Категорія: Новини

Категорії
Новини

Свято з друзями на полі та гольовий феєрверк

Цехові команди «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ЛМЗ з мініфутболу визначили володаря Кубку металургів і гірників.

У турнірі з мініфутболу взяли участь сім команд з різних департаментів нашого підприємства. Грали на запасному полі стадіону «Металург». Змагання тривали кілька тижнів, а заключні матчі та нагородження переможців відбулися в день, коли металурги й гірники України відзначають своє професійне свято.

Треба віддати належне команді цеху підготовки составів. Так, хлопці програли і фінішували з нульовим багажем очок, але вони не злякалися знаних авторитетів і кинули виклик фаворитам змагань. На шостому місці фінішували спортсмени з фасонночавуноливарного цеху. В їх активі перемога й нічия, тобто 4 очки. Дві перемоги у турнірі здобули футболісти цеху експлуатації залізничного транспорту. У підсумку у залізничників 6 очок і п’яте місце в турнірній таблиці.

Доля призових місць вирішувалася в останній ігровий день. На «срібло» й «бронзу» зазіхали зразу три команди. Збірна цеху металоконструкцій та вальцетокарного цеху мала перед останньою грою 10 очок і у разі перемоги претендувала на друге місце. Команда сортопрокатного цеху також мала «десяточку», і їх протистояння багато що вирішувало. Прокатники на перших же секундах відкрили рахунок. ЦМК+ВТЦ відповіли голом у відповідь. СПЦ-1 вийшли вперед. Їхні суперники відчайдушно намагалися відігратися, але пропустили ще одного м’яча. У підсумку СПЦ-1 посіли другу сходинку.

Доля третього місця вирішилася у матчі між командами прокатного цеху № 3 та ЦЕЗТ. Третій прокат мав перед цією грою лише 8 очок, і щоб потрапити до трійки призерів команді необхідно було перемагати. Рахунок 3 : 1, і ПЦ-3 займає третю сходинку. А хто ж став володарем Кубка? Це команда конвертерного цеху, яка в останньому турі перемогла ЦПС з рахунком 2 : 1 і з 16 очками виграла турнір. Вітаємо конвертерників з блискучою перемогою! Дякуємо суддівській бригаді на чолі з Ігорем Карпенком, яка професійно відсудила матчі на Кубок металургів і гірників.

Найбільше м’ячів у ворота суперників «відвантажила» команда ПЦ-3 – 22 голи у шести матчах. Тож не дивно, що кращим нападником турніру визнали їхнього гравця Андрія Ніколаєнка. Кращим захисником став Володимир Крочак, що грає за СПЦ-1. Найнадійніший воротар – Максим Стаднік з ЦМК+ВТЦ. А от кращим гравцем змагань, незалежно від амплуа, став футболіст з конвертерного цеху Віталій Другоруб. Наші щирі вітання кращим футболістам підприємства!

Вітаючи переможців і всіх учасників турніру на Кубок металургів та гірників, директор департаменту з корпоративних комунікацій Володимир Гайдаш подякував за яскраву гру, що порадувала глядачів, привітав учасників турніру, їхніх рідних, всіх, хто їх підтримував, з Днем металургів і гірників.

Дмитро Ільїн, СПЦ-1, слюсар-ремонтник: «Футболом я займаюся з 10 років Професійного гравця з мене не вийшло, але футбол у серці назавжди. Він допомагає мені фізично тримати себе у формі та психологічно розвантажуватися, відволікатися від важкої роботи та поганих думок, і потім зі свіжою головою йти на зміну. Вітаю всіх учасників турніру, всіх працівників підприємства з Днем металургів та гірників. Бажаю здоров’я, миру, щастя, добра, щоб все у країні налагодилося, ми святкували День Перемоги і присвятили йому футбольний турнір».

Михайло Левін, суддя турніру: «Я років зо тридцять пропрацював шахтарем у нашому шахтоуправлінні. Багато років грав у футбол за Артем-1, був капітаном, менеджером команди. Вже два десятки років є арбітром різних змагань. Мені дуже подобається судити турніри саме робітничих команд. Тут особлива атмосфера. На полі це люті суперники, які грають безкомпромісно, викладаються на повну, інколи навіть лаються. А після фінального свистка вибачаються, обіймаються, тиснуть руки і знов вмикаються дружні стосунки. Для металургів і гірників спорт – це величезне задоволення, яке відволікає від негараздів. Тому такі турніри дуже потрібні, особливо зараз».

