Категорії
Разом з Україною

Південний: якість, перевірена часом

З нагоди 20-річчя компанії «АрселорМіттал» в Україні ми продовжуємо розповідати про співпрацю «АрселорМіттал Кривий Ріг» з містом та громадами Криворіжжя. Наше підприємство активно долучилося до реконструкції проспекту Південний у 2011 році, який зараз радує своїх мешканців красою та комфортом.

Акцент на зручність

По обидва боки проспекту Південний завжди жваво: багато транспорту та людей, які поспішають у своїх справах. Через проспект ведуть шляхи до комплексу кар’єрів, дробильної та рудозбагачувальних фабрик ГД, аглоцехів та інших підрозділів «АрселорМіттал Кривий Ріг», до Південного та Інгулецького ГЗК.

Ми вже звикли до того, що проспект Південний широкий, зручний, добре облаштований та освітлений. Таким він став завдяки  комплексній реконструкції у 2011 році, яку профінансували місто, промислові підприємства, серед яких був і «АрселорМіттал Кривий Ріг». Тоді підприємством за даними Звіту з корпоративної відповідальності за 2011 рік було вкладено 8,9 млн грн (укладка сучасних безшумних трамвайних колій, участь у проведенні комплексної реконструкції та благоустрою проспекту Південний).

Основний акцент реконструкції  зробили на перебудову інженерних комунікацій, укладанні нового дорожнього покриття, так званих безшумних трамвайних колій, облаштуванні безпечних пішохідних переходів та оновленні інфраструктури мікрорайону.

Архівне фото реконструкції Південного з відкритих джерел

Ветеранка нашого підприємства Ніна Голбан добре пам’ятає яким був проспект, адже вона мешкала біля нього та їздила ним на роботу до шламового господарства гірничого департаменту.

«Це мої рідні місця. Коли я приїхала до Кривого Рогу за направленням, то жила неподалік від цього місця в гуртожитку. Проспект завжди був центром нашої «цивілізації», бо саме тут розташовувалися основні магазини, кінотеатр раніше був, звідси ми прямували до парку. Раніше будинки по вулиці хоч і були архітектурно красивими, але ж сірими. Після реконструкції їхні фасади засяяли фарбами, що одразу додало затишку та гарного настрою. Проспект одразу став охайним, сучасним. А ілюмінація, то взагалі щось неймовірне. Вона вразила нас одразу після реконструкції проспекту, радує і зараз, адже створює відчуття свята навіть у звичайні будні. Мені дуже приємно, що до створення цієї краси тоді у 2011 році долучився і «АрселорМіттал Кривий Ріг». Зараз ми вже звикли до нового вигляду проспекту, молодь знає його вже сучасним. Але раніше тут було зовсім по-іншому».

«Реконструкція врятувала мені зачіску»

Проспект Південний має характерну для 1950-х років структуру. Всередині розташовані багатоквартирні житлові будинки, збудовані у монументальному неокласичному стилі. Вони розмежовуються розгалуженими дорогами, тротуарами, які сходяться у вузли паркових зон та майданів. Далі – приватні забудови, а огортають житловий масив промислові зони та залізниця.

Архівне фото реконструкції 2011 року з відкритих джерел

«Коли на проспект прийшли робітники, заїхала техніка та розпочався демонтаж проїжджої частини нас це зовсім не засмутило, – згадує мешканка мікрорайону  Любов Євтухова. – Навпаки, ми усі раділи змінам. А я особливо, адже раніше вздовж проспекту росло багато тополь, пух яких увесь час забивався мені у мою кучеряву зачіску, я як кульбабка ходила. Забігаючи наперед скажу, що коли замість «пухових» тополь тут висадили каштани, усі мешканці та гості проспекту у реальному сенсі зітхнули з полегшенням, а моя зачіска тепер у повному порядку, реконструкція проспекту її врятувала (сміється). Це, звичайно, жарт, але зміни після реконструкції дійсно були нам в радість. Ми ходили проспектом, як Хрещатиком. До речі, до нас приїздило багато людей з інших районів міста, щоб прогулятися тут, особливо багато людей було ввечері, коли вмикалася ілюмінація».

