Категорії
Новини

Підпалювали гроші, «пускали кров», робили «чортів палець»

Хімія може бути цікавою. За допомоги експериментів це доводили юнакам та дівчатам фахівці хімічної лабораторії випробувального центру департаменту з якості та представники департаменту з соціального розвитку «АрселорМіттал Кривий Ріг» в межах фестивалю «Наукові пікніки», один з яких відбувся на території ЗОШ № 43 Саксаганського району.

Біля «хімічної» локації «АрселорМіттал Кривий Ріг» було гучно. Діти буквально «обліпили» майданчик, сміялися,  активно розпитували про все, що відбувалось, і, звичайно, брали активну участь в експериментах.

А відбувалися тут дуже цікаві речі. Наприклад, внаслідок протистояння сахарози і сірчаної кислоти представники нашої лабораторії робили чорний «чортів палець», завдяки спеціальним реагентам «пускали кров», робили не менш «криваве» рукостискання, влаштовували «світлофор» у колбі, підпалювали гроші, які не горіли у вогні, та створювали інші видовищні, але безпечні для оточуючих речі. А все це для того, щоб молодь познайомилася з металургією, зацікавилася такими природничими науками,  як хімія, фізика, та обирала технічні спеціальності під час вступу у навчальні заклади.

«Мета нашої участі у «Наукових пікніках» – показати дітям, якою цікавою і навіть ефектною може бути хімія, та розказати де і в яких професіях вона може застосовуватися, – сказала Таміла Нагорна, лаборант спектрального аналізу хімічної лабораторії випробувального центру департаменту з якості. – Звичайно, такі експерименти на виробництві ми не робимо, але наші дослідження ще цікавіші, наприклад, визначення якості вапняків, вогнетривів, залізорудної сировини тощо. Про це ми теж розповідали дітям та створювали для них «хімію» заохочування – закликали обирати професії, в яких саме і використовується ця наука».

Експерименти проводить Карина Бойко, лаборант-стажер спектрального аналізу хімічної лабораторії випробувального центру департаменту з якості

Учень Криворізького ліцею № 113 Ярослав Капелюшний з цікавістю роздивлявся колби, назви реагентів в них, запитував у наших фахівців, для чого вони потрібні. А коли почалися експерименти, він із захопленням спостерігав за ними.

«З хімією я не дуже товаришую, мені більш фізика до вподоби, але ці хімічні досліди вашого підприємства мене здивували, – ділиться враженнями Ярослав. – Найбільше сподобався «Світлофор» – експеримент, під час якого у розчині, здається, піні, поступово змінювалися кольори. Цікаво було споглядати на це. Я згоден, хімія – цікава наука, особливо тоді, коли ти сам можеш взяти участь у експериментах. Колись я занурював руку у ньютонівську рідину, яка складається із крохмалю та води. Здається, все просто, але коли в цей розчин повільно опускаєш руку, вона в’язне, а якщо різко – то ні. Я досліджував, чому так відбувається. Експерименти, які я побачив на вашій локації, були ще більш видовищними, крім того, нам їх пояснювали».

«А мені хімія дуже подобається, особливо коли я можу особисто взяти участь у якомусь експерименті, – сказала Маргарита Гладаревська, учениця  цього ж ліцею. – Це на перший погляд хімія складна, а якщо тобі все ретельно поясняють та ще й дають можливість самим «похімічити» – це дуже круто!»

Створюють “Світлофор”

«Науковий пікнік» був присвячений Дню науки, який відзначають в Україні 20 травня. В Саксаганському районі, крім локації нашого підприємства, свої наукові куточки представили ЗОШ № 43, гімназії №№ 51, 21, криворізький ліцей № 113, КДПУ, станція юних техніків та криворізький фаховий коледж торгівлі та готельно-ресторанного бізнесу.

Як зазначила Оксана Новосилецька, заступник директора з навчально-виховної роботи криворізького ліцею № 113, локації «Пікніків» різноманітні, але окрема увага прикута саме до хімії. «Насправді ця наука буквально усюди навколо нас – і у побуті, і на роботі. Тому ми приділяємо їй стільки уваги та заохочуємо дітей цікавитися нею, вона відкриває шлях до багатьох професій. А участь у наукових посиденьках важковаговиків-практиків – фахівців підприємства, сильніше сприяє профорієнтації молоді, дає їм можливість вживу поспілкуватися зі спеціалістами, поекспериментувати та розважитися по-науковому», – зазначила Новосилецька. 

