вирішив через можливості увійти до складу міжнародної компанії, проходити практику безпосередньо на виробництві, спілкуватися з цікавими та неординарними особистостями.
«Раніше я чув про такі можливості «Нової фабрики», але не знав усіх деталей. Та, як бачите, настав і мій час самому особисто дізнатися про це більше. Яким цей проєкт буде для мене – побачимо. Але я вже рішуче налаштований вчитися, опановувати нові знання. Це найважливіша інвестиція в себе, тому не можна проґавити усі можливості, які тобі пропонує таке велике підприємство. Впевнений, протягом навчання мені буде цікаво. А мої перспективи залежатимуть вже від моїх успіхів та бажання рухатися далі. А ще мені подобається те, що на цьому проєкті можна знайти нових друзів, цікаво та весело потусити на івентах. Організатори обіцяють, що таких заходів за роки нашого навчання у проєкті буде багато. І це дуже круто!», – поділився першими враженнями від проєкту Євгеній Третяк.
Учасників проєкту «Нова фабрика 3.0» привітав Анджей Випих, заступник генерального директора з персоналу, корпоративних комунікацій та питань євроінтеграції. Він побажав учасникам успіхів у навчанні та цікавого молодіжного життя, яке єднає, надихає на успіхи та сприяє розвитку.
«Коли ми запускали перший сезон «Нової фабрики», то навіть не очікували, який якісний продукт отримаємо в результаті та яких класних, вмотивованих 98 студентів ми випустимо, – зазначив Анджей Випих. – Другий сезон став ще вдалішим – ми залучили до нього сім нових партнерів з-поміж коледжів та професійно-технічних ліцеїв Кривого Рогу. З того часу минув рік, і зараз 100 студентів другого сезону проєкту знаходяться за крок від омріяного стажування в нашій компанії, а деякі з них вже розпочали свій професійний шлях разом з «АрселорМіттал Кривий Ріг». Генеральний директор Мауро Лонгобардо підтримує усі молодіжні ініціативи на підприємстві. Наша компанія єдина у місті, яка пропонує стільки можливостей для молоді та пропозицій до працевлаштування, тому я вважаю, що разом з участю у третій хвилі «Нової фабрики» ви фактично отримуєте дворічний абонемент на усі наші заходи, пропозиції, можливості, перспективи. Я бажаю усім крутого навчального року та гарних результатів у навчанні».
На учасників третьої «Нової фабрики» чекає багато виробничих екскурсій, зустрічей з провідними фахівцями виробництва, різноманітних тренінгів, івентів. І нарешті – через 2 роки на учасників проєкту чекає справжня виробнича «прокачка» на оплачуваному стажуванні у компанії і можливість стати членом великого колективу «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Бажаємо кожному учаснику успіхів. Нехай кожен день приносить новим фабрикантам нові знання та цікаві відкриття!
Водій автотранспортних засобів гірничотранспортного цеху гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» Віталій Хміленко став на захист України на другий день повномасштабного вторгнення – 25 лютого 2022 року. За словами начальника автоколони № 1, де працював Віталій, Дмитра Ципченка, Хміленко зателефонував і сказав, що йде добровольцем на війну, і що все буде гаразд.
«Він був великим патріотом України, тому не міг вчинити по-іншому. Я знаю його років з десять, ми з Віталієм працювали разом на іншому криворізькому підприємстві, а потім в «АрселорМіттал Кривий Ріг», – розповідає Дмитро Ципченко. – Він був водієм великовантажного самоскида вантажопідйомністю 130 тонн. Вивозив з кар’єру руду та скалу. Робота важка і дуже відповідальна. Але Віталій виконував її на позитиві, з усмішкою, та заряджав позитивом своїх колег. Він добре знався на техніці, сумлінно та професійно виконував виробничі завдання. А нещодавно прийшла моторошна звістка, що Віталія більше немає. Це непоправна втрата для нас. Завжди пам’ятатимемо про цю чудову людину».
Водій механізованої роти Віталій Хміленко отримав важке поранення біля н.п. Борки Курської області. Лікарі боролися за життя воїна, але поранення виявилося несумісним з життям. 22 вересня 2024 року Віталія не стало.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам захисника України.
В рамках Міської програми вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016-2025 роки, протягом жовтня «АрселорМіттал Кривий Ріг» висадив понад 600 саджанців дерев у Металургійному, Центрально-Міському та Інгулецькому районах нашого міста. Молоді дерева сприятимуть покращенню якості атмосферного повітря у місті.
