Категорії
Новини

«Сонце сходить на заході»

Так називається новий мистецький проєкт «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Криворізького Центру сучасної культури/KRCC, присвячений 90-річчю нашого підприємства. Мета проєкту – вшанувати людей, які протягом багатьох років працювали на комбінаті, робили значний внесок у його розвиток, а також у розвиток регіону, країни, світу.

«Головними героями проєкту стали наші ветерани, а точніше – люди поважного, «золотого» віку. Свого часу вони не просто працювали у різних цехах комбінату, а розвивали  рідне підприємство, загартовували його, робили ще більш відомим у світі. Нашим ветеранам є про що розказати, поділитися своїми знаннями, досвідом та показати який запал, яка творча енергія завжди горить в серцях цих прекрасних людей, їх потенціал. І над цим ніякі роки не в силі. У новому проєкті ветерани проявлять свої знання та досвід через творчість. А допомагатимуть їм у цьому митці та мисткині Кривого Рогу та Києва», – сказала на відкритті проєкту Наталія Терещенко  начальниця відділу внутрішніх комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Ідея проєкту виникла з бажання підкреслити важливість внеску людей поважного віку в розвиток суспільства і показати, що вони можуть змінювати його і сьогодні – завдяки своїм вмінням, здібностям, життєвому та професійному досвіду. Саме тому цей проєкт і було названо «Сонце сходить на заході».

У цьому творчому проєкті ветеранам допомагатимуть художники та художниці: Анатолій Андржеєвський, Олена Джуріна, Настя Ех, Оксана Жарун, Ксенія Костянець. Кожен з митців працює у різних жанрах, від живопису, аналогового колажу, дослідження індустріальних мотивів, застосування сюрреалістичних, кітчевих прийомів, до створення анімаційних фільмів.

Куратором виставки виступає Костянтин Дорошенко, критик, дослідник сучасного мистецтва, куратор мистецьких проєктів в Україні, США, Китаї, Киргизстані, Чорногорії.

«Цей проєкт про потужне підприємство, про місто, про людей. Зберегти досвід минулих поколінь для розвитку майбутнього зараз є дуже важливим, адже в Україні триває повномасштабна війна і ворог намагається знищити усе українське. Люди поважного віку є носіями історії, вони мають чималий досвід, яким можуть поділитися з молоддю. А ще у наших ветеранів багато сил та можливостей для власного розвитку, тому в цьому проєкті вони не тільки поділяться неоціненними історіями свого життя, а й спробують себе у нових напрямках. Цей проєкт також сприятиме формуванню і комунікації криворізької мистецької спільноти, для яких такий проєкт також є своєрідним викликом і можливістю пізнання нового», – сказав Костянтин Дорошенко.

«Протягом місяця учасники проєкту будуть творити. Ветерани праці зможуть зануритися в атмосферу сучасного мистецтва, опановувати його інструменти і, таким чином, розповідати світові свої особисті історії, пов’язані з підприємством. Вони зможуть спробувати себе в ролі художників, фотохудожників, майстрів відеосправи, кураторів, медіаторів виставки сучасного українського мистецтва, таким чином опанувуючи нові для себе знання та вміння. Це дуже надихає, надає життю нових барв. А митці будуть вбирати досвід ветеранів, вчитися у них та надихатися на нові творчі проєкти, – зазначила Катерина Левченко, засновниця  Криворізького Центру сучасної культури/ KRCC.

«Усі напрямки творчості, які нам запропонували митці, дуже цікаві, навіть не знаю який з них обрати, – поділилася враженнями Олена Вовченко, ветеран металургійного виробництва. – Колись я добре в’язала, виготовляла речі для своєї родини. Але я залюбки спробую себе у нових видах творчості, попрацюю навіть з декількома митцями, можливо відкрию у себе нові таланти. Треба завжди пробувати щось нове. Рішуче братися до нових справ, доводити їх до кінця – це наш криворіжсталівський характер».

