Позначка: утрати

Категорії
Новини

Працівник ремонтного виробництва Сергій Сулейманов загинув за волю України

29 травня 2025 року зупинилося серце нашого захисника, працівника «АрселорМіттал Кривий Ріг» Сергія Сулейманова. Головний сержант взводу безпілотних авіаційних комплексів Сергій Сулейманов помер внаслідок отриманої мінно-вибухової травми в одному з медзакладів міста Дніпро. До призову на військову службу по мобілізації в липні 2023 року він працював бригадиром слюсарів-ремонтників цеху ремонту металургійного устаткування № 4.

Протягом п’яти років поруч з Сергієм працював змінний майстер ЦРМУ-4 Олександр Семенюк. «Наша бригада ремонтувала електромостові крани на блюмінгу, – згадує Олександр Семенюк. – Устаткування складне, робота непроста. Згуртована бригада добре справлялася. Сергія поважали за його професіоналізм, досвід, вміння знаходити з усіма спільну мову, спокійний та врівноважений характер. Коли колектив виконує важку нервову роботу, то не уникнути гарячих дискусій. Траплялися вони й у нашому колективі. Але Сергій завжди вмів вчасно заспокоїтися й примирити колег. Він робив свою справу оперативно та якісно. Коли я отримав посаду майстра, Сергій став бригадиром, і кращого бригадира годі було й шукати. Звістка про його смерть стала страшною новиною для нас. Дуже важка втрата».

У Сергія Сулейманова лишилися маленька донечка Каміла та дружина Юлія.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам нашого захисника.

Категорії
Новини

На Донеччині загинув доменник Сергій Волохін

Наш працівник, а за військовою спеціальністю солдат Сергій Волохін 28 квітня поточного року під час виконання бойового завдання загинув поблизу селища Одрадне Волноваського району Донецької області.

У мирному житті Сергій Волохін працював спочатку машиністом розливної машини, а згодом горновим доменної печі у доменному цеху № 2, потім у доменному цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг». До лав захисників України Сергій приєднався у лютому 2023 року.

Змінний майстер бригади № 2 ДЦ № 1 Костянтин Якубовський згадує: «Разом з Сергієм ми тривалий час працювали на «дев’ятці». Він був справжнім професіоналом, добре знав свою роботу і за будь-яких обставин вмів зберігати психологічну рівновагу, був на позитиві. А ще він вмів працювати у колективі, що дуже важливо для людей, які протягом зміни керують гарячими процесами біля горна доменної печі. Сергій був дуже відповідальною людиною, на яку можна було покластися, довірити важливу справу. Я завжди знав, якщо до роботи стає Сергій Волохін, то все обов’язково буде зроблено якісно та безпечно. Тому, коли треба було стати на захист України, Сергій пішов не вагаючись. Важко та боляче усвідомлювати, що він загинув. Хоча зараз це й часто звучить, але, на жаль, це правда – гинуть  найкращі. Наші щирі співчуття його родині, друзям та близьким».

Вічна пам’ять Сергію Волохіну!

Категорії
Новини

Електромонтер ТЕЦ Віталій Волохов загинув зі зброєю в руках, захищаючи нашу свободу

Електромонтера теплоелектроцентралі «АрселорМіттал Кривий Ріг» Віталія Волохова призвали на військову службу в серпні 2023 року. Як розповіли колеги, Віталій, справжній патріот України, пішов не вагаючись, за першим викликом.

Старший майстер виробничої дільниці ТЕЦ-1 Олександр Ребренцов працював разом з Віталієм 15 років. «Це був вправний фахівець. Він обслуговував електроустаткування ТЕЦ-3, де ми тоді разом працювали, – згадує Олександр Ребренцов. – За ним були закріплені потужні генератори 63 МВт, електроустаткування від 12 В до 154 кВ, головний розподільчий пристрій, який називають енергетичним серцем комплексу ДП-9 та багато іншого. Віталій працював швидко та якісно. Він був дуже відповідальним, а також спокійним і врівноваженим, що надзвичайно важливо для електромонтера, який постійно виконує роботи підвищеної небезпеки. До власної безпеки і безпеки колег Віталій Волохов ставився дуже відповідально. В колективі його поважали. На похорони прийшли практично всі працівники ТЕЦ-3, як нинішні, так і колишні».

Солдат Віталій Волохов був командиром бойової машини, командував механізованим відділенням. Він загинув, виконуючи бойове завдання, 19 березня 2025 року поблизу населеного пункту Водяне Покровського району Донецької області.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, колегам загиблого воїна.

Категорії
Новини

Своє життя за Україну віддав Віталій Звіргздіньш

Наш працівник, а за військовою посадою водій другого відділення протитанкового взводу Віталій Звіргздіньш вважався зниклим безвісти з 7 жовтня 2023 року. Зараз стало відомо, що захисник загинув.