У жовтні мешканці трьох районів міста спостерігали роботу «зеленого десанту» – працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг», які висаджували дерева обабіч доріг, у скверах, набережній на Соцмісті та промислових зонах Кривбасу. У ролі озеленювачів виступили працівники гірничого департаменту, охорони навколишнього середовища, прокатники, доменники, представники ПП «Стіл Сервіс».
«Екологічні акції з озеленення Кривого Рогу наше підприємство здійснює на постійній основі. Ми продовжуємо це робити навіть за складних умов воєнного часу. Зелені насадження є окрасою міста, адже дерева завжди дають нам затишок та тінь. А також дерева сприяють комфортним умовам проживання людей, знижують вплив шуму, покращують якість навколишнього середовища. Це важливо, адже зараз усі ми гостро відчуваємо ще й негативний вплив війни – викиди забруднюючих речовин та парникових газів від вибухів, що сприяють погіршенню кліматичних умов (спека, засуха). Засуха цього літа стала причиною багатьох пожеж в екосистемах. Цього разу для озеленення міста ми обрали декілька видів дерев – липу, вербу, горобину, декоративну сливу. Породи дерев для висадки обрано не випадково. Перевагу надано породам, що добре себе зарекомендували в умовах нашої місцевості. Усі вони здатні вирішувати свої екологічні задачі, – зазначила Людмила Руднєва, директорка департаменту охорони навколишнього середовища «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Дерева на варті екології
Жовтнева екологічна акція підприємства розпочалася з Інгулецького та Центрально-Міського районів. У висадці дерев були залучені працівники гірничого департаменту, екологи підприємства та фахівці ПП «Стіл Сервіс».
«Саджанці липи крупнолисної були висаджені від транспортної зупинки «Руднична» до мосту, який в народі називають Алахівським. Також дерева висадили в межах санітарно-захисної зони відвалу Степовий-2, розташованому на території Центрально-Міського району. Хочу зазначити, що усі проєкти, які ми зараз здійснюємо в департаменті, як то Степовий-2, Третя карта – усі вони обов’язково супроводжуються благоустроєм територій. Цього разу на відвалі ми висадили 40 дерев. Вони будуть зменшувати наявність пилу й аерозолів у повітрі, працюватимуть як природні фільтри та поліпшуватимуть санітарно-гігієнічну ситуацію навколо промислової зони, – сказав Андрій Левицький, директор технічний гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг». – У листопаді гірничому департаменту підприємства виповнюється 65 років. Ми вже звикли бачити, що більшість наших виробничих майданчиків майже потопають у зелені різноманітних дерев, хвої, кущів та квітів. Наша територія, попри її промислове призначення, стала своєрідною парковою зоною з алеями, скверами, куточками відпочинку. Але так було не завжди. Якщо поглянути на історичні фото, зроблені на початку заснування ГД, ми побачимо на цій території лише чистий степ, дерев тут не було. Усі зелені насадження, які тут зараз зростають, були висаджені нашими працівниками. І більшість дерев – саме під час подібних екологічних акцій».
«Хто хоч раз садив дерева, той знає, яку велику підготовчу роботу треба заздалегідь провести. Ми обстежували територію, визначали та підготовлювали місця, де будуть висаджуватися дерева. Наші колеги-екологи замовили та привезли саджанці. До речі, для мене ця акція з висадки дерев є дебютом, адже на роботі я займаюся переважно покосом трави. І цей дебют виявився вдалим», – розповіла Юлія Марманчук, озеленювач ПП «Стіл Сервіс».
«Дерева – це не тільки окраса міста, це наші екологічні помічники, адже відомо, що у середньому одне дерево щорічно виробляє майже сотню кубометрів кисню. Дерева здатні зменшувати і парниковий ефект. Я рада, що взяла участь у цій екологічній акції. Нехай ці дерева зростають, міцніють, щоб потім дарувати нам затишок, користь та гарний настрій», – зазначила Любов Палига, в.о. начальника пиловентиляційної служби рудоуправління ГД.
У Металургійному районі біля поліклініки металургійного виробництва були висаджені декоративні сливи Пісарді. А на березі ставків, що в районі ринку Термінал, працівники підприємства висадили верби.
