Категорії
Новини

Новий «Горизонт» комфорту та смаку

5 листопада, саме у день народження гірничого департаменту його працівники отримали чудовий подарунок: після капітального ремонту відчинила свої двері їдальня № 2 під назвою «Горизонт».

Фактично працівники рудоуправління ГД, а також автотранспортного управління, копрового цеху та інших підрозділів, що розташовані недалеко, отримали новий «Горизонт».

За словами директорки департаменту з галузевих відносин і соціального розвитку Юлії Чермазович, основні роботи були виконані ще перед повномасштабним вторгненням, і їдальню планували відкрити вже минулої весни, але трагічні воєнні події внесли свої корективи. «І все ж підприємство знайшло можливість завершити цей проект, – сказала Юлія Чермазович. – Ми продовжуємо нашу боротьбу з ворогом, і у кожного нашого працівника свій фронт. Кожен викладається заради Перемоги та майбутнього відновлення країни. Сподіваюсь, що людям тут сподобається, і вони з гарним настроєм працюватимуть для нашого майбутнього».

На скромних урочистостях з нагоди відкриття їдальні № 2 заступник генерального директора (гірниче виробництво) ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Володимир Теслюк від щирого серця привітав з Днем народження департаменту працівників ГД, а також залізничників, які в той день відзначали професійне свято. «Я дуже задоволений, що попри складні часи ми змогли завершити цей ремонт, – сказав Володимир Теслюк. – Дуже важливо, щоб люди мали можливість смачно поїсти у спокійній зручній атмосфері. Особливо зараз, коли не завжди у домівках є світло та можливість приготувати та навіть підігріти їжу. Адже наші люди найкращі! Знаю, що саме в «Горизонті» працюють одні з найкращих кухарів. Бажаю всім здоров’я, Перемоги та миру!»

А  голова профспілкової організації ПМГУ (найчисельнішої на підприємстві) Наталя Маринюк побажала присутнім натхнення, оптимізму, підтримки колег та якнайшвидше відновити виробництво у повному обсязі.

Їдальня зустрічає нас чудовим яскравим фасадом у корпоративних кольорах. До дверей веде широка доріжка з нової тротуарної плитки. Додають естетики ліхтарі, зроблені у старовинному стилі. Всі оновлення годі й перерахувати, спробуємо найголовніше:

  • Цікавий інтер’єр з оригінальним декором та освітленням зали їдальні та буфету.
  • Індивідуально розроблений дизайн бокових стін, де на величезних оригінальних світлинах зображена наша техніка, яка працює у кар’єрі.
  • В залах – чудові дерев’яні столи та стільці, а також зручні дивани. За словами виконавців проекту, ідея дизайну взята з кафешок у британських приморських містечках, де понад усе ціняться затишок та зручність. А ще в залах багато кімнатних квітів у горщиках, які гармонійно вписуються у загальну концепцію.

В їдальні замінили жалюзі, приточно-витяжну вентиляцію, встановили економне потужне світлодіодне зональне освітлення, нову холодильну вітрину у буфеті. Там же встановлені нові вікна та відкоси. Закуплено нові столові прилади.

Новим інтер’єром, сантехнікою та освітленням може похвалитися відремонтований санвузол.

Подбали й про зручності та безпеку кухарів та офіціантів. У виробничих приміщеннях встановили нові електрощитки, автомати, розподільні коробки, що підвищило рівень електробезпеки та надійності. Покладено нову плитку на підлогу та стіни в гарячому й холодному цехах, працює нова посудомийна машина.

А чим же годували в той день? Асортимент такий, що очі розбігаються. Мабуть, лишень омарів й не вистачало.

«Особисто я поласував шашликом, смаженою картоплею та компотиком, – задоволено посміхається слюсар рудоуправління Ігор Добрянський. – Дуууже смачно! Але важливо не лише те, що ти їси, а й де саме. Надзвичайний наш «Горизонт» після ремонту. І зручно дуже. Йти звідси не хочеться, але ж треба в кар’єр, техніку ремонтувати. Дякую дівчатам, які смачно готують та привітні до людей, а також майстрам, що цю красу зробили, і тим, хто це все ініціював. Ну що ж, з гарним настроєм – до роботи».

