Позначка: гірничий департамент

Категорії
Новини

У бою з окупантами загинув шахтар Олександр Даніялов

14 лютого в бою за Україну загинув Олександр Даніялов. До призову на військову службу під час мобілізації 2 березня 2022 року він працював електрогазозварником дільниці № 27 шахтоуправління гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Як розповів механік дільниці Єгор Іваницький, працівники дільниці № 27 ремонтують та обслуговують водовідлив шахти. Водовідлив використовується для відкачування шахтних вод. Без нього шахта працювати не змогла б.

«Ремонти устаткування водовідливу неможливі без зварювальних робіт, які виконуються зварниками, – пояснив Єгор Іваницький. – Тож на Олександра Даніялова у нас були великі надії. Але, на жаль, він так і не встиг з нами попрацювати. Він оформлявся, проходив медкомісію, інструктажі і вже от-от мав стати до роботи. Але не встиг, взяв зброю до рук і став на захист України».

Молодший сержант, командир екіпажу безпілотних літальних комплексів Олександр Даніялов став до останнього бою поблизу населеного пункту Довга Балка Краматорського району Донецької області. Він загинув, мужньо виконавши службовий обов’язок.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та друзям загиблого героя.

Категорії
Новини

Звернення генерального директора “АрселорМіттал Кривий Ріг” Мауро Лонгобардо з нагоди Тижня охорони праці

Шановні колеги!

Безпека праці — це не просто напрямок роботи чи набір правил. Це наша спільна цінність, фундамент, на якому будується довіра, стабільність і майбутнє компанії. Ми всі маємо єдину, найважливішу мету — нульові випадки загибелі та серйозних травм. І досягти її можливо лише тоді, коли кожен із нас усвідомлює свою відповідальність і щоденно робить внесок у безпечне середовище.

Я вимушений з сумом відзначити, що наразі ми встановили сумний «рекорд» у всій Групі за 2026 рік, ми є єдиним активом, який має смертельні випадки – навіть два смертельні випадки. По-перше, в січні ми втратили нашого колегу – електрика через ураження електричним струмом. По-друге, підрядник загинув від падіння предмета під час заміни запчастини на екскаваторі у кар’єрі. Обидва працівники були досвідченими, з багаторічним досвідом. Але щось пішло не так. Щось не спрацювало, і ці люди так і не повернулися додому.   

Обом цим випадкам можна було б запобігти, якби працівники дотримувалися Золотих правил та належним чином оформлювали наряди-допуски. У першому випадку  правильне використання правил блокування та маркування  LOTO могло б врятувати життя. А в другому – не перевищення того, що передбачено нарядом-допуском. Забезпечення здоров’я та безпеки всіх працівників не може бути досягнуто лише шляхом повного контролю з боку роботодавця. Багато що залежить від вас – вашої свідомості, обізнаності та відповідальності.

Наш підхід до безпеки — це не лише контроль, а й розвиток культури спільної відповідальності, єдності та гордості за результат. Люди мають чітко розуміти наш план дій, знати, що саме потрібно робити, і як кожен може долучитися. Саме тому ми відкрито говоримо про реальні події: що спрацювало, які рішення дали результат, хто став прикладом правильної поведінки. Це мотивує, формує позитивну культуру безпеки.

Кожен із вас є важливою частиною цієї системи. Безпека починається не з інструкцій — вона починається з особистого вибору діяти правильно, навіть у звичних, рутинних ситуаціях.

Саме тому наша компанія розробила «Дорожню карту безпеки» — ретельно спланований план, створений за участю досвідчених фахівців та міжнародних експертів.

Підсумовуючи перший квартал 2026 року, хочу відзначити ключові ініціативи та дії, які вже впроваджені:

Ми розпочали пілотну коуч-програму «Зона трансформації», учасниками якої стали близько 30 представників прокатного департаменту. Її мета — розвиток лідерства, формування коучингового стилю управління, підвищення рівня особистої відповідальності та управлінських компетенцій. Окремо хочу відзначити учасників, які продемонстрували найкращі результати: Ігоря Беліченка, Олексія Кушнаренка та Володимира Іщенка. Саме такі приклади формують нову культуру безпеки.

Другим важливим кроком став старт комплексної оцінки компетенцій керівників з фокусом на лідерство у питаннях з охорони праці та промислової безпеку. Загалом її мають пройти близько 1400 працівників. Це дозволить чітко визначити зони розвитку та посилити управлінську відповідальність за безпеку.

