Категорії
Новини

Смачний «великодній кошик» захисникам від АЦ № 3

Працівники агломераційного цеху № 3 долучилися до Великодньої волонтерської акції – зібрали та доправили на фронти паски, різноманітну випічку та інші смаколики. А на словах просили передати нашим бійцям, щоб ці солодощі до свята додали їм впевненості в тому, що кожного з них пам’ятають і дуже чекають у родинах.

Агломераційний цех № 3 вже давно співпрацює з різними волонтерськими організаціями. Через них працівники передають на фронти необхідні речі для бійців: побутові, гігієнічні, медичні засоби тощо. Крім того, тут активно допомагають своїм 16-ом працівникам, які зараз служать в ЗСУ. 

А чому б не потішити наших захисників Великодніми смаколиками, запропонував начальник АЦ № 3 волонтерам. «Збирайте. Доправимо на фронти», – була відповідь.

«Оголошення про збір ми розмістили у нашій цеховій групі в одному із мобільних месенджерів. Також про це оголосили на змінно-зустрічних зборах, – розповідає Віталій Книга начальник АЦ № 3. – Ми навіть не сподівалися на такий у прямому сенсі шалений відгук. Наші працівники одразу почали зносити все, що тільки можна: чай, каву, печиво, цукерки. Крім того, господині зробили випічку власного виробництва. Особливо в цьому відзначилися працівниці четвертої бригади. Майстрині напекли пасок, рулетів, пиріжків, від аромату яких навіть дух захоплювало. А як оригінально і патріотично прикрасили все! До речі, до цієї акції долучилися і деякі підрядники, які працюють на території нашого цеху. Коли волонтери побачили таку величезну кількість зібраного, то вирішили доправити смаколики одразу у трьох напрямках – туди, де зараз ідуть бої, а також до реабілітаційного центру, де наші захисники відновлюються. Ми особисто відвезли до них ці подарунки. Крім цього, ми в цеху потурбувалися й про те, щоб діти наших працівників теж були із солодкими подарунками: приготували для них сюрприз – шоколадних великодніх зайців».

Дозувальниця четвертої бригади цеху Юлія Борисова – одна з майстринь, хто пік паски. Крім пасок для захисників, вона готувала ще й рогалики. 

«Я дуже люблю робити випічку, особливо рулети, пиріжки, – говорить Юлія. – Дома своїх родичів часто цим балую, а з початку війни, коли мій чоловік Михайло теж долучився до захисту нашого міста (чергував на в’їзді до Дніпропетровської області), робила випічку і для бійців, які служили разом з ним. Потім мій чоловік захищав Київщину, воював у Бахмуті, де, на жаль, загинув. Саме тому цей Великодній захід став мені особливим. Я захотіла порадувати смачненьким інших наших хлопців, які зараз боронять Україну».

«Я дуже гарно знала Юліного чоловіка Михайла і досі не можу повірити в те, що його зараз немає. Тому теж долучилася до випікання пасок для захисників, – сказала операторка пульта керування АЦ № 3 Людмила Кошулько. – Дуже люблю працювати з дріжджовим тістом, а цього разу ще сильніше старалася. Щоб пасочки набули патріотичного вигляду, прикрасила їх жовто-блакитною присипкою та надійно запакувала. Я знаю, що цими пасками ласуватимуть наші воїни. Вони зараз ціною свого життя захищають усіх нас. Дуже переживаю за кожного з них, навіть за тих, кого не знаю. У мене велика родина – двійко дітей, четверо онуків і навіть правнук є. Я хочу, щоб усі вони жили у мирі. А нашим захисникам і захисницям бажаю залишатися живими, неушкодженими і повернутися додому з перемогою».

Категорії
Новини

Захищаючи Україну загинув водій підприємства Віталій Трофім

Віталій був старшим солдатом гранатометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової бригади. Життя нашого колеги обірвалося у боях проти російських агресорів у населеному пункті Оріхово-Василівка Донецької області.

