28 червня Україна відзначає державне свято – День Конституції України.
Конституція – це головний оберіг державності і демократії. Цей Основний Закон увібрав у себе віковий законотворчий досвід українців і волю народу самостійно обирати і творити свою долю, впорядковувати державне життя, реалізовувати свій потенціал. Саме за це українці сьогодні воюють проти ворога і доводять світові, що головні цінності українського народу – людина, її життя, свобода, здоров’я, честь, гідність, недоторканність та безпека.
Будь-яка країна завжди починається з людей. Україна починається з кожного українця. Я впевнений, що Україна переможе усіх ворогів і побудує суспільство, де будуть створені умови для всебічного розвитку кожної людини, де пануватимуть демократія, право, справедливість – все те, що гарантує Конституція. Я надзвичайно гордий тим, як українське підприємство компанії «АрселорМіттал» протистоїть усім викликам, таким як нестача водопостачання і ракетні обстріли, і йде незворотним шляхом до кращого майбутнього.
Бажаю усім українським колегам витримки, взаєморозуміння, сил, здоров’я, благополуччя, спокою та миру!
Зі святом!
Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Сьогодні особливий день для України. Ми відзначаємо одну з головних віх, які сформували сильну, вільну та горду українську націю. Сьогодні День Конституції України.
Основний Закон України, прийнятий 28 червня 1996 року молодою Верховною Радою України, ознаменував прощання з радянським тоталітарним минулим і вступ до нової ери демократії та правової держави.
Конституція підкреслила тисячолітню історію українського державотворення та затвердила суверенітет української держави. Вона встановила територіальні кордони країни та закріпила європейський та євроатлантичний курс українського народу.
Конституція України визначає життя, здоров’я, честь і гідність людини найвищими цінностями держави. Вона наділила український народ повноваженнями бути носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в країні. На відміну від колишньої радянської авторитарної практики, вона гарантує кожному своєму громадянину свободу слова, думки, переконань і світогляду.
Усі ті свободи, які закріплені в Основному Законі України, втілюють невід’ємну складову сили кожного українця – його Свободу.
«Всі люди вільні та рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними і непорушними. Не можуть бути привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак». Це основи не лише побудови кращої країни, але й загалом кращого світу та принципи, які компанія ArcelorMittal повністю поділяє.
Від імені всієї компанії дозвольте мені висловити глибоке захоплення вашою силою, відданістю та витривалістю в цей складний для України час. Ми з Україною і з Кривим Рогом. Ми докладаємо всіх зусиль, щоб вас підтримати.
Героя не стало 5 червня цього року під час запеклих боїв поблизу селища Водяне.
Бути серед перших, коли мова йде про захист рідних та своєї країни, – це було у характері Ігоря. 6 січня його мобілізували до лав ЗСУ. За пів року захисника не стало, але колеги та друзі ніколи не забудуть про цю світлу людину.
Рік тому Ігор Солдатський працевлаштувався на наше підприємство електриком. Він швидко вчився, мав плани подальшого саморозвитку та кар’єрного зростання. На жаль, цьому завадила війна.
«Ми були просто шоковані новиною про загибель Ігоря, адже більш сонячної, доброї та відкритої людини годі було й шукати, – говорить заступник начальника ДФ ГД з енергообладнання Ігор Боярин. – Він встиг недовго відпрацювати у цеху, але одразу здобув повагу та шану колег. Планував вчитися на майстра, мав «золоті руки» та світлу голову. Ігор відповідав за стан електрочастини обладнання фабрики, всі роботи виконував професійно. Ми втратили гарну людину та перспективного фахівця. Наш цех пишається Ігорем Солдатським і назавжди збереже пам’ять про захисника!»
Висловлюємо щирі співчуття родині та друзям героя.
Наше підприємство представила Ольга Семків, директорка проєкту зі сталого розвитку «АрселорМіттал Кривий Ріг» і отримала відзнаку «Green Heart Leader».
Ми повинні використати відновлення як можливість якнайефективнішої відбудови країни завдяки скоординованим і сталим крокам для більш зеленої, інклюзивної та справедливої України, де «ніхто не залишиться без уваги».
Зусилля мають бути взаємопов’язані, щоб Україна не втратила десятиліття своїх здобутків у сфері сталого розвитку.
Учасниці форуму поділилися своїми досягненнями та досягненнями своїх команд у сфері екології під час війни.
Ольга Семків розповіла про курс нашого підприємства на «зелену» металургію, який попри війну залишається незмінним.
З метою вдосконалення роботи підприємства, ми вивели з експлуатації свої старі об’єкти виробництва й зменшили викиди забруднюючих речовин.
Ми продовжуємо свій розвиток та тримаємо свій фронт задля перемоги.
Вже більше 100 років робоча каска захищає голови працівників і є важливим атрибутом безпечної праці й використовується в багатьох професіях.
Історично каска – це наступний етап у розвитку захисного шолома і навіть свою назву вона отримала від латинського слова, що означало металевий шолом.
Під час Першої світової війни в артилерійській практиці стали використовувати шрапнелі – боєприпаси, які масово вражали противника. Шрапнель найчастіше вражала голову людини.
Французька каска Адріана часів Першої світової війни
У 1915 році французький генерал Огюст Луї Адріан розробив шолом, який захищав голову бійців від снарядів та шрапнелі. До того ж, така військова каска захищала голову від удару холодної зброї. Шоломи тоді виготовляли зі сталевих листів товщиною 0,77 міліметрів. Зсередини був прикріплений шкіряний підшоломник. До підборіддя шолом кріпився ременем із кінської шкіри.
