У вересні на нас чекає чергове перезавантаження – осінній коридор затемнень. Але те наскільки буде складно кожному цієї осені залежить від нас самих. Перша декада місяця і справді буде непростою, загостряться проблеми і повилазять усі «дірки». Але вже у другій половині вималюються інструменти та можливості впоратися з усім та побачити світло в кінці тунелю.
Овен
Попри усі побоювання для вас – це час для старту нових проєктів, особливо у сфері навчання, період вдалих переїздів, початку фінансового співробітництва, консультацій у фахівців, які можуть допомогти вам вийти на новий вищий рівень.
Телець
У професійній сфері ви зможете реалізувати свої амбітні плани та досягти значних успіхів. Ваша працьовитість та увага до деталей будуть високо оцінені керівництвом. Але пам’ятайте, що чим більше цінують, тим більше і вимагають від вас.
Близнюки
Зі стабільного – це ваша ситуація з фінансами, але уникайте непотрібних витрат. Але критичною точкою буде стан вашого ментального здоров’я. Особливо корисними будуть медитація або якесь нове інтелектуальне хобі.
Рак
На роботі ви зможете проявити свою креативність та інтуїцію, що приведе до успіху в важливих проєктах. В особистому житті зірки радять зосередитися на створенні затишку та комфорту в домі. Це ідеальний час для сімейних зустрічей або ремонту.
Лев
Ви опинитеся на роздоріжжі. У вересні до вас будуть надходити цікаві пропозиції по роботі, але вам різки переміни, щиро кажучи, не до серця, але ж то так привабливо… Тобто будете вагатися, коливатися та сумніватися.
Діва
Ваші коронні слова цього місяця – не хочу, не можу, не буду. А от зірки та керівництво будуть казати – треба, зможеш та давай! Можна, звісно, повередувати, але недовго. Доведеться мобілізувати усі свої сили і таки робити.
Терези
Не треба засмучуватися, якщо перші дні вересня не потішать вдалим збігом обставин. Подивіться на це під іншим кутом, і ви помітите, що доля відводить вас якомога далі від поганого шляху, підказуючи легшу і коротшу дорогу до мети.
Скорпіон
Для вас це час, коли можна закласти міцний фундамент для майбутніх досягнень, прислухаючись до мудрості зірок та власної інтуїції. Варто зануритися у світ самопізнання, переоцінити свої цілі та зробити важливі кроки у їх реалізації.
Стрілець
У цей період на вас ніхто не звертатиме уваги. Але можливо це й на краще, бо зайвим не перезавантажимуть, не чіпатимуть і не штовхатимуть. Скористайтеся можливістю перепочити.
Козоріг
Не бійтеся брати на себе додаткову відповідальність – це відкриє нові перспективи. В особистому житті зірки радять знайти баланс між роботою та відпочинком. Приділіть більше уваги своїм близьким та не забувайте про саморозвиток.
Водолій
Сприймайте перший місяць осені, як лише місяць осені. Не треба різких рухів і хапання усього на себе. Дайте можливість іншим теж щось зробити, делегуйте повноваження, щоб мати шанс перепочити та відновитися.
Риби
Нарешті буде дуже яскраво видно егоцентричних, токсичних людей, які «товаришують» з вами через власну вигоду. І тут не варто грати в дипломатію. Сміливіше відстоюйте себе та свої межі.
Будинок-комуна, червоний будинок, двір, який пам’ятає багато директорів нашого металургійного заводу… Ми продовжуємо розповідати про вулиці Кривого Рогу, у назвах яких – історії нашого підприємства, людей, міста, металургійно-гірничої галузі. Продовжуємо розповідати про вулицю Вадима Гурова (початок у «Металурзі» № 31). А ви знаєте, що колись на цій вулиці мешкали переважно коксохіміки?
Праворуч та ліворуч
Днем народження Соцміста вважається 28 липня 1931 року. Так історично склалося, що спочатку центральним «проспектом» робітничого селища стала вулиця Степана Тільги, з її п’ятьма багатоповерховими будинками та інфраструктурою. На ній мешкали будівельники та працівники металургійного заводу. Паралельно неї почала забудовуватися і вулиця Вадима Гурова. Вона створювалася переважно для будівельників та працівників коксохімічного виробництва, яке запрацювало у Кривому Розі з 1936 року.
