Категорії
Новини

Металургійній доменній «пані» – 62 роки

А ви знаєте, що 12 вересня доменна піч № 6 відзначає свій шістдесятий другий рік народження? І хоча вона святкує не «круглу» дату, давайте привітаємо гарячу металургійну «пані» з її днем.  

Домна має цікаву та насичену подіями історію.Велике будівництво, рекорди, технічні нововведення, робота під час війни із багатьма енергетичними викликами. Відкриття ДП № 6 почалося одразу з рекорду. Її збудували лише за 8 місяців і 12 днів! Замість запланованої дати у жовтні, домну задули 12 вересня 1961 року, у вівторок. Зверніть увагу, що цього року 12 вересня теж припадає на вівторок.

Першу плавку на ДП № 6 провела бригада під керівництвом заслуженого металурга Олександра Демидовича Омельчука.

Від початку роботи домни її роботою дуже цікавилися іноземці. Як написала газета «Металург» за 15 вересня 1961 року: «Американці від здивування округлювали очі, коли їм називали терміни будівництва, вони не вірили, що таке може бути, адже серед них були знавці металургії».

62 роки тому шоста доменна піч вигідно відрізнялася від тих, що вже діяли на нашому підприємстві. Вона була високомеханізована та автоматизована. І саме це сприяло тому, що на печі майже одразу почалися промислові експерименти: впроваджувалися нові енергозберігаючі технології, будувалися технологічні об’єкти, покращувалися умови праці доменників.

У 2015 році розпочалася ще одна важлива сторінка в історії ДП № 6. Її реконструювали та впровадили низку природоохоронних заходів. Це було одним із інвестиційних зобов’язань компанії, яка вклала в оновлення печі 132 млн доларів. Одною з найважливіших змін було створення дворівневого ливарного двору. Це дозволило полегшити обслуговування жолобів чавуну і шлаку, покращити екологічне становище, оскільки жолоби, де протікають чавун та шлак, стали повністю укритими,  і це унеможливило викиди. Для вловлювання пилу встановили і нову аспіраційну установку.  

Нова історія шостої доменної печі розпочалася на початку повномасштабної війни в Україні. У перші її дні піч, як і багато металургійних агрегатів нашого підприємства, зупинила свою роботу. Але не надовго. Вже 10 квітня 2022 року о 7-й ранку, на 46-й день війни в Україні, доменна піч № 6 видала перший за свою історію воєнний чавун. Поновлення роботи печі під час військового стану стало знаковим для підприємства і країни в цілому.

Протягом війни робота печі ще ненадовго призупинялася через блекаути, які влаштовував у країні ворог. Але завдяки міцній команді доменників, їхньому професіоналізму, енергетичні випробування не вплинули на «шістку».

Зараз домна знаходиться на ремонті, відпочиває та оновлюється після нелегкої роботи з початку війни. Але нові здобутки в її історії ще попереду.

З днем народження, металургійна «пані»!

Категорії
Новини

Працівник прокатного департаменту Михайло Баклагін віддав своє життя за Україну

1 вересня 2023 року від отриманих у бою поранень помер слюсар-ремонтник сортопрокатного цеху № 1 Михайло Баклагін. Його було поранено 26 серпня 2023 року біля населеного пункту Кліщіївка Донецької області. Михайлові було лише 22 роки.

«Михайло працював на нашій дільниці не дуже довго, – розповідає майстер з ремонту устаткування СПЦ-1 Олександр Богошев. – Дуже працьовитим був. Ремонтував насосне устаткування, що вимагає високої кваліфікації. Він швидко освоював професію і за три місяці вже міг робити те, на що комусь іншому знадобились би роки. Сумлінний дуже, відповідальний, безвідмовний, завжди готовий допомогти колегам, креативний. Пропонував нові нестандартні ідеї. Його поради брали до уваги навіть досвідчені ремонтники. Надзвичайно цілеспрямованим був Михайло. Інколи кажу: «Бери помічника». Але він сам поки не докопається до причин, поки не доведе справу до кінця, не відходить від устаткування. Справжнім патріотом був. Тільки-но загроза вторгнення стала реальною, пішов на контракт у військо, щоб бути напоготові захищати Україну. Дуже важка втрата для всіх нас. Світла пам’ять герою».

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, колегам загиблого захисника України.

Категорії
Офіційно

Андрій Белінський призначений на посаду директора з інформаційних технологій

З 5 вересня 2023 року Андрій Белінський очолив департамент інформаційних технологій ПАТ «АрселорМіттал Кривій Ріг».

На цій посаді Андрій буде забезпечувати підтримку та розвиток інформаційних систем ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»: IT сервісів, серверної та мережевої інфраструктури, кібербезпеки, програмного забезпечення (ERP, документообігу), згідно з IT стратегією та цільовою IT архітектурою групи ArсelorMittal.

