Позначка: гірничий департамент

Металургія та гірництво – не жіночі справи? Помиляєтеся. І у цих галузях чимало зроблено саме жінками. При цьому чарівним пані до снаги і до верстата стати, і біля величезної печі (не кухонної, звичайно-авт.) вправно поратися, і нові технології розробити, і з розпеченим металом та міцною породою бути на «ти». Не вірите? Тоді читайте!

Марі Лора Вайолет Гейлер

Марі Лора — одна з перших жінок у Національній фізичній лабораторії Великої Британії. Займалася фундаментальними дослідженнями фізичної металургії, зокрема механізмів старіння дюралюміну та створенням Y-сплаву — алюмінієвого сплаву з нікелем, що став важливим у промисловості. У 1917 році її обрали членом Британського Інституту металів, у 1918 році — до Інституту заліза і сталі. У 1947 році Інститут металів присудив їй та її чоловікові Платинову медаль. Стаття в журналі Women Engineer 1926 року визнавала Гейлер як таку, що «має дуже глибоке розуміння своєї теми і, незважаючи на її початкову чисту наукову освіту, має великі практичні знання металургії, а її поради з металургійних проблем дуже цінуються».

Дороті Ліліан Пайл

Перша президентка металургійного товариства у Великій Британії та активна діячка Жіночого інженерного товариства (WES). Дороті Пайл була першою жінкою-членом Інституту металургів, обраною у 1946 році, а також першою жінкою, якій було присвоєно почесне членство у 1983 році. Вона працювала у дослідницьких центрах, займалася розвитком методів металографії та дослідженням листового металу. Вона була активною членкинею Бірмінгемської металургійної асоціації і стала її президенткою у 1949 році. Пайл була першою жінкою, яка стала президенткою британських металургійних товариств. У 1983 Дороті отримала  почесну стипендію від Інституту металургів. 

 

Маріон Кетрін МакКвіллан

Маріон МакКвіллан була відомою експерткою з титанових сплавів і віцепрезиденткою Інституту металів у 1973 році. МакКвіллан закінчила Кембриджський університет, зі ступенем з природничих наук (металургія), а у 1942 році зайняла наукову посаду в RAE Farnborough, де почала працювати над титаном. Тоді це була рідкість, з якою мало хто з металургів працював. А зараз цей метал використовують від штучних кульшових суглобів до нафтових платформ. Маріон працювала у новоствореному титановому відділі ICI Metals Division (пізніше IMI). Згодом стала технічним директором відділу нових металів IMI у 1967 році, а згодом — провідним експертом з титанових сплавів у Європі. Вона була засновницею команди для розробки матеріалів для газотурбінних двигунів і стала рушійною силою Першої міжнародної конференції з титану, організованої Інститутом металів у 1968 році в Лондоні. У 1977 році вона була членкинею Комітету з питань членства Товариства металів. Її досягнення за видатний внесок у фізичну металургію у 1965 році були відзначені нагородою — медаллю Розенгайна.

 Гьонюль Кутсал Озцурумез

 Гьонюль провідна експертка у галузі видобувної металургії, спеціалізуючись на гідрометалургії та обробці корисних копалин. Її дослідження не лише поглибили наше розуміння процесів вилучення металів, але й сприяли більш сталим та екологічно безпечним практикам у галузі.

Джейн Енн Плант

Професор Джейн Плант була першою жінкою-президенткою Інституту гірничої справи та металургії (IMM) у 2000–2002 роках. Джейн вивчала геологію в Ліверпульському університеті (Великобританія), а згодом працювала у Британській геологічній службі (BGS), розробляючи методи геохімічного картографування Великої Британії. Вона отримала ступінь доктора філософії з геохімії, а згодом взяла академічну відпустку, щоб працювати в Middleton Exploration у Північній Америці над програмами розвідки корисних копалин. У 2000 році її підвищили до головного науковця BGS. Також вона була членкинею Королівської комісії з питань забруднення навколишнього середовища, головою Консультативного комітету уряду з небезпечних речовин, запрошеною професоркою Ліверпульського університету та співкерівником програми глобальних геохімічних баз США. Плант була членом Інституту гірничої справи та металургії, Королівського товариства мистецтв. У 1997 році їй було присвоєно спеціальне звання CBE за заслуги в геонауках та мінеральній промисловості.

Відомі жінки в гірничій справі

У XIX ст. у багатьох країнах діяли закони, які забороняли жінкам працювати під землею (наприклад, британський Mines and Collieries Act 1842). Проте під час Другої світової війни жінки масово долучилися до гірничих робіт. Жінки, ймовірно, брали участь у видобутку корисних копалин у різних культурах і регіонах протягом історії, але багато їхніх історій були незадокументовані.

Діана Болдуін

Одна з перших жінок у США, яка працювала під землею у вугільній шахті (1970‑ті). Стала активісткою за права жінок‑шахтарок і проклала шлях наступним поколінням.

Клара Лупер

Жінки почали отримувати доступ до робіт у шахтах після ухвалення антидискримінаційних законів у США (1965–1972), і саме в цей час з’явилися перші жінки‑робітниці та наглядачки у видобувній промисловості. Серед них була Клара Лупер.  У Сполучених Штатах жінки, такі як Клара Лупер, почали прориватися на посади робітників і наглядачів у 1970-х роках, коли були впроваджені закони про гендерну дискримінацію.

Нові реалії

Гірничо‑металургійна галузь традиційно вважалася чоловічою сферою. Проте останні роки докорінно змінили ситуацію: жінки дедалі частіше стають частиною виробництва, інженерних команд та наукових досліджень. Частково це пов’язано з мобілізацією та кадровим дефіцитом, але значно глибше — зі зміною суспільних норм і руйнуванням гендерних бар’єрів. Уже сьогодні близько 30% працівників великих металургійних компаній в Україні становлять жінки, і цей показник зростає.

Цікаво

Наразі (станом на 31.01.26) на нашому підприємстві працює– 4815 жінок, що становить 31,1% від загальної кількості персоналу.  

Серед керівників – 17,5% становлять жінки.

Найбільше жінок працюють за професіями:

• Машиніст крана (545 осіб);
• Машиніст насосних установок (223 особи);
• Електромонтер з РтаО електроустаткування (218 осіб);
• Контролер у виробництві чорних металів (142 особи);
• Машиніст конвеєра (105 осіб).