«Я майже 40 років працювала у Центральній лабораторії коксохімічного виробництва, тож добре знаю про життя КХВ, людей, які працювали зі мною поруч, жили на вулиці Вадима Гурова та знали її історію, – говорить ветеран нашого підприємства Наталія Кришталь. – Вони розповідали, що забудова вулиці починалася у 1930-х роках з бараків, які зводилися з правого боку вулиці (якщо йти від проспекту Металургів), ближче до ставків. Там на початку 1930-х років розселяли сім’ї будівельників, а потім і перших працівників коксохімічного заводу. Це місце для житла коксохіміків було обрано через зручність – до майбутнього коксохіму можна було дійти пішки, людей не треба було возити на роботу.
Вже після Другої світової війни на правому боці вулиці почали будувати ще й котеджі. В одному з них жила і моя хрещена. Також на цьому боці вулиці діяли школа та лікарня, де у 1950-х лікувалися не лише коксохіміки, а й працівники новозбудованого цементного заводу. З кожним роком все більше людей прибувало до міста, і їм треба було десь жити. З бараків людям треба було переселятися. Тож почалася активна забудова лівого боку вулиці, там вже зводилися красиві багатоповерхові будинки. Серед тих, кому надали там квартиру я пам’ятаю родину Леоніда Несмашного. Колись він був начальником цеху вловлювання, а потім викладав у інституті, зараз це Металургійна академія».
Відлуння колективізму
Мова про будинок комуни, збудований у 1936 році у стилі конструктивізм. Цей єдиний комплекс, який складається з чотирьох корпусів, зберігся до наших днів. Три будівлі «прописані» по проспекту Металургів: колишні стоматологія, рок-клуб «Медісон» та житловий будинок. А один корпус – по вулиці Вадима Гурова, 1. Там колись розташовувався навчальний центр.
Якщо по-простому, будинок комуни – це те місце, де у людей мало бути все спільне і нічого особистого. За радянською ідеологією початку 20-х років минулого століття, людина мала думати лише про роботу, а не про побут, і в усіх сферах життя бути як на долоні. У будинках комуни мешканців забезпечували усім необхідним – від комунальних послуг, харчування до проведення дозвілля. Як і очікувалося, ця ідеологія не прижилася. Як і не збереглися дві статуї металурга та гірника на центральному вході. Зараз центральна частина будинку порожня.
Для працівників та керівників
За будинком комуни, на початку вулиці Вадима Гурова, увагу привертають красиві багатоповерхові будинки – це житловий комплекс колись вважався елітним. Він будувався протягом 10 років – з 1950 по 1960-й. У книзі Ігоря Рукавіцина «Соцмісто» зазначається, що комплекс планувався фахівцями з фортифікації і будувався, як захисне коло. Крайні будинки служать захистом для будинків у середині цього кола, також там знаходиться потужна мережа повітропроводів.
Увесь комплекс витримано в єдиному архітектурному стилі, а один будинок – № 5 – виділяється. Він був експериментальним, збудованим з екологічно чистого черепашнику. У підвалі будинку було виділено на кожну квартиру місткі комори.
А от у будинку № 3 були квартири для директорів заводу та начальників цехів. Тут мешкали Степан Тільга, Віктор Гладуш, начальник мартенівського цеху Юрій Воронов та інші.
Про свята, лазню, таємниці «червоного»
Одним зі знакових місць вулиці є братська могила. Там поховані військовослужбовці 46-ї армії Третього Українського фронту, які загинули при визволенні Кривого Рогу в лютому 1944 року. Поруч – затишний сквер, колишній кінотеатр «Космос» (зараз спортцентр).
Навпроти військового меморіалу є маленький будиночок, про історію якого мало хто знає. Це банний комплекс, до того ж не простий, а перший на Соцмісті – він був збудований ще до війни. Комплекс зберігся до наших днів і продовжує діяти. Колись там наводили чистоту працівники нашого підприємства, мешканці Кривого Рогу. Деякі приїжджали до лазні навіть з віддалених районів міста.
На жаль, Палацу культури коксохіміків не пощастило «дожити» до теперішнього часу, він напівзруйнований. За залишками будівлі ми можемо тільки уявити, якою величною була ця споруда. Про це добре пам’ятає Наталія Кришталь: «Палац був офіційним та культурним центром не тільки вулиці, а й Соцміста. Там проводилися свята, були танці, «крутили» кіно, працювали гуртки, проводилися збори та вибори. Була і дошка пошани з фотокартками найкращих працівників КХВ, на яку багато хто мріяв потрапити».
Поруч з ПК знаходиться відомий «червоний будинок», збудований у 1932 році за часи конструктивізму. Однак у його архітектурі цей стиль поєднаний з елементами класицизму. Є декілька припущень чому будинок називають «червоним». Серед версій – там мешкали радянські (червоні) лідери. Правда ж набагато простіша –
будинок просто був зроблений із червоної цегли, а мешкали там не начальники, а звичайні працівники Криворіжжя, у більшості – з КХВ, які переїхали до «червоного» з бараків.