Багато працівників підприємства пам’ятають Віталія Трофіма як водія великого автобуса, який має подовжений кузов та підвищену пасажиромісткість. Цим сучасним автобусом Віталій перевозив працівників підприємства на роботу до віддалених цехів, а після зміни доставляв їх звідти. Знають його й діти наших працівників, адже щоліта Віталій  Трофім віз їх автобусом до оздоровчих таборів на узбережжя Чорного та Азовського морів. Протягом літнього сезону у пансіонати він доставляв на відпочинок і родини працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг».

До автотранспортного управління Віталій працевлаштувався у 2005 році водієм автоколони № 11. Завдяки значному досвіду Віталій міг добре вправлятися із будь-якою автотранспортною технікою, тож йому доручали найвідповідальніші ділянки роботи.

«Уважний, доброзичливий, скромний, врівноважений – Віталій був відкритим до людей, міг знаходити спільну мову будь з ким. Особливо хочеться відзначити його завжди надзвичайно охайний зовнішній вигляд – Віталій був взірцем для колег з автоколони, прикладом того, яким має бути водій пасажирського транспорту. Дуже важко говорити про Віталія у минулому часі, адже його загибель стала для всього колективу автотранспортного управління непоправною втратою. Але пам’ять про нього завжди буде з нами», – сказав Андрій Кіндрат, начальник АТУ транспортного департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг».

У Віталія Трофіма залишилися дружина та двоє дорослих дітей. Колектив підприємства висловлює щирі співчуття родині, друзям, колегам загиблого.

Герої не вмирають!

Категорії
Новини

Знов про медстраховку, або «Не читав, але засуджую»

Нещодавня публікація про медичне страхування наших працівників мала багато відгуків. Серед них є як позитивні історії з успішним лікуванням, так і обурення людей невідповідністю очікуваних послуг та реальної допомоги. Є й ультимативні відгуки, мовляв, страхова компанія взагалі погана, і що б там не казали на її користь, будь-які аргументи точку зору критиків не змінять.

Та все ж спробуємо розібратися. І, як завжди, нам в цьому допоможе Олена Власенко, менеджер з KPI, пільг та компенсацій департаменту з персоналу нашого підприємства.

«Якими б не були коментарі, такий зворотній зв’язок завжди допомагає покращенням. Ми ретельно вивчили відгуки, проаналізували ситуації, дізналися, чи оптимально людям допомогли, чи можна було страховій щось додатково зробити тощо, – розповідає Олена Власенко. – Як з’ясувалося, у 17% випадках відмова страхової була правомірною на підставі умов Договору. У двох випадках ми знайшли можливий перегляд рішення у залежності від того планова чи термінова була госпіталізація. А от, що цікаво, у 83% від кількості негативних відгуків – це безпідставні звинувачення у поганих послугах. Серед них навіть опинився відгук однієї людини, яка взагалі не має медстраховки.

Загалом за 2 місяці 2023 року медичним страхуванням скористалися 1170 працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Стіл Сервісу» та ЛМЗ. Люди отримали медичні послуги на суму 1,53 млн грн. Середня сума виплат на одну особу склала 1310 грн. При цьому є випадки, коли людина отримала допомогу в обсязі 100 тис. грн, 50 тис. грн.,39 тис. грн, 20 тис. гривень».

Як зазначила Олена Власенко, виявились і основні питання, з якими найчастіше стикаються працівники при користуванні медичним страхуванням.

Пропонуємо вам відповіді на них.

Дуже складно оформити документи, не зрозуміло, звідки брати інформацію про те як діяти?

– Усі основні кроки по отриманню медичної допомоги по страховці можна знайти у Пам’ятці, яку видають кожному працівнику разом із карткою застрахованого. У разі втрати Пам’ятки її можна понову взяти в Єдиному вікні.

