Категорії
Новини

І пройти, і проїхати

вулицею Театральна тепер можуть мешканці села Миролюбівка завдяки допомозі гірників.

Нещодавно рух цією сільською вулицею нагадував випробування на виживання. Ями на шляху сягали подекуди 30-40 см. На Театральній розташовані близько 60 дворів, крім цього, цією вулицею миролюбівці дістаються центру села та прямують далі до територіального центру громади. Та й щоб дістатися найкоротшого шляху до Кривого Рогу – найближчого міста, теж доводиться прямувати саме цією вулицею.

«Мешканці села неодноразово  зверталися до сільради аби впорядкувати цю комунальну дорогу. Особливо складно було після того, як випадуть опади чи ґрунтовий шлях вкриється льодом, розповідає заступник голови з комунальних питань Гречаноподівської сільради Павло Шапар. – Ні швидкій проїхати, ні власним транспортом дістатися до «цивілізації» було майже неможливо. Власних коштів громаді на це точно не вистачило б, тож ми вирішили звернутися по допомогу до гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг», і гірники нам допомогли. Ми дуже вдячні їм за це, адже проблему розв’язали швидко та якісно. Тепер дорогою і проїхати, і пройти можна без проблем».

На сьогодні в селі проживають понад 600 мешканців. Відремонтованою ділянкою постійно рухаються приватні авто мешканців, машини швидкої допомоги, аварійні служби. Тож важливість цього, задавалося б, невеликого відрізка у 750 метрів важко переоцінити.

«Керівництво нашого підприємства та гірничого департаменту зокрема прийняло рішення допомогти селянам, адже серед них є наші працівники, та й село межує з виробничою зоною, – говорить менеджер з відкритого видобутку ГД Володимир Мороз. – Ми завезли та засипали на цій ділянці близько 800 тонн щебеню. Це порожня скельна порода, яку ми у себе теж використовуємо для підсипки автошляхів у кар’єрах. Декілька днів на цій ділянці працювала наша техніка, персонал, і дорога нарешті стала проїзною. На прохання громади ми виконали підсипання і впорядкування ще на двох ділянках села – на вулиці Новій та у провулку Робітничий. Робили старанно і з задоволенням, адже добрі справи робити завжди приємно. Нам, гірникам, це точно до душі».

Але і цим добрі справи не завершилися. Проблеми зі шляхами у Гречаноподівській громаді лише вулицями Миролюбівки не обмежувалися. Порятунку від бездоріжжя вимагав і шлях, яким до своїх робочих місць добиралися мешканці сіл Свистунова, Гречані Поди, Миролюбівка та Червоні Поди. Цією ділянкою автошляху, яка гостро вимагала ремонту, мешканці громади дістаються навчальних закладів Кривого Рогу, господині поспішають на ринок та побутові закупки, люди їдуть додому на власному транспорті, до хворих прямує «швидка допомога» та за викликом аварійні служби.

«Завдяки гірникам майже 2,5-кілометрова лінія випробувань на міцність авто та мешканців нашої громади перетворилися на дорогу, говорить голова Гречаноподівської ОТГ Галина Усик. – Тепер ця проблема вирішена для майже 1800 мешканців сіл. Людям зручно і швидко дістатися до роботи, малечі на гуртки та заняття до спортивних закладів міста, студентам на навчання. Силами лише громади цю проблему було вирішити дуже складно. Дякуємо, що нам допомогли у цьому питанні. Керівництво гірничого департаменту посприяло, щоб все було зроблено швидко та якісно. Виділили спеціальний транспорт, матеріал для підсипки та персонал. Нарешті ми маємо дорогу, якій не страшна негода та активний рух. Все зроблено для людей. Ми вдячні за це гірникам, серед яких, до речі, є мешканці нашої громади».

Категорії
Новини

«Нитки безпеки» для шахтарів

Під час ремонтної зупинки в шахтоуправлінні гірничого департаменту виконали заміну гумово-тросових канатів (ГТК), які є частиною підіймальної установки.

Для оснащення шахт та гірничо-збагачувальних комбінатів використовуються канати особливої групи. До них ставляться найвищі вимоги, у порівнянні з іншими моделями, адже такі вироби повинні бути з високою опорністю зносу та від них залежить безпека персоналу. Завдяки канатам щозмінно рухається шахтна кліть, якою перевозяться персонал та вантажі. Можна сказати, що на кінчиках цих канатів тримається безпека шахтарів.

