23 серпня у День державного прапору та 24 серпня в День незалежності України у місті масових святкових заходів не буде. Таке рішення пов’язане з метою убезпечити мешканців на тлі можливого посилення нападів ворога, повідомив начальник Військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул.
Комендантська година у ці дні змінюватись не буде. Як завжди вона триватимез 22:00 вечора до 5:00 ранку.
Влада рекомендує підприємствам всіх форм власності перейти в ці дні на роботу дистанційно. Для органів державної влади, самоврядування та силових структур – це обов’язково.
Що стосується нашого підприємства, керівники структурних підрозділів «АрселорМіттал Кривий Ріг» мають розглянути можливості мінімізувати вихід працівників на робочі місця.
На вулицях відбуватиметься посилене патрулювання та заходи безпеки.
Всім мешканцям рекомендується уникати будь-яких скупчень людей та не знаходитися поряд з будинками органів влади, критичної інфраструктури та військовими об’єктами.
Важливо!Міністерство внутрішніх справ України закликає українців у святкові дні з 23 до 25 серпня не нехтувати правилами безпеки у зв’язку з можливим збільшенням кількості ракетних обстрілів українських міст. Дотримуйтесь умов повітряної тривоги та обов’язково кожного разу ховайтесь в укриття!
Будьте обережні та бережіть себе! Все буде Україна!
В цей історичний час весь цивілізований світ підтримує Україну в її боротьбі за свободу. До Кривого Рогу прибуло 7 тонн гуманітарного вантажу з Франції. Доставка вкрай необхідної допомоги стала можливою завдяки коштам «АрселорМіттал Кривий Ріг» та допомозі працівників підприємства.
Інженер адміністрації з технологій та стратегії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг Володимир Євтєхов розповів, що інформацію про зібрану у французькому місті Катене гуманітарну допомогудля України вони з колегами отримали від співробітників ArcelorMittal Research&Development (R&D). «Це один з науково-дослідних підрозділів нашої корпорації, який розташований саме у Франції. Там зараз працюють наші колишні співробітники Тетяна Рожкова та Олександр Нечипорук. Саме вони та їхні колеги разом збирали допомогу для нашої країни. До них приєдналося ще декілька місцевих організацій та підприємств. Особливо хотілося б подякувати організації Echanges Lorraine Ukraine, яка організовувала та координувала всю цю роботу, надала свої склади для допомоги», – розповів Володимир.
Учасники збору допомоги біля завантаженого автомобіля
Зібрали чимало, тож постало питання: як це все доправити в Україну?
«Ми звернулися по допомогу до керівництва нашого підприємства, – продовжує Євтєхов, – воно пішло назустріч і виділило необхідні кошти. А колеги з адміністрації зі забезпечення, управління соціального розвитку департаменту з галузевих відносин та соціального розвитку, департаменту з логістики допомогли втілити усе в життя».
Потужна фура промчала Європою, і ось важливий вантаж вже в Україні, у Кривому Розі.
Загалом наші французькі друзі зібрали близько 90 великих, середніх, малих коробок з ліками та аптечками, більш ніж 80 коробок із засобами особистої гігієни, 16 дитячих та 8 медичних ліжок, а також повербанки, одяг, продукти харчування тощо.
Весь цей скарб передали благодійній організації «39-та жіноча сотня самооборони», яка вже декілька років займається збором допомоги та доставкою тим, хто найбільше її потребує. Представниця «Жіночої сотні» повідомила, що подарунки з Франції будуть спрямовані нашим захисникам та біженцям у різні куточки країни. Частину цих важливих речей планують передати штабу гуманітарної допомоги Кривого Рогу.
«Дівчино! На вас така цікава вишиванка, орнамент аж переливається! Де купували? Невже зробили самі?» Такі вигуки фахівець з навчання персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг» Наталя Гарізан чує часто, варто їй лише вбратися у власноруч вишитий бісером одяг.
Наталя жартує, що одразу відчуває «своїх», коли часто задивляється на людей у вишиванках. «Вишиванка – особливий одяг для кожного українця. Та коли на ньому вишивка бісером, це привертає увагу завжди. Звичайно, мені приємно чути компліменти, але справа зовсім не в них. Коли я вбираюся у вишиванку, у мене з’являється якесь особливе відчуття – єдності з нашими українськими традиціями, культурою, родовою пам’яттю, якщо так високо можна сказати. А ще я отримую додаткову впевненість у собі. І я дуже пишаюся тим, що один із видів вишитої краси я можу робити власноруч», – з усмішкою каже Наталя.