Якщо ви захворіли, то одразу в лікувальному закладі повідомте лікарю про те, що ви застраховані у страховій компанії (СК) та назвіть номер свого полісу, і тоді, наприклад, коли ви знаходитесь у стаціонарі, взагалі ніяких документів оформляти не треба.Медичний супровід організує лікар-куратор стаціонару. При непорозуміннях дзвоніть у СК за телефоном 890.

Якщо потрібно надати в СК  рецепт або направлення на діагностику, то фото цих документів дуже просто надіслати через месенжери Viber Krayina.com, Telegram Krayinabot або електронною поштою: krayina@krayina.com

Надавати документи (виписку, чеки та інше) треба у випадку повернення самостійно витрачених коштів.

Не маю лікарняного? Що я можу зробити по страховці?

– Можна отримати медикаменти або пройти дослідження за призначенням лікаря.

В аптеці не було призначених ліків, тож купив потрібні ліки сам, за свої кошти. Як їх можна буде повернути?

– Якщо в аптеці нема потрібних ліків, зверніться за телефоном 890 (безкоштовно з мобільного). Вас спрямують до найближчої аптеки, де їх можуть надати. Якщо ж ви самі купили ліки, то потрібно зафіксувати страховий випадок – швидко повідомте про це в СК за тим самим телефоном 890. Далі ви зможете подати пакет документів на повернення грошей до «Єдиного вікна».

Отримав е-направлення від лікаря на діагностику. У тому центрі, де безкоштовно мають її зробити за направленням, запис аж на червень (це у березні!). Що робити? У мене ж лише номер направлення у телефоні.

– У такому випадку обов’язково візьміть у лікаря роздруковане направлення на діагностику. Там має бути зазначений ваш діагноз. Таке направлення вам зобов’язані надати. Якщо не влаштовує термін проведення діагностики, запропонований установою, дзвоніть у страхову компанію за телефоном 890. Повідомте СК діагноз та вид призначеного дослідження. СК влаштує його у прийнятний строк.

Чому страхова компанія не видала всі призначені ліки?

– У кожній страховій кампанії є перелік виключень зі страхових випадків, тобто тих станів, коли страховик не сплачує вартість медикаментів або взагалі лікування. Наразі не надаються медикаменти, що входять в схему лікування, але не мають прямої патогенетичної дії (стимулятори загальної дії, полівітамінні комплекси, гепатопротектори, хондропротектори, імуномодулятори, системні ензими), а також гіполіпідемічні препарати (у т.ч. статини), простагландини, біологічно активні  добавки та інше).

До речі, перелік виключень СК «Країна» практично ідентичний  з іншими страховими кампаніями. Повний перелік виключень можна знайти в AMKR TelegramBot.

У додаткових програмах страхування є термінова стоматологія. Розкажіть докладніше, де знаходиться ця поліклініка?

– Термінова хірургічна стаціонарна стоматологічна допомога надається у відділенні щелепно-лицьової хірургії та хірургічної стоматології міської клінічної лікарні №2 (майдан 30-річчя Перемоги, 2).

Що я сплачую за медичну страховку? Який податок?

­– Послуги медичного страхування безкоштовні для працівника, страховий внесок сплачує підприємство. Податок не сплачується, якщо у місяці є доход (зарплата, відпускні та ін.)

Де можна прочитати повну версію договору медичного страхування?

– Згідно з Законом України «Про інформацію», вся інформація про укладені підприємством договори віднесена до інформації з обмеженим доступом третій стороні.

Детальна інформація про умови договору страхування є у відкритому доступі. Вона розміщена на інформаційному ресурсі підприємства – https://arcelormittal.sharepoint.com/sites/ukraine , сторінка «Медичне страхування» , а також AMKR Telegram Bot.

Якщо мене не влаштовує СК «Країна», чи можу я сам вибрати собі страхову компанію?

– Практики корпоративного страхування в Україні не мають прикладів  одночасної дії договорів з різними страховими компаніями. Тож  ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» щорічно має договір страхування з одною страховою компанією. За бажанням співробітник підприємства може укласти договір страхування з будь-якою страховою компанією за власний рахунок.

