Напередодні третьої річниці повномасштабного вторгнення, 23 лютого 2025 року у населеному пункті Комар Волноваського району Донецької області загинув солдат, оператор-топогеодезист радіолокаційної станції радіолокаційного взводу батареї управління та артилерійської розвідки Анатолій Чоботаренко. До призову на військову службу по мобілізації у жовтні 2023 року Анатолій працював електрозварником ручного зварювання цеху блюмінг «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Протягом тривалого часу разом з Анатолієм Чоботаренком працював заступник начальника блюмінгу з механоустаткування Костянтин Шулигін. «Анатолій перейшов до нас з першого блюмінгу. Там він спеціалізувався на ремонтах системи змащування. У нас, на другій дільниці блюмінгу, він працював у бригаді, яка ремонтує рольганги, шлепери та інше устаткування, без якого неможлива робота цеху. – Розповідає Костянтин Шулигін. – І скрізь Анатолій Чоботаренко виконував зварювальні роботи якісно. А якщо у цьому була потреба, то він допомагав слюсарям-ремонтникам, тобто працівником був універсальним, ключовим, я б сказав. Завжди спокійний і врівноважений, Анатолій Чоботаренко приймав виважені рішення. А його спокій передавався колегам, що дуже важливо у складних ситуаціях. Ми втратили одного з найкращих фахівців та чудову людину».
Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам загиблого воїна.
Журналісти газети «Металург» з жахом згадують ті часи, коли спілкуватися з цехами доводилося за допомогою звичайних дротових телефонів. Додзвонитися було неймовірно важко. Людей зазвичай не було в кабінетах, бо вони ж у цехах. Та й якість зв’язку значно поступалася нинішній. Наприклад, зв’язатися з гірничим департаментом взагалі було фантастикою. І яке ж полегшення настало, коли з’явився мобільний зв’язок! Але, як виявилося, мобільний може й вбити.
Півтора десятиріччя тому стався жахливий випадок. Заступник керівника одного з підрозділів перевіряв стан даху на одній з виробничих будівель. То була шиферна покрівля. І от працівник чомусь зійшов з «зеленого» маршруту, де були прокладені трапи, і провалився у середину будівлі. Комісія, яка розслідувала нещасний випадок, звернулася за інформацією до «Київстару», і отримала відповідь: Чоловік у момент падіння розмовляв по мобільному телефону…
«Ми ретельно моніторимо виконання вимог безпечного користування телефонами на підприємстві, – розповідає начальник відділу охорони праці гірничого департаменту Юрій Духов. – У інструкції з охорони праці «Загальні вимоги безпеки для працівників підприємства» вони прописані окремим розділом. Міжнародні дослідження показали, що основними ризиками під час користування мобільними телефонами є відволікання працівника на набір номера у небезпечній зоні та втрата уваги під час розмови. І з великою ймовірністю можна передбачити, що у тому випадку з дахом розмова по мобільному зіграла свою трагічну роль, що працівник втратив концентрацію і зійшов з безпечного напрямку. Це було зазначено у висновках комісії».
Юрій Духов вказав, що, на жаль, випадки порушень поки що трапляються. Найсвіжіший – машиністка електромостового крана переміщувала вантаж і під час цієї роботи розмовляла по мобільнику. Внизу працюють люди, тож відволікання могло призвести до трагедії.
Юрій нагадав основні меседжі, з інструкції.
– У приміщеннях і на об’єктах, де виконуються виробничі операції, вивішені забороняючі знаки у вигляді перекресленого мобільника. Це означає, що користуватися телефонами тут заборонено.
– Забороняється користуватися зв’язком під час керування транспортним засобом, рухомим обладнанням та під час роботи з устаткуванням чи інструментами. Транспортним засобом можна керувати лише використовуючи гарнітуру Hand Free, яка дозволяє розмовляти й слухати, без використання рук, але не на небезпечних ділянках руху.
