На дільниці вагоноперекидача агломераційного цеху нашого підприємства добре зарекомендували себе камери спостереження у «сліпих» зонах, які були встановлені в рамках заходів з організації безпечного виконання робіт.
Машиніст вагоноперекидачаОлександр Комар впевнено керує процесом розвантажування вагонів та щоразу дивиться на екран монітора. На ньому у режимі реального часу йому добре видно все, що відбувається навкруги. Він на камерах бачить те, що не може окинути оком зі свого пульта управління – це так звані «сліпі» зони. Спостерігати за ними в аглоцеху вже певний час допомагають встановлені тут камери спостереження. Вони призначені для того, щоб працювати на цій дільниці було безпечно, і вже добре себе зарекомендували.
«Вагон заїжджає, закріплюється у вагоноперекидачі і там опрокидується-розвантажується. Раніше у цьому процесі я бачив бункерувальника лише з одного боку вагона, а що відбувається за ним мені з пульта керування не було видно. Зараз завдяки камерам відеоспостереження я володію усією інформацією і можу вчасно зреагувати, якщо бункерувальник або інший працівник раптом опиниться у небезпечній зоні», – сказав Олександр Комар.
Відеонагляд дільниці здійснюють п’ять камер спостереження, які розташовані з усіх боків вагоноперекидача. Ще відеокамери знаходяться у тупику та у електроприміщенні цеху. Відеонагляд допомагає працівнику завжди бачити, що там відбувається, а також відстежувати дороговартісне обладнання.
«Усі камери спостереження були встановлені в агломераційному цеху в рамках інвестицій в охорону праці. Онлайн відеонагляд допомагає безпечно виконувати роботи на дільниці вагоноперекидача. А щоб взаємодія машиніста та бункерувальника була ще ефективнішою, для них встановили і гучномовний зв’язок», – сказав Володимир Ткачук, старший майстер основної виробничої дільниці вивантаження та подання сировини агломераційного цеху.
Це найулюбленіше родинне свято. Вже другий рік ми зустрічаємо його в умовах війни, святкуємо без галасливості, запуску феєрверків, прогулянок вночі, адже комендантську годину ніхто не скасовував. Та, незважаючи на домашню версію святкування, саме новорічні дні можуть бути небезпечними для нашого життя та здоров’я, і не лише через війну.
Рейтинг небезпек
Електричні гірлянди. Використання саморобних, пошкоджених або сумнівної якості електричних гірлянд може стати причиною виникнення пожеж, електричного замикання, враження током через неякісну ізоляцію. Тож обирайте тільки безпечні вогники, які принесуть вам радість, а не проблеми під час свят.
Бенгальські вогні. Температура горіння бенгальського вогню сягає 2000℃. Тому цей новорічний атрибут може спричинити опіки шкіри, пошкодження слизових оболонок від іскор чи доторків до гарячої палички після того, як вогонь згаснув. Також від бенгальських вогнів можуть зайнятися скатертини, серветки, штори тощо. Склад бенгальських вогнів такий, що їх неможливо загасити, тож треба дочекатися, поки вони самостійно догорять. Отже поводитися з ними треба вкрай обережно.
Загострення шлунково-кишкових та хронічних хвороб. Це наслідки переїдання, а також одночасного споживання великою кількісті смаженої, копченої, гострої, солоної, жирної їжі – всього того, в чому ми себе обмежуємо у повсякденні. Зазвичай усе це запивається алкоголем та газованими напоями. Це не тільки перевантажує шлунок, а й негативно впливає на наше здоров’я, загострює хронічні хвороби. Медики радять зробити головну святкову вечерю не опівночі, а сісти за стіл раніше, їсти маленькими порціями та не зловживати алкоголем.
Переломи, вивихи, розтягнення. При алкогольному сп’янінні у людини в рази зменшується пильність, порушується координація рухів, тому і ризик отримати травму збільшується. До речі, травмуватися можна не лише на вулиці, а і вдома. Будьте уважними!
Простудні захворювання. Це може торкнутися тих людей, хто після чарки-другої захоче вийти охолодитися у двір у власному будинку або на балкон чи у під’їзд. Пам’ятайте, не завжди холод корисний. Одягайтеся по погоді.
Вітаємо всіх з Новим роком! Нехай у кожного здійсняться найзаповітніші мрії, а надзвичайні ситуації обминають ваші домівки.
В гірничотранспортному цеху гірничого департаменту ремонт великовантажних автомобілів, який треба здійснювати на висоті, тепер буде проводитись за допомогою надійних та безпечних пересувних майданчиків.
Уявіть собі автомобіль, висота якого дорівнює двоповерховому будинку (в деяких випадках навіть вище), а колесо вище за людський зріст. Саме з такими велетнями різної вантажопідйомності – автомобілями БелАЗ та САТ – щодня працюють фахівці ГТЦ ГД.
Обслуговувати цих велетнів дуже непросто. Їхні складні механізми та величезні параметри потребують не лише високої кваліфікації ремонтників, а й чіткого дотримання ними усіх правил та вимог безпеки.
«Ми ретельно проаналізували процес ремонту таких машин, оцінили усі ризики і вирішили, що роботи, які виконуються на висоті більше одного метра, мають відбуватись у боксі з технічного обслуговування та ремонту автомобілів. Крім того, для ремонтів на висоті треба застосовувати спеціальні пересувні майданчики. Ці прості та водночас зручні мобільні конструкції створюють зручне та безпечне тимчасове робоче місце для ремонтного персоналу, – зазначив Віталій Забутний, начальник ремонтної майстерні ГТЦ ГД.
Пересувні майданчики для ремонту великих машин виготовили в ремонтному цеху гірничого департаменту. Вони мають різні розміри й різне призначення. Маленькі, наприклад, призначені для ремонту циліндрів перекидних механізмів. Середні – для ремонту задніх та передніх підвісок. Найбільші майданчики – для ремонту кузовів.
«Оцінка ризиків із забезпеченням контролю над ними – це не робота одного працівника, а робота цілої команди. Кожен її учасник є важливою ланкою безаварійної роботи цеху, – сказав провідний інженер з охорони праці Віталій Тесленко. – Зараз ми приділили увагу одному з чотирьох ТОП-ризиків
– падінню з висоти. У поточному році будемо працювати над профілактикою й інших основних ризиків: ураження електричним струмом, роздавлювання рухомим обладнанням, стиснення, частинами обладнання, що обертаються тощо. Усі заходи мають допомогти колективу ГТЦ ГД виконувати робочі завдання якісно та безпечно».
Практика доводить, що дрібниць у охороні праці немає. Навіть найпростіші прилади можуть зашкодити, якщо з ними невміло користуватися та не знати всіх, малих та великих, ризиків роботи.
На території нашого підприємства завдяки зусиллям робітників та увазі керівництва до цього питання постійно підтримується порядок та чистота. Важливою складовою благоустрою території є покіс трави та кущів, особливо карантинних рослин, амброзії тощо.
Для полегшення цих робіт працівники використовують засоби малої механізації, зокрема, бензинові або електричні кущорізи і газонокосарки.
«Здається, що може бути складного та небезпечного в цих простих інструментах? Адже не можна порівняти газонокосарку з, наприклад, прокатним станом або з буровим верстатом чи екскаватором у кар`єрі. Але з погляду охорони праці для робітника під час роботи з механізованими косарками існують ризики: гострі кромки інструменту, частини обладнання і предметів, що розлітаються, обертаються, електрична напруга, шум, пил (особливо при косінні амброзії), вихлопні газі», – розповідає начальник управління з технічної підтримки СУОП Олег Кириленко.
Особливо небезпечним є користування пиляльним диском на мотокосарці (кущорізі) для зрізання товстих гілок кущів та паростків дерев. Диск обертається зі швидкістю до 4 тисяч обертів на хвилину, і при раптовій зупинці на такій швидкості силою віддачі кущоріз може вирвати з рук працівника, і подальший його рух неможливо передбачити. Саме це стало причиною одного з нещасних випадків на підприємстві у серпні, коли двоє робітників бензокосами косили чагарник та порослу траву. Диск коси раптово вдарився об зрізаний пень, і працівник не втримав працюючу коcу, внаслідок чого його колега, що був поруч, отримав рубану рану гомілки.
Тому вкрай необхідно дотримуватися правил роботи з такими інструментами:
– перед роботою ретельно оглянути зону покосу, прибрати каміння, товсті гілки, металевий дріт, арматуру тощо;
– під час роботи міцно тримати мотокосарку (кущоріз) двома руками, застосовувати пояс для носіння мотокосарки (кущорізу), передбачені виробником;
– уникати контакту диску, який обертається, з грунтом, пнями, іншими перешкодами;
– зрізати товсті гілки та паростки дерев пиляльним диском на повному «газу» мотора.
З повним переліком правил можна ознайомитися на сайті підприємства у розділі «Охорона праці» або на своїх виробничих дільницях серед обов`язкової документації з охорони праці.
Якщо у вас з’являються питання чи сумніви при виконанні робіт, звертайтеся до свого безпосереднього керівника або до спеціаліста з охорони праці по вашому напрямку. Також кожен працівник може зателефонувати на телефон довіри (автовідповідач) департаменту з охорони праці та промислової безпеки і залишити своє повідомлення – телефон 91888.
Безпечних боєприпасів не буває. Щоразу про це нагадують рятувальні служби та підтверджує сумна смертельна статистика. Як не стати її частиною та що робити, щоб цікавість не перетворилась на трагедію, «Металургу» розповідають рятувальники.
Днями у Синельниківському районі загинув 17-річний хлопець. Він торкнувся касетного боєприпасу, а той здетонував. Голова Дніпропетровської ОВА Валентин Резніченко зазначив, що це вже восьма смерть в області через такі боєприпаси.
