З 20 по 27 квітня 2026 року на нашому підприємстві під час «Тижня охорони праці» у здоровпунктах «АрселорМіттал Кривий Ріг» працюватимуть виїзні консультативно-діагностичні бригади, які безплатно обстежуватимуть здоров’я усіх охочих.
«Виділення 20 хвилин для обстеження сьогодні — це запобігання тривалому лікарняному завтра!» З таким девізом медики нашого підприємства звертаються до працівників. Протягом «Тижня охорони праці» медслужба «АрселорМіттал Кривий Ріг» організовує перевірку нашого здоров’я у приміщеннях здоровпунктів. Саме там будуть працювати консультативно-діагностичні бригади.
Метою заходів є раннє виявлення соматичних розладів та запобігання виробничому травматизму.
Під час роботи виїзної бригади працівники можуть отримати:
Консультації фахівців: терапевта, офтальмолога (окуліста) та отоларинголога (ЛОР) та консультацію психолога
Діагностику: ЕКГ (електрокардіограма) та консультацію психолога.
Лабораторні дослідження: загальний аналіз крові, біохімічний аналіз та глюкоза крові.
Спеціальні умови оздоровлення: за результатами огляду терапевт видаватиме скерування на сеанси фізіотерапії за пільговими програмами «3+2» або «7+3» (безплатні процедури у подарунок), відповідно до показань.
Запис та прийом
Прийом на обстеження здійснюється виключно за попереднім записом.На обстеження приходити з перепусткою.
Він проводиться безпосередньо на здоровпунктах підприємства у чергових фельдшерів. Або за телефонами:
здоровпункт Центральний МВ: 95-151
здоровпункт Центральний ГД: 99-177
здоровпункт РУ ГД: 98-699
здоровпункт КХВ: 93-803
здоровпункт ШУ: 98-107
здоровпункт СПЦ-2: 96-847
Графік роботи виїзних бригад (12:30 – 15:30)
20. 04. 2026 – здоровпункт Центральний МВ
21. 04. 2026 – здоровпункт Центральний ГД
22. 04. 2026 – здоровпункт РУ ГД
23. 04.2026 – здоровпункт КХВ
24. 04. 2026 – здоровпункт ШУ
27. 04.2026 – здоровпункт СПЦ-2
Підготовка до аналізів
Забір біоматеріалу (крові) проводиться з 12:30 до 13:30 (останній прийом їжі має бути не пізніше ніж за 3 години до здачі аналізів).
Здавати кров потрібно натщесерце (допускається лише легкий сніданок за 3 години до процедури). Увага! Якщо людина пообідала – аналіз не проводиться.
За чотири роки повномасштабної війни ми вже звикли жити та працювати в умовах загроз та обстрілів. Ракетами, дронами та іншою зброєю ворог б’є по наших житлових будинках та цивільній інфраструктурі. Що робити, коли ви під час обстрілу опинилися на вулиці, як уберегтися фізично і витримати це морально? Про це детальніше у відповідях фахівців медичного центру «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Ранок починався, як завжди. Одні люди поверталися з нічної зміни, інші – навпаки, поспішали на роботу, обмірковуючи дорогою плани на день та тиждень, який тільки розпочинався. Лунав сигнал тривоги, але більшість з нас вже звикли до цього.
Раптом небо заторохтіло від звуків пролітаючих «шахедів» та на усі голоси «зазвучала» наша протиповітряна оборона. Пролунав потужний вибух! Всі, хто в цей момент були поблизу центру подій, не на жарт перелякались. Деякі люди в цей час опинилися на відкритій місцевості, а поряд – вогонь, ударна хвиля, летить каміння, небо закриває густий чорний дим, над головами – ворожі дрони. Що робити? «Двох стін» поряд немає, а до найближчого сховища ще треба добігти.
