Автор: Головко Вікторія

Категорії
Новини

Зубастий гоп-стоп

Або як вирішити цю проблему.

В агломераційному цеху № 3 придбали відлякувачі собак, щоб захистити працівників від агресивних тварин.

Проблема з безпритульними собаками залишається актуальною у нашому суспільстві. Існує вона, на жаль, і на підприємстві. Перспектива злякатися або навіть бути покусаними волохатими безхатченками існує у кожного з нас. Особливо небезпечними собаки стають, коли збираються у зграї.

«На територію агломераційного цеху № 3 собаки забігають дуже часто, – розповідає машиніст крана АЦ № 3 Ольга Оніщенко. – Серед них ми вже знаємо «своїх», які крутяться тут постійно. Минулого року за кошти цеха ми відловили та стерилізували цих собак. Але зараз ми бачимо, що значно побільшало «чужих» собак. Вони прибігають ближче до людей з територій тих підрозділів, які зупинені. Наприклад, з комплексу ДП № 9, з аглоцеху № 1. Та і з території міста чотирилапі теж регулярно «підтягуються», у них народжуються цуценята. Трапляється, що до цеху приїжджають вагони з вантажем сировини, а там… теж цуценята. І підкидують їх туди люди. Ми спробували підрахувати всіх собак на території аглоцехів.  На кількості в 70 голів збилися з рахунку. У кожної зграї – своя територія. Ви б бачили, які бійки за них вони між собою влаштовують! Якщо в цей час на зміну або з неї йдуть люди, особливо поодинокі та ще і в темну пору доби – це дуже страшно. До речі, декількох стерилізованих собак вже загризли чужі пси, бо стерилізовані собаки стають неагресивними, а отже й більш вразливими для виживання».

Як зазначив начальник АЦ № 3 Віталій Книга, ця проблема знаходиться на контролі в департаменті з охорони праці та у профспілковому комітеті. Є певні плани щодо її вирішення. Але усі розуміють, що швидко й гуманно при всьому бажанні цю проблему не подолати. Тож, щоб убезпечити робітників АЦ № 3 від волохатих нападників вже сьогодні і зараз, у цеху вирішили придбати відлякувачі тварин. Ці маленькі пристрої з ультразвуком та ще й з ліхтариком допомогатимуть людям та тваринам уникнути зіткнення і триматимуть собак на відстані.

Відлякувач собак

«Не годуйте собак, не приручайте їх цим»

Такі слова часто можна почути як аргумент, що люди самі винні в тому, що собаки прибігають до них. Так, в цьому є сенс. Але є й інший бік проблеми – голодна тварина стає агресивнішою і здатна сама взяти «шматок хліба», в тому числі і напавши на людину. Ситуація взагалі може вийти з під контролю, коли голодні пси збиваються у зграї і виходять «на полювання».

Також у підгодовуванні часто спрацьовує і людський фактор. Давайте будемо чесними, ми ж не бездушні істоти, не якісь там жорстокі орки. Особливо зараз, коли навколо багато стресів і проблем, і багато собак стали безхатченками саме через людей. Як можна втриматися і не погодувати песика, коли він дивиться на тебе голодними очима та виляє хвостиком. Душа ще більше тріпоче, коли назустріч до тебе радо  вибігають маленькі кумедні цуценятка.

Як кажуть люди, підгодувати пса – це ще й спосіб інвестувати в свою безпеку, дати песику свого роду хабар за «беззубу перепустку». Наприклад, презентував собачці смачненького – отже вона тебе запам’ятала і вільно пропустила. Тому дехто з працівників несуть разом із своїм власним тормозком ще й їжу для собак.

Чимало безпритульних собак бігають і територією міста. Як розповіла Ольга Онищенко, яка живе на 173-му кварталі, щоб дістатися вчасно на роботу, їй доводиться прокидатися о четвертій ранку. Зайвий час потрібний для того, щоб встигнути обійти стороною парк, який «ділять» між собою зграї собак. Та і в людних місцях дуже просто можна зустрітися з агресивною твариною. Тож відлякувач собак, отриманий в цеху, знадобиться і поза роботою. І завжди буде напоготові. 