Зняли наліт минулого

Серед нововведень спільного проєкту у 2011 році зусиллями промислових підприємств та міста на Південному було укладене нове асфальтобетонне покриття на дільниці 816 погонних метрів, встановленні нові бордюри, облаштували 8- зупинок. Вздовж проспекту оновлені фасади 19 будинків, повністю замінена контактна мережа трамвая та тролейбусу. Вздовж проспекту укладено 1,56 км безшумних трамвайних колій. Для зовнішнього освітлення Південного встановлено 78 металевих опор. Підсвітка проспекту ввечері здійснюється за допомогою сучасних світильників з натрієвими лампами та завдяки ілюмінації.   

Реконструкція торкнулася і парка, який знаходиться поряд з проспектом. В ньому облаштовані доріжки, оновлені територія біля пам’ятника воїнам-визволителям, відкритий танцювальний майданчик тощо. А у сквері біля виконкому Інгулецької районної у місті ради були встановлені лавки для відпочинку, фонтан, дитячий майданчик.  

«У 2011 році реконструкція Південного буквально зняла з нього наліт радянського минулого і зробила проспект зручним. Ми пишалися, що все це було здійснено гуртом – містом, підприємствами, серед яких був і наш рідний комбінат, – ділиться спогадами ветеранка підприємства, колишня маркшейдерка, а також мешканка цих місць Юлія Дєлєва. – Пам’ятаю, як фарбували фасади будинків у різні кольори, щоб не було нудно, як встановлювали колії для безшумного трамвая. Це зараз ми до цього вже звикли, а тоді такі колії дивиною були. Зручно, що вони зливаються з дорогою, і автомобілі ними їздять без перешкод. Це також розширило простір проспекту. Робота велась активно. Кожен день ми спостерігали щось нове. Приїжджали маркшейдери з нівелірами, щось вимірювали, відмічали. Всюди працювали робітники, машини увесь час привозили шлак, різні будівельні матеріали. Робота кипіла. А коли прийшов час урочисто відкривати оновлений проспект, у нас було справжнє свято, ми ходили, дивилися навколо та пишалися новим. Я добре знаюся на технічній справі, тож я бачила, що все робилося якісно. У цьому ми зараз пересвідчуємося, адже з часом тут все збереглося майже незмінним. І в цьому, що важливо, є частка нашого підприємства».

Архівні фото, використані в матеріалі з відкритих джерел.

Категорії
Разом з Україною

Сто тисяч баксів – сто добрих справ

Напевне, серед мешканців Кривого Рогу не знайдеться жодного, хто не відвідав би критий ринок Соцміста. Купа автомобілів, сотні торгівельних точок, безліч людей, гучний гамір зранку до вечора, наелектризована атмосфера. Але виявляється, якщо обійти ринок та зайти до двору першої дев’ятиповерхівки (№31 а, що на вулиці Соборності), то ніби потрапляєш в іншу реальність. Спокійно, затишно, зелено, чудові картини, намальовані на стінах біля входів до під’їздів, художня плитка перед під’їздами. Приємно усвідомлювати, що «АрселорМіттал Кривий Ріг» також взяв участь у створенні цієї оази серед міста.

У 2021 році наше підприємство реалізувало програму «100 добрих справ». Було виділено кошти на впровадження сотні соціально-екологічних проєктів, спрямованих на благоустрій прибудинкових територій, поліпшення та ремонти житлової інфраструктури, покращення матеріальної бази шкіл, покращення умов у дитячих садочках тощо. Ініціаторами проєктів тоді стали самі містяни. З близько 300 заявок журі вибрало 100. На реалізацію кожного проєкту було виділено суму, еквівалентну 1000 американських доларів, на 100 000 доларів загалом.

За словами керівниці об’єднання співвласників багатоквартирного будинку №31а (вул. Соборності) Наталії Мартакової, то був чесний і прозорий конкурс. «Проєкти були закодовані, і у членів журі не було інформації про їхніх ініціаторів. Голосували за найактуальніші, найпотрібніші справи, – згадує Наталія Матанова. – Я –  керівниця кількох ОСББ. Заявки подавали мешканці кількох будинків. Завдяки  виграним проєктам та отриманим коштам, під їх реалізацію, нам вдалося вирішити кілька серйозних проблем що до благоустрою території та ремонтів будинків».