«Подібні ситуації вкотре нам нагадують, що ми живемо у воєнний час, тож варто час від часу оновлювати свої знання, як поводитися у подібних ситуаціях, – говорить Наталія Гардань, начальниця медичного центру нашого підприємства. – Є загально відомі поради, які варто не лише знати, а й дотримуватися їх. Якщо потрапили під обстріл на вулиці – негайно лягайте на землю, бажано знайти хоч невеликий виступ або заглиблення. Якщо ви опинилися, наприклад, на якомусь підвищенні, на мосту, і немає можливості негайно спуститися вниз, теж лягайте та ще й тримайтесь за конструкцію. Закривайте долонями вуха та відкривайте рот, щоб врятуватися від контузії та уберегтися від баротравми. Якщо з вами дитина, постарайтеся прикрити її собою. Лягти необхідно для того, щоб знизити шанс влучення осколків, в тому числі і від збитого дрона. Варто пам’ятати, бігти, коли навколо щось літає та вибухає, не найкраща ідея. Вже коли ви зрозумієте, що пік загрози минув, можна короткими перебіжками прямувати до найближчого сховища, підземного переходу, будівлі, за стінами якої можна сховатися тощо.
Такі поради ми завжди даємо слухачам на наших традиційних тренінгах з долікарської допомоги. І хоч про це вже багато сказано, а за часи війни деякими, на жаль, і відпрацьовано на практиці, все одно, в критичну хвилину люди губляться. Психологічний стан у таких моментах у кожної людини може проявитися по різному. Ми спостерігаємо, що після кожного обстрілу зростає кількість звернень до нас по допомогу. І здебільшого це психологічні аспекти. Після пережитого багатьом треба заспокоїтися, привести свою нервову систему до ладу».
Поради
Якщо після обстрілу вас трусить, то це, кажуть лікарі, нормальна реакція на стрес. З’явились сльози, тремтіння, слабкість – не стримуйте своїх емоцій, дайте їм вийти. Якнайшвидше повернути свій організм у стан безпеки допоможе певний алгоритм дихання. Вдих носом на рахунок 4, повільний видих ротом на рахунок 6-8. Три або п’ять хвилин такої вправи, й серцебиття приходить до норми.
Повернутися до реальності та перестати «прокручувати у голові» жах, який ви щойно пережили, допомагає зосередження на собі. Зосередитись на тому, що ви у цей момент бачите, спробуйте називати предмети поряд з вами, або запах, який відчуваєте. Поговоріть з кимось поряд, загляньте у телефон, а ще краще напишіть рідним, що з вами все гаразд. Це вже так звана «обробка стресу».
Повернутися до реальності допомагає й енергійне стискання кулаків. Сильно стисніть їх на 10 секунд, потім різко розслабте. Повторіть вправу 5 разів.
«Надати сигнал мозку, що небезпека минула допомагає тепла вода, чай, краще з м’ятою, та щось тепле, накинуте на плечі. Це може бути куртка, кофта, пальто, плед тощо. Пам’ятаєте, як у кіно, тим, хто пережив стрес завжди щось накидають на плечі, – зазначає Наталія Гардань. – Вдома варто прийняти теплий душ, бажано не вмикати телевізор з новинами, та взагалі уникати гучних звуків. Натомість легка фізична активність, сон, здорова їжа та рутинні дії по дому швидко повернуть вас до нормального життя. Втім, якщо тривога зберігається, не можете заснути, загострилися хронічні хвороби – це вже привід звернутися до спеціаліста».
У медичному центрі «АрселорМіттал Кривий Ріг» комплекс діагностичного обладнання поповнилося новинкою – мобільним рентгенівським апаратом VISITOR T30. Він дозволяє легко проводити якісне дослідження пацієнтів за будь-яких умов, що дуже зручно для людей з порушенням здоров’я, або тих, хто через певні захворювання потребує додаткової уваги та пристосування.
Рентгенолаборант поліклініки МПІрина Сидорук уважно оглядає нове обладнання. «Апарат компактний і дуже мобільний. Він легко пройде й вузькими коридорами, заїде до ліфта, під’їде до стільця, або туди, де потрібно пацієнту. Це надзвичайно важливо для людей з порушенням здоров’я. Тепер у нашому медцентрі діагностика сама, у прямому розумінні, може прийти до них», – поділилася враженнями Ірина.