Якщо собака підбігає до вас та гарчить, зупиніться, не робіть різких рухів, не тікайте і не повертайтеся до неї спиною. У разі зустрічі з цуценятами, коли є бажання взяти їх на руки та погратися, пам’ятайте, що десь поряд може знаходитися їхня матуся, якій це може дуже не сподобатись. І взагалі, намагайтеся обходити стороною місця, де збираються безпритульні собаки, а якщо опинилися на їх території, постарайтеся спокійно відійти від неї.

Володимир Сапіга, начальник відділу охорони праці аглодоменного департаменту та коксохімічного виробництва управління з охорони праці департаменту з ОП та ПБ:

«Ситуація з безпритульними собаками і справді дуже гостра. На жаль, вона погіршилася зараз, коли підприємство працює не на повну потужність, деякі підрозділи зупинилися, тож собаки збираються там, де знаходиться більше людей. Періодично на промисловій території тварин відловлюють, стерилізують та знову повертають. На жаль, їх не стає менше, адже прохідних для собак не існує, до нас постійно забігають нові тварини. Щоб вирішити цю проблему треба об’єднувати зусилля з владою міста. Адміністрація «АрселорМіттал Кривий Ріг» вийшла з ініціативою здійснити спільний проєкт з містом з відлову та передачі тварин до комунального підприємства «Центр поводження з тваринами». Для передачі собак на утримання нам потрібно організувати для них будівництво вольєрів та облаштування гідних умов для перебування тварин в них. Зараз ми працюємо над цим питанням, прораховуємо усе необхідне для реалізації цього проекту. Надалі будемо періодично повідомляти про хід його реалізації».

Категорії
Наші люди

Талановита людина – талановита у всьому

В цьому вислові ми ще раз пересвідчилися, коли познайомилися з Оленою Лавриненко, дозувальником агломераційного цеху № 3. Свою роботу вона вважає мистецтвом, а ще пише вірші, співає, займається спортом та виховує трьох синів.

Про родину, роботу та війну

З Оленою Лавриненко ми зустрілися напередодні березневих свят. Мешкає вона поблизу Народного дому, який за часів війни став центральним хабом для людей, які рятуються у нашому місті від бойових дій. Як каже Олена, коли вона їде на роботу чи додому, то бачить багато родин-переселенців. Їй дуже хочеться їм ще більше допомагати як реальними справами, так і словами підтримки. Це бажання особливо загострилося, коли чоловік Олени Володимир пішов служити у ЗСУ.

«Вже зранку 24 лютого Володимир був у військкоматі. Йому казали, ти можеш залишатися вдома, бо в тебе трійко неповнолітніх дітей. Але чоловік вирішив, що зараз він має робити справжню чоловічу справу – захищати, – розповідає Олена. – Ще у 2014 році він хотів піти боронити Україну. Але тоді ми чекали на другу дитину, тож він залишився працювати у військкоматі. Водночас Володимир теж є працівником «АрселорМіттал Кривий Ріг», він горновий доменної печі № 6. Так сталося, що ми з ним познайомилися під час одного з осінніх свят і зрозуміли, що знайшли один одного. Ми вчилися в одному технікумі, металургійному, обидва брали участь у багатьох культурних заходах: співали, танцювали, грали на музичних інструментах. Як потім з’ясувалося, він ще й захоплюється фізикою, хімією, історією. Тож нам завжди є про що поговорити».

В агломераційному цеху № 3 обов’язки Олени – дозування шихтових матеріалів. Олена вважає, що це справжнє мистецтво, адже правильно це зробити теж треба вміти.

Вона працює як на висоті, де здійснює завантажування бункерів шихтовими матеріалами, так і знизу – контролює якість матеріалів, створює базу даних, робить  розрахунки для виробництва більш якісної шихти тощо. Усі операції обов’язково виконує безпечно, адже поряд розташовані енергетичні комунікації, різноманітне промислове обладнання. «Роботи багато, встигати доводиться усюди, тож іноді на власному досвіді пересвідчуєшся, що каска на голові була точно не зайвою», – шуткує Олена.

Зараз Олена більше уваги приділяє своїм синам. Найстаршому Миколі 13 років. Він добре малює, гарно співає, пише вірші. Мишку 7 років, він вже став першокласником. І наймолодшому Артему виповнилося 5 років.

