Категорії
Новини

Воїн та металург Максим Свиридов віддав життя за волю України

Максим Свиридов працював вальцювальником у сортопрокатному цеху № 1. Він став на захист України в перший же день повномасштабного вторгнення – 24 лютого 2022 року.

«Максим був висококласним вальцювальником, – розповідає старший майстер основної виробничої дільниці стану ДС 150-1 Михайло Токовенко. – Ми працювали разом не один рік. Він керував роботою чистової групи прокатних клітей першого дротового стану, з якої виходить готова продукція. Це надзвичайно відповідальна робота, що вимагає високої майстерності. Максим Свиридов робив її якісно. Його досвід був безцінним. Від роботи він ніколи не відмовлявся і не відмовляв колегам, коли вони потребували допомоги. Він був спокійним, врівноваженим, і зберігав спокій у будь-якій ситуації. Максим мав чудове почуття гумору і міг жартом розрядити ситуацію, додати позитиву в колективі. Колеги його поважали, прислухалися до його думки. На жаль, він більше не повернеться до нас. Завжди з вдячністю згадуватимемо нашого захисника, цю чудову людину».

Максим Свиридов був головним сержантом взводу безпілотних ударних систем. 3 січня 2026 року він отримав важке поранення під час виконання бойового завдання. Лікарі боролися за життя героя, але врятувати його не вдалося. Серце Максима зупинилося 16 січня 2026 року.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та колегам загиблого воїна.

Категорії
Новини

За незалежність країни віддав життя Сергій Пашков

Багато років поспіль Сергій Пашков працював в «АрселорМіттал Кривий Ріг» машиністом тепловоза у гірничому департаменті нашого підприємства.

Гірничі залізничники – це, можна сказати, професія особлива. Це важка праця у непростих умовах, тож у такі залізничники йдуть дійсно сильні люди. І залишається тут працювати не кожен.

«Сергій Пашков мав багаторічний досвід, тож був професіоналом у своїй справі, – говорить Сергій Євсюков, начальник УЗТ ГД. – Сергій став на захист країни ще у 2022 році. Це був його вибір, і за це його варто поважати. Машиністи тепловоза у нас на обліку кожен персонально, тож, звісно, ми чекали на повернення Сергія. Та не судилося. На жаль, ми втратили захисника».

Молодший сержант Сергій Пашков, командир відділення взводу оперативного призначення,  батальйону оперативного призначення загинув 7 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу Новопрокопівки, Пологівського району у Запорізькій області. Сергій вважався зниклим безвісти. Але, на жаль, дива не сталося, загибель захисника була підтверджена офіційно.

Щиро співчуваємо родині та колегам загиблого героя.

Категорії
Офіційно

Результати роботи компанії ArcelorMittal за 2025 рік і за четвертий квартал  

Шановні колеги,

Ми оголосили результати за четвертий квартал та увесь 2025 рік.

2025 рік став переломним для світової металургійної галузі та компанії АрселорМіттал. Хоча тривала геополітична нестабільність створила суттєві виклики, водночас було закладено важливі основи для більш сприятливих умов діяльності в подальшій перспективі. Це також стосується наших показників у сфері охорони праці.

Трансформація нашого підходу до охорони праці

Мене тішить, заспокоює і додає впевненості те, що ми можемо бачити початок реального, відчутного прогресу в наших показниках охорони праці. Кількість зареєстрованих травм і травм із втратою робочого часу досягла рекордно низьких рівнів, що є надзвичайно обнадійливим сигналом.

Безпека, безумовно, — це значно більше, ніж просто показник ефективності. Йдеться про те, щоб кожна людина, яка працює разом з нами, щодня поверталася додому живою та неушкодженою. І, на жаль, у 2025 році цього все ще не вдалося досягти повною мірою. Прогрес був, і я маю відзначити ті підрозділи, які продемонстрували видатні результати: багато з них досягли нульового рівня, зокрема Калверт, Дофаско, Плаский прокат Європа, а також Україна, де вперше в історії був зафіксований рік без смертельних випадків. Водночас ситуація в Індії викликає серйозне занепокоєння, і ми повинні подвоїти наші зусилля та змінити підхід до охорони праці саме там.

