Категорії
Новини

Конгрес корисних ідей

Троє працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» взяли участь у сьомому Міжнародному конгресі SOCIETY OF AMBIENT INTELLIGENCE 2024.

Учасники конгресу – виробничники, науковці, представники бізнесу – ділилися ідеями, зокрема, як зробити виробництво безпечнішим і ефективнішим. Заступник директора департаменту з виробництва чавуну й сталі Андрій Романчук розповів про успіхи у виробництві чавуну за останні, дуже важкі роки. Наприклад, не зважаючи на проблеми, викликані повномасштабним вторгненням, наші доменні печі №№ 6 і 8 у певні періоди показували максимальну продуктивність у своїй історії. Начальник служби з технічного обслуговування і ремонту нашої аглофабрики Семен Шифрін презентував модернізацію електроустаткування аглофабрики: як проєкти, які вже впроваджені, так і плани на майбутнє. А провідний інженер WCM Руслан Кривенко ознайомив учасників конгресу з впровадженням Виробництва світового класу у нашому доменному цеху № 1.

Конгрес тривав п’ять днів у онлайн режимі. Руслан Кривенко розповів, що попри на важкі часи, у ДЦ-1 продовжується плідна робота з покращень у рамках WCM. «Виробництво світового класу довело свою ефективність у багатьох напрямках – від охорони праці до значного скорочення виробничих витрат, – говорить Руслан Кривенко. – Всього за 10 років впровадження наше підприємство має економічний ефект за підтвердженими даними – 213 млн американських доларів. На багатьох підприємствах є подібні системи вдосконалення. А наша унікальна, вона створена у нас в корпорації і показує ефективність в усьому світі».

Руслан презентував два найуспішніших проєкти за минулий рік. Один з них – з вдосконалення поверхні двоконусного завантажувального пристрою на доменній печі № 6, а інший – з модернізації повітронагрівача на доменній печі № 6. «Про ці проєкти писало навіть інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» з посиланням на нашу газету «Металург», – каже Руслан. – У цеху багато робиться у напрямках охорони праці, професійного обслуговування, системи 5S, яка популярна в усьому світі, тощо. WCM – це комплексна робота. Мені було дуже приємно презентувати її на представницькому заході, в якому брали участь фахівці не лише з України, а ще й з Португалії, Індії, Польщі, Узбекистану. Наша команда отримала схвальні відгуки від організаторів та учасників форуму».

Наталії Сусло, в.о. директора навчально-наукового технологічного інституту Державного університету економіки і технологій (ДУЕТ), сподобалась презентація на тему Виробництва світового класу. «Це чудово, коли виробничники й науковці діляться своїми здобутками, ідеями, – говорить Наталія. – Обмін інформацією позитивно впливає як на продуктивність і якість виробництва, так і на безпеку праці. І мені приємно, що саме наш ДУЕТ є головним організатором конгресу, а ваше підприємство разом з іншими виробниками є його партнером».

Руслан Кривенко не лише розповів про наші здобутки, а й сам ознайомився з цікавими ідеями. «Щодо доменного виробництва, мені сподобалася ідея з часткової заміни недешевого нині коксу, як палива для виробництва чавуну, на водень, який можна добувати з повітря. Ця доповідь була зроблена на основі результатів роботи іноземних підприємств, які вже впроваджують цю технологію, – говорить Руслан. – Вважаю, що коли почнеться відбудова України після перемоги, на цю ідею обов’язково звернуть увагу. А є й такі ідеї, які можна впроваджувати вже зараз».   

Категорії
Наші люди

Робота заряджає, а техніка надихає

Одноманітна праця – це не про нього. Машиніст колісного екскаватора-навантажувача ЗЦ № 3 Олександр Нікицький любить, коли все навколо змінюється, коли турбот багато, робота чекає і треба встигнути всюди. Це надає йому життєвих сил та наснаги. З нагоди 90-річчя нашого підприємства Олександр Нікицький отримав нагороду «Сталь».

«Новину про те, що мене будуть нагороджувати мої колеги довго у таємниці втримати не могли. Напередодні урочистостей я вже знав, що отримаю цю відзнаку. Звичайно, хвилювався, бо нагородження було дуже святковим, ще й проходило на оновленій набережній. Треба було роздивитися і свою нагороду, і чудові споруди, які підприємство подарувало місту. Мені було дуже приємно, але якось не звично, адже я краще почуваюся, коли працюю, ніж на «червоній доріжці»,  – сказав Олександр Нікицький.

Знайти вільну хвилину у робочому графіку Олександра – це задачка із зірочкою. Він постійно у роботі. Велика кількість завдань збігається з його характером – Олександр любить постійний рух, він не може довго сидіти на місці та здійснювати одноманітну роботу.