Ми також інтегруємо принципи лідерства з охорони праці та промислової безпеки у всі посадові інструкції. Відтепер безпека — це не додаткова функція, а невід’ємна частина кожної ролі в компанії.

Особливу увагу приділяємо превентивній роботі. У фокусі — PSM (Process Safety Management), тобто безпека технологічних процесів. Визначено відповідальних за впровадження процесу, який передбачає системний збір і аналіз інформації для попередження аварій та техногенних наслідків . Також була завершена активна перевірка наявності бар’єрів безпеки — саме вони першими сигналізують та запобігають  виникненню подій пов’язаних з безпекою технологічних процесів. Наступним кроком який вже розпочинається, є оцінка ефективності наявних бар’єрів безпеки.

Ще один важливий напрям — стандартизація рутинних операцій. На нашому підприємстві ми ідентифікували близько 3 000 таких операцій. Ми приступили до стандартизації даних операцій шляхом розробки стандартних операційних процедур,  їх подальше неухильне дотримання є критично важливим. Разом з цим виконується переоцінка ризиків даних операцій, що сприятиме безпечному виконанню робіт на місцях. Саме у повторюваних процесах найчастіше виникає відчуття «автоматизму», яке може призвести до помилок. У питаннях безпеки не існує другорядних дій — кожен крок має значення.

Звісно, це лише частина тих змін, які вже відбулися і тривають. Моє завдання — системно привертати увагу до безпеки як у роботі, так і в повсякденному житті. І я особисто приділяю цьому максимум часу та уваги.

Я й надалі щоквартально інформуватиму вас про результати, прогрес і нові ініціативи. Але найважливіше — це ваша участь. Дотримуйтесь правил, не ігноруйте ризики, підтримуйте колег і не залишайтесь осторонь, коли бачите небезпеку.

Пам’ятайте: немає вищого пріоритету, ніж життя та здоров’я людини.

Дякую кожному з вас за відповідальність і внесок.

Бережіть себе.

Категорії
Новини

Так як треба, а не якось так

У цеху технологічного водопостачання (ЦТВ) гірничого департаменту  «АрселорМіттал Кривий Ріг» успішно працює потужний новий насос.

Для того щоб замінити крупний пристрій, наприклад, бойлер, навіть якщо є гроші, доведеться  заморочитися: знайти варіант, найкращий за характеристиками, ціною, якістю; домовитися про доставку; знайти того, хто його встановить, подбати про матеріали для цього, узгодити час; перевірити якість роботи. Якщо ж це не домашня техніка, а потужний насос, який перекачує 4300 кубометрів води щогодини, то це ще набагато складніше. Це вже проєкт, який вимагає значно вищого рівня організації, координації та контролю.

У творчих сферах проєкти впроваджують продюсери. Саме вони відповідають за створення продукту, будь-то фільм, музичний альбом, телешоу тощо. Є подібні люди й на виробництві. Наприклад, проєктом із заміни насоса керували менеджер Тенгіз Ріонідзе та провідна інженерка Любов Євсєєнко з управління реалізації проєктів ГД.

«Разом з насосом було придбано електродвигун потужністю 1250 кВТ (тоді як один з найпотужніших електромобілів Tesla P100D має електродвигун потужністю всього 560 кВт – авт.). Під насос з двигуном побудували практично новий фундамент площею 25 квадратних метрів, – розповідає Любов Євсєєнко. –  Для його побудови використали близько 25 кубічних метрів бетону. Раму з устаткуванням закріпили на фундаменті за допомогою анкерних кріплень. Для цього використали 8 кріплень М42 мм. Також було замінено кілька засувок, клапанів та трубопроводи, що з’єднують насос з приймальною камерою та колектором».

До цього колектору насос качає воду зі ставка зворотного водопостачання в балці «Грушувата».  До  ставка вона потрапляє з наших хвостосховищ. Це технічна вода, що освітлюється у ставку  після використання на рудозбагачувальних фабриках і знову повертається у виробництво. Без стабільної роботи насосів насосної станції зворотного водопостачання (об’єднаної) неможливо отримати залізорудний концентрат. А для стабільної подачі електроенергії на двигун насоса було замінено шафи керування електроустаткуванням, кабельну продукцію, а також оновлено обладнання розподільчої підстанції, яке стосується саме цього насоса.

