Нещодавно на підприємстві був оголошений конкурс наукових робіт для юристів. На автора найкращої роботи чекав грошовий приз або 6-місячне стажування в одному з відділів юридичного департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Умовою конкурсу було написання роботи, предметом якої стало б дослідження певної норми чинного законодавства в контексті реалізації конституційних прав громадян на доступ до правосуддя.
Переможців виявилось двоє – Анна Поддуєва та Самір Рокуш, які працювали в парі та незабаром отримають свою заслужену винагороду.
Вітаємо талановитих юристів-початківців з їхнім новим звершенням!
З можливими запитаннями телефонуйте 096 840 31 48 (Анна, фахівець відділу з розвитку молодіжних проєктів та взаємодії з навчальними закладами).
Ураження електричним струмом потрапило до четвірки так званих «ризиків-кілерів».
Цю четвірку визначили на підставі проведеного аналізу інцидентів за останні п’ять років у корпорації «АрселорМіттал», які призвели до травмування працівників з тяжкими наслідками, або до загибелі працівників. Сумним підтвердженням правильності визначення «кілерів» став нещасний випадок, що відбувся вже у цьому році, внаслідок якого загинув виконуючий обов’язки електрика дільниці мереж і підстанцій гірничого департаменту. На нашому підприємстві впроваджується додатковий комплекс заходів, спрямованих на нейтралізацію, зокрема, ризиків ураження електрострумом.
Для шанувальників детективів, бойовиків, трилерів зрозуміло: для того, щоб нейтралізувати підступного вбивцю, треба ретельно вивчити його звички, сильні та слабкі сторони. А якщо «кілер» – це електричний струм, то цільові аудити електроустановок стають одним з ефективних інструментів такого вивчення. Тому провідний інженер з охорони праці Леонід Височин прямує до департаменту з якості, щоб провести один з таких аудитів.
Міцні металеві двері зачинені надійним замком. На них – знаки із загрозливими написами про те, що вхід заборонено, і лякаюча інформація – «6 кіловольт». Вона вражає, адже смертельно небезпечними вважаються вже 42 вольти (а це майже у 150 разів менше). Ключ знаходиться у начальника електромеханічної лабораторії Сергія Курочкіна. Він відповідає за електробезпеку у департаменті.
«Випробувальний центр департаменту з якості має десятки одиниць електроустаткування, – розповідає Сергій. – За допомогою нього досліджується якість сировини, чавуну, коксу, сталі, готової продукції нашого підприємства та ще багато того, що задіяно у виробничих процесах. Майже все випробувальне устаткування працює завдяки електроенергії. Електричний струм трансформують до потрібної напруги та транспортують у лабораторії департаменту з якості чотири електроустановки. З цеху мереж і підстанцій приходить 6000 вольт. Тому робота з електроустановками особливо небезпечна».
У приміщенні є ряд високих металевих шаф з рубильниками, дисплеями, кнопками. А всередині – обладнання, яке трансформує струм та перемикає його між лініями подачі. Леонід Височин у супроводі Сергія Курочкіна оглядає стан приміщення.
«Все у нормі, – пояснює Леонід. – Взагалі у департаменті з якості до безпеки праці ставлення серйозне. Якщо інколи і є зауваження, то їх одразу ж виправляють. Ось вогнегасники. Вони обов’язкові, бо струм – це ще й пожежна небезпека. А тут зберігаються засоби індивідуального захисту: діелектричні рукавички – дві пари, діелектричне взуття та інші засоби, які захищають від враження струмом. На кожному позначено термін випробуваннь. До того, як цей термін спливає, ЗІЗ здають до центральної електротехнічної лабораторії. Те, що не пройшло випробувань, зразу ж вибраковують, замовляють нове».
Крім відповідального за електробезпеку, до приміщення електроустановки може потрапити лише електромонтер, який її обслуговує. Ці електромонтери періодично проходять навчання в Університеті підприємства, і щорічно – чергову перевірку знань. Стороннім нема чого тут робити.