Роботи учасників проєкту ми зможемо побачити вже 1 серпня поточного року. Відкриття виставки відбудеться у Палаці культури металургів, а триватиме вона до 8 вересня. Щосуботи та щонеділі виставка буде відкрита з 12:00 до 19:00.

Вхід вільний!

Категорії
Новини

Як діяти, коли тривога на душі?

Бачимо, чуємо, торкаємося і… знімаємо стрес.

Психологи впевнені, що найефективнішим способом боротьби з нервовою напругою є опора на провідний канал свого сприйняття. Про що йде мова, розповість психолог підприємства Олена Шевчук.

На початку – історія з життя, можливо хтось впізнає в ній і себе.

Як і більшість українців Ольга (ім’я змінене) вже пристосувалася до життя в умовах війни. Коли лунає тривога, вона зараз не так гостро реагує на неї, продовжуючи робити свої буденні справи. Лише частіше дивиться у свій смартфон, чи не пишуть там про пряму загрозу обстрілу, тоді обов’язково спускається до сховища. А ще Ольга помітила, що під час тривог вона все ж підсвідомо нервується. Заспокоїтися їй допомагає прибирання, перекладання речей на робочому столі, або ручне прання, зазвичай чогось маленького: шкарпеток, хустинок або навіть їй просто достатньо піти помити руки. А колега Ольги у подібних випадках навпаки, сидить спокійно, тільки надягає навушники та гучніше вмикає музику.

А як у вас проявляється стрес або нервова напруга? Перш ніж відповісти на це Олена Шевчук пропонує пройти невеличкий тест.

Отже, при загрозі чи хвилюванні ви:

  1. Починаєте щось робити, зокрема і фізичні вправи?
  2. Співаєте або слухаєте музику, аудіокнижки тощо?
  3. З’являється потреба подивитися на щось приємне: передивитися фільм, якусь передачу, переглянути фотокартки, помилуватися квітами тощо?

Якщо ви обрали перший варіант – ви кінестетик – людина, яка понад усе покладається на тактильні відчуття.

Другу позицію – ви аудіал, тобто звуки відіграють велику роль у вашому сприйнятті світу.

Третій варіант – про візуалів, людей, які понад усе сприймають світ крізь зорові образи навіть у своїй уяві чи фантазіях.

«Варто відзначити, що у багатьох людей усі перераховані якості можуть  поєднуватися залежно від ситуації, але якась риса все ж є домінантною, – розповідає Олена Шевчук. – Останнім часом фахівці виділили і четвертий тип особистості: діджитал (цифрові). Вони вважають за краще оцінювати події не з погляду органів почуттів, а за допомогою раціонального мислення. Тож, опираючись на провідний канал сприйняття, і стрес людина переживатиме по-різному – для одних він буде травматичним, а інших залишить байдужими.

Наприклад, якщо візуальна, слухова і кінестетична людина разом подивляться фільм жахів, то перший злякається виду монстра, другий – його криків або тривожної музики, а третій підсвідомо відчує, наскільки неприємно холодні пальці його рук. На мою думку, головний принцип успішної техніки релаксації полягає в тому, щоб переключитися на щось інше, використовуючи свій канал сприйняття. Погану картинку в голові слід замінити на хорошу, нервує звук – змініть його на розслабляючий, а неприємні відчуття в тілі – на комфорт та задоволення. Зазначу – для «діджиталів» цей метод не працює. Для них важливо вивести свої переживання на усвідомлений, логічний рівень – це можуть бути, наприклад, робота зі схемами, графіками тощо».

Як зняти стрес візуалам

Для цього типу особистості підходять всі вправи, пов’язані з яскравими візуальними образами, уявними, створеними.

Створення мандал

У перекладі з санскриту «мандала» означає «священне коло» або «те, що оточує центр». Для цієї техніки вам знадобиться аркуш паперу з намальованим на ньому колом діаметром 18-20 сантиметрів, а також кольорові крейда, олівці або фарби.

