Війна суттєво впливає на багато виробничих процесів на підприємстві. І навіть за таких умов не можна нехтувати правилами безпечної праці.
Особливого значення набуває пожежна безпека. Нещодавно на підприємстві перевірили адміністративні будівлі та споруди щодо утримання їх у відповідності до правил пожежної безпеки. А саме були перевірені шляхи евакуації. Серед виявлених порушень – блокування дверей на маршрутах евакуації, стільці у коридорах, через які звужуються проходи і це заважати евакуації, та інше.
«Війна – це не привід порушувати правила, – говорить менеджер з пожежної безпеки Андрій Сердечний. – Піддавати небезпеці себе та колег. Ніяких попусків під час перевірок не буде, адже від виконання вимог безпеки залежать життя людей. Особливо прикро вразило те, що на сходах лівого крила інженерного корпуса (заводоуправління) ми знайшли ознаки паління, тобто люди палять в несанкціонованих місцях. Нагадую, що паління будь-яких цигарок, в тому числі й електронних, в адміністративно-побутових будівлях підприємства суворо заборонене. Контроль є й буде обов’язково».
Хочемо нагадати усім правила щодо місць, де заборонене паління. Давайте не будемо ворогами самі собі і не додавати ризиків щодо безпечної праці.
Департамент безпеки оперативно відреагував на ризики незаконної появи зброї на території підприємства.
Нещодавно в одному з основних безпекових документів нашого підприємства з’явився новий пункт, в якому зафіксовано: «Територія підприємства, на якій здійснюються виробничі та охоронні процеси, є вільною від зброї». І це не декларація з промов пацифістів, а обов’язкове для виконання правило, яке покликане зберегти життя й здоров’я людей.
Як розповів в.о. директора департаменту безпеки Олександр Маркевич, доповнення стандарту пунктами щодо зброї – це оперативна реакція на життєві реалії, на збільшення кількості викликаних війною оборудок зі зброєю, у тому числі й незаконних. Серйозний «дзвіночок» пролунав у вересні, коли працівник одного із цехів з’явився хоча й з травматичною, але ж зі зброєю на території підприємства. За цим фактом правоохоронними органами було відкрито кримінальне провадження.
«Ми не стали чекати, поки такі випадки повторяться, та ще й з жертвами, – говорить Олександр Маркевич. – Тому наші фахівці зарегламентували правила потрапляння будь-якої зброї на нашу територію у стандарті, зробивши їх обов’язковими для виконання. Розробляючи правила, ми спиралися на «Політику персоналу служби безпеки стосовно застосування сили, зброї та вогнепальної зброї» компанії «АрселорМіттал» та на українське законодавство».
Серед основних доповнень є пункт, який містить заборону на пронесення (провезення) на територію та винесення (вивезення) з території всіх видів зброї: вогнепальної, холодної, пневматичної, газової, травматичної, електрошокерів, а також вибухових матеріалів та речовин тощо. Ця заборона не поширюється на співробітників правоохоронних органів, військових, працівників підрядних охоронних організацій, залучених до охорони нашого підприємства, які мають табельну зброю та виконують свої службові обов’язки. При цьому зброя має бути у спеціальному чохлі чи кобурі.
Відвідувати підприємство співробітники правоохоронних органів, військові, а також офіційні особи з охоронцями, які мають дозвіл носити зброю, можуть лише у супроводі наших представників охорони або за попереднім узгодженням керівництва департаменту з безпеки за зверненням організаторів візиту від підприємства.
«Прописали ми й обов’язки співробітників охорони підприємства щодо зброї, – продовжив Олександр Маркевич. – Наприклад, працівник охорони підприємства має терміново проінформувати про факти виявлення всіх видів зброї департамент безпеки, правоохоронні органи та диспетчера підприємства. Також у стандарті є положення, за яким на всіх наших КПП будуть розміщені таблички з попереджувальним написом «Зброя заборонена». Робота над цим вже почалася. Ми дуже сподіваємося, що жоден з наших працівників не буде порушувати вищезазначені правила, адже від цього залежить безпека його та оточуючих, кожного з нас».