До речі, усі сини Олени займаються спортом – рукопашним боєм. Микола нещодавно вже вдруге став чемпіоном України, і зараз готується взяти участь у чемпіонаті Європи, який планується у квітні. У Михайла теж є успіхи у цьому спорті. Артемка робіть в ньому лише перші кроки. У родині Лавриненків вважають, що цей вид спорту загартовує не лише тіло, а й душу, характер, здатність захищати не тільки себе, а й інших, а ще – дисциплінує та виховує відповідальність. Олена теж любить спорт, і колись серйозно цим займалася. Зараз, щоб підтримувати себе у формі, вона бігає на місці не виходячи з квартири. Починала з 9-ти км, а тепер пробігає до 15 км.

Творчість душу зігріває

Є у Олени ще одне давнє захоплення – вона пише вірші. Складати їх почала ще в дитинстві. У свої твори на актуальні теми вона вкладала глибокі почуття, щирі емоції. «Ти не можеш так писати», почула вона від педагогів школи після одного зі своїх виступів. На їх думку вірші були надто дорослими для маленької дівчинки. Після цього у Олени з’явилася невпевненість у собі, вона завдалася питанням, чи слід їй взагалі продовжувати писати вірші? Крапку у невпевненості дівчинки поставив її виступ на сцені Криворізького театру імені Шевченка. Справа в тому, що Олена колись ще й була учасницею драматичного гуртку, тож і виступати доводилося часто. Так ось, комісія, яка слухала її власний вірш, аж рота роззявила від подиву та захвату. Тоді до дівчини підійшов керівник їхнього гуртка та наполегливо порадив продовжувати писати та вірити у себе.

Коли чоловік Олени Володимир був у військовому відрядженні у Херсонській області жінка дуже хвилювалася за нього. Ці емоції вилилися у віршовані рядки:

Я знов не сплю цієї ночі,

На серці смуток, бо не поруч ти.

Я знов так хочу подивитись в твої очі,

В яких немає цієї клятої війни.

Так хочу, щоб в руках тримав не зброю,

А трьох синів своїх ти міцно обіймав.

Це пекло хочу я пройти з тобою,

Щоб це скоріш скінчилось, ти мене поцілував.

Заплющу очі і відчую я твій дотик,

І в тиші чую твого серця стук.

Та це лише моя уява,

І день за рік, коли не має поруч твоїх рук.

Обірве тишу знову звук тривоги,

Сльоза тихесенько пробігла по щоці.

Мені так сумно, боляче без тебе,

Я Янгола прошу, щоб він вас всіх накрив крилом своїм вночі.

Щоб повернулись ви живі додому,

Я Богу помолюся в сотий раз.

Щоб він відвів від вас ворожу зброю,

Щоб ворог відступив він дав наказ.

Олена каже, що її чоловік не любить коли за нього переживають. На будь-які питання він відповідає, що знаходиться там де треба і робить те, що треба.

«Ми з чоловіком виховуємо своїх дітей з вірою у себе, у свої сили, тож і розвиваємо їхні здібності, – продовжує Олена Лавриненко. – Ми живемо біля Народного дому, який раніше був Палацом культури будівельників. Колись там я співала під баян, у нас був гурток народної творчості, ми часто виступали. Я навіть брала участь у відбірковому турі конкурсу «Україна має талант». Від суддів я почула, що гарно співаю, але не маю особливої життєвої історії, яка б розчулила глядачів та примусила б їх голосувати за мене. Хто б тоді знав, що з початком війни важкі життєві історії будуть чи не у кожній родині, що майже усі ми станемо волонтерити та будемо готовими віддати все, щоб наблизити нашу Перемогу. Я хочу усім побажати вірити у себе, у свої сили та можливості. Кожен з нас на своєму місці, на роботі чи вдома, може зробити дуже багато, а коли ми ще й об’єднаємо свої зусилля, то успіх у здійсненні нашого спільного бажання прийде ще скоріше!»

Категорії
Новини

Квіти для весняного настрою – власними руками

Волонтери проекту «Разом» – працівники нашого підприємства провели майстер-клас з виготовлення квітів для дітей родин-переселенців. Цей захід був присвячений приходу весни і називався «Наближаємо весну разом».