– Під час пересування територією підприємства також забороняється користуватися мобільним. Якщо треба терміново зателефонувати або прийняти дзвінок, необхідно зупинитися у безпечному місці, в стороні від шляхів та залізничних переїздів. Лише тоді можна порозмовляти чи написати повідомлення.
«Виконання цих простих правил дійсно допоможе зберегти життя, – підсумував Юрій Духов. – Тут слід нагадати простий, але дієвий алгоритм: зупинись-подумай-дій безпечно».
Електромонтери — це люди, без яких жодне сучасне підприємство довго не пропрацює, і гірничо-металургічне підприємство — не виняток.
Більшість устаткування в цехах «АрселорМіттал Кривий Ріг» працює за рахунок електроенергії і приводиться в рух електродвигунами. Їх на підприємстві десятки тисяч, а може й сотні — точно навряд чи хто скаже. Але те, що вони скрізь — це безумовно. На електродвигуни — величезна навантаження, тож не дивно, що вони періодично виходять з ладу. Серед людей, які ремонтують ці двигуни — бригадир електромонтерів Павло Нагайцев.
«Я прийшов на підприємство у далекому вже 1996 році, — згадує Павло. — Перед тим вивчився на зварника, але ніде роботи не було. Дев’яності, самі розумієте. А на завод брали слюсарів. Тож довелося перекваліфікуватися. Потім ще було кілька років у пошуках себе, своєї професії, місця, де кращі умови й гроші — як на нашому підприємстві так і за його межами. І нарешті у 2000 році я прийшов у електрокущовий цех електромонтером. Звичайно ж, до бригадирства тоді ще було далеко. Довелося опановувати вміння ремонтувати електродвигуни безпосередньо у цеху».
Бригадир Нагайцев зізнався, що з усіх професій, які він опанував, електромонтерська йому найбільш підійшла. Бо хоча й не без фізичного навантаження, але більш, все-таки, потребує розумової праці, Ну уявіть собі: у кожному з цехів багато різних електродвигунів. Є зовсім маленькі двигунчики, як пташки колібрі, потужністю 30 кіловат, а є й десятимегаватні «монстри». А між ними — величезний діапазон двигунів різних фірм, марок, моделей, модифікацій та навіть епох. І хай основні принципи їхньої роботи та будови схожі, але нюансів безліч. А крім двигунів багато допоміжного електроустаткування. У цьому господарстві команда Павла Нагайцева має розібратися і швидко та якісно відремонтувати потрібний двигун.
«Здається, що цього не навчишся й за багато років. Але на власному прикладі скажу, що якщо у людини є бажання, та є досвідчений фахівець, який хоче тебе навчити, то це не так і лячно. І звичайно ж, щоб була постійна практика. Бажання у мене було. А мій наставник Віталій Мецнер, найкращий з електромонтерів, вчив мене добре, зрозуміло все пояснював, і невдовзі я вже став до самостійної роботи. У нас зараз людей дуже не вистачає, як майже скрізь. А роботи багато. І з фахівцями у країні непереливки. Тож якщо хтось бажає працювати у нас — приходьте. Розкажемо, покажемо, навчимо. Аби бажання», — говорить Павло.
Бригадир вважає, що людина має отримувати за роботу стільки, щоб вистачало на достойне життя. Але більше за гроші він цінує здоров’я. Тож де б не виконувала роботи його бригада, бригадир дає команду починати лише тоді, коли впевниться, що всі умови відповідають вимогам з безпеки. А ще він впевнений, що у взаєминах між людьми дієвий такий принцип: «Чим більше добра ти зробиш людям, тим більше його ти отримаєш навзаєм». Він вдячний нашим воїнам, які нас боронять. Серед них і колега Павла Сергій Вовченко.
«Сергій — висококласний електромонтер і чудова людина. На нього завжди можна покластися, — говорить бригадир. — Він пішов добровольцем ще на початку повномасштабного вторгнення. Дякуємо тобі, Сергію. Саме завдяки вам ми можемо мирно працювати, виховувати дітей та онуків. Моїй онучці Веронічці 22 березня виповниться шість років. Дуже її люблю. Допомагаю у вихованні, на танці вожу, у художню студію, гуляємо разом. Хочу, щоб вона зростала доброю людиною, всебічно розвиненою. Діти — наше все. Це наше продовження, наше майбутнє».