Спочатку Наталія показала забетоновані майданчики біля під’їздів вищезгаданої дев’ятиповерхівки. Вона розповіла, що до реалізації проєкту майданчики були покриті асфальтом, вже досить «убитим» часом. Під час дощів у вибоїнах збиралася вода, і запросто можна було впасти, спіткнувшись біля під’їзду. Мешканці збирали кошти на бетонування,  суттєво допомогли і гроші від підприємства. Ініціатором участі у проєкті тоді стали мешканці нашого будинку, які працюють на підприємстві. Крім майданчиків, було забетоновано ще й алейки біля будинку, які також були в аварійному стані.

Мешканці будинку дякували за допомогу. Одна з них – пані Тетяна. У 2020 році вона стала щасливою бабусею, народився онук Микитка. «Звичайно, возити онучка на колясці після бетонування майданчиків та доріжок стало набагато зручніше та безпечніше, – усміхається Тетяна. – Не кажучи вже про перші крочки, які робив хлопчик, а я тримала його за рученята. Та й самій під час ожеледиці чи після дощу зручніше і безпечніше рухатися «цивілізованим» шляхом. Коли у тебе під ногами рівна доріжка, а не потрісканий асфальт, то відчуваєш себе безпечно. Дуже добру справу зробили. Багато я чула вдячних відгуків від сусідів».

Наталія Мартакова згадує, що спочатку дехто з мешканців був скептично налаштований щодо бетонування. «Скептики вважали, що коли буде ожеледиця, то не уникнути падінь. Але вони помилялися. Вода з поверхні швидко стікає, бетонне покриття зручно чистити, до того ж воно виявилося дешевшим, ніж було б асфальтове. За кошти з «100 добрих справ» в одному з будинків поруч була відремонтована значна частина міжпанельних швів, що запобігає протіканням під час опадів. У під’їзді іншого будинку були замінені вікна та відремонтована м’яка покрівля над під’їздом. Ще у одному будинку встановили водостічні труби. Мешканці питають: чи не буде ще подібної програми від підприємства? Ми вдячні «АрселорМіттал Кривий Ріг» за можливість покращити умови для людей».

Категорії
Разом з Україною

Сучасний та екологічно захисний

Так можна сказати про агломераційний цех № 2, який зараз є частиною аглофабрики. Модернізація цеху була одним із ключових інвестпроєктів компанії «АрселорМіттал» з метою зменшення впливу виробництва на довкілля, зниження рівня викидів пилу та газів, збільшення надійності обладнання та продуктивності цеху.

Інвестиції в оновлення усіх шести агломашин АЦ № 2 з впровадженням на кожній сучасної системи газоочистки, аспірації та автоматизації склали понад 180 млн доларів. Багатоетапна та складна модернізація фактично розпочалася з 2015 року, до цього моменту тривала всебічна підготовка робіт. Важливий момент, що реконструкція проводилася без зупинення агловиробництва. Це накладало на учасників процесу подвійну відповідальність та вимагало суворого дотримання вимог охорони праці.

«Зелена стратегія нашого виробництва – це зниження впливу на навколишнє середовище. Особливо це актуально для агловиробництва, оскільки на його частку припадає більшість всіх викидів підприємства. Саме тому модернізації агловиробництва приділяється велика увага корпорації. Модернізацію агломашин ми розпочали з шостої агломашини, і поступово ремонтували усі», – розповідає Олег Щербук, начальник агломераційної фабрики департаменту з виробництва чавуну та сталі «АрселорМіттал Кривий Ріг».

На кожній агломашині аглофабрики замінили спікальні візки з можливістю збільшення шару шихти з 300 до 450 мм, основні вузли лінійного охолоджувача, газовий колектор з установкою автоматичного пилевивантаження, пристрій нового конвеєра просипу. Крім того, на агломашинах встановили нові запальні горни з сучасною енергоефективною системою запалювання. Завдяки цьому вдалося знизити витрати природного газу з 700 до 400-450 кубометрів на годину.

«Ми провели реконструкцію усіх газоочисних споруд аглофабрики, виконали заміну застарілої системи очистки на нові електрофільтри. Це дозволило знизити викиди пилу від кожної агломашини в середньому на 80 відсотків. В цьому допомогли нові установки очищення газу від зони спікання – це сучасні електрофільтри виробництва Данії та Італії. Побудовані також нові системи аспірації хвостових частин агломашин з електрофільтрами компанії FLSmidth. Вони вловлюють пил як в процесі гуркотіння, так і при вивантаженні агломерату. Збудовані рукавні фільтри на потоках обертання.