Щоб доїхати до прихістка в Тернівському районі, де зараз живуть нові криворіжці, усій команді волонтерів підприємства разом з кореспондентами «Металургу» довелося доволі довго провести у дорозі. Ми ще раз пересвідчились, який Кривий Ріг великий!

Діти вже чекали нас у фойє. Волонтери проєкту «Разом» часті гості там, тож дітки вже добре знали, що зараз на них чекатимуть якісь цікавинки. Їхні сподівання справдилися – напередодні весни волонтери запропонували виготовити штучні квіти із кольорового паперу. А за основу взяти цукерки на паличці. Звісно, усе необхідне для роботи яскраво-солодке «багатство» волонтери привезли із собою.

«Цим заходом ми починаємо серію майстер-класів для дітей родин-переселенців. Як можна зрозуміти із назви – «Наближаємо весну разом» – ми хочемо додати діткам весняного святкового настрою, бо незабаром оживе природа, а з нею зміцнішають і наші надії на скору перемогу», – сказала Аліна Жура, фахівець з розвитку молодіжних проєктів департаменту соціального розвитку «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Ми прагнемо зацікавити дітей творчістю. Можливо, хтось з них сьогодні створить свою першу поробку. Діти вже радіють, побачивши гофрований папір, клей, ножиці і, звичайно ж, цукерки», – додала волонтер Інна Мартем’янова,  яка працює машиністом компресорних установок кисневого виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Цей прихисток зараз став домом для мешканців Херсонської області. Сюди приїхали родини з Нововоронцовського, Високопільського, Генічеського, Каховського, Бериславського, Скадовського, Великоолександрівського районів. В родинах виховуються діти від 6 до 18 років.

«Найстаршому юнакові, який мешкає тут, саме 18 років. Батько у нього воює, мама з меншою дитиною виїхала за кордон, а він приїхав до Кривого Рогу. Хлопчина дуже допомагає нам, багато часу проводить з дітьми, опікується ними. Це теж свого роду волонтерство. А взагалі скільки тут родин – стільки ж історій, адже усім їм довелося чимало пережити, і кожну людину треба хоча б якось підтримати, – сказала соціальний педагог Олена Ляхова.

«Ми з Херсону. Наш будинок знаходиться поряд з Антонівським мостом, тож усі події, що там відбувалися, ми добре бачили і чули, – поділилася спогадами Наталія Абельмазова, донька якої теж брала участь у майстер-класі. – Нам довелося всю окупацію бути вдома і на собі відчути усі «прєлєсті руського миру». Продукти зникли, ціни стали височенними, і взагалі, щоб вижити, треба було добряче постаратися. А тут ще й постійна загроза життю. Та й росіяни почали по будинках ходити. Добре, що до нас вони так і не дійшли. Від вибухів ми ховалися у льосі. Було лячно за дітей. У мене їх троє – старші сини вже дорослі, а Єлизаветі 13 років. Дякуємо Богу і ЗСУ за наше звільнення. Але бомбардування Херсону і досі тривають, тож 28 листопада ми приїхали до Кривого Рогу, щоб вберегтися від обстрілів. Але чоловік та сестра продовжують бути там, ми дуже хвилюємося за них».

Наталія Абельмазова розповіла, що її донька любить займатися творчістю, вона добре малює та плете з бісеру. Її дуже зацікавив цей майстер-клас, адже це добра можливість спробувати себе у новій справі. Тим більш, що вона додає гарного настрою і наснаги.

А поки ми розмовляли з Наталією, до дітей підходило все більше батьків. Вони зацікавлено дивилися на те, що відбувається, і самі залюбки допомагали дітям. «Мені цікаво робити квіти, я ще ніколи не створювала їх із цукерок – це набагато краще, ніж просто гуляти чи розважатися у телефоні, – ділиться враженнями дванадцятирічна Жанна Бережна. – А ще я люблю шити одяг для ляльок, до війни чимало часу цьому приділяла. Ми з батьками вже пів року живемо у Кривому Розі, виїхали з дому, щоб бути подалі від вибухів. Наше село було окуповане. Я дуже перелякалася, коли по вулицях «полізли» російські танки. Потім наші вигнали ворогів. Але в село продовжує «прилітати». Я дуже хочу додому, сподіваюся, це станеться цієї весни. А щоб вона скоріше настала, разом із робітниками вашого підприємства зроблю ось ці солодкі квіти».