Криворізький академічний театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка
1 березня о 16:00 на розсуд глядачів пропонується музична комедія-дивертисмент Fata Morgana. Кожен митець мріє про визнання, успіх, славу і готовий шукати досягнення заповітної мети хоч на краю світу. Але оплески, квіти, зрештою, успіх і слава – що це насправді: нагорода за талант, багаторічну наполегливу віддану працю і вірність «своєму» глядачеві чи лише швидкоплинна зваблива, зрадлива примара – Fata Morgana, у гонитві за якою може трапитися будь-що?
2 березня об 11:00 чекаємо вас на перегляд пластичної поеми «Мауглі». Хореографічна вистава за творами Р. Кіплінга перенесе вас до екзотичного світу джунглів. Танцювальна мова ведмедя Балу, вовка Акели, пантери Багіри й інших персонажів «Мауглі» поєднує класичну хореографію з пластикою, запозиченою зі світу диких тварин. Історія про хлопчика, який виріс серед звірів, оживає на тлі пишних джунглів, відтворених на сцені за допомогою об’ємних декорацій.
2 березня о 16:00 пропонуємо переглянути виставу «Витівки Хануми». Це музична комедія Авксентія Цагарелі на музику Гії Канчелі (режисер-постановник – заслужений артист України О. Рибчинський). Як поєднати два юні люблячі серця і водночас здійснити найзаповітніші мрії чи не половини мешканців Авлабара: збанкрутілого князя – про гроші, багатого купця – про князівський герб, старої діви – про чоловіка? Відповідь знає лише вона – «і тактовна, і симпатична, і всім жінкам сто очок наперед дасть, і всіх чоловіків навколо пальця обведе». Хто? Звісно, найкраща авлабарська сваха Ханума! Не втрачайте свій шанс під чудову музику Гії Канчелі зануритися у дивовижну і неповторну атмосферу старого Тифлісу!
Криворізький академічний міський театр музично-пластичних мистецтв
1 березня о 12:00 на глядача чекає вистава «Пеппі Довга Панчоха» за мотивами твору А. Ліндгрен. Як познайомитися з сусідськими дітьми та стати друзями, як розправитися з бандою невихованих хлопчаків і навчити їх добре поводитися з дівчатами, як утримувати місто від злодіїв та зберігати правопорядок, як повернутися на свою віллу, поплававши морями, та оселитися в ній маленькій дівчинці? Шведська письменниця Астрід Ліндгрен створила персонажа дуже близького не лише дітям, а й дорослим. Пеппі зовсім не знає, як поводитись у школі та в будь-якому іншому місці, але її щирість і відкритість, сміливість, відчайдушність та чарівна посмішка здатні підкорити навіть серце суворої вчительки. Ця дівчинка має безліч позитивних якостей, хоч і має дивну поведінку. Натомість дорослі заморочені проблемами та правилами настільки, що вганяють у рамки своїх дітей, позбавляючи їх оригінальності, неординарності, уяви.
Криворізький міський театр ляльок
1 березня об 11:00 пропонуємо переглянути жартівливу виставу-казку «Витівки братця Кролика». Це про пригоди пустотливого кролика, який протягом вистави примудряється обдурити Лиса та Вовка. І завжди він виходить переможцем.
2 березня об 11:00 на маленького глядача чекає інтерактивна вистава «Мрії збуваються завжди!». Це казка про те, як Вовк та Заєць відправляються разом з глядачами у казкову подорож у пошуках мрії. Долаючи різні перешкоди, розгадуючи загадки, головні герої зустрічають різних казкових персонажів: Гаррі Поттера, Золоту рибку тощо. Зрештою всі розуміють, що найголовніша мрія та втіха – це дружба.