А от щодо можливостей нового рентгенівського апарату, то вони дуже широкі. За його допомогою можна просканувати усі органи людини, від грудної клітини, до суглобів, кінцівок, пазух носа тощо. Легко зробити дослідження дозволяють мобільні конструкції апарату, які можуть повертатися у потрібному напрямку. У роботі медикам допомагає й пересувний детектор, який можна підкласти під ту частину тіла, яка саме обстежується. Рентгенапарат також можна використовувати як флюорограф для обстеження легень.
«Апарат сучасний, зручний, дозволяє економити сили та час медиків і пацієнтів. – зазначає Наталія Гардань, начальниця медичного центру «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Він має високу роздільну здатність, що дає можливість отримувати знімки гарної якості. У рентгенапарата велика пропускна спроможність, він здатний обстежувати до 60 осіб на день. А ще завдяки акумуляторам він до шести годин може працювати без постійного доступу до електромережі. Це дуже актуально у наших умовах частої відсутності світла.
До нас приїжджали представники фірми-виробника та навчали медиків працювати з новою технікою. Зараз йде процес отримання дозвільних документів, тож незабаром рентгенівський апарат стане до роботи».
«АрселорМіттал Кривий Ріг» надає додаткові можливості за програмою медстрахування, яка діє на підприємстві, для безкоштовного лікування та реабілітації захисників.
Ветерани російсько-української війни, які є працівниками «АрселорМіттал Кривий Ріг» та дочірніх підприємств можуть скористатися як основною, так і додатковими програмами медичного страхування. Послуги надаються СК «Країна», як за, так і поза наявності листа непрацездатності. Медстраховкою на суму 126 тисяч гривень можуть скористатися усі працівники наших підприємств, в тому числі і ветерани російсько-української війни. Важливо, що у наших захисників, демобілізованих з 13.04.2014 року, крім цього є можливість безплатно пройти лікування та реабілітацію за додатковими програмами медичного страхування. Це ініціатива «АрселорМіттал Кривий Ріг», яка свого часу була втілена в життя для більш повноцінного відновлення здоров’я ветеранів після їхнього повернення до цивільного життя.
«Зараз на наших підприємствах працюють 344 застрахованих ветеранів російсько-української війни. Багато з них були поранені, зазнали великих стресових ситуацій, мають хронічні хвороби. Після демобілізації та повернення до цивільного життя все це дається взнаки. Щоб допомогти людям відновити здоров’я наше підприємство ініціювало додаткові програми медичного страхування для ветеранів», – зазначила Олена Власенко,менеджерка з KPI, пільг та компенсацій департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«Лікування та реабілітація»
Це додаткова програма страхування ветеранів для лікування та відновлення в амбулаторних, поліклінічних та стаціонарних умовах (включно з санаторно-курортним лікуванням), на суму до 25 тисяч гривень на особу.
Вона дає можливість проведення обстеження ветеранів та консультацій з лікарем-спеціалістом, встановлення реабілітаційного діагнозу та складання індивідуального плану лікування.
Також страховка покриває увесь спектр діагностичних заходів за призначенням лікаря. Продіагностувати та пролікувати можна і грибкові захворювання, опіки, обмороження, хронічні захворювання у стадії ремісії.
Програма покриває і вартість медичних виробів, таких як ортези, бандажі, слінги, має розширене забезпечення медикаментами.
За цією програмою ветерани можуть отримати фізіотерапевтичні процедури: фізіотерапію, мануальну терапію, ЛФК, лікувальний масаж тощо.
Поїхали до санаторіїв
До програми «Лікування та реабілітація» також входить і санаторно-курортне реабілітаційне лікування ветеранів російсько-української війни. Відпочити та відновитися вони можуть у санаторії «Славутич», що у Верхньодніпровську, та у санаторії «Південний Буг» міста Хмільник. Для ветеранів наших підприємств безкоштовні (за рахунок страховки) проживання, харчування, лікування, медичні послуги, масаж, діагностика, медична та фізична реабілітація.