Історики стверджують, що вишивкою свій одяг люди прикрашали ще за часів пізнього неоліту. Біля села Мізин на Чернігівщині археологи знайшли залишки лляних сорочок із вишивкою. Оздоблений стародавнім орнаментом одяг був знайдений і під час розкопок могили знатної сарматки у Миколаївській області. Мати гетьмана Мазепи черниця Марія-Магдалина теж любила вишивати. Її роботи знайшли у Києво-Печерській лаврі. Вчені дослідили, що у давнину вишивальниці знали до 150 видів технік оздоблення. А з середини 17-го століття майстрині почали використовувати у вишивці стеклярус – кольоровий скляний бісер.
Про такі цікаві факти з історії свого захоплення Наталя Гарізан дізналася, вже коли почала сама опановувати це мистецтво. Вишивкою бісером вона захопилася п’ять років тому, коли побачила і була вражена речами, які вишила однокласниця її брата Інна Душинова. До речі, брат Наталії Валерій Кольчус працює вогнетривником у «Стіл Сервісі». Сукні, сорочки, спідниці, рушники з орнаментом з бісеру так вразили Наталю, що дівчина захотіла і сама спробувати. А оскільки людина вона цілеспрямована і намагається завжди досягати поставлених цілей, то відкладати в довгий ящик опанування нової справи не стала. Подруга допомогла з інструментами, вибором орнаменту, потрібного бісеру, поділилася секретами техніки вишивання – і робота закипіла.
Наталя зізнається, що виходило не все одразу. Було і фізично важко: від напруги боліли спина та шия. Але відступати вона не збиралася. Потроху почали з’являтися потрібні навички, а з ними народжувалися одна вишиванка за іншою, а ще рушники, ікони. До речі, перед створенням ікони обов’язково треба помолитися, так навчили майстрині із Західної України.
«Люди, як займаються будь-якою творчістю, мене зрозуміють – до улюбленої справи завжди аж тягне. Коли починаєш працювати, то заспокоюєшся, все неначе одразу стає на свої місця», – продовжує Наталя Гарізан.
Зазвичай, Наталя вишиває 2-3 години на день. Загалом, на створення виробу у неї йде від двох тижнів (якщо щось невеличке) до трьох місяців, якщо вишиває, наприклад, сукню або ікону.
«При створенні вишивки треба багато терпіння, витримки і… добрий зір, адже намистинки малесенькі та ще й блискучі, – каже Наталя. – А ще важливо, щоб під час роботи думки були лише позитивні, бо майстриня своєю енергію заряджає і вишиті роботи – на успіх, вдачу, добробут, здоров’я. Саме цього я всім і бажаю!»
Фахівці департаменту з безпеки та працівники охорони підприємства на спеціальному тренінгу навчалися розпізнавати вибухові пристрої та речовини, щоб знати, як правильно діяти при їх виявленні, і убезпечити оточуючих.
Залишки ракет, снаряди, протитанкові міни, розтяжки, бомби різних видів та інші ворожі сюрпризи – такий «врожай» вибухівки, на жаль, є зараз реальністю. Подібні пристрої можна знайти будь-де, навіть на тих територіях, де немає активних бойових дій. Тож знання головних правил поводження з небезпечними знахідками є у прямому сенсі життєво необхідними.
Олександр Маркевич, в.о. директора департаменту з безпеки «АрселорМіттал Кривий Ріг» говорить: «Кривий Ріг – прифронтове місто, куди вже, на жаль, прилітали «привіти» від ворога. Криворізький район взагалі постійно обстрілюється. В наш бік летять смертоносні ракети, в тому числі із забороненими міжнародними конвенціями касетними боєприпасами. Робітники служби безпеки та охорони підприємства першими можуть «зустрітися» із непроханими «гостями» на території комбінату. Щоб не допустити вибуху, наші спеціалісти мають точно знати, з якими боєприпасами вони мають справу, вміти оцінювати ризики та правильно діяти до приїзду саперів».
За прикладами далеко ходити не треба. Фахівці розповіли, що нещодавно у лісосмузі в районі Східної групи цехів біля автостоянки був знайдений 30-мілімітровий артилерійський снаряд. Його знайшов робітник РМЦ-3, який і викликав рятувальників. «Охорона підприємства одразу ж огородила територію, щоб люди не потрапили в небезпечну зону, – розповів Дмитро Погасій, начальник караулу департаменту з безпеки підприємства. – Цей боєприпас не є залишком часів Другої світової війни, він доволі «свіжий», незважаючи на сліди корозії. Звідки цей снаряд там взявся, будуть вирішувати відповідні органи. Але ми ще раз впевнилися, що наші робітники знають алгоритм дій у подібних ситуаціях».
