Позначка: утрати

Категорії
Новини

При виконанні службових обов’язків помер захисник Геннадій Брень

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Геннадій Брень працював майстром основної виробничої дільниці цеху сіркоочищення коксохімічного виробництва.

У цеху Геннадія згадують, як талановиту людину та гарного організатора, який міг впоратися із завданнями будь-якої складності. Геннадій добре знав виробництво на усіх його ланках, адже пройшов професійний шлях від робочої спеціальності до інженерно-технічного працівника.

«Перш ніж стати змінним майстром основної виробничої дільниці Геннадій був апаратником приготування свіжого розчину для забезпечення технологічного процесу, а згодом – апаратником очищення коксового газу від сірководню, – згадує колегу Денис Красніков, заступник начальника цеху вловлювання і сіркоочищення.  – Геннадій Брень був справжнім професіоналом та людиною, на яку рівнялися інші. Він міг вести за собою колектив, його дуже поважали, бригада, якою керував Геннадій, стала однією з найкращих у цеху. Завжди привітний, відкритий для спілкування, готовий допомогти – саме таким ми назавжди запам’ятаємо Геннадія. Дуже прикро, що від нас йдуть такі люди».

Геннадій Брень був призваний на військову службу на другий день після повномасштабного вторгнення – 25 лютого 2022 року. Як старший солдат він виконував службові обов’язки у Саксаганському РТЦК та СП.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та друзям Геннадія Бреня.

Вічна пам’ять нашому колезі!

Категорії
Новини

У бою з ворогом загинув працівник гірничого департаменту Яків Болот

Під час виконання бойового завдання загинув командир відділення зенітного взводу зенітної батареї, молодший сержант Яків Болот. Це сталося 3 лютого 2026 року у районі населеного пункту Стецьківка Куп’янського району Харківської області. До призову на військову службу в жовтні 2023 року він працював слюсарем-ремонтником рудоуправління гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Головний інженер дробильних фабрик №№ 3,4 РУ ГД Сергій Шворак працював разом з Яковом Болотом багато років.

«Яків працював черговим слюсарем-ремонтником, а це значить, що він був універсалом, ремонтував все механічне устаткування дробильної фабрики № 4, – розповідає Сергій Шворак. – Розбирався у всьому – дробарці, підйомних кранах, конвеєрному транспорті, сантехніці тощо, ремонтував якісно та швидко, щоб максимально скоротити простої обладнання. Яків не боявся брати на себе ініціативу, за потреби він сам пропонував свою допомогу колегам, і вони йому також готові були прийти на допомогу. На зміну до фабрики працівників привозила «вахтовка», і назад, до АПК також. Зазвичай зі зміни люди їдуть зморені, мовчазні, але якщо поряд був Яків Болот, то атмосфера у салоні була веселою, чувся гомін, сміх, жарти. Причому на жарти на свою адресу він ніколи не ображався, а миттєво відповідав тим же. Там де був Яків – панував позитивний настрій. Він працював на фабриці з 1992 року, тож досвід мав величезний. Я, вже бувши начальником зміни, головним інженером, не раз звертався до нього за порадами. Це величезна втрата для всіх нас. Він був одним з найкращих».

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам загиблого героя.

Категорії
Новини

Воїн та металург Максим Свиридов віддав життя за волю України

Максим Свиридов працював вальцювальником у сортопрокатному цеху № 1. Він став на захист України в перший же день повномасштабного вторгнення – 24 лютого 2022 року.

«Максим був висококласним вальцювальником, – розповідає старший майстер основної виробничої дільниці стану ДС 150-1 Михайло Токовенко. – Ми працювали разом не один рік. Він керував роботою чистової групи прокатних клітей першого дротового стану, з якої виходить готова продукція. Це надзвичайно відповідальна робота, що вимагає високої майстерності. Максим Свиридов робив її якісно. Його досвід був безцінним. Від роботи він ніколи не відмовлявся і не відмовляв колегам, коли вони потребували допомоги. Він був спокійним, врівноваженим, і зберігав спокій у будь-якій ситуації. Максим мав чудове почуття гумору і міг жартом розрядити ситуацію, додати позитиву в колективі. Колеги його поважали, прислухалися до його думки. На жаль, він більше не повернеться до нас. Завжди з вдячністю згадуватимемо нашого захисника, цю чудову людину».

Максим Свиридов був головним сержантом взводу безпілотних ударних систем. 3 січня 2026 року він отримав важке поранення під час виконання бойового завдання. Лікарі боролися за життя героя, але врятувати його не вдалося. Серце Максима зупинилося 16 січня 2026 року.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та колегам загиблого воїна.