Кожен окремий нещасний випадок можна попередити. Я щиро в це вірю, і ми всі повинні в це вірити. Ми проходимо цей шлях разом, працюючи над формуванням культури, у якій кожен відчуває, що його цінують, поважають та чують. У нас вже є всі необхідні базові передумови, і ми працюємо над правильними напрямами — культурою, управлінням безпекою виробничих процесів, підрядниками, системою управління. Тепер ми маємо посилити та прискорити реалізацію заходів — саме на цьому буде зосереджена наша увага у 2026 році.

Залучення виробничого персоналу є критично важливим. Сьогодні, коли я відвідую підприємства, найцінніший час завжди проводжу безпосередньо у цехах. У нас є керівники, які щодня починають роботу з відвідування зон найбільшого ризику, слухають працівників і оперативно реагують на їхні занепокоєння. Саме так ми формуємо середовище, у якому люди відчувають, що їх цінують та підтримують. Моє прохання до всіх керівників наших заводів цього року — проводити змістовний, якісний час зі своїми командами, не залишаючи жодних сумнівів у тому, що ми дбаємо про їхню безпеку та добробут.

2025 рік: складний, але переломний для АрселорМіттал

Структурні ризики та невизначеність у сфері політики у 2025 році тиснули як на торгівельні, так і на інвестиційні рішення, сприяючи уповільненню зростання та обережності ринків. Ми підтримуємо торгівельну політику, спрямовану на підтримку внутрішнього виробництва, однак тарифи за Розділом 232 у Сполучених Штатах спричинили неочікувані збої в торгівлі між країнами-учасницями Угоди між США, Мексикою та Канадою (USMCA). Зокрема, це негативно вплинуло на нашу діяльність у Канаді, хоча я маю відзначити наших канадських колег за їхню виняткову роботу з подолання цих викликів.

На цьому фоні я дуже задоволений нашою здатністю перевершувати конкурентів і демонструвати стійкі результати. Хоча показник EBITDA був нижчим, ніж у 2024 році — 6,5 млрд дол США порівняно з 7,1 млрд дол США — базовий показник EBITDA на тонну становив дуже добрі 121 дол США. Це значне покращення порівняно з нашими позиціями під час попередніх подібних складних ринкових умов. Водночас мушу зазначити, що в окремих підрозділах у нас і досі є надто багато проблем із надійністю — і це питання ми маємо взяти під жорсткий контроль.

Чистий прибуток становив вагомі 3,2 млрд дол США, а наші кредитні рейтинги були підвищені агентствами Moody’s і S&P, що відображає зміцнення нашого кредитного профілю, стабільну генерацію грошових потоків та підвищену стійкість. Усе це дає нам змогу й надалі реалізовувати наші стратегічні рішення, актуальність яких у сучасних умовах лише зростає.

У 2025 році 700 млн дол США показника EBITDA було отримано завдяки стратегічним проєктам, які вже введені в експлуатацію, зокрема в Ліберії та в межах нашого першого проєкту з відновлюваної енергетики в Індії. У перспективі наші стратегічні проєкти забезпечать додатково ще 1,6 млрд дол США показника EBITDA. У 2026 році це включатиме внесок від заводу з виробництва окатишевої сировини якості, що відповідає вимогам виробництва заліза прямого відновлення, в Серра-Азул, нового сортового прокатного стану в Барра-Манса, першої фази проєкту з виробництва електротехнічної сталі в Мардіку, подальший просування будівництва нового збагачувального комплексу в Ліберії (який забезпечить підтримку виробництва на рівні 20 млн тонн), а також нарощування потужностей електродугової печі у Калверті. Починаючи з 2027 року, ми завершимо розширення «AM/NS Індія» до 15 млн тонн на рік, збільшення потужностей із виробництва концентрату в Лас-Тручас, повну реалізацію проєкту з електротехнічної сталі в Мардіку, запуск виробництва ізотропної сталі у США, а також наступний проєкт відновлюваної енергетики потужністю 1 ГВт в Індії.