Цікавий історичний факт – російська імперія на чолі з Миколою ІІ спочатку рішуче відмовилася від металевих касок для солдатів. Імператор вважав, що вона не до лиця російським воїнам, бо виглядає якось повсякденно, а зовнішній вигляд солдат мав викликати страх. Результатом цього рішення стало 33 тисячі евакуйованих поранених за вересень 1915 року. А французька армія завдяки захисним шоломам на чверть скоротила кількість поранень в голову. Та й у англійців їхні каски допомогли знизити втрати загиблих на 12%, а поранених на 28%.
А, наприклад, пожежні каски виникли у Франції у 1750 році. Спочатку їх робили із натуральної шкіри та полотна, а потім із латуні.
Будівельники почали використовувати захисні каски на початку ХХ століття. Перші каски були алюмінієвими. Але потім від таких касок вирішили відмовитись, оскільки алюміній є провідником електрики. Тож каски почали робити зі скловолокна. У 1970-х роках каски почали виготовляти із поліетиленового пластику.
Текстолітова каска кінця 1970-х
За однією із версій, першим розробником робочої каски у Європі став відомий письменник Франц Кафка. Він народився у Празі, у 1883 році закінчив Карлов Університет, отримав ступінь доктора права і у 1908 році почав працювати у Богемському Королівському Агентстві зі страхування робочих від нещасних випадків. На початку ХХ століття ситуація з травматизмом на різних підприємствах була дуже складною. Кафка їздив по виробництвам, документував нещасні випадки, аналізував їх та замислився про те, як їм можна запобігти.
Каска-“черепашка”
В 1912 році Кафка створив перший засіб для захисту голови в Європі – праобраз сучасної захисної каски. За це він отримав золоту медаль від Американської громади з безпечної праці.
А от у США вважають, що першу захисну каску розробила компанія E. D. Bullard, яка була заснована в 1898 році (до речі, вона і сьогодні існує, випускає яскраві, оригінальні, продумані та ергономічні каски).
Зараз каска є незмінним і обов’язковим засобом індивідуального захисту і в металургії. Вона захищає голови від механічних впливів, високої або низької температури, вологи, електроструму.
Підрив росіянами Каховської ГЕС спричинив потужне затоплення, що створило небезпеку для життя сотні тисяч цивільних, місцевої флори та фауни, природніх ресурсів, а також критично ускладнило роботу багатьох компаній та індустрій у регіоні. Щоб розібратися у наслідках цієї катастрофи та короткостроковому прогнозі нормалізації ситуації, Європейська Бізнес Асоціація сьогодні провела спеціальне обговорення на тему «Підрив Каховської ГЕС: наслідки для бізнесу».
Учасниками цього обговорення стали генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо, фінансовий директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Сергій Плічко, а також генеральний директор компанії «Укргідроенерго» Ігор Сирота, головний економіст компанії Dragon Capital Олена Білан та інші.
«Немає сумнівів, що ворог підірвав Каховську гідроелектростанцію вибухівкою, жодна ракетна атака не в змозі спричинити такого руйнівного характеру, що ми побачили», – підтвердив Ігор Сирота, генеральний директор «Укргідроенерго». Серед іншого він зазначив: «Якщо нижня частина гідроспоруди не зруйнована, рівень води у Каховському водосховищі зрештою може залишитися на рівні близько 6-7 метрів. Якщо вона все ж зруйнована, то рівень може впасти до критичної відмітки – до 3 метрів. Якщо ми залишимося на відмітці 6-7 метрів, то є ймовірність після паводку наповнити водосховище до 12,7 метрів – це та відмітка, яка потрібна для водозабору для найближчих міст. Ми будемо боротися за кожен сантиметр води Каховського водосховища, оскільки це дуже важливо, зокрема, і для навколишнього середовища. Але навіть при показнику у 6-7 метрів Запорізька та Дніпропетровська області, на жаль, більше не зможуть використовувати воду з Каховського водосховища. Зараз у тих двох областях відпрацьовуються альтернативні схеми водопостачання за допомогою водогонів з інших водних об’єктів країни».
«До цієї катастрофи наше підприємство споживало технічну воду на рівні 2,5 тис. кубометрів на годину. Зараз для економії води у Південному водосховищі тиск знижено, і ми споживаємо менше тисячі кубометрів технічної води на годину. У зв’язку з цим призупинили виробництво сталі та прокату. Поетапне повернення прокатних станів у роботу залежатиме від обсягів постачання води, але рівень виробництва певний час ще не буде таким, як до підриву дамби. У нашому гірничому департаменті ситуація більш стабільна, на виробництві функціонує замкнутий контур споживання води. Після весняних паводків там наявні значні резерви, що гарантує як мінімум два-три місяці роботи нашого гірничо-збагачувального комплексу», – зазначив Сергій Плічко, фінансовий директор «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«Ми намагаємось опрацьовувати інноваційні, справді творчі ідеї, щоб боротися із ситуацією, яка зараз склалася. Маємо дуже конструктивний діалог з місцевими органами влади, активно співпрацюємо у проєктах створення альтернативних джерел водопостачання. Аналізуємо можливості будівництва нових маршрутів для використання води з інших водойм. Для цього нам потрібне певне обладнання, насосні станції та час. Наразі Кривий Ріг ще має певні запаси води, але в таких умовах рівень нашого виробництва не перевищить 15-20% потужності. Попри все, ми продовжуємо працювати в Україні та відчуваємо підтримку світової корпорації АрселорМіттал. Цього року у розвиток виробництва ми інвестуємо понад 130 мільйонів доларів США», – підкреслив Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг».