На нашому підприємстві з роками багато що змінилося: банки, охоронні фірми, фірми з приготування їжі, клінінгові компанії, постачальники молочки та всіх видів СІЗ. Незміненим залишається лише страхова компанія «Країна». Скажіть, будь ласка, чому?

– Незмінним залишається лише правило вибору постачальника будь-якої послуги – це тендерна процедура. Будь-який учасник тендеру, який надав кращу пропозицію щодо ціни та якості, може стати постачальником послуги для працівників нашого підприємства. Вже багато років таку пропозицію надає СК «Країна», тому і перемагає у тендері.

Медикаменти за 2022 рік подорожчали в середньому від 22 до 42%, залежно від виробника. Комерційні клініки підняли вартість медичних послуг орієнтовно на 30%.

Медичне страхування забезпечує фінансовий захист у разі несподіваної хвороби або травми. Без цього довелося б оплачувати всі медичні витрати з власної кишені, що може бути фінансово руйнівним.

Самостійне придбання індивідуального поліса обійдеться у середньому 13 тис. грн на рік, але працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг» не мають потреби витрачати такі кошти , оскільки мають корпоративну страховку.

Категорії
Новини

Курчатка, що вилупляються, та кошики із солодощами

Саме їх в межах волонтерського проєкту «Разом» до свята Великодня власноруч створювали понад 50 дітей-переселенців з різних областей України, віком від 5 до 16 років. А солодощі до створеного кошика були подарунком від підприємства.

П’ятнадцятирічний Данило Батєнін вправно та швидко складає елементи поробки. Він вже рік живе з родиною у Кривому Розі. Сюди вони приїхали зі Слов’янська. Данило каже, що дуже сумує за рідним містом та своєю домівкою, тому постійно слідкує за подіями, які там відбуваються.

«Всі знають, яка страшна трагедія сталася у Слов’янську напередодні Великодня – був жахливий «приліт» по житловому будинку. Загинули безневинні люди, діти, є багато поранених. Я і досі не можу повірити, що такі злочини можуть вчиняти люди, – говорить Данило. – Я дуже хочу, щоб після Великодня подібного більше ніде не повторювалося. Пасха для мене – це світле свято. Зазвичай я відзначав його із родиною та бабусею та дідусем. Але зараз старенькі залишилися у Слов’янську. Нехай їх Бог береже і все у них буде добре. Я дуже хочу, щоб війна скоріше скінчилася і настав мир».

Данило Батєнін

Поряд с Данилом двох непосидючих хлопчиків намагається усадити за стіл Людмила Литовченко. Малим дуже хочеться все роздивитися, усюди зазирнути, адже така подія – святковий майстер-клас – відбувається в їхньому житті вперше. Людмила привезла свого старшого сина Максима та його товариша Кирила, обом по 6 років. Родина приїхала із селища Червоний маяк, що на Херсонщині. Поки хлопці з цікавістю роздивлялися елементи поробки, які їм дали волонтери, Людмила поділилася своїми сподіваннями щодо свята Великодня та взагалі щодо особистих планів на майбутнє.

Максим

«На майстер-класі дійсно святкова атмосфера, це відчувають і діти, і батьки, яких тут також багато. А що, нам теж цікаво, – усміхаючись, говорить Людмила. – У Кривому Розі ми живемо два з половиною місяці. Тут добре, тихо, зручно, але дуже хочеться додому. Втім, зараз там небезпечно, та й наш будинок через обстріли стоїть без вікон і дверей. Коли повернемося, на нас чекає багато роботи з його відновлення. Я хочу, щоб ці святкові дні були спокійними для всіх і щоб вони сприяли скорішому миру. Нехай ця війна закінчується, звичайно, нашою перемогою. На наступний Великдень я хочу пекти паски для своєї родини вже у рідному домі».