«Тут немає «двійок», «п’ятірок» чи «дванадцяток», – говорить Сергій Курочкін. – Або знаєш все, проходиш атестацію та стаєш до роботи, або ж навчаєшся повторно. Якщо працюєш з високою напругою, то ціна єдиної помилки надто висока. У нас досвідчені електромонтери, які знають все бездоганно. Але й з ними постійно повторюємо правила, постійно нагадуємо про небезпеки».
Леонід Височин перевіряє відповідні посвідчення у електромонтерів та наявність необхідних блокуючих пристроїв для ізоляції джерел небезпечної енергії.
«У нас на підприємстві паралельно діють дві системи безпечної експлуатації устаткування, – розповідає Леонід. – Биркова система застосовується здебільшого на устаткуванні, наприклад, випробувальних машинах, пресах чи верстатах випробувального центру. – А для електроустановок більше підходить система захисного блокування (система LOTO). У якості рекомендацій за результатами аудиту можна зазначити придбання додаткових блокуючих пристроїв, щоб робота в електроустановках стала ще безпечнішою. Бесідуємо, пояснюємо, рекомендуємо, разом вирішуємо проблеми, нейтралізуємо «кілерів».
Євген працював термістом в ремонтно-механічному цеху № 3 Ливарно-механічного заводу.
2023 рік розпочався для Євгена зі служби у лавах ЗСУ. Його мобілізували 1 січня. На жаль, 17 вересня захисник загинув поблизу Кліщіївки Донецької області.
Євген долучився до колективу ремонтників нещодавно, встиг відпрацювати лише декілька місяців, але одразу заслужив повагу колег, адже налаштований був працювати якісно, вдосконалюватися у професій та рухатися вперед.
«Євген швидко знайшов спільну мову з колегами, – розповідає провідний інженер-технолог РМЦ-3 Борис Климко. – Йому можна було довірити будь-яке виробниче завдання і бути впевненим, що воно буде зроблено вчасно та якісно. Спокійний, врівноважений і відповідальний – це все про Євгена. Ще до офіційної мобілізації герой сам намагався вступити до лав ЗСУ, тому коли прийшла повістка, то пішов не вагаючись. Він ніколи не ховався ані від роботи, ані від почесного обов’язку – захисту Батьківщини. Ми втратили героя і просто гарну людину. Ця втрата болісна для усіх нас».
Щиро співчуваємо і сумуємо разом з рідними та колегами героя.
185 амбіційних студентів почали навчальний рік за дуальною формою освіти – програмою «Нова фабрика» від «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Цьогоріч з підприємством запартнерились 9 навчальних закладів Кривого Рогу: Криворізький професійний ліцей, Криворізький професійний транспортно-металургійний ліцей, Криворізький професійний гірничо-металургійний ліцей, Криворізький центр професійної освіти металургії та машинобудування, Криворізький металургійний фаховий коледж, Політехнічний фаховий коледж КНУ, Фаховий коледж «Політехніка» ДУЕТ, Криворізький національний університет, Державний університет економіки і технологій.
– Ми подивились на ті професії, які є зараз найбільш затребувані, і ті, які, ми розуміємо, будуть мати попит після війни або, скажімо, через два-три роки. Саме на таких професіях ми зробили фокус, і тому нам потрібно було знайти нових партнерів. Тобто такі навчальні заклади, в яких є навчання за саме цими програмами, за цими професіями, – сказала Катерина Залозних, начальниця управління зі стратегічного розвитку «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Два роки студенти будуть безкоштовно навчатися за технічними спеціальностями, а після завершення проєкту отримають ступінь молодшого бакалавра і своє перше робоче місце в «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Підготовка майбутніх фахівців відбуватиметься за спеціальностями та професіями:
• Галузеве машинобудування та Прикладна механіка;
• Металургія;
• Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка;
• Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології;
• Гірництво;
• Електромонтер;
• Електрогазозварник та зварник;
• Помічник машиніста тепловоза;
• Слюсар-ремонтник.
