Мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за свободу і незалежність рідної країни солдат Дмитро Лученко отримав поранення, від яких помер в Олександрійській клінічній лікарні міста Києва.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Дмитро працював помічником машиніста тепловозу у залізничному цеху № 2 транспортного департаменту.
«До нашого цеху він прийшов одразу після навчання, – говорить начальник залізничного цеху № 2 Дмитро Колесник.– Молодий хлопець вирішив стати залізничником, як і його батько, який працює машиністом тепловозу в управлінні залізничного транспорту гірничого департаменту підприємства. Талановитий здібний хлопець одразу привернув на себе увагу, адже робота давалася йому легко. Вже одразу відчувалося, що Дмитро може стати висококваліфікованим працівником. Йому було 22 роки. Мені дуже шкода, що наше підприємство та країна втрачають молодих та перспективних людей».
В ЗЦ №2 Дмитро Лученко працював майже рік. У 2021 році його призвали на службу до Збройних сил України. Після початку повномасштабного вторгнення ворога Дмитро вирішив продовжувати служити, щоб захищати Україну.
Колектив підприємства щиро співчуває рідним, близьким, друзям Дмитра Лученка.
Завдяки системі Виробництва світового класу WCM працівники коксохімічного виробництва підвищили надійність основного устаткування – трамбувальної завантажувально-виштовхувальної машини № 7.
Як розповів інженер WCM Віталій Пироженко, згідно з розкладанням витрат саме сьому ТЗВМ визначили найпроблемнішим, критичним устаткуванням, поломки якого кілька разів призводили до суттєвих збоїв виробництва коксу та значних ремонтних витрат.
«Щодо ТЗВМ № 7 ми застосували комплекс заходів, – розповідає Віталій. – Це 10-кроковий проєкт за програмою «0 поломок» з ремонту формувальної плити, масштабний Kobetsu Kaizen на кабельній естакаді, який дозволить уникнути величезних витрат на закупівлю кабелю. А робота з автономного обслуговування устаткування компресорної станції, яке також завдало нам чимало головного болю, ще триває».
Лідером 10-крокового проєкту з ремонту формувальної плити став майстер з ремонту механоустаткування коксових батарей 5 і 6 Віталій Гуменюк. «ТЗВМ – це надважлива багатофункціональна машина, – пояснює майстер Гуменюк. – Вона формує вугільний пиріг, завантажує його до камер коксування та виштовхує готовий кокс. Три в одному, як то кажуть. Саме на формувальній плиті формується пиріг, а потім плита подає вугільну шихту в середину коксових батарей. Сама плита має довжину 19 метрів, ширину 45 см і важить близько 6 тонн. Маса ж вугільного пирога – близько 38 тонн. Не дивлячись на те, що плита зроблена зі сталі товщиною 8 см, вона також зношується, і кожного року ми її міняли. Недешеве задоволення, адже нову плиту доводилося купувати за близько мільйона гривень. Застосування WCM дозволить нам суттєво зекономити».
Справа в тім, що передня частина плити зношувалася набагато швидше, ніж задня. І команда Гуменюка запропонувала заміну не всієї плити, а лише її передньої частини. Спочатку група на чолі із заступником головного механіка коксохімічного виробництва Вячеславом Дроздом розробила креслення та іншу технічну документацію. Згідно з нею працівники коксового та спеціалізованого ремонтного цехів відрізали зношену передню частину та приварили нову, виготовлену працівниками СРЦ. З роботою чудово впоралися класні зварники-паспортисти Григорій Кубрушко (коксовий цех) та Володимир Коваль (СРЦ). Під час ремонту також відзначилися бригадир слюсарів-ремонтників КЦ Сергій Дорофеєв, майстер з ремонту устаткування СРЦ Юрій Кабаєв та інші працівники обох цехів.
Оновлена плита експлуатується вже два місяці. Вона добре себе показала. І хоча наступного разу вже доведеться міняти плиту повністю, все одно такий ремонт дозволить економити щорічно близько пів мільйона гривень. «І це не єдиний плюс цього 10-крокового проєкту, – розповідає заступник начальника коксового цеху з експлуатації Олексій Маренич. – Ще одна перевага – ми менше часу витрачаємо на ремонт, ніж на заміну, тому можемо виробити більше коксу. До того ж, зменшення тривалості зупинок процесу коксування зберігає, так би мовити, здоров’я наших батарей. Тендітні вони у нас, не люблять тих зупинок. А ще вугільний пиріг на оновленій плиті плавно заходить до камери коксування, що також позитивно позначається на зносостійкості устаткування. І при плавній подачі не вивалюються з камер коксування частини пирога, що убезпечує наших дверевих від додаткової роботи у небезпечних умовах. Тож це ще й на охорону праці позитивно впливає».