До цих шахтних «ниток безпеки» підвищена увага, вони раз на 5 років проходять перевірку на спеціальних випробувальних станціях, раз на пів року їх перевіряють фахівці спеціалізованої електротехнічної лабораторії, проводиться і щозмінний огляд. В процесі експлуатації ГТК зазнають активного навантаження з боку підіймальної посудини, впливу корозії, тертя, ударів від предметів, які можуть випадково потрапити до стволу. Термін придатності цих канатів становить 10 років.  У 2023 році настав час замінити канати в шахтоуправління ГД. Ці відповідальні роботи власноруч виконали працівники шахти: кріпильники та електрослюсарі дільниці підйому на чолі з майстром та механіком цієї бригади.

«Це з одного боку для нас не нове завдання, але і нове водночас, адже такі роботи ми виконуємо раз на 10 років, а за цей час персонал, який робив це раніше, звісно ж, може змінитися. Так і цього разу: майже для всіх нас заміна канатів сталася вперше, –  розповідає механік дільниці підйому Дмитро Штифурак. – Виникли й додаткові складнощі. Наприклад, відкручувати та закручувати болти вантажних зажимів-жимків, якими фіксуються канати, доводилося вручну, адже інструменти в нас працюють на стисненому повітрі, а з електрикою були певні проблеми. Майже всі роботи виконувалися на рівні 1045 метру під землею. Довелося витягнути на поверхню старі канати, натомість спустити під землю нові і вже там закріплювати їх. Загальна довжина канатів, з якими ми працювали, становить  1200 метрів, а вага – 13 тонн. Але ми з усім впоралися, надійно їх закріпили, адже на цих канатах тримається наша безпека. Ми розуміли всю відповідальність, тож працювали не лише швидко, а у першу чергу якісно та надійно».

Категорії
Наші люди

«У мене якість – у крові»

Цей травень став ювілейним для начальниці служби технологічного контролю гірничого департаменту ПП «Стіл Сервіс» Марини Пучкової. Але свої 55 вона вважає лише календарною датою, яка точно не відображає стан її душі.

У перші ж хвилини спілкування з Мариною охоплює відчуття, що ця людина просто сяє. Це внутрішнє світло огортає тебе, налаштовує на позитивний лад і впевненість, що все буде добре. Марина вже не один рік очолює службу технологічного контролю гірничого департаменту, вона керує 70 працівниками. При цьому вона впевнена, що її служба має виконувати не «поліційну» функцію, а сервісну службу контролю, яка допомагає великому колективу гірничого департаменту виробляти якісний продукт.

«Для мене завжди та у всьому була в пріоритеті якість, вона у мене в крові, –  говорить Марина Пучкова. – Жити та працювати треба якісно. Цього вимагаю від себе і від своїх підлеглих. Завжди нагадую дівчатам, які працюють у службі, що наша мета не покарати, не продемонструвати недоліки, а підказати, як виготовити якісний продукт. Ми відповідальні за тих, хто працює над продукцією на всіх етапах її виробництва. Тому коли контролер виходить на своє завдання та помічає, що щось у процесі йде не так, він має, перш за все, привернути до цього увагу працівників, підказати, до чого це може призвести і порадити як їм діяти. Для мене вдалий робочий день – це коли ми отримали гарний результат аналізу відібраних проб. Це означає що на всіх етапах виробництва відпрацювали гідно всі ланки, і ми це підтвердили».

Марина все життя дотична до професії збагачувальника. Хоча в юності вона мріяла стати лікарем, втім доля так склалася, що вступила дівчина до гірничорудного інституту на факультет збагачення корисних копалин. Обрала його через те, що там багато часу відводилося дисциплінам, пов’язаним з дослідами та хімією, отже була надія потім все ж стати медиком. Але несподівано професія збагачувальника «затягнула». А лікарська справа залишилася цікавим хобі, для якого в Марини й зараз завжди знаходиться вільна хвилинка.

Марина Пучкова двічі поверталася на наше підприємство, обидва рази після праці у науково-дослідному інституті «Механобрчормет». З 2016 року вона очолює службу ВТК гірничого департаменту  ПП «Стіл Сервіс».