Як все відбувалось, дивіться на відео:

Категорії
Наші люди

Про морську душу, ювелірну точність та «око геолога»

24 роки тому Петро Сіманько вперше сів за кермо екскаватора. Він – досвідчений машиніст, якого цього року визнали одним з найкращих працівників гірничого департаменту.

Сьогодні Петро працює у кар’єрі № 2-біс. Ще на під’їзді до кар’єру ми побачили, як граційно велетень Komatsu завантажує велетенський самоскид. Але така вивіреність рухів 12-кубового екскаватора, то, перш за все, результат майстерності його керувальника – Петра Сіманька. Випадало машиністу за зміну вантажити до 100 машин! Зробити це зовсім непросто, адже потрібно дбати про збереження техніки, а головне – про безпеку власну та колег, що працюють поруч.

«Насипати у кузов вантажівки може, напевно, кожен, але породу потрібно розподілити так, щоб вона рівномірно розташувалася кузовом, майже з ювелірною точністю, – говорить машиніст екскаватора Петро Сіманько. – До того ж, ти маєш вантажити виключно те, що потрібно за планом: або порожню породу, або руду. А для цього потрібно мати «око геолога»: тобто розрізняти яка і де порода. Наприклад, залізна руда в цьому кар’єрі буває за кольором від синього до фіолетового відтінку, а скальна порода – руда або сіра. Вантажити потрібно безпечно, щоб у зоні завантаження нікого не було. Відповідальна в мене робота, важлива, і вона мені до душі. Я в екскаваторі в кар’єрі, наче на кораблі у морі. Який простір навколо! Які краєвиди!»

А в звичайному житті Петро Сіманько ще й затятий рибалка, це для чоловіка і найкращий відпочинок, і хобі водночас. Але рибалити його тягне на великі відкрити водойма. Є в машиніста мрія – побувати на Адріатичному морі, побачити Індійський та Атлантичний океани. Хотів він також порибалити і на Чорному морі біля міста Південне. Петро ретельно вивчав, готувався до того, щоб половити у відпустці ставриду у морі. Але ці мирні плани зруйнувала війна.

Петро згадує, що був у кар’єрі 24 лютого. Коли побачив, як пролетів літак, навіть не зрозумів, що він був ворожий. «Але скажу вам, що майже одразу на зміну страху та розгубленості прийшло бажання працювати ще з більшим натхненням, – розповідає Сіманько. – Серед моїх колег є хлопці, які зараз на передовій захищають нас та наші домівки. Тож зараз ми на своїх робочих місцях не маємо право схибити, дати слабину, піддатися страху. Ми маємо стати їхнім захистом у тилу. Як кажуть, щоб здобути перемогу, на одного захисника має бути від 9 до 12 працюючих людей. Тож праця кожного з нас важлива зараз, як ніколи. І це дає сили та віри всім нам. Ми точно переможемо! Отже вудку не ховаю, готуюся до нового літнього сезону, який збираюся провести за рибалкою у місті Південне на Чорному морі. Бо вірю в нас, в нашу країну, в наших людей».

Машиніст екскаватору Петро Сіманько і його залізний “велетень”
Категорії
Новини

Авангард гірничого департаменту: «Людина року – 2022»

У теплій атмосфері пройшов день народження гірничого департаменту. Тут привітали та відзначили найкращих працівників у традиційній щорічній номінації «Людина року».

Жодна навіть найсучасніша техніка, обладнання не працюватимуть, якщо нею не керуватиме людина. Професіонали, досвідчені працівники цінувалися завжди. Сьогодні країна переживає складні часи, і саме ті, хто на своєму місці працюють з максимальною віддачою, і є головною силою підприємства. В авангарді гірничого департаменту 11 найкращих працівників видобувають руду, керують промисловими тепловозами, дбають про комфорт та затишок у цехах підприємства, ремонтують техніку та обладнання, підтримують живлення цехів та роблять все заради того, щоб підприємство не зупинялося, рухалося вперед та мало майбутнє.