«Висаджувати дерева допомагають працівники прокатного департаменту, тут працюють представники блюмінга, – говорить Валерій Блістун, заступник начальника цеху блюмінг. – Декілька годин роботи, і пустир біля ставка одразу перетворився на затишний куточок. А яка краса буде, коли верби підростуть та наберуться сили! Якщо біля першого ставку ще зробити алеї, поставити лавки, то вийде шикарне місце для відпочинку дорослих та дітей».
Верби біля Термінала мають цікаві назви: Хакура Нішикі – це особлива кущова форма дерева, та верба Матсудана – невеличка, але має оригінальний вигляд. Верби було вирішено висадити біля водойми тому, що вони потребують великої кількості вологи.
Також у Металургійному районі завдяки нашим працівникам зростатиме горобина шведська. А клени були висаджені біля КПП № 22 шлакопереробної дільниці.
Цікаво
Коли людина знаходиться серед зелених насаджень її пульс зменшується на 15-20 ударів на хвилину, а дихання стає рівним та спокійним.
Одне дерево виробляє близько 113 кілограмів кисню на рік. Це означає, що два дорослих дерева можуть на рік забезпечити киснем родину з чотирьох людей.
Леонардо да Вінчі першим помітив, що товщина усіх гілок дерева рівняється товщині його ствола. Сучасна наука і досі не може пояснити, чому це так.
Максимальна тривалість життя дерев у дикій природі: яблуня живе до 200 років, груша – до 300, сосна європейська – до 500, дуб – до 1000 років, а ялівець – до 1500.
Коли синові виповнилося 16 років, у нього ніби розблокувався ген туризму. До того я багаторазово пропонував Іванкові піти зі мною в похід, але хлопчик був категоричним: «Мені це нецікаво». І ось він згодився. Я був щасливим! І зразу вирішив зайти з козирів – Чорногора.
Отже, маршрут розроблено, рюкзаки складені, і поїзд з Кривого Рогу-Головного стартує до смт Ясіня Закарпатської області. Саме звідти розпочалося наше сходження на хребет. Ось і стежка на Петрос – перший карпатський двотисячник на нашому шляху. Зразу ж на схилі зустрічаємо коней. В Карпатах їх багато. Вони й домашні улюбленці, і транспорт, і робоча сила, а ще – фотомоделі. Нам трапився якийсь сором’язливий коник, ледь встигли зробити з ним трохи світлин, поки він не втік. Галявини всіяні різнобарв’ям квітів. А ось і перше джерельце. Насолоджуємося кришталевою гірською водою! Мрії здійснюються!
Поступово набираючи висоту, милуючись навколишніми вершинами, кудлатими хмарами та барвистими полонинами, ми дійшли до підніжжя Петроса (висота 2020 м). Його вважають чи не найпримхливішим що до погоди. На жаль, це твердження ми перевірили на собі. Почали підйом сонячним схилом, а завершили на вершині, закутаній у густі хмари. За десять метрів нічого не вгледіти, крім хреста та невеличкої каплички на вершині. Волога з хмар залазила під одяг, ставало холодно, тому ми швиденько пішли вниз. Спуск з Петроса крутий, кам’янистий і затяжний. Раптом хмари розірвалися, і далеко внизу розкрилися залиті сонцем долини.
Вечоріло. Спустившись, ми почали шукати місцину з джерелом та площиною під намет. Обрали місце неймовірної краси. Праворуч – вершина Петроса, ліворуч – легендарна Говерла, яка вже впала у тінь і, здавалося, дрімала. І ось воно, маленьке диво! Хмарки над горою розступилися, нижня половина Говерли залишилася у тіні, а верхню залило яскраве сонячне світло. А над вершиною – шапка з пухнастих рожевих хмар. Дивовижно! А над Петросом небо грало картатим різнобарв’ям. Догоряв перший день…
Вночі був сильний вітер, який навіяв дощу та туману. Наступного дня ми брели у тому тумані. Не збитися з дороги допомагали фарбовані мітки на стежці, та GPS. Як без нього мандрували раніше? А Колумб ще й Америку відкрив! На вершини ми підійматися не стали. Обійшли Говерлу, Брескул, Данцер окружними стежками (траверсами). Все одно в такий туман нічого не видно. Тож не втрачали сили та дійшли до озера Несамовитого. Ставили намет і готували їжу в тумані. В тумані й поснули. А наступного ранку дідуган-туман куди й подівся. Значить, сьогодні буде день, наповнений чудовими краєвидами! А на сніданок до нас завітало кілька місцевих пташечок. Вони дзвінко пищали, зовсім не боялися і навіть намагалися поцупити їжу з тарілок.
