Майже рік Андрія вважали зниклим безвісті. На жаль, сподівання на те, що він живий, не виправдались. Андрій Максименко загинув у Запорізькій області.
Андрій Максименко був призваний на військову службу на початку березня минулого року. Він служив механіком-водієм танкової роти танкового батальйону і не вийшов із бою поблизу населеного пункту Левадне Пологівського району.
Рідних, друзів, колег не покидала надія, що Андрій живий. Припускали, що він може бути поранений, знаходиться у шпиталі без свідомості. Але дива не сталося, прийшла офіційна звістка, що Андрій Максименко загинув.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Андрій працював електриком в агломераційному цеху № 1.
«Андрій був талановитим, працьовитим, люблячим життя, людей та дуже перспективним. Працювати до цеху він прийшов електромонтером, а захищати Україну пішов вже з посади електрика дільниці, – говорить Сергій Пляшко, заступник начальника АЦ № 1 з електрообладнання. – Андрій добре знав свою справу, був відповідальним, тож і роботу йому доручали серйозну – він обслуговував обладнання корпусу спікання та високовольтні машини агломераційного цеху. Усі знали, що у Андрія «золоті руки», він розбудовував та облаштовував свій будинок, прагнув затишку в ньому. Андрій загинув захищаючи усіх нас».
Підприємство висловлює щирі співчуття родині загиблого.
У рамках Тижня охорони праці у тренінг-центрі підприємства пройшов конкурс із застосування процедури ізоляції джерел небезпечних енергій за системою LOTO.
«Принцип дії системи LOTO простий та ефективний – треба заблокувати будь-які джерела енергії на лінії чи обладнанні перед їх профілактичним обслуговуванням, плановим чи поточним ремонтом, – розповідає Олексій Курочка, начальник відділу охорони праці департаменту з ОП та ПБ. – Блокування не дасть можливість випадково увімкнути обладнання під час проведення робіт, таким чином виключається вплив людського чинника. Ми зацікавлені у безпечній роботі, адже наша мета – досягти нульового травматизму та смертельних випадків на виробництві».
У конкурсі взяли участь п’ять команд (по два учасника у кожній). Це електромонтери та слюсарі-ремонтники з департаменту з виробництва чавуну та сталі, прокатного, енергетичного, гірничого департаментів. Головним завданням конкурсантів було відпрацювання навичок застосування процедури ізоляції. Під час завдань перевірялося, наскільки учасники знають, розуміють цю процедуру та вміють застосовувати її на практиці.
Традиційно конкурс складався із теоретичної частини (тести) та практичної. За легендою треба було відремонтувати стрічковий конвеєр, помилку у роботі якого помітив машиніст, аварійно зупинив конвеєр та доповів про це своєму керівнику. Змінний майстер викликав електрика та механіка (учасників конкурсу), які мали заблокувати конвеєр за системою LOTO на період ремонту.
Учасники оглядали конвеєр, читали карту блокування, робили записи про термін ремонту на ярлику блокуючого пристрою (замку) та безпосередньо блокували конвеєр. При цьому вони дотримувалися усіх необхідних процедур блокування за системою LOTO та пояснювали журі свої дії.
«Я працюю з акумуляторними системами на підстанціях, безпосередньо сам не беру участь у блокуванні, цим займаються мої колеги. Але систему LOTO знаю і прагну сам досконало її опанувати. Тому й вирішив стати учасником цього конкурсу, хочу зайвий раз перевірити свої знання», – сказав Руслан Кротчик, акумуляторник ЦMП ГД.
Валентин Борщенко, черговий електромонтер МБЛЗ конвертерного цеху, поділився враженнями: «Процедура добре мені знайома, тому що подібне ми виконуємо під час кожного ремонту чи обслуговування обладнання. Для мене завдання було нескладне, я робив все майже автоматично. Коли накладав блокуючий засіб я перевірив нульову енергію, тобто натиснув на кнопку пуску – конвеєр не повинен запрацювати, це означає, я все зробив правильно».
На нашому підприємстві участь у пілотному проєкті з впровадження системи LOTO беруть конвертерний цех, СПЦ № 2, КЦ № 1 КХВ та РЗФ № 2 ГД. Приємно, що переможцями у конкурсі стали представники підрозділів-учасників пілотного проєкту. Перше місце вибороли представники гірничого департаменту – чергові електромонтери з РОФ №№ 1- 2 Роман Бевз та Олег Цізар. Як вони зазначили, конкурс став для них перевіркою знань. Їм допоміг досвід, адже вони впроваджують систему LOTO вже третій рік.
Друге місце посіли їхні колег Валентин Борщенко та Євген Очкась з конвертерного цеху департаменту з виробництва чавуну та сталі. Третіми стали Ігор Кражан та Владислав Шепелюк із СПЦ № 2 прокатного департаменту.