Кілька місяців тому на батареях №№ 5, 6 стався прикрий випадок. Кабель, який живить ТЗВМ-7, провалився в отвір кабельного лотка і порвався. «Ці отвори у лотках необхідні для того, щоб під дією високих температур лотки не деформувалися, – продовжує Олексій Маренич. – Тому після випадку з поривом кабелю, на заміну якого цех витратив близько 480 тисяч гривень (кабель шестикіловольтний, ще й комбінований – електрокабель та кабель зв’язку) наша команда з впровадження WCM замислилася: як так зробити, щоб кабелі більше не рвалися. На отворах кабельних лотків наварили перетинки, виключивши падіння кабелю в отвори і, відповідно, його пориви».
Впровадження автономного обслуговування на компресорній станції коксових батарей знаходиться на другому етапі. Аномалії устаткування вже виявлені та поступово усуваються. Мета – повернути устаткування до базового стану. Всі ці заходи на ТЗВМ-7 вже дають зменшення простоїв коксових батарей та суттєве скорочення витрат на аварійні ремонти.
До Дня захисників і захисниць України на підприємстві проходить «Турнір памʼяті героїв-захисників АрселорМіттал Кривий Ріг» з мініфутболу.
Цей турнір – символ гордості, безмежної шани і вдячності військовим, що віддали своє життя заради нашої свободи. Ми хочемо підтримати родини загиблих воїнів.
Минулих вихідних пройшов перший тур турніру.
Результати першого туру:
група А
РМЦ-1 – Прокат-3 3:5
ЦПС – ЦЕЗТ 2:6
група В
ФЧЛЦ – ЦМК+ВТЦ 8:4
СПЦ-1 – ЗЦ-3 10:6
група С
ГТЦ+УЗТ ГД – РУ ГД 8:1
ДАТП КХВ – Конвертор 3:9
Календар другого туру:
Матчі проходять на полі для мініфутболу ДЮСШ №1 (за стадіоном «Металург», парк ім. Б. Хмельницького, Соцмісто).
Запрошуємо усіх прийти і підтримати наших гравців!
Богдан Ніколайчук працював прибиральником гарячого металу ПП «Стіл Сервіс». Він пішов захищати Україну.
Під час ведення бойових дій 22 серпня 2023 року солдат, водій-заправник взводу забезпечення зенітного ракетно-артилерійського дивізіону Богдан Ніколайчук був тяжко поранений. Це сталося у населеному пункті Часів Яр Донецької області. 5 вересня він помер від отриманих поранень у клінічній лікарні «Феофанія».
За словами старшого майстра «Стіл Сервісу» Олександра Бруханського, Богдан був майстром своєї справи та дуже позитивною людиною. «Війна дійсно забирає найкращих, – розповідає Олександр. – Досвідчений та працьовитий, він будь-які виробничі завдання виконував швидко і якісно. Він працював на п’ятому дрібносортному стані сортопрокатного цеху № 2. Там катають, в тому числі, профілі великих діаметрів. Робота прибиральників металу дуже важка, але від Богдана ми не чули жодного нарікання. У колективі його поважали. Він був спокійною доброзичливою людиною, готовою прийти на допомогу. Такі працівники, такі люди – на вагу золота. Це невиправна втрата для всіх нас».
Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, колегам загиблого воїна та металурга Богдана Ніколайчука.
Щоб осіннє місто стало охайнішим та більш затишним, у боротьбу зі сміттям вступили працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг», стажери підприємства, учасники двох сезонів «Нової фабрики» і прості містяни.
Суботнього ранку 16 вересня біля ставку, що поряд з ринком «Термінал», було гамірно. Тут лунала музика, а помаранчева палатка з логотипом «АрселорМіттал Кривий Ріг» красномовно доводила проїжджаючим, що тут відбувається щось хороше. Це була осіння толока – зелена ініціатива, організована корпоративними комунікаціями від імені підприємства.