Більш оптимістичні перспективи для Європи

Однією з головних тем минулого року було питання довгострокового стану промисловості в Європі. 2025 рік став роком, коли лідери континенту мали вирішити, чи хочуть вони бачити Європу з потужним промисловим майбутнім. На щастя, вони взяли на себе відповідальність — і відновлена впевненість у перспективах нашої роботи у Європі стала одним із ключових чинників суттєвого зростання ціни акцій Компанії в останні місяці.

Зокрема, ми побачили, як Європейська комісія запропонувала значно посилені торговельні інструменти для врегулювання імпорту, які будуть запроваджені не пізніше липня. Крім того, у грудні було оголошено про зміни до механізму вуглецевого корегування імпорту (CBAM), які набули чинності з 1 січня, з метою усунення дисбалансу між країнами, де встановлено ціну на вуглець, і тими, де її немає.

Ці кроки є життєво важливими для нашого європейського бізнесу, і я щиро сподіваюся, що вони сприятимуть відродженню європейського виробництва, зокрема металургійної галузі. У Європі ми маємо потужне виробництво: високоякісні активи, що виробляють одні з найякісніших сталей у світі. Тепер, коли імпорт обмежено, а для тих обсягів, що все ж надходять, створено більш рівні конкурентні умови, ми очікуємо зростання нашої частки ринку, що сприятиме вищому рівню завантаження потужностей на наших європейських заводах.

Підсумки

Підсумовуючи, я з нетерпінням очікую на ще один насичений та плідний рік попереду. Оскільки сталь є основою промисловості, що перебуває на перетині питань національної безпеки, торгівлі, енергетики та геополітики, це означає, що ми органічно пов’язані з ключовими глобальними економічними тенденціями. А враховуючи, що АрселорМіттал є передусім компанією внутрішнього металургійного ринку, ми маємо вигідні позиції в межах цих тенденцій.

У глобальному масштабі макроекономічні перспективи також є більш сприятливими, і прогнози для АрселорМіттал залишаються позитивними. Ми маємо потужний портфель стратегічних проєктів зростання, підкріплений провідними в галузі можливостями у сфері досліджень і розробок. Однак основою всього цього є ви — наші люди. В усій компанії я бачу глибоку відданість вдосконалення виробничої діяльності, інноваціям та побудові більш безпечного і конкурентоспроможного бізнесу. Тож користуюся нагодою подякувати кожному за вашу наполегливу працю. Разом ми забезпечимо, щоб 2026 рік став одним із наших найуспішніших  і найбезпечніших років.

Адітья Міттал, генеральний директор АрселорМіттал

Категорії
Новини

Загинув захисник-наш колега Максим Тімченко

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Максим працював слюсарем з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики ДАТП.

«Професія Максима Тімченка була мирною, він обслуговував системи керування та контролю доменної печі № 9, – згадує колегу Артем Романенко, начальник дільниці ДАТП «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Максим добре знався на своїй справі,  займався нею із задоволенням. Він був відповідальним, вмів швидко приймати правильні рішення, які позитивно впливали на працездатність обладнання. З Максимом Тімченком ми працювали разом понад 20 років, брали участь у великих капітальних ремонтах доменної печі, товаришували. Спокійний, виважений, спрямований на гарний результат – таким ми завжди пам’ятатимемо Максима. А ще з ним завжди було легко, весело, цікаво, до нього тягнулися люди. Пам’ятаю, як усі зраділи, коли він зі служби прийшов у відпустку. Важко казати про Максима у минулому часі, усі сподівалися, що він живий. Ми втратили гарного товариша та колегу, без батька залишилися двоє дітей».

