Автор: Головко Вікторія

Категорії
Новини

Своя кар’єра у своєму місті

Навчаємося та професійно розвиваємося у Кривому Розі. Для цього у рідному місті є усі можливості, особливо якщо ти молодий та амбітний. Це вчергове доводить вже п’ятий «Ярмарок професій» – профорієнтаційний захід, організований Департаментом освіти та науки Криворізької міської ради. Традиційно головним партнером та співорганізатором заходу виступає ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Цього року на «Ярмарку професій» представлені 5 провідних підприємств, 7 закладів вищої, 16 фахової передвищої та 12 – професійно-технічної освіти. Для старшокласників – учнів 8-11 класів, і не тільки, протягом п’яти днів тривають цікаві презентації, консультації, майстер-класи, інтерактивні демонстрації професійних навичок, тематичні конкурси, тестування на визначення професійних схильностей та інші практичні та розважальні активності.

Як зазначила директорка міського департаменту освіти і науки Тетяна Кріпак, метою заходу є підвищення мотивації  криворізької молоді до навчання та саморозвитку. Щоб юнаки та дівчата отримували якісні знання, опановували різні спеціальності, відповідно до реального ринку праці, та були впевнені в майбутньому, і, що найважливіше, залишалися працювати у рідному Кривому Розі.

Металургія, як мистецтво

«Ярмарок професій» – це завжди особлива подія, адже це момент, коли молодь отримує реальний шанс знайти себе та зробити перший крок у доросле життя, – зазначила Катерина Залозних директорка департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Вже п’ятий рік поспіль наше підприємство  виступає ключовим партнером у підготовці цього заходу, який традиційно проходить на нашій базі у Палаці культури металургів. Навіть у нинішні складні часи ми свідомо продовжуємо інвестувати в молодь, адже переконані: розвиток молодих талантів є фундаментом відновлення нашої країни. Ми активно співпрацюємо з коледжами, університетами та профтехнічними ліцеями міста. Нам важливо, щоб випускники шкіл обирали саме місцеві заклади освіти та технічні спеціальності. На підприємстві ми створюємо та розвиваємо масштабні освітні проєкти, впроваджуємо STEM-ініціативи, щоб продемонструвати школярам потенціал сучасної промисловості. Головна мета – щоб талановита молодь залишалася в Кривому Розі, розвивалася професійно та обирала «АрселорМіттал Кривий Ріг» як своє перше робоче місце. Ми пропонуємо не просто працевлаштування, а старт кар’єри в компанії зі світовим ім’ям, підтримку досвідчених менторів та реальну перспективу професійного зростання».

«АрселорМіттал Кривий Ріг» був представлений на Ярмарку трьома локаціями. Перша, розташована біля входу до Палацу культури металургів, зустрічала гостей інформацією про підприємство, його продукцію та сировину базу. Друга – чудова фотозона, а ось головні події відбувалися на центральній локації.

«Якщо минулого року ми виступали у ролі чарівників, поєднуючи магію та виробництво за допомогою культових персонажів роману про Гаррі Поттера, то зараз ми показуємо металургію, як мистецтво. І не просте, а як таке, що може впливати на розвиток власної кар’єри. А ще ми знайомимо молодь з «АрселорМіттал Кривий Ріг» та в ігровій формі пропонуємо спробувати себе у різних професіях», – зазначила Вікторія Коцуба, менеджерка з розвитку молодіжних проєктів «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Визначити ту або іншу спеціальність учасники ярмарку могли у прямому сенсі руками. В цьому їм допомагав «Сейф професій». Це чорний ящик, всередині якого  знаходився предмет, який учаснику треба було визначити на дотик та сказати, у якій професії його можна застосувати. Наприклад, якщо намацали гайковий ключ, то ним може користуватися ремонтник, знайшли розетку – це вже елемент електросправи. Також учасник визначали професію за звуком.

Всі охочі також мали змогу зазирнути у дзеркало та побачити своє відображення… як члена команди «АрселорМіттал». А також написати свій інсайд або мем, залишивши його на спеціальному стенді.

Все це викликало дуже великий інтерес у молоді.