Якщо ви переживаєте гострий стрес і вам потрібно швидко відновитися, краще використовувати готові шаблони мандал, де є чітко позначений центр. У цьому випадку ви просто розфарбовуєте коло тими кольорами, які вам потрібні. Чітке центрування створює ефект завершеності, цілісності, і це на підсвідомому рівні дає відчуття безпеки.

Якщо стрес млявий, краще відпрацювати його, створивши власні мандали. Для цього знадобиться таке ж коло, але малюнок ви вигадуєте «всередині себе». Починати важливо з концентрації на власних відчуттях, усвідомити, яка проблема вас турбує, і спробувати її якимось чином уявити.

Експрес-метод: візуалізація дихання. Рекомендую цю техніку в тому випадку, якщо у вас немає можливості намалювати або зануритися в складне зображення (наприклад, в транспорті). Уявіть собі потік власного дихання, наприклад, вдихаючи рожеве повітря любові і видихаючи зелене повітря спокою.

Техніки релаксації для аудіалів

Слухачі можуть розслабитися під будь-що приємне слуху, наприклад, під красиву музику, спів птахів або шум прибою.

Технологія АСМР. Це прослуховування аудіозаписів ніжного шепоту, різних побутових звуків, наприклад, шелесту пакета. Це дуже специфічна техніка, але вона чудово працює для деяких людей, оскільки такі звуки викликають спогади з нашого раннього дитинства, коли ми відчували себе в безпеці. Найголовніше тут – знайти саме своє звучання.

Читання мантр.Мантри – це певні звуки, які повторюються з заданою частотою. Читання мантр є відмінним способом зняти розумову напругу і розвантажити голову. Найкраще виконувати вправу під спеціальну медитативну музику.Експрес-метод: дихання зі звуком. У тому випадку, якщо немає можливості прослухати заспокійливі аудіозаписи, рекомендую використовувати власний голос. Спробуйте, наприклад, вдихати зі звуком «е», а видихати зі звуком «у».

Техніки релаксації для кінестетиків

Для них підходять будь-які види приємних маніпуляцій з тілом – масаж, йога, розслабляюча ванна, плавання.

«Температура тіла» –для виконання цієї вправи варто зручно лягти і, прислухаючись до свого дихання, уявити, як поступово кожна частина вашого тіла набуває певної температури. Зазвичай до кінця вправи розігрівається все тіло.

Напруга-розслаблення – потрібно по черзі сильно стискати і розтискати різні м’язи. У фазі розслаблення виникне приємна втома, а енергія негативних думок буде витрачена на напругу м’язів.

Ароматерапія –через те, що у кінестетиків добре розвинений нюх, то їм теж підходить  використання ефірних олій. Аромат сандалового дерева, наприклад, позбавить  плаксивості, цитрусові масла знизять тривожність, а меліса нейтралізує дратівливість.

Експрес-метод: утеплення. Головне для кінестетиків в умовах стресу – вирівняти температуру тіла. Іноді достатньо просто загорнутися в ковдру і зігрітися, навіть якщо не холодно. Для кінестетиків це чудовий спосіб почуватися в безпеці.

Існують також універсальні методи, які підходять для кінестетиків, візуалів та аудіалів. Однією з таких є сінрін-йоку, японська культура «лісових ванн», адже   

людство є частиною природи і живе з нею в одному ритмі.

Доктор Цин Лі, автор бестселера «Сінрін-йоку: японське мистецтво купання в лісі» пише, що «Коли ми повільно йдемо лісом, зосереджуючись на тому, що бачимо, чуємо та відчуваємо, ми резонуємо з пульсом природи. Відчуття гармонії з природою дає поштовх до зцілення: починається перезавантаження нервової системи, тіло і дух стають сильнішими». Шінрін-йоку відрізняється від звичайних прогулянок більшою залученістю в природу і необхідністю залучити всі п’ять почуттів – сконцентруватися на звуках і запахах лісу або парку, помітити закономірності і кольори навколишньої природи, відчути фактуру дерев та листя пальцями».

Попрактикуйте ці прості вправи для зняття стресу, і можливо вони стануть рятівними для нашої психіки в умовах війни. Усім міцного здоров’я!

