Позначка: арселорміттал кривий ріг

Категорії
Новини

Гостинці для криворіжців від французьких друзів

В цей історичний час весь цивілізований світ підтримує Україну в її боротьбі за свободу. До Кривого Рогу прибуло 7 тонн гуманітарного вантажу з Франції. Доставка вкрай необхідної допомоги стала можливою завдяки коштам «АрселорМіттал Кривий Ріг» та допомозі працівників підприємства.

Інженер адміністрації з технологій та стратегії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг Володимир Євтєхов розповів, що інформацію про зібрану у французькому місті Катене гуманітарну допомогу для України вони з колегами отримали від співробітників ArcelorMittal Research&Development (R&D). «Це один з науково-дослідних підрозділів нашої корпорації, який розташований саме у Франції. Там зараз працюють наші колишні співробітники Тетяна Рожкова та Олександр Нечипорук. Саме вони та їхні колеги разом збирали допомогу для нашої країни. До них приєдналося ще декілька місцевих організацій та підприємств. Особливо хотілося б подякувати організації Echanges Lorraine Ukraine, яка організовувала та координувала всю цю роботу, надала свої склади для допомоги», – розповів Володимир.

Учасники збору допомоги біля завантаженого автомобіля

Зібрали чимало, тож постало питання: як це все доправити в Україну?

«Ми звернулися по допомогу до керівництва нашого підприємства, – продовжує Євтєхов, – воно пішло назустріч і виділило необхідні кошти. А колеги з адміністрації зі забезпечення,  управління соціального розвитку департаменту з галузевих відносин та соціального розвитку, департаменту з логістики допомогли втілити усе в життя».

Потужна фура промчала Європою, і ось важливий вантаж вже в Україні, у Кривому Розі.

Загалом наші французькі друзі зібрали близько 90 великих, середніх, малих коробок з ліками та аптечками, більш ніж 80 коробок із засобами особистої гігієни, 16 дитячих та 8 медичних ліжок, а також повербанки, одяг, продукти харчування тощо.

Весь цей скарб передали благодійній організації «39-та жіноча сотня самооборони», яка вже декілька років займається збором допомоги та доставкою тим, хто найбільше її потребує. Представниця «Жіночої сотні» повідомила, що подарунки з Франції будуть спрямовані нашим захисникам та біженцям у різні куточки країни. Частину цих важливих речей планують передати штабу гуманітарної допомоги Кривого Рогу.

Читайте також на нашому сайті “Швейцарська допомога для криворізьких металургів та гірників”

Категорії
Наші люди

Нитка, голка й бісер: мода з українським корінням від Наталі Гарізан

«Дівчино! На вас така цікава вишиванка, орнамент аж переливається! Де купували? Невже зробили самі?» Такі вигуки фахівець з навчання персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг» Наталя Гарізан чує часто, варто їй лише вбратися у власноруч вишитий бісером одяг.

Наталя жартує, що одразу відчуває «своїх», коли часто задивляється на людей у вишиванках. «Вишиванка – особливий одяг для кожного українця. Та коли на ньому вишивка бісером, це привертає увагу завжди. Звичайно, мені приємно чути компліменти, але справа зовсім не в них. Коли я вбираюся у вишиванку, у мене  з’являється якесь особливе відчуття – єдності з нашими українськими традиціями, культурою, родовою пам’яттю, якщо так високо можна сказати. А ще я отримую додаткову впевненість у собі. І я дуже пишаюся тим, що один із видів вишитої краси я можу робити власноруч», – з усмішкою каже Наталя.

Історики стверджують, що вишивкою свій одяг люди прикрашали ще за часів пізнього неоліту. Біля села Мізин на Чернігівщині археологи знайшли залишки лляних сорочок із вишивкою. Оздоблений стародавнім орнаментом одяг був знайдений і під час розкопок могили знатної сарматки у Миколаївській області. Мати гетьмана Мазепи черниця Марія-Магдалина теж любила вишивати. Її роботи знайшли у Києво-Печерській лаврі. Вчені дослідили, що у давнину вишивальниці знали до 150 видів технік оздоблення. А з середини 17-го століття майстрині почали використовувати у вишивці стеклярус – кольоровий скляний бісер.