«Біля локації «АрселорМіттал Кривий Ріг» мене найбільш зацікавив «Сейф професій». Це так незвично, визначати, що ж там сховано, – поділився враженнями  Ілля Хміленко, учень Криворізького ліцею «Кредо».–Також було прикольно почитати меми. Мені також розповіли про молодіжні проєкти підприємства. Колись мій батько теж працював на ньому, розповідав, як він їздив на величезних машинах. На ярмарку я побачив багато цікавого, чимало можливостей, які є в нашому місті. Я ще не визначився з професією, поки у процесі. Наразі обираю між архітектурою та медициною».

«Було так дивно, ти не просто у дзеркало зазираєш, а наче у своє майбутнє дивишся, – вигукнула Олександра Леміш, учениця Криворізького ліцею № 35 «Імпульс».– На локації «АрселорМіттал Кривий Ріг» мені все дуже сподобалося, але найбільше зацікавили люди. Одразу відчула, як молодь підприємства вболіває за свою справу та хоче більше розповісти про це. Взагалі ярмарок вражає. Тут і танцюють, їздять, копають, досліджують, готують, лікують – обирай будь-яку професію. Я ще не знаю ким буду. Зараз мене приваблює юридична справа, а вона, потрібна у всіх галузях». 

У цьогорічному «Ярмарку професій» взяли участь як численні навчальні заклади, так і криворізькі підприємства, зокрема й комунальні. У заході також взяли участь гості нашого міста – Жовтоводський педагогічний коледж, Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, Донецький національний медичний університет, Донецький державний університет внутрішніх справ, Одеська юридична академія тощо. Передбачається, що протягом п’яти днів роботи з 16 по 20 березня ярмарок відвідають близько 8 тисяч учнів, а також студенти, їхні батьки, гості та мешканці міста. Це  унікальна можливість безпосередньо поспілкуватися з викладачами та студентами навчальних закладів, дізнатися, яку роботу пропонують підприємства, які професії популярні, а найголовніше – це змога зробити перший крок до свідомого вибору свого майбутнього.

Категорії
Новини

Всевидючий мобільний

У медичному центрі «АрселорМіттал Кривий Ріг» комплекс діагностичного обладнання поповнилося новинкою – мобільним рентгенівським апаратом VISITOR T30. Він дозволяє легко проводити якісне дослідження пацієнтів за будь-яких умов, що дуже зручно для людей з порушенням здоров’я, або тих, хто через певні захворювання потребує додаткової уваги та пристосування.

Рентгенолаборант поліклініки МП Ірина Сидорук уважно оглядає нове обладнання. «Апарат компактний і дуже мобільний. Він легко пройде й вузькими коридорами, заїде до ліфта, під’їде до стільця, або туди, де потрібно пацієнту. Це надзвичайно важливо для людей з порушенням здоров’я. Тепер у нашому медцентрі діагностика сама, у прямому розумінні, може прийти до них», – поділилася враженнями Ірина. 

А от щодо можливостей нового рентгенівського апарату, то вони дуже широкі. За його допомогою можна просканувати усі органи людини, від грудної клітини, до суглобів, кінцівок, пазух носа тощо. Легко зробити дослідження дозволяють мобільні конструкції апарату, які можуть повертатися у потрібному напрямку. У роботі медикам допомагає й пересувний детектор, який можна підкласти під ту частину тіла, яка саме обстежується. Рентгенапарат також можна використовувати як флюорограф для обстеження легень.

«Апарат сучасний, зручний, дозволяє економити сили та час медиків і пацієнтів. – зазначає Наталія Гардань, начальниця медичного центру «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Він має високу роздільну здатність, що дає можливість отримувати знімки гарної якості. У рентгенапарата велика пропускна спроможність, він здатний обстежувати до 60 осіб на день. А ще завдяки акумуляторам він до шести годин може працювати без постійного доступу до електромережі. Це дуже актуально у наших умовах частої відсутності світла.

До нас приїжджали представники фірми-виробника та навчали медиків працювати з новою технікою. Зараз йде процес отримання дозвільних документів, тож незабаром рентгенівський апарат стане до роботи».  