Реконструювали і ексгаустера агломераційних машин. Це основний механізм, завдяки якому забезпечується процес спікання агломерату. Там замінили електродвигун і встановили новий ротор», – додає Олег Щербук.

Окрема увага приділялася оновленню обладнання для змішування шихти. Цей процес є дуже важливим етапом у агловиробництві, адже сировина при спіканні агломерату має бути однорідною. Замість старого змішувача шихти був встановлений новий високоінтенсивний змішувач німецького виробництва Eirich, який зараз стабільно працює та залишається ефективним.

Наступним етапом реконструкції було виведення з експлуатації барабанів гасіння повернення агломерату. Це стара технологія, в результаті якої утворюється та надходить в  атмосферу паро-пилова суміш. Агловиробництву потрібно було відійти від цього, тому замість барабанів було встановлено систему пластинчатих конвейєрів для транспортування повернення агломерату. Таким чином ліквідується джерело викиду, а ще використовується фізичне тепло повернення.

Паралельно з реконструкцією обладнання на аглофабриці здійснені ремонти будівель та споруд, що входять до комплексу агломашин. З нуля збудований корпус вапна та прийому оборотного пилу електрофільтрів. Відремонтовані галереї перевантажувального вузла та потоків шихти, несучі колони будівлі корпусу спікання. Стіни цього корпусу тепер вкриті сучасними сендвіч-панелями, які не лише утеплили корпус, а й на відміну від старих бетонних конструкцій суттєво знизили навантаження на будівлю.

Деякі роботи завершувалися і в 2022 році, коли цех відновив свою роботу після паузи, пов’язаної з загрозою наступу ворога на Кривий Ріг. Саме тоді, наприклад, завершилося будівництво нового матеріального складу. «Як до війни, так і зараз інвестиції «АрселорМіттал» продовжують розвивати бізнес. Від моменту затвердження проєкту радою директорів компанії «АрселорМіттал», проєктних робіт та до втілення задуманого в життя у модернізації аглоцеху було задіяно широке коло фахівців. Спеціалісти з інвестицій, інжинірингу, охорони навколишнього середовища, технічного управління, аглодоменного виробництва, підрядних організацій доклали максимум зусиль, щоб плани з реконструкції стали реальністю. Здійснена величезна комплексна робота, яка дозволила зменшити викиди пилу та газів та зробити агловиробництво більш сучасним та безпечним», – зазначив Олег Щербук.

Категорії
Разом з Україною

Тепла співпраця

Модернізація системи теплопостачання лікарні селища Широке, яка була здійснена завдяки інвестиціям «АрселорМіттал Кривий Ріг» у роки, що передували повномасштабній війні, продовжує допомагати обігрівати пацієнтів медзакладу селища та всієї Широківської громади.

На початку повномасштабної війни російські загарбники дуже близько підійшли до Широкого. З прагненням скорішої окупації селища та продовження свого шляху на Кривий Ріг, окупанти почали нещадно бомбардувати мирних мешканців з реактивних систем залпового вогню. Снаряди влучали по будинках людей, господарських подвір’ях та інфраструктурі селища.

«Прилетіло і за 400 метрів від нашої лікарні. Вирва була велика, але, на щастя, все минулося, люди не постраждали, лікарня вистояла, вціліла і нова котельня, яку було введено в дію завдяки співпраці з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Наше селище межує з гірничим департаментом підприємства, чимало наших людей працюють на ньому, тож у нас склалася давня, тісна та дуже плідна співпраця з великим промисловим підприємством. У 2020 році ми урочисто підписали Угоду про соціальне партнерство. Завдяки цьому на Широківщині було здійснено багато корисних проєктів для людей. Виконувалися ремонти шкіл та медзакладів», – розповідає Олександр Кокул, голова Широківської селищної ради.  

Введення в дію нової сучасної котельні для тоді ще центральної районної лікарні смт Широке (зараз вона є філією Новопільської лікарні), відбулося у 2021 році. На її будівництво компанія «АрселорМіттал» спрямувала майже 6 млн грн.

Якщо раніше стара газова котельня на двох котлах потребувала 1,5 мільйона державних коштів на рік, то нова котельня працює з використанням альтернативних видів опалення. Тут використовуються твердопаливні котли з автоматичною подачею пелетів із залишків сільськогосподарського виробництва – соломи, відходів соняшника та кукурудзи.

Фахівці можуть оперативно керувати роботою котельні в залежності від сезону та температури повітря.  

