В «АрселорМіттал Кривий Ріг» перевіряють стан бомбосховищ та навички працівників убезпечити себе під час сигналу тривоги. Зараз підприємство помалу відновлює виробничі процеси, і чим більше персоналу знаходиться в цехах, тим важливіше бути завжди напоготові.
27 травня у ремонтно-механічному цеху № 1 відбулось практичне тренування з укриття персоналу під час повітряної тривоги або загрози бойових дій. Це стало особливо актуальним у зв’язку зі збільшенням кількості обстрілів Кривого Рогу та району. Разом з працівниками цеху у тренуванні взяли участь генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо та голова групи з управління ризиками і безпеки АрселорМіттал Лі Покорскі.
За планом тренування мало початися о 10.30 з сигналу учбової тривоги. Але о 10.12 залунала справжня сирена, що спричинило вже не навчальну, а справжню евакуацію. Лі Покорскі відзначив, що жоден працівник цеху не піддався паніці, всі чітко знали, як діяти, як швидко та безпечно дістатися до бомбосховища. «Вже понад 90 днів країна живе в умовах воєнного стану. Щоб зменшити ризик самозаспокоєння, потрібно проводити регулярні планові тренування з евакуації для всіх співробітників в усіх підрозділах. Під час навчання ми побачили, що з точки зору базового життєзабезпечення в бомбосховищі є усе необхідне: електроенергія, вода, медикаменти, вентиляція, комунікації тощо. Підсумовуючи, хочу подякувати усім працівникам ремонтно-механічного цеху № 1, які брали участь у сьогоднішніх тренуваннях, за їхню неймовірну стійкість перед цим лихом», – сказав Лі Покорскі.
Начальник РМЦ-1 Євген Гречаний показав гостям облаштування захисної споруди РМЦ-1, яка розрахована на 112 людей. Приміщення оснащені лавками та настилами. Є кімната для обслуговуючого персоналу, а також санвузол та вентиляторна. Вентиляційне обладнання може працювати як від електротяги, так і вручну. На виходах розташовані спеціальні клапани, які нейтралізують дію вибухової хвилі. Є проточна вода, а також запаси бутильованої води та усі необхідні медикаменти. Багато працівників цеху навчені надавати першу долікарську допомогу. «Ось тут зберігаються протигази та інші засоби захисту, є інструменти: лопати, пилки, сокири, молотки тощо, – показує старший механік РМЦ-1 Олександр Федоренко. – Це якщо буде необхідно розбирати завали. А ось пожежні щити з вогнегасниками, відрами та іншим обладнанням».
З початком війни багато цехів змушені були скоротити виробництво або зовсім його зупинити. Але в РМЦ-1 робота іде повним ходом, адже в департаментах зараз багато ремонтів агрегатів та механізмів. В цеху постійно багато людей, і тренування з евакуації тут особливо актуальне. Бригадир токарів Микола Боровський повідомив, що дії під час загроз в цеху відпрацьовували ще до війни, тому навички є. «А зараз у нас «тренування» щоденні – під час тривог, – посміхнувся він. – В укриття йдемо щоразу, тому що всі бачили по телевізору або в інтернеті, що буває, коли прилітає. З роботи всі хочуть повернутися живими. В укритті умови нормальні – вода є, туалет є, вентиляція працює. Бережімо себе!».
Генеральний директор Мауро Лонгобардо, підсумовуючи результати навчання та огляд бомбосховища, відзначив високий рівень готовності цеху до небезпеки. «Ми мали зрозуміти, чи готові захистити наших працівників від ракетних обстрілів, від бомбардувань, у якому стані захисні споруди, чи відповідні там умови, як люди до них будуть добиратися, і чи відпрацьовані навички евакуації. Інколи людина може звикнутися з небезпекою, зі звуками сирен і забути, що треба робити. Не можна розслаблятися. У нашому місті ситуація не найгірша, але треба завжди бути готовими до будь-якого розвитку подій. Тренування будуть проводитись і в інших цехах. Це сховище, не зважаючи на пристойний вік, перебуває у гарному стані. Ми працюємо над тим, щоб всі захисні споруди на підприємстві були не гіршими, адже маємо гарантувати кожному працівникові однаково гарні умови у випадку загрози», – сказав Лонгобардо.