Екскурсії
Туристичний клуб «Невгамовні Гідеси»
1 березня о 10:00 запрошуємо на благодійну екскурсію «Карачуни. Легенда та історія». На екскурсії ви дізнаєтеся про легенди походження назви Карачуни, де знаходилось селище Карачунівка, коли були забудовані сучасні мікрорайони. Також ми прогуляємось вуличками та дізнаємось історію походження їхніх назв, відвідаємо затоплений гранітний кар’єр. З собою варто мати спортивне взуття та відповідний одяг, перекус. Місце збору: зупинка «Школа № 12». Вхід за донат. Реєстрація: 0961197549. 0982556455.
1 березня о 13:45 запрошуємо на цікавий майстер-клас з виготовлення вітража «Будиночок» або «Янголятко». Тут ви зможете ознайомитися з історією та різновидами вітражного мистецтва, навчитися основ техніки виготовлення вітражів, створити свій власний невеликий вітражний виріб (наприклад, підвіску, брелок або невелике панно), отримати задоволення від творчого процесу та спілкування з однодумцями. Майстер-клас підійде для людей будь-якого віку та рівня підготовки. Матеріали та інструменти надаються на майстер-класі. Місце збору: пам’ятник Св. Миколаю. Реєстрація: 0961197549. 0982556455.
2 березня о 9:00 та о 13:30 (зручний для себе час обираєте ви)запрошуємо вас на автобусну екскурсію «Традиції на Колодія» (їдемо до ранчо «Софія», Чкаловка). На вас чекають розповідь про історію та традиції свята, коли розпочинається «бабський тиждень», що в Україні їли в ці дні, як проводжали зиму, конкурси для дорослих та малечі, екскурсія та катання на конях, годування віслюків та інших тварин, частування варениками та чаєм. Місце збору: зупинка «95-й» у бік «пл. Захисників України». Реєстрація: 0961197549, 0982556455.
Криворізьке бюро подорожей та екскурсій
2 березня о 7:00 запрошуємо на екскурсію «Свято Колодія на етнохуторі та українська крафтова броварня». Збір туристів по місту. Ми спочатку відправимось на екскурсію до броварні, потім буде дегустація. Далі на нас чекає переїзд на етнохутір у Галушківці. Тут на нас чекає екскурсія про побут селян та козацьку зброю, ми почуємо весняні пісні у виконанні фольклорного ансамблю, майстер-клас з виготовлення опудала зими з сухої трави, конкурси, ігри, ярмарок виробів народних майстрів, українських кулінарних виробів, тематична фотозона, показовий виступ козаків зі зброєю, кінна вистава, перевдягання для фото в національні костюми та смачний обід. Реєстрація: 0981067279 (вайбер, телеграм), 0993685133.
Перший місяць весни – це місяць пробудження, нових надій і важливих рішень. Чекайте на великі зміни завдяки ретроградним Меркурію та Венері, а також місячному затемненню. Якими будуть ці зміни – це на 50% вирішуватиме доля, а на 50% – ваш вибір. Це буде місяць можливостей, але рух вперед буде нелегким. Доведеться попрацювати, але нагорода за будь-які зусилля з надлишком компенсуватиме усе.
Овен
Головною проблемою в цей період буде ваша впертість. Ви будете опиратися усім та усьому, але тоді ви нічого не досягнете. Вам буде здаватися, що всі навколо проти вас. Змініть свою думку, і ви зрозумієте, що помиляєтеся.
Тельці
Для вас відкрити усі двері. Тому не вагайтесь, не втрачайте часу та можливостей. Якщо мали якусь мрію, то зараз саме час взятися за її реалізацію. Кращої нагоди годі й чекати. Вам у березні можна все!
Близнюки
Ви відчуватимете себе не дуже впевнено. Буде нелегко наважитися на зміни, але вони однаково відбудуться, тож ваше завдання зробити крок вперед. Ви отримаєте нову кар’єрну пропозицію. Це ваш шанс.