«Минулий рік ми завершили з відмінними результатами: виготовили 11 млн тонн концентрату. Це є рекордом за останні 40 років. І за це треба подякувати кожному з вас, – привітав найкращих працівників ГД Володимир Теслюк, заступник генерального директора з виробництва (гірничий департамент) ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Цей же рік видався для нашої країни і для всіх нас надзвичайно складним. Але ми робили і робимо все, щоб вистояти, витримати і перемогти. За кожною Перемогою завжди стоять люди. 471 працівник гірничого департаменту знаходиться на передовій, на жаль, семеро наших хлопців загинуло, захищаючи Україну. Ми завжди пам’ятатимемо про них. Дякую вам, що залишаєтеся працювати на своєму робочому місті, що працюєте з повною віддачою на промисловому фронті, що стали надійним промисловим тилом. Ми багато зробили і робимо для захисту міста, країни. Впевнений, разом ми впораємося з усіма негараздами і вже зараз працюємо над майбутнім, яке, я вірю, буде у нашого підприємства і у кожного з нас з вами. Бажаю всім миру, спокою та затишку в родинах. Скорішої Перемоги всім нам на всіх фронтах!»

На зустрічі присутні мали змогу поставити запитання, поділитися досвідом і просто почути теплі слова вдячності за щоденну працю у такий нелегкий час, за вірність та закоханість у свою професію, за бажання змінюватися та міняти все навколо себе на краще. Кожен з цих людей – вже лідер і професіонал, а тому заслуговує на окрему історію про нього. На сайті газети «Металург» ми напишемо про кожного з них, тож слідкуйте за нашими публікаціями.

«Людина року-2022» гірничий департамент

  • Артем Кузнєцов, начальник управління (інвестиції та науково-технічне забезпечення) ГД.
  • Петро Сіманько, машиніст екскаватора в (кар’єрі) виробничої ділянки № 1, кар’єру 2-біс РУ.
  • Ігор Мороз, машиніст тепловоза (на вивезенні гірничої маси з кар’єру), УЗТ ГД.
  • Віктор Семенов, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів ремонтної майстерні ГТЦ.
  • Олександр Кручінін, слюсар-ремонтник (бригадир) РЗФ-1.
  • Наталя Секрета, сепараторник РЗФ-2.
  • Сергій Дворенков, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування ДФ.
  • Лілія Борчук, шламівник-басейник, ЦШГ.
  • Тетяна Нарольска, комірник ЦТВ.
  • Наталія Тимофєєва, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування ЦМП.
  • Олексій Фарзалієв, майстер дільниці з ремонту покрівель та термоізоляції РЦ.
Категорії
Новини

В битві за Україну загинув наш колега Олександр Пшеничний

31 жовтня під час виконання бойового завдання загинув солдат роти вогневої підтримки окремого розвідувального батальйону Олександр Пшеничний.

Олександр працював в «АрселорМіттал Кривий Ріг» менеджером з управління проектами. Він займався впровадженням покращень в цехах підприємства. За словами в.о. начальника служби впровадження міжнародних та корпоративних проектів Олега Шорохова, Пшеничний був професіоналом найвищого рівня, якому було до снаги будь-яке завдання. «До Саші завжди можна було звернутись за допомогою чи порадою, – розповідає Олег. – Відмови не було ніколи. Справжня людина, товариш, колега. Але якщо щось було не так, то він відверто про це казав і відстоював свою думку. А ще ми його любили за веселу вдачу, вміння підняти настрій всій команді. Це непоправна втрата для всіх нас».

Олександр Пшеничний любив подорожувати, відкривати світ з рюкзаком за спиною. «Сашко брав участь у туристичних змаганнях, ходив у походи, – говорить голова Федерації спортивного туризму Кривого Рогу Володимир Казаков. – Він був справжнім надійним товаришем, відкритою щирою людиною. Любив природу, гори, міг бачити прекрасне навіть у простих речах навколо. Ми, криворізькі туристи, глибоко сумуємо з приводу його загибелі».

Висловлюємо щирі співчуття мамі Героя Любові Іванівні, сестрі Катерині, племінниці Владиславі, всім його рідним та друзям.

Вічна пам’ять!

Категорії
Новини

Надіти капелюха – не відморозити вуха

На цю десятку тренерів покладають величезні надії. Саме їм випало почати формування нової культури безпеки праці на підприємстві. І тренінг від колеги з солідним міжнародним досвідом у сфері охорони праці полегшить їм цей непростий шлях.

На підприємстві невдовзі стартує масштабна програма під назвою «Бережи себе» – Take care. В межах програми кожен з робітників та майстрів підприємства пройде триденний тренінг з відривом від виробництва, мета якого – підвищити зацікавленість людей у власній безпеці та безпеці колег, розвинути навички оцінки ризиків та їх усунення, ознайомити з діями, які можуть захистити від нещасних випадків, спонукати створювати безпечніші умови на робочих місцях та маршрутах пересування.