Вибухонебезпечні предмети, на жаль, знаходять і у Кривому Розі. Усі вони містять вибухові речовини та можуть спрацювати від тертя, удару чи інших механічних дій. Навіть після тривалого перебування у воді або в землі ці речовини не втрачають здатності вибухати.
Олексій Кожем’яка, начальник відділення піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону ГУ ДСНС у Дніпропетровській області розповідає, що в нашому регіоні найчастіше доводиться знешкоджувати боєприпаси з реактивних систем залпового вогню та ствольної артилерії. Основні боєприпаси РСЗО – це «Град», «Ураган», «Смерч», «Торнадо-С». З останнього «прильоту» по місту знайшли чотири касетних боєприпаси, що не розірвалися одразу.
Специфіка касетних боєприпасів полягає у тому, що вони начинені вибуховими елементами. Інколи під час потрапляння їх у ціль ці найнебезпечніші елементи не всі вибухають. Але це може статися в будь-який момент від найменшого дотику чи коливання, або й навіть самі по собі, розповідає Олексій. Наприклад, в одній ракеті Торнадо-С знаходяться 646 штук касетних елементів. 20-30% з них не вибухають. На відміну від інших снарядів вони можуть знаходитися будь-де: на поверхні землі, на даху будівель, застрягнути в гілках дерев або всередині приміщень. Сам вибуховий елемент невеликий за розміром, має сталевий корпус та різні деталі. Зона враження складає до 100 метрів. Визначити, чи снаряд вибухнув під час приземлення, чи ще ні, може тільки фахівець. Важливо! Там, де знайшовся один елемент, зазвичай є багато інших.
«Небезпека у тому, що такі вибухові елементи мають самоліквідатор, – пояснює піротехнік. – Його принцип гідромеханічний, там знаходиться технічний каучук, який під дією пружини перетікає з одної камери в іншу. Та коли він перетече, ніхто не знає. Тому замість 200 секунд, зазначених в інструкції для спрацювання, боєприпас може чекати на свою жертву годинами, днями, тижнями. Він здатен пропалити броню товщиною у 12 мм. Боєприпас може нагадувати порожню всередині пивну бляшанку, але під мідною лійкою всередині знаходиться 46 грамів вибухівки підвищеної потужності. Вона здатна пропалити, розірвати, вразити осколками».
Не менш небезпечними є наземні міни – протипіхотні та протитанкові міни, нерозірвані боєприпаси, міни-пастки, саморобні вибухові пристрої. Це вибухові пристрої, які можуть бути встановлені на землі, під землею. Наразі ворог застосовує багато різновидів протипіхотних мін, починаючи від вискакуючої осколкової ОЗМ 72, кругового враження, до схожих на пелюстки або метеликів ПФМ-1 та ПФС-1С.
Ворог також може застосовувати і так звані розтяжки, маскувати вибухові пристрої під іграшки, мобільні телефони, коробки, побутову техніку.
Якщо ви навіть не перебуваєте в зоні обстрілу, а знаходитесь, наприклад, на роботі і помітили підозрілий предмет, то одразу повідомте про це своє керівництво, яке відповідно має поінформувати про це старшого чергового департаменту безпеки.
Якщо ви виявили підозрілий предмет, схожий на вибухонебезпечний:
У жодному разі не торкайтеся знахідок власноруч і не дозволяйте це робити іншим. Категорично забороняється переміщувати вибухонебезпечні предмети, намагатися розібрати їх, заносити у приміщення, закопувати у землю, кидати у водойми тощо.
Не можна користуватися поруч з предметом засобами радіозв’язку, мобільними телефонами та іншими приладами, що передають радіосигнали. Це може спричинити детонацію.
Відійдіть від підозрілого предмета якомога далі, на відстань не менше 100 метрів.
Позначте місце небезпечної знахідки – шматком яскравої тканини, схрещеними палицями, каменем тощо. Це допоможе фахівцям відшукати та знешкодити вибухонебезпечний предмет.
Негайно повідомте про небезпечну знахідку підрозділи ДСНС (за номером 101) або поліції (102).
Дочекайтеся приїзду фахівців зі знешкодження вибухонебезпечних предметів та вкажіть місце розташування підозрілої знахідки.
Загалом з початку широкомасштабного військового вторгнення російської федерації на території України знешкоджено 189 496 вибухонебезпечних предметів та 1 657 кг вибухової речовини, зокрема 2 106 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 69 262 гектари. За словами заступника міністра внутрішніх справ України Євгенія Єніна, одна п’ята території України ще й досі забруднена мінами, снарядами, авіаційними бомбами, які не розірвалися.
Про різновиди боєприпасів, які застосовує ворог на території Криворіжжя, розповідає Олексій Кожем’яка, начальник відділення піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону ГУ ДСНС у Дніпропетровській області. Експерт-піротехнік також дає поради, як діяти при виявленні підозрілого предмету, схожого на вибухонебезпечний.