На першому поверсі цього будинку зараз знаходиться магазин «Гурівський». А от останній поверх, з боку Палацу культури, має свою історію. Якщо поглянути вгору, то видно, що там залишилися стіни з вікнами-арками.
Все вказує на те, що колись там була квартира, може і не одна. Припускають, що її (їх) було зруйновано під час обстрілів у Другу світову війну, а потім просто забули відновити.
Тут мали прописку табір та колонія
Небагатьом відомо, що колись на вулиці Гурова знаходився табір військовополонених, який у січні 1954 року став табірним відділенням № 80. Відділення проіснувало на цій вулиці до квітня 1961 року. Саме тоді завершилося будівництво нового комплексу виправної колонії (в районі селища Зелене, а згодом і комплексу ДП № 9) і спецконтингент був переведений туди. Разом із цим змінилася і назва «Табірне відділення № 80» було перейменовано на Криворізьку виправну колонію № 80.
Вулиця Вадима Гурова простягається до площі Домнобудівників. Тут уживаються житлові будинки різних епох: приватний сектор, котеджі, «хрущівки», за якими можна судити про забудову Кривого Рогу, дізнаватися його історію, згадувати людські долі. Прогуляйтесь вулицею Вадима Гурова, відчуйте це різноманіття і її особливу атмосферу і ви точно знайдете щось своє у цьому куточку рідного міста.
До Дня захисників і захисниць України на підприємстві вдруге проходитиме «Турнір памʼяті героїв-захисників АрселорМіттал Кривий Ріг» з мініфутболу.
Цей турнір – символ гордості, безмежної шани і вдячності військовим, що віддали своє життя заради нашої свободи. Ми хочемо підтримати родини загиблих воїнів.
Турнір стартує 31 серпня о 7:45.
Матчі проходять на полі для мініфутболу ДЮСШ №1 (за стадіоном «Металург», парк ім. Б. Хмельницького, Соцмісто).
Запрошуємо усіх прийти і підтримати наших гравців!
Антоніна міцно спала після нічної зміни. А колеги вже кидали їй на смартфон привітання з перемогою у розіграші. А все почалося із розмови з кумою Ольгою.
«Ми з кумою працюємо в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Я у центральній лабораторії коксохімічного виробництва, а Оля Курочкіна – в департаменті з якості. Саме вона мені підказала, що підприємство за ініціативою корпорації «АрселорМіттал» проводить розіграш поїздки до Парижу на Олімпійські ігри. Переможниця може взяти із собою ще когось, наприклад, подругу, – розпочала розповідь лаборантка хіманалізу Антоніна Кравченко. – Я відповіла подрузі, що немає сенсу, бо я ніколи нічого не виграла, навіть грошей не знаходила. «Давай, реєструйся, – наполягала кума. – Адже це наш омріяний Париж!»… І от посипалися вітання від колег. А я ж не вірю, помилка якась. Це не може бути зі мною! Лише коли зателефонувала одна з організаторів розіграшу Іра Стеценко з корпоративних комунікацій, я почала потихеньку розуміти, що це реальність».
Нагадаємо, що розіграш відбувся у квітні цього року. Тоді спеціальна програма з усіх наших працівниць, які зареєструвалися, рандомно вибрала одну переможницю, тобто Антоніну. Та радісно зателефонувала Ользі, і подруги почали збиратися до Парижу.
«І ось ми на Паризькій автостанції, – продовжила наша героїня. – Пожмакані та заморені, бо їхали 36 годин – поїздом до Львова, а потім автобусом через Польщу, Німеччину, але щасливі. У дорозі вразила вільна смуга переповненого автобану. Виявилося, що це спеціально для причетних до організації змагань та учасників Олімпіади. У готелі, проживання у якому оплатила корпорація, проживало зо два десятки працівників «АрселорМіттал» – переможців розіграшів, як і ми. Готель чудовий як із зовні, так і всередині. Нам здалося, що потрапили у якесь королівство. До того ж недалечко від центру, зі зручною транспортною розв’язкою. А от французьке меню не дуже зайшло. Спробували знаменитий цибуляний суп, так наш борщ набагато смачніший. А круасани у французів, як виявилося, без начинки. Ну таке».