– Вже багато років наші студенти приходять в «АрселорМіттал Кривий Ріг» на практику і влаштовуються на роботу.«Нова Фабрика» – це для нас щось нове, і вимоги, щоб потрапити в цей проєкт, були досить високі. Для участі в проєкті студенти, які навчаються в нашому коледжі за спеціальністю технічне обслуговування і ремонт рухового складу (тобто помічники, машиністи тепловозів, електровозів тощо), мали пройти співбесіду. І з усіх співбесід, яких було 69, їх пройшли 32 учні. Це був перший етап, який підштовхнув інших студентів покращувати свої знання і вміння. Зараз студенти, які попали в цей проєкт, дуже зацікавлені, всі виходять на навчання і виконують завдання. Тут є стимул. По-перше, що вони будуть отримувати стипендію, а по-друге, їхня стипендія та її отримання залежать від того, як вони навчаються у нас і які в них досягнення, – каже Наталія Кулішова, директорка ВСП «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету».
– У проєкті взяли участь30 студентів за спеціальностями електромонтер, електрогазозварник і верстатник широкого профілю. Ми продовжуємо ту співпрацю, яка була заснована понад 30 років тому.Дуальна освіта – це можливість для студентів в нашому закладі отримувати більш професіональні навички. Бо 70% виробничої практики проходитиме не на базі навчального закладу, а на базі «АрселорМітал Кривий Ріг», а також наші учні одразу знайомляться зі своїм майбутнім робочим місцем. Ми дуже хотіли б, щоб цей проєкт продовжувався і з іншими спеціальностями, тому що ці три спеціальності не межа для нас, – додав Григорій Горб, директор криворізького центру професійної освіти металургії та машинобудування.
Крім навчання за програмою, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» пропонує додаткові бонуси:
• навчання на факультативному курсі, присвяченому виробництву «АрселорМіттал Кривий Ріг»;
• стипендії найкращим студентам;
• вивчення англійської мови на професійному рівні;
• тренінги для розвитку soft skills (командоутворення, комунікативні навички, тайм-менеджмент тощо) вже під час стажування;
• яскраві івенти на екскурсії на виробництво. Перший івент знайомства одне з одним та з компанією вже відбувся.
– Ми зібрали електромонтерів, слюсарів, металургів, гірників – всіх тих, хто за два роки прийде до нас на роботу. І для нас було важливо зробити їхній перший дотик до підприємства таким легким, командним та зручним. Тому ми обрали для себе формат квізу, де кожен з учасників був взагалі у різних командах і міг познайомитись один з одним, – розповіла Анна Велика, фахівчиня відділу з розвитку молодіжних проектів та взаємодії з навчальними закладами та кураторка проєкта.
На захист України він став у жовтні минулого року, був старшим солдатом, водієм-електриком управління командира мінометного відділення батареї механізованого батальйону.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Андрій Рудик працював водієм автотранспортних засобів у транспортному департаменті. Він керував великовантажним автомобілем, яким перевозив сировину, необхідну для виробництва. Як згадують колеги, Андрій вправно керував будь-яким автомобілем, адже стаж роботи на підприємстві у нього був чималий.
«Якщо треба було щось зробити швидко та якісно, то це саме до Андрія. Він дуже відповідально ставився до своєї справи, дбав про техніку, їздив безпечно, добре знав географію підприємства. Якщо треба було допомогти колегам, то відмови ніколи не було. Позитивний, життєрадісний, щирий – Андрій був невід’ємною частиною колективу. Його загибель стала непоправною втратою для усіх нас», – сказав Станіслав Онікієнко, начальник автоколони № 1 АТУ.
У Андрія Рудика залишилися дружина та двійко дітей.
Колектив підприємства висловлює щирі співчуття родині загиблого.
У сьомому з десяти оновлених «Золотих правил» з охорони праці йдеться про пріоритет залізничного транспорту у системі безпеки руху.
І це не випадково. Адже залізничний транспорт дуже потужний, габаритний, інерційний і має довгий гальмівний шлях, а люди, які керують локомотивами – обмежену зону видимості. Тому залізничний транспорт є дуже небезпечним для тих, хто перебуває в зоні руху. А це фактично кожен з працівників нашого підприємства, який перетинає залізничні колії як пішохід чи на автомобілі або виконує роботи на залізниці. А виглядає оновлене правило разом з прикладами застосування ось так:
Микола Шелест працює машиністом-інструктором локомотивних бригад. До цього він отримав досвід роботи помічником машиніста, а потім машиніста тепловозу. Зараз він навчає локомотивні бригади працювати ефективно, а головне безпечно для себе і людей, які перебувають у зоні роботи залізничного транспорту.