Нова котельня опалює усі медичні корпуси первинної та вторинної медико-санітарної допомоги. Загалом лікарня обслуговує понад 20 тисяч населення чотирьох громад Криворізького району.

Завдяки підтримці підприємства зміни опалення відбулися і у Новокурській школі загально-середньої освіти. Дороговартісне газове опалення було переведено на систему стельового опалення – встановлено 233 інфрачервоні панелі. На відміну від радіаторів, які нагрівають навколишнє повітря, спрямовуючи його вгору та створюючи конвективний рух, стельова система створює рівномірну зону комфорту, не викликаючи руху повітря.

У 2018 році від Благодійного фонду «АрселорМіттал Кривий Ріг» Широківська громада отримала і 30 комплектів комп’ютерної техніки. Зараз вони активно використовуються у навчальних та медичних закладах громади, у відділі культури та соціальній службі Широкого, для більш якісного надання людям соціальних послуг.

«Незважаючи на воєнні випробування, які протягом останніх років переживає усе наше суспільство, соціальні проєкти, які були здійснені разом із вашим підприємством, продовжують працювати та допомагати людям. Ми віримо, що війна скоро скінчиться, і в усіх нас буде багато нових мирних та цікавих проєктів з відбудови та розвитку громад, виробництва, економіки, суспільства. Тож, сподіваємося на нові спільні цікаві проєкти та плідну співпрацю з компанією «АрселорМіттал», – зауважив Олександр Кокул.

Категорії
Разом з Україною

Вправи на брусах – шлях до одужання

Завдяки нашому гірничому департаменту з 2023 року дві криворізькі лікарні суттєво розширили можливості з реабілітації людей з порушеннями опорно-рухової системи.

Ремонтний цех гірничого департаменту виконує ремонти устаткування, металоконструкцій, будівель та споруд цехів гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг». Одного разу ремонтники ГД отримали незвичне замовлення – виготовити бруси для відновлення навичок ходьби з перешкодами. Саме з таким проханням до керівництва ГД звернулися медики-реабілітологи двох міських лікарень Кривого Рогу № 2 і № 11 (зараз – підрозділ міської лікарні № 1). Бруси відіграють величезну роль у реабілітації людей, які в наслідок хвороб, травм чи поранень мають проблеми з пересуванням. Таке медичне устаткування недешеве. Його вартість – 30 тис. грн і вище, тож у медичних закладів не завжди є кошти, особливо у ці складні часи, бо це ж не єдине, на що медичним закладам потрібно витрачатися.

«Ми поїхали до лікарень, поспілкувалися з досвідченими лікарями-реабілітологами, за основу взяли інформацію з інтернету, – пригадує начальник виробничо-технічного відділу РЦ ГД Наталія Кучерява. Але обов’язково врахували побажання медиків. Креслення брусів розробив наш провідний інженер виробничо-технічного відділу Костянтин Мамаєв. Підібрали оптимальні матеріали металопрокат та деревину, і взялися за виготовлення. Працювали швидко, вийшло якісно. Устаткування виготовили працівники столярної дільниці та дільниці з виготовлення металоконструкцій. Дуже приємно робити добрі справи. За час використання нових брусів ми отримали від медиків та пацієнтів лише подяки та позитивні відгуки».

Щодня реабілітаційні вправи на брусах виконують 30-50 людей. Устаткування зроблене так, що без мороки можна змінити висоту поручнів, за які тримаються пацієнти, відстань між щаблями-перешкодами, від якої залежить ширина кроку, та висоту цих перешкод. Тобто бруси налаштовуються індивідуально під кожного. Вони абсолютно безпечні для пацієнтів, їх легко чистити.

«Це устаткування є незамінним для реабілітації людей з порушенням ходи, – розповідає асистентка фізіотерапевта Ірина Прокопенко. – Тож величезна подяка вашому підприємству від медиків, хворих, травмованих! Багатьом людям вони допомогли. Я працювала старшою медичною сестрою у лікарні № 11 (нині лікарня № 1), тож знаю, яка величезна користь від вашого виробу. Зараз моє місце роботи – відділення реабілітації Покровської клінічної лікарні інтенсивного лікування, яка була евакуйована з прифронтової території. У нас є подібне устаткування, але ті бруси, що зробили гірники – вони дуже-дуже круті! Хотіли б і ми мати такі ж. Хто ж відмовиться від такого якісного оснащення, яке ефективно допомагає людям?»  

