Автор: Babenko Tatyana

Категорії
Новини

Сталь на кінчику пензля

До 90-річчя нашого підприємства стартував проєкт «АМКР-holiday». Учасники проєкту – талановиті діти, які навчаються у Художній школі № 1. Юним художникам запропонували намалювати будівлі та споруди, в яких є криворізька сталь.

Так співпало, що серед понад 100 учасників проєкту у 20 батьки працюють в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Втім усі діти малювали з однаковим захопленням та бажанням передати на папері у різних техніках за допомогою паєток, гуаші та акварелі сталеву красу. Найскладніше, зізнаються учасники «АМКР-holiday», було обрати об’єкт для зображення.

«Я дізнався про цей проєкт від свого класного керівника у художній школі, – розповідає учасник проєкту Ілля Зубенко. – Намалював ескізи декількох споруд, адже всі вони цікаві, кожна приваблює по-своєму. Все-таки схиляюся до об’єкту Укриття ЧАЕС. Мені подобається ця міць та велич. Спробую намалювати. Я дуже хочу перемогти у цьому конкурсі».

«Я дуже-дуже хочу перемогти, – говорить Софія Ульянова, учасниця проєкту. – Я одразу вирішила, що малюватиму Бурдж Халіфа. Передати структуру твердої сталі дуже складно. Це виклик для мене. Я хочу з ним впоратися. Мені дуже хочеться, щоб про наше підприємство дізналися більше людей. Сподіваюсь, що мій малюнок цьому теж посприяє».

За проєктом юні митці мають намалювати одну з споруд, побудованих за допомогою нашої сталі. Їм було запропоновано 6 варіантів. А от у способі зображення ніхто художників не обмежував. Тому одні й ті самі споруди на кожному полотні виглядали по-різному. Від варіантів та фантазії дітей перехоплювало дух навіть у досвідчених викладачів художньої школи.

«Дякуємо «АрселорМіттал Кривий Ріг» за цей проєкт, – говорить викладачка Художньої школи №1 Лариса Дяченко. – Це так захопило дітей! Малюють, наприклад, Георгіївського дзвіницю. У когось її оточюють янголи, на іншому малюнку вона на фоні мильних бульбашок, хтось її прикрасив паєтками. Діти малюють і водночас дізнаються скільки усього цікавого і корисного зроблено з нашої сталі».

«Мій тато працює у безпеці руху на транспорті в «АрселорМіттал Кривий Ріг», – розповідає Софія Задорожня. – Я не дуже багато знала про велике промислове підприємство, а от завдяки цьому проєкту побачила та дізналася багато нового. Цікаво, що мені завжди подобався хмарочос Бурдж Халіфа. Я приглядалася до нього. Але не думала, що там є наша сталь. Вирішила намалювати саме його. Насправді дуже складно за допомогою пензля та фарб передати міць та велич Бурдж Халіфа, але я спробую. Я точно хочу бути серед переможців».

«АрселорМіттал Кривий Ріг» забезпечив всіх учасників проєкту «АМКР-holiday»» матеріалами для творчості. Отримає подарунок від підприємства і Художня школа № 1, де навчаються мистецтву живопису юні таланти. Для учасників організували екскурсію до Музею історії підприємства та розповіли про «Магію сталі», щоб діти зрозуміли, який шлях проходить сталь від народження до вже готової продукції. Всі роботи учасників «АМКР-holiday» будуть оцінені професіональним журі, яке і визначить переможців. Учасники проєкту отримають цікаві призи. Згодом ці картини можна буде побачити на святі Дня народження заводу.

Категорії
Новини

Як не збожеволіти у ці складні часи

Другий тренінг з ментального здоров’я, організований департаментом комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг», мав за мету знайти рецепти та кваліфіковані поради, як витримати шалене психологічне навантаження.

 Учасниками тренінгу «Ментальне виживання в період військової інтервенції», який відбувся в Палаці культури металургів, стали працівники підприємства та містяни. Тренеркою виступила Наталя Грищенко, практикуюча психологиня, кризовий консультант, переможниця конкурсу «Психолог року», тренерка ГО «Дівчата».

Проблема захисту ментального здоров’я надзвичайно загострилася після початку повномасштабного вторгнення Росії. За оцінками експертів щонайменше 40-50% населення потребуватимуть психологічної допомоги у подальшому. Здається, вже зараз немає жодної людини, яка б бодай раз не відчула, що «не вивозить», «їде дах», опустилися руки і ти ніякий, «життя завмерло, а твій світ зруйновано». Військові, мешканці прифронтових регіонів, ті, хто став вимушеним переселенцем… На жаль, прогнозують експерти, не залишиться нікого, хто б тим, чи іншим чином не постраждав від війни.