«На святковий майстер-клас ми привезли дітей з Тернівського, Саксаганського, Жовтневого та інших районів, де вони зараз тимчасово мешкають, – зазначає координатор проєкту, спеціаліст відділу з розвитку молодіжних проєктів та взаємодії з навчальними закладами департаменту із соціального розвитку Аліна Жура. – Дорогою ми розповідали дітям та їхнім батькам про історію Кривого Рогу, про його цікавинки та особливості. Це стало своєрідною екскурсією містом, бо не всі подорожували ним і бачили його визначні місця. Цей майстер-клас ми провели напередодні Великодня. Ми прагнули додати дітям святкового настрою та познайомити їх один з одним. Гадаю, у нас це вийшло, а чудові емоції, які були на заході, – яскраве тому підтвердження».

А тепер – сюрприз! Діти закрили очі та чекали на солодощі

Категорії
Наші люди

В подарунок – стрічки Перемоги

Оксана Петрушевська, яка працює кранівницею у доменному цеху № 1, виготовляє патріотичні стрічки та передає їх бійцям на фронт.

Оксана бережно перебирає жовто-блакитні стрічки, оздоблені бантиками, квіточками, гілочками калини, дзеркальними намистинками. За час війни вона зробила таких стрічок вже дуже багато. Стараннями волонтерів вони «розлетілися» по різних фронтах до наших бійців, які захищають Україну.

«Вони додають сил, віри в себе, надихають на скорішу Перемогу. А ще вони дуже красиві!» – такі відгуки про ці стрічки надходять Оксані від наших воїнів. І це надихає її на створення нових стрічок, в які вона вкладає ще більше любові та натхнення.  

Оксана Петрушевська

З Оксаною ми зустрілися напередодні її робочої зміни. Вже впродовж 18 років вона працює кранівницею у доменному цеху № 1, зараз за допомогою крану перевозить потрібну сировину та інші матеріали для доменної печі № 6. Оксана говорить, що дуже любить свою роботу і пишається нею. А ще рада тому, що може власними руками робити речі, які приносять іншим гарний настрій і навіть стають оберегами.

«Я дуже люблю все гарне і вже давно майструю, – розповідає Оксана Петрушевська. – Наприклад, робила сувеніри. Виходило гарно, друзі та сусіди в мене їх навіть на подарунки розбирали. Та з початку війни я почала робити саме патріотичні стрічки. Це стало для мене якоюсь потребою. Початок війни я зустріла на роботі. Після числених новин про обстріли та наступ ворога настрій був дуже важкий. Як і багато інших людей, я не знала, що буде далі, що мені робити. Але, разом з тим я вже тоді відчувала, що ми впораємося із навалою ворога. А щоб скоріше це сталося, нам треба допомагати один одному. Я вирішила підтримувати людей морально. А для цього почала дуже багато робити таких патріотичних стрічок і дарувати їх людям».  

Перші стрічки Оксани поїхали на фронти разом із… волонтерською тушонкою. Її виготовляла з іншими волонтерами подруга Оксани Майя. Патріотичними стрічками жінки прикрашали банки та пакунки зі смаколиками для бійців. Туди ж клали й інші стрічки, щоб хлопці чіпляли їх на форму чи на зброю. Відгуки від бійців приходили дуже позитивними, деякі казали, що у них одразу настрій підвіщувався, коли бачили таку красу.

«Підтримувати наших – це для мене найголовніше завдання, тим більше, що мій чоловік теж служить в ЗСУ. Він колишній військовий, тому його досвід та навички зараз надзвичайно потрібні. Він був одним із тих, хто звільняв Херсон, я дуже пишаюся ним, – продовжує Оксана Петрушевська. – Я йому теж зробили оберег, передала купу стрічок для його побратимів та попросила триматися і залишатися живими. Якщо потрібно, нароблю ще купу таких стрічок, адже за день я можу створити 100 штук. Є в мене одна мрія – хочу подарувати такий патріотичний оберег нашому Президенту Володимиру Зеленському. Я вже навіть зробила стрічки для нього. Якщо буде така нагода – подарую обов’язково».