Гроші не горять
Категорії
Новини

Підприємство зацікавлює школярів STEАM-освітою

Фізика, математика, хімія та інші науки можуть бути не нудними, а цікавими – це доводить STEАM-освіта і наше підприємство. З початку поточного року «АрселорМіттал Кривий Ріг» співпрацює зі школами міста саме у напрямку STEАM-освіти, щоб популяризувати технічні спеціальності серед школярів.

За остання п’ять років у всьому світі спостерігається дефіцит фахівців з технічних напрямків, а попит на робітничі професії серед працедавців натомість зростає. Тож, дбаючи про майбутнє, наше підприємство прагне зацікавити молоде покоління технічною освітою та проводить активну роботу у напрямку STEАM.

STEАM-освіта – новітній тренд в освітньому просторі світу. Вона охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering), мистецтво (Art) та математику (Mathematics). Принцип цієї освіти в тому, що учень стає не споживачем, а замовником знань. Ставка робиться не на «суху» теорію, а на практику, та ще й таку, яку можна дослідити, помацати, самому все зробити, вирішити. І все це шляхом пізнання, проб, помилок і успіхів.

«Згадайте, чи була у вас в дитинстві улюблена іграшка? Яким предметом у школі ви найбільш захоплювалися, які фільми вам подобалися? Як ви обирали собі друзів чи подруг? Саме про найулюбленіші речі юнаки та дівчата чомусь забувають. Або розгублюються, коли настає час обирати спеціальність, а з нею і свій майбутній кар’єрний шлях. Найчастіше на вибір професії впливають поради батьків або родичів. Молодь вступає до вишів за їхніми порадами, навчається кілька років, витрачає багато сил, енергії, коштів батьків і… часто розчаровується у професії. За довоєнними дослідженнями, в Україні лише 40 відсотків молодих фахівців починають працювати за спеціальністю після закінчення вищих та спеціалізованих навчальних закладів. Настав час змін в системі профорієнтаційної обізнаності школярів. І ми як велика міжнародна компанія активно в цьому допомагаємо», – розповідає Ірина Рябінкова, начальник відділу розвитку молодіжних проєктів та взаємодії з навчальними закладами департаменту з соціального розвитку «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Потримати в руках шматочок залізної руди, випробувати її магнітні властивості, провести під наглядом фахівця прості хімічні досліди, самотужки розібратися, з чого складається та чи інша машина, агрегат тощо. Саме у власних дослідженнях та відкриттях і полягає рецепт успіху навчання за STEАM-приципом. Діти завдяки практиці розуміють, де вони можуть застосовувати знання з технічних предметів, і головне, зацікавлюються процесами.

«Для початку ми запрошуємо на екскурсії підприємством шкільних викладачів фізики, хімії, географії. В цехах вони знайомляться з обладнанням, технологічними процесами та й взагалі поринають у робітничу атмосферу. Вчителі першими розповідають дітям про все, пояснюють, як той чи інший предмет може стати потрібним на виробництві. Крім того, ми пропонуємо викладачам відвідати наш «Клуб емоційної стабільності», де психологи діляться порадами, як ефективно і «без нервів» працювати під час війни. Для дітей наше підприємство проводить чимало заходів у рамках About освіти, «Ярмарку професій», проєкту «Сто питань професіоналу» та  вебінарів «Магія сталі». Ми постійно працюємо над тим, щоб створити для дітей ще більше цікавинок та заходів, – говорить Вікторія Коцуба, фахівець відділу розвитку молодіжних проєктів та взаємодії з навчальними закладами департаменту з соціального розвитку.

«Співпраця підприємства зі школами дуже важлива для всіх учасників освітнього процесу, – зазначила Ганна Новікова, заступниця директора Криворізької гімназії № 51 Криворізької міської ради. – Деякі теми з металургії діти починають вивчати вже в четвертому класі, зокрема вивчають зразки порід. Але коли діти самі потрапляють туди, де лежать ці породи, мають змогу самостійно підняти цей камінчик, роздивитися його, від спеціалістів дізнатися, що з нього потім вироблятиметься, побачити, як це все робиться – це зовсім інша справа, інший смак подачі і сприйняття матеріалу, дотик до справжнього життя. Крім того, дітям дають можливість щось зробити самостійно. Це дуже мотивує! Це унікальна інформація, практика, яку можна провести тільки на базі підприємств. І ми вдячні «АрселорМіттал Кривий Ріг» за таку співпрацю».

Категорії
Новини

Насосні станції переходять на «світлу сторону»

Завдяки встановленню сучасного освітлення у приміщеннях насосних станцій в цеху водопостачання нашого підприємства працювати стало світліше, безпечніше та зручніше.