Категорії
Наші люди

У центрі духовної перлини

Завдяки зусиллям українських військових, які визволяють окуповані території, до Львова повернулося крісло Митрополита Андрея Шептицького. Цю унікальну історичну реліквію на власні очі бачила наша колега Наталія Ван Доеверен під час поїздки до Собору Святого Юра.  

Для багатьох подорожі – це відпочинок, знайомство, пізнання нового. Та є подорожі, які по справжньому зігрівають серце, адже ведуть до рідного дому, до добре знайомих людей. Саме у такій подорожі нещодавно побувала і наша колега Наталія Ван Доеверен, директорка  департаменту з охорони здоров’я, гігієни праці та благополуччя ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Львів – моє рідне місто. Там я виросла, вивчилась, робила перші кроки та розвивалася професіонально, – розповідає Наталія. Перебуваючи у Львові я завжди намагаюся побувати на Святоюрській горі у Соборі Святого Юра, який належить Галицькій митрополії Української греко-католицької церкви. Це історичне для України місце, духовна перлина Львова, архітектурний шедевр, який з першого погляду вражає своєю гармонією форм. Цього разу я поспішала туди з особливою місією, адже планувала зустрітися з Львівським митрополитом УГКЦ  Високопреосвященним Владикою Ігорем Возняком, з яким ми давно знайомі. Я несла подарунки від «АрселорМіттал Кривий Ріг» та хотіла розповісти про свою роботу та справу, яку ми разом з командою реалізовуємо на Криворіжжі. До речі, мій візит припав саме у день 24-річчя його посвячення у Єпископську хіротонію».  

Собор Святого Юра разом з Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Перший дерев’яний храм на цьому місці був зведений ще у XIII столітті князями Галицько-Волинської держави. Кам’яний Собор у стилі пізнього бароко був збудований у XVIII столітті. У різні епохи собор переживав зміни влади, заборони, гоніння на УГКЦ, але ніколи не втрачав важливого духовного значення для українців. Крім того, він став місцем, де з’єднуються віра, мистецтво та історія.

Саме тут вперше лунали проповіді українською мовою, саме під цим склепінням виступав хор у 400 голосів, яким керував син того самого Моцарта, який, до речі, понад 10 років жив у Львові. У 1655 році тут стояв табір Богдана Хмельницького, а протягом багатьох століть жили та працювали відомі медики, художники, представники творчої інтелігенції. У цій резиденції, коли відвідував Україну, зупинявся Іван Павло ІІ, перший Папа Римський-слов’янин. У наші часи Собор Святого Юра є ще й відомим туристичним центром Львова.

А зустрічає відвідувачів Собору пам’ятник Митрополиту Андрею Шептицькому. Ця постать була не лише релігійним лідером, а й реформатором, активним громадським діячем, що допомагав людям. Варто згадати, що саме Андрей Шептицький надавав жертовну поміч євреям у найтрагічніший час Голокосту. Ризикуючи власним життям, він урятував близько півтори сотні євреїв, здебільшого дітей. 

Реліквія повернулася додому

Але і це духовне місце зазнало пограбування митрополитом РПЦ. Наприкінці 80-х років минулого століття з Собору були вивезені цінні речі, серед яких крісло Шептицького.

Крісло вже вважалося втраченою реліквією. Але, завдяки нашим військовим – бійцям Третього Інтернаціонального легіону ЗСУ, крісло було знайдене та повернуте до храму. Під час визволення Харківщини та Сумщини військові знайшли це крісло у реставратора. Вони одразу зрозуміли, що це цінна історична річ. Додому, до Собору святого Юра це крісло повернув капелан Юрій, який від початку повномасштабної війни став на захист України. Митрополит і Архієпископ Львівський Ігор підтвердив автентичність знахідки і її зв’язок з Митрополитом Андреєм Шептицьким.