Фото з відкритих джерел

Категорії
Новини

Чи варто в спеку прикладати лід до лоба?

«Краще цього не робити, бо є ризик ще й отримати опік від льоду. Краще в ці дні ще більше потоваришувати з водою: пити її, частіше вмиватися, обливати руки, ноги та навіть огорнутися нею. Здивувало, як це можна зробити, та ще й на роботі? Хапайте водні лайфхаки від наших медиків», сказала Наталія Гардань, начальниця медцентру ПП «Стіл Сервіс».

Втомлені сонцем

У холодну пору ми усі мріємо про літо. А коли воно приходить – «танемо» від спеки. Протягом доби чимало з нас декілька разів переглядають прогноз погоди з надією на очікувану прохолоду. Але синоптики чомусь не «хочуть» знижувати температуру – зараз вона сягає 40 градусів за Цельсієм та навіть вище. За такої спеки важко всюди: на роботі, вдома, на вулиці, у транспорті. Проблем додає задуха та періодично-стабільна відсутність електроенергії, коли і кондиціонер не ввімкнеш, і вентилятор не працює.

«Безперечно, тут допоможе вода, – зазначив лікар-невропатолог Станіслав Чілігін. – «Не згоріти» на роботі працівникам наших підприємств допоможе дотримання питного режиму. Якщо за нормальної температури людині треба випивати до 2-2,5 літрів води на добу, то у спеку чистої води бажано пити ще більше. Звичайно, ми пітніємо, а з потом втрачаємо важливі для організму солі та мікроелементи. Поповнити їх запас допоможуть несолодкий зелений чай, натуральні соки, вітамінізовані напої. Тож для цього працівники цехів нашого підприємства забезпечуються питною очищеною водою та вітамінізованими напоями».

Від спеки здатні врятувати:

  • Часті обливання або обтирання водою;
  • Тримання під пахвами, колінами, локтєвими згинами та там, де проходять великі артерії невеличких пластикових пляшок із замороженою водою. Так кров буде потроху охолоджуватися та допомагати організму знижувати температуру.
  • Протріть вуха прохолодною водою, можна і охолодженими вологими серветками. Тільки в жодному разі не заливайте воду до вух. Вушні раковини багаті на рефлекторні точки, тож від такої маніпуляції ви легко можете охолодитися та збадьоритися.   
  • Після водних процедур додайте організму «холодку» – побризкайтеся настоянкою з м’яти або ментолу (краплями розведеними водою).

«Тепер про обіцяне огортання водою, – говорить Наталія Гардань. – Візьміть рушник, футболку, майку чи будь-який шмат матеріалу, змочить у прохолодній воді та обгорніть навколо тіла. Ви одразу відчуєте полегшення. Можна взяти і звичайну косинку, змочити її та пов’язати на шию. Це допоможе вашим артеріям краще почуватися, а вас – суттєво охолодить. Коли косинка нагріється або висохне – процедуру варто повторити. Взагалі лайфхаків порятунку від спеки дуже багато, кожен з нас їх знає чимало. Головне – робити все з розумом, а за необхідності та у випадку погіршення стану здоров’я, терміново звертатися до медиків. Бажаємо всім гарного настрою та безпечного літа!»

Фото з відкритих джерел

Категорії
Новини

Нові УЗД в медцентрі «побачать» вас наскрізь

У медичному центрі ПП «Стіл Сервіс запрацювали два нових апарати ультразвукової діагностики експертного класу з розширеними можливостями.

Нові УЗД розташовані у поліклініках гірничого департаменту та металургійного виробництва. Ультразвукова медична техніка оснащена необхідними наборами спеціальних датчиків, завдяки яким медики можуть провести якісне дослідження та вчасно виявити захворювання черевної порожнини, серця, щитовидної залози, печінки, нирок, жовчного міхура та інших органів людини.