Категорії
Новини

За незалежність країни віддав життя Сергій Пашков

Багато років поспіль Сергій Пашков працював в «АрселорМіттал Кривий Ріг» машиністом тепловоза у гірничому департаменті нашого підприємства.

Гірничі залізничники – це, можна сказати, професія особлива. Це важка праця у непростих умовах, тож у такі залізничники йдуть дійсно сильні люди. І залишається тут працювати не кожен.

«Сергій Пашков мав багаторічний досвід, тож був професіоналом у своїй справі, – говорить Сергій Євсюков, начальник УЗТ ГД. – Сергій став на захист країни ще у 2022 році. Це був його вибір, і за це його варто поважати. Машиністи тепловоза у нас на обліку кожен персонально, тож, звісно, ми чекали на повернення Сергія. Та не судилося. На жаль, ми втратили захисника».

Молодший сержант Сергій Пашков, командир відділення взводу оперативного призначення,  батальйону оперативного призначення загинув 7 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу Новопрокопівки, Пологівського району у Запорізькій області. Сергій вважався зниклим безвісти. Але, на жаль, дива не сталося, загибель захисника була підтверджена офіційно.

Щиро співчуваємо родині та колегам загиблого героя.

Категорії
Новини

Загинув захисник-наш колега Максим Тімченко

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Максим працював слюсарем з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики ДАТП.

«Професія Максима Тімченка була мирною, він обслуговував системи керування та контролю доменної печі № 9, – згадує колегу Артем Романенко, начальник дільниці ДАТП «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Максим добре знався на своїй справі,  займався нею із задоволенням. Він був відповідальним, вмів швидко приймати правильні рішення, які позитивно впливали на працездатність обладнання. З Максимом Тімченком ми працювали разом понад 20 років, брали участь у великих капітальних ремонтах доменної печі, товаришували. Спокійний, виважений, спрямований на гарний результат – таким ми завжди пам’ятатимемо Максима. А ще з ним завжди було легко, весело, цікаво, до нього тягнулися люди. Пам’ятаю, як усі зраділи, коли він зі служби прийшов у відпустку. Важко казати про Максима у минулому часі, усі сподівалися, що він живий. Ми втратили гарного товариша та колегу, без батька залишилися двоє дітей».

Коли стало питання стати на захист країни, Максим Тімченко не вагався. Тим більше, що ще після закінчення Криворізького авіаційного коледжу він отримав звання молодшого лейтенанта. Його захопленням були стрибки з парашутом, він здійснив понад 200 стрибків. Тому Максим був у перших рядах захисників ще з початку цієї війни. У війську він командував аеромобільним батальйоном, отримав звання капітана.

Свій останній бій герой прийняв наприкінці грудня 2023 року поблизу міста Мар’їнка Донецької області. Життя героя обірвав російський мінометний обстріл.

З 23 грудня 2023 року капітан Максим Тімченко вважався зниклим безвісти. На жаль, сподівання, що він живий не виправдались. За результатами тесту ДНК було визначено, що герой загинув.

Висловлюємо щирі співчуття родині та усім, хто знав Максима Тімченка.

Вічна пам’ять нашому герою-захиснику!

Категорії
Новини

Сталевар Максим Рябцев втратив життя на військовій службі

Максим Рябцев став на захист України у березні 2023 року. До призову на військову службу він працював сталеваром конвертера конвертерного цеху ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

В.о. старшого змінного майстра конвертерного цеху Олександр Чаплинський працював разом з Максимом Рябцевим близько 15 років. «Максим перейшов до нас з гірничого департаменту, –згадує Олександр Чаплинський. – Завзятий, розумний, цілеспрямований, він опанував нову професію і швидко здобув авторитет серед металургів. Роботу виконував швидко та якісно, допомагав колегам. Максим був позитивною та небайдужою людиною, брав активну участь у житті цеху. Перед Новим роком він приходив у відпустку. Зібралися товариші, бойові побратими, і ми з Максимом були там, я сам нещодавно повернувся із ЗСУ. Він розповідав про службу, казав, що незабаром лягає на операцію. А на початку 2026 року прийшла жахлива звістка: Максима не стало. Дуже важко на серці. Я втратив не лише надійного колегу, а й вірного друга. Двоє дітей лишилися без батька».

Військовослужбовець Державної прикордонної служби України, старший солдат Максим Рябцев  помер в ході хірургічного лікування під час проходження служби 14 січня 2026 року.

Світла пам’ять захисникові. Щирі співчуття рідним, друзям та колегам Максима Рябцева.