Позначка: гірничий департамент

Пріоритетна, основна, головна, центрова, «елітна» – різні епітети можна застосувати до шахти «Артем-1» і всі вони мають право на застосування. 29 квітня шахта святкувала своє 60-річчя.

Шахта «Артем-1» введена в експлуатацію у квітні 1963 року з проектною потужністю 2,2 млн тонн. Збудована вона комбінатом «Кривбасрудбуд». Розташована шахта у південній частині Саксаганської рудної смуги. Шахта входила до складу рудоуправління ім. Кірова. У січні 1964 року введена в експлуатацію друга її черга. Вміст залізної руди у шахтних породах становить 53,5%.

Від самого початку на шахті «Артем-1» працювало найбільше людей, ніж в її колежанок – Північної та Кіровки. Єдина з трьох, вона мала дільницю шахтного транспорту. І працевлаштуватися сюди було престижно. Свого часу існувало неписане правило, що коли приходили молоді фахівці, то найкращих з них обирали для шахти імені Артема (так вона тоді називалась), а згодом вже на інші.

«Я у 1993 році прийшов на практику в цю шахту. А в 1994 році вже влаштувався сюди на постійну роботу, – розповідає начальник дільниці № 10 ШУ ГД Олег Василиненко. – Це було великою вдачею – працевлаштуватися на шахту ім. Артема, адже сюди брали не кожного, а я мріяв стати шахтарем. Пам’ятаю свій перший спуск у шахту, я тоді двічі впав у канавку, в той день на поверхню я піднявся найбруднішим. Але це мені лише додало азарту. От так всі ці 30 років на шахті й працюю. Ніколи їй не зраджував. І колектив тут завжди був гарний, а без колег у шахті – нікуди. Тут дуже цінується надійне плече поряд. Та й слабкі у шахті не «виживають». Дуже хочу, щоб шахта й надалі жила, розвивалася, адже потенціал у неї є, принаймні щодо покладів руди».

До сьогоднішнього дня без Артемівської шахти у шахтоуправлінні ніяк не обійтися. Ствол та копер шахти активно використовуються.

«Ця шахта – це наша найголовніша артерія. Зараз – це наш основний ствол, яким здійснюються спуск та підйом персоналу, матеріалів, видача природно багатих руд, порожніх порід, відкачка шахтної води, –- продовжує директор шахтоуправління гірничого департаменту Антон Чирва. – Та й кабельні та повітряні магістралі прокладені саме тут, адже цей ствол уходить до горизонту 1135 метру, який містить понад 20 млн тонн природно багатих руд. А це щонайменше на два десятки років роботи. Якщо додати й запаси двох інших горизонтів, які теж вже розвідані, то це вже на десятки років, отже перспективи є. Та й 60 років для шахти, це як для людини – 60. І досвід є, і міць, і впевненість, і бажання жити далі. У нас все попереду! Я хочу побажати «ювілярці» та усім нашим працівникам безпечної роботи, дрібної та сухої породи та поповнення колективу молодими колегами!»

Гірники долучилися до загальноміської акції з озеленення міста до Дня довкілля.

На території гірничого департаменту висадили глоди, саджанці горобини, граби, клени та ірги. Дерева висаджені на транспортному кільці біля управління ГД, на шляху-в’їзді до департаменту, у сквері Охорони праці.

У цих дерев цікава історія походження. Вони приїхали до Кривого Рогу з розплідників Львова та Краматорська і таким чином символічно поєднують у собі захід та схід країни. Відтепер вони тішитимуть криворіжців.

«Зелену толоку в гірничому департаменті ми розпочали ще раніше, – розповідає провідний інженер управління головного механіка ГД Оксана Кушнірук. – Ще у березні ми взялися за ретельне прибирання клумб та газонів, обрізку дерев, висадку квітів. Вже зараз на клумбах біля цехів та управління готуються показати свою красу тюльпани, нарциси, хризантеми та газанії. А ось до Дня довкілля ми висадили ще й 18 дерев у різних куточках департаменту. Хотілося б, щоб скрізь з’явилося якесь нове зелене оновлення. Цікаво, що клен – це символ достатку, порядку та об’єднання, граб – символ міцності та надійності, а глід символізує надію та добробут. Всього цього ми бажаємо усім криворіжцям!»

Під час ремонтної зупинки в шахтоуправлінні гірничого департаменту виконали великий обсяг робіт, серед яких і заміна шахтної кліті.

Шахтна кліть використовується для перевезення працівників, матеріалів, техніки, обладнання тощо. Без неї підземний видобуток практично неможливий. Але інтенсивна експлуатація цих підйомних транспортних посудин відбувається у досить агресивному середовищі, а тому вони через певний термін потребують заміни. Цього разу в ШУ замінили одну з п’яти клітей, якими користуються шахтарі.

«Щозміни кліть ствола Клітьова підіймає та опускає працівників на 1045-й горизонт, – розповідає начальник підземної дільниці підйому Максим Ткаченко. – А ще ми спускаємо під землю матеріали, обладнання. Наша двоповерхова кліть вантажопідйомністю 15 тонн. Ми нею навіть шахтні електровози для ремонту доставляємо на поверхню. Перед кожною зміною її ретельно оглядають, перевіряють, адже найголовніше для нас – це безпека людей, а кліть спускає під землю робочий персонал. Щоразу (за один підйом або спуск) це 84 людини. Цю кліть потрібно було замінити, адже вже вийшов час її технічної експлуатації. Найскладнішим було те, що під час цієї заміни левову частку робіт потрібно було виконувати вручну. «Кліть-старушку» підняли і почали розбирати. На її місце ми встановили нову, яку теж збирали вручну через те, що заміна виконувалася під час зупинки шахти і за умов обмеженого енергопостачання і ми не мали змоги використовувати гайковерти. Найбільший обсяг робіт виконали слюсарі, стволові кріпильники та механослужба на чолі з механіком підземної дільниці підйому Дмитром Штифураком. В результаті ми отримали безпечний довіз працівників та матеріалів на робоче місце. І це для нас найголовніше».

Заміна кліті, яку виготовило одне з криворізьких підприємств, тривала майже півтора місяця. Після встановлення підйомної посудини на робоче місце кліть пройшла обкатку, тож вже готова прийняти першу робочу зміну після ремонтних робіт та перезапуску шахти.