Директор департаменту з охорони праці, промислової безпеки та екології Жанбек Єсмаханов

Навчати людей будуть наші досвідчені внутрішні тренери, на рахунку яких чимало тренінгів у різних сферах. Але досвід ніколи не є зайвим, і ним з тренерами поділився директор департаменту з охорони праці, промислової безпеки та екології нашого підприємства Жанбек Єсмаханов, який раніше працював на керівних посадах у сфері охорони праці на таких промислових гігантах, як Chevron Corporation та DuPont de Nemours, що є зразковими компаніями зі створення безпечних умов роботи. Він без вагань погодився потренувати тренерів.

То був цікавий день, що промайнув, наче мить. Ось деякі з фішок, що мають підвищити ефективність навчання, які розібрали учасники разом з тренером:

– спілкуватись з людьми максимально зрозуміло, без специфічних зарозумілих термінів;

– почати з найцікавішого, щоб зразу зацікавити аудиторію;

– забути про нудні форми навчання, такі як лекторство;

– застосовувати інтерактивні, ігрові форми, щоб залучити учасників у процес;

– більше гумору та позитиву.

Разом із загальними принципами велику увагу приділили технічним безпековим питанням, таким як оцінка ризиків та їх зменшення, робота в умовах підвищеної небезпеки тощо.

«У світі є багато визначень поняття «культура», – говорить Жанбек Єсмаханов. – Мені найбільш близьке таке: культура – це те, як людина поводить себе, коли її ніхто не бачить. Таким чином, культура безпеки праці – це коли людина працює, дотримуючись правил і вимог з охорони праці усвідомлено, навіть коли її ніхто не контролює. Це дуже важко – сформувати таку культуру, щоб людина працювала безпечно не під страхом покарання, а свідомо. І за один раз вона не сформується. Чекати миттєвих результатів тут – це утопія. Але якщо кожен, хто пройде курс «Бережіть себе», хоча б у деяких ситуаціях згадає, замислиться і змінить свої дії на безпечніші, то це вже буде успіх. Змінити культуру – тривалий процес, але ми маємо це зробити».

Розбирали три умови виникнення нещасного випадку: наявність працівника на робочому місці, наявність небезпек на робочому місці та контакт людини з небезпекою. І якщо першу умову змінити майже неможливо (хіба що абсолютно роботизувати процеси), у другому випадку потрібні великі кошти та час на переобладнання, то змінити поведінку людини, щоб не було невимушених контактів з небезпекою, – це найреальніше.

«Тут для тренера є підводні камені, – продовжує Жанбек Єсмаханов. – Працівник може запитати – так чому саме я повинен поводитись безпечніше, чому ж не змінюються умови праці? Ну по-перше, умови праці змінюються, є декілька нових виробництв з сучасними набагато безпечнішими умовами. Натомість виводяться з експлуатації застарілі. Поступово закуповується безпечніше устаткування та інструменти. Але ж підприємство гігантське, багато старих цехів та агрегатів, і змінити все в момент неможливо, особливо зараз, коли ми на межі виживання. Але це ж не означає, що працівники повинні створювати собі додаткову небезпеку. Це наче «на зло мамі не надіну капелюха та відморожу вуха»? Але ж ми дорослі люди, які ходимо сюди заробити гроші та повернутися додому здоровими, чи не так?»

Навчання тренерів, як і реалізація програми «Бережи себе», організовується відділом з навчання та розвитку департаменту з персоналу. Керівниця відділу Лариса Кітугіна розповіла, що до десяти внутрішніх тренерів незабаром приєднаються ще 15, щойно відібраних з працівників підприємства. «Для підготовки нових тренерів ми також плануємо залучити Жанбека Єсмаханова, – розповіла Лариса. – Адже це наш головний експерт з безпеки праці. Програма «Бережи себе» дуже важлива, бо безпечна поведінка на виробництві – це збережені життя».

Категорії
Новини

На залізниці підприємства все за розкладом

Четвертого листопада залізничники відзначають своє професійне свято. В «АрселорМіттал Кривий Ріг» його святкують фахівці управління залізничного транспорту – дружний колектив, до складу якого входять залізничні цехи №№ 1, 2, 3 та вантажна служба.

