Від початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну колекція музею історії нашого підприємства поповнилася залишками російської зброї, яку ворог спрямовував на Криворіжжя.
«Ось цей здоровезний уламок ракети наші працівники знайшли на Гданцівці, а ось ця залізна «шайба» – гільза від пушки, подалі лежать шматки від ракет Іскандер, оболонка гранати, купа гільз та інше вороже залізне сміття, – показує нові експонати музею фахівець Микола Чухрай. – Колекцію військового ворожого металобрухту ми почали збирати у музеї ще на початку війни у 2014 році. Уламки зброї привозили наші захисники зі Сходу України. Та більша частина цієї колекції, на жаль, зібрана на Криворіжжі від початку повномасштабного вторгнення, коли ворог дуже близько підійшов до нашого міста та намагався зруйнувати все, що міг дістати артилерією, «градами», «смерчами». До речі, ось цей касетний стрижень саме від «торнадо-с». Він має велику кількість гнізд для касетних бомб. Звичайно, до нас він надійшов вже без них. А подарували його музею наші працівники, які зараз захищають Україну. Серед експонатів є й спорядження російських солдатів, яке затрофеїли наші воїни».
Микола Чухрай демонструє гільзу від касетного снаряду
У майбутньому ці експонати стануть частиною експозиції, беззаперечними доказами, які своїм існуванням розповідатимуть про жахи війни, наслідки військової агресії та злочини окупантів. Також експозиція розповідатиме про мужність, героїзм наших людей, які всупереч обстрілам продовжують жити, працювати, виховувати дітей та підтримувати економіку держави.
Уламок ракети
Музей продовжує приймати «уламки війни», але (важливо!) тільки безпечні. Фахівці музею закликають не чіпати знайдені залишки зброї, адже вони можуть бути небезпечними.
Під час війни тривогу відчувають усі, це нормальна реакція психічно здорових людей на ненормальне становище навколо. Інша справа, як ми ставимося до великої кількості негативу: кричимо «Жах! Жах! Ой-ой-ой!» або опановуємо емоції та намагаємося справитися із негативом. Як краще це робити – «Металург» публікуватиме у серії матеріалів з порадами психолога нашого підприємства.
Мій сусід Дмитро разом із своєю родиною приїхав до Кривого Рогу з Херсонської області. Селище, де знаходиться їхній рідний дім, зараз нещадно обстрілюється окупантами. Дмитро розповідає, що їхній будинок теж зазнав руйнувань. Він знає про це, адже працює у державній службі з надзвичайних ситуацій і їздить у рідні місця на вахту – гасити пожежі та рятувати людей на лінії вогню.
Дмитро говорить, що навіть психічно сильній людині витримати побачене дуже важко. Психологічне напруження постійно відчувають і його рідні. Навіть тут, у тилу, люди не почуваються повністю у безпеці. Лунає тривога – і крилаті «залізяки» можуть прилетіти будь-коли і впасти будь-де. Тому Дмитро усіляко підтримує своїх рідних, дає слушні поради як не нервуватися, намагатися втримувати психічну рівновагу у «морі» негативу та тривожної інформації. Ці поради взяті із його власного досвіду, а також підказані психологами. «Головне, що ми живі, а з іншим завжди можна впоратись», – говорить він.
«Саме так і є, ми можемо і маємо навчитися опановувати свої переживання, уникати емоційних зривів, нападів паніки, страху, відчуття тривоги, коли здається «все пропало». В університетах нас не готували до життя в умовах війни, цю науку нам доводиться опановувати зараз. Тож, щоб вона стала для нас ефективною, ми пропонуємо серію корисних порад, які допоможуть впоратися з різними тривожними ситуаціями, – говорить психолог підприємства Олена Шевчук. – Ми дізнаємося, як тіло реагує на стрес та як ми можемо йому допомогти. Як краще зберігати ментальне здоров’я і не зашкодити собі, та багато іншого цікавого та корисного».