«Мені дуже пощастило на власні очі побачити цю реліквію, – продовжує Наталія Ван Доеверен. – Крісло потребує значної реставрації, відновлення втрачених елементів, але й зараз воно вражає майстерністю виконання, ти відчуваєш, що перед тобою історична реліквія. Для мене це теж є значною подією, адже свого часу я працювала медичною директоркою єдиного в Україні Католицького Шпиталю імені А. Шептицького. Праведний Андрей  вважав, що освіта та медицина є дуже важливими для людей, і багато робив для розвитку цих галузей. Вже відреставроване крісло планується передати до музею Андрея Шептицького. Я передала сувеніри від «АрселорМіттал Кривий Ріг» його Високопреосвященству Владиці  Ігорю, розповіла йому про свою теперішню працю та виклики, а також про продукцію підприємства – криворізьку сталь, яка є у хмарочосі Бурдж Халіфа, у Вежах полум’я в Баку, об’єкті «Укриття» в Чорнобилі, у київському стадіоні «Олімпійський», та у багатьох інших об’єктах, де є такі потрібні сьогодні міцність та надійність».

Фото надані Наталією Ван Доеверен, та з відкритих джерел.

Категорії
Наші люди

Жіночність та сталевий характер

З перших днів будівництва нашого підприємства жінки на рівні з чоловіками дбали про його розвиток. Вони турбувалися про побут людей, умови на виробничих майданчиках, дбали про харчування, навчання, лікування, дозвілля першобудівників та їхніх родин. Сьогодні головними героїнями історичної рубрики «Металурга» будуть жінки. Відклавши на потім зачіски та манікюр, засукавши рукави вони своїми справами довели – у бажанні допомагати іншим жінки проявляють справжній сталевий характер.

Початок 1930-х років. Посеред степу та купки приватних будинків розпочалося велике будівництво Криворізького металургійного заводу.

Кількість тих, хто його зводитиме була прописана у Проєкті будівництва. Наприклад, робочих та службовців сюди мало приїхати 19110 осіб, неодружених – 2340, тільки обслуговуючого персоналу очікувалося 1072 людини. Загалом  житло треба було будувати для 22522 людей. Та насправді потреба у працівниках була значно більшою! І люди масово їхали до Кривого Рогу. Тому доволі гострим питанням було, де розміщувати людей, чим їх годувати та як забезпечувати усім необхідним для життя?

За розв’язання цієї проблеми взялися як першобудівники заводу, так  і жінки – дружини інженерно-технічних працівників. До роботи над створенням побутових умов для будівників заводу жінки долучилися, як ентузіастки. В архівах Музею історії нашого підприємства збереглися фамілії жінок-активісток, але, на жаль, лише з ініціалами. Серед них були: В. І Герасімова, М. Є. Третьякова, С. Г Марьяновська, А. А Вікентьєва та Є. Е. Вєснік.

Дієві ініціативи

Серед перших ініціатив жінок була організація дитячого комбінату. Його було зведено у двох котеджах на першій дільниці, де в очеретових бараках-гуртожитках мешкала більшість будівельників заводу.  Один з котеджів було віддано під дитячі ясла, у другому розмістився дитячий садочок. Ці заклади очолила дружина інженера Сєничкіна. Жінки організували дієтичну їдальню для дітей, а потім відкрили і школу-десятирічку.

Життєво важливою ініціативою стала організація власного продовольчого господарства для того, щоб повноцінно годувати будівельників заводу. На полях трьох радгоспів, які межують з містом, вирощувалася пшениця, просо, овес. На фермах тримали корів та свиней, а за 20 кілометрів від Кривбасу жінки організували власну птахоферму на 700 курей. Там же вирощували курчат. Всі продукти постачалися до їдалень заводу.

Подбали жінки і про культурне життя людей. В одному з бараків на першій дільниці був обладнаний клуб на 100-150 місць. Там виступали самодіяльні колективи, та «крутили» кіно. Також у клубі розмістилася бібліотека з художньою та технічною літературою. Тут організовувалися туристичні походи та тематичні вечори.

А біля станції Червона у двох бараках розмістилася курсова база, де у дві зміни людей навчали професій слюсаря-ремонтника, помічника машиніста паровоза, електромонтера тощо.

