Позначка: утрати

Категорії
Новини

В бою загинув наш працівник Роман Квас

Більше 17 років Роман Квас пропрацював у ремонтному виробництві ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» електрозварником.

Колеги згадують про захисника, як про людину, яка все робила віртуозно. Він з однаковою майстерністю володів і різаком, і зварним апаратом. До всього ставився відповідально, був принциповим та рішучим.

«В колективі любили і поважали Романа, – говорить майстер з ремонту устаткування РВ ЦДУР Віталій Ніколюк. – Він завжди посміхався, важку роботу виконував якісно та швидко. Роман не звик скаржитися та працювати абияк. Для нього кожне виробниче завдання було важливим. Він підтримував та допомагав колегам. Роман досконало знав зварну справу, тому його поради завжди були професійними та слушними. Такі працівники – це золотий скарб цеху. Він був сміливим та рішучим, тому не розмірковував, коли постала потреба – захищати рідну країну, сам пішов до військкомату. Ми втратили одного з найкращих. На жаль, ця війна забирає в нас саме таких Героїв».

Солдат Квас Роман загинув 28 червня 2024 року в бою поблизу Залізничного Запорізької області.

Висловлюємо щирі співчуття родині Героя!

Категорії
Новини

Зупинилося серце Героя – працівника ЛМЗ Юрія Радкевича

Юрій Радкевич працював сталеваром у фасонночавуноливарному цеху «Ливарно-механічного заводу».

Колеги згадують про сталевара зі сльозами на очах, адже втратили не просто досвідченого колегу, а надзвичайно світлу та добру людину. Юрій встиг опанувати декілька професій, в яких показав себе професіоналом. Він працював вогнетривником, плавильником, сталеваром.

«Юрія Радкевича я знаю давно, – розповідає старший майстер ФЧЛЦ Володимир Козеренко. – Це «універсальний солдат», якому до снаги впоратися з найскладнішими завданнями. Він працював сталеваром електропечі. Гаряча робота. Але Юрій завжди був там, де гаряче. Тому і на фронт пішов сам, на захист країни став майже з перших днів повномасштабного вторгнення. Він завжди був міцним, надійним, мужнім. Його дуже цінували в бригаді, в цеху. Юрій і в роботі, і в повсякденному житті був рішучим та активним. Брав участь у заводських спартакіадах. Він і в цеху підтримував усіх. Не можна знайти слів, щоб передати наше горе втрати!»

Серце водія механізованої роти механізованого батальйону Юрія Радкевича зупинилося 9 червня 2024 року біля Камплиці Харківської області.

Висловлюємо щирі співчуття родині, друзям, колегам та побратимам Героя!

Категорії
Новини

Помер боєць ЗСУ, металург Сергій Попов

Четвертого червня 2024 року під час проходження служби у лавах ЗСУ помер солдат мінометної батареї механізованого батальйону Сергій Попов. Життя захисника обірвалося внаслідок серцевої недостатності. До призову на військову службу під час мобілізації  04.12.2023 він працював підручним сталевара конвертерного цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Як повідомив старший майстер зміни відділення безперервного розливання сталі конвертерного цеху Олександр Новак, підручний сталевара Сергій Попов працював на установці позапічної обробки сталі.

«Це важка робота, пов’язана з чималим фізичним навантаженням та контактом з високою температурою, – говорить Олександр Новак. – Я кілька років працював поруч із Сергієм Поповим, але жодного разу не чув, щоб він жалівся та нарікав на труднощі. Навпаки, Сергій мав веселу вдачу, вмів пожартувати у складних ситуаціях, підбадьорюючи себе і колег. Роботу виконував сумлінно й професійно. Сергій вчився у досвідченіших колег, вдосконалював майстерність, хотів стати сталеваром і постійно рухався в цьому напрямку. Молодий та завзятий, він хотів жити, творити, варити сталь та досягати нових рівнів. Гірка, непоправна втрата для нас усіх».

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та колегам нашого захисника Сергія Попова.