У тренінг-центрі «АрселорМіттал Кривий Ріг» відбулися командні змагання з безпечної роботи на висоті.
Це був один з основних заходів у рамках Тижня охорони праці. У змаганнях взяли участь п’ять команд – чотири з підрозділів «АрселорМіттал Кривий Ріг» і одна представляла підрядну організацію. Учасників привітав директор департаменту з охорони праці, промислової безпеки та екології Жанбек Єсмаханов. Він подякував їм за безпечну працю і закликав вірити у можливість нульового травматизму зі смертельними наслідками на нашому підприємстві, бо людина може досягнути того, у що вірить. І головне: робити все можливе для збереження найціннішого – людських життів.
З теорією найкраще впоралася команда підрядної організації «Ольвія». Друге місце вибороли працівники шахтоуправління гірничого департаменту. А третя сходинка зразу у трьох учасників – цеху ремонту металургійного устаткування № 2, цеху ремонту енергетичного устаткування та ремонтного цеху гірничого департаменту. «Ми не ставили перед командами якихось надскладних завдань, – розповідає один з арбітрів змагань Сергій Воінов. – Лише запитання, які стосуються програми навчання безпечній роботі на висоті. Бо саме ці знання є базовими для запобігання травматизму».
На практичному етапі учасники продемонстрували вміння вибрати з кількох запропонованих запобіжний лямковий пояс та строп до нього, які відповідають усім вимогам безпеки. Також ці засоби захисту треба було правильно надягти. Це доволі складно, бо сучасний пояс має кілька лямок, мотузок, карабінів та інших елементів, поєднаних в єдину систему, і надягти його – це зовсім не так, як звичайний пояс у джинси. «Найрозповсюдженішим зауваженням було невміння чітко підігнати елементи пояса під фігуру працівника, – прокоментував Сергій Воінов. – Якщо лямки неточно підігнані, то під час падіння людина може отримати додаткові травми. Вправність підгонки багатьом треба вдосконалювати».
Далі учасники продемонстрували вміння безпечно піднятися на висоту 5 метрів вертикальними сходами і спуститися вниз. Суддівська колегія зафіксувала лише одне грубе порушення. У одного з учасників був неповністю закритий карабін. Також під час практичної частини представники команд працювали зі стаціонарною тросовою системою. «Для багатьох ця система не досить знайома, – продовжив Сергій Воінов. – Тож не дивно, що дехто не міг правильно надягти затискач. Але хтось увімкнув креативне мислення, а хтось завдяки підказці – всі врешті-решт впоралися».
Перше місце у практиці здобула команда РЦ ГД, друге поділили між собою ШУ та «Ольвія», третє у ЦРМУ-2, а четверте у команди ЦРЕУ. За підсумками двох етапів місця розподілилися так:
1 місце – «Ольвія»
2 місце – ШУ ГД
3 місце – РЦ ГД
4 місце – ЦРМУ-2
5 місце – ЦРЕУ-2
Підсумовуючи результати, Жанбек Єсмаханов зазначив, що це саме ті змагання, де головне не перемога, а участь, яка дає змогу отримати нові знання та відпрацювати навички безпечної роботи, що є ще одним кроком на складному шляху до нульового травматизму.
Володимир Іващенко, монтажник підземний ШУ ГД:
Ми працюємо під землею, але часто на висоті. Наприклад, монтуємо устаткування у стовбурі шахти глибиною 1135 метрів. Внизу темно, тож прірву скоріш відчуваємо, ніж бачимо. Така собі прихована небезпека. За безпеку думаємо кожної секунди. Хотілося перемогти у конкурсі, але завадило хвилювання. Хоча друге місце – також непогано. Прошу всіх колег, всіх працівників нашого та інших підприємств: давайте працювати безпечно, з виконанням всіх вимог. Бережімо себе й тих, хто поруч».
На підстанції КРЗ-2 цеху мереж і підстанцій встановили нове устаткування, яке не лише забезпечує надійність, а й сприяє підвищенню рівня безпеки для людей, які тут працюють.
КРЗ-2 – одна з найважливіших підстанцій підприємства. Вона подає електрострум в цехи та на інші наші підстанції. А під час виникнення аварійних ситуацій, недостатньої кількості електроенергії в мережі (як було, наприклад, під час блекауту) КРЗ-2 допомагає переспрямувати електроенергію так, щоб її отримали підрозділи, де вона критично необхідна. Важливими елементами підстанції є щит постійного струму та акумуляторна батарея. Вони живлять струмом релейний захист, завдання якого – автоматичне вимкнення устаткування підстанції під час виникнення аварійних ситуацій.