Категорії
Новини

Більше вчитися, щоб краще навчати

Педагоги криворізьких навчальних закладів підвищували якість освіти в департаменті з якості продукції.

В рамках програми Teacher Pro нашого підприємства викладачі профільних навчальних закладів міста, де здобувають освіту молоді кадри, в тому числі і для нашого підприємства, відвідали з екскурсією випробувальний центр департаменту з якості «АрселорМіттал Кривий Ріг».

В сучасному світі найкращими викладачами є такі, які володіють знаннями про новітні технології та обладнання. І, що важливо, знають про них не лише з наукових статей чи соцмереж, а й мають можливість безпосередньо побачити як все працює і який результат приносить.

«Щоб навчити студентів новому, педагоги навчальних закладів самі мають досконало володіти знаннями про сучасні виробничі процеси. Щоб допомогти їм в цьому, ми вже декілька років впроваджуємо проєкт Teacher Pro і, як бачите, не припиняємо його навіть під час війни, – зауважила Ірина Рябінкова, начальник відділу з розвитку молодіжних проєктів та роботи з навчальними закладами «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Ми впевнені, що після перемоги України у підприємства буде багато роботи, а для цього знадобляться висококваліфіковані фахівці. Разом із викладачами вишів та технікумів ми зараз активно виховуємо таких спеціалістів».

У випробувальному центрі педагоги завітали до хімічної лабораторії металургійного виробництва, побачили на власні очі, як здійснюються фізіко-механічні та металографічні випробування готової продукції. Гості ознайомилися із обладнанням лабораторій та дізналися, як воно дозволяє фахівцям вдосконалювати якість та оперативність випробувань.

«АрселорМіттал Кривий Ріг» допомагає університету не тільки у підготовці майбутніх фахівців, а і у створенні навчальної бази, – сказала Наталія Цивінда, доцент кафедри технології машинобудування, заступник декану факультету механічної інженерії та транспорту, викладач спецдисциплін КНУ. – На підприємстві наші студенти проходять практику, знайомляться з сучасним обладнанням, технологіями, які застосовуються у виробництві. Ми, викладачі, теж постійно вчимося, щоб знати виробничий процес зсередини та усі нововведення в галузі. Дуже приємно, коли приходиш у цех, а тебе зустрічають колишні студенти, які вже стали справжніми спеціалістами, готовими допомагати молоді та ділитися з ними новими знаннями».

«Мій фах – залізнична техніка, я викладаю студентам конструкції електровозів і тепловозів. А вони, як відомо, беруть участь у технологічних процесах на виробництві. Тож мені цікаво на власні очі побачити усі боки життя підприємства, в тому числі і те, що стосується якості металопродукції. В «АрселорМіттал Кривий Ріг» я вже вдруге. Ще до війни я відвідував комплекс доменної печі № 9. Сподіваюся, що мені пощастить побувати і в інших підрозділах підприємства, особливо залізничних», – поділився враженнями Євгеній Сніжко, викладач спеціальних дисциплін «Політехнічного фахового коледжу КНУ».

Як підкреслив Сергій Копилов, в.о. директора департаменту з якості нашого підприємства, навчальні заклади, де молодь набуває різних професій, та підприємства, де вона потім працюватиме, мають діяти синхронно у навчанні, а не бути двома незалежними організаціями. «У нас одна мета, – зазначив Сергій Копилов, – виховати кваліфікованих фахівців, які знають сучасне виробництво, технології, обладнання, вимоги до якості продукції тощо. Добре підготовлений спеціаліст краще і швидше увійде в новий колектив та працюватиме якісніше і безпечніше».

Ідеально зігнуто! Із арматурою після випробування Олена Ляхова, викладач «Політехнічного фахового коледжу КНУ»
Категорії
Новини

З окулярами на носі діти прогулялися підприємством

І ще дізналися, що наше місто, наче намисто – «АрселорМіттал Кривий Ріг» разом із КП «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» організували віртуальну екскурсію для дітей працівників нашого підприємства.