«Завдяки новим УЗД ми можемо проводити повний спектр обстеження працівників наших підприємств, – розповідає Наталія Гардань, начальник медичного центру ПП «Стіл Сервіс». – Це наші сучасні помічники, з новими програмами, можливостями, різноманітними датчиками, екраном високої роздільної здатності. Все це дозволяє якісно та чітко побачити проблему та визначитися з діагнозом. А морально та технічно застаріли УЗД, які раніше використовувалися у наших поліклініках, вже відправлені «на пенсію»».

Якщо направлення на дослідження УЗД дає лікар під час щорічного профілактичного огляду, щоб визначитися з профпридатністю працівника, то цю процедуру людина проходить безкоштовно. У разі направлення працівника на  обстеження, що не пов’язане з   профпридатністю – процедура УЗД є платною. Нагадуємо, що для працівників наших підприємств діє 50-відсоткова знижка. Щодо вартості послуги, то її ціна різна, залежно  від того, який орган треба «просвітити».

Єдине, на чому наголошують медики, за допомогою ультразвуку не можна одночасно дивитися одразу кілька органів. Для збереження здоров’я людини краще таке обстеження проходити протягом певного часу, щоб організм міг відпочити та відновитися після ультразвукового навантаження. 

Скористатися УЗД можуть і мешканці міста – для них це платна послуга.

Записатися на УЗД можна:

  • у поліклініці МВ за номером телефону: 067 532 24 42.
  • у поліклініці ГД за номером телефону: 067 696 46 58.

Також записатись можна, скориставшись чат-ботом підприємства у Телеграмі.

Оплата за послуги виключно безготівкова і здійснюється на місці.

Категорії
Новини

Прокачуємо навички з безпечної роботи в умовах війни

Протягом багатьох років у тренінг-центрі нашого підприємства працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг», Стіл Сервісу, ЛМЗ та підрядних організацій прокачують навички безпечної роботи згідно з корпоративними стандартами. Навіть за складних умов війни робота центру не припиняється, адже до безпечної роботи на підприємстві завжди підвищена увага.

«Цього разу у тренінг-центрі я навчився безпечно виконувати роботи в обмежених та замкнутих просторах. Раніше я вже пройшов тут курси з роботи на висоті та поблизу газонебезпечних місць, адже мені за родом діяльності усюди доводиться працювати, – говорить Віталій Рибчинський, слюсар-ремонтник (бригадир) ремонтного виробництва. – Теоретичні знання та практика в умовах «як на виробництві» суттєво допомагають. Ми тут вчилися запобіжні пояси правильно надягати, користуватися ними. Після цього вже під час реальної роботи я почуваюся набагато впевненіше та безпечніше».

Щодня у тренінг-центрі багатолюдно. Загартовувати знання приходять електромонтери, слюсарі-ремонтники, газорізальники, електрогазозварники, електрозварники ручного зварювання, машиністи крана металургійного виробництва тощо. Нагадаємо, що в тренінг-центрі одночасно можуть навчатися до 150 людей. Навчання відбувається у п’яти класах з теорії, комп’ютерному класі для навчання та тестування та на унікальному полігоні, обладнаному спеціальними тренажерами.    

«Серед тренажерів – кран мостового типу вантажопідйомністю 5 тонн. Такі крани працюють у багатьох цехах підприємства. Керувати ним можна як із кабіни, так і дистанційно, – розповідає Лілія Долженко, фахівчиня відділу з навчання та розвитку персоналу управління зі стратегічного розвитку. – Поруч є тренажер безпечної роботи на висоті. На ньому працівники навчаються закріплюватися за допомогою індивідуальних засобів захисту, правильно підніматися до місця робіт, працювати там та спускатися звідти. Висота цього тренажеру становить понад 9 метрів. До речі, саме на ньому проходять багато майстер-класів та змагань».

Один тренажер схожий формою на криницю – він імітує замкнутий простір. Тут відпрацьовується евакуація людини, яка втратила свідомість через отруєння газом, який там міг накопичитися, або через травму.  

