23 серпня у День державного прапору та 24 серпня в День незалежності України у місті масових святкових заходів не буде. Таке рішення пов’язане з метою убезпечити мешканців на тлі можливого посилення нападів ворога, повідомив начальник Військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул.
Комендантська година у ці дні змінюватись не буде. Як завжди вона триватимез 22:00 вечора до 5:00 ранку.
Влада рекомендує підприємствам всіх форм власності перейти в ці дні на роботу дистанційно. Для органів державної влади, самоврядування та силових структур – це обов’язково.
Що стосується нашого підприємства, керівники структурних підрозділів «АрселорМіттал Кривий Ріг» мають розглянути можливості мінімізувати вихід працівників на робочі місця.
На вулицях відбуватиметься посилене патрулювання та заходи безпеки.
Всім мешканцям рекомендується уникати будь-яких скупчень людей та не знаходитися поряд з будинками органів влади, критичної інфраструктури та військовими об’єктами.
Важливо!Міністерство внутрішніх справ України закликає українців у святкові дні з 23 до 25 серпня не нехтувати правилами безпеки у зв’язку з можливим збільшенням кількості ракетних обстрілів українських міст. Дотримуйтесь умов повітряної тривоги та обов’язково кожного разу ховайтесь в укриття!
Будьте обережні та бережіть себе! Все буде Україна!
На календарі середина серпня, проте у студентів проекту «Нової фабрика» Державного університету економіки та технологій вже розпочався 3-й семестр. Цьогоріч за рекомендацією МОН університет розпочав навчання у деяких групах раніше, ніж зазвичай. Кореспондентка газети відвідала пари і дізналась, чому студенти почали «паритися» у спекотний сезон.
Рішення пов’язане не лише з опалювальним сезоном, а більшою мірою з якістю навчання.
«Щоб освітній процес був якісним, він має бути максимально наближений до традиційного формату з використанням лабораторій Технологічного інституту – це дає змогу досягти програмних результатів навчання, забезпечити високий рівень якості освіти студентів та виконати кадрові вимоги замовника. Дотримання всіх норм безпеки в умовах війни максимально спрямоване на збереження життя учасників освітнього процесу», – пояснює Валентин Орлов, виконуючий обов’язки проректора з науково-педагогічної та виховної роботи.
По правді кажучи, від цієї новини студенти не були у захваті, проте сприйняли спокійно та з розумінням. У другому семестрі, через повномасштабне вторгнення російського агресора, навчання відбувалося онлайн. Якщо теоретичні знання отримати у такий спосіб ще можна, то практичні навички студентам технічних спеціальностей здобути нереально.
– На жаль, мою спеціальність неможливо вивчити онлайн, тому що кожен прилад мені треба пощупати, подивитись, як він працює, навчитись відрізняти прилади один від одного. Вдома на дистанційці зробити це просто неможливо, – пояснює Анна Пихтін, студентка спеціальності «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології».
Студенти кажуть, що через війну все одно ніяких особливих планів не було, тому з одного боку навіть добре, що почнуть семестр раніше, а взимку більше часу проведуть вдома.
Навчання попри сирени сприймають, як нову реальність, від якої вже нікуди не дітися. І що ви думаєте сталося під час спілкування кореспондента газети зі студентами? Розпочалась зловісна повітряна тривога – пролунало три дзвінки, і студенти перейшли до найближчого укриття.
– Ми зі школи знаємо, що треба робити, – каже Дмитро Клименко, студент спеціальності «Металургія».
Під час тривоги дехто зі студентів продовжував щось дописувати навіть у сховищі.
На фото Іван Крамаренко, студент спеціальності «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології».
Загроза ракетного удару тривала не довго. Після того, як пролунав «відбій», ще кілька студентів прокоментували ранній початок навчання.
– Ми ховались під час повітряної тривоги в укритті, проте ми раді, що вийшли на очне навчання. Це набагато краще, ніж онлайн, – каже Віка Грицовець, студентка спеціальності «Галузеве машинобудування».
– Вдома лабораторії не побудовані, тому найкраще навчатися в інституті. Тут є більше можливостей побачити все наживо, – доповнює Карина Єрмолаєва, студентка спеціальності «Галузеве машинобудування».