Як пояснив начальник сталеплавильної дільниці цеху мереж і підстанцій Максим Кожуховський, миттєве безвідмовне спрацювання релейного захисту допомагає врятувати дуже коштовне енергоустаткування під час аварій та захистити працівників від враження струмом. Тому необхідне незалежне та надійне електрозабезпечення реле та вимикачів, яке здійснюється завдяки батареї та щиту.
«Треба відзначити, що щит та батарея були вже старенькими, – розповідає керівник дільниці. – До їх надійності були питання. Та й за період їх багаторічної експлуатації у світі з’явилися нові технології, нове устаткування, надійніше й безпечніше. Тож ми вирішили їх замінити. Тепер ми маємо батарею, яка кардинально відрізняється від попередниці. Стара була кислотною, пари сірчаної кислоти становили загрозу для здоров’я електромонтерів, які її обслуговували. Нова ж батарея гелева. Там немає кислоти, а струмоведучі частини надійно ізольовані. Надійність, безпека та простота обслуговування – ось що можна сказати про цю акумуляторну батарею».
Новий щит постійного струму теж набагато безпечніший, ніж той, що використовувався раніше. Старий був відкритого типу, і доступ до струмоведучих частин був загрозою. Всередину до нього легко потрапляв пил, який є провідником струму, і його наявність у електроустаткуванні є загрозою аварійних ситуацій.
«Робочі елементи нового щита надійно ізольовані, – продовжив Максим Кожуховський. – Це виключає випадковий контакт людей з частинами під напругою. А запобігання потраплянню пилу захищає, наприклад, від небезпечного явища, яке зветься «земля в мережі постійного струму». Це неприємне явище порушує коректну роботу реле, спричиняє проблеми в роботі устаткування, несе загрозу для працівників. А ще щит укомплектований приладом-контролером, який виявляє несправності у мережі та підказує, де виникли ці несправності, що значно полегшує пошук проблемних ділянок, робить ремонти швидшими та безпечнішими. Також щит обладнаний зручними вимикачами-автоматами, які конструктивно виготовлені під використання блокуючих пристроїв системи LOTO. Я як керівник дільниці відповідаю не лише за безперебійне постачання струму, а й за життя кожного зі своїх працівників, тож дуже вдячний керівництву цеху, департаменту та підприємства, які у цей складний час знайшли кошти. Це інвестиції у надійність, а особливо у безпеку людей».
Саме стільки цього паливно-мастильного матеріалу заправляють у баки найпотужніших трансформаторів підстанцій «АрселорМіттал Кривий Ріг». Якщо до цього додати електричний струм до 150 тисяч вольт, то рівень пожежної небезпеки – захмарний. Тож не дивно, що саме одна з підстанцій стала місцем проведення протипожежних навчань, які увійшли в програму Тижня охорони праці, що триває на підприємстві.
За легендою навчань двоє працівників цеху мереж і підстанцій виконували роботи з обслуговування одного з трансформаторів підстанції КРЗ-16, що забезпечує електроенергією наше кисневе виробництво, без продуктів якого неможливі виробництво чавуну і сталі у наших цехах. Витікання масла з баку трансформатора, коротке замикання, електрична дуга – і обидва працівники отримують серйозні травми. А трансформатор охоплює полум’я. Начальник дільниці, чергова електромонтерка та начальник зміни не розгубилися. Про загоряння повідомлено пожежним та медслужбі підприємства, постраждалим надано першу допомогу.
А далі все, як у голівудському фільмі: на територію підстанції з гучними сиренами і блимавками вриваються дві яскраво-червоні пожежні машини. За ними – два автомобілі медслужби. Рятувальники евакуюють потерпілих до «швидких». Після надання термінової допомоги їх везуть до однієї з міських лікарень. Рятувальники чимдуж розгортають рукави від пожежних авто, і в напрямку оповитого димом трансформатора вириваються два струмені білосніжної піни, яка протягом лічених хвилин гасить джерело загоряння. Пожежні знімають шоломи і витирають спітнілі усміхнені обличчя – швидко й правильно спрацьовано!
Саме правильність, чіткість і злагодженість у діях усієї команди (працівників цеху мереж та підстанцій, медиків ПП «Стіл Сервіс» та бійців четвертого пожежно-рятувального загону) відзначив заступник начальника 4ДПРЗ Тарас Пинило.
«Подібні тренування за участю наших рятувальників та працівників «АрселорМіттал» проводяться постійно, – говорить Тарас. – Відточений алгоритм дій допомагає справлятися не лише з умовними, а й з реальними надзвичайними ситуаціями. А підстанції – це об’єкти підвищеної небезпеки, особливо зараз, коли ворог часто цілить саме у системи енергозабезпечення. Взимку 2024 року внаслідок одного з обстрілів міста стався збій в енергосистемі, загорівся один з трансформаторів на території шахтоуправління «АрселорМіттал Кривий Ріг». І саме завдяки вмілим спільним діям цеховиків, рятувальників і медиків, відпрацьованим під час подібних навчань, пожежу швидко загасили».