Андрій Белінський працював IT директором в таких компаніях як Укргазвидобування, Інтерпайп, Миронівський Хлібопродукт. Закінчив факультет автоматики Національного Університету «Львівська політехніка», Міжнародний інститут менеджменту, стажувався в Carnegie Mellon University, Пітсбург Пенсильванія, має диплом МВА.      

Категорії
Новини

Стажери і філософський камінь

«АрселорМіттал Кривий Ріг» продовжує набір на стажування за програмою GoPro. Щоб згуртувати команду стажерів, на підприємстві провели для них тематичний тимбілдинг за мотивами популярної книги про Гаррі Потера.

«Інсендіо» – магічне закляття, що викликає вогонь з палички у «Гаррі Потері». Але в реальному світі ніщо не відбувається лише по змаху палички, або завдяки чаклунству. Щоб відбувалась магія на нашому підприємстві і був результат, потрібна чарівна команда.

Створити її – завдання із зірочкою. Та фахівцям відділу з розвитку молодіжних проєктів та взаємодії з навчальними закладами це дивовижно вдається, саме вони й організували захід командоутворення для стажерів програми GoPro та молодих фахівців підприємства.

Для будь-якої компанії такі заходи – це важлива інвестиція в майбутнє. Адже міцна та надійна команда зможе пройти з компанією шлях розвитку, яким би тернистим він не був, і привести її до успіху.

І, як казав Албусо Дамблдор, директор Гоґвортсу, «Ми сильні рівно настільки, наскільки об’єднані, і настільки ж слабкі — наскільки розділені».

Його слова ідеально описують важливість єдності у команді. Саме цю тематику обрали організатори для заходу.

– Я обрала тему, яка була б цікавою мені самій. Тож я організовувала такий захід, у якому сама хотіла б взяти участь. Я теж прокачую свої навички і як організатора, і як командного гравця, і саме серія книг та фільмів про хлопчика-чаклуна ще в дитинстві продемонстрували мені приклад командної роботи, де співпраця, довіра, солідарність, різноманіття навичок, вміння вирішувати конфлікти, підтримка та лідерство грають важливу роль в досягненні успіху. Мені дуже кортіло, аби наші стажери та молоді працівники, об’єднавшись та співпрацюючи, відчули ту силу, про яку каже Албус Дамблдор. Я і сама завдяки тимбілдингу та нашій команді організаторів відчула, що я сильна, – сказала Дар’я, фахівчиня-стажерка.

Стажування в «АрселорМіттал Кривий Ріг» – це своєрідний Гоґвортс. Студенти спочатку проходять відбір за співбесідою, навчаються, проявляють свої магічні здібності, проходять екзамен і, як і за сюжетом, влаштовуються на роботу.

Щоправда «загадкових факультетів» на нашому підприємстві значно більше, ніж чотири. На заході з командоутворення були електромонтери, зварники, слюсарі, газорятівники, машиністи тепловозу та конвеєру, дробильники, інженери, фахівці відділу комунікацій, продажів, маркетингу, охорони праці та безпеки, а також юристи, фінансисти та багато інших. Цьогоріч команда стажерів налічує понад 60 осіб.

«Щастя існує і в найтемніші часи, якщо не забути ввімкнути світло»

І це світло організатори ввімкнули на повну. Адже людині легше розкритись й показати себе в неформальних обставинах і в хорошому настрої, тож емоційний заряд був високим.

Все розпочалось з ознайомчої зустрічі, а потім стажери поділились на невеличкі команди й почались запеклі змагання. Будували зі спагетті найбільшу будівлю світу «Бурдж Халіфа» (яка, до речі, побудована зі сталі «АрселорМіттал Кривий Ріг»), розгадували ребуси, брали участь у різноманітних конкурсах, естафетах і, звісно ж, зіграли у квідич.

– Найбільше сподобались танці. В нас був батл і ми мали командою виконувати вправи. Я трохи скромний, і мені важко було переборювати себе. Але це круто, бо це можливість стати кращим, – розповідає Євген Тарасов, стажер у департаменті охорони праці й промислової безпеки «АрселорМіттал Кривий Ріг».

У такому величезному організмі, як «АрселорМіттал Кривий Ріг», все має працювати злагоджено і в одному ритмі.

– Для того щоб досягти якоїсь цілі, треба працювати в команді. Одній людині буде дуже важко працювати у великому проєкті. А так можна розподілити ролі, хто чим займатиметься, допомагати одне одному і разом дійти мети швидше, – Юлія Бойко, фахівчиня у відділі продажу «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Молодь – це і є той секрет успіху, «філософський камінь», який шукали алхіміки та чарівники. Молодь потрібна будь-якій компанії і будь-якій країні – сильна, єдина у своїх цілях та мріях. Лише така команда зможе дійти до перемоги, відбудувати країну й змінювати її майбутнє.