Коли стало питання стати на захист країни, Максим Тімченко не вагався. Тим більше, що ще після закінчення Криворізького авіаційного коледжу він отримав звання молодшого лейтенанта. Його захопленням були стрибки з парашутом, він здійснив понад 200 стрибків. Тому Максим був у перших рядах захисників ще з початку цієї війни. У війську він командував аеромобільним батальйоном, отримав звання капітана.

Свій останній бій герой прийняв наприкінці грудня 2023 року поблизу міста Мар’їнка Донецької області. Життя героя обірвав російський мінометний обстріл.

З 23 грудня 2023 року капітан Максим Тімченко вважався зниклим безвісти. На жаль, сподівання, що він живий не виправдались. За результатами тесту ДНК було визначено, що герой загинув.

Висловлюємо щирі співчуття родині та усім, хто знав Максима Тімченка.

Вічна пам’ять нашому герою-захиснику!

Категорії
Наші люди

«Таким ми його пам’ятатимемо»

Олександр Мамаєв влаштувався на наше підприємство молодим 21-річним юнаком і залишився відданим йому до останнього. Він працював вальцювальником у сортопрокатному цеху № 1 та прокатному цеху № 3, а головні його здобутки припали на роки роботи у технічному управлінні, де Олександр був інженером-технологом, начальником групи, начальником лабораторії та менеджером.

«Я познайомився з Сашком ще у 2002 році, а десять років тому доля звела нас у групі з розробки нових видів продукції технічного управління «АрселорМіттал Кривий Ріг», – розповідає начальник групи Дмитро Душкевич. – Тоді як і зараз йшла жорстка боротьба за споживача, за ринки збуту прокатної продукції, тому доводилося освоювати випуск нових видів продукції та вдосконалювати вже існуючі, і робити це швидко, без зайвих витрат коштів, часу та людських ресурсів. І Олександровий досвід, його знання, майстерність були безцінними. Я відповідав за розробку технологій виробництва нових марок сталі, а Мамаєв розробляв технології виробництва прокату з цієї сталі – від нагріву заготовок до прокатки, термозміцнення та упаковки перед відправкою споживачам».

Робота над продукцією, яку до цього не випускали – це творчий процес. Він вимагає не лише знань та вмінь, а ще й креативного мислення. В металургійних вишах є предмет під умовною назвою «Технічна творчість», так от це і є справжня творчість. І вона вимагає сміливості, адже помилка, хибне рішення можуть привести до значних втрат та затримок. І така сміливість у Олександра Мамаєва була. Він брав на себе ініціативу та відповідальність, що у поєднанні з досвідом та професіоналізмом давало результат.

«Правильно розробити технологічну карту, за якою виробляють продукцію, надзвичайно важливо. Це сприяє мінімізації витрат та скороченню часу на розробку. І Сашко був у цьому справжнім майстром, – згадує Дмитро Душкевич. – Він був не лише видатним фахівцем у прокатному виробництві, а ще й добре знався на хімії сталі, тонко відчував цю хімію. Особисто я багато чого у нього навчився.  А ще Олександр був знаним фахівцем у подальшій переробці нашої катанки. Арматура – це по суті готовий продукт для будівництва, а от катанка йде на подальшу переробку. З неї виготовляють метизи, канати, ресори тощо. Сашко знався на цьому і брав участь у переробках дослідних та промислово-дослідних партій».

Це і є підтримка клієнтів. У цьому процесі Олександр тісно взаємодіяв з фахівцями управління з технічної підтримки продажів та впровадження нових видів продукції.