«У машинному залі стало набагато світліше, наче при яскравому сонці, ми навіть не всі лампи почали вмикати. Завдяки світлу стало зручніше підніматися сходами, виконувати техобслуговування, слідкувати за обладнанням та процесами. Краса!», – поділилася враженнями від доброустрою Людмила Стєпанішина, машиністка насосних установок насосної станції № 13 цеху водопостачання.

З початку березня поточного року у приміщеннях насосних станцій ЦВП триває заміна систем освітлення на стелях – старі лампи розжарювання заміняються на сучасні люмінесцентні. Ними вже переобладнано насосні №№ 7, 8, 13 та 18А. І роботи ще тривають, адже замінити освітлення треба і в інших насосних цеху.

«В нашому цеху більше 20 насосних станцій, – розповідає Юрій Буслов, начальник ЦВП підприємства. – Ці промислові об’єкти з численними насосами та іншим устаткуванням вкрай необхідні для всього виробничого комплексу – вони обслуговують роботу доменних, прокатних цехів, сталеплавильного департаменту та інших підрозділів металургійного виробництва.

Раніше насосні освітлювалися звичайними лампами розжарювання. Вони світили тьмяно, а водночас ще й споживали велику кількість енергії. Крім того, доводилося часто змінювати лампи, які перегоріли, та проводити інші профілактичні заходи. Встановлення нового сучасного освітлення позбавило нас цих турбот та вже дозволяє заощаджувати електроенергію».

На насосних станціях, крім повсякденних робочих процесів, проводяться і ремонтні роботи – здійснюються ревізії насосів, заміна обладнання, запірної арматури, ремонти водоводів тощо. Все це робиться для того, щоб вчасно запобігати аварійним ситуаціям. При старому освітленні слюсарям робити це було проблематично, іноді навіть доводилося встановлювати кран-балку із додатковим освітленням. Зараз на насосних, де замінили систему освітлення, проблем з цим не виникає.

Комфортнішими стали й умови роботи у машиністів насосних установок. Тепер вони можуть чіткіше бачити показники обладнання та й взагалі стало зручніше моніторити роботу великої машинної зали з майданчика зверху.

Хороше освітлення сприяє охороні праці, адже окрім зручності пересування,  достатня кількість освітлення запобігає швидкій втомі та сприяє гарному настрою, що в наш буремний час є дуже важливим.

Категорії
Наші люди

Скриньки – із паперу, пташки й звірятка – із пляшок

Вона любить свою професію, а у вільний час створює речі, які дивують оригінальністю.

Для змащувальника автотранспортного управління Олени Піліпейко пластик, папір та різні непотрібні для вживання речі стали джерелом натхнення для створення майже дизайнерських виробів для практичного використання та сувенірів для душі.

Про Олену Піліпейко «Металург» дізнався під час одного з репортажів у цехах підприємства. Про неї нам розповіли її колеги з автотранспортного управління: «Знаєте, в АТУ у нас є справжня майстриня. Її роботи надзвичайно красиві, вона створює дуже оригінальні речі! Хочеться, щоб усі знали про те, які талановиті люди у нас працюють!». Як виявилося потім, Олена до того ж є єдиною жінкою в автотранспортному управлінні, яка працює змащувальником автомобілів.

Ми розмовляли з Оленою на її робочому місці в АТУ. Увагу одразу привернули гарні дрібнички біля її столу: плетені горщики для квітів, скриньки різного розміру та кольору для корисних дрібниць, макет української садиби з будиночком, тином, квітником, собакою та кішкою. Все це виглядає, наче справжнє. Навіть всередині будиночка є мініатюрні меблі.

«Виготовлення красивих речей – не просто моє хобі, це потреба душі, моральне задоволення, якщо так можна сказати. Робота над ними заспокоює мене та надає гарного настрою, – розповідає Олена Піліпейко. – Все почалося у 2017 році, коли одна з моїх колег, яка працювала муляркою, принесла на роботу дуже цікавий кошик, як потім з’ясувалося, сплетений з паперу. Я дуже зацікавилася цим і попросила, щоб вона навчила мене так плести. Знаєте, у мене з першого разу все вийшло! А коли зрозуміла як це робиться, то фантазії вже не було меж: почала створювати не тільки кошики, а й скриньки, підставки для горщиків, фігурки різних звіряток тощо. Технологію їх виготовлення опанувала вже сама, роблю так, як вважаю за потрібне. І в мене все виходить».