Про такі цікаві факти з історії свого захоплення Наталя Гарізан дізналася, вже коли почала сама опановувати це мистецтво. Вишивкою бісером вона захопилася п’ять років тому, коли побачила і була вражена речами, які вишила однокласниця її брата Інна Душинова. До речі, брат Наталії Валерій Кольчус працює вогнетривником у «Стіл Сервісі». Сукні, сорочки, спідниці, рушники з орнаментом з бісеру так вразили Наталю, що дівчина захотіла і сама спробувати. А оскільки людина вона цілеспрямована і намагається завжди досягати поставлених цілей, то відкладати в довгий ящик опанування нової справи не стала. Подруга допомогла з інструментами, вибором орнаменту, потрібного бісеру, поділилася секретами техніки вишивання – і робота закипіла.

Наталя зізнається, що виходило не все одразу. Було і фізично важко: від напруги боліли спина та шия. Але відступати вона не збиралася. Потроху почали з’являтися потрібні навички, а з ними народжувалися одна вишиванка за іншою, а ще рушники, ікони. До речі, перед створенням ікони обов’язково треба помолитися,  так навчили майстрині із Західної України.

«Люди, як займаються будь-якою творчістю, мене зрозуміють – до улюбленої справи завжди аж тягне. Коли починаєш працювати, то заспокоюєшся, все неначе одразу стає на свої місця», – продовжує Наталя Гарізан.

Зазвичай, Наталя вишиває 2-3 години на день. Загалом, на створення виробу у неї йде від двох тижнів (якщо щось невеличке) до трьох місяців, якщо вишиває, наприклад, сукню або ікону.

«При створенні вишивки треба багато терпіння, витримки і… добрий зір, адже намистинки малесенькі та ще й блискучі, – каже Наталя. – А ще важливо, щоб під час роботи думки були лише позитивні, бо майстриня своєю енергію заряджає і вишиті роботи – на успіх, вдачу, добробут, здоров’я. Саме цього я всім і бажаю!»

Категорії
Новини

На свята скуштуймо книша та соломаху

У День незалежності України в кожній їдальні підприємства працівникам подаватимуть страви української народної стародавньої кухні.

Шпарагівка, книш, душенина, соломаха, заєць (м’ясний хлібець) – про деякі з цих страв з чудернацькими назвами ми навіть не чули. Але у кожної з них є своя історія. Долучитися до української стародавньої кухні зможе і кожний з нас.

Завітайте 24 серпня до будь-якої з 26-ти їдалень «АрселорМіттал Кривий Ріг» та оберіть собі страву, яка вам найбільше смакуватиме. На вас чекатиме цікава кулінарно-географічна подорож, адже в меню будуть битки «Київські», юшка «Полтавська», свинина «По-Донбаськи», салат «Івано-Франківський». У кожній їдальні буде своє особливе меню української кухні.

Стародавня українська кухня – це така ж культурна спадщина нашого народу, як література чи мистецтво, створена протягом віків. Усі страви поживні, вишукані, але зроблені з простих та доступних продуктів. Тож долучайтесь до історії та пишіть відгуки у соціальних мережах, що із запропонованого святкового меню вам сподобалося найбільше.

Категорії
Новини

Вибухові «привіти»: не чіпати, не рухати, поінформувати рятувальників

Фахівці департаменту з безпеки та працівники охорони підприємства на спеціальному тренінгу навчалися розпізнавати вибухові пристрої та речовини, щоб знати, як правильно діяти при їх виявленні, і убезпечити оточуючих.