«Ми займаємося відбором, підготовкою проб агломераційної і сирої залізної руди та концентрату, – розповідає Марина. – Я пишаюся своїм колективом та тим, що зараз ми– сучасна служба з  висококваліфікованим персоналом та сучасним обладнанням, за що вдячна керівництву гірничого департаменту. Я дуже люблю людей, але не сприймаю тих, хто каже: не знаю, не хочу, не вмію, не буду вчитися. Ми маємо постійно розвиватися. Наша робота – це робота висококваліфікованого фахівця з широким набором знань та навичок. Якщо людина готова рухатися вперед у професії та у житті, я завжди її підтримаю. Поважаю в людях щирість та чесність. Для мене самої дуже боляче образити людину, тому своїх колег завжди намагаюся налаштувати на позитив, адже у гарному настрої й продуктивність праці зростає (усміхається)».

Попри те, що Марина є однією з небагатьох керівниць-жінок у гірничій справі, колеги з гірничого департаменту її завжди підтримують та дослухуються до її порад. Вони працюють одною командою, ця дружня атмосфера надзвичайно продуктивна, відзначає жінка.

«Ми маємо спільну мету – виготовляти якісний продукт, – продовжує Марина. – Гірники працюють над цим постійно, ми їм у цьому допомагаємо. У назві «Стіл Сервісу», де я працюю, вже закладено одну з наших характеристик – сервісна служба. І цей сервіс має бути якісним. Тож якість – це наш єднальний фактор. Я працюю тут багато років і розумію, що знайшла місце та професію, яка мені до душі. Мені комфортно, тож хочеться, щоб таке ж відчуття було і у людей поряд зі мною».

В житті нашої героїні були різні моменти, але їй завжди щастило на гарних людей. Вона і у роботі отримує підтримку колег, і у житті. Вже 35 років поряд коханий чоловік, виросли діти, зростають онуки. А ще Марина любить подорожувати. Кожна подорож – це щастя, говорить вона.

«Коли я бачу, як відривається від землі шасі літака, то душу наповнює дивне відчуття, – продовжує жінка. – Нові країни, нові зустріч, нові відкриття – це так прекрасно! На жаль, зараз війна, яка зруйнувала багато планів, але точно не вбила бажання мріяти. Найголовніша наша спільна мрія – Перемога. Я дуже хочу відсвяткувати її у колі своїх колег, коле ми гучно відкоркуємо шампанське і  почнемо будувати наші маршрути нових подорожей світом».

Категорії
Новини

Гірники подбали про захист юних спортсменів

Ремонтний цех гірничого департаменту допоміг облаштувати бомбосховище для вихованців дитячо-юнацької спортивної школи (ДЮСШ) № 2.

У Кривому Розі поступово відновлюється робота секцій та гуртків для дітей та дорослих. І за сучасних умов головним та найважливішим критерієм залишається забезпечення захисту відвідувачів спортивних шкіл, палаців культури та спортзалів. Нещодавно у місті відкрилися три басейни, на черзі ще один – ДЮСШ № 2, який розташований в Інгулецькому районі. До облаштування бомбосховища для відвідувачів цього басейну долучилися наші гірники, а саме працівники ремонтного цеху ГД. Через те, що басейн не має відповідного захисного приміщення у своїй будівлі, бомбосховище вирішено було облаштувати у будинку поряд.

«Це був занедбаний підвал, тож нам довелося потрудитися. Але ми розуміли, що робимо це для дітей, тож це нас стимулювало виконати роботу швидко та якісно, – розповідає заступник начальника РЦ ГД з будівельно-монтажних робіт Сергій Редько. Ми зачистили стіни до цегляної кладки, пошпаклювали, вирівняли та пофарбували їх. Навіть колір для стін намагалися підібрати світлий і приємний для ока, все ж таки для діточок робили. Замінили світильники, електропроводку, виконали зовнішні оздоблювальні роботи. Встановили лавки та облаштували місця для сидіння. Все це, звісно, з дотриманням усіх норм, які передбачені для захисних споруд. Працювали над цим наші вогнетривники, футерувальники, бетонярі. Хочемо, щоб дітям та всім, хто за потреби перебуватиме тут, було зручно та безпечно. Приємно, що тепер басейн запрацює, і малеча зможе тренуватися та відпочивати, адже про їхній захист вже подбали гірники».

Вигляд сховища до початку ремонтних робіт
Вхід до сховища до ремонту
Вхід до бомбосховища після ремонту
Всередині бомбосховища після ремонту
Оновлений прихисток
Ремонт, виконаний вмілими руками гірників
Категорії
Новини

Безпека підземних шляхів у шахті – на висоті

В шахтоуправлінні гірничого департаменту виконали комплексну заміну ділянки рейкового шляху.