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олександр працював помічником машиніста тепловозу залізничного цеху № 2. Захищати країну вирішив ще у 2020 році, коли був прийнятий на військову службу за контрактом.
«Він був гарною людиною, гарним працівником з чудовими перспективами. Він завжди переживав за свою справу, намагався все робити якнайкраще, – розповідає Валерій Руденко, заступник начальника ЗЦ № 2. – А ще Олександр був патріотом, тому й вирішив стати на захист країни ще до початку повномасштабної вторгнення. На жаль, війна забирає найкращих людей. На кладовищі, проводжаючи наших хлопців в останній шлях, ми бачимо багато могил, в яких лежать молоді люди. Серце стискається від болю, їм би жити і жити, працювати, розвиватися. Але вони віддали своє життя за мир та свободу. Завдяки їм у Кривому Розі ми маємо змогу вільно жити та працювати. Ми віримо, що незабаром вся наша країна буде звільнена».
Олександр Татарчук був солдатом навідником механізованого відділення окремої механізованої бригади. Його життя перервалося поблизу населеного пункту Сулигівка Ізюмського району Харківської області. Довгий час Олександра вважали зниклим безвісті. На жаль, дива не сталося, і його смерть була підтверджена.
У Олександра залишилися дружина та донька.
Колектив підприємства висловлює щирі співчуття рідним та близьким Олександра Татарчука.
Фахівці управління з охорони праці впроваджують нові підходи щодо інформування людей та налаштування їх на безпечну роботу.
Як розповів начальник зміни відділу з оперативної роботи з охорони праці управління з охорони праці Олексій Курочка, в цехах вибудовується система щозмінних інструктажів з охорони праці на додаток до традиційних квартальних. «Інформація з ОП доводилася працівникам на змінно-зустрічних зборах і раніше, – говорить Олексій. – Але все зазвичай зводилося до повідомлення сухих статистичних даних про нещасні випадки. Зараз акцент робиться на позитивному емоційному налаштуванні перед роботою. Вочевидь, 5-7 хвилин позитиву, енергетики ну й, звичайно ж, інформації на такій хвилі дають більше користі, ніж довга лекція з папірця».
Такий підхід запропонував начальник управління з охорони праці Рустам Ісмаілов, який має досвід роботи у царині безпечної праці в різних компаніях. «Людей треба буквально підзарядити правильною енергію перед роботою, – розповідає Рустам. – Зараз ми їздимо на змінно-зустрічні збори і власним прикладом показуємо, яким має бути такий інструктаж – коротким, яскравим, емоційним. Щоб людина з усмішкою, гарним настроєм йшла на робоче місце, щоб їй хотілося безпечно працювати та берегти своє здоров’я та колег. Звичайно ж, миттєвих результатів ми не очікуємо. Людська свідомість так швидко не змінюється. Але, як показує практика, за півроку-рік результати будуть».
Система впроваджується близько двох місяців. Спочатку фахівці оперативного відділу УОП протягом трьох тижнів відвідували збори, виявляли системні недоліки висвітлення питань безпеки праці. На цьому підґрунті й були розроблені програми інструктажів. «Програми розробляємо ми з колегами з інших відділів управління за участю керівників цехів, – продовжує Олексій Курочка. – Бажано, щоб протягом місяця теми не повторювалися. Враховуємо специфіку ризиків того чи іншого підрозділу. Показуємо змінним майстрам на власному прикладі, як спілкуватися з людьми, щоб вони йшли на робоче місце позитивно зарядженими. Потім інструктажі проводять вже самі майстри. Ми знаходимось поруч, а коли працівники йдуть працювати, даємо майстрові свої рекомендації. Основні з них – більше позитиву, більше емоцій, хвалити треба частіше, детально розбирати нещасні випадки, щоб не припускатись подібних помилок. Ми не лише вчимо, а й самі вчимося».
