У програмі «Про головне» говоримо про ситуацію на підприємстві із заступником генерального директора з адміністративних питань Артемом Філіп’євим.
У цьому випуску говоримо про таке:
Ходять чутки, що восени підприємство повністю зупинять. Чи можемо говорити зараз про такі радикальні кроки? Чи є вже певні рішення?
З 1 серпня призупиняється робота гірничо-збагачувального комбінату. Розкажіть, з чим це пов’язано?
Як вплине на ситуацію в гірничо-металургійній галузі реалізація планів щодо експорту зерна через морські порти? Чи дає це надію, що наступним кроком буде продукція ГМК?
Що робить керівництво підприємства для того, щоб подолати кризу?
На скільки відсотків зараз завантажене виробництво? Які підрозділи в роботі?
Чи будуть скорочення персоналу?
За рахунок яких доходів зараз живе підприємство, за рахунок чого працівники отримують зарплати?
Збереження трудового колективу залишається у ці надскладні часи пріоритетом №1 для керівництва «АрселорМіттал Кривий Ріг». Щоб зберегти усі робочі місця, у серпні компанія залишає чинним особливий графік роботи: більшість персоналу, включно з менеджментом та працівниками-іноземцями, працюватимуть на 2/3 навантаження.
2/3 зарплати будуть отримувати і працівники гірничого департаменту, незважаючи на те, що з серпня підприємство призупиняє роботу ГЗК на найближчі три місяці. Тимчасова зупинка ГЗК викликана серйозними економічними факторами. Це зниження економічної активності в Європі на тлі ризику рецесії та суттєве зростання витрат на транспортування залізорудної сировини.
У лютому після російського вторгнення видобуток руди ні на день не припинявся. Своєчасне переорієнтування підприємства на експорт залізорудного концентрату допомогло втримати на плаву увесь комбінат. Однак тепер на європейських ринках попит на концентрат і металопродукцію різко знизився, при цьому традиційні ринки все ще лишаються для «АрселорМіттал Кривий Ріг» недосяжними. Витрати на логістику для підприємства підвищилися у 5 разів. Ці обставини не залишають підприємству шансів вижити без значного скорочення витрат.
Як і раніше, «АрселорМіттал Кривий Ріг» зберігатиме місце роботи та посаду для кожного військовозобов’язаного працівника підприємства, призваного на службу під час мобілізації. Проте компанія змушена скористатися правом, яке надає закон, підписаний Президентом України у липні, та припинити виплати середньої заробітної плати мобілізованим працівникам. Це є болючим рішенням, але єдиною можливістю уникнути скорочень серед 22-тисячного колектива підприємства.
– Ані фінансова криза 2008 року, ані пандемія коронавірусу, – жодні випробування ніколи раніше не змушували «АрселорМіттал Кривий Ріг» вдатися до скорочень робочого часу та виплат зарплат. Складні рішення цього року є свідченням того, що це безпрецедентна ситуація для нас усіх, в якій найголовніше – вижити. Впевнений, що з цих непростих часів ми обов’язково вийдемо загартованими, з перемогою і усі разом.
Я щиро вдячний кожному з двох тисяч наших працівників, які з неймовірною мужністю боронять свою країну. Це справжні герої, ми дуже чекаємо на них вдома і на рідному підприємстві. Але моя відповідальність, як керівника, – це і турбота про десятки тисяч їхніх колег, які працюють у супроводі постійних сирен і тривожних повідомлень. Скорочення виплат мобілізованим працівникам дозволить і надалі платити зарплати та обійтися без звільнень робітників у Кривому Розі. Для працюючих тут, у тилу, зарплата від підприємства – це єдине джерело доходу. Ми будемо захищати кожне робоче місце, доки це буде можливо, – сказав Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Від початку повномасштабної війни в Україні «АрселорМіттал Кривий Ріг» робить все, щоб підтримати свою багатотисячну команду. У лютому працівники заздалегідь отримали річну премію та зарплату. У березні-червні компанія виплачувала 100% зарплати всім працівникам, які були задіяні у виробничій діяльності або працювали віддалено. Працівники, які в той час перебували у простої у зв’язку з обмеженням діяльності підприємства, одержували 2/3 своєї зарплати.
У липні довелося змінити графік роботи, скоротивши робочий час і зарплати на третину. Попри те, що підприємство перезапустило металургійне виробництво та наростило видобування руди, виникли труднощі з експортом продукції в Європу через блокування агресором чорноморських портів та обмежену потужність залізниці. Підняття тарифів «Укрзалізниці» на 70% у липні на тлі падіння ринку зробили логістичні затрати непосильними для підприємства та спричинили необхідність радикального скорочення витрат за усіма напрямками.