Квитки на спортивні змагання також придбала компанія. Першим видом, який побачили Антоніна з кумою та їх колеги з французьких підприємств «АрселорМіттал», був пляжний волейбол. Переможниця зізналася, що не часто відвідувала спортивні турніри. Хіба що кілька разів ходила на футбольний «Кривбас».
«Від спорту я взагалі далека, – усміхається вона. – Хіба що фізкультуру в школі не прогулювала, бо була сумлінною дівчинкою. А у технікумі навіть на «нулівки» з фізвиховання не просипала. А тут – всесвітнє спортивне свято! Волейбольний майданчик змонтували у серці Парижу, на Марсовому полі, біля Ейфелевої вежі. На трибунах була неймовірна атмосфера. Глядачів запалювали аніматори. Ми запускали хвилю і несамовито підтримували волейболістів. А яке ж було видовище, коли у сутінках Ейфелеву вежу підсвітили золотим кольором! І це все ми бачили з трибун. Другого ж дня були матчі з водного поло. Це для мене дещо ближче, ніж волейбол, я хоча б плавати можу. Спортсмени ж плавали, як дельфіни. А ми голосно й енергійно вболівали».
Третій спортивний день приніс Ользі та Антоніні неймовірні враження. У них були квитки на фінали з легкої атлетики, і тут кумоньки вже знали, за кого вболівати.
«Так, нам дійсно поталанило, – засяяла Антоніна. – Уявляєте, ми бачили золотий стрибок нашої Ярослави Магучіх!!! Як же ми кричали й плескали у долоні! Сусіди питали у нас: «Ви з України?». А що не видно? Чи не чути? А ще ми стали свідками бронзового стрибка нашої Ірини Геращенко, та раділи третьому місцю нашого майстра з метання молота Михайла Кохана. Уявляєте, який це був для нас день! Крім спортивної програми було ще запрошення до головного офісу «АрселорМіттал» у Франції. Інші прийшли у шльопках і шортах, а ми з кумою у вишиванках і отримали компліменти від колег. Нас пригощали соками і моктелями (так французи називають коктейлі). На прийомі ми фотографувалися зі справжнісіньким олімпійським факелом».
І звичайно ж Антоніна й Ольга не обмежилися спортивною та офісною програмами, а влаштували собі екскурсію найромантичнішим містом світу.
«Ми знайшли в інстаграмі контакти україномовної дівчини-гідеси, – і вона показала нам знамениті паризькі краєвиди, – говорить Антоніна. – Ейфелева вежа навіть краща, ніж на картинках. Її, як і Тріумфальну арку я не уявляла такими височенними! І взагалі архітектура дуже гарна та різноманітна. А от від Єлисейських полів я очікувала море газонів та багато дерев, а вони виявилися великим проспектом. Ми чудово провели час у Парижі. Щасливі враження на все життя. Дуже вдячна «АрселорМіттал» за таку чудову можливість побувати в омріяному Парижі!»
Це питання зараз актуальне для багатьох родин школярів. Крім матеріальних турбот – придбати все необхідне – батьків хвилює і психологічна готовність дітей навчатися, знову згадати про самодисципліну після безтурботного літнього відпочинку, дбати про власну безпеку, не забуваючи, що ми живемо у воєнний час. Психологиня підприємства Олена Шевчук ділиться порадами з батьками, як полегшити для дітей перехід до початку шкільного року.
«Підручники, зошити, ручки, олівці, комп’ютери та інші речі, які потрібні для школи офлайн та онлайн – вже сам процес підготовки до нового навчального року налаштовує дітей на шкільну «роботу», а батьків – на підвищену турботу та відповідальність, – говорить Олена Шевчук. – Щоб повернення хлопців та дівчат до шкільного життя не було складним, батькам варто вчасно морально підготувати їх до цього. Насамперед поговоріть з дитиною про те, що вона очікує від нового навчального року, які її цілі на наступний рік, що її хвилює. Разом проаналізуйте минулорічні успіхи дітей та проговоріть про навички, які їм варто вдосконалити. Серед цілей можуть бути відвідування нових гуртків, покращення знань з тих або інших предметів, та, навіть, поява нових друзів. Вже потім обговоріть так звані складні питання: організацію виконання домашнього завдання, можливість користування гаджетами після цього, перегляд телевізора тощо. Крім того, поговоріть про домашні обов’язки дитини та як їй діяти під час проголошеної тривоги, про те, як пізно вона може повертатися з прогулянки Це вже, звичайно, стосується дітей старшого віку».
Тато й мама, як ваш настрій?