Починаємо вправи з дихання
За традицією, будь-яке нове починання ми здійснюємо з понеділка. Тож, щоб тримати емоційну рівновагу, залишатися спокійним, контролювати себе у важких та неприємних ситуаціях, приділіть увагу диханню 10-15 хвилин щопонеділка. А потім виконуйте одну з цих вправ протягом двох-трьох хвилин щоранку в інші дні.
Глибоко дихаємо
Глибоко вдихайте носом протягом п’яти секунд. Потім повільно видихніть через ніс протягом п’яти секунд. Зосередьтеся тільки на русі дихання. Під час вдиху діафрагма скорочується, втягуючи повітря в легені. Це допомагає розслабитися, знижує частоту серцевих скорочень, прискорює метаболізм та сприяє зниженню артеріального тиску.
Почергове дихання ніздрями
Зручно сидячи, покладіть ліву руку на ліве коліно, а праву – до носа. Після видиху закрийте праву ніздрю правим великим пальцем. Вдихніть через ліву ніздрю. Потім теж саме повторіть із правою ніздрею.
Почергове дихання ніздрями допомагає зменшити тривогу та відновити емоційну рівновагу. Практикуючи цю дихальну вправу вранці, ви зможете контролювати щоденні стреси та покращити увагу.
Підбадьорювальне дихання
Ця модель дихання зосереджена на вдиху носом і видиху ротом. Вдихання через ніс допомагає організму відфільтрувати пил або алергени і збільшує рівень кисню в легенях. Видих через рот дозволяє більшій кількості повітря виходити з вашого тіла і розслабляє щелепу і тіло.
Сядьте зручно, схрестивши ноги. Руки в кулаках, підняті біля грудей, під час видиху піднімайте руки в повітрі. Потім під час вдиху через ніс опустіть руки до рівня грудей.
Ця дихальна вправа прискорює частоту серцевих скорочень.
22 роки Олексій працював машиністом млинів рудозбагачувальної фабрики № 1. За словами колег з гірничого департаменту, Олексій був лідером, завжди готовим прийти на допомогу. Він знав свою справу та був справжнім патріотом України, тому без вагань ще 25 лютого за власним бажанням став до лав захисників нашої країни.
Життя героя обірвалося 2 вересня під час ворожого обстрілу поблизу села Петрівка Херсонської області.
Микола Мамошин, старший майстер РЗФ-1 розповів, що в цеху до думки Олексія дослухалися, адже він завжди міг дати слушну пораду. Машиніст млинів був прикладом для багатьох колег та друзів. «На нього можна було покластися. Тому Олексію довіряли найскладніші завдання, адже знали, що впорається з ними швидко та якісно», – додає Мамошин.
Принциповий, виважений, і водночас добра та чуйна людина, Олексій Каплін і вдома був авторитетом та гарним другом своїм дітям.
У Олексія залишилися дружина, двоє дітей, онуки.
Колектив всього підприємства, колеги та друзі висловлюють щирі співчуття родині захисника.
Захисник загинув 3 вересня під час бою у Херсонській області.
Олександр Черній впродовж 22 років працював в управлінні залізничного транспорту гірничого департаменту помічником машиніста тепловозу.
Він був спокійною, виваженою людиною, надійною та впевненою у собі та власних силах. Таким Олександра пам’ятають його колеги.
«Я знав його багато років як досвідченого працівника, який підготував не одного фахівця залізничної справи, – говорить Віталій Ткаченко, заступник начальника експлуатації локомотивів локомотивної служби УЗТ ГД. – Олександр був справжнім патріотом, тому не вагаючись приєднався до лав захисників ще у березні цього року. Це рішення було в його характері. Ми втратили одного з найкращих».
У захисника залишилася родина – дружина та двоє дітей.
Колектив «АрселорМіттал Кривий Ріг» щиро співчуває рідним.