На підприємстві Олександр працює 35 років, і увесь цей час – у залізничному цеху № 3. Починав з водія тоді ще чехословацького навантажувача, родом з 60-х років. Олександр чомусь одразу назвав його «крокодильчиком». Керувати ним вчився у нашому тоді ще навчальному центрі (зараз Університет АрселорМіттал). Олександр згадує, що тоді  це був супер спецтранспорт. Завдяки різним насадкам він вмів робити багато корисних речей. Наприклад, вантажити щебінь для засипки колій, щоб можливі проливи гарячого металу з чавуновозних ковшів не зіпсували дерев’яні шпали. Також з технікою легше виконувати різноманітні земельні роботи при заміні старих колій на нові тощо.

Та прогрес постійно рухається, і у роботі з’являється нова техніка – розумніша, безпечніша, потужніша, надійна та багатофункціональна. Саме така, на якій зараз працює Олександр Нікицький – це новенький сучасний колісний екскаватор-навантажувач Komatsu WB 97 S. Олександр ним дуже пишається.

«Зараз я виконую майже ті самі роботи, як і колись. Але, стара техніка і нова – це, наче небо і земля. Якби у мене не було мого новенького помічника, я б, наприклад, не встиг би за день відпрацювати чотири наряди, – говорить Олександр. – Одним з моїх завдань нещодавно було очищення виходів для заміни шпал на території КХВ. Це коли колію підіймають і під нею одразу кладуть нові шпали. Роботи тривають без повного закриття залізничного руху. І подібних завдань на день у мене буває чимало. У роботі мені допомагають досвід, знання можливостей свого екскаватора-навантажувача, підприємства, залізничних шляхів, а також навички автокранівника, бо колись саме цю спеціальність я отримав у професійно-технічному училищі».

Зараз Олександр Нікицький працює не тільки за себе, а й за своїх колег, які стали на захист України. Початок війни застав його по дорозі на роботу. Він почув вибухи, та одразу й не зрозумів, що воно таке, адже для промислових вибухів ще було дуже зарано. А в інтернеті вже стрічкою «лилися» повідомлення, що в нашу країну повномасштабно зайшов ворог.

«Відчуття тоді були не з приємних, – згадує Олександр. – Але я продовжив роботу, вона завжди допомагає мені зосереджуватися, заспокоюватися. Відтоді багато чого змінилося. Виробництво працює не на повну потужність, чоловіки-спеціалісти пішли воювати, а тим, хто залишився у тилу додалося роботи. Майже три роки війни. Здавалося б, ми вже звикли жити та працювати в її умовах. Але кожен з нас, і я теж, дуже хочемо скорішої нашої перемоги і миру. Про це я постійно думаю вдома, коли піклуюся про квіти. Це моя відповідальність перед дружиною, яка зараз разом з дітьми за кордоном. Я їй обіцяв зберегти квітник, і дотримаю свого слова.

Я вірю, що все буде добре. Війна все одно скінчиться, а підприємство знову набере обертів і буде працювати на повну потужність, і навіть більше».

Категорії
Новини

«Новорічний запитальник»

Навіть у складні часи є місце для радості, для приємних зустрічей та подій. Дякуючи нашим захисникам ми маємо можливість відзначити новорічні свята у себе вдома. Ми всі чекаємо на їхнє повернення додому з Перемогою. А поки запрошуємо вас взяти участь у святковому опитуванні.

Нам хотілося б дізнатися про те, як ви зазвичай зустрічаєте свято Нового року, про що мрієте, на кого чекаєте та що загадуватимете під цю новорічну ялинку. Будемо вдячні за ваші щирі та веселі відповіді. Найцікавіші відповіді ми опублікуємо у передноворічному випуску газети “Металург”.

Для учасників, які заповнять анкету та поділяться публікацією про неї в соціальних мережах підприємства, передбачений розіграш трьох новорічних подарунків.

Щоб взяти участь у розіграші встигніть до 22.12.2024:

 1. Заповнити анкету за посиланням: https://forms.office.com/e/0MgdhDd6TS

2. Поділитися публікацією про анкету в сториз на своїй сторінці інстаграм та тегнути arcelormittal_ua

Розіграш відбудеться у прямому ефірі 23.12.2024 о 16:00 за допомогою рандомайзера на офіційній сторінці підприємства: https://www.instagram.com/arcelormittal_ua

Категорії
Новини

Безпека праці реклами не потребує,  але…

Маршрути переважної більшості працівників коксохімічного виробництва до робочих місць пролягають через КПП № 13, що біля будівлі управління КХВ. Тож логічно, що саме неподалік цього КПП, вздовж тротуару, який веде до цехів, розмістили стенди, які нагадують людям про 10 Золотих правил безпеки. На яскравому синьому фоні можна прочитати не лише самі правила, а й практичні приклади поведінки відповідно до кожного з них.