Попрацювати над чистотою довкілля на березі ставку зібралися майже двісті учасників. Усі дружно «озброювалися» рукавичками та сміттєвими пакетами. Не обійшлося і без приємностей: на тих, хто прийшов на толоку найпершим, чекали подарунки – брендові футболки «АрселорМіттал Кривий Ріг». Організатори подбали і про смачний перекус після прибирання: запашні пиріжки, чай, каву та водичку.
Місце прибирання біля першого ставка було обране невипадково, адже воно розташоване поряд з дорогою, що веде на завод. Цей шлях з видом на градирні є своєрідною візитівкою нашого підприємства та й Кривого Рогу. Крім того, ставки є популярним місцем для місцевих рибалок, а також для відпочинку криворіжців та гостей міста. Щоправда, не завжди після такого відпочинку ставки залишаються чистими. У цьому зайвий раз пересвідчилися учасники толоки.
Студентки КНУ Наталя, Дарина та Ірина прийшли на толоку, щоб допомогти прибратися. «Щось з’їсти біля водички, а обгортку викинути під кущик, пляшку ж закинути у воду. А що, вони ж усе сховають! На жаль, так вчиняють деякі люди», – говорить Наталя.
«Зараз тут атмосфера просто «вогонь». Усі усміхнені, з чудовим, навіть бойовим настроєм. Тож, сміття, бережись, ми йдемо!», – сказала Дарина.
Щоб працювати було ще цікавіше, учасники толоки вирішили позмагатися, хто більше назбирає сміття. Для цього учасники розділилися на команди зі кольором . корпоративних браслетів учасників: білі, сірі, помаранчеві. І робота «закипіла»!
Вже за кілька хвилин після початку толоки Максим Козік приніс величезний пакет зі сміттям. «Непотрібу тут дуже багато, тільки встигай збирати, – говорить він. – У мішку є пляшки, кришки, пластикові обгортки та навіть памперси. Не дуже приємні знахідки. Їхнє місце на смітнику, а не у зеленій зоні».
Поруч із Максимом декілька хлопців майже «пірнули» у невеличку яму. Складу пляшок, що був там захований, міг би позаздрити будь-який пункт прийому склотари.
З очерету на березі ставка хлопці з політехнічного технікуму Дмитро Ніцкий та Владислав Кувіта витягнули декілька пакетів зі сміттям. У зелених схованках студенти знайшли різноманітні обгортки, пластикові стаканчики, пляшки. А хлопці, які працювали поруч, «спіймали» в очереті пару ну дуже потріпаних кросівок. Із дальніх кущів хлопці та дівчата притягнули навіть старі автомобільні шини, понівечену пральну машину, плитки кахлю та інші незвичні «скарби».
Разом зі студентами, які доєдналися до толоки, працювала і начальниця відділу з розвитку молодіжних проєктів та взаємодії з навчальними закладами нашогопідприємства Ірина Рябінкова. «Охочих попрацювати над чистотою довкілля зібралося дуже багато. Студенти хочуть, щоб у нашому місті було чисто та охайно. А ще – працювати гуртом – то дуже весело», – сказала Ірина.
«Мабуть невипадково співпало, що цієї суботи відзначався Всесвітній день прибирання у світі, – сказав Олексій Цвинда, студент КНУ, координатор ВГО «СД Платформа» у Кривому Розі. – Ми радо доєднались до акції підприємства, з командою працюємо із піднесений настроєм, хочемо, щоб більше тут ніколи не було сміття».
Олена Трушевська, інженер-еколог нашого підприємства, прийшла на толоку разом із п’ятирічним сином Богданом. «Це його перша толока в житті. Нехай він привчається до чистоти, знає, що смітити не треба. А ще усі разом ми робимо саме екологічну справу. Нашу планету треба берегти», – сказала Олена.
За кілька годин праці команди назбирали три величезні купи сміття. У команди сірих вона виявилася найбільшою. Але разом із ними перемогу над брудом святкували усі команди і учасники, адже вони зробили важливу за кольором і сенсом справу – зелену. Та ще й так постаралися, що 25-тонний вантажний автомобіль підприємства двічі вивозив увесь непотріб.
З історії ставків на Соцмісті
А чи знаєте ви, що ставки на Соцмісті колись конкурували з південним Чорноморським узбережжям, та ще й були пов’язані із нашим підприємством?
У 1960-х роках, коли Соцмісто активно будувалося, переважно для будівельників та працівників тоді ще Криворізького металургійного заводу, виникла потреба повноцінного відпочинку, особливо влітку. Перед керівниками міста постало завдання із зірочкою: де можна влаштувати такі умови для людей, які не могли надовго поїхати кудись відпочивати, адже активно працювали на виробництві та ще й позмінно. Погляд керівників «впав» на ці ставки. Насправді вони штучні, але зроблені не на порожньому місці, бо тут проходить балка Червона.