Менеджер з пожежної безпеки нашого департаменту з охорони праці та промислової безпеки Андрій Сердечний зазначив, що ліквідація пожеж на підстанціях дійсно є однією з найскладніших операцій.
«Перш ніж почати гасіння, електроустаткування необхідно знеструмити, – пояснив Андрій. – І зробити це треба якнайшвидше, до того ж не перериваючи електропостачання інших важливих об’єктів, які також живляться від даної підстанції. Лише після цього працівники ЦМП видають дозвіл пожежним, і ті гасять пожежу. Від майстерності та командної роботи залежать ті виграні хвилини, навіть секунди, які дозволяють врятувати устаткування, а найголовніше – життя людей».
Працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг», стажери підприємства та мешканці міста взяли участь у традиційній весінній толоці. Битва зі сміттям відбулась біля ставку на Терміналі.
Суботнім ранком навіть сама природа сприяла піднесеному настрою та плідній роботі. Зробити планувалося чимало: прибрати берег одного зі ставків та його довгу набережну від сміття, пожухлого листя та гілляччя, що накопичилися за зиму.
Взяти участь у толоці прийшли більше сотні охочих. Озброївшись рукавичками, сміттєвими пакетами, граблями, лопатами та мітлами, які були надані організаторами толоки – корпоративними комунікаціями підприємства – усі жваво стали до роботи.
Учасниками толоки стала і родина провідного інженера ДАТП Олександра П´єнтака. Поборотися зі сміттям він прийшов разом зі своєю дружиною Наталією та донькою Софією.
«Коли я розповів, що організовується толока, донька одразу сказала, що ми підемо на неї усі разом, – сказав Олександр. – Тим більш, що для нас це перший такий захід, де ми працюємо разом. Коли чисто, то усім приємно, а нам хочеться, щоб наше місто завжди залишалося охайним, щоб у ньому завжди було затишно».
«Я ніколи на таких заходах не була, для мене це вперше, – додає Софія. – Я навіть не сподівалася, що тут буде така весела атмосфера. Мені все подобається! Це наче волонтерство, тільки ти допомагаєш насамперед місту, в якому живеш. Прибирання взагалі-то річ не дуже приємна, але коли ти працюєш із багатьма людьми, знаєш, для чого це робиш, для кого – це дуже круто!»
З очерету на березі ставка разом зі своїми товаришами сміття збирав Ярослав Кемський, який опановує професію електрогазозварника у Криворізькому центрі професійної освіти металургії та машинобудування.
«Я постійно беру участь у різноманітних заходах, де треба застосовувати свої знання та здібності. Але на такому івенті, де треба прибирати наше місто, вперше. Ми ще тільки почали працювати, а мені вже сподобалося – людей багато, всі рішуче налаштовані на боротьбу зі сміттям, – поділився враженнями Ярослав. – Приємно, що організатори подбали про учасників, забезпечили не тільки засобами праці, а і водичкою, чаєм та смачнючими пиріжками. Я вже скуштував один».
Ірина Кучеренко дізналася про толоку з інформації в Телеграмі. «Я просто мешканка міста та просто волонтер. Мені хочеться, щоб у Кривбасі було чисто та охайно. Завжди хотілося зробити для цього щось корисне, але компанії однодумців не було. А тут погляньте, скільки таких, як я! Правду кажуть, що разом ми – сила. Тим більш, що це не просто ставок, це місце відпочинку багатьох людей, де, до речі, і я люблю відпочивати».
Прибирати набережну, носити до вантажівки великі та важкі мішки зі сміттям, вирубувати порослі на сходах активно допомагав учасникам толоки водій-підрядник Володимир Полторацький. Він привіз на толоку смачну випічку для учасників, але коли усі почали працювати, не всидів на місці, а почав активно допомагати.
«Як тут всидиш, коли усі працюють? Тому і заходився, – усміхаючись, говорить Володимир. – Мені хочеться, щоб наш Кривий Ріг був найчистішим містом. А той, хто хоч раз брав участь у таких заходах, вже ніколи не буде смітити, не кине у кущі чи на траву папір, пляшку тощо».
Цікаво, що до учасників толоки додалися і відпочивальники біля ставку. Там, де вони ловили рибу, почистили очерет, виловивши з води різний непотріб. Деякі жартували, що таким чином лишили заробітків археологів далекого майбутнього. Треба тільки найближчго часу дотримуватися чистоти та не смітити.
За кілька годин праці учасники толоки назбирали та повністю завантажили мішками зі сміттям великовантажну автівку. А це означає, що завдяки нашій праці та небайдужості наше місто стало чистішим та охайнішим.