Рак
Цей місяць буде для вас неоднозначним. Вистачатиме і хвилювання, і «знаків питання», і несподіваних подарунків. Але загалом настрій позитивний. Вражень у березні вам вистачатиме, отже не засумуєте.
Леви
Початок весни пробудить у вас прагнення до змін. Можливо, у професійній сфері з’являться виклики, які вимагатимуть рішучості. Вам варто зібратися і сміливо стартувати. Вам вистачить сил та професійних вмінь на все.
Діви
Цей місяць вимагатиме від вас гнучкості. На початку березня можливі складні рішення, пов’язані з роботою або фінансами. Важливо не піддаватися емоціям, а діяти стратегічно. Вам допоможуть ваші зв’язки та досвід.
Терези
Для Терезів – це місяць активних змін. У роботі з’являться нові перспективи, які вас точно порадують. Можливі несподівані фінансові надходження, але важливо не витрачати їх на швидкоплинні задоволення.
Скорпіон
Не потрібно прагнути в цей час що-небудь різко виправити або кого-небудь переробити, період взагалі не підходить для будь-яких кардинальних змін.Краще йти звичним для вас шляхом, і він приведе вас до успіху.
Стрілець
У березні можна сподіватися на удачу та укласти кілька ризикованих угод. Успіх обов’язково буде на вашому боці, якщо ви залучите вашу активність, цілеспрямованість, наполегливість та підвищену працьовитість.
Козоріг
Хоча ви за природою динамічні та активні, березень може налаштувати вас на більш спокійний лад. Можливо доведеться боротися з нехарактерною для вас летаргією чи легкою апатією. Не хвилюйтеся, бо це короткочасне явище.
Водолій
Є шанс розв’язати якусь важливу проблему, тому вам варто зібратися і рішуче діяти. Початок весни для вас – це можливість внести позитивні правки в усі сфери вашого життя. Тож і фінанси, і кар’єра, і здоров’я вас порадують.
Риби
Березень – це час вам плисти проти течії. Вам доведеться боротися за своє місце під сонцем. Результат цієї боротьби на 100% залежить від вас. Ви маєте напружитися і зробити рішучий ривок вперед.
Телефон клацнув повідомленням, і Юлія не повірила своїм очам. Це був вірш, який написав її брат, присвятивши його своїй коханій дівчині Неонілі. У Юлії перехопило подих , адже цей вірш вона отримала вже після року з дня героїчної загибелі свого брата – командира мінометної батареї, а у мирному житті ремонтника сортопрокатного цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг» Владислава Дюринського.
«Влад ніколи не писав вірші. Ми з матусею були шоковані, дізнавшись, що він «взявся за перо» і висловив на папері любов та емоції до своєї коханої дівчини Ніли. Ми були здивовані ще й тому, що про це дізналися вже після загибелі Влада, – розповідає його сестра Юлія. – Так, віршоване повідомлення від Влада, та ще й з його жартівливими поясненнями у прозі, нам надіслала Ніла. Але це сталося вже після роковин його загибелі. Було таке враження, що Влад таким чином звернувся до нас зі світу, де зараз живуть наші полеглі Герої».
27 квітня 2023 року
«Тук-тук», – наполегливо натякаючи на сонну атмосферу, заколисував потяг. Але як тут було спати, коли через вагонні вікна до пасажирів «усміхалася» квітнева природа, яка оживала після холодної зими, а у самому вагоні весело гомоніли пасажири.
Серед них було багато хлопців-військових, які їхали з «учебки» до місця служби.
Неоніла та її подружка Вікторія прямували зі Львова, куди вони їздили на вихідні, додому до Хмельницького. Ніла дивилася у вікно і раділа, що їм таки вдалося вчасно сісти на потяг, адже дівчата не розрахували час і дуже запізнювалися на посадку. Тепер, коли переживання від поспіху залишилися у минулому, а вони вже влаштувалися на своїх місцях у плацкартному вагоні, Ніла могла поринути у спогади про враження від відвідування старовинного та дивовижного Львова. «Яке ж це місто красиве, скільки там різних подій відбулося, а скільки закоханих блукали його вуличками!» Її думки перервали молоді хлопці у формі ЗСУ, які з цікавістю зазирнули до купе, в якому їхали дівчата.