«У моїй родині майже всі залізничники, – усміхається Микола. – Мама й тато працювали на нашому підприємстві на залізниці, брат, машиніст тепловозу, зараз захищає Україну. Яку професію обрати, я не дуже вагався. Подобається мені моя робота, хоча вона й небезпечна. Дійсно, нещасні випадки на залізниці часто мають важкі наслідки, з травматичними ампутаціями або ж загибеллю людей. І за безпеку руху відповідають як ті люди, які керують локомотивами, так і ті, хто потрапляють у небезпечну зону».
Безпека на залізниці для кожного з працівників підприємства починається ще до того, як він став до роботи. У програмах ввідних та первинних інструктажів, які проходить кожен новенький, є правила, виконання яких допоможе зберегти життя.
«Не можна підходити до залізничного полотна ближче, ніж на три метри, – пояснює Микола Шелест. – Якщо ж поїзд везе чаші з рідким металом, то заборонена зона збільшується до 10 метрів. Переходити колії можна лише користуючись облаштованими переходами з відповідними знаками та змійками, які сповільнюють рух пішохода. І якщо до поля зору потрапив поїзд, що рухається, то необхідно дочекатися, поки він проїде. І ніяких «проскочу, він ще далеко». Переходити колію дозволяється лише перпендикулярно до неї. Обходити нерухомий поїзд можна не ближче, ніж за п’ять метрів, а проходити крізь розрив між вагонами можна лише тоді, якщо він складає не менш ніж 10 метрів».
Ці нехитрі правила є обов’язковими для пішоходів. Автомобілісти ж, які перетинають переїзди, повинні слідкувати за сигналами світлофрів та пам’ятати, що залізничний транспорт – у пріоритеті.
«На нашому підприємстві швидкість руху поїздів обмежена 15-ма кілометрами на годину, – продовжує Микола. – Лише на деяких ділянках дозволено 25 км/год. Але навіть мінімальні 15 дають гальмівний шлях не менше 30 метрів, а якщо до локомотиву причеплено багато вагонів, то гальмувати поїзд буде 50 і більше метрів. Як бачите, машиніст не зможе миттєво загальмувати. Для локомотивної бригади також є правила, обов’язкові для виконання. Машиніст та помічник мають уважно слідкувати за всіма, хто знаходиться у зоні руху, за ділянкою колії спереду поїзда, своєчасно подавати звукові сигнали. Керівником маневрів состава є помічник машиніста. Під час руху составу вагонами вперед, він знаходиться попереду першого вагона або на його підніжці і подає машиністу сигнали прапорцем. Помічник завжди має бути у полі зору машиніста».
Також є правила для працівників, які виконують роботи у зоні руху потягів. Це монтери колії, зв’язківці, складачі составів, машиністи та їхні помічники. Наприклад, всі вони мають одягати сигнальні жилети яскравих кольорів з світловідбиваючими смугами. А якщо помічникові чи оглядачеві составів треба виконати роботу у міжвагонному просторі, наприклад, поставити гальмівний башмак чи з’єднати рукава гальмівної магістралі, то він має обов’язково попередити про це машиніста. Стороннім доступ до міжвагонного простору категорично забороняється, бо якщо поїзд почне рух, наслідки будуть катастрофічними.
«Ми регулярно нагадуємо ці правила залізничникам, наприклад, на змінно-зустрічних, – підсумовує Микола Шелест. – Хочу ще додати кілька простих вимог, обов’язкових для всіх. Заборонено наступати на головки рейок, на стрілочні переводи та скоси залізобетонних шпал. І ніяких гаджетів, ніякої музики чи новин на коліях. У більшості випадків людина спочатку чує звук, а потім вже бачить небезпеку очима».
А завершити хотілось би анекдотом. Летить кажан, як бахнеться об дерево! Очуняв, витягає навушники з вух і каже: «Та ну його, той плеєр». Тож ніяких навушників на коліях, бо залізниця настільки небезпечна, що вам може пощастити менше, ніж кажану, що залишився живим. Не нехтуйте правилами. Будьте обережними!