Категорії
Новини

Допомагати чи спостерігати. Кожен  робить свій вибір!

Лише одна здача крові однією людиною здатна врятувати три життя, запевняють медики. «Металург» пропонує історії трьох подруг-колег з нашого підприємства, які під час війни у прямому сенсі віддали свою кров для порятунку інших. До центру переливання крові дівчата вирушили 14 лютого, саме в день закоханих, а здавання крові стало для них одним із видів волонтерства.

Донорство надає ще більше сил

Ганна Коваленко, спеціаліст із закупівлі адміністрації з постачання:

– З початку війни ми втрьох одразу долучилися до благодійних справ, але тоді діяли кожна окремо. Хтось готував їжу для бійців, хтось допомагав актуальними дописами у соцмережах, ще збирали кошти на потрібні речі, годували тварин тощо. До того ж допомагали ми не лише військовим, а й переселенцям, яких в нашому місті з кожним днем війни все більшало. Вже потім ми об’єднали свої зусилля та почали співпрацювати з одним із благодійних фондів.

Але кожній з нас хотілося зробити ще більше, тому ми вирішили стати донорами. Як ця процедура відбувається і що для неї потрібно, я знала, зокрема, від свого чоловіка, який вже давно здає кров і є почесним донором. Наразі він військовий –   доброволець, захищає нашу країну в найгарячіших місцях.

Ця справа завжди була актуальною та цінувалася у суспільстві, але, якщо чесно, систематично кров здавали лише справжні донори, а інші долучалися час від часу, якщо кров була потрібна комусь із друзів чи знайомих. Та з 24 лютого минулого року до здавання крові у багатьох змінилося ставлення – кров стала потребою номер один для збереження життя наших воїнів чи звичайних людей, поранених через підступні обстріли ворога. У день здавання крові я дуже хвилювалася, боялася, щоб лікарі мене не «завернули» через низький тиск, є в мене така проблемка. Втім подруги мене підтримували і казали, що все буде добре. Так воно і вийшло. Медики огорнули нас такою турботою, що вся процедура пройшла якось швидко, легко та зовсім безболісно. А який піднесений настрій після цього був! Це треба лише самому відчути! По-перше, це надзвичайний приплив енергії. По-друге, у кожної з нас з’явилося відчуття, що ми зробили добру та потрібну справу. Це дуже сильно надихає та надає ще більше сил. До речі, наступний «сеанс», за медичними правилами, має відбуватися через 60 днів, тому зовсім скоро, вже у квітні, ми знову будемо готуватися. Дуже хочеться, щоб до нас доєдналося багато людей. Тож, шановні колеги, приєднуйтесь!

«Бажаю кожному «хворіти» бажанням до добрих справ»

Алла Прокуда, менеджер з  контролю виконання корпоративних політик в адміністрації з постачання:

– Я вважаю, що кожен волонтер – це людина, яка буквально «хвора» на добрі справи, їй постійно хочеться допомагати іншим знову і знову. І такого корисного «захворювання» я бажаю кожному. Наступним етапом волонтерства для мене стало донорство. Перша здача крові припала на День закоханих.

Якщо говорити відверто, були побоювання, що не пройду лікарів. Хоча я готувалася до цього правильно: прислухалася до власного здоров’я, харчувалася, налаштовувалася морально. Втім, вийшло не без перешкод. На прийомі лікаря я дізналася, що в день здачі я трошки неправильно поснідала – треба було більше вуглеводів, але це не завадило. В цей день ще й сирена постійно лунала. Словом, щось постійно заважало. Ми з дівчатами сміялися й казали, що це контрольна перевірка на бажання зробити щось потрібне. Врешті-решт сама процедура пройшла швидко та легко. До речі, в дитинстві я дуже хотіла стати лікарем, тому до всіх медичних процедур ставлюся нормально. Ми усі відчули неймовірне піднесення! Головною реакцією став сміх. Ми дуже багато сміялися. Як сказали лікарі, це дуже гарна реакція, і вона притаманна тим, хто вперше здав кров. Тому, хто зараз страждає на депресію або поганий настрій через різні причини – ловіть корисний рецепт: долучайтеся до донорства. Ви одразу відчуєте свою залученість до добрих справ та потребу здійснювати їх ще більше. Якщо не вірите, перевірте самі!»