Віталій Другоруб, конвертерний цех, оператор пилогазоочисної установки: «Перемога була нелегкою. Ми здобули її завдяки бажанню та дисципліні. Хлопці знали, який для нас важливий кожний гравець, тому намагалися підмінитися в зміну, щоб допомогти команді. Надійно зіграв воротар Андрій Панін, Влад Мантуленко дуже нас виручив, кожен гравець все зробив для перемоги. Дякую організаторам, волонтерам, ЗСУ! Ми сильні, ми переможемо, ми – Україна!»

ПОСИЛАННЯ НА ВСІ ФОТО https://fex.net/ru/s/s0yaef8

Категорії
Новини

Помер від поранень, отриманих в бою, наш працівник Сергій Лазаренко

14 липня 2024 року у шпиталі помер від поранень солдат, гранатометник Сергій Лазаренко. Сергія було поранено під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Бердичі Покровського району що на Донеччині. До призову на військову службу під час мобілізації у вересні 2023 року він працював машиністом насосних установок рудозбагачувальної фабрики № 1 гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Старший майстер технологічної бригади РЗФ-1 Микола Мамошин знав Сергія Лазаренка протягом багатьох років. «Він був дуже сумлінним і досвідченим працівником, – розповідає Микола. – Добре виконував виробничі завдання, був наставником для новачків, щедро ділився багаторічним досвідом. Робота машиніста насосних установок надважлива. Адже своєчасна подача води для процесів збагачення руди у необхідній кількості – невід’ємна складова стабільної роботи цеху. Без води РЗФ взагалі працювати не зможе. Сергій справлявся з роботою якнайкраще. Він завжди був спокійним, розсудливим, врівноваженим. Ми його дуже поважали. А ще він цікавився комп’ютерними технологіями, добре розбирався в гаджетах та програмному забезпеченні. Він безвідмовно допомагав колегам налаштовувати смартфони тощо. Сергій брав участь у налаштуванні наших виробничих комп’ютерів, які знаходяться в операторній. За допомогою його налаштувань ми й по сьогодні керуємо роботою цехового устаткування та виробничими процесами. Ми втратили чудову людину й першокласного працівника. Завжди пам’ятатимемо про нього».

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам загиблого воїна.

Категорії
Новини

Війна забрала життя нашого колеги Серафима Білика

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Серафим Білик працював електромонтером агломераційної фабрики.

Спокійний, виважений, розумний, працьовитий – саме таким будуть пам’ятати Серафима Білика його колеги. У складі першої бригади він обслуговував електрообладнання агломераційного цеху. Ця робота потребує чималих знань та професіоналізму, адже обладнання складне.

«Розумний хлопець, він добре знався на своїй справі, до роботи ставився дуже серйозно, ретельно виконував усі задачі, був уважним та зосередженим, – згадує електрик аглофабрики Сергій Білявський. – У колективі Серафима поважали, адже він був спокійним, товариським, завжди готовим допомогти, міг підтримати веселим жартом. А ще він випромінював впевненість, у своїх силах та у будь-яких ситуаціях, завжди знав як правильно діяти та поводитись. Ця риса характеру допомагала не тільки йому, а і тим, хто працював з ним поруч. Важко визнавати, що Серафима більше не буде з нами. Його загибель стала важкою втратою для усіх нас».

На захист України Серафим Білик став у перші дні війни. Він був кулеметником механізованого батальйону. Рідні, колеги та друзі постійно тримали з ним зв’язок. Останній раз Серафим був у мережі 4 липня. А з 6 липня прийшла звістка, що він зник безвісті. Згодом стало зрозуміло, що Серафим, на жаль, загинув. Він лише трохи не дожив до свого 29-річчя, яке мав відзначати 1 серпня.

У Серафима залишилася родина, без батька зростатиме його син.

Висловлюємо щире співчуття рідним, колегам, друзям загиблого Героя.

Вічна пам’ять захисникові!

Категорії
Новини

Світ мови – світ мистецтва

Навіть відключення світла не завадили яскраво засвітити виставковому проєкту «Мовні вправи», який відкрився у Палаці культури металургів 21 липня.