Психологиня недаремно запитує про настрій батьків, адже діти одразу на підсвідомому рівні «зчитують» емоції старших. Якщо батьки стурбовані новим навчальним роком, обговорюють «на кухні», що сучасні знання неякісні, вони мало знадобляться дітям у житті – знайте, дитина обов’язково перейметься цим і теж почне упереджено ставитися до отримання нових знань. А якщо батьки виявляють позитив до шкільного життя, разом з дітьми цікавляться новим, мають гарний настрій та впевненість у кращому майбутньому – і діти будуть такими. А ще краще, якщо цей позитив буде підсилений розповідями батьків про їх шкільні роки життя, досягнення, про своїх однокласників.
Керуймо часом
«Початок нового навчального року – це найкращий час для навчання дітей навичкам тайм-менеджменту – керування часом. Це допоможе їм ефективніше використовувати свій час, знизить рівень стресу і підвищить продуктивність, – продовжує Олена Шевчук. – Для цього разом з дітьми встановіть їм режим дня: час для навчання, відпочинку, фізичної активності, сну. Це сприятиме адаптації дитини до структурованого дня. Заохочуйте дітей використовувати календар або органайзер для запису важливих дат, завдань та подій. Це допоможе їм візуально бачити свої обов’язки та краще розподіляти час. Ну і куди ж без пріоритетів! Навчіть дитину визначати пріоритети серед завдань. Допоможіть їй зрозуміти, які завдання є найбільш важливими й терміновими, а які можна відкласти на пізніше».
Розподіляємо великі завдання на маленькі підзадачі
Це стосується виконання великих задач. На перший погляд, вони лякають дітей і ті зупиняються на пів шляху навіть не спробувавши щось зробити.
Щоб уникнути такого, психолог радить «розбити» велику задачу на маленькі завдання, які легко зробити і, таким чином, досягти поставленої мети. Завдання батьків при цьому – підбадьорювати дітей та націлювати їх на успіх. Результатом буде профілактика перенавантаження та впевненість дітей у власних силах А це, як відомо, окриляє.
«І головне, заохочуйте дитину до ефективного використання часу. Відзначайте успіхи у цьому. Це може бути маленька винагорода або похвала, що мотивує її продовжувати дотримуватися розкладу. Регулярно обговорюйте з дитиною, як вона справляється з розподілом часу. Допоможіть їй проаналізувати свої успіхи й невдачі, щоб постійно покращувати навички тайм-менеджменту. Навчіть дитину бути гнучкою та адаптувати свої плани в разі непередбачених обставин. Це допоможе їй ефективніше справлятися з різними ситуаціями і залишатися продуктивною», – підсумувала психологиня.
Протягом літа 13 субот поспіль працівники нашого підприємства та усі криворіжці мали змогу починати вихідні із заряду бадьорості, гарного настрою та позитиву. Щосуботи біля Палацу культури металург о 9:00 проводилися безплатні фітнес-тренування у партнерстві зі спортивно-оздоровчим клубом Forest.
«Колись я теж займалася у спортклубі, але відмовилася від цих занять, бо було дуже незручно діставатися клубу, а тут дізналася, про таку чудову ініціативу – можливість займатися і безплатно до того ж, – розповідає криворіжанка Наталія Нестеренко. – Це крута ініціатива. Добре, що про це подбало підприємство. Особисто для мене ці заняття – це можливість зарядитися гарним настроєм на всі вихідні. Ти маєш змогу займатися з досвідченими та кваліфікованими тренерами, обрати для себе який вид тренувань тобі підходить. Приємний літній бонус від «АрселорМіттал Кривий Ріг» для усіх криворіжців! Я не могла цим не скористатись».
«Зараз ми всі у стресі, кожному з нас потрібна розрядка, а тут така можливість! – говорить криворіжанка Наталія Стеценко. – Навіть якщо тренуватися лише щосуботи усе літо, як це робили учасники Бадьорих ранків від «АрселорМіттал Кривий Ріг», то результат буде обов’язково. М’язи почнуть звикати і ви вже не зможете без тренувань. На собі відчула, як це класно. Не спіть довго – це шкідливо. А от такі заняття на свіжому повітрі, коли створені усі умови – приємна музика та кваліфікований тренер, вони здатні змінити ваше життя на краще і ваш організм вам віддячить за це. Закликаю усіх долучитися до Бадьорих ранків від «АрселорМіттал Кривий Ріг», хай тільки цей прекрасний проєкт продовжиться і у наступному році!»
Протягом 13 субот понад 200 учасників Бадьорих ранків змогли отримати позитивний заряд бадьорості та оптимізму, а учасники фінального заняття, ще й отримати подарунки-сувеніри від «АрселорМіттал Кривий Ріг».