Сергій Безверхий працює апаратником очищення газу у цеху сіркоочищення. Він керує устаткуванням, яке очищує коксовий газ від сірководню. Деякі з виробничих операцій, які він виконує, мають ризики для здоров’я й життя.

«Мені доводиться працювати у газонебезпечних місцях, з рухомими механізмами. Деякі операції, наприклад, налаштування скруберів, пов’язані з роботою на висоті. Також на території цеху рухається автотранспорт, є й залізничні колії поблизу, – говорить Сергій. – Тож Золоті правила для мене дійсно актуальні. А оскільки людській пам’яті властиво забувати, а інстинктові самозбереження – втрачати гостроту, то нагадування у вигляді яскравих стендів зовсім не зайве».

Працівники спеціалізованого ремонтного цеху коксохімвиробництва ремонтують устаткування коксового, технологічного, вуглепідготовчого цехів, цехів сіркоочищення, уловлювання та інших підрозділів КХВ. Також в СРЦ виготовляють запчастини та вузли для цих ремонтів. Керівник цеху відповідає за здоров’я й життя кожного зі своїх працівників.

«Наші ремонтники часто працюють на висоті, виконують вогневі роботи, мають справу з вантажопідйомними механізмами, електроінструментами. Та й верстати у майстернях також мають ризики, – пояснює начальник СРЦ КХВ Віктор Сосюк. – Тому я вважаю, що нагадування у вигляді стендів, як раніше казали, наочна агітація дуже потрібна. Це наче яскрава реклама. Ми можемо пройти повз рекламний банер, начебто не звернувши на нього уваги, але якщо зламається, наприклад пральна машина, або виникне потреба у якійсь послузі, то колись побачена реклама де й візьметься у вашій голові. Так і тут: коли виникне відповідна виробнича ситуація, працівник згадає, як треба діяти, а чого робити не можна. Тож таких стендів багато не буває!».

Категорії
Новини

Майстер ремонтного виробництва загинув за волю України

8 грудня під час виконання бойового завдання в Курській області рф отримав поранення, несумісне з життям, сапер інженерно-саперного відділення, старший солдат Сергій Фідря. До повномасштабного вторгнення він працював майстром цеху ремонту металургійного устаткування № 4 ремонтного виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг.

Як розповів старший майстер ЦРМУ-4 Сергій Локтєв, Сергій Фідря разом з колегами виконували ремонти ливарних кранів конвертерного цеху. «Ці крани – дуже важливе для виплавки сталі та потужне устаткування. Вони можуть підіймати вантажі вагою до 450 тонн, –– говорить Сергій Локтєв. – Їх обслуговування й ремонти – справа дуже складна. Сергій добре організовував ці роботи та професійно керував ними. Ми були знайомі з ним більш ніж 15 років. Спочатку він був слюсарем-ремонтником, потім став бригадиром, а пізніше перейшов на посаду майстра. Це був класний майстер. Він мав чудові організаторські вміння, вмів знайти спільну мову з кожним, запалював людей своїм позитивом. Найчастіше я пам’ятаю його усміхненим, щоб там не трапилося. А от сумним, пригніченим згадати не можу. Він був патріотом України, брав участь ще в АТО, а у перші ж дні повномасштабного вторгнення пішов добровольцем. Страшна втрата для всіх нас. Завжди його пам’ятатимемо».

Щиро співчуваємо рідним та друзям загиблого воїна.  

Категорії
Новини

У бою з російськими агресорами загинув ремонтник Вадим Каракаш

На захист України Вадим Каракаш став у вересні 2022 року. До мобілізації  він працював газозварником у цеху ремонту металургійного устаткування № 4.

Шість років поруч з Вадимом пропрацював майстер ЦРМУ-4 Володимир Полонніков: «Бригада, в якій працював Вадим, ремонтує потужні електромостові крани сортопрокатного цеху № 1. Досвідченого газозварника, який пропрацював на підприємстві близько 30 років, у бригаді любили і поважали. Він був чесним і справедливим. А ще був дипломатичним, міг помирити, допомогти знайти спільну мову, розсудити колег, і до його авторитетної думки люди прислухалися. Вадим був спокійним та виваженим, брався за найскладніші справи і доводив їх до завершення. Страшна звістка про його загибель вразила кожного з дружної бригади у самісіньке серце. Це приголомшило всіх. Ми втратили не лише висококласного фахівця, а товариша, який завжди приходив на допомогу».

Головний сержант-командир стрілецького відділення Вадим Каракаш загинув 5 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання у населеному пункті Приліпки Чугуївського району Харківської області.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам загиблого героя.