Щоб об’їхати весь світ, головному герою роману Жуля Верна знадобилося 80 днів. А дітям працівників нашого підприємства завдяки новим технологіям вистачило лише декілька годин, щоб відвідати основні цехи «АрселорМіттал Кривий Ріг», побачити промислові об’єкти інших підприємств, прогулятися визначними куточками міста та стати майже безпосередніми учасниками занять з екстремальних видів спорту. І все це не виходячи з аудиторії Університету АрселорМіттал, де і відбулася ця віртуальна екскурсія. Вона була присвячена Всесвітньому дню гідів, який відзначався 21 лютого. Для подорожей із всього туристичного спорядження дітям знадобилися лише спеціальні окуляри та цікава розповідь екскурсовода.

«Напевне, ви знаєте, що наше місто дуже довге. А от чому його іноді порівнюють з намистом? Уявні намистинки – це рудники Криворіжжя, які з часом «обростали» житловими будинками, соціальною інфраструктурою. А нитка – це дорога, яка з’єднала мікрорайони між собою», – розповіла дітям Ганна Літвінчук, начальник відділу розвитку туризму КП «Інститут розвитку міста Кривого Рогу».

Вона зазначила, що цей і можливі наступні подібні заходи мають на меті допомогти дітям більше дізнаватися про особливість та унікальність Кривого Рогу, його природні багатства, історію вулиць, районів, видатних людей. Все це потрібно для того, щоб діти хотіли вивчати місто, подорожувати ним, відкривати в ньому нові сторінки. Це не тільки сприяє вихованню та  розвитку дітей, а і виховує в них патріотизм та любов до рідного краю.

Також у заходу була ще одна важлива мета – профорієнтаційна, щоб діти на власні очі змогли побачити, де працюють їхні батьки та познайомитися із професіями, які є на підприємстві.   

«Навіть під час війни ми продовжуємо розвивати промисловий туризм та розповідати дітям про наше підприємство, – сказала Валерія Рясна, фахівець з розвитку молодіжних проєктів департаменту соціального розвитку «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Зараз відвідати промислові майданчики та на власні очі побачити як проходить технологічний процес дітям допомогли віртуальні екскурсії. Завдяки проєкту міста «Віртуальний КР» у форматі VIArt 360 діти змогли побачити наші коксові батареї №№ 5, 6, машину безперервного лиття заготовки, дротовий стан 150-1. А ще вони зазирнули на промислові майданчики інших підприємств Криворіжжя, навіть «спустилися на байдарках» річкою Інгулець та «проїхалися» велосипедом територією відвалів».

«В окулярах я «покаталася» на велосипеді. Більш за все боялася впасти у червону калюжу, – усміхаючись каже другокласниця Ніколь Денисенко. – На цей захід я прийшла разом зі Сталюшею, який виграла «на ялинці» під час новорічних свят. Він вогняний, як і підприємство, на якому працює мама. Тут я дізналася, що руда, як пиріг, лежить у землі, і нам треба обережно її витягувати та переробляти». 

«Мені було цікаво слухати різні історії про Кривий Ріг та завод. Маленькою я думала, що люди ходять по заводу та викопують метал. Згодом я зрозуміла, що на заводі метал роблять із залізної руди, і це дуже складний процес», – поділилася враженнями семирічна Аніта Харченко.

Категорії
Новини

Ловіть момент: «дочка» запрошує на роботу

ПП «Стіл Сервіс» пропонує роботу за багатьма спеціальностями як працівникам «АрселорМіттал Кривий Ріг», так і робітникам інших дочірніх компаній, які зараз знаходяться у простоях. У вас є унікальна можливість залишитися працювати у компанії та додатково заробляти.

Влаштуватися до «Стіл Сервісу» можна як на постійну роботу, так і на тимчасову чи за сумісництвом. Це надає людям три основні переваги – покращення свого фінансового становища, розширення професійних навичок та, незважаючи на перехід до іншого підприємства, можливість продовжувати залишатися у структурі компанії «АрселорМіттал», адже ПП «Стіл Сервіс» є рідною «дочкою» підприємства, а не «падчеркою» і чужою компанією, як помилково багато хто вважає.