«Процедура стерильна, ми на собі це перевірили»

Ілона Матвійчук, спеціаліст із закупівлі адміністрації з постачання:

 «Бажання здати кров в мене було вже давно. Але через різні причини я це відкладала. Та коли дівчата сказали, що час прийшов і далі відкладати вже не можна, то зібралася морально та почала готуватися. Як це робити, прочитала в інтернеті.

Дуже важливо правильно харчуватися. Я вилучила з раціону все жирне, гостре, солодке… Ви не повірите, але я так добре стала почуватися! Мабуть вже заради цього варто було раніше передивитися те, що ми їмо. Раджу кожному «посидіти» на подібній дієті. 

В день самої процедури я, як і інші дівчата, трохи затремтіла. Я ще з дитинства боюся уколів. А тут не просто укол треба витримати, тут треба кров здавати. Та в центрі крові нас огорнули увагою і турботою. «Вам не болить? Голова не крутиться? Почуваєтесь нормально?», – постійно запитували медики. За їхньою допомогою я навіть не помітила, коли все скінчилося. У мене взяли 450 мілілітрів крові. Після цього почувалася дійсно нормально. Для мене здавання крові принесло ще й несподівану новину – я дізналася яка в мене справжня група крові, хоча все життя вважала, що вона в мене інша.  

Хочу відзначити якість самої процедури. Там усе стерильно, чисто, усі засоби одноразові. Якщо когось турбує безпека процесу, не бійтеся, все надійно, ми з дівчатами на собі це перевірили.

Нехай приклад цих тендітних, але таких сміливих дівчат надихає інших людей на подібні вчинки. Можливо, ваша кров теж врятує чиїсь три життя. Приєднуйтесь до донорства.

Декілька порад від Наталії Гардань, головного лікаря медичного центру ПП «Стіл Сервіс»:

– Донором крові в Україні може стати здорова людина віком від 18 років та вагою від 50 кг. Під характеристикою «здорова» мається на увазі, що людина не має протипоказань через хронічні хвороби або постійну потребу приймати ліки. Хочу також звернути увагу на те, що після грипу та ГРВІ здавати кров ви можете лише за два тижні після повного одужання, а після COVID-19 – не раніше ніж за 28 днів після повного клінічного одужання.

Якщо ви не маєте таких проблем, то:

  • Заплануйте здавання крові у зручний для вас день.
  • За два дні до цього відмовтеся від гострої, солоної, копченої їжі, молокопродуктів, яєць, алкоголю, не паліть (особливо у день здачі крові), гарно відпочиньте.
  • За добу до процедури не вживайте лікарські препарати, навіть вітаміни.
  • Коли вирушаєте до центру здавання крові, обов’язково візьміть з собою паспорт та ідентифікаційний код. 
  • Вже у центрі крові вам зроблять всі аналізи, вас огляне лікар, який скаже, чи можете ви за станом здоров’я здавати кров.

Як поводитись після процедури донації?

  • Відпочиньте впродовж 15 хв. після процедури.
  • У разі поганого самопочуття негайно повідомте про це медичний персонал.
  • З’їжте легкої їжі та випийте солодкого чаю.
  • Впродовж 2 годин не сідайте за кермо, а також на велосипед, скутер і мотоцикл.
  • 2-3 години не піднімайте нічого важкого рукою, з якою брали кров.
  • Не вживайте алкогольних напоїв упродовж мінімум 24 годин.
  • Уникайте інтенсивних фізичних навантажень протягом 24 годин після донації.
  • Часто та регулярно харчуйтеся протягом двох діб після процедури;
  • Вживайте більше рідини впродовж двох діб.