Для створення своїх робіт, крім паперу, Олена використовує і так зване «сміття» – використані пластикові пляшки, пінопласт, дерев’яні палички, якими ми розмішуємо у чашках каву або чай, та інші вже непотрібні для вжитку речі. Як говорить Олена, пластик людство створило для зручності. Але він стає нам в нагоді лише на деякий час, а далі перетворюється на сміття і століттями розкладається, забруднюючи тим самим довколишню середу. Наприклад, пластикова пляшка розкладається від 450 до однієї тисячі років. А в руках Олени пластик набуває нового життя.

«В деяких роботах я використовую звичайні пластикові пляшки, а от для виготовлення звіряток чи птахів краще підходять пляшки від кефіру, шампунів, гелів для душу тощо, – говорить Олена. – Звичайно, стільки продуктів я сама не споживаю, тож прошу колег приносити мені такі пляшки. Коли матеріалу збирається достатньо, починаю щось робити. От, наприклад, голубів я створила на початку війни. Голуби – символи миру, тож хоча б так я можу наблизити мир у своїй рідній Україні. А щоб потім в ній було як завжди затишно, роблю різних звіряток, садиби з хатинками, на дачу зробила дуже красивих лелек. В кожну роботу я вкладаю частинку своєї душі і хочу, щоб мої роботи сприяли гарному настрою, надавали людям оптимізму».

Олена Піліпейко працює змащувальником автомобілів вже 21 рік, рівно стільки ж, скільки працює на підприємстві. Роботи в неї багато. Щодня  вона оглядає великі вантажні автомобілі та змащує мастилом їхні деталі та механізми, які піддаються тертю під час поїздок. Вчасне змащування попереджає зношування і загалом є важливою складовою технічного обслуговування автомобілів.

Під час роботи Олені доводиться як спускатися «під землю» – до оглядової ями, так і «озброюватися» пістолетом – важливою частиною спеціального прибору для змащування під тиском.

«Роботу свою дуже люблю! Вона для мене важлива, та й серед людей завжди знаходжусь, відчуваю підтримку колег, – продовжує Олена. – Звичайно, цій професії я навчалась, адже тут треба знати не лише різні «масльонки», а й види мастила, до яких марок автомобілів що підходить та багато іншого. А за першим фахом я повар, відпрацювала за цією професією аж 16 років. Взагалі я дуже люблю готувати та годувати людей. Є у мене і свої фірмові страви, наприклад деруни. Вони в мене незвичайні. Тобто готую їх за класичним рецептом, але потім варю крутий запашний бульйон з приправами, викладаю вже обсмажені драники у чавунок чи глибоку сковорідку, трохи заливаю цим бульйоном, щоб не повністю їх покрити, і протушую на маленькому вогні. Спробуйте, це дуже смачно, як кажуть, за вуха не відтягнете (сміється). А ще дуже люблю працювати з тістом, пиріжки, млинці, оладки – це у мене завжди водиться. А взагалі все, що я роблю – це для людей: моя робота, мої поробки, які переважно дарую друзям та знайомим, мої страви, якими годую рідних і не тільки. Все це надає мені життєвої наснаги. Цього я бажаю і кожному з нас. Знайдіть і ви якесь захоплення, щоб «гріло душу» – і тоді ваше життя зміниться на краще. Я це точно знаю!»

Категорії
Новини

«Кровопивці» відкрили сезон полювання

Навесні, тількино пригріє сонечко та підросте зелена трава у парках, скверах, лісосмугах, починається сезон полювання кліщів на людей та тварин. Щороку з укусами кліщів до закладів охорони здоров’я звертаються близько 20 тисяч  людей. Бореліоз, ерліхіоз, анаплазмос, туляремія – все це назви дуже небезпечних хвороб, які викликають укуси кліщів.

Кліщі живуть переважно у траві, рідше – у чагарниках. Вони не заповзають на дерева та не стрибають з них, але все ж люблять висоту – зачепившись за одяг людини, вони починають повзти доверху, поки не знайдуть зручне для себе місце на шкірі, де потім і присмоктуються. На шлях доверху у них в середньому витрачається 30 хвилин.

«Нарешті потеплішало, але з теплом з’явились перші пацієнти, яких укусив кліщ.  Якщо ви на природі, краще за все кожні 15-20 хвилин передивлятись свій одяг, протрушувати його, щоб позбутися небажаного гостя, – ділиться порадами Наталія Гардань, головна лікарка ПП «Стіл Сервіс». – Саме тому на прогулянку варто надягати світлу однотонну одежу, на ній темний кліщ одразу буде помітним. Одежа має бути з комірцем та рукавами, манжети яких повинні щільно прилягати до зап’ясток. На ноги треба надіти брюки та заправити їх у чоботи чи шкарпетки з міцною резинкою. Голову може захистити капюшон, кепка, косинка, шапка. Щоб захист був ще надійнішим – перед прогулянкою обробіть одяг спеціальними аерозольним засобом. Серед них є і ті, які відлякують кліщів, та ті, які їх знищують».