«Військових у вагоні було багато, усі вони їхали організовано, – розповідає Неоніла. – До нас хлопці зазирали увесь час, вони жартували, пропонували різні смаколики. Ми їм дякували за увагу, казали «спасибі» за наш захист та чемно відмовлялися від подальшого спілкування. Вже потім я зрозуміла чому, адже того квітневого дня доля готувала мені зустріч з Владиславом.
Коли він зайшов до купе, у мене наче серце смикнулося, я не могла відвести від нього погляд (усміхається). Влад був наче сонечко, він випромінював позитив, багато жартував, розповідав цікаві історії. «Very good» – часто повторював Влад. Він одразу підсів до мене, і всю дорогу ми розмовляли. Мені довелося з’їсти усі цукерки, якими він мене пригощав (знову сміється). У мене з’явилося таке відчуття, що він рідна людина, що я знаю його вже дуже давно. Ми й не помітили, як доїхали до Хмельницького. Влад вийшов на перон, проводив мене і сказав чекати листів та дзвінків від нього. Довго на них чекати не довелося, Влад одразу дав мені знати, що до місця призначення доїхав нормально. Ми почали зустрічатися, і плани у нас, повірте, були великі…»
19 листопада 2023 року
Командир відділення мінометної батареї Владислав Дюринський був на бойовому завданні поблизу Кліщіївки. «Бої тут великі, ворога багато, але, вище носа, повірте, ми їм добряче «насипаємо». У нас все Very good, хлопці так налаштовані, що росіяни довго пам’ятатимуть наш палкий «прийом». Так писав Влад у повідомленнях до сестри Юлії та вже до своєї нареченої Ніли. Після бойового завдання він планував освідчитися дівчині. Вона вже чекала його у місті Дніпро, Влад мав приїхати до неї згодом, після бойового завдання, він вже відпросився для цього у свого командира.
Чергування добігало кінця, хлопці стояли біля автомобіля, планували збиратися і… пролунали свист, вибух, а потім запанувала тиша…
«День, який міг би стати найурочистішим, став самим жахливим у нашому житті. Винна у тому ця клята війна, – говорить сестра Владислава. – Те, що усі ми пережили й досі переживаємо, цей біль ніякими словами не можливо описати. Та наша родина, Ніла, яка стала нам найріднішою людиною, втішаємося тим, що у житті Влада була справжня любов, схожу на світлу казку у ці чорні страшні для усіх нас роки. Ми часто приходимо на могилу Влада, чуємо тріпотіння від вітру прапорів України на численних могилах наших Героїв. Складається враження, що вони таким чином розмовляють з нами. А те, що Влад дав нам вісточку звідти після своєї загибелі – це взагалі диво».
Я сів в той потяг повесні,
Я їхав неньку захищати.
У ньому там сиділа ти,
І, наче сонечко сіяла.
Твої охайні гарні очі,
Яскраві, наче пелюстки,
Запали в душеньку мені.
Ти там сиділа й усміхалась.
Тобі так весело було.
І щирість усмішки твоєї,
Вражала так, як дітлахи.
Ти, наче той прекрасний сон,
Коли не хочеш прокидатись.
Хотів з подякою тобі
Звернути я на це увагу.
Що дуже вдячний я тобі
За те, що їхала ти з нами.
Твоя підтримка, наче сталь,
Така незламна, дуже міцна.
Вона дає надію й віру
На те, що буде гарний час.
Тому, частіше усміхайся,
Тоді все буде Very good!!!
Припис у повідомленні: «З римою я дружу на раз, два, три, чотири, п’ять. «Римувальник» з мене ще той, але це мені ввечері в голову надійшло».