«Проєкти ми здаємо, як то кажуть, «під ключ», – продовжує  Любов Євсєєнко. – Тож після монтажу всього обладнання було проведено його технічний огляд та випробування. Все запрацювало фактично з першого натискання кнопки, значить наша команда, до якої входили працівники ГД та підрядних організацій, дуже відповідально підійшла до своїх задач і врахувала все, адже дрібниць тут не буває. Якщо висловитися просто, ми маємо робити не якось так, а так, як треба, до того ж з дотриманням всіх вимог проєктної документації. Не все виходило легко, але команда вклалася навіть раніше встановлених термінів».

В день запуску насоса за пультом керування була машиністка насосних установок ЦТВ ГД Олена Борісенкова. І так зійшлися зірки, що саме того дня у неї був день народження.

«У різні роки мені дарували різні подарунки, але щоб так, щоб насос, який щогодини прокачує 4 300 000 літрів… , такого точно не було, – усміхається Олена. – Звичайно, його не поставиш у вазу, не одягнеш, не почепиш на стіну, але було дуже багато позитивних емоцій».

Категорії
Новини

Новий підхід до устаткування

На рудозбагачувальній фабриці № 2 гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» було оновлено комплекс майданчиків для обслуговування устаткування відділення зневоднення.

Фактично працівники відділення отримали новий робочий простір, зручніший, безпечніший та надійніший. Як розповів начальник технологічної дільниці РЗФ-2 Євгеній Гриценко, у відділенні зневоднення залізорудний концентрат відокремлюють від води та фактично отримують готовий продукт гірничого департаменту.

«Сюди надходить пульпа, яка складається з води та вже збагаченої руди. За допомогою пульпорозділювачів вона розподіляється між вакуум-фільтрами, і саме ці фільтри відбирають з пульпи концентрат. Розподілом пульпи та роботою фільтрів керують фільтрувальники, які користуються майданчиками. Слюсарі-ремонтники з цих майданчиків обслуговують та ремонтують устаткування. Тож із заміною майданчиків суттєво покращені їхні умови праці».

Основне устаткування у відділенні розташоване у два яруси. На першому – потужні вакуум-фільтри. Вони обертаються у ваннах і відбирають на себе концентрат. Над фільтрами знаходяться пульпорозділювачі – два основних та чотири допоміжних. Тож для того, щоб працівники мали зручний доступ до устаткування, майданчики також двоярусні. Вони кріпляться на міцному каркасі з масивного металопрокату. Елементи каркаса були частково замінені на нові, частково відремонтовані. А підлога майданчиків, перила та сходи, які ведуть з землі на перший ярус, а з першого на другий, повністю замінили.

«Для виготовлення нових конструкцій використали нові матеріали, – продовжив Євгеній Гриценко. – Для підлоги замість листового металу, що був раніше, використали ось ці міцні решітки з оцинкованої сталі. Завдяки спеціальному покриттю вони захищені від корозії та прослужать довше. Захисні перильні огорожі мають висоту більше метра, що надійно запобігає падінням. Замість кутника для виготовлення перил використали труби, що набагато безпечніше, бо оступившись і вдарившись об металевий кутник, можна отримати дуже серйозні травми».

Фільтрувальниця Світлана Сергієнко, працює у відділенні п’ять років. Вона вже оцінила переваги оновлення.

«Я керую роботою пульпорозділювачів, розподіляю потоки пульпи, а ще відповідаю за роботу 22 вакуум-фільтрів, виконую їх пуск, зупинку, очищую кишені фільтрів. Це так, з основного, а ще багато різних дій роблю щозміни, тож моя зміна триває переважно на цих майданчиках. Відгуки лише позитивні. Майданчики надійні та зручні, більше нема чого додати».

Начальник РЗФ-2 Сергій Гіль відповідає за безпеку кожного працівника у своєму підрозділі, і він також задоволений: «Коли умови покращуються, коли людям стає безпечніше – це дуже добре. Приємно, що керівництву департаменту на чолі з Володимиром Теслюком, керівникам всього підприємства проблеми працівників небайдужі. Що навіть у ці скрутні зі зрозумілих причин часи знаходяться кошти на поліпшення умов та безпеку. Люди це відчувають і віддячують сумлінною роботою. А люди в нас – найкращі!».