Тренінг-центр має і справжню кабіну вантажного автомобілю, де тренуються водії транспортного департаменту. Завдяки програмному забезпеченню цього тренажера тренувальна «поїздка» ускладняється важкими погодними умовами, ситуаціями на дорозі, крутими віражами, залізничними переїздами.  

Ще у тренінг-центрі можна навчитися розпізнавати виробничі ризики. Для цього треба… піти «на полювання» за ними до майстерні невідповідностей. Там є різноманітні механізми та інструменти з браком. Деякі пошкодження одразу кидаються в око, а деякі ще треба пошукати. Якщо працівник навчиться це робити під час тренувального процесу, то і в цеху він одразу виявить невідповідності-ризики та ліквідує їх.

«Наша навчальна база дає людям можливість не лише підвищити свою професійну кваліфікацію, а й отримати другу (і не тільки) професію, продовжує Лілія Долженко. – Також працівники підприємства навчаються корпоративним виробничим стандартам щодо запобігання нещасних випадків зі смертельними наслідками ArcelorMittal Fatality Prevention Standarts (FPS). У якості викладачів виступають тренери-спеціалісти з різних цехів підприємства, а також ветерани (на договірній основі). Вони навчають людей попереджувати ризики, безпечно виконувати робітничі завдання, правильно використовувати засобі індивідуального захисту. Свого часу наше підприємство одним з перших металургійних підприємств в Україні впровадило таку практику з охорони праці. Ми розвиваємося далі в цьому та робимо усе можливе, щоб працівники наших підприємств мали якісну професійну кваліфікацію та працювали безпечно». 

Категорії
Новини

Колись – остання зупинка трамваю, а зараз – центр міста

Затишна й тиха, вкрита щільними кронами каштанів. Усе це можна сказати про вулицю, названу на честь Степана Тільги, генерального директора «Криворіжсталі» у 1992-1996 роках.

А ще ця вулиця є історичною, адже саме з неї почався розвиток Соцміста у Кривому Розі. У 1930-х роках тут почали будувати житло та об’єкти інфраструктури для будівельників та працівників металургійного підприємства. Колись ця вулиця була околицею міста, де робив свою останню зупинку криворізький трамвай. Зараз вулиця входить до центру району Соцміста.

На честь Степана Тільги

Серед голого степу височіли перші п’ять чотириповерхових будинків, які дуже вирізнялися серед бараків. Неподалік розташувалися кінний двір та базарна площа (на території колишнього кінотеатру «Космос»). А навкруги – багнюка та будівельні майданчики.

Зараз навіть важко уявити, що на початку 1930-х років ця вулиця виглядала саме так. Її перша назва була у дусі радянських часів – Революційна. Зараз вулиця носить ім’я Степана Сергійовича Тільги, гендиректора «Криворіжсталі», директора представництва Союзу промисловців України, автора численних наукових праць, 47 винаходів, володаря Почесної відзнаки Президента України, ордена Дружби народів, Почесної Грамоти Президії Верховної Ради України.

Степан Тільга

Степан Тільга очолив підприємство на початку важких для України 1990-х років. Надзвичайно складними ці роки були і для нашого підприємства. Степана Тільгу сьогодні б назвали кризовим менеджером, адже він, людина, яка працювала на комбінаті більше 30 років та добре знала виробництво, кинув виклик проблемам та зміг зберегти комбінат. Саме Тільга розпочав процес переведення комбінату на орендну форму господарювання, і вже незабаром підприємство мало можливість сплачувати за сировину і матеріали грошима, а не виробленим металом. За клопотанням Степана Тільги у розпорядженні комбінату дозволили залишити 2,2 трлн карбованців позабюджетного галузевого фонду. Ці кошти пішли на реконструкцію першого дротового стану. Тільга займався стратегічним плануванням та інвестиційними питаннями. На жаль, після важкої хвороби у 1998 році Степан Сергійович помер. А його ім’ям тепер названо одну із найстаріших та затишніших вулиць Кривого Рогу.