Залізниця є важливим учасником технологічного процесу «АрселорМіттал Кривий Ріг». Її інфраструктура на підприємстві складається з майже шістсот кілометрів залізничного шляху та близько 2 тисяч стрілочних переводів, має одне з найбільших локомотивних господарств в Україні та власний парк напіввагонів.

«Майже усі виробничі процеси наших доменників, сталеплавильників, коксохіміків, прокатників тощо відбуваються за участю залізниці, – говорить  начальник управління залізничного транспорту Ігор Аріх. – Саме коліями до підприємства надходить сировина, а вже готова продукція вирушає до споживачів. З початком війни активне залізничне життя сповільнилося, бо робота виробництва була призупинена, а здійснювати зовнішню логістику зараз дуже складно. Втім, ми продовжуємо працювати: ремонтуємо колії, рухомий склад, турбуємося про капітальне оновлення спеціальної техніки, поліпшення вантажно-розвантажувальних робіт тощо. Зберігаємо і колектив УЗТ та опікуємося залізничниками, які зараз захищають нашу країну. Я хочу привітати кожного робітника з нашим професійним святом та побажати миру, здоров’я, оптимізму та віри у нашу Перемогу». 

Локомотивно-вагонна «амбулаторія»

На підприємстві триває технічне обслуговування залізничної техніки. Локомотивам, вантажним вагонам, залізничним кранам та іншій техніці майстри ремонтних депо залізничного цеху № 2, як справжні лікарі, встановлюють технічний діагноз, приводять до ладу усі життєво необхідні вузли та агрегати.

«Як і в усіх робітничих колективах, ми зараз працюємо не повним складом. Хтось знаходиться на простої (2/3), а 166 робітників захищають країну, – говорить начальник залізничного цеху № 2 Дмитро Колесник. – Втім, робота в підрозділі продовжується. На лінії зараз працюють 32 тепловози, інші знаходяться на консервації. Але без уваги ми їх не полишаємо, час від часу проводимо технічне обслуговування локомотивів, змащуємо їхні механізми, заряджаємо акумулятори тощо».

«Система електрообладнання тепловозу – це важливий гравець у його організмі, – розповідає Олександр Саква, слюсар-електрик з ремонту електрообладнання. – За час війни роботи у мене, на щастя, не поменшало. Ось тільки закінчили ремонт головного генератора. Ми перебрали в ньому кожну деталь, що потрібно – полагодили, що вийшло із ладу – замінили. Після такої уваги генератор обов’язково буде працювати. Я працюю в ЗЦ № 2 з 1974 року, і за цей час крізь мої руки пройшла «електрика» майже усіх тепловозів. Ремонт електричних машин – це праця рутинна, але важлива. За це і люблю свою роботу».

Олександр Саква, слюсар-електрик з ремонту електрообладнання

Поновили залізничний кран

Власними силами в ЗЦ № 2 відновили кузов залізничного крана вантажопідйомністю 60 тонн. Він використовується під час укладання нових залізничних колій, ремонту полотна, а також великих металургійних агрегатів на кшталт доменних печей підприємства.    

«Кран вже зі стажем, але потрібний у роботі, – розповідає начальник служби підйомно-транспортного обладнання Юрій Артеменко. – Через корозію кузов крану вийшов із ладу, а усі вісім дверцят на кузові (по чотири з кожного боку) мають вільно відкриватися і щільно закриватися. Ці дверцята дуже важливі. Наприклад, одна веде до дизеля, друга – до редуктора, третя – до гальмівної системи і так далі. Ми з колегами вирішили надати кузову крана другого життя. Новий «одяг» йому зробили із металевих листів, які залишаються в крановому депо після інших ремонтів. Потім вже новий кузов поґрунтували та пофарбували. У цій роботі брали участь усі машиністи крана-кранівники 6 розряду Анатолій Цимбал, Сергій Ващенко, Микола Лищук та Анатолій Яценко».

Машиніст крана Анатолій Яценко

До ремонту вузлів тепловозів залучаються й підрядники. За їх допомоги проводиться випробування повітряних резервуарів, ремонт секцій охолодження. Оскільки ЗЦ № 2 опікується ще й вагонним господарством, за останній час на ремонт до депо «Укрзалізниці» відправлені 80 вагонів, в яких загальними магістралями транспортується продукція нашого підприємства.