Категорії
Наші люди

Кар’єрні кроки машиніста бульдозера

Коли говорять про видобуток залізної руди у кар’єрах «АрселорМіттал Кривий Ріг», то з гірничої техніки частіше за все згадують бурові верстати, що бурять свердловини для вибухівки, та великовантажні автомобілі, які вивозять руду та покривні породи. А є ще багато важливої техніки, без якої видобуток неможливий, наприклад, бульдозери.

«Бульдозери виконують кілька основних виробничих операцій, без яких гірникам не обійтися, –говорить виконувач обов’язків начальника ремонтної служби гірничотранспортного цеху ГД Олег Голуб. – Бульдозери разом з грейдерами будують дороги у кар’єрах, ті самі кар’єрні шляхи, без яких самоскиди та бурові верстати працювати не зможуть. Бульдозери розчищають п’їзди до гірничих забоїв. Вони ж планують майданчики для бурових робіт та виконують інші важливі завдання. Без бульдозерів у гірничій справі – ніяк».

Олегові слова базуються на багаторічній практиці та величезному особистому досвіді. 18 років він пропрацював машиністом бульдозера на одному з гірничозбагачувальних комбінатів Кривбасу, був серед найкращих фахівців. А ось талант керівника у ньому відкрився на всю потужність, коли він перейшов до ГТЦ ГД «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Спочатку я вивчився на водія та автослюсаря, а вже потім – на машиніста бульдозера, – згадує Олег. –  Пішов працювати у кар’єр. Бульдозерист у кар’єрі – це важка, небезпечна, але дуже потрібна людям праця. За 18 років я багато що зробив, багато чого навчився. Але після повномасштабного вторгнення видобуток на моєму підприємстві практично зупинився. Мені запропонували місце, але зовсім в іншій частині нашого міста. Я спробував, але треба було виїжджати о четвертій ранку, а додому я повертався ближче до опівночі. Для нормального життя – це не варіант. Аж тут кум Олександр Іноземцев, який працює у ГТЦ водієм великовантажного самоскида, підказав, що в «АрселорМіттал» є місце машиніста бульдозера».

Спочатку Олег стажувався на різних типах бульдозерів – колісних та гусеничних. Потім став до роботи, але ненадовго. Керівники цеху запримітили у нього той самий керівний талант і попросили тимчасово замінити начальника автоколони № 3. І він згодився.

«Колона № 3 – це крани, самоскиди, але не великовантажні, вахтові автомобілі тощо, – говорить Олег. – Цю техніку називають допоміжною, але без неї неможливе функціонування кар’єру. Ця техніка доставляє людей на робочі місця, матеріали для будівництва доріг, запчастини для ремонтів, бере участь у цих ремонтах, виконує ще багато необхідної роботи. Машиніст бульдозера – робота відповідальна, керівник колони – також, але межі відповідальності набагато ширші – від організації безпечної роботи для десятків людей і фінансових питань що до придбання запчастин та матеріалів, до відповідальності за стан та якість роботи кожної одиниці техніки. Тож багато чого довелося навчитися, і дуже швидко».

І тільки-но Олег «в’їхав» у курс справ, як його тимчасове, як йому й обіцяли, керівництво колоною завершилося – прийшов новий начальник колони, вже на постійній основі.

«Якщо відверто, то я зрадів, що повернувся на бульдозер, – усміхнувся Олег. – Робота у машиніста бульдозера нелегка, але він відпрацював сумлінно свої день-ніч, а далі – 48 (мова йде про графік роботи, за якого, після денної та нічної змін йде 48 годин відпочинку – авт.), тобто набагато більше вільного часу, і голова не болить, як то кажуть. А у начальника колони навіть після роботи голова кипить, думки рояться: як оте зробити? А як оте? А з оцього що вийде? Але моя радість була недовгою…».

Керівники цеху відзначили для себе успішне керівництво Олега автоколоною, і вирішили запропонувати йому місце начальника ремонтної служби ГТЦ. Не дуже він зрадів, але й не відмовив. Зараз Олег відповідає за стан близько 30 великовантажних самоскидів та більше десятка одиниць іншої техніки. У його службі працюють близько сорока фахівців – слюсарі-ремонтники, зварники, сантехніки, шиномонтажники, вулканізаторники, токарі тощо. Всі ці люди сумлінно працюють для того, щоб техніка своєчасно виїхала на лінію, щоб працювала без простоїв. Людей, як і скрізь, зараз не вистачає, тож і Олегові інколи доводиться йти на допомогу колегам, ремонтувати власноруч. Справа для нього звична, тож він не переймається. Вже більш ніж півроку Олег керує ремонтною службою і робить це вдало. Його визнано «Людиною року ГД», що є яскравим визнанням професіоналізму та відданості своїй справі.