Звичайно ж, необхідно, щоб цеховики більше довіряли фахівцям з безпеки праці. «Ми хочемо змінити ставлення до нас. Намагаємося попереджувати, більше інформувати, консультувати, щоб поступово змінити культуру безпеки, – говорить Олексій. – Щоб не страх покарання, а усвідомлення цінності власного життя керувало людьми. Наприклад, минулого тижня я виявив порушення у одному з цехів. Працівник спускався з висоти більш ніж 2 метри без каски та працював зі стисненим повітрям без захисних окулярів. Ми з ним порозумілися. Виявилось, що порушник був у довготривалій відпустці й трохи втратив пильність. ЗІЗи у нього були, й він їх зразу ж надягнув. Якщо людина розуміє, готова дотримуватись правил, то я вважаю, не треба її одразу премії позбавляти. Тоді й люди нам будуть довіряти. Але якщо порушення системні, а порушник навіть слухати не хоче – тут вже все по-іншому. Вседозволеності не має бути, бо дуже висока може виявитися ціна».
Впровадження з поліпшення щозмінних інструктажів триває. Розглядається варіант зміни підходів й до квартальних інструктажів, щоб додати в них живості, енергії та оптимізму.
Наталя Комарова, машиністка крану ДЦ-1:
– Отримати гарний заряд перед роботою не лише корисно, а й приємно. Наші майстри це можуть, а наш куратор з охорони праці – дуже позитивна людина. Позитивні інструктажі, подобається гумор. І взагалі у нас в колективі чудова атмосфера взаємної поваги та взаємодопомоги. Тож як я можу не працювати безпечно?
Дмитро Стрєлков, змінний майстер шлакопереробної дільниці ДЦ-1:
– Щоденні «заряджаючі» інструктажі – то добре. Але вони подіють лише в комплексі з іншим – своєчасним забезпеченням якісними ЗІЗами, наприклад, щоб не гнали з-під палки все робити швидко, що й оцінити ризики нема коли. І треба віддати належне, останнім часом це змінюється на краще.
На жаль, маємо ще одну сумну новину. У місті Мар’їнка Донецької області загинув наш колега Леонтій Романовський, який працював в агломераційному цеху № 1.
До аглоцеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг» Леонтій влаштувався наприкінці 2021 року. Плани у нього були серйозні: розвиватися у професії, набувати нових знань та навичок. В роботі проблем не було, свого часу хлопець опанував електрогазозварювальну справу, швидко вивчився на агломератника і вже працював самостійно.
«Романовський швидко влився до колективу, був ініціативним, товариським. Без вагань відгукувався, якщо потрібно було допомогти колегам. На жаль, разом нам працювати довелося лише декілька місяців. На початку 2022 року його призвали на військову службу, і Леонтій без вагань став на захист України. Його загибель стала шоком для колег та непоправною втратою для цеху», – говорить Сергій Клімас, начальник АЦ № 1.
Леонтій Романовський служив старшим солдатом, механіком-радіотелефоністом. Внаслідок артилерійського та мінометного обстрілів він загинув від осколкових уражень.
Колектив підприємства висловлює щире співчуття рідним та близькім Леонтія Романовського.
19 жовтня під час наступальних дій у Бериславському районі Херсонщини загинув старший стрілець піхотного відділення Денис Алексин.
Як розповів старший майстер основної виробничої дільниці стан ДС 250-4 СПЦ-2 Павло Житникович, Денис був дуже працьовитим і відповідальним, мав авторитет серед колег по цеху. «Денис Алексин спочатку працював слюсарем-ремонтником, – говорить Павло Житникович. – Пізніше завзятий та наполегливий хлопець опанував професію оператора поста керування на сучасній лінії оновленого стану. Він був представником металургійної династії. Його мама, Світлана, також працює в сортопрокатному цеху № 2, бригадиром з переміщення сировини. З перших днів війни, ще з 27 лютого він став на захист України. Це важка втрата для цеху, для всіх нас».
Щиро сумуємо з приводу загибелі Героя! Висловлюємо співчуття рідним та близьким полеглого захисника України.
