Категорії
Новини

П’ята та шоста коксові батареї знову працюють

Третього жовтня розпочався процес введення в експлуатацію комплексу коксових батарей №№ 5, 6 після їхньої вимушеної зупинки через повномасштабне військове вторгнення у лютому.

Запуску комплексу батарей передувала чимала підготовча робота, адже «гаряча консервація» – це стрес для коксових батарей. Та КБ №№ 5 і 6 його витримали гідно. І все це завдяки якісній праці під час вимушеного простою усього персоналу КХВ.

Стартували з батареї № 6 –  розпочали з відкриття заглушки засувки № 13 на газопроводі  прямого коксового газу. Аби старт відбувся не лише успішно, а й безпечно, до процесу запуску залучили працівників пожежної частини, здоровпункту та газорятівної служби. 

«У понеділок ми почали завантажувати печі. Першу серію – це 12 печей КБ № 6 – ми вантажили з відкритим стояком, аби не відбулося небезпечного «хлопка» газу в газопроводах, –  розповідає заступник начальника КЦ-1 Ярослав Дячук. –А вже за чотири години робота батареї продовжилася у звичайному режимі. Об 11.00 5 жовтня ми почали отримувати перший кокс з 6-ї батареї, а в 11.30 розпочали завантажувати шихтою 5-ту. Тож незабаром маємо вийти на період коксування у 48 годин та видаватимемо близько 1300 тонн коксу щодобово. Кокс вироблятимемо для внутрішніх потреб підприємства. Добре, що в роботу запустили саме КБ №№ 5 і 6, адже на них застосовані найбільш сучасні технічні рішення. Це дозволяє працювати відповідно до сучасних природоохоронних нормативів».

Фактично збудовані з «нуля» коксові батареї №№ 5, 6 мають збільшену потужність з особливим технічним рішенням. Наприклад, використання на нових батареях сучасної технології попереднього трамбування та бездимного завантаження шихти дозволило свого часу покращити якість продукції та здешевити вартість коксу. Насамперед – внаслідок того, що замість використання в шихті дефіцитного та дорогого вугілля, стали більше використовувати дешевше та таке, яке слабко спікається. На всіх стадіях виробництва коксу –  від завантаження шихти, коксування до видачі сировини – застосовані найсучасніші технології. Ярослав Дячук розповідає, що для цього запроваджено систему бездимного завантаження трамбованого пирога з використанням методу інжекції. Також побудовано сучасну установку безпилової видачі коксу, встановлені газощільні двері удосконаленої конструкції, впроваджено спеціальну систему подачі азоту з метою ущільнення кришок та розтрубів стояків. Ці сучасні технології допомогли підприємству знизити викиди забруднюючих речовин в атмосферу на 1 600 тонн на рік. Тож працюватимемо безпечно для навколишнього середовища. І ключове слово – працюватимемо!

«Як і в роботі, так і у підготовці до виходу з «гарячої консервації» брали участь багато служб та працівники різних цехів, серед них і ми,  говорить начальник зміни цеху з обслуговування та ремонту електрообладнання КХВ Наталя Волошина. – Трансформаторні підстанції, від яких живляться КБ №№ 5,6, включені. Обладнання «оживає». Більше обладнання, що працює, – більше навантаження. Перед запуском батарей ми все ретельно перевірили, тепер тримаємо на контролі». 

«Душа боліла, коли стояло обладнання, батареї не працювали, – говорить газівник КЦ-1 Андрій Мельников. – Ми слідкували за температурним, гідравлічним режимом батарей, але розуміли, що простій все ж негативно позначається на них. Тому, коли дізналися, що починаємо працювати (хоч поки й у «легкому» режимі), зраділи».

«Це гарний знак для нас усіх. Я брав участь у запуску батарей після їх відкриття, а зараз знову «запускаю» після зупинки, – розповідає машиніст трамбувально-виштовхувальної машини КЦ-1 Вадим Охріменко. – Вже засумував за цим робочим шумом. Настрій підіймається, з’являється надія на краще. Адже як обладнанню, так і людині –  без роботи важко».

Категорії
Новини

100 років історії – вітаємо Криворізький національний університет з ювілеєм

Багато працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» – це колишні студенти Криворізького національного університету. Саме він виплекав не одне покоління металургів, гірників, механіків, електриків, автоматників та багато інших. Усі роки свого існування підприємство дуже тісно пов’язане з університетом і разом з ним працює над промисловим розвитком міста.

Славетна історія університету бере початок у відбудовчому періоді країни після Першої світової війни. 4 жовтня 1922 року розпочав роботу Криворізький вечірній робітничий технікум, він готував перші інженерно-технічні кадри для залізорудних підприємств Криворіжжя.