«В рамках підтримки клієнтів ми з Сашком побували на багатьох українських та зарубіжних підприємствах, – розповідає в.о. управління з технічної підтримки продажів Олексій Зозуля. – Скажу відверто, далеко не завжди перші спроби переробки, наприклад, волочіння, проходять вдало. Але практично ніколи ми не їхали додому, маючи невирішені питання. Досвід та майстерність Олександра робили свою справу. Він уважно спостерігав, а потім давав поради: «Змінити швидкість волочіння» тощо. І після цього все ставало на свої місця. Якщо ж щось треба було змінити у нашій продукції, Сашко тут же телефонував на підприємство і вносив корективи. Його професіоналізм сприяв тому, що наші партнери залишалися задоволеними і замовляли більші партії катанки. Я його жартома так і називав – «Батько катанки».

Протягом року Олександр Мамаєв боровся з важким недугом. А на початку 2026 року його організм не витримав. У Олександра залишилися дружина Вікторія, з якою, до речі, він познайомився на нашому підприємстві, син Лев та донька Дар’я. Залишилися і незавершені проєкти, за які взялися товариші-колеги.

Олександр Губський, начальник технічного відділу (прокатне виробництво) ТУ: «Я знав Олександра Мамаєва два десятки років. Він багато зробив для розробки технології виробництва арматурного прокату № 40 для саркофагу Чорнобильської АЕС, розробляв технології виробництва високовуглецевої катанки для канатів та пружин, низьковуглецевої катанки для виробництва метизів тощо. Олександр був чудовою людиною. Будь-коли можна було підійти до нього, поділитися своїми думками, отримати слушну пораду. Він був компанійським хлопцем. Мені дуже поталанило, що наші з ним шляхи перетнулися. Його ім’я золотими літерами вписане у історію нашого підприємства. Безліч розроблених ним технологічних карт, реалізованих на практиці, принесли неймовірну користь підприємству та ще довго допомагатимуть колегам рухатися далі».

Олексій Зозуля: «Сашко був дуже чесним, відкритим, добрим, світлим. Таким ми його пам’ятатимемо. Його внесок у розвиток нашого прокатного виробництва безцінний. Коли закінчиться війна, і на підприємстві відновляться конкурси професійної майстерності, було б дуже добре, якби у нас з’явився конкурс імені Олександра Мамаєва. Він був найкращим! Без образ, але такого фахівця у його напрямку в нас поки немає».

Дмитро Душкевич: «Олександр був генієм металургії, прокатником від Бога. Ми зробимо все, щоб зберегти та примножити його спадщину. Він виховав багатьох класних фахівців. Без нього важко. Я дуже сподіваюся, що десь на підприємстві зростає приємник Олександра Мамаєва».

Категорії
Новини

Сталевар Максим Рябцев втратив життя на військовій службі

Максим Рябцев став на захист України у березні 2023 року. До призову на військову службу він працював сталеваром конвертера конвертерного цеху ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

В.о. старшого змінного майстра конвертерного цеху Олександр Чаплинський працював разом з Максимом Рябцевим близько 15 років. «Максим перейшов до нас з гірничого департаменту, –згадує Олександр Чаплинський. – Завзятий, розумний, цілеспрямований, він опанував нову професію і швидко здобув авторитет серед металургів. Роботу виконував швидко та якісно, допомагав колегам. Максим був позитивною та небайдужою людиною, брав активну участь у житті цеху. Перед Новим роком він приходив у відпустку. Зібралися товариші, бойові побратими, і ми з Максимом були там, я сам нещодавно повернувся із ЗСУ. Він розповідав про службу, казав, що незабаром лягає на операцію. А на початку 2026 року прийшла жахлива звістка: Максима не стало. Дуже важко на серці. Я втратив не лише надійного колегу, а й вірного друга. Двоє дітей лишилися без батька».

Військовослужбовець Державної прикордонної служби України, старший солдат Максим Рябцев  помер в ході хірургічного лікування під час проходження служби 14 січня 2026 року.

Світла пам’ять захисникові. Щирі співчуття рідним, друзям та колегам Максима Рябцева.