Категорії
20 років разом Разом з Україною

Сталь: переваги безперервного розливання

Саме у складі світової металургійної компанії підприємству «АрселорМіттал Кривий Ріг» вдалося впровадити технологію безперервного розливання сталі, що дало цілий перелік суттєвих переваг.

До 2011 року вся сталь на «Криворіжсталі», а згодом в «АрселорМіттал Кривий Ріг» розливалася у виливниці. Колись це був доволі прогресивний спосіб, але світова металургія не стоїть на місці, тож поступово світ переходив на безперервне розливання. У 2011 році важливий крок у цьому напрямку зробило й наше підприємство – було введено в експлуатацію машину безперервного лиття заготовок № 1..

«Нова для нас технологія дала переваги у багатьох напрямках, — пояснює начальник технічного відділу (сталеплавильне виробництво) технічного управління Дмитро Заголовець. — Серед яких якість сталевих заготовок та суттєве скорочення витрат енергоресурсів на тонну продукції».

При розливанні сталі з подальшою обробкою на блюмінгу зварену у конвертерах сталь спочатку розливають у форми-виливниці, які виготовляє окремий цех — цех виробництва виливниць. Потім сталь у виливницях залізничним транспортом везуть у цех підготовки составів, де виливниці знімають, а сталеві злитки транспортують до блюмінга. Блюмінговці розігрівають злитки, які під час транспортування втрачають температуру до 850 градусів. Для цього у нагрівальних колодязях спалюється значна кількість газової суміші, щоб знов нагріти метал до 1300 градусів за Цельсієм. А це суттєві витрати енергоресурсів. Безперервне розливання не потребує виливниць, а тому немає потреби у їх виготовленні підготовці до розливання, а також у роздяганні злитків у ЦПС. І прокатка на блюмінгу також не потрібна. Сталь з конвертерного цеху потрапляє зразу  у відділення безперервного розливання, звідки виходять вже готові заготовки, які або відвантажуються споживачеві, або з них у прокатних цехах роблять арматуру, катанку, кутник, смугу.

«Тобто ми економимо енергоресурси, які зараз недешеві, і їхня вартість зростає з кожним роком, — каже Дмитро Заголовець. — Якість безперервно литих заготовок вища, ніж катаних — це факт. У ВБРС є установки позапічної обробки сталі, використання яких дозволяє отримувати сталь, майже ідеальну за хімічним складом. А саме від хімскладу багато в чому залежать властивості заготовок. Також литі заготовки мають якіснішу поверхню, ніж виготовлені на блюмінгу. Тож переваги за якістю очевидні. А ще технологія безперервного розливання — це зниження відходів самої сталі. Зазвичай краї заготовок при будь-якій технології не відповідають якості, тож обрізаються і йдуть на переплавку. Але якщо для тонни готових катаних заготовок треба 1115-1120 кг сталі для напівспокійного металу і 1300 кг для спокійного металу, то для виготовлення литих заготовок зазвичай необхідно 1012-1020 кг. Тобто при безперервному розливанні ми втрачаємо мінімум на 100 кг рідкої сталі менше, ніж під час розливання у виливниці, і це на кожній тонні заготовок».

Згодом, разом з МБЛЗ-1, на підприємстві з 2019 року запрацювали ще дві. Це дозволило в 2021 році (останньому перед повномасштабним вторгненням) 63 відсотки всіх заготовок виготовити у ВБРС, і лише 37 способом прокатки на блюмінгу. Причому, практично всі високотехнологічні марки сталі, які дають підприємству максимальну додану вартість, виготовляються у відділенні безперервного розливання. Згідно бізнесплану, у 2025 році відсоток катаної заготовки може скоротитися до 16 відсотків. А у 2029 році планується всі сто відсотків заготовок виготовляти на машинах безперервоного розливання сталі. Машина безперервного розливання сталі № 1 та комплекс МБЛЗ-2,3 оснащені газоочисними установками з очисткою в рукавному фільтрі, що допомогло досягти державних стандартів по викидах пилу. Причому на димовій трубі МБЛЗ-2,3 встановлений пиломір (АСЕКМ), з даними від якого можна ознайомитися на сайті нашого підприємства в онлайн-режимі. Тож кожен житель міста, країни, світу може ознайомитися з показниками і контролювати їх».