Стоматологічна та психологічна допомоги
Невідкладну, планову стоматологічні допомоги, а також протезування та імплантацію ветерани війни можуть отримати за страховкою на суму до 10 тисяч гривень на особу на рік.
Також ветерани війни можуть пройти 10 сеансів-консультацій психолога на рік.
Для отримання послуг за програмою «Лікування та реабілітація» потрібно зателефонувати до СК «Країна» за телефоном 890 або до поліклініки «АрселорМіттал Кривий Ріг» тел. 067-532-24-88 з 08:00 до 15:00 (до лікаря-координатора, Хорольскої Яни Володимирівни, каб. 212) та мати з собою направлення від одного з лікарів:
сімейного лікаря, з яким підписано декларацію;
лікуючого лікаря іншої спеціалізації, в т. ч. лікаря фізичної або реабілітаційної медицини.
Для отримання «Санаторно-курортного реабілітаційного лікування у санаторіях
Потрібно зателефонувати до СК «Країна» за телефоном 890 або до поліклініки АМКР за тел. 067-532-24-88 з 08:00 до 15:00 (до лікаря-координатора, Хорольскої Яни Володимирівни, каб. 212)
Що треба взяти з собою до санаторію:
санаторно-курортну карту Ф 072О або виписку з амбулаторної карти Ф 027 (від сімейного лікаря);
паспорт;
документ, що підтверджує наявність пільг (за наявності).
Для отримання санаторно-курортного лікування бажано звернутися у Страхову компанію чи до лікаря-координатора не пізніше ніж за 2 тижні до запланованої ветераном дати лікування.
Фото з архіву газети “Металург” та з відкритих джерел.
Головне завдання – збереження здоров’я людей.Така мета стоїть перед новоствореним департаментом з охорони здоров’я, гігієни праці та благополуччя ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Які заходи планується впроваджувати у цехах підприємства для запобігання потенційним ризикам здоров’ю та самопочуттю працівників, а також на які робітничі фактори звертатиметься увага для створення безпечних умов праці розповідає директорка цього підрозділу Наталія Ван Доеверен.
– Наталіє Романівно, з якою метою створювався департамент зі здоров’я, гігієни праці та благополуччя, на що спрямовується головна увага фахівців?
– Питання збереження здоров’я працівників має важливе значення і є стратегічним на нашому підприємстві. Відтепер ми приділятимемо ще більше уваги гігієні праці та профілактиці професійних захворювань. «Люди мають повертатися з роботи живими і здоровими». Щось краще за цей відомий вислів важко вигадати. Саме тому на нашому підприємстві приділялася й приділяється велика увага збереженню здоров’я працівників. На це спрямовані і щорічні профілактичні огляди, які проводяться у нашому медичному центрі, консультації медиків, здійснюються діагностичні обстеження тощо. На підприємстві діє велика мережа здоровпунктів, які максимально наближені до місць роботи працівників.
За необхідності наші фельдшери оперативно надають допомогу, а також проводять передрейсові огляди, активно проводять профілактичну, роз’яснювальну роботу. В «АрселорМіттал Кривий Ріг» багато років діє медичне страхування працівників з дуже широким спектром послуг.
Уся робота проводиться в рамках виконання наказів Міністерства охорони здоров’я України. В останні роки законодавство України та стандарти в частині профілактики професійних захворювань та гігієни праці на виробництві активно синхронізується з нормативними актами Європейського союзу. Зокрема ними передбачено впровадження на підприємствах країни системи оцінки ризиків впливу на здоров’я працівників, в тому числі канцерогенних хімічних факторів.
– Які кроки в цьому напрямку вже зроблені?