Залишки ракет, снаряди, протитанкові міни, розтяжки, бомби різних видів та інші ворожі сюрпризи – такий «врожай» вибухівки, на жаль, є зараз реальністю. Подібні пристрої можна знайти будь-де, навіть на тих територіях, де немає активних бойових дій. Тож знання головних правил поводження з небезпечними знахідками є у прямому сенсі життєво необхідними.

Олександр Маркевич, в.о. директора департаменту з безпеки «АрселорМіттал Кривий Ріг» говорить: «Кривий Ріг – прифронтове місто, куди вже, на жаль, прилітали «привіти» від ворога. Криворізький район взагалі постійно обстрілюється. В наш бік летять смертоносні ракети, в тому числі із забороненими міжнародними конвенціями касетними боєприпасами. Робітники служби безпеки та охорони підприємства першими можуть «зустрітися» із непроханими «гостями» на території комбінату. Щоб не допустити вибуху, наші спеціалісти мають точно знати, з якими боєприпасами вони мають справу, вміти оцінювати ризики та правильно діяти до приїзду саперів».

За прикладами далеко ходити не треба. Фахівці розповіли, що нещодавно у лісосмузі в районі Східної групи цехів біля автостоянки був знайдений 30-мілімітровий артилерійський снаряд. Його знайшов робітник РМЦ-3, який і викликав рятувальників. «Охорона підприємства одразу ж огородила територію, щоб люди не потрапили в небезпечну зону, – розповів Дмитро Погасій, начальник караулу департаменту з безпеки підприємства. – Цей боєприпас не є залишком часів Другої світової війни, він доволі «свіжий», незважаючи на сліди корозії. Звідки цей снаряд там взявся, будуть вирішувати відповідні органи. Але ми ще раз впевнилися, що наші робітники знають алгоритм дій у подібних ситуаціях».

Будь-який снаряд, що прилетів, уже є нестабільним, його ні в якому разі не можна чіпати або рухати. Потрібно негайно викликати ДСНС та саперів, які знешкодять його. Про це на тренінгу постійно наголошував інженер з охорони праці ТОВ «Гарда Секюріті» Анатолій Літвіненко, який і проводив заняття. Він також розповідав про правила виживання під час війни, знайомив слухачів із різними видами вибухових речовин, щоб робітники могли правильно доповісти про знахідку рятувальникам.  

«Якщо до нас щось прилетить або хтось щось знайде, головний принцип: не торкатися, не піднімати, не транспортувати предмет чи самостійно знешкоджувати його! – підкреслив Анатолій Літвіненко. – Не можна користуватися поруч зі знахідкою мобільними телефонами та іншими приладами, що передають радіосигнали. Необхідно відійти подалі від цього міста та повідомити про знахідку рятувальників за номерами 101, 102. Дайте максимально детальний опис виявленого предмету і ситуації, що склалася. Чимось огородіть небезпечне місце, відійдіть від нього на безпечну відстань і чекайте на прибуття фахівців».

За даними МВС України загалом з початку війни на території України було знешкоджено понад 177 тисяч вибухонебезпечних предметів та 701 кг вибухової речовини, у тому числі 2 100 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 68 тисяч 92 гектари, однак ще понад 30% території України вважаються потенційно забрудненими різними боєприпасами та вибуховими пристроями.

Читайте також: Побачив підозріле – дій правильно

Категорії
Новини

Приєднуйтесь до онлайн-зустрічі «HR воєнного часу»

18 серпня о 16:00 команда сайту з пошуку роботи grc.ua в рамках постійного проекту РЕКРУТОРІЯ проводить онлайн-зустріч «HR воєнного часу». Під час проекту учасники з різних компаній і галузей діляться досвідом переналаштування роботи у воєнний період у фокусі роботи з персоналом.