І під землею шляхи залишаються шляхами разом з усіма правилами руху та потенційними небезпеками, тож питанню безпеки тут завжди приділяють особливу увагу. Підземними рейковими шляхами рухається шахтний транспорт, персонал, перевозяться вантажі. Велике навантаження та волога позначаються на самих коліях. З часом за відповідними технічними вимогами та аналізом їхнього стану вони потребують заміни та ремонту.

Нещодавно під час ремонтної зупинки шахти була повністю оновлена ділянка рейкового шляху протяжністю 150 метрів у головних відкаточних виробках та три стрілочних переводи (це пристрої, що служать для переведення рухомого складу з однієї колії на іншу). Цього разу ремонт передбачав не лише укладання нових рейок та шпал, а й заміну підрейкового полотна, побудову водовідливних канав та пішохідного трапу, тож фактично це була повна реконструкція.

Заміна залізничних шляхів справа не з легких і на поверхні, а уявіть, що всі будівельні маніпуляції потрібно було виконувати під землею на рівні горизонту 1135 метру.  

«Щоб зробити нову ділянку підземного залізничного шляху, довелося демонтувати старі конструкції і підняти рейки та шпали на поверхню, а замість них укласти нові на заздалегідь підготовлений теж новий підрейковий шлях. 230 шпал, 13 тонн рейок вирушили під землю. А кожна рейка, має довжину 12,5 метрів і важить пів тонни, – розповідає заступник головного інженера ШУ ГД Олександр Петровський. – Спочатку ми підготували підкладку під рейки, збалансували нахил шляху, адже під землею шлях теж має свої нерівності. Щоб наш шахтний транспорт та персонал не «мочив ноги», ми ретельно обладнали спеціальні канави, якими вода з очисних блоків рудного масиву стікає до водовідливних установок. А зручні пішохідні трапи дають змогу шахтарям рухатися комфортно і, що найголовніше, безпечно. Всі ці роботи виконав наш персонал – збірна команда, у складі якої є прохідники, працівники нарізної дільниці, будівельної дільниці № 6 та доставки матеріалів. Робили самі і для себе, тож в цей ремонт вкладалися  усі, тепер ми усі цим шляхом і користуємося щодня. Ми вважаємо, що на підземних залізничних шляхах завжди має бути зручно та безпечно».

Категорії
Новини

Шахтна кардіологія

Під час тимчасової зупинки в шахтоуправлінні гірничого департаменту “АрселорМіттал Кривий Ріг” виконали ремонт-заміну дозаторного комплексу.

Фактично шахтарі замінили серце шахти, саме так називають дозатор під землею. Цей комплекс відповідає за видачу руди та порожніх порід з горизонту 1102-го метру на поверхню. До складу дозаторного комплексу входять вагоноопрокидувач, дробарка та система конвеєрів. Ними руда та порожні породи подаються безпосередньо у дозувальні пристрої, а ті вже відміряють їхні обсяги перед завантаженням у скіп, який і видає продукцію шахтарів на поверхню. Ремонтні роботи з заміни дозатора подібного обсягу в останнє виконували 14 років тому.

Зробити такий трудомісткий ремонт таких обсягів  та ще й під землею – справа не з легких. Ви коли-небудь пробували, наприклад, замінювати або встановлювати нове обладнання у маленькій тісній комірці? Це лише приблизно нагадає вам ті умови, в яких працювали наші шахтарі-ремонтники.

Шахтне “серце”

«Найперше нам потрібно було демонтувати старі поіржавілі конструкції – це 20 тонн металу, –  розповідає заступник директора з виробництва ШУ ГД Ігор Тіщенко. – Зазвичай у нас всі «інструменти» в шахті працюють на стисненому повітрі, але через зупинку нам довелося користуватися додатковими електролебідками. Частинами ми спускали під землю фрагменти дозатора і вже там збирали його в одне ціле. Кропітка та важка робота, але завдяки нашим хлопцям  з механічної, слюсарної та монтажних груп ми впоралися з усім не лише швидко, а і якісно виконали ремонтні роботи на всіх етапах. В результаті у нас все працює, все виконано власними силами, не використовуючи послуг підрядника. До того ж, ми ще й використали матеріали, які вже були присутні на складах, тож не довелося витрачати зайвих коштів. Все зроблено для того, щоб серце шахти знову запрацювало, як у молодої людини. І перші ж дні роботи після резапуску шахти довели, що шахтарі – це справжні шахтні «кардіологи»!