Зараз молодь є очевидцем боротьби за волю, правду і мир, і в цих тяжких реаліях сьогодення змушені здобувати освіту. Більшість учасників проекту зробили вибір навчатися в Україні, проживати усі події та будувати своє майбутнє і майбутнє країни, спираючись на власний досвід та враховуючи усі засоби безпеки.
Слідкуйте за студентським життям учасників проекту «Нова фабрика» в режимі реального часу у соціальній мережі Інстаграм – @tviy_arcelormittal
В цей історичний час весь цивілізований світ підтримує Україну в її боротьбі за свободу. До Кривого Рогу прибуло 7 тонн гуманітарного вантажу з Франції. Доставка вкрай необхідної допомоги стала можливою завдяки коштам «АрселорМіттал Кривий Ріг» та допомозі працівників підприємства.
Інженер адміністрації з технологій та стратегії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг Володимир Євтєхов розповів, що інформацію про зібрану у французькому місті Катене гуманітарну допомогудля України вони з колегами отримали від співробітників ArcelorMittal Research&Development (R&D). «Це один з науково-дослідних підрозділів нашої корпорації, який розташований саме у Франції. Там зараз працюють наші колишні співробітники Тетяна Рожкова та Олександр Нечипорук. Саме вони та їхні колеги разом збирали допомогу для нашої країни. До них приєдналося ще декілька місцевих організацій та підприємств. Особливо хотілося б подякувати організації Echanges Lorraine Ukraine, яка організовувала та координувала всю цю роботу, надала свої склади для допомоги», – розповів Володимир.
Учасники збору допомоги біля завантаженого автомобіля
Зібрали чимало, тож постало питання: як це все доправити в Україну?
«Ми звернулися по допомогу до керівництва нашого підприємства, – продовжує Євтєхов, – воно пішло назустріч і виділило необхідні кошти. А колеги з адміністрації зі забезпечення, управління соціального розвитку департаменту з галузевих відносин та соціального розвитку, департаменту з логістики допомогли втілити усе в життя».
Потужна фура промчала Європою, і ось важливий вантаж вже в Україні, у Кривому Розі.
Загалом наші французькі друзі зібрали близько 90 великих, середніх, малих коробок з ліками та аптечками, більш ніж 80 коробок із засобами особистої гігієни, 16 дитячих та 8 медичних ліжок, а також повербанки, одяг, продукти харчування тощо.
Весь цей скарб передали благодійній організації «39-та жіноча сотня самооборони», яка вже декілька років займається збором допомоги та доставкою тим, хто найбільше її потребує. Представниця «Жіночої сотні» повідомила, що подарунки з Франції будуть спрямовані нашим захисникам та біженцям у різні куточки країни. Частину цих важливих речей планують передати штабу гуманітарної допомоги Кривого Рогу.
За ініціативи Національної психологічної асоціації та за підтримки ЕС і ПРООН, у нашій державі запрацювала лінія безоплатної психологічної допомоги для жертв війни проти окупантів. Таку інформацію розмістили на сайту Кабінету Міністрів.
Зателефонувавши, українці можуть отримати підтримку від психологів, які попередньо пройшли спеціальну підготовку. Фахівці мають досвід роботи з кризовими ситуаціями та дотримуються етичних стандартів. У разі необхідності працівники лінії можуть направити людину до фахового спеціаліста. Усі звернення конфіденційні.
Лінія працює щодня з 10:00 до 20:00 за номером 0-800-100-102.
Усі дзвінки в межах нашої країни безкоштовні.
За допомогою можуть звертатися і громадяни України, які перебувають в інших державах, зокрема:
Чехії +420 800 012 058;
Польщі +48 800 088 141;
Франції +33 805 080 466;
Португалії +351 800 780 756;
Швеції +46 20 160 46 46;
Ірландії +353 1800 817 519;
Італії +39 800 939 092.
Дзвінки з мобільних операторів зазначених держав на номери також безкоштовні.
Дізнатися додаткову інформацію можна на сайті Національної психологічної асоціації. Звернутись за допомогою можна у двох форматах – через аудіо- та відеозв’язок.
У День незалежності України в кожній їдальні підприємства працівникам подаватимуть страви української народної стародавньої кухні.
Шпарагівка, книш, душенина, соломаха, заєць (м’ясний хлібець) – про деякі з цих страв з чудернацькими назвами ми навіть не чули. Але у кожної з них є своя історія. Долучитися до української стародавньої кухні зможе і кожний з нас.
Завітайте 24 серпня до будь-якої з 26-ти їдалень «АрселорМіттал Кривий Ріг» та оберіть собі страву, яка вам найбільше смакуватиме. На вас чекатиме цікава кулінарно-географічна подорож, адже в меню будуть битки «Київські», юшка «Полтавська», свинина «По-Донбаськи», салат «Івано-Франківський». У кожній їдальні буде своє особливе меню української кухні.
Стародавня українська кухня – це така ж культурна спадщина нашого народу, як література чи мистецтво, створена протягом віків. Усі страви поживні, вишукані, але зроблені з простих та доступних продуктів. Тож долучайтесь до історії та пишіть відгуки у соціальних мережах, що із запропонованого святкового меню вам сподобалося найбільше.
Фахівці департаменту з безпеки та працівники охорони підприємства на спеціальному тренінгу навчалися розпізнавати вибухові пристрої та речовини, щоб знати, як правильно діяти при їх виявленні, і убезпечити оточуючих.
Залишки ракет, снаряди, протитанкові міни, розтяжки, бомби різних видів та інші ворожі сюрпризи – такий «врожай» вибухівки, на жаль, є зараз реальністю. Подібні пристрої можна знайти будь-де, навіть на тих територіях, де немає активних бойових дій. Тож знання головних правил поводження з небезпечними знахідками є у прямому сенсі життєво необхідними.
Олександр Маркевич, в.о. директора департаменту з безпеки «АрселорМіттал Кривий Ріг» говорить: «Кривий Ріг – прифронтове місто, куди вже, на жаль, прилітали «привіти» від ворога. Криворізький район взагалі постійно обстрілюється. В наш бік летять смертоносні ракети, в тому числі із забороненими міжнародними конвенціями касетними боєприпасами. Робітники служби безпеки та охорони підприємства першими можуть «зустрітися» із непроханими «гостями» на території комбінату. Щоб не допустити вибуху, наші спеціалісти мають точно знати, з якими боєприпасами вони мають справу, вміти оцінювати ризики та правильно діяти до приїзду саперів».
За прикладами далеко ходити не треба. Фахівці розповіли, що нещодавно у лісосмузі в районі Східної групи цехів біля автостоянки був знайдений 30-мілімітровий артилерійський снаряд. Його знайшов робітник РМЦ-3, який і викликав рятувальників. «Охорона підприємства одразу ж огородила територію, щоб люди не потрапили в небезпечну зону, – розповів Дмитро Погасій, начальник караулу департаменту з безпеки підприємства. – Цей боєприпас не є залишком часів Другої світової війни, він доволі «свіжий», незважаючи на сліди корозії. Звідки цей снаряд там взявся, будуть вирішувати відповідні органи. Але ми ще раз впевнилися, що наші робітники знають алгоритм дій у подібних ситуаціях».
Будь-який снаряд, що прилетів, уже є нестабільним, його ні в якому разі не можна чіпати або рухати. Потрібно негайно викликати ДСНС та саперів, які знешкодять його. Про це на тренінгу постійно наголошував інженер з охорони праці ТОВ «Гарда Секюріті» Анатолій Літвіненко, який і проводив заняття. Він також розповідав про правила виживання під час війни, знайомив слухачів із різними видами вибухових речовин, щоб робітники могли правильно доповісти про знахідку рятувальникам.
«Якщо до нас щось прилетить або хтось щось знайде, головний принцип: не торкатися, не піднімати, не транспортувати предмет чи самостійно знешкоджувати його! – підкреслив Анатолій Літвіненко. – Не можна користуватися поруч зі знахідкою мобільними телефонами та іншими приладами, що передають радіосигнали. Необхідно відійти подалі від цього міста та повідомити про знахідку рятувальників за номерами 101, 102. Дайте максимально детальний опис виявленого предмету і ситуації, що склалася. Чимось огородіть небезпечне місце, відійдіть від нього на безпечну відстань і чекайте на прибуття фахівців».
За даними МВС України загалом з початку війни на території України було знешкоджено понад 177 тисяч вибухонебезпечних предметів та 701 кг вибухової речовини, у тому числі 2 100 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 68 тисяч 92 гектари, однак ще понад 30% території України вважаються потенційно забрудненими різними боєприпасами та вибуховими пристроями.