– Ми розпочали реалізувати пілотний проєкт щодо профілактики професійних захворювань працівників вальцетокарного цеху. Вже проведена величезна робота з оцінки ризиків для здоров’я працівників, пов’язаних із впливом шкідливих факторів виробничого середовища: хімічних речовин, шуму та вібрації на робочих місцях. Разом із колективом цеху розробляються заходи для мінімізації впливу на працівників шкідливих факторів виробничого середовища.
– Розкажіть про це детальніше.
– Подібна робота і раніше проводилася на підприємствах країни, але вона переважно була більш загальною, торкалася атестації робочих місць – заміру впливу шкідливих факторів – хімічних та фізичних. Отримані дані порівнювалися зі спеціальною шкалою та визначався рівень перевищення норми. Перевірку стану здоров’я, разом із впливом цих шкідливих факторів, працівники проходили раз на рік.
Зараз же до цього питання буде більш комплексний, персоналізований та проактивний підхід. Наприклад, є конкретний працівник, є система оцінки ризиків, шкала впливу шкідливих факторів. Оцінка впливу цих факторів здійснюватиметься вже з урахуванням конкретних антропологічних даних працівника: віку, зросту, ваги, стану здоров’я, соматичних, хронічних захворювань тощо.
Припустимо, вплив шкідливих факторів на робочому місці за шкалою від 0 до 10 сягає позначки 6. На 25-річну людину, яка важить 85 кг, вплив шкідливих факторів буде іншим, ніж на працівника на тому ж робочому місці, якому 57 років і вага 125 кг. Звичайно, і дорожні карти лікувально-профілактичних заходів для мінімізації ризиків для цих працівників будуть відрізнятися.
Зараз на робочих місцях ми досліджуємо шкідливі хімічні фактори. По завершенню повномасштабної війни на підприємствах країни планується працювати і з фізичними факторами. Тобто, вже зараз на законодавчому рівні ми рухаємося в напрямку виконання тих стандартів, які діють у Євросоюзі.
– Які заходи може здійснити роботодавець для мінімізації впливу шкідливих факторів на працівників?
– Спектр заходів великий, він залежить від специфіки та умов виробництва. Наприклад, якщо ми говоримо про канцерогени, то це забезпечення працівників засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), контроль режиму їхнього використання, тобто, вчасної заміни. А також систематичне відвідування працівниками лазні, маркування шкідливих хімічних речовин для того, щоб люди знали про їх наявність у певних місцях, аби мінімізувати перебування працівників у зоні шкідливого впливу. Додатковими заходами є зберігання хімічних речовин, використаного матеріалу у закритих контейнерах, щоб не було випаровування шкідливих речовин.
Поки що в режимі пілотного проєкту ми працюємо у вальцетокарному цеху, але найближчим часом плануємо розширити його дію і на інші підрозділи наших підприємств.
– Плани великі, вони потребують відповідного ресурсу?
– Звісно, у будь-якій справі велику роль відіграє команда, адже один у полі не воїн. Вже можу сказати, що на підприємстві працює потужна команда медиків та фахівців сектору гігієни праці. Ми однодумці у цьому питанні, а отже, маю надію, що всі наші проєкти будуть реалізовані.
Довідка:
Директорка департаменту зі здоров’я та гігієни праці ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Наталія Ван Доеверен працює в «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 2025 року. Вона закінчила Львівській медичний інститут та інтернатуру, тривалий час була оперуючою лікаркою-гінекологом.
Своє навчання Наталія Ван Доеверен продовжила в Академії державного управління при Президенті України, де здобула ступінь магістра.
Наталія працювала у Міністерстві регіонального розвитку та будівництва, Міністерстві аграрної політики, була помічником голови Львівської обласної адміністрації, очолювала медичну службу Львівської обласної клінічної лікарні, український католицький шпиталь імені Андрія Шептицького, медичну клініку Червоного Хреста України, працювала національним консультантом з охорони здоров’я ЮНІСЕФ України. Автор численних наукових публікацій та статей з питань реформи охорони здоров’я, доктор медицини.