Дбали жінки і про чистоту у гуртожитках і, до речі, робили це на власному прикладі. Жінки не боялися взятися за віник, швабру, ганчірку, щоб вимити підлогу та витерти пил. А якщо треба було, то й обід могли приготувати на велику кількість людей.

Поступово побут трудящих налагоджувався. А в історію праці металургійного заводу чимало жіночих імен. Серед них Феофана Пляшовенко (Горевая), на честь якої «Комсомолкою» була названа перша доменна піч підприємства. Дар’я Снєткова була єдиною жінкою-машиністкою паровоза «Криворіжсталі» та водила состави біля доменних печей та мартенів. Марія Піхай працювала у прокатному цеху і стала єдиною жінкою, яка стала Героєм Соцпраці.

І це лише деякі жінки, які залишили свій яскравий внесок у розвиток підприємства. Насправді – їх набагато більше. І кожна, безперечно, заслуговує на окрему розповідь та увагу.

Матеріал створений за підтримки Музею історії нашого підприємства.

Категорії
Новини

Творча майстерня – релакс для душі

«А що ми сьогодні будемо майструвати?» «Що цікавеньке чекає на нас?» «А чи буде творча частина?» Подібні запитання лунали ще до початку форуму. Проводити різноманітні цікаві та оригінальні  майстер-класи на жіночому форумі «Бо жінка» стало вже доброю традицією.

Цього разу на учасниць чекали одразу аж три творчих завдання: розпис акриловими фарбами старих платівок, квіткових горщиків та ліпка на дзеркалах.

«Ми вже багато років плідно співпрацюємо з «АрселорМіттал Кривий Ріг», маємо багато спільних цікавих проєктів. А також допомагаємо нашим панянкам у проведенні творчих заходів, – говорить Оксана Поліщук, директорка художньої школи № 1 ім. Олександра Васякіна. – Цього разу ми підготували цікаві майстер-класи з декоративного мистецтва. Наші пані розписували платівки та робили з них декоративні панно. А щоб бачити своє відображення у красивому дзеркалі, ми вчилися оздоблювати дзеркала за допомогою повітряного пластиліну – виготовляли декоративну рамку. Для наших жінок це не просто майстер-клас, це справжній релакс, спосіб психологічного розвантаження, можливість зануритися у творчість та емоційно відпочити».

Процесом розписування квіткових горщиків керувала Тетяна Алхімова. На підприємстві вона працює фрезерувальницею ремонтно-механічного цеху № 2. А малювання – це її хобі, улюблена справа, яка допомагає підтримувати гарний настрій та позитивний погляд на життя.

«Я пишу картини у різних техніках, люблю експериментувати з фарбами, з матеріалами. Я хочу, щоб мої роботи надихали глядачів, дарували їм радість, – говорить Тетяна. – Під час форуму разом з жінками ми «чаклували» над квітковими горщиками. Кожна пані розписувала горщик так, як вона того хоче, вигадувала такий малюнок, який їй до душі. Тож кожний виріб став унікальним і безперечно наділеним позитивною енергетикою наших учасниць».

Як з’ясувалася, то практично всі учасниці  форуму творчі особистості, які мають захоплення, вміють радіти самі та радувати інших.

«Мене дуже цікавлять вироби, створені власними руками, – говорить Олена Хібіна, старший майстер основної виробничої дільниці агломераційної фабрики – Хочу і сама спробувати щось виготовити. Та найулюбленішим моїм хобі є подорожі – про них я можу розповідати годинами. Минулого року ми разом з донькою Єлизаветою здійснили нашу мрію та побували у Парижі. З’їздили ми й до Стамбулу, отримавши від зустрічі з ним безліч вражень та нових відкриттів! Вже як бувалий мандрівник, я знаю, що можна самим побудувати свій екскурсійний маршрут та побачити те, що хочеш саме ти. Ми також багато подорожуємо Україною. У нас є чудові, красиві місця, які вражають. От і зараз після жіночого форуму ми на кілька днів плануємо поїхати до Одеси, щоб зустрітися з морем».