З Несамовитого ми пішли на скелясті Шпиці, гострі й фактурні, взагалі не дуже властиві Карпатам. А далі було сходження на вершину гори Ребра (2001 метр). Гора схожа на величезного кабанця, якого погано годують, тому під шкірою просвічуються ребра. Так постаралися вода й вітер, вилизавши на схилі гори широкі довгі борозни. З Ребер продовжили рух на Гутин Томнатик. Він має висоту 2016 м. Біля його підніжжя – найвисокогірніше озеро України – Бребенескул. Воно вабить своєю синьо-зеленою красою на висоті 1801 м.
А далі – гора з такою ж назвою. Вона друга після Говерли – 2035 метрів. Під час нашого сходження на Бребенескул дув такий вітрюган, що здавалося, зараз звалить і понесе, як кущик степового кураю. Ми спустилися з вершини і знайшли чудове місце для стоянки. Вечеряли, споглядаючи з висоти нижчі карпатські хребти, які нескінченими хвилями зникали в далечіні. Три двотисячники за день – це було нелегко. Заснули зразу й до ранку, який привітав нас гарним світанком та розсипами чорниці й брусниці на залитих сонцем галявинах.
Наступна мета – гора Піп Іван Чорногірський висотою 2028 метрів. Вона нижча, ніж Бребенескул на 7 метрів, але виглядає потужніше. Річ у тім, що у Попа немає таких високих сусідів, як Гутин Томнатик чи Ребра, тому на контрасті Іван такий могутній. А ще солідності надає стара обсерваторія Білий Слон, яка, ніби середньовічна фортеця, стоїть на вершині. З Попа Івана нам відкрилися неймовірні пейзажі. Кажуть же, що лише піднявшись на найнеприступнішу вершину можна узріти найгарніші краєвиди.
Всі шість карпатських двотисячників у нас за плечима, і наче вже нема чому дивуватися. Але кінцева гора в цьому поході – Вухатий Камінь – неабияк здивувала. Здивувала своїми химерними скелями, що ніби повилазили з-під землі погрітись на сонечку. У цьому дивовижному кам’яному царстві ми зробили, мабуть, найкрутіші світлини за весь похід. А коли спускалися з вершини до найвисокогірнішого українського села Дземброня, обабіч стежки нас також супроводжували величезні камені, а нижче – невеличкі мальовничі Дзембронські водоспади. Ночували біля села на березі гомінкої гірської річки, яка своїм голосом швидко нас заколисала. Снились зелені полонини, сині вершини та різнобарвні світанки…
А зранку чекає швидкий спуск до смт Верховина, далі автобусом до Ворохти, з якої йде поїзд на Кривий Ріг. До наступних зустрічей, Карпати!
Якщо ви любите подорожувати чи лише мрієте розпочати, насолоджуєтеся чудовими краєвидами, фотографуєте їх і не проти поділитися враженнями та світлинами з оточенням, послухати цікаві розповіді про мальовничі гори, безмежні моря, багаті історією міста, тоді саме для вас наша нова щомісячна сторінка «Мрій та мандруй з «Металургом»!» (скорочено «МММ», але це не развод😊).
Ми будемо творити її разом. Тож якщо у вас є бажання поділитися розповідями та фото з подорожей, лайфхаками куди і як цікавіше мандрувати, краще оздоровитися, на чому і як доцільно зекономити, а де навпаки – витратитися та отримати незабутні враження, телефонуйте нам:
098-488-98-21 чи 92-736 (внутрішній тел. підприємства) або пишіть – на офіційні сторінки підприємства у фейсбуці та інстаграмі за посиланням: https://facebook.com/ArcelorMittalUA або https://instagram.com/ArcelorMittal_Ua Ми разом створимо тревелфотосторіз, які варті кращих світових журналів і сайтів та надихнемо тих, хто лише мріє про це, але ще не наважився. І не важливо, про що це буде – гірський похід, поїздку до Львова чи відпочинок в Одесі, оздоровлення в Моршині чи екскурсія на криворізькі відвали, мандрували ви вчора чи багато років тому. З часом цінність вражень не зменшується, скоріш навпаки. Тож подорожуймо разом.
А відкрити рубрику дозвольте нещодавнім гірським походом по найвищому карпатському Чорногірському хребту.