Категорії
Офіційно

Анджей Випих призначений на посаду заступника генерального директора з персоналу, корпоративних комунікацій та питань євроінтеграції

З 1 вересня 2023 року Анджей Веслав Випих очолив адміністрацію з персоналу, корпоративних комунікацій та питань євроінтеграції ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

На цій посаді пан Випих відповідатиме за адміністрування та реформування системи управління персоналом та системи мотивації персоналу відповідно до європейських стандартів, а також за побудову позитивної взаємодії із зацікавленими сторонами, включаючи співробітників підприємства, мешканців Кривого Рогу, медіа та ін.

До цього призначення Анджей Випих був членом Наглядової ради «АрселорМіттал Польща». Має значний досвід побудови систем управління персоналом на інших підприємствах групи, включаючи «АрселорМіттал Теміртау». Раніше пан Випих довгий час працював на різних посадах у компанії International Paper.

Анджей Випих закінчив Гданський політехнічний університет (Польща) за спеціальністю «Електротехніка та автоматика», з присвоєнням кваліфікації інженер-електрик, також має другу вищу освіту за спеціальністю «Управління персоналом».

Категорії
Новини

Воїтельки «теплого фронту» допомагають захисникам

Озброєні спицями та нитками жінки Ради ветеранів «АрселорМіттал Кривий Ріг» плетуть для наших захисників шкарпетки, рукавиці, пояси та шарфи.

Петелька за петелькою, смужка за смужкою, додати кольорових ниток, щоб було красиво у вправних руках майстринь плетені речі народжуються дуже швидко.

«Зволікати не можна. Попереду холоди, тож треба поспішати, щоб нашим хлопчикам на фронтах було тепло та зручно. А коли нашим не холодно, то вони зроблять усе можливе, щоб ворогу на нашій землі аж підпікало», – цокаючи спицями говорять ветеранки нашого підприємства.

Знайомтесь: Ніна Голбан, Тетяна Нікіфорова, Надія Старчеус, Валентина Обухова, Олена Вовченко, Валентина Волерт, Броніслава Пшенична, Тетяна Непомнеща. Вони – ветеранки гірничого департаменту, коксохімічного та металургійного виробництв. Ці жінки не сидять на лавках біля під’їздів, не дивляться годинами улюблені серіали. Тут, у тилу, вони роблять все для допомоги нашим воїнам. На початку війни багато хто з них починав із плетіння захисних сіток у різних волонтерських організаціях. Та й зараз цю справу вони не полишають. А вдома плетуть шкарпетки та інші теплі речі для українських воїнів-захисників.

«Спочатку працювали окремо, кожна у себе вдома. А потім ми об’єдналися та заснували так званий волонтерський батальйон «теплого фронту». Бо разом працювати набагато веселіше. А якщо зібратися не вдається, то телефонуємо одна одній, завжди підтримуємо зв’язок одна з одною, говорить Тетяна Непомнеща. – Ось зараз не всі зібралися, насправді нас набагато більше, і кожна з нас допомагає нашим воїнам, чим може. Зв’язок із захисниками тримаємо через волонтерів. Нам замовляють кількість шкарпеток, повідомляють потрібні розміри, а ми плетемо і передаємо вироби тим же волонтерам або безпосередньо військовим. Крім шкарпеток, робимо рукавиці, теплі пояси, шарфи».

«Серед побажань наших військових – щоб шкарпетки були не тільки теплими, а й тонкими та міцними, щоб їх було зручно надягати під чоботи. Тож разом із вовняною ниткою у п’яточку та носок ми вплітаємо і міцну нитку, щоб виріб швидко не протирався, – додає Ніна Голбан.

Нитки для виробів майстрині підбирають дуже ретельно. Щось купується, щось знаходиться у дальніх кутках шаф зі старих запасів. Та переважно на нитки жінки розплутують старі светри або інші речі, придбані у секондхенді. Їх розпрямляють та намотують у клубочки. Пара шкарпеток плететься за кілька вечорів.  

«Мій син зараз теж став на захист України, говорить Олена Вовченко. – Коли він приїжджав у відпустку, то взяв із собою партію шкарпеток – для себе та своїх побратимів. Потім вони замовили ще партію теплих речей та висловили свої побажання, якими вони мають бути. Це дуже важливо, адже нашим хлопцям треба не лише теплий одяг, а і зручний, щоб він добре підходив під військову амуніцію».

«Коли йде війна, кожен із нас має працювати на перемогу, – сказала Валентина Волерт. – Наша сила не лише у зброї, майстерності військових. Наша сила – у єдності. Тож щоб пришвидшити нашу перемогу, ми єднаємося, волонтеримо, працюємо на підтримку нашої економіки, зберігаємо здоровий глузд, частіше посміхаємося та віримо в ЗСУ».