За роки співпраці підприємство і навчальний заклад разом будували наше місто, розвивались, вивчали інноваційні технології, впроваджували новаторські проекти й планували металургійне майбутнє. Як показує історія, ця співпраця триває й триватиме надалі.

Сьогодні також історичні часи для нашої країни. І ми розпочинаємо новий етап у нашій спільній роботі – готуємо спеціалістів нової формації.

«Нас об’єднує одна мета – підготовка нових спеціалістів для гірничо-металургійною галузі. На сьогоднішній день ми разом впроваджуємо проєкт «Нова Фабрика», створюємо нову генерацію виробничої молоді. І мені як випускниці Криворізького національного університету особливо приємно вітати свою альма-матер із 100-річчям. Хочеться побажати подальшого розвитку та процвітання, щоб наш спільний проект «Нова Фабрика» започаткував нову еру технічної освіти, та щоб завжди було багато бажаючих вступити до мого рідного вишу», – каже Юлія Чермазович, директорка департаменту із галузевих відносин і соціального розвитку, випускниця Криворізького національного університету.

Редакція газети «Металург» приєднується до привітань й бажає педагогічному колективу університету та його студентам наснаги, нових наукових звершень, блискучих ідей та відкриттів.

Категорії
Новини

«Орден» від міста для ветерана

Нагрудний  знак «За заслуги перед містом» 3 ступеня став третьою значною нагородою для голови ветеранської організації «АрселорМіттал Кривий Ріг» Володимира Зайця. Але сам він вважає, що це заслужена відзнака роботи всього ветеранського активу нашого підприємства.

Володимир Лукіч бережно тримає в руках футляр з нагородою. Минулого тижня він її отримав у міськвиконкомі під час урочистостей з нагоди Дня людей похилого віку. Ветеран відзначив, що йому було дуже приємно отримувати цей «орден», адже за ним стоїть велика організаторська робота всієї Ради ветеранів. Бо ветеранська організація нашого підприємства є однією з найбільших у місті та регіоні – вона налічує понад 19 тисяч осіб.

«Роботи у нас завжди було багато, а зараз й поготів. Наші ветерани активно займаються волонтерською діяльністю: плетуть маскувальні сітки, плетуть теплий одяг, формують продуктові заготовки для захисників тощо. Так вони роблять свій внесок до прискорення перемоги, – говорить Володимир Заяць.

Ветеран додає, що свого часу наші ветерани-фронтовики активно вели просвітницьку, патріотичну роботою – розповідали молоді про важкі роки війни. Зараз нашій країні у кривавих боях знову доводиться виборювати своє право на життя та волю. А на полі бою – більшість саме тих вже дорослих хлопців та дівчат, до яких колись приходили наші ветерани. «Та й звичайні життєві питання ветеранської організації також вирішуються щодня – до нас звертаються колишні працівники комбінату для вирішення комунальних, юридичних проблем, організації соціальної, медичної допомог», – каже Володимир Лукич.

Володимир Заяць пропрацював на підприємстві 34 роки. Був машиністом тепловозу в ЗЦ № 2, машиністом-інструктором, а згодом навчав молодь своїй професії на відповідних курсах. За робітничі заслуги Володимир Заяць нагороджений вищою відзнакою підприємства «Честь та гордість «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Коли у 2005 році Володимир Лукіч пішов на пенсію, організаторські здібності і вміння працювати з людьми згодилися йому на посаді голови ветеранської організації нашого підприємства. Це окрема та насичена багатьма подіями сторінка в його житті. За досягнення у цій справі Володимиру Зайцю було присвоєне звання «Почесний ветеран України». Тепер до нагород додався і криворізький «орден».

«Зараз уся країна бореться із загарбниками за власну свободу і незалежність, право людей бути вільними і мирно жити на своїй землі. Тому ми, ветерани підприємства, будемо і далі робити усе можливе, щоб якнайскоріше наблизити цю переможну мить», – каже Володимир Заяць.

Категорії
Новини

Конкурс для працівників Ливарно-механічного заводу

На Ливарно-механічному заводі стартував конкурс для працівників на кращий слоган заводу. Таким чином ЛМЗ хоче зробити свій бренд пізнаваним і підтримати свій позитивний імідж серед замовників.

За умовами конкурсу, слоган (гасло) має складатися з лаконічного словосполучення, яке добре запам’ятається та покаже ТОВ «ЛМЗ»  надійним та відповідальним виробником запчастин та виробів для металургійного та гірничого обладнання. Кожен працівник може надіслати лише один варіант слогану.

Прийом слоганів триває з 3 по 12 жовтня включно.

Ті працівники, хто має обліковий запис та корпоративну пошту, можуть надсилати слоган на електронну адресу начальника відділу з технічної підготовки виробництва Віталія Денисова – Vitaliy.Denisov.contractor@arcelormittal.com. Ті, хто не має облікового запису, можуть передати свої пропозиції безпосередньому керівнику, який надасть їх для участі у конкурсі.