Відкриття виставки, організованої Криворізьким Центром Сучасної Культури/KRCC за сприяння та підтримки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», зібрало криворіжців, яким до серця припали тональність та актуальність виставки «Мовні вправи». Особливого колориту та забарвлення виставці додав виступ народного хору «Яворина», у виконанні якого українські пісні додали особливого настрою виставці, яка й не могла б звучати по-іншому. Усі 18 робіт, представлених в проєкті, присвячені темі мовної ідентичності, деколонізації та важливості української мови в повсякденному житті.

«Ми сподіваємося, що ця виставка торкнеться душі кожного криворіжця і спонукає замислитись про важливість та силу української мови, про її майбутнє, – говорить СЕО  Криворізького Центру сучасної культури Катерина Левченко. – Нашому місту потрібне сучасне мистецтво, сучасні виставки та творчі проєкти. На цій виставці представлені роботи Алевтини Кахідзе, Ольги Федорової, Богдани Косьміної та Валерія  Ведути. Роботи у вигляді друкованих постерів. Можна побачити, як кожен митець  персонально інтерпретує власне переживання, пов’язане з деколонізаційними практиками або з українською мовою.  Виставка працює на базі ПК металургів. Мене дуже тішить, що таке велике промислове підприємство як “АрселорМіттал Кривий Ріг” з кожним роком підтримує все більше культурних проєктів і бачить важливість та необхідність розвитку Кривого Рогу у напрямку культурного дозвілля та мистецької освіти. Мене приємно вразили відвідувачі різного віку у залі. Тож це може подобатись, чи ні, але викликає зацікавленість, і це вже є гарним результатом».

Подібні виставки відбуваються у Запоріжжі та Миколаєві. Усі роботи «Мовних вправ» неординарні, креативні та викликають чимало запитань. Але, що найголовніше, вони не залишають байдужими.

«Мене зацікавив анонс виставки «Мовні вправи», тому я прийшла на її відкриття, – говорить криворіжанка Інна. – Наше місто все більше говорить українською. Для мене особисто розмовляти українською – це визначати свою ідентичність. Бачу сенс цієї виставки у тому, щоб показати наскільки ми відрізняємося від країни-агресора, і яка міцна та надійна зброя – наша мова. Так, виставка непересічна, залишає по собі запитання, але спонукає до роздумів. Вона варто того, щоб її відвідати, а от що сподобається, а що ні – це вже справа кожного».

Виставка чекає на відвідувачів щосуботи та неділі з 12:00 до 19:00. Вона проходитиме до 18 серпня в Палаці культури металургів (пр-т Металургів, 7, Кривий Ріг).

Категорії
Новини

На «Хвилі» на позитиві

Справжній релакс, оновлення життєвих енергій, гарний настрій, моральне розвантаження та продуктивний фізичний відпочинок отримали всі учасники заходу у рамках проєкту «Наповнене життям», організованому департаментом комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Гостей ментального пікніка на день прийняла база відпочинку «Хвиля». Суботній день родини загиблих працівників підприємства, демобілізовані наші колеги, які знову повернулися на комбінат, працівники, які зацікавлені у відновлені свого ментального здоров’я, провели на природі разом з Наталею Грищенко, практикуючою психологинею, кризовим консультантом, переможницею конкурсу «Психолог року», тренеркою ГО «Дівчата». Учасники взяли участь у тренінгу з відновлення ментального здоров’я, а також мали змогу отримати індивідуальні поради та професійні консультації з важливих для себе питань. І все це відбувалося просто неба біля річки і у вільному форматі. Малеча була зайнята жвавими іграми та творчими «хвилинками». Дорослим допомагали розслабитися зміна картинки і можливість приділити час собі та своїм потребам.

«Я з дитиною їхала відпочити, перш за все, морально. Для мене це надзвичайно важливо, – розповідає Тетяна Гора, вдова загиблого захисника- працівника нашого підприємства Сергія Гори. – Тільки ми вийшли з автобуса, а нас вже огорнуло свіже повітря, вологі річкові нотки, вітерець та запах зелені. Це прекрасно. Нам вдалося відпочити і фізично, і психологічно. Хотілося стояти і просто насолоджуватися цими миттєвостями. Дякую організаторам за таку можливість, адже відновити моральні сили надзвичайно важко. А тут задоволення і відпочинок отримали я і моя дитина. Я за цілий день навіть телефона до рук не взяла. Такі хвилини релаксу та позитиву – найкращі ліки для нас усіх».

Вільний формат заходу дозволив кожному обрати своє. Хтось просто відпочивав на травичці, хтось насолоджувався прохолодою річки, інші – взяли в облогу психологиню Наталію Грищенко. Всі учасники цього виїзного заходу відзначили, що найголовніше – відновитися, отримати задоволення та корисну психологічну допомогу, змогли отримати усі.

 «Це так круто! До війни ми всі частіше збиралися та виїздили на відпочинок на природу, а зараз цього так не вистачає, особливо нашим дітям, – розповідає електромонтерка цеху мереж та підстанцій Тетяна Коваль. – Ми сі живемо у стресі 24/7. Нам складно розслабитися, ми нечасто звертаємося за допомогою до фахівців через цілу низку причин. А тут все зійшлося. Бачу як радіє моя дитина, я маю змогу відпочити та релакснути і водночас отримати поради від кваліфікованого фахівця з питань ментального здоров’я. Дякую організаторам за таку можливість. Я з нічної зміни, та навіть не вагалась їхати мені чи ні. Втому наче рукою зняло, енергії сила-силенна, корисної інформації – безліч. Хочемо ще таких заходів!»

Категорії
Новини

Налаштувалися під мистецький камертон

Культурний шок та вау-враження отримали від екскурсії до Дніпра та відвідування культурних центрів цього міста ветерани нашого підприємства та криворізькі митці – учасники проєкту «Сонце сходить на заході».

«Стільки вражень, стільки емоцій! Їх навіть передати важко! Екскурсія до творчих закладів Дніпра надала нам нових душевних сил та надихнула на власну творчість у нашому проєкті. Ця поїздка була для нас своєрідним мистецьким камертоном, налаштувавши нас на тональність створення чогось нового», – сказав після поїздки Володимир Заяць, голова Ради ветеранів нашого підприємства.

Перед початком створення власних художніх робіт у проєкті «Сонце сходить на заході» від «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Криворізького Центру сучасної культури/ KRCC, його учасники здійснили мистецьку екскурсію до міста Дніпро.

Нагадаємо, проєкт «Сонце сходить на заході» започатковано для вшанування ветеранів нашого підприємства, їхніх знань та досвіду, залучення людей поважного віку до сучасного мистецтва та активного творчого життя. Розкривати свої таланти їм допомагають митці Кривого Рогу та Києва.

У Дніпрі екскурсанти відвідали музей всесвітньовідомого художника, скульптора, поета, прозаїка, до речі, дніпропетровчанина Вадима Сідура, який за своє життя створив більш ніж 500 скульптур, близько 1000 гравюр та малюнків.

Ветерани та митці побували у галереї «Артсвіт» – культурній платформі для різноманітних проєктів, виставок, дискусій, презентацій тощо. Також учасники проєкту відвідали Центр сучасної культури, який розмістився у будівлі колишнього губернського земства – пам’ятці історії та архітектури місцевого значення.

«Цікаве розпочалося одразу, як тільки ми сіли до автобуса – спілкування з ветеранами – це супер класно! У дорозі ми не тільки тісніше познайомилися з учасниками проєкту, а і обмінялися думками щодо життя та мистецтва, – сказала художниця-учасниця проєкту Настя Ех.– Чимало запитань від ветеранів було про розуміння сучасного мистецтва. У нас велися розмови про філософію, зміст, алегорію сучасних творів. Мені і самій було цікаво побувати у закладах мистецтва Дніпра, адже я теж там була вперше. Як бачимо, ці поїздка та екскурсія стали для нас пізнавальними та дуже насиченими приємними подіями».

«Завдяки цьому проєкту ми познайомилися із творчістю цікавих людей, побували в історичних місцях та місцях сучасної творчості та культури, – ділиться враженнями ветеран нашого підприємства Наталія Кришталь. – Наприклад, у музеї Вадима Сідура мене найбільше зацікавили його антивоєнні твори. Цей митець жив та творив у минулому столітті, він пройшов Другу світову війну, але як влучно його твори відображають сьогоднішній день – війну в України. В його скульптурах закладені емоції людини, її переживання, подекуди трагічні події. Оскільки це авангардне мистецтво, ми одразу не зрозуміли про що йдеться. Але коли нам все пояснили, то поступово у нас вималювався сюжет, ідея, які хотів донести до глядача автор. Сподобалося мені і у галереї «Артсвіт», і у Центрі сучасної культури. А ще ми прогулялися набережною Дніпра, помилувалися його красою. Поїздка була чудовою, після неї,  дійсно, хочеться наново жити та починати творити».