Ключове завдання «Стіл Сервісу» на 2023 рік – здійснювати максимальну кількість ремонтних та допоміжних робіт на підприємстві. Для цього й потрібні досвідчені фахівці. Деякі вакансії для цього будуть розширюватися, а деякі взагалі наново створюватися.

«Колектив «АрселорМіттал Кривий Ріг» та його дочірніх підприємств – це унікальні майстри, професіонали своїх справ. Тож, щоб зберегти колектив – ядро компанії, ми в першу чергу пропонуємо зайняти нові посади нашим робітникам. Це допоможе людям не лише розширити свій професійний досвід, а й заробити, бо зараз багато хто знаходиться на вимушеному простої на 2/3 окладу чи ходить в «ОБСи» – відпустку без утримання. Перейшовши до «Стіл Сервісу», люди стабільно отримуватимуть повний оклад, премії та вечірні/нічні, якщо вони передбачені посадою. Звичайно, робітники забезпечуватимуться повним соціальним пакетом та медичною страховкою. Також фахівці, які працюють за Списками №№ 1, 2, зможуть і далі продовжувати заробляти пільговий стаж, а не втрачати дорогоцінний час на вимушеній паузі, – відзначила Катерина Залозних, директор з персоналу ПП «Стіл Сервіс».

Щодо побоювань деяких людей, що через зміну місця роботи доведеться виходити із структури підприємства, то фахівці з персоналу ПП «Стіл Сервіс» ще раз підкреслюють, це підприємство фактично є «дочкою» нашої компанії, тож ви залишатиметесь працювати в «АрселорМіттал», не виходите з неї.

Якщо людина потім знову захоче працевлаштуватися на старе місце роботи, у неї буде така можливість. Наприклад, це може статися, якщо цех знову почне працювати або за інших причин. Тоді працівник вже сам вирішуватиме – повертатися йому до підприємства чи залишитися в «Стіл Сервіс».

Існує ще один компромісний варіант працевлаштування до ПП «Стіл Сервіс» – це робота за сумісництвом. В такому випадку за своїм основним місцем роботи працівник оформлює відпустку без утримання і влаштовується до ПП «Стіл Сервіс». Там на людину чекають повна заробітна плата та повний соцпакет, а також можливість заробити пільговий стаж.

На сьогодні у «Стіл Сервісі» є понад 100 вакансій. Серед них як робітничі спеціальності, так і посади інженерно-технічних працівників. З часом перелік вакансій планується збільшити.

Працівники підприємств можуть переходити до «Стіл Сервісу» і за своїми професіями, і за новими – навчання буде безкоштовним та здійснюватиметься Університетом АрселорМіттал.

Перелік актуальних вакансій в ПП «Стіл Сервіс»

Цех вогнетривких робіт (ремонт та обслуговування ковшів КЦ):
– Старший майстер по РМП;
– Змінний майстер по РМП;
– Вогнетривник (бригадир) 6 розряду;
– Вогнетривник 6 розряду;
– Вогнетривник 5 розряду.

Цех з ремонту та технічного обслуговування обладнання:
– Слюсар-ремонтник 5 розряду;
– Газорізальник 5 розряду;
– Електрогазозварник.

Цех допоміжних робіт (дільниця з ремонту м’яких кровель):
– Начальник дільниці (ремонт м’яких покрівель);
– Покрівельник рулонних покрівель та покрівель зі штучних матеріалів 6 розряду (бригадир);
– Покрівельник рулонних покрівель та покрівель зі штучних матеріалів 5 розряду;
– Ізолювальник на термоізоляції.

Дільниця будівельно-оздоблювальних робіт:
– Столяр 6 розряду;
– Начальник дільниці будівельно-оздоблювальних робіт;
– Монтажний будівельний 6 розряду (бригадир);
– Монтажник будівельний 5-6 розряду;
– Електрослюсар будівельний 5 розряду;
– Маляр 5 розряду;
– Штукатур 6 розряду.

Цех з прибирання, обробки та сортування металопродукції:
– Сортувальник-здавальник металу.

Більше дізнатися про вакансії та можливості працевлаштування до ПП «Стіл Сервіс» можна за телефонами:
067 731 07 96;
067 182 25 11;
або безпосередньо звернувшись до кабінету 903 заводоуправління «АрселорМіттал Кривий Ріг».