Світлана Грищенко, менеджерка систем якості департаменту з якості говорить, що:

«Робити різні поробки – це до мене. Я можу й ляльки робити, й інші іграшки виготовляти, мені це дійсно до вподоби. Можу й панчохи зв’язати, багатьма спицями. До речі, цьому навчилася сама, з інтернету. Зараз до творчості я залучаю і новітні технології – ШІ. Вчуся, як можна працювати та творити у 3D-форматі».

Оксана Явдохіна, інженерка з ремонту енергослужби рудозбагачувальної фабрики № 2 гірничого департаменту:

«Мене більше захоплюють технічні дисципліни. Як інженерка я часто аналізую, збираю статистику, люблю «поламати» голову над розв’язанням якоїсь складної задачі. Якщо дуже складно, спати не буду, а все ж знайду правильне рішення. А ще я маю добрі організаторські навички. Наприклад, якщо потрібно організувати свято, скажімо, у родині, я це зроблю із задоволенням. Ось у цьому мені допомагає моя творча складова. Звісно, й інтернет допомагає. І свята зазвичай проходять на найвищому рівні. А потім я знову поринаю у робочі будні, де почуваюся, наче риба у воді».

«Я дуже вдячна за цей день, за цей захід. А майстер-класи, то взагалі супер, адже це можливість торкнутися прекрасного і бодай на декілька хвилин забути про тривоги, проблеми, турботи, – сказала Зинаїда Якущик, бухгалтер відділу обліку запасів і витрат виробництва, яка обрала для себе майстер-клас з розпису горщиків – Цього разу аж очі розбігалися, хотілося у всьому взяти участь. Ось майстер-клас з розмальовки горщиків для квітів. Кожна розмальовує їх по-своєму, але ми разом спілкуємося, усміхаємося. Тут панує особлива атмосфера. Хочеться, щоб таких заходів, таких прекрасних весняних хвилин було більше. Усіх зі святом!»

Категорії
Новини

Свято лідерства та трансформації

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» вчетверте відбувся жіночий форум «Бо жінка», який зібрав понад 200 жінок нашого підприємства.

Лідерками не народжуються

Ними стають. Це відбувається завдяки поставленій меті, наполегливій праці, вірі в успіх, а ще – жіночності, чарівності, мудрості, вмінню у будь-яких ситуаціях залишатися впевненою в собі та надихати на успіх тих, хто поряд.

Про це та інше в «АрселорМіттал Кривий Ріг» йшлося на четвертому жіночому форумі «Бо жінка». Так історично склалося, що цей форум народився у роки повномасштабного вторгнення – у час великого болю, втрат і водночас великої сили. І все це вимагає від жінок подвійної відповідальності, мужності, майже сталевого характеру, адже війна, як на полі бою, так і у тилу навчила жінок бути сильними, як того вимагають реалії сьогодення.

Про це та сказав у привітанні і генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо. Він зазначив, що на нашому підприємстві працюють майже 5 тисяч жінок – це понад 30% нашої команди. І що особливо важливо, жінки обіймають 17,5% керівних посад. Ще у 2020 році цей показник становив 12%. Це не просто зростання статистики – це зростання довіри, впливу та відповідальності.  

2025 рік став для багатьох роком нових можливостей, адже працювати на підприємство прийшли 852 жінки — це  понад половини всіх нових працівників. Вперше в історії «АрселорМіттал Кривий Ріг» стартував набір дівчат за професією помічника машиніста тепловоза, продовжилася програма підготовки машиністок крана «з нуля», до команди долучаються жінки-водійки.

У своїй святковій промові Мауро Лонгобардо згадав про жінок-лідерок нашого підприємства. Як, наприклад Наталія Дроваль, яка вперше прийшла на форум у статусі заступниці начальника цеху водопостачання, а зараз вона є, заступницею директора  енергетичного департаменту, Олена Забродська обіймає посаду заступниці начальника цеху технічного обслуговування та ремонтів.

Лідія Чучмай виховує нове покоління талановитих машиністок крана та формує кадровий резерв майбутнього. Директорка департаменту з персоналу Катерина Залозних починала свій шлях зі стажерки, а тепер очолила персонал у найважчі воєнні часи. Ірина Водоп’янова працює заступницею начальника парогазового цеху. Поліна Мельничук прийшла на підприємство водійкою, а зараз працює інженеркою в департаменті зі стратегічних проєктів. А фрезерувальниця Тетяна Алхімова черпає натхнення у створенні чудових картин та цим підіймає настрій глядачам та вже сама проводить майстер-класи.