Цього разу темою зустрічі буде «HR воєнного часу. Досвід АрселорМіттал Кривий Ріг: все переплавимо!». В ролі спікерок виступатимуть представниці «АрселорМіттал Кривий Ріг»:

  • Юлія Чермазович, директорка з галузевих відносин та соціального розвитку;
  • Юлія Заболотна, директорка департаменту з персоналу.

Як регулювати взаємовідносини у трудовому колективі в умовах війни? Чи можливо організувати масштабну евакуацію менше ніж за 24 години? Як трансформується робота з молоддю в умовах військового стану? Наскільки важливе волонтерство та соціалізація внутрішньо-переміщених осіб? Як взаємодіяти з різними соціальними партнерами та стейкхолдерами підприємства? Саме ці та інші актуальні питання будуть у центрі обговорення.

Взяти участь у зустрічі можуть усі, хто бажає. Вебінар є безкоштовним. Але обов’язкова реєстрація за посиланням: bit.ly/3pjJRHL

Після реєстрації посилання на прямий ефір буде надіслано вам на зазначений вами email за годину до початку заходу. Якщо ви не отримали посилання, перевірте, чи не потрапив лист у спам.

Долучайтеся! Разом працюємо на перемогу!

Категорії
Новини

У електриків дах не тече

У копровому цеху поліпшують умови роботи та побуту для ремонтників завдяки серії ремонтів у виробничих та побутових приміщеннях цеху. Деякі з них тривають, дещо заплановане на майбутнє, а, наприклад, приміщення електромонтерів у мехмайстерні першої дільниці вже відремонтоване.

Почалося з ремонту даху. Він протікав все сильніше, тому умови для людей ставали жахливими. «Я як керівник знаю, що коли воно так стається, то працівник думає не про роботу, а як би його швидше додому, в комфортну квартирку. У нас були кошти на ремонт адміністративно-побутового корпусу, але вирішили, що ремонти в приміщеннях ремонтників наразі критичніші. Туди й спрямували гроші. Тож спочатку відремонтували покрівлю, і в приміщенні стало сухо», – каже начальник копрового цеху Валерій Данилов.

Далі взялися за стіни. Їх заново зашпаклювали, поґрунтували та пофарбували. Те саме зробили і зі стелею. Всі ці роботи виконали підрядники зі «Стіл-Сервісу». А далі за справу взялися працівники копрового цеху. Вони змонтували нову електропроводку, замінили електрошафу на компактний і безпечний електрощиток. Встановили також новий рукомийник, а стіну навколо нього облицювали плиткою.

«Це приміщення універсальне, – розповідає майстер з ремонту устаткування Даніїл Берьозкін. – Є робоча зона, а ця, з новенькими столом та лавками – для того, щоб можна було поїсти та відпочити. Хоча роботи стільки, що про відпочинок годі й мріяти. Ми ремонтуємо електрообладнання кранів, екскаваторів та іншої техніки. І це все має працювати бездоганно, адже копровий цех готує до 30 відсотків сировини для наших сталеплавів, переробляє металобрухт, скрап та шлак. Тому виплавка сталі на підприємстві залежить і від нас».

Разом з ремонтами працівники цеху взялися і за впорядкування зберігання інструментів, запчастин, допоміжних матеріалів. Раніше інструменти зберігалися в ящиках, а зараз є спеціальний стенд.

«Бачите, у всього своє місце, все підписане. Зараз потрібне не треба шукати. Простяг руку, зняв, пішов працювати, – продовжує  Даніїл Берьозкін. – А на стелажі ми тримаємо свердла, метизи, електродвигуни. Все візуалізовано, тож знайти потрібне – не проблема. Завдяки цьому наші дії пришвидшилися, що особливо доречно, адже дехто з наших колег пішов захищати країну зі зброєю в руках. А ще хочу сказати, що порядок – це безпека. Адже раніше можна було впустити на ногу залізяку, шукаючи необхідне. Тепер маємо комфортне та безпечне приміщення, і на роботу йдемо з зовсім іншим настроєм».