Цьогорічний День металурга і гірника в Україні зовсім не веселий. Наша компанія переживає складні часи, ваше місто обстрілюють, а вашу країну атакують. Майже 2 тисячі наших людей мобілізовані до армії. Чотирнадцять колег загинули, захищаючи Україну. Здається, це не вдалий час для святкування.
Але я хочу сьогодні відзначити вашу хоробрість, самовідданість і незламність духу. Я вражений вашою витримкою і силою і вдячний за вашу наполегливість і оптимізм.
Вся наша корпорація в цей час думає про вас і підтримує. Ми всі сподіваємося, що війна скоро закінчиться. До Кривого Рогу повернеться мир, а з ним і наші амбітні плани та мрії.
Металурги і гірники – це гордість України. Сьогодні ви допомагаєте своїй країні подолати виклики війни. Невдовзі ви допомагатимете відновлювати Україну та будувати її нове успішне майбутнє.
Немає такої ракети, яка знищить дух «АрселорМіттал Кривий Ріг». Немає труднощів, які могли б вас збити. Якими б важкими нині не були часи, я знаю, що команда підприємства переможе.
Зі щирими побажаннями здоров’я, радості та перемоги,
Усім сильним та незламним присвячується. Кожному, хто став воїном. Хто захищає свій фронт.
Разом із талановитими працівниками «АрселорМіттал Кривий Ріг» ми вирішили привітати вас з Днем металурга музичним подарунком. Це присвята тим, кого не зламати та не скорити, у чиїх жилах тече сталева кров. Особливим людям – гірникам та металургам Кривбассу, захисникам України.
Передаємо вітання та тиснемо руку колегам, які захищають наш спокійний сон під кулями. Кажемо «дякую, друже» тим, хто залишився тут, на підприємстві, видобуває руду чи варить сталь.
Кожен важливий. Кожен на своєму місці.
Ми знаємо, що скрутні часи пройдуть. Настане новий день, в якому Перемога буде за нами. І ми відбудуємо країну і все переплавимо!
Увага! Можливо в цій статті заховалося “золоте слово”. Більше про акцію – тут.
Зберігати протипожежні засоби треба правильно. Адже звалене до купи приладдя навряд чи допоможе при пожежі. Це питання вирішили працівники кисневого виробництва простим та ефективним способом.
Як зазначила старший майстер дільниці компресії повітря Наталя Скалига, кисневе виробництво – серед найнебезпечніших на підприємстві. Масло, а особливо кисень – це легко займисті речовини, реальна загроза життю людей. Для швидкого гасіння можливих займань, запобігання їх розповсюдженню працівники цеху навчені користуватись протипожежними засобами, які знаходяться на пожежних щитах. Але на такому небезпечному виробництві під рукою завжди мають буть додаткові вогнегасники, розтруби для гідрантів та інше обладнання.
Старший майстер дільниці компресії повітря Наталя Скалига
«І вони є, але донедавна були розкидані по кілька одиниць по кабінетах, складах та інших приміщеннях. Це було не лише незручно, але й небезпечно, адже треба було чітко знати, де що лежить, та ще й мати ключі від всіх цих приміщень. Ризик не знайти миттєво вогнегасник чи інший засіб турбувала людей», – розповіла Скалига.
Саме тому у цеху вирішили облаштувати окреме приміщення для зберігання протипожежних засобів, де все необхідно можна буде легко знайти і ключ від якого був би доступним завжди.
Стелажі з вогнегасниками
«Ми підтримали ініціативу працівників, – розповів начальник кисневого виробництва Володимир Черногоров. – Знайшли підходяще приміщення і вирішили облаштувати там все за принципами Виробництва світового класу WCM, яке успішно впроваджується в цеху і дає результати. Раніше це приміщення було «для зберігання всього». Звідти вигребли купи старих журналів, обрізки шлангів, безліч пластикових пляшок, якихось іржавих відер, зламаних лопат тощо. Тепер* кімнату не впізнати. Замінили вікно, пофарбували стіни, поліпшили освітлення, виготовили стелажі, посортували протипожежні засоби та розклали їх так, щоб усім було зручно».
Машиністки компресорних установок Жанна Єршова та Ольга Непорожня
І справді, тут є на що глянути – простора світла кімната з пофарбованими в приємний колір стінами. Праворуч – стелаж з вогнегасниками. Вони розкладені за типами і підписані. Поруч прикріплені плакати з інформацією, що можна гасити вогнегасниками якого типу, і схемою, як це робити правильно. Рівними рядками лежать розтруби для гідрантів, далі – лопати та відра. Це зелена зона. У жовтій – вогнегасники, які треба перезарядити, у червоній – обладнання, яке має піти в утиль. Все не лише естетично, але й практично. «Ергономіці ми надаємо особливого значення, – продовжує Наталя Скалига. – Людина під час пожежі може бути у стані стресу, і тому все має бути перед очима та під рукою. Облаштовували кімнату командою. Хочу подякувати машиністкам компресорних установок Олені Нагурній, Ользі Непорожній, Жанні Єршовій, Людмилі Володіній, іншим працівникам і працівницям. Але це ще не все! Наприклад, нещодавно машиністка Світлана Вербицька слушно зауважила, що циліндричний вогнегасник запросто може скотитися зі стелажу і вдарити когось по нозі. Вже є рішення – зробити бортики на стелажах. Зробимо і це. Бо всі розуміють: безпека на виробництві – понад усе».