Учасниць форуму також привітали Олена Бізяєва, в.о. генерального директора, директорка департаменту з правових питань та взаємодії з державними органами, Катерина Залозних, директорка департаменту з персоналу та Володимир Гайдаш, директор з корпоративних комунікацій.

Про успіх з перешкодами

За традицією на форумі реальними історіями свого успіху, без зайвої ідеальності та універсальних рецептів, поділилися жінки-лідерки нашого підприємства та запрошені гості. На панельній дискусії лунали цікаві відповіді на різні запитання. Наприклад, «а чи мали ви досвід, коли за одне й теж саме рішення чоловіка називали «рішучим», а жінку – «емоційною»?

Директорка департаменту з охорони здоров’я, гігієни праці та благополуччя ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Наталія Ван Доеверен відповіла:

«Якщо казати про себе, то на минулих роботах мене називали «недоговірна». Так, у мене є свої принципи, і я не буду змінювати рішення, коли  переконана, що маю рацію. Вважаю, що це виправдано і правильно. А коли під час промови гендиректора я почула, що жінки нашого підприємства обіймають 17,5% керівних посад, то подумала: «Нам ще є куди рости! Хоча тренд безумовно позитивний за останній період». Наприклад, на сьогодні у скандинавських країнах керівні посади між чоловіками та жінками розподілилися 50 на 50 відсотків. А у Швеції кількість жінок-керівниць навіть часами перевищує. Ми теж поступово рухаємось  до цього. Проте,  історія восьмого березня – це День боротьби за права жінок. Якщо ж ми досі боремося, тож  стан справ  в частині рівності прав все ж ще далекий від ідеального!».

«Чи доводилося мені змінювати стиль своєї роботи, аби мене сприймали серйозно? Ні! – розповіла Наталія Дроваль, заступниця директора енергетичного департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг». –У роботі я працюю у професійній команді. Цієї зими ми усі на собі відчули, наскільки важлива енергетика у нашому житті. Дуже часто, для того, щоб все працювало, доводиться приймати вольові рішення. А хто їх буде приймати, жінка або чоловік – не має значення. Головне, щоб рішення було правильними, адже від цього залежать людські життя, умови праці та в цілому робота нашого виробництва».

Олена Забродська, заступниця начальника цеху технічного обслуговування та ремонтів «АрселорМіттал Кривий Ріг»: «Зараз я керую великим колективом. Мій напрямок – будівельні роботи. Я жодного разу не відчувала, що мене не сприймають через те, що я жінка. Я маю підтримку усіх своїх колег, адже у нас командна робота. У нашому колективі важлива кожна людина, і результат залежить від робочого внеску кожного з нас. Так, я можу впевнено прийняти рішення, у мене є тверда власна позиція. І мене у цих рішеннях завжди підтримують, я дуже вдячна своєму колективу за це».  

Серед перших учасниць першого форуму була Оксана Павлушенко, тоді ще державна службовиця, а зараз власниця бізнесу, засновниця креативного ХАБу для підлітків Anime Lab, яка розповіла про своє зростання, про рух вперед, про те, що може зробити справжня лідерка: «Ми створили ХАБ для того, щоб підліткам, молоді промислового Криворіжжя було де знайти однодумців у своїх захопленнях, був майданчик, де можна поспілкуватися та поділитися інформацією. Таку справу я започаткувала після того, як 24 роки пропрацювала у державних установах. У ведені власної справи я однозначно зрозуміла, що у керівництві немає чорного та білого, є напівтони. Тобі іноді треба бути гнучкою, подекуди наполегливою, а у деяких випадках наполягати на своєму. На мій погляд, доводити свою правоту чоловіку легше, адже жінці-керівниці для цього потрібні додаткові сили та наполегливість. Але нам допомагає дипломатія, ми вміємо домовлятися».