«Я демобілізований військовий, отримав інвалідність. Я відчуваю потребу у психологічній допомозі, підтримці, хоч і нелегко у цьому зізнаватись, – розповідає Олексій Кравченко, працівник управління  складського господарства та виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». –Я був на першому тренінгу і зрозумів наскільки корисні ці заходи. І найголовніше, що я отримав практичні інструменти. Я підтримую зв’язок зі своїми побратимами, тому набуті навички на тренінгу передам їм. Ми всі зараз потребуємо допомоги, потрібно це зрозуміти, зізнатися самому собі і діяти! Це працює! Тому я тут, я знову на тренінгу».

Вплив воєнних подій на психіку відчувають усі. Але його руйнівність залежить від того, чи здатна людина знаходити альтернативу й виходити з ситуації, в якій вона опинилася. На це впливає чимало чинників: тривожний темперамент, тяжкість обставин, в яких вона опинилася, схильність до тривожних розладів, які вона мала ще до війни, потужність втрат.

«Моє головне завдання – це прокачка метального здоров’я учасників тренінгу, бо ми всі без виключення зараз травмовані, – говорить тренерка Наталя Грищенко. – Треба зрозуміти, що увага до свого психологічного здоров’я – це задача № 1. Ми живемо в період війни, і  насильства стало більше. Ще одне завдання для нас на цьому тренінгу – це захист від насильства та запобігання насильству. Найкращим результатом для учасників тренінгу стане те, що вони отримають практичні навички та  техніки, як діяти задля власної стабілізації, самоповернення, самовідновлення».

Терапевтичним виявилося навіть просто спілкування учасників та учасниць тренінгу, особисті лайфхаки, знахідки, які народжувалися під час тренінгу, кваліфіковані поради, і все це в легкій ігровій формі, цікавих вправах та техніках. Кожен зміг знайти своє, те, що працює в його особистому випадку. Звісно, що це не вирішить одразу всі проблеми, але допоможе зробити перші кроки у підтримці вашого ментального здоров’я.

Категорії
Новини

Як зберегти внутрішнє полум’я та відновити життєві сили

У Палаці культури металургів за підтримки «АрселорМіттал Кривий Ріг» для працівників підприємства та містян відбувся тренінг «Піклуюся про себе». Його провели наші партнери – благодійний фонд «Право на захист» .

Актуальність теми тренінгу – «Профілактика професійного вигоряння для тих, хто допомагає» підказало саме життя. Постійна присутність стресу, як частини нашого життя сьогодні, нестабільність, велике інформаційне навантаження та відчуття розгубленості виснажують наші сили. У кожного з нас багато спільних і особливих водночас причин та факторів, які призводять до вигоряння. Як підтримати своє життєве полум’я та де взяти сили? Свої рецепти відновлення на тренінгу запропонували, як досвідчена психологиня, тренерка БФ «Право на захист» Ірина Руденко, так і самі учасники тренінгу.

«Нам потрібно витримувати сьогоднішню реальність щодня, – розповіла Ірина. – Підтримувати себе фізично: здоровий сон, харчування, відпочинок. А ще обов’язково знаходити сили для збереження ментального здоров’я, психологічного комфорту та поповнення життєвих сил. Мета нашої зустрічі – знайти джерела відновлення, які допоможуть нам знайти себе, знайти сили, щоб жити самим та допомагати іншим».

Серед учасників тренінгу були дружини загиблих на війні працівників підприємства, переселенці, криворіжці, які щодня працюють з великою кількістю людей. На тренінг завітали родинами.

«Я прийшов на тренінг за новою інформацією, знаннями, навичками, адже щоденний стрес вимотує.  Я відчуваю, що потребую відновлення в емоційному сенсі зокрема, –  розповідає учасник тренінгу, майстер з ремонту обладнання коксохімічного виробництва Сергій Стеблина. – Навіть спілкування у групі вже дало мені дуже багато. Я зрозумів, що у моєму житті не все так погано. Я почув безліч рецептів відновлення , які вже підтверджені на практиці іншими учасниками. Кваліфіковані поради від тренера та фішки від колег я точну візьму на озброєння. Дякую за цей тренінг. Чекаю на нові заходи та зустрічі».

У часники тренінгу відверто розповіли свої історії втрат та надбань. Кожен додав щось своє. Були і сльози, і щирий сміх, народжувалися нові життєствердні меседжі. Наприклад, «Я – є, в мене – є, а буде ще краще. І це мій вибір»! У декого з учасників наступного дня ця афірмація вже прикрашала оселю. Учасники запевнили, що цей тренінг був дійсно корисним для них і допоміг зробити наступні кроки у напрямку стабілізації свого емоційного стану і уникнення вигоряння у всіх сферах свого життя.

«На тренінгах для мене кожна група особлива, – говорить психологиня Ірина Руденко. – Цього разу мене дуже вразила активність учасників. Всі вони були різними, зі своїм емоційним багажем, але вони змогли розкритися та щось віддати іншим. Відбувся обмін життєвим досвідом. І жоден учасник з тренінгу не пішов  з порожніми руками. Я відчула задоволення, що люди змогли пережити сьогоднішній день та зробити його несхожим на інші свої будні». Вже 28 червня о 10.00 в Палаці культури металург пройде тренінг «Ментальне виживання в період військової інтервенції». Запрошуємо вас долучитися до команди учасників тренінгу.

Категорії
Благодійність

Допомогли перевезти благодійний вантаж

До «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернулася по допомогу благодійна організація «БФ «ТВІР». Наше підприємство надало великовантажний автомобіль, який був потрібен для перевезення гуманітарного вантажу зі складу організації до однієї з міських лікарень.

«Дякуємо великому промисловому підприємству, яке відгукнулося на наше прохання перевезти вантаж, який ми отримали від закордонних благодійників, – говорить засновниця БО «БФ «ТВІР» Наталя Богун. – З нашого складу ми мали доставити до лікарні декілька багатофункціональних та електроліжок, матраци, медичний одяг та дезінфекційні речовини. Назбиралося більше, ніж вантажівка, тож навіть великовантажному автомобілю довелося здійснити два рейси. Дякуємо за цю допомогу, тепер якість медичних послуг, завдяки нашим закордонним благодійникам та «АрселорМіттал Кривий Ріг», для пацієнтів міської лікарні буде кращою».

Категорії
Новини

Історії кохання, написані серцем, житимуть вічно

Сім картин, написаних дружинами полеглих Героїв-працівників нашого підприємства, були представлені у Дніпровському художньому музеї на регіональній виставці «Жива. Справжні історії кохання».

Підприємство надало учасницям проєкту з нашого міста комфортабельний автобус, щоб вони могли комфортно дістатися на виставку до Дніпра.

Всеукраїнський арттерапевтичний проєкт «Жива. Справжні історії кохання» був створений ініціативною групою українських митців, волонтерів та благодійників – БФ «Сучасна Україна», аби у творчих просторах та студіях дружини полеглих Героїв мали змогу відкрити творчі здібності та на полотні відобразити історії свого кохання, виплеснути емоції та зменшити біль від втрати загиблої на війні рідної людини, коханого чоловіка, сина, батька, відновитися після пережитого. Учасниці- криворіжанки створювали свої роботи у Криворізькій художній школі № 1 за підтримки БФ «Сучасна Україна» та «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Картини наших героїнь одразу стали зірками виставки у Дніпрі. І не дивно, адже серед 27 робіт, розташованих у залах музею, криворізькі були найпомітніші. Вони вражали техніками виконання і оригінальними неповторними сюжетами,. Учасниці виставки кажуть, що біль втрати у всіх один, а от історії кохання і життя – у кожного свої.

«На цій картині – наше побачення. Це був 2005 рік, чоловік повів мене на гойдалки, – розповідає Тетяна Гора, дружина загиблого Сергія Гори. – Ми завжди були одним цілим, доповнювали одне одного. Скільки щасливих моментів він мені подарував! Разом ходили на прогулянки до лісу, на риболовлю, в тир, у подорожі. Він був мені не просто чоловіком, а й другом, підтримкою, моїм диханням та серцебиттям. Коли народилися двоє синів, то Сергій став батьком та другом і для них. Він дуже любив свою країну! Нам колись пропонували переїхати до іншої країни, а він відмовився, бо для нього існувала лише одна батьківщина – Україна. Добрий, спокійний, таким я його знала. Він мені завжди казав: «Бережи дітей!». Тепер ось я роблю це за себе і за нього».

Тетяна ледь не щодня згадує ту мить, коли життя розділилося на «до» та «після» – 9 жовтня 2022 року, день загибелі Сергія. Він встиг ще напередодні привітати дружину з днем народження. Розмова була такою теплою, світлою і ніжною, але, на жаль, останньою. Війна відібрала життя героя, але не кохання, яке тепер житиме у малюнку його дружини.

Чоловік іншої учасниці проєкту Яни Волошиної Олег загинув під Соледаром у вересні 2022 року. Тоді жінка відчула, наче зупинилося її серце, опустилися руки, завмерла душа. Але Олег залишив по собі те, що й зараз тримає її: два крила – два сини, які, як дві краплі води, схожі на батька.

«Ми знайомі з Олегом ще зі школи. Тоді я подумала: «Який красень, а чому ще не мій?». Ми довго зустрічалися, довго йшли до створення сім’ї, – розповідає Яна Волошина. – А одного разу він зібрав наші родини та сказав: «Все! Ми одружуємося!». Рішучий був і сміливий. Він оберігав мене від усіх проблем, труднощів. Я за ним була, як за скелею. Олег завжди усміхався, був учасником команди КВК. Він взагалі у мене талановитий. А які вірші він писав! Писав їх і на фронті. Ось зараз я зібрала їх у збірку. Хочу зберегти цю пам’ять про чоловіка. Ця пам’ять живе і на картині, яку я намалювала. Там самотня дівчина, як і я зараз. Але навколо квіти, і дивиться вона вперед, туди, де живе її кохання».

Яна розповідає, що за пензля взялася вперше, як і майже всі учасниці проєкту «Жива». Їй було страшно, здавалося, що нічого не зможе. А вийшло виплеснути тугу та біль від втрати, розділити її з тими, хто відчув те саме. І стало легше, з’явилася впевненість та бажання жити й рухатися далі. І малювати, бо це дає змогу й надалі жити коханню, яке народилося у серцях цих талановитих жінок і мужніх захисників.

«Усі роботи, представлені на цій виставці різні, – говорить художник, волонтер, заступник директора Дніпровського художнього музею Сергій Бурбело. – Я не вчив наших героїнь з Дніпра правильній техніці, а намагався допомогти їм перенести на полотно все те, що їм болить, допомогти відродитися, знайти сили жити далі.  Для мене честь бути дотичним до цієї ініціативи. Роботи учасниць написані не пензлем, а душею. Під час малювання були й невпевненість, і сльози. Але найкращою нагородою стали усмішки наших героїнь, віра у власні сили та бажання жити далі». 

На виставці у Дніпрі були представлені роботи з трьох міст України: Дніпра, Києва та Кривого Рогу. Загалом у проєкті беруть участь 50 міст України. Планується, що роботи криворізьких учасниць будуть виставлені на підсумковій фінальній виставці проєкту «Жива. Справжні історії кохання».

Категорії
Новини

Чиста безпека, або Безпечна чистота

Вислів із загальновідомого фільму «о, тепленька пішла!» – ніби про відремонтовану бойлерну адміністративно-побутового комплексу цехів Ливарно-механічного заводу. Тепер у працівників РМЦ-2 та ЦМК немає проблем, аби комфортно помити руки, вмитися протягом дня чи після важкої зміни прийняти душ і в охайному вигляді дістатися додому.

Майже ніхто вже й не пам’ятає, коли у цій старій бойлерній робили такі ремонти. Гарячою водою вона забезпечувала дві душові та корпус АПК. Вода підігрівалася за допомогою пари, яка подавалася під тиском. І для цього за старою технологію використовували спеціальні посудини.

«Така технологія – це підвищена небезпека, та й працювали старі агрегати вже не так якісно, як хотілося б, – говорить начальник РМЦ-2 Олександр Тюрін. – З воєнним часом і нестабільністю надходження пари агрегати вимагали підвищеної уваги. Ми фактично перебували у постійній напрузі. Тому звернулися до керівництва підприємства з проханням відремонтувати бойлерну та встановити там сучасні електроводонагрівачі, які здатні витримати усі непрості сучасні робочі умови».

В цехах ЛМЗ все робиться якісно на всі 100%, тож під час оновлення бойлерної не лише замінили водонагрівачі, а й відремонтували приміщення: пошпаклювали, поштукатурили, поклали плитку та пофарбували. Тепер чистота тут не лише безпечна, а й око милує. Плюс ще тепер можна заощадити воду, адже раніше її більше йшло на технологічний процес утворення гарячої води за допомогою пари. У бойлерній встановили три нових електроводонагрівачі, які повністю перекривають потребу у гарячій воді працівників ремонтних цехів, розташованих в цьому адміністративно-побутовому комплексі. Щозміни душовими користуються 220 працівників.

«Ремонтна справа робиться не в білих рукавичках. Ми працюємо в цехах, тож, звісно, потреба комфортно помитися – це не примха, а необхідність, – говорить завідуюча складом Наталя Кутова. – І ми дуже зраділи, коли у наших душових нарешті з’явилося безперебійне гаряче водопостачання. Інколи й вдома теплої води немає, а тут є. Коли ти втомився після зміни, але прийняв душ – і тобі легше, і тілу, і душі. Тож додому вже повертаєшся у зовсім іншому настрої».