Бойовий шлях Віталія Звіргздіньша був дуже коротким, лише два місяці. На захист України він став у серпні 2023 року. За військовою спеціальністю Віталій був розвідником, за дипломом – техніком-механіком, адже свого часу закінчив Криворізький автотранспортний технікум.

Після військового навчання Віталій з побратимами виконував бойове завдання в районі Новопрокопівки Пологівського району Запорізької області. З поля бою він не повернувся. Тривалий час дізнатися про його долю не було можливості, адже територію, на якій тривав бій, контролювали загарбники. Тільки зараз з’ясувалося, що Віталій Звіргздіньш загинув. В «АрселорМіттал Кривий Ріг» захисник працював слюсарем-сантехніком управління виробництвом КХВ.

«На нашому підприємстві Віталій працював дуже давно, ще з 1990-х років. Спочатку був слюсарем-ремонтником у різних цехах, а в останні роки – слюсарем-сантехніком на коксохімічному виробництві, – згадує колегу Володимир Шпак, начальник відділу підготовки виробництва та транспорту управління КХВ. – Не було такої справи, з якою б не впорався Віталій, це була людина, як кажуть із золотими руками та з величезними знаннями. На КХВ він обслуговував не тільки будівлю управління виробництвом, а й усі адміністративно-побутові комплекси, обсяг роботи був великий. Спокійний, виважений, він завжди був готовий допомогти, нікому не відмовляв. Віталій дуже відповідально ставився до своєї роботи, він кожен день проводив профілактичні обходи, дбав про комфорт працівників, щоб у людей завжди була вода, щоб усе обладнання працювало без збоїв. Ми знали, що Віталій вважався зниклим безвісти, у колективі дуже переймалися цим. Його героїчна загибель зараз підтвердилася. Світла пам’ять нашому колезі та співчуття його рідним, у нього залишилися дружина та доросла донька».  

Герої не вмирають!

Категорії
Новини

Від атаки ворожого дрону загинув Володимир Самородов  

Свій останній бій оператор другого відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів механізованого батальйону Володимир Самородов прийняв в районі населеного пункту Зарічне Краматорського району Донецької області.

19 травня Володимиру мало виповнитися 29 років. Але окупанти не дали йому дожити до свого дня народження. Удар ворожого FPV-дрону обірвав життя героя 15 квітня 2025 року. Свободу та незалежність України Володимир відстоював з березня 2020 року, на військову службу він був призваний за контрактом.

У мирному житті Володимир Самородов працював помічником машиніста тепловоза залізничного цеху № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Світлий, позитивний, усміхнений, завжди з гарним настроєм, повний життєвих сил – це перше, що спадає на згадку про Володимира, – говорить Валерій Руденко, заступник начальника ЗЦ № 2. – Переважно він здійснював залізничні перевезення на металургійному виробництві, зокрема, у прокатному районі. Колеги знають Володимира як працьовитого та відповідального, а ще дуже перспективного фахівця. У нього було бажання навчатися далі, щоб стати машиністом тепловоза.

На захист країни Володимир став ще до початку повномасштабного вторгнення. Він часто телефонував колегам, цікавився життям виробництва. Загибель Володимира Самородова стала ще одною тяжкою звісткою для нашого колективу. Це непоправне горе, наші щирі співчуття рідним та близьким захисника».

Світла пам’ять Володимиру Самородову.

Категорії
Новини

У бою за Україну загинув металург Павло Цвітков

Кілька днів тому поблизу населеного пункту Єлизаветівка Донецької області прийняв свій останній бій за свободу України наш колега. Командир стрілецького відділення, молодший сержант Павло Цвітков загинув 10 квітня 2025 року від отриманих ушкоджень, несумісних з життям, мужньо виконавши свій військовий обов’язок. До призову на військову службу він працював машиністом крана металургійного виробництва у конвертерному цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Павло прийшов до нас в цех у 2018 році, щойно вивчившись на машиніста крана, – згадує старший майстер конвертерного цеху Олексій Тиква. – Юного кранівника закріпили за досвідченим наставником Сергієм Калієвським. Павло виявив неабиякі здібності і швидко опанував складний ливарний кран вантажопідйомністю 180 тонн. Він транспортував ковші з чавуном та заливав його у міксери. Попрацював Павло недовго і був призваний на строкову службу до війська. Відслуживши, кранівник повернувся в цех, на ливарний кран, але вже 225-тонний, у розливальне відділення. І там він швидко опанував важку та небезпечну роботу з розплавленим металом. Павло був спокійним і виваженим, неначе пропрацював вже багато років. А потім почалося повномасштабне вторгнення, і наш кранівник на третій його день взявся за зброю. Боляче втрачати колег. Молодий, здібний Павло був надією цеху, його майбутнім».

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, колегам воїна й металурга Павла Цвіткова.