Кліщ може «гратися» з вами у схованки – зануритись в одяг так, що одразу його не знайти. Тому вже вдома знову передивіться одяг, випріть його та попрасуйте. Це стосується і сумки, ковдри на якій ви сиділи на природі тощо.

До речі, кліщ може причепитися і до тварини, тому після прогулянки на природі ретельно оглядайте не тільки себе та дітей, а й своїх домашніх улюбленців, з якими ви гуляли. Знайте, що укус кліща відчути майже неможливо, адже він виділяє анестетичну речовину, що його знеболює.

Варто знати: Кліщ може триматися на тілі людини або тварини до 12 діб. Дорослих кліщів, що присмокталися, найчастіше помічають через 2–3 дні: на місці укусу з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, а сам кліщ збільшується в розмірах.

Якщо ви виявили кліща на тілі

Одразу зверніться до лікаря! Якщо немає такої можливості, видаляйте кліща самостійно. Для цього обгорніть пальці марлевою серветкою, витягайте кліща пінцетом чи петлею з нитки. Робіть це поволі, без ривків. Важливо видалити кліща разом із хоботком. Після видалення кліща ранку потрібно змастити антисептиком, а руки вимити з милом. Видаляти кліща можна також спеціальним пристроєм, який продається у ветеринарних аптеках.

Що треба робити далі?

Кліща, якого ви витягнули, треба помістити у чисту посудину чи флакон, щільно закрити та здати його на аналіз до лабораторії. Постраждалим варто здати кров на антитіла, пройти імунотерапію та слідкувати за своїм здоров’ям: щоденно вимірювати температуру тіла, а в разі її підвищення чи почервоніння на шкірі, яке продовжує збільшуватися, – негайно звернутися до лікаря.

Бережіть себе! Зараз нам вистачає стресів. Тож нехай ваші прогулянки не будуть затьмарені «кусючими» неприємностями.

Категорії
Новини

«Вітерець» набув свіжих сил

Тепер він готовий розігнати все на своєму шляху. У залізничному цеху № 2 власними силами відповідно до вимог Виробництва світового класу відремонтували снігоочисну машину «Вітерець».

Ще ледве прийшло тепло, а в залізничному цеху № 2 вже готуються гідно зустріти холоди наступного зимового сезону і головний зимовий виклик – снігопади. Одним з методів прибирання снігу на залізничних коліях, стрілочних переводах та перегонах є його здування під сильним тиском повітря, який утворює снігоочисна машина «Вітерець».

Принцип дії у неї простий, але дуже ефективний. Зверху на ній розташована велика турбіна, яка забирає повітря, нагнітає його та спрямовує донизу, під днище машини. Там повітря розподіляється і крізь спеціальні отвори під тиском видуває сніг з колій.

У залізничному господарстві «АрселорМіттал Кривий Ріг» працює шість таких машин. Оскільки «родом» вони ще з кінця двадцятого століття, усі потребують ремонту та зовнішнього ребрендингу.

“Першу машину ми вже кардинально відреставрували, тож якою вона була і якою стала – це велика різниця, – розповідає Дмитро Колесник, начальник ЗЦ № 2. – Тепер «Вітерець» пофарбований в корпоративні кольори, відремонтований майстрами цеху та повністю готовий до роботи наступного зимового сезону. Над оновленням його технічного стану працювали слюсарі з ремонту рухомого складу Максим Лех, Олександр Шабала, Олександр Авдєєв, електрик Андрій Майборода”.

Ремонтували, очищували від бруду, старої фарби та наново фарбували «Вітерець» слюсарі з ремонту рухомого складу ЗЦ № 2 Олександр Шабала, Олександр Авдєєв,  Максим Лех

«Ремонт «Вітерця» відбувався у рамках Виробництва світового класу WCM, одне з призначень якого привести обладнання в технічно справний стан, – говорить Вадим Казанцев, інженер служби WCM. – Спочатку ми очистили обладнання машини та за допомогою інструментів WCM виявили несправності. Потім разом з начальником цеху, керівником депо, слюсарями та іншими фахівцями визначилися з обсягом робіт, потрібними запчастинами, елементами обладнання. Також змастили буксові вузли, відремонтували візки, електропроводку тощо. Власними силами все пофарбували. Загалом над ремонтом «Вітерця» в ЗЦ № 2 працювали місяць. Такий самий ремонт плануємо провести й на інших снігоочисних машинах».

Таким “Вітерець” був до ремонту
Такою машина стала після ремонту