Отже, 11 липня 1965 року на другому ставку Соцміста відкрили пляж. У штучні пруди запустили чисту дніпровську воду. А береги були відсипані справжнісіньким білим морським піском з Чорноморського узбережжя.
Новий пляж оснастили вишкою для прижків у воду, сучасними (на той час) душовими кабінками, питними фонтанчиками, тентами від сонця, дерев’яними лежаками. А поряд знаходилися торгівельні павільйони з морозивом, мінеральною водичкою, соками та солодкими газованими напоями.
Були й водні атракціони – катання на лодках та водних велосипедах. Отакої!
До речі, пляж з усім необхідним для відпочинку був і на першому ставку, де цієї суботи пройшла толока. Тож її учасники подбали не лише про чистоту довкілля, а й про збереження історичного куточка Кривого Рогу та нашого підприємства.
Про відпустки під час війни, оплату у 2/3 та можливість працювати
На запитання працівників нашого підприємства відповідають фахівці департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«Щороку ми плануємо свою відпустку. Раніше ми завжди зазначали у заяві, що відпустка планова. Але зараз чомусь у шаблоні заяви нам пропонується позначати відпустку позаплановою. Чому так, адже ми дотримуємося свого графіку відпустки, навіщо нам пропонується позначати, що вона позапланова? Який в цьому сенс? Чи не несуть такі нововведення якісь ризики для працівника?»
– Жодних ризиків для працівника дане формулювання не несе. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом. За узгодженням сторін трудового договору терміни відпусток (за графіком) можуть бути зміненими. Тому для планових та позапланових відпусток використовується один шаблон заяви.
«Почув, що з першого вересня 2/3 заробітної плати відмінили. Якщо це правда, то що робити тим людям, які не можуть зараз працювати через те, що їх підрозділ зараз не працює?»
– Через введення на території України воєнного стану згідно з указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» обсяги виробництва підприємства були знижені до технологічно можливого мінімуму. Тому, щоб зберегти персонал, з початку війни частині співробітників було запропоновано простій за межами підприємства з оплатою 2/3 встановленого окладу.
Проте на сьогоднішній день велика кількість працівників мобілізована, і на підприємстві виникла потреба в комплектуванні актуальних вакансій. Таким чином у працівників, чиї підрозділи зараз не працюють, є можливість отримати нову професію та попрацювати в інших структурних підрозділах підприємства.
Ознайомитися с усіма актуальними вакансіями можна у фахівців департаменту з персоналу, звернувшись до кабінету № 205 Університету АрселорМіттал (3-я дільниця). За додатковими роз’ясненнями можна звернутись до начальника відділу праці вашого підрозділу.
«З початку війни у нас скоротилася відпустка до 24 діб. Люди говорять, що наразі цей обмежений термін скасовано. Чи можна вже брати усі дні своєї відпустки?
– Відповідно до ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» тривалість щорічної основної відпустки протягом воєнного стану складає лише 24 календарних дні для поточного робочого року. Це правило почало діяти у 2022 році та залишається чинним і сьогодні.
Якщо ж у працівника залишилася невикористаною частина додаткової відпустки, яку він заробив впродовж мирного стану, до війни (наприклад, відпустка за ненормований робочий день, за шкідливі умови, за особливий характер праці), то працівник додатково може її використати.
«За війну і до неї багато хто з нас накопичив дні невикористаної відпустки. Раніше нам казали, що їх можна буде відгуляти пізніше. Зараз ходять чутки, що дні невикористаної відпустки будуть скасовані і «згорять». Чи це законно?»
– Обмеження на надання щорічної основної відпустки тривалістю не більше 24 календарних днів за поточний робочий рік враховує наступне:
якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, то різниця днів відпустки не втрачається, а має бути надана працівнику після закінчення дії воєнного стану;
у разі звільнення працівника під час воєнного стану йому буде виплачена грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки» за всі дні невикористаної відпустки.
«Раніше за ненормований робочий розпорядок нам до відпустки додатково нараховувалося 7 додаткових днів. Це правило діє і зараз?»
– На період дії воєнного стану можливість нарахування додаткових днів відпустки за ненормований робочий час призупинена.