Усі надіслані варіанти слоганів розгляне конкурсна комісія, яка обере 10 найкращих варіантів. Вже з цієї десятки фокус-група з представників цехів, керівництва, служб з персоналу, з комерційних питань та договірної роботи, виробничої та інших служб визначить переможця, слоган якого стане «обличчям» ЛМЗ. 

Усі конкурсні роботи будуть розглянуті, як анонімні. Тож перемогу здобуде найкращий слоган за результатами голосування фокус-групи. Переможця оголосять 21 жовтня. На трійку лідерів чекають грошові винагороди.

Категорії
Новини

В боях за Україну загинув наш колега Юрій Булига

Юрій Булига був призваний на службу 27 травня. Він був командиром відділення стрілецького взводу стрілецької роти, захищав незалежність нашої країни на Харківському напрямку. Життя героя обірвалося п’ятого вересня в боях біля села Борщова.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Юрій працював водієм автотранспортних засобів у кар’єрі. Колеги згадують його невиправним оптимістом, відповідальним та досвідченим водієм.

«Юрій любив свою роботу, свою машину знав до гвинтика, завжди міг дати не лише слушну пораду, а й одразу поспішав на допомогу сам, – говорить Віталій Сапіга, водій гірничотранспортного цеху ГД. – Ми були колегами по роботі й сусідами по гаражу, так от більш сімейної людини годі й було пошукати. Він мав змогу не піти на фронт, але нашу країну він сприймав як власну родину. Тому не стати на її захист просто не міг. До останнього, навіть з фронту він телефонував й запевняв, що все у нього добре. На жаль, ми його втратили. Ця війна забирає найкращих, але ми пам’ятатимемо про наших героїв завжди».

Без батька та чоловіка залишилися дружина та син захисника.

Колектив підприємства, колеги по цеху та друзі висловлюють щирі співчуття родині захисника.

Вічна пам’ять герою!

Категорії
Новини

Йод проти радіації: пити чи не пити?

Ядерний шантаж ворожої держави спонукає багатьох з нас шукати дієві методи захисту від радіації для себе та рідних. Серед методів профілактики, які активно «ходять» інтернетом, є й поради пити йод. Чи потрібно це робити насправді, «Металург» порадився з медиками нашого підприємства.

«Необхідність пити йод, особливо «про всяк випадок» – це один із поширених міфів. Йод – не пігулка від радіації. Це мікроелемент, необхідний людині для нормальної роботи щитовидної залози. На 94 відсотки ми отримуємо йод із їжі, решту – із води та повітря. Загалом за все життя споживаємо орієнтовно 3-5 грамів йоду – це менше чайної ложки. Додаткові порції йоду можуть зашкодити нашому організму, адже вони не всмоктуються і не накопичуються у щитовидній залозі, – говорить Наталія Гардань, головний лікар ПП «Стіл Сервіс».

Важливе «але»

У разі загрози радіаційної атаки Міністерство охорони здоров’я України радить вживати калій йодид. Він здатний перешкоджати накопиченню у щитовидній залозі радіоактивного йоду, який міститься у викидах.

Увага! Робити це треба тільки після офіційного оповіщення місцевими органами влади про загрозу радіаційного викиду. У МОЗі повідомляють, що кожен регіон отримав необхідну кількість калія йодиду з розрахунку чисельності населення. У разі аварії планується оперативно визначати пункти роздачі, найближчі до місця проживання людей.

Оптимальний ефект йодної профілактики досягається при завчасному прийомі препарату за 6 і менше годин до надходження радіаційної хмари і рівно стільки ж після її проходження.

Зверніть увагу, калій йодид потрібний для захисту лише щитовидної залози, увесь організм він не захистить!

Втім, у МОЗі підкреслюють, якщо аварія вже сталася, людям категорично не рекомендовано залишати місце укриття до офіційних повідомлень місцевої влади. 

У міністерстві наголошують, що калій йодид приймають одноразово:

  • діти до одного місяці – 16 мг;
  • діти від 1 місяця до 3 років – 32 мг;
  • діти від 3 до 12 років – 62,5 мг;
  • підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері, які годують грудьми – 125 мг.

Людям старшим за 40 років калій йодид не призначають. З цього віку щитовидна залоза майже не накопичує радіоактивний йод, отже прийом калію йодиду може завдати більше шкоди, ніж користі. 

Уважно продивіться інфографіку, підготовлену Міністерством охорони здоров’я України (нижче), щоб бути правильно поінформованими і знати, що робити в потрібний момент. Але щиро бажаємо, щоб цими порадами ні в кого не було необхідності користуватись. Зберігаймо спокій і бережімо себе!