Будь-який снаряд, що прилетів, уже є нестабільним, його ні в якому разі не можна чіпати або рухати. Потрібно негайно викликати ДСНС та саперів, які знешкодять його. Про це на тренінгу постійно наголошував інженер з охорони праці ТОВ «Гарда Секюріті» Анатолій Літвіненко, який і проводив заняття. Він також розповідав про правила виживання під час війни, знайомив слухачів із різними видами вибухових речовин, щоб робітники могли правильно доповісти про знахідку рятувальникам.
«Якщо до нас щось прилетить або хтось щось знайде, головний принцип: не торкатися, не піднімати, не транспортувати предмет чи самостійно знешкоджувати його! – підкреслив Анатолій Літвіненко. – Не можна користуватися поруч зі знахідкою мобільними телефонами та іншими приладами, що передають радіосигнали. Необхідно відійти подалі від цього міста та повідомити про знахідку рятувальників за номерами 101, 102. Дайте максимально детальний опис виявленого предмету і ситуації, що склалася. Чимось огородіть небезпечне місце, відійдіть від нього на безпечну відстань і чекайте на прибуття фахівців».
За даними МВС України загалом з початку війни на території України було знешкоджено понад 177 тисяч вибухонебезпечних предметів та 701 кг вибухової речовини, у тому числі 2 100 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 68 тисяч 92 гектари, однак ще понад 30% території України вважаються потенційно забрудненими різними боєприпасами та вибуховими пристроями.
Смачний фастфуд, апетитні овочі та фрукти, перші кавуни – всі ці смаколики влітку додають позитивного настрою. А от зіпсувати настрій можуть харчове отруєння або кишкова інфекція. Звідки може прийти проблема та як її уникнути, розказала головна лікарка медичного центру ПП «Стіл Сервіс» Наталія Гардань.
Небезпека від води
Хто би міг подумати, але у зоні ризику – вода. Влітку ми випиваємо її багато, найчастіше бутильовану або в пляшках. У цьому випадку лікар радить звертати увагу на термін придатності води та герметичність пляшок – кришка має прилягати щільно, аби мікроби не потрапили всередину. Вода не повинна мати ніякого осаду чи неприємного запаху.
Що стосується води у великих ємностях із помпою, то ризик може ховатися саме в ній. Помпу періодично треба дезінфікувати. Наприклад, пропустіть крізь неї декілька разів перекис водню або наповніть пристрій цим розчином. Нехай він побуде там годину. Потім в обох випадках помпу слід ретельно промити чистою водою.
«Водопровідна вода найнебезпечніша. Звичайно, мити під краном руки та посуд можна і необхідно, як і використовувати її у приготуванні їжі. А от пити таку воду я б не радила, вживати її треба тільки кип’яченою. Особливо обережними треба бути після ремонту водопроводу, адже під час його зупинки падає тиск і до труб потрапляють шкідливі речовини та мікроорганізми. Тож першу воду з крану після ремонту краще не брати навіть для кип’ятіння. Почекайте хоча б добу, нехай водичка пробіжить крізь труби та очиститься», – радить Наталія Гардань.
Городинні загрози та правильні сусіди в холодильнику
Згадайте шкільну їдальню та плакати «Мийте руки перед їжею». Ця порада завжди актуальна, тому що брудні руки – це найпоширеніша причина різноманітних інфекцій. До речі, епідемію COVID-19 теж ніхто не скасовував. Слід ретельно мити і городину, в тому числі дрібні ягоди, зелень навіть тоді, коли на столі «усе своє, із власного городу».
Лікарі не радять купувати продукти на стихійних ринках, особливо молоко, сир та іншу кисломолочну продукцію, м’ясо, рибу, тортики, тістечка з будь-яким кремом. Можливо, купівля «з рук» і вийде вам дешевше, але у підсумку може статися навпаки. В продуктах з вулиці можуть бути дизентерія, сальмонельоз, стафілокок чи інші кишкові інфекції. І саме влітку, у спеку вони дуже активно розмножуються. В зоні ризику і продукти з простроченим терміном придатності або порушенням умов зберігання. Наталія Гардань пояснює: «Є таке поняття – товарне сусідство у холодильнику. Воно означає принцип правильного розташування продуктів за категоріями. Наприклад, овочі та фрукти зберігаються окремо один від одного та окремо від м’яса та риби. Готові страви повинні знаходитись на різних поличках із сирими. Молочна продукція – в окремій упаковці та в окремому куточку. Такого принципу зберігання я б радила дотримуватися і в холодильниках адміністративно-побутових комплексів у цехах, де працівники зберігають свої «тормозки».
Лікарка зауважує, що літні отруєння несуть, зокрема, й загрозу підхопити гепатит А. На перших етапах він проявляється, як звичайна застуда: з’являється млявість, нежить, температура, дере у горлі, нудить, болить живіт. Сальмонельоз проявляється різкою температурою, сильним ознобом, блювотою, розладом кишківника тощо.