Увага! Можливо в цій статті заховалося “золоте слово”. Більше про акцію – тут.
Напередодні Дня металурга і гірника ще один прокатний стан «АрселорМіттал Кривий Ріг» – дрібносортний ДС-250-5 – поновив випуск продукції після тривалого простою.
Успішне відновлення роботи стану, за словами заступника начальника СПЦ-2 з виробництва Олександра Макаренка, стало можливим, перш за все, завдяки його персоналу. «Дякуючи нашим людям, стан не втратив своєї працездатності під час вимушеного простою. Обладнання періодично вмикалося, прокручувалося, щоб зберегти працездатність гідравліки, електрочастини, механічних вузлів, підшипників рідинного тертя тощо. А ще ми виконали значну роботу з очищення гідроприміщень, водостоків, відстійників окалини, ремонту, пофарбували обладнання та металоконструкції. Це все у поєднанні з професіоналізмом працівників дало змогу запуститися у визначені терміни. 7 липня почався розігрів печі, а 11 липня вранці зі стану вийшла перша продукція. Йдемо за графіком», – розповів Олександр Макаренко.
Якісно нагріти заготовки у печі до температури 1160 градусів за Цельсієм перед прокаткою – це непросто й дуже важливо. Якщо нагрів буде нерівномірним, то це негативно вплине на технологічні процеси та на якість прокату. За пультом управління піччю – нагрівальник металу Володимир Шпак. «Вислів «на роботу, як на свято» дуже відповідає моєму сьогоднішньому настрою! – посміхнувся Володимир. – Люди скучили за прокаткою. Я вже 23 роки працюю на стані. Таких довгих простоїв ще не було. О сьомій ранку почали, вже майже година дня, політ нормальний».
Нагрівальник металу Володимир Шпак
З печі заготовки подаються на стан. Наладку прокатних клітей та привалкової арматури виконали вальцювальники. Вони ж контролюють роботу обладнання та геометричні параметри металу. Вогняні лінії проносяться станом, поступово стають тоншими й тоншими.
«Обладнання постійно має бути в робочому стані – розповідає старший вальцювальник Сергій Вербовий. – Відкрию таємницю: ніхто стовідсотково не знає, як воно поведе себе у різних ситуаціях. Тому ми на всі сто виклалися під час підготовки стану, налаштування клітей. А зараз уважно слідкуємо за процесом. Реагувати на зміни треба миттєво».
Старший вальцювальник Сергій Вербовий
Вальцювальники постійно взаємодіють з операторами головного поста управління. Саме оператор регулює швидкість обертання прокатних валків, і від правильно підібраних режимів залежить успіх. Оператор Дмитро Піддубний у цеху – з вісімнадцяти років. «Я професійно народився на цьому стані, – каже Дмитро. – Прийшов сюди худеньким маленьким пацаном. Виріс, як бачите. Стан – це частина моєї душі. Декілька місяців тут панувала моторошна тиша. Зараз все гуде, а для мене – наче лагідний котик мурчить. Стан працює, а значить, працює весь ланцюг від видобутку руди до відвантаження арматури. І це чудово!»
Оператор Дмитро Піддубний
Робоче місце Катерини Ветушної – пульт управління лінії пакування. Вона слідкує за тим, щоб не вийшло як у приказці «вміли готувати та не вміли подавати». «Ми повинні відвантажити покупцеві пачки арматури*, які б повністю відповідали умовам контракту. Вага пачки, кількість прутків, бездоганний товарний вигляд, наприклад, відсутність перехрещення прутків та інші характеристики – це зона моєї відповідальності. Ця робота мені дуже подобається» , – говорить Катерина.
Оператор лінії пакування Катерина Ветушна
Першою продукцією після перезапуску стала арматура з діаметром перетину 16 мм.
«Процес триває, – продовжує Олександр Макаренко. – Не все ідеально, так не буває ніколи, а особливо після довгого простою. Але всі проблеми вирішуємо оперативно. Після № 16 будемо катати ще декілька видів арматури різних діаметрів, в тому числі й шахтну, а також різний сортамент круглого прокату. Партії невеликі, доведеться часто робити перевалки. Але ми все одно задоволені, що є справжня робота для прокатників. Сподіваємося, що це лише початок».
Текст і фото: Андрій Онищенко
* “золоте слово” – ключ до правильної відповіді у грі