«Роботи багато, і вона непроста. Ремонт техніки – це дуже складна справа, особливо, коли це – ремонт великовантажних автомобілів, які мають і електродвигун, і двигун внутрішнього згоряння, і ще безліч відмінностей від звичайних авто. Багато деталей виготовляємо самі. Я вдячний кожному зі своїх колег, а особливо Віктору Семенову, Артуру Градовому, Олександру Литвяку, Олександру Янькову, Дмитру Звереву, Геннадію Вербицькому, Олександру Скрилю, Олександру Драгожилову, Олексію Трошину та Валерію Усачу. Без цих людей я б нічого не досяг. Зізнаюсь, що коли очолив службу, то було деяке «тертя», так би мовити. Так завжди буває, коли на чолі вже сформованого колективу стає нова людина, яка, що природно, має власні погляди на організацію, свої вимоги. Але ми швидко порозумілися: працювати безпечно, якісно – що тут незрозумілого? І обов’язково працювати командою. Наша мета – щоб техніка працювала і якомога рідше ламалася. Це невід’ємна умова успішної роботи гірничого департаменту».

Категорії
Наші люди

Логіка безпеки

Заходимо у бокс для ремонту автомобілів гірничотранспортного цеху гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг». Тут ремонтують не лише авто, а ще й бульдозери, навантажувачі та іншу кар’єрну техніку. Один з найпоширеніших ризиків тут – це ризик падіння з висоти. Здавалося б, де автомобілі, а де висота? Де логіка?  Але якщо усвідомити, що ці авто – великовантажні самоскиди заввишки 6 метрів, та й бульдозери з навантажувачами не дуже відстають за «зростом», то все стає зрозумілим.

«До робіт на висоті у нас особлива увага, – говорить мій супроводжувач, провідний інженер з охорони праці департаменту з охорони праці та промислової безпеки Олександр Шишка. – Я проводжу тренінги з курсу «Take Care (Бережи себе)-2», і робота на висоті викликає неабияку зацікавленість та багато запитань. Для багатьох підрозділів це актуально, а для ГТЦ – й поготів».

Безпека під час таких робіт, як заміна двигуна чи коробки передач, техобслуговування техніки тощо складається з двох важливих частин: підготовчої та власне виконання робіт. І Олександр з колегами намагаються допомогти ремонтникам організувати фундаментальну підготовку та безпечне виконання.

Владислав Галайда механік підрядної організації «Цеппелін Україна», яка постачає потужну техніку Caterpillar, бере участь у її технічному обслуговуванні та ремонтах, зараз обслуговує доволі габаритний бульдозер. Під час виконання деяких операцій він користується запобіжним поясом, що захищає від падінь.

«Ми розуміємо важливість безпечної роботи і тісно взаємодіємо з вашими фахівцями з охорони праці, зокрема, з Олександром, – каже Владислав Галайда. – Вони допомагають визначати ризики та протидіяти їм, підказують, як виправити недоліки. Ми звертаємося за допомогою, наприклад, покращити освітлення за необхідності, ділимося своїми ідеями. Можна сказати, що наша взаємодія триває у форматі взаємодопомоги».

 Олександр Шишка часто буває на виробничих майданчиках. Він інструктує, налаштовує на безпечну роботу, контролює дотримання вимог, вивчає ризики на місці.

«Ми разом з працівниками ГТЦ чи підрядниками обходимо місця виконання робіт, якщо треба – вдягаємо пояси і підіймаємося на висоту, – продовжив Олександр. – Наприклад, дуже важливо визначити місця закріплення поясів, щоб це були не перила, огорожі чи промаслені елементи, а надійні точки кріплення. За потреби я проводжу тренінги з роботи на висоті безпосередньо у місцях, де працюють люди. А потреба така виникає чи не щодня. А щоб ефективно вчити людей, я постійно вчуся сам. Не пропускаю можливості відвідати заняття, що проводяться Європейським співтовариством з охорони праці «ESOSH», «Держпрацею» та іншими, постійно пропрацьовую журнали з охорони праці, а ще вчуся у працівників у цехах. Людям, що мають досвід, є що розповісти чи показати. Це здебільшого практичні знання та вміння, які набувалися роками, лайфхаки, яких не знайдеш у жодному журналі».