Якщо ви все ж захворіли, то не втрачайте час – зверніться до лікаря! У разі відсутності такої можливості в першу чергу необхідно відновлювати та підтримувати водно-електролітний баланс. Наталія Гардань радить більше пити як звичайної чистої води, несолодкого чаю, так і розчин регідрону. Такий розчин з правильним співвідношенням солі, соди та глюкози можна зробити самостійно: на 1 літр питної води необхідні 1 ч. л. кухонної солі, 2 ст. л. цукру та 1 ч. л. харчової соди. Як протизапальне можна використовувати відвар календули або ромашки. Посуд хворого треба ретельно вимити та обдати кип’ятком. Та головне правило: у випадку отруєння – звертатися до лікаря обов’язково!
Але сподіваємося, ви уважно прочитали рекомендації медика і рецепти проти отруєнь вам не знадобляться. Бережіть себе і нехай тепла погода принесе вам лише позитивні емоції.
Медичний персонал здоровпунктів та медсестри поліклінік медцентру «Стіл Сервісу» пройшли навчання з курсу з тактичної медицини за стандартами НАТО.
Протягом чотирьох днів наших медиків навчав Марк Лопес, сертифікований тренер НАТО, а головне – людина, яка кожну оперативну навичку відпрацювала на практиці. Необхідність в таких курсах Марк зрозумів ще в Афганістані, де він рятував людей протягом 9 років. У 2014-2017 роках Марк допомагав нашим захисникам в АТО. У лютому на прохання своїх побратимів знову повернувся до України, аби навчати тактичній медицині українських волонтерів, медиків, поліцейських, тероборонівців та звичайних мешканців.
Його учнями стали і 14 медиків ПП «Стіл Сервіс». Після основної роботи вони поспішали на заняття з тактичної медицини, де, попри вже здобутий досвід, відкрили чимало нових аспектів у справі оперативного порятунку.
«Для себе я визначила, наскільки важливо правильно розподіляти постраждалих по умовних зонах і залежно від того діяти. В мирний час ми не користуємося принципом зональності, а у військовий йде поділ на три категорії: червона, жовта та зелена зони. Згідно з цими категоріями і надається допомога, – розповідає Олександра Мороз, завідувачка здоровпунктів медцентру ПП «Стіл Сервіс». – Важко було прийняти мені як медику, що тих, хто не дихає і не має пульсу у воєнних умовах, ми залишаємо без допомоги, адже маємо рятувати у першу чергу тих, хто має більше шансів вижити. Складно й те, що в червоній зоні медик має лише зупинити кровотечу та зробити все можливе для швидкої евакуації , а вже у жовтій та зеленій зонах надавати подальшу повноцінну допомогу. І таких нюансів чимало».
На заняттях курсу «Бойова травма. Перша Допомога» теорія майже миттєво відпрацьовувалася на практиці. В якості постраждалих цього разу виступили апельсини, сосиски та манекен Вітя. Апельсинам робили ін’єкції, пробивали «м’ясну» трахею-сосиску, а Вітю постійно повертали «до життя» за допомогою штучного дихання.
До автоматизму «студентами» відпрацьовувалися навички невідкладної допомоги в разі поранень під час можливих обстрілів. Наприклад, як накласти ту чи іншу пов’язку, затиснути рану при кровотечі, що робити, якщо людина знепритомніла або сталася зупинка дихання, засвоювалися навички тампонації, накладання джгута. По закінченню курсу та у разі успішної здачі іспиту медики отримували відповідний сертифікат.
Марк Лопес, сертифікований тренер НАТО, волонтер-викладач курсу «Бойова травма. Перша Допомога»:
– У мирному житті поряд є медики, спеціальні лікарні, операційні, швидка допомога, а в умовах воєнного часу рятівником може стати кожен. І це важливо, адже рахунок йде на хвилини, що доводить і досвід бомбардування мирних українських міст, наприклад, Вінниці, Харкова, Краматорська. Цьому ми вчимося на курсах. Топ поради від мене, якщо ви опинилися поряд з тим, хто потребує допомоги: заспокійте людину і постійно перебувайте з нею у зоровому чи словесному контакті, зупиніть кровотечу. Для цього можна використати будь-який підручний матеріал: одяг, ремінь, засоби жіночої гігієни, паперові рушники або інший волого поглинаючий матеріал. Ці елементарні речі працюють, рятують. Я це знаю, як і те, що ви переможете обов’язково, я впевнений. Мене надихають українці. Тільки у вашому місті ми вже провели 17 тренінгів, на яких знання з тактичної медицини отримали майже 600 людей».