Категорії
Новини

В боях за незалежність України загинув гірник Андрій Снаговський

Андрій Снаговський працював електромонтером на дробильній фабриці гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Друзі та колеги згадують про Андрія, як про людину, яка завжди була поряд, коли потрібна допомога.

«До нас Андрій Снаговський прийшов вже маючи досвід в електросправі, – розповів заступник начальника з енергообладнання ДФ ГД Ігор Бояринов. – Йому довірили важливу роботу: він відповідав за «здоров’я» дробарок, конвеєрів, живильників. Електромонтер – це оперативно-ремонтний персонал. Андрій так все і робив – якісно і оперативно. Він був відповідальним, сумлінним і спокійним, уважним до дрібниць. Для фабрики це непоправна втрата. Ми завжди будемо зберігати пам’ять про нього».

Андрія Снаговського мобілізували 30 вересня 2023 року. Він служив командиром відділення операторів БПЛА. Герой загинув 25 травня 2024 року від осколкових поранень, які отримав під час бою поблизу Ізбицького Харківської області.

Єдиний син в родині, Андрій не встиг створити свою сім’ю, але залишив по собі світлу пам’ять.

Висловлюємо щирі співчуття батькам, друзям та побратимам захисника.

Категорії
Новини

Країна втратила ще одного захисника – Дмитра Кисельова

Дмитро мав великий досвід у коксохімічній справі, але на нашому підприємстві встиг пропрацювати недовго. 14 липня 2022 року він був мобілізований до лав ЗСУ.

Дмитро Кисельов – вимушений переселенець з Донецької області. Там він теж працював на коксохімічному виробництві. В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Дмитро працевлаштувався дверевим. Але його професійний потенціал був настільки великим, що ніхто не сумнівався у його подальшому кар’єрному зростанні.

«З першого дня Дмитро став повноцінним членом нашої команди, я вже бачив у ньому майстра, адже він все схоплював на льоту і любив свою роботу, – говорить старший змінний майстер основної виробничої дільниці коксового цеху КХВ Сергій Царенко. – Працювати біля розпеченої коксової печі нелегко. Як дверевий він відповідав за очищення дверей печі після видачі коксу. Гаряча робота, але Дмитро не скаржився, завжди усміхався, жартував. Шкода, що він недовго працював з нами. Як справжній чоловік та захисник він не вагаючись встав на захист рідної домівки, адже на власному досвіді розумів, яке зло несе війна. Він назавжди залишиться для нас справжнім героєм!»

Дмитро Кисельов загинув 28 лютого 2024 року поблизу Тоненького Донецької області.

Вічна шана та пам’ять герою!

Категорії
Новини

В бою за рідну землю загинув Олександр Максимович

Олександр Максимович працював прохідником в шахтоуправлінні гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг». В біографії героя-захисника – участь в АТО у 2016 році та понад 20 років шахтарського стажу.

Він завжди був попереду, де складно, працював там, де важко, і при цьому залишався доброю, чуйною та відкритою людиною, згадують про нього колеги.

«Прохідницькі підземні роботи – це надзвичайно важка праця. Тут треба мати не лише фізичну витривалість, а й характер, – розповідає начальник прохідницької дільниці ШУ ГД Андрій Клімов. – І Олександр був саме таким. Міцний духом, майстер шахтарської справи із золотими руками та світлою головою. Прохідник був настільки щирою та світлою людиною, що без посмішки, без гарного настрою його й не згадаєш. І при цьому це була надзвичайно скромна людина. Про його бойові численні нагороди ми дізналися, на жаль, вже коли він повернувся додому на щиті. Це тяжка й непоправна втрата не лише для родини Олександра, а й для його колег та побратимів».

Олександр Максимович не став чекати на повістку, а добровільно приєднався до лав захисників 24 лютого 2022 року. Спочатку це було ТРО. У березні 2023 року захисник перейшов до окремого штурмового батальйону «Арей» кулеметником штурмового відділення  взводу штурмової роти. 

Олександр Максимович загинув 29 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Тихе Харківської області, він отримав поранення не сумісне з життям. Справу батька продовжує старший син Олександр, який теж служить у лавах ЗСУ.

Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого героя.