«Проспект»-авеню

Так між собою цю вулицю називали її мешканці та ті, хто приїжджав сюди відпочивати. Тут розташувалися Центр дитячої та юнацької творчості (колишній діловий клуб КМЗ), тоді ще кінотеатр «Космос» (зараз спортивний центр), кафе, їдальня, ресторан.

У 1970-ті роки ця вулиця була рідною для ветерана нашого підприємства Петра Кравченка. Він жив у гуртожитку № 1 (потім там була стоматологія) і працював електрослюсарем з ремонту металургійного обладнання спочатку на другому блюмінгу, згодом у копровому цеху та в гірничому цеху ШУ.

«Я прожив там п’ять з половиною років, це було на початку 1970-х, – розповідає Петро Кравченко. – Із друзями я любив гуляти цією вулицею, із задоволенням ходив «у кіно» до «Космосу». А ще я майже щодня зазирав «до дяді Міши» – так між собою ми називали їдальню для працівників комбінату. Вона була на початку вулиці, неподалік від сьогоднішньої Ради ветеранів підприємства. Як же там смачно годували! А пиво яке запашне було! Чому «до дяді Міши»? Тому що так всі звали завідуючого їдальнею,  його прізвища та по-батькові я вже не пам’ятаю. Також на цій вулиці  був ресторан «Кривбас».

Колишній діловий клуб КМЗ
Центр дитячої та юнацької творчості

А зараз – про гроші

Історія вулиці Степана Тільги бере початок у 1930-тих роки. Перша так звана п’ятірка будинків була збудована у стилі конструктивізму – лаконічно, без зайвих архітектурних прикрас.

Згодом цей стиль розкритикували, і наступні будинки на іншому боці вулиці вже створювалися у стилі «сталінського ампіру». Двори будинків доповнили фонтанами-басейнами, куточками відпочинку, чавунними ліхтарними стовпами тощо. А лаконічність у будівництві повернулася до нас вже у 1970-тих.

Але саме з першими п’ятьма будинками, де були гуртожитки і окремі квартири, у людей пов’язані цікаві історії, щоправда, зараз важко підтвердити, чи всі вони були правдою. Одна з таких історій пов’язана з працівником нашого підприємства, який накопив чималу суму і сховав гроші в матраці. Одного разу до нього приїхала теща і, коли чоловік був на роботі, вирішила прибратися у кімнаті. Перше, що зробила жінка, почала вибивати на балконі цей матрац. Гроші, звичайно, полетіли вниз. Невідомо, чи повернули чоловіку ті гроші, а от звичайним перехожим, напевно, пощастило.

Інша історія – про заощадливість. Чоловік жив на хлібі й пляшці молока на добу і таким чином назбирав аж 50 тисяч карбованців. Та скористатися цією сумою не зміг – її «з’їла» грошова реформа. Скоріше за все, у подібні ситуації опинився не він один.

А от наступна історія точно справжня, і вона теж про гроші. У будинку, де зараз розташована Рада ветеранів нашого підприємства, колись був банк. А у кабінеті, який саме і займають ветерани, знаходилося сховище грошей. Ветерани розповідають, що коли вони в’їжджали у цей кабінет, то там був колючий дріт, решітки на вікнах та важкі металеві двері.

«Вулиця Степана Тільги – це наша цікава молодість і наше не менш цікаве сьогодення, адже тут знаходиться Рада ветеранів, де ми працюємо, – говорить ветеранка підприємства Ганна Солонченко. – Про кожний будинок на цій вулиці можна книгу написати. В тому числі й про колишній Будинок культури, де у 1930-ті роки розташовувався діловий клуб криворізького металургійного заводу. Він пам’ятає видатних людей підприємства, жінок-активісток. Згодом у клубі (вже Палаці культури) було багато різних гуртків, у танцювальний ходила і я. Цю вулицю також можна назвати і науковою, бо тут розташовано багато навчальних закладів. Незважаючи на свій поважний вік, вулиця залишається молодою і перспективною. Я впевнена, так буде і у майбутньому».

Фото Андрія Онищенка, музею історії підприємства та зі сторінки Фейсбук Криворізька старовина