Про це ж говорила й гостя форуму – Ілона Цветкова, власниця бренду Ukrainian Kitchen Crafts:

«Колись я, вже маючи металургійну освіту намагалися працевлаштуватися на ваше підприємство. Серед 30 хлопців нас було лише троє жінок. І всім дівчатам відмовили, а чоловіків взяли на роботу. На той час я засмутилася, а зараз вже ні. Це дозволило мені набратися досвіду у різних сферах життя, і на основі цього згодом вже відкрити свій власний бізнес. Ми вже багато років створюємо меблі та інші вироби з української деревини, щоб показати усю важливість та красу наших ремесел, таємниці яких передаються з покоління в покоління. Ми поєднуємо ручну роботу із сучасними технологіями, щоб речі з української деревини жили та використовувалися у наших будинках. А з початком повномасштабної війни робимо й адаптивні дошки для людей з фізичними обмеженнями. Воєнні умови зробили нас стійкішими, ми адаптуємося до сьогодення та йдемо далі».

У другій частині форуму увагою його учасників та учасниць заволоділа Марія Дранова, менторка, кандидатка економічних наук, підприємиця та експертка з систематизації продажів. Її тренінг на тему «Що про вас кажуть, коли ви виходите з кімнати: особистий бренд керівниці на виробництві» мав величезний успіх, адже вирішувалося головне питання – як стати помітним у колективі, як проявити себе та взагалі, як ставати лідерками.

Форум, який надихає

Олена Кравченко, начальник групи розробки департаменту ІТ:

«Було дуже цікаво послухати про кар’єрні історії колег, які вони починали практично з нуля. Цікаво дізнатися, як зараз почуваються на цих посадах, з якими викликами стикаються, як будують свої відношення з підлеглими, як ставляться до викликів тощо. Не завжди про такий досвід почуєш з перших вуст, тим більш так відверто та чесно. Атмосфера форуму надзвичайно приємна. Навколо багато розумних, красивих та успішних жінок. Це надихає».

Тетяна Вовк, начальниця управління з промсанітарії департаменту з охорони праці та промислової безпеки:

«Перш за все, мені подобається те, що зустрічі з лідерками підприємства та міста стають вже нашою доброю традицією. Ми дізналися, як жінки йшли до успіху, як вони зараз розвиваються, якими зусиллями йдуть до досягнень, чи вдається їм поєднувати роботу та родину, як наші лідерки долають виклики воєнного часу. Їхній досвід безцінний, я вважаю, що кожній з нас треба брати його до уваги. Але все-таки кар’єрний шлях у кожного свій, схожих історій не буває. Мене, наприклад, дуже зацікавила Наталія Ван Доеверен, її досвід роботи у багатьох сферах, постійне навчання, динаміка розвитку, її світогляд. Я також уважно спостерігаю за кар’єрою Наталії Дроваль. Її вмінням, бажанню зростати можна тільки дивуватися. У цілому всі жінки молодці. Форум зібрав по-справжньому талановитих особистостей».

Поліна Мельничук, інженерка відділу з супроводження проєктів департаменту зі стратегічних проєктів:

«Я аж підскочила, коли у привітанні генерального директора почула своє прізвище! Це було дуже несподівано та надзвичайно приємно! Це ще й надихає. Водночас мені стало зрозуміло, що попереду ще багато справ, навчань, викликів, які треба пройти. Про все це, тільки у своїх галузях, розповідали наші спікерки. Цікаві та повчальні історії. Вони різні, але їх об’єднує жага до нових знань, розвитку, досконалості. А ще вони розвиваються у різних напрямках. У моєму житті це теж відбулося. Коли я після роботи у школі перейшла у зовсім іншу сферу, я шукала себе, опановувала нове. Зараз у моєму житті знову новий виток. І це правильно та круто. Це цікавий досвід, який наповнює тебе та розвиває».

А от вже про творчі здібності, креатив та можливість створити щось своє та неповторне йшлося на майстер-класах, які теж були частиною Форуму.

Більше фото із заходу за посиланням:

https://fex.net/ru